Знайдено 78 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Изобре́тение –
1) ви́нахід (-ходу), ви́найдення, ви́гад (-ду). [Акаде́мія розгляда́є нові́ ви́находи та відкриття́ (Стат. Акад. Наук). Мі́на ви́гадами й зна́ходами (открытиями) – се найважні́ші прикме́ти того́ міжнаро́днього змага́ння (Грінч.)]. • Остроумное -ние – доте́пний ви́нахід. • Взять (получить) патент на -ние – взя́ти (діста́ти) пате́нт на ви́нахід; 2) (выдумка) ви́гадка, ви́гад (-ду). • Жалкое -ние – мізе́рна, нікче́мна ви́гадка. |
Междунаро́дный – міжнаро́дні[и]й, межинаро́дні[и]й, інтернаціона́льний. • -ное право – міжнаро́днє пра́во. |
Межрабпо́м – міжробдопомо́га, міжнаро́дня робітни́ча допомо́га. |
Мопр – модр. (-ру), міжнаро́дня організа́ція допомо́ги (борця́м) револю́ції. |
Пра́во, сущ. –
1) пра́во. [Ми ма́єм права́ на папе́рі, а обов’я́зки на пле́чах (Франко)]. • -во собственности – пра́во вла́сности. • -во пользования – пра́во кори́стува́ння чим и з чо́го. • Естественное -во – приро́днє, натура́льне, прирожде́нне пра́во. • -во сильного – пра́во ду́жчого. • -во на наследство – пра́во на спа́дщину, на спа́док. • Пожизненное -во – доживо́тне (досме́ртне) пра́во. • Вступать в -ва́ – вступа́ти в права́. • -во участия в выборах – пра́во у́части в ви́борах. • Заседать с -вом голоса – засіда́ти з пра́вом голосува́ння. • Иметь -во на что – ма́ти пра́во на що и до чо́го. [Ми то ма́ємо на се пра́во, ті́льки-ж се таке́ пра́во, що не ма́ємо пра́ва так зроби́ти (Куліш). Чу́є Русь пра́во до цьо́го (Куліш). Це-ж моя́ тели́чка. Яке́ ви ма́єте до не́ї пра́во? (Звин.)]. • Я имею -во на эту землю – я ма́ю пра́во на цю зе́млю. • Иметь -во, быть в -ве что-л. сделать – ма́ти пра́во щось зроби́ти. • Я в -ве говорить так – я ма́ю пра́во так каза́ти. • Лишиться -ва – позбу́тися пра́ва, відпа́сти пра́ва. • Приобрести -во на что-л., что-л. делать – набу́ти пра́во, добу́ти пра́ва на що (и до чо́го), що роби́ти. [Через жі́ночку добу́в я пра́ва дорого́го па́на дру́гом зва́ть (Самійл.)]. • Присвоить себе -во – узя́ти (зага́рбати) собі́ пра́во. • Оставить за собой -во – застерегти́ собі́ пра́во. • Пользоваться всеми -ва́ми гражданства – ма́ти всі права́ громадя́нські. • Имеющий -во – пра́вний. [Тепе́р уже́ вона́ в ха́ті правні́ша за ме́не, каза́ла свекру́ха про неві́стку, як уме́р све́кор (Сквир.)]. • Давать, дать законное -во кому – упова́жнювати, упова́жнити (пра́вом) кого́, надава́ти, нада́ти пра́во кому́. • Лишить кого-л. всех прав состояния – позба́вити кого́ всіх громадя́нських прав. • Нарушать, попирать чьё-л. -во – поруша́ти, лама́ти чиє́ пра́во, топта́ти чиє́ пра́во. • По -ву – пра́вом, з пра́ва. • По -ву давности – пра́вом да́вности. • По -ву покупки – пра́вом набуття́. • По -ву вечного владения – вічи́стим пра́вом. • По какому -ву владеет он этим имением? – (за) яки́м пра́вом, з яко́го пра́ва посіда́є він цей має́ток? • По -ву завоевания – пра́вом завойо́вництва, забо́рчим пра́вом. • По -ву отца, наследника – пра́вом ба́тьківським, спадкоє́мницьким, як ба́тько, як спадкоє́мець. • По -ву (по справедливости) гордиться чем-л., по -ву считаться чем-л. – з пра́вом, по пра́вді пиша́тися чим и з чо́го, з пра́вом уважа́тися за що; 2) (в об’ект. смысле: законы) пра́во (мн. права́). [Пра́во по́льське. Як веля́ть права́ й стату́т (Біл.-Нос.)]. • -во обычное, уголовное, гражданское, международное, наследственное и т. п. – пра́во звичає́ве, ка́рне, циві́льне, міжнаро́дне, спадко́ве́ і т. п. (см. под соответствующими терминами). • -во участия общего – зага́льне пра́во в чужі́й ре́чі, пра́во спі́льности. • -во участия частного – пра́во у́части прива́тної, (прива́тне) пра́во в чужі́й ре́чі. • Действующее -во – дійове́ пра́во. • -во представления, юрид. – пра́во засту́пництва. • -ва́, преимущества дворянства – пра́во шляхе́тського ста́ну. • Крепостное -во – кріпа́цтво, кріпа́ччина, па́нське пра́во, па́нщина. [Се було́ ще за па́нського пра́ва (Гр.)]. • Вопреки -ву – через пра́во. [Не всі-ж одна́ково слу́хались вели́кого кня́зя, що сиді́в у Ки́єві, і не оди́н і з ме́нших п’явсь на його́ столе́ць через пра́во (Куліш)]; 3) пра́во, правозна́вство; см. Правове́дение. |
Російсько-український народний сучасний словник 2009– 
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Интернациональный – інтерна́ціональний, міжнаро́дній. |
Международный – міжнаро́дній. |
Право – пра́во, -ва; обычное -во – звичає́ве пра́во; государственное -во – держа́вне пра́во; гражданское -во – циві́льне пра́во; международное -во – міжнаро́днє пра́во. |
Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) 
Право – право; (авторское) – авторське п.; (вещное) – речове п.; (государственное) – державне п.; (застройки) – п. забудування; (международное) – міжнародне п.; (наследственное) – спадкове п.; (обязательственное) – п. зобов’язання; (процессуальное) – процесуальне п.; (публичное) – публічне п.; (семейное) – родинне п., (собственности) – право власности; (торговое) – торговельне п.; (уголовное) – карне п.; (частное) – приватне право. Терять, утратить право – відпадати права. Приобретать право – здобувати право. Преимущественное право – переважне право. Восстанавливать в правах кого – повертати, відновлювати права кому. Лишение прав – позбавлення прав. По праву давности – см. Давность. Защищать свое право – достоювати права. Лишить прав – позбавити прав кого; (судом) – від права відсудити. Предоставлять, присваивать право кому – надавати, давати право кому. Быть вправе – мати право; (основание) – мати рацію. По праву – по праву. Пользоваться правом – мати право; користуватися з права. Право голоса, слова – право на голос, на слово. Уступить кому право – поступитися кому правом; відступити право кому. Предоставляется вам право – ви маєте право; вільно вам. Располагать своими правами – користуватися з своїх прав. Лишаться прав – позбутися прав. Лишить права слова – відібрати слово в кого; позбавити слова кого. Обладать всеми правами – мати всі права. Оговаривать себе права, оставлять за собой право – застерігати собі право. Ограничивать в правах – обмежувати в правах. |
Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) 
Международный – міжнаро́дній. |
Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) 
едини́ца одини́ця (умовна величина, яку приймають за основу вимірювання, визначенні однорідних з нею величин) е. абсолю́тная одини́ця абсолю́тна е. весова́я [ве́са] одини́ця вагова́ [ваги́] е. внесисте́мная одини́ця позасисте́мна е. вре́мени одини́ця ча́су е. давле́ния одини́ця ти́ску е. длины́ одини́ця довжини́ е. измере́ния одини́ця вимі́рювання е. измери́тельная одини́ця вимі́рювальна е. информа́ции одини́ця інформа́ції е. квадра́тная одини́ця квадра́тна е. когере́нтная одини́ця когере́нтна е. корре́кции одини́ця коре́кції е. куби́ческая одини́ця кубі́чна е. лине́йная одини́ця ліні́йна е. ма́ссы одини́ця ма́си е. масшта́ба одини́ця масшта́бу е. междунаро́дная одини́ця міжнаро́дна е. мо́щности одини́ця поту́жности е. норми́рованная одини́ця нормо́вана е. объёмная одини́ця об’є́мна е. окта́новая одини́ця окта́нова е. относи́тельная одини́ця відно́сна е. приведе́нная одини́ця зве́дена е. проду́кции одини́ця проду́кції е. произво́дная одини́ця похідна́ е. рабо́ты одини́ця робо́ти е. радиацио́нная одини́ця радіяці́йна е. расце́ночная одини́ця розці́нна е. си́лы одини́ця си́ли е. теплова́я одини́ця теплова́ е. усло́вия одини́ця умо́ви е. неприводи́мая одини́ця незвідна́ |
систе́ма систе́ма,-ми с. автоколеба́тельная систе́ма автоколива́льна [автоколивна́] с. автоматиза́ции систе́ма автоматиза́ції с. автоматизи́рованная систе́ма автоматизо́вана с. автоматизи́рованного проекти́рования [САПР] автоматизо́вана систе́ма проєктува́ння, АСП с. автомати́ческая систе́ма автомати́чна с. автоно́мная систе́ма автоно́мна с. адапти́вная систе́ма адапти́вна [пристосо́вна] с. ба́зовая систе́ма ба́зова с. бина́рная систе́ма біна́рна [подві́йна] с. блокиро́ванная систе́ма блоко́вана с. блокиро́вочная систе́ма блокува́льна с. ва́куумная систе́ма ва́куумна с. вне́шних сил систе́ма зо́внішніх сил с. вну́тренних сил систе́ма вну́трішніх сил с. выдели́тельная систе́ма видільна́ с. гексагона́льная систе́ма гексагона́льна с. гетероге́нная систе́ма гетероге́нна с. гидравли́ческая систе́ма гідравлі́чна с. гомоге́нная систе́ма гомоге́нна с. диагности́рования систе́ма діягностува́ння с. дивариа́нтная термодинами́ческая систе́ма диварія́нтна термодинамі́чна с. динами́ческая систе́ма динамі́чна с. диспе́рсная систе́ма диспе́рсна с. диспе́тчерская систе́ма диспе́тчерська с. диссипати́вная систе́ма дисипати́вна с. дупле́тная систе́ма дупле́тна с. еди́ная систе́ма єди́на с. е. свя́зи систе́ма єди́на зв’язку́ с. е. ЭВМ систе́ма єди́на ЕОМ с. е. электроэнергети́ческая [ЕЭС] систе́ма єди́на електроенергети́чна [ЄЕС] с. едини́ц систе́ма одини́ць с. е. абсолю́тная систе́ма одини́ць абсолю́тна с. е. междунаро́дная систе́ма одини́ць міжнаро́дна с. е. МКС [метр-килогра́мм-секу́нда] систе́ма одини́ць МКС [ме́тер-кілогра́м- секу́нда] с. е. МКСА [метр-килогра́мм-секу́нда- ампе́р] систе́ма одини́ць МКСА [ме́тер-кілогра́м-секу́нда-ампе́р] с. е. МТС [метр-то́нна-секу́нда] систе́ма одини́ць МТС [ме́тер-то́нна-секу́нда] с. е. практи́ческая систе́ма одини́ць практи́чна с. е. СГС [сантиме́тр-грамм-секу́нда] систе́ма одини́ць СГС [сантиме́тер-грам-секу́нда] с. е. СГСМ [СГС электромагни́тная] систе́ма одини́ць СГСМ [СГС електромагне́тна] с. е. СГСЭ [СГС электростати́ческая] систе́ма одини́ць СГСЕ [СГС електростати́чна] с. е. техни́ческая систе́ма одини́ць техні́чна с. жёсткая систе́ма жорстка́ с. за́мкнутая систе́ма за́мкнена [за́мкнута] с. защи́ты систе́ма за́хисту с. измери́тельная систе́ма вимірна́ [вимі́рювальна] с. измери́тельно-информацио́нная систе́ма вимі́рювально-інформаці́йна с. изоли́рованная систе́ма ізольо́вана с. информацио́нно-поиско́вая систе́ма інформаці́йно-пошуко́ва с. информацио́нно-спра́вочная систе́ма інформаці́йно-довідко́ва с. исчисле́ния систе́ма чи́слення с. и. аддити́вная систе́ма чи́слення адити́вна с. и. восьмири́чная систе́ма чи́слення вісімко́ва с. и. двои́чная систе́ма чи́слення двійко́ва с. и. десяти́чная систе́ма чи́слення десятко́ва с. и. операцио́нная систе́ма чи́слення операці́йна с. и. позицио́нная систе́ма чи́слення позиці́йна с. и. шестнадцатери́чная систе́ма чи́слення шістнадцятко́ва с. канони́ческих уравне́ний систе́ма каноні́чних рівня́нь с. колеба́тельная систе́ма колива́льна с. колло́идная систе́ма коло́їдна с. конденси́ровання систе́ма конденсо́вана с. консервати́вная систе́ма консервати́вна с. координа́т систе́ма координа́т с. к. в простра́нстве систе́ма координа́т у про́сторі с. к. гармони́ческая систе́ма координа́т гармоні́чна с. к. дека́ртовая систе́ма координа́т дека́ртівська с. к. косоуго́льная систе́ма координа́т косоку́тна с. к. криволине́йная систе́ма координа́т криволіні́йна с. к. ле́вая систе́ма координа́т лі́ва с. к. по пло́скости систе́ма координа́т по площині́ с. к. по пове́рхности систе́ма координа́т по пове́рхні с. к. поля́рная систе́ма координа́т поля́рна с. к. пра́вая систе́ма координа́т пра́ва с. к. прямоуго́льная систе́ма координа́т прямоку́тна с. к. сфери́ческая систе́ма координа́т сфери́чна с. к. цилиндри́ческая систе́ма координа́т циліндри́чна с. к. экваториа́льная систе́ма координа́т екваторія́льна с. кристалли́ческая систе́ма кристалі́чна с. кристаллографи́ческая систе́ма кристалографі́чна с. куби́ческая систе́ма кубі́чна с. левовинтова́я систе́ма лівоґвинтова́ с. лине́йная систе́ма ліні́йна с. материа́льных то́чек систе́ма матерія́льних то́чок с. мер систе́ма мір с. метри́ческая систе́ма метри́чна с. механи́ческая систе́ма механі́чна с. многокомпоне́нтная систе́ма багатокомпоне́нтна с. многофа́зная систе́ма багатофа́зна с. монокли́нная систе́ма моноклі́нна (кристалографічна система, що об’єднує три види симетрії, як гіпс, ортоклаз) с. мультиусто́йчивая систе́ма мультистійка́ с. нагруже́ния систе́ма наванта́жування с. незаземлённая систе́ма невзе́млена с. нелине́йная систе́ма неліні́йна с. неусто́йчивая систе́ма нестійка́ с. обеспе́чения систе́ма забезпе́чення с. обозначе́ний систе́ма позна́чень с. обора́чивающая систе́ма поворо́тна с. оборо́тная систе́ма оборо́тна с. объединённая систе́ма об’є́днана с. однокомпоне́нтная систе́ма однокомпоне́нтна с. опти́ческая систе́ма опти́чна с. о. ра́стровая систе́ма опти́чна ра́строва с. ортогона́льная систе́ма ортогона́льна с. отклоня́ющая систе́ма відхи́лювальна с. отопи́тельная систе́ма опа́лювальна с. отсчёта систе́ма ві́дліку с. о. абсолю́тная систе́ма ві́дліку абсолю́тна с. о. враща́ющаяся систе́ма ві́дліку оберто́ва с. о. дви́жущаяся систе́ма ві́дліку рухо́ма с. о. инерциа́льная систе́ма ві́дліку інерці́йна с. о. неинерциа́льная систе́ма ві́дліку неінерці́йна с. о. неподви́жная систе́ма ві́дліку нерухо́ма с. о. поко́ящаяся систе́ма ві́дліку нерухо́ма с. о. со́бственная систе́ма ві́дліку вла́сна с. о. уско́ренная систе́ма відліку приско́рена с. передаю́щая систе́ма передава́льна [переси́льна] с. периоди́ческая систе́ма періоди́чна с. пита́ния систе́ма жи́влення с. пло́ская систе́ма пло́ска с. подко́сная систе́ма косяко́ва с. позицио́нная систе́ма позиці́йна с. пото́чная систе́ма пото́кова с. правовинтова́я систе́ма правоґвинтова́ с. проводя́щая систе́ма прові́дна с. проекти́рования систе́ма проєктува́ння с. произво́льная систе́ма дові́льна с. пропорциона́льная систе́ма пропорці́йна с. простра́нственная систе́ма просторо́ва с. равнове́сная систе́ма рівнова́жна с. ра́мная систе́ма ра́мна с. распознава́тельная систе́ма розпізнава́льна с. распо́рная систе́ма розпірна́ с. регистра́ции систе́ма реєструва́ння с. ромби́ческая систе́ма ромбі́чна [ромбо́ва] с. самонастра́иваемая систе́ма самоналашто́вувана с. самообуча́емая систе́ма самонавча́льна с. самоприспоса́бливающаяся систе́ма самопристосо́вна с. сигнализа́ции систе́ма сигна́льна с. следя́щая систе́ма сте́жна́ [слідкува́льна] с. сма́зочная систе́ма масти́льна с. Со́лнечная систе́ма Со́нячна с. сортиру́ющая систе́ма сортува́льна с. статисти́ческая систе́ма статисти́чна с. статисти́чески неопредели́мая систе́ма статисти́чно невизна́чувана с. стати́чески определи́мая систе́ма стати́чно визна́чувана с. стержнева́я систе́ма стри́жнева с. сто́ечная систе́ма стояко́ва с. счётная систе́ма лічи́льна с. счисле́ния систе́ма чи́слення с. телевизио́нная систе́ма телевізі́йна с. телевизио́нная за́мкнутая систе́ма телевізі́йна за́мкнена с. телемехани́ческая систе́ма телемехані́чна с. теплова́я систе́ма теплова́ с. термодинами́ческая систе́ма термодинамі́чна с. термоэлектри́ческая систе́ма термоелектри́чна с. тра́нспортная систе́ма тра́нспортна с. трёхфа́зная систе́ма трифа́зна с. тригона́льная систе́ма тригона́льна (система, кристали якої мають форми піраміди, призми) с. трикли́нная систе́ма трикли́нна (одна із кристалографічних систем, об’єднує два види симетрії) с. унивариа́нтная систе́ма уніварія́нтна с. управле́ния тех. систе́ма керува́ння; адм.-г. систе́ма управлі́ння с. у. автоматизи́рованная систе́ма керува́ння автоматизо́вана с. у. автомати́ческая систе́ма керува́ння автомати́чна с. у. диспе́тчерская систе́ма керува́ння диспе́тчерська с. у. за́мкнутая систе́ма керува́ння за́мкнена с. у. разо́мкнутая систе́ма керува́ння розі́мкнена с. упру́гая систе́ма пру́жна́ с. уравне́ний систе́ма рівня́нь с. у. алгебраи́ческих систе́ма рівня́нь алгебри́чних с. у. дифференциа́льных систе́ма рівня́нь диференці́йних с. у. канони́ческая систе́ма рівня́нь каноні́чна с. у. лине́йных систе́ма рівня́нь ліні́йних с. у. характеристи́ческая систе́ма рівня́нь характеристи́чна с. уравнове́шенная систе́ма врівнова́жена с. уско́ренная систе́ма приско́рена с. фи́зико-хи́мическая систе́ма фі́зико-хемі́чна с. цикли́ческая систе́ма циклі́чна с. циркуляцио́нная систе́ма циркуляці́йна с. шпре́нгельная систе́ма підси́лювальна с. эксплуата́ции систе́ма експлуата́ції с. электродинами́ческая систе́ма електродинамі́чна с. электроизмери́тельная систе́ма електровимі́рювальна с. э. ана́логовая систе́ма електровимі́рювальна ана́логова с. э. астати́ческая систе́ма електровимі́рювальна астати́чна с. э. индукцио́нная систе́ма електровимі́рювальна індукці́йна с. э. компенсацио́нная систе́ма електровимі́рювальна компенсаці́йна с. э. магнитоэлектри́ческая систе́ма електровимі́рювальна магнетоелектри́чна с. э. теплова́я систе́ма електровимі́рювальна теплова́ с. э. цифрова́я систе́ма електровимі́рювальна цифрова́ с. э. электродинами́ческая систе́ма електровимі́рювальна електродинамі́чна с. э. электромагни́тная систе́ма електровимі́рювальна електромагне́тна с. э. электро́нная систе́ма електровимі́рювальна електро́нна с. э. электростати́ческая систе́ма електровимі́рювальна електростати́чна с. элеме́нтов систе́ма елеме́нтів с. э. периоди́ческая систе́ма елеме́нтів періоди́чна с. энергети́ческая систе́ма енергети́чна с. эргати́ческая систе́ма ергати́чна |
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) 
Международный (о сношениях) – міжнаро́дній. |
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) 
міжнаро́дній, -ня, -нє |
Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) 
Международный — міжнаро́дній. |
*Мишень — мета́, -ти́; М. в росте — мета́ у зріст; М. головная — головна́ мета́; М. грудная — трудна́ мета́; М. международная — міжнаро́дня мета́; М. падающая — мета́, що па́дає; М. появляющаяся — мета́, що з’явля́ється; М. поясная — поясна́ мета́; М. скрывающаяся — мета́, що хова́ється. |
Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) 
аге́нтка, аге́нток, аґе́нтка, аґе́нток; ч. аге́нт, аґе́нт 1. представниця, уповноважена організації, установи чи публічної особи, яка виконує різні доручення, завдання. [Про смерть легендарної виконавиці повідомили її родичі та близькі через агентку співачки Гвендолін Квінн. (DW, 16.08.2018). Також ніжно дякую моїй міжнародній аґентці Ґаліні Дурстгофф, яка впродовж цих років робила все можливе, аби забезпечити мені умови для безперешкодної праці. (Оксана Забужко «Музей покинутих секретів», 2009). У центрі оповіді буде Емілі Лок, хитромудра страхова агентка. (toloka.to). Якщо працівники міліції й прокуратури аферу з квартирами Терещука й Крикуненка й далі «розслідуватимуть» так, як донині, то ця агентка з нерухомості продасть не один під’їзд. (cripo.com.ua). Елфріда Кнаак, книжкова аґентка і студентка факультету психології, умерла від ран. (Марк Йогансен «Обличчя буржуазної преси», 1929). Жінок ревідовати може лише жінка (аґентка поліції). (Дяківські відомости, №7, 01.07.1929).] 2. та, хто чиєюсь ставленицею, служить чиїмсь інтересам. [Дружина путінського речника – українська «агентка». (Експрес, 19.04.2016). Адже не піде ж він до незнайомих людей і не скаже: «Стережіться, це німецька агентка». (Анджей Збих «Ставка більша за життя», 1970, Ч.1, пер. Іван Глинський, Микола Дуркевич).] 3. таємна співробітниця органів розвідки якоїсь держави чи організації. [Агентка ФСБ вербувала наших прикордонників. (znaj.ua). І тільки кілька людей знало, як було насправді, що генерала Руднєва за наказом енкавеесівця Сиромолютного убила в Карпатах радистка Петра Вершигори – Анюта Туркіна, теж агентка НКВС. (Василь Яремчук «У лабетах долі», 1992). Впав в руки органів безпеки, коли зв’язався з колишньою своєю зв’язковою в Західній Україні, що в межичасі стала аґенткою совєтських органів безпеки. (Вісті комбатанта, 1962). <…> сам, згадаєш моє слово, за допомогою Місі поширюватиме чутки, що ти донощиця. Це для того, щоб ми втратили довір’я до тебе і не прийняли тебе до профспілки. Можливо, і навіть певно, що він готує тебе на агентку, яка повинна обробляти новачок, що прийдуть … на наше місце. (Ірина Вільде «Ті, з Ковальської», 1947). Врешті прибув до нас і привіз зі собою аґентку з винницького ІПУ – лотишку. (Яків Гальчевський-Войнаровський «Проти червоних окупантів», 1942).] див.: розві́дниця, шпигу́нка |
академки́ня, академки́нь; ч. акаде́мік 1. членкиня Академії наук. [Вже два роки я із захопленням займаюсь у фізичному гуртку, тому вирішила прочитати про Антоніну Прихотько. Відомості про видатну фізикиню скупі на факти про її особистість, але її наукові досягнення вражають: докторка фізико-математичних наук, професорка, академкиня АН УРСР <…>. (Сільські новини, 23.06.2021). Академкиня Академії наук вищої освіти України відділення медицини з 2017 року <…>. (dnu.dp.ua). Першою взяла слово колишня керівниця Держкіна, нині академкиня Національної академії мистецтв України Ганна ЧМІЛЬ. (День, 03.06.2020). <…> кафедра педагогіки, яку очолює академкиня Г. Шевченко, проводять міжнародну травневу конференцію, присвячену питанням духовності і культури учнівської та студентської молоді <…>. (О. П. Лучанінова «Педагогічна рефлексія, або Уроки виховання для людини ХХІ століття», 2020). Директорка МІОКу подякувала людям, завдяки ідеям та дієвій допомозі яких відбулася ця урочистість, зокрема <…> докторці мистецтвознавства, професорці, почесній академкині НАМ України Стефанії Павлишин, яка є першовідкривачем знакових імен української культури, що творилася в діаспорі <…>. (miok.lviv.ua, 25.06.2019).] 2. учасниця навчальної сесії чи академії. [13–15 лютого в Києві відбулася 3-тя сесія другої Академії з прав людини для викладачів та викладачок журналістики. У межах цієї сесії академіки та академкині занурювалися в особливості висвітлення в ЗМІ теми інвалідності, ромської тематики та ЛГБТІК-спільноти. (zmina.ua, 17.02.2020).] див.: академи́ня, акаде́миця, академіки́ня, акаде́мічка, академчи́ня |
артогля́да́чка, артогля́да́чок, арт-огля́да́чка, арт-огля́да́чок; ч. артогля́да́ч, арт-огля́да́ч оглядачка мистецьких заходів. [«Звичайний собі тупий бойовик, якраз для любителів жанру, які хочуть просто повтикати. Без колосального бюджету, суперспецефектів», – пише артоглядачка Лєна Чиченіна <…>. (gazeta.ua, 06.08.2020). Відома кінознавка Катерина Городнича та арт-оглядачка в espreso.tv Лєна Чиченіна записали відеорецензію у своєму унікальному стилі та розповіли, що побачили у стрічці «Поліна і таємниця кіностудії». (stolychno.news, 21.08.2019). «Нам є що відправити на міжнародні фестивалі, а є що самим дивитися на різний смак», – говорить артоглядачка. (Громадське радіо, 06.10.2017).] див.: огля́да́чка |
асисте́нтка, асисте́нток; ч. асисте́нт 1. помічниця в чиїйсь роботі (професора, лікаря та ін.). [Чарівна асистентка підносить комусь мікрофон, і над площею лунає невпевнене слово: – Δημήτρης. (Остап Українець «Транс», 2018). Дінара Касимбекова – асистентка. (Центр інформації про права людини). – Юрію Олександровичу, – думки професора перебила асистентка. (Світлана Короненко «Мертва кров», 2003). – Прокурорами не народжуються, їх призначають, – роздула ніздрі асистентка. (Павло Загребельний «Південний комфорт», 1983). Всі лаборантки по черзі будуть вашими асистентками. (Юрій Шовкопляс «Інженери», 1956).] 2. та, хто обіймає найнижчу посаду викладачки у закладі вищої освіти. [Асистентка кафедри ІФНМУ виграла у всеукраїнському музичному конкурсі. (kurs.if.ua, 19.06.2016). Франківська асистентка отримала схвальні відгуки на міжнародному конгресі. (galka.if.ua, 07.06.2016).] Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021. Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 42. Словник української мови: в 11 томах, Т. 1, 1970, с. 67. Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич.) |
атле́тка, атле́ток; ч. атле́т 1. спортсменка, яка займається силовими вправами. [Серед володарів статусу олімпійська атлетка Релен Бойл, ветеринар, нобелівський лауреат Пітер Догерті, акторка Ніколь Кідман. (Український тиждень, 2019). Українська атлетка Левченко встановила особистий рекорд та виграла «бронзу» міжнародних змагань. (Громадське ТБ, 30.06.2018). А Ліля Довбенчук (їй 16) – спортсменка, атлетка, навчається у Львівському училищі фізичної культури. (Високий замок, 2002). На жаль, українська атлетка виступила трохи нижче своїх можливостей і взяла всього 1 м 96 см. (День, 1997).] 2. сильна жінка міцної тілесної будови. [Онуку Лохнеси звали Стеллою . І була вона високою, ставною, сильною і самовпевненою. З фігурою атлетки. З мускулястими засмаглими ногами у мережеві золотавих дрібних волосинок. (Олександр Денисенко «Проникнення» (гіпертекстуальний роман), 2010). А Флоран, який усе ще соромився жінок, відчував, що поволі губиться в кошмарному колі цих дівок з надто розвиненими тілами, що оточували його, гукаючи хрипкими голосами та розмахуючи голими ручищами атлеток. (Еміль Золя «Черево Парижа», пер. Тетяна Черторижська, 1960).] Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021. |
боксе́рка, боксе́рок; ч. боксе́р спортсменка, яка займається боксом. [П’ять медалей вибороли боксерки Чернігівщини на Чемпіонаті України з боксу серед жінок-еліти у Запоріжжі. (Суспільне, 21.09.2021). Варто зазначити, що першу перемогу на Олімпіаді боксерка здобула в 17 років. (ua.tribuna.com, 04.11.2019). Кропивницька боксерка стала призеркою міжнародного турніру в Сербії. (gre4ka.info, 17.07.2019). Українська боксерка Тетяна Коб, яка виступає у ваговій категорії до 51 кг, успішно стартувала на Олімпіаді-2016 в Ріо-де-Жанейро <…>. (zaxid.net, 12.08.2016). Тайсон сказав також, що хотів би провести бій з американською боксеркою Енн Вулф. (Високий замок, 2006).] Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021. |
вби́виця, вби́виць, уби́виця, уби́виць; ч. вби́вця, уби́вця та, хто вбила когось. [Вбиваючи Єву (2018) – драматичний трилер <…> розповідає історію протистояння холоднокровної міжнародної вбивиці Вілланель та талановитої співробітниці британської розвідки Єви Поластрі <…>. (glunis.com, 0.06.2019). Щоб уникнути цієї долі, він уклав контракт з Фантомною Убивицею <…>. (dota2.com, 07.12.2014). Згодом, коли міліціонер заставив нести дитину на цвинтар, вбивиця дівчинки руку обсмоктувала собі закривавлену <…>. (Олесь Воля «Безкровна війна. Народна епопея», Т.1., К., 2010, с. 49). Ім’я Шіви, тоді як ім’ я його дружини Дурґи – Махішагхні «Убивиця Махіши». (Степан Наливайко «Українська індоаріка», К., 2007, с. 214). Убивицю ж, Марусю, до розправи скріпить в’язеням города Полтави. (Ліна Костенко «Маруся Чурай», 1982, с. 5).] |
військо́ва, військо́вих; ч. військо́вий у знач. ім. та, хто служить у війську. [Зрозумівши, що її не чують, військова написала звернення до Держпраці. (kadrovik01.com.ua, 05.07.2021). Але чомусь досі жодна жінка-військова так і не потрапила до складу міжнародних місій ООН, в яких Україна бере участь. (obozrevatel.com, 16.11.2018).] див.: військови́чка, військо́виця, військовослужбо́виця |
гольфі́стка, гольфі́сток, ґольфі́стка, ґольфі́сток; ч. гольфі́ст, ґольфі́ст спортсменка, гравчиня в гольф. [Засмага гольфістки лишається на ній навіть посеред зими, тільки набуває блідішої, жовтуватої барви <…>. (Стівен Кінг «Кінець зміни», пер. Ганна Яновська, 2016). Можливо, саме «наші» дівчата в майбутньому стануть професійними гольфістками і представлятимуть Україну на міжнародних змаганнях. (День, 2016). В Києві визначали кращих гольфісток серед українських селебритіс. (24tv.ua, 27.05.2010). Сліпа гольфістка влучила в лунку. (ТСН, 21.08.2007). Приміром, на думку журналістів агентства «Рейтер», <…> кращою спортсменкою 2003 року в світі визнано шведську гольфістку Аніку Соренстам. (Високий замок, 2003). Незліченні подоби, в яких мені потім поставала темноволоса ґольфістка, хоч як би вони різнилися між собою, накладаються одна на одну <…>. (Марсель Пруст «У пошуках утраченого часу. У затінку дівчат-квіток», пер. Анатоль Перепадя, 1998).] Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021. |
го́нщиця, го́нщиць; ч. го́нщик учасниця гонок. [Гонщиця з Німеччини Софія Флерш потрапила у жахливу аварію під час перегонів Формули-3. (24tv.ua, 18.11.2018). Наприклад, звідки і чому вона гнала машину в таку рань по мокрому асфальту, не будучи при цьому гонщицею. (Андрій Кокотюха «Живий звук», 2008). Досвідчена гонщиця подолала дистанцію 24 км за 31 хвилину 13 секунд і додала до своєї і без того багатої олімпійської колекції четверту золоту нагороду. (Високий замок, 2004). Член збірної країни, переможниця IX Спартакіади народів СРСР, гонщиця з міжнародним досвідом. (Спортивна газета, 1987). Наші гонщиці Сметаніна, Кулакова і Балдичева посіли відповідно четверте, п’яте і шосте місця. (Вільна Україна, 1980).] див.: автомобілі́стка Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021. Вільний тлумачний словник, 2016. |
гребчи́ха, гребчи́х; ч. гребе́ць спортсменка, яка займається веслуванням. [Анастасія Тодорова – спортсменка, гребчиха на байдарках, майстер спорту України міжнародного класу. (yuzhne.city). Українська гребчиха встановила світовий рекорд прямо на тренуванні. (rezonans.cc, 24.01.2017). Українська гребчиха Кожевнікова порівняла Олімпіаду в Ріо з чемпіонатом України. (dt.ua, 02.08.2016).] див.: веслува́льниця, весля́рка, гребчи́ня |
гросме́йстерка, гросме́йстерок, ґросма́йстерка, ґросма́йстерок; ч. гросме́йстер, ґросма́йстер та, хто здобула найвище шахово-спортивне звання; та, хто має це звання. [Українська ґросмайстерка Юлія Осьмак взяла першість на міжнародному турнірі із шахів для жінок. (Олена Синчак, 2021). Українська гросмейстерка Ганна Ушеніна виграла Гран-Прі онлайн-турніру Women’s Speed Chess. (Суспільне, 21.07.2020). Гросмейстерка Анна Музичук стала чемпіонкою Європи зі швидких шахів. (Варіанти, 23.10.2017). До Львова прилетіла китайська гросмейстерка Хоу Іфань. (ТСН, 25.02.2016). Слідом за класичним чемпіонатом континенту найсильніші гросмейстерки Старого світу провели дводенні змагання зі швидких шахів. (Україна молода, 2012).] |
ґольфі́стка, ґольфі́сток, гольфі́стка, гольфі́сток; ч. ґольфі́ст, гольфі́ст спортсменка, гравчиня в гольф. [Засмага гольфістки лишається на ній навіть посеред зими, тільки набуває блідішої, жовтуватої барви <…>. (Стівен Кінг «Кінець зміни», пер. Ганна Яновська, 2016). Можливо, саме «наші» дівчата в майбутньому стануть професійними гольфістками і представлятимуть Україну на міжнародних змаганнях. (День, 2016). В Києві визначали кращих гольфісток серед українських селебритіс. (24tv.ua, 27.05.2010). Сліпа гольфістка влучила в лунку. (ТСН, 21.08.2007). Приміром, на думку журналістів агентства «Рейтер», <…> кращою спортсменкою 2003 року в світі визнано шведську гольфістку Аніку Соренстам. (Високий замок, 2003). Незліченні подоби, в яких мені потім поставала темноволоса ґольфістка, хоч як би вони різнилися між собою, накладаються одна на одну <…>. (Марсель Пруст «У пошуках утраченого часу. У затінку дівчат-квіток», пер. Анатоль Перепадя, 1998).] Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021 – гольфістка. |
дисерта́нтка, дисерта́нток; ч. дисерта́нт та, хто пише дисертацію. [За кращі наукові доповіді та активну участь у роботі міжнародних наукових і науково-практичних конференцій дисертантка відзначена грамотами, дипломами та сертифікатами. (Яна Павко «Міжнародно-правове регулювання співробітництва держав в Арктиці», К., 2017). Завдяки участі Віри Річ це обговорення було надзвичайно цікаве й корисне – і не лише для дисертантки. (Роксолана Зорівчак «Сприйняття особистости та творчости Тараса Шевченка у Великобританії», 2011).] Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021. Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 220. |
експорте́рка, експорте́рок; ч. експорте́р та, хто експортує товари за кордон. [26-27 червня Україна вперше буде представлена у міжнародному бізнес-заході SheTrades Global у Ліверпулі. У ньому візьмуть участь Микольська спільно з українською делегацією жінок-підприємниць та експортерок. (ukrinform.ua, 03.09.2019). Запрошуємо жінок-експортерок в українську делегацію на SheTrades Global 2018 Liverpool. (epo.org.ua, 19.03.2018).] |
етномузикологи́ня, етномузикологи́нь; ч. етномузико́лог фахівчиня з етномузикології. [Етномузикологині Анна Черноус і Христина Попович ознайомили французьких гостей з українською традиційною культурою <…>. (galinfo.com.ua, 22.08.2019). Про міжнародний фольклорний фестиваль Стражніце та участь в ньому «Роксоланії» – етномузикологиня Наталя Хоменко. (Українське радіо, 19.07.2019). Яґна Кніттель, польська режисерка, дослідниця і співачка, приїздить до баби Дані від 2000 року, відколи дізналася про неї від Ірини Клименко, етномузикологині з Києва <…>. (ukrainer.net, 13.08.2018). Гурт «Многая лєта» заснований на кафедрі народнопісенного виконавства та фольклору Ганною Коропніченко – відомою в Україні фольклористкою, етномузикологинею, дослідницею традиції Київщини та Полтавщини, екс-солісткою першого в Україні фольклорного гурту «Древо». (uccs.org.ua, 24.10.2018).] |
звукорежисе́рка, звукорежисе́рок; ч. звукорежисе́р фахівчиня з обробки звуку у кіно, на радіо чи телебаченні. [Нагадаємо, лінійна продюсерка «UA: Радіо Культура» Нелля Даниленко та звукорежисерка Будинку звукозапису Українського радіо Олена Єфимчук стали лауреатками Міжнародної премії імені Івана Франка <…>. (stv.detector.media, 09.08.2019). Звукорежисерка прямого ефіру Юлія Соганчі. (Громадське радіо, 22.04.2019). Олександра Шульман повинна була мріяти про моду з дитинства <…>. Але ні, вона милувалася голосами співаків, а не їх нарядами і працювала звукорежисеркою. (arthuss.com.ua, 23.08.2018). Наталя [Авраменко] закінчала КНУТКіТ ім. Карпенка-Карого <…> та працює звукорежисеркою в освітній гуманітарній програмі «Жовтий Автобус». (Де собака заритий?, biggggidea.com).] |
здобува́чка, здобува́чок; ч. здобува́ч 1. та, хто домагається чогось, прагне здобути щось. [Здобувачка притулку з 1993 року була одружена з двоюрідним братом Асада. (Високий замок, 2017).] 2. та, хто претендує на здобуття наукового ступеня. [Усі наукові результати отримано здобувачкою самостійно. (Ірина Хоменко «Адаптивні реакції рослин салату (lactuca sativa l.) на дії йонів кадмію та наночастинок металів»: дисертація, К., 2019). Перед самим врученням здобувачка з Берлінського університету М. Берґнер (Marit Bergner) знайшла в книжці переписані фрагменти з праць німецьких дослідників без посилань на них. (Олена Рижко «Плагіат у соціальнокомунікаційному вимірі початку ХХІ століття: природа явища та історія боротьби»: дисертація, К., 2017). Крім того, здобувачка як доцент кафедри міжнародних економічних відносин Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна використовувалафактологічні дані та джерела дисертації при викладанні таких дисциплін як «Історія міжнародних відносин», «Зовнішня політика України» і «Країнознавство». (Валентина Шамраєва «Стратегічне партнерство в українсько-американських міждержавних відносинах: концептуально-теоретичний і практичний аспекти»: дисертація, К., 2016).] 3. та, хто здобуває освіту. [Здобувачка освіти 5-А класу опорного закладу Васильківського НВК №1 Царко Майя вітає усіх з першим червня – першим днем літа – Днем захисту дітей! (Опорний заклад Васильківського НВК №1, ФБ, 01.06.2020). Здобувачка спеціальності 073 «Менеджмент» («Управління закладами освіти») кафедри освітнього менеджменту та публічного управління Південноукраїнського національного педагогічного універистету імені К. Д. Ушинського Царичанська Катерина взяла участь в роботі Школи Громадського Бюджету в місті Одесі. (pdpu.edu.ua, 14.09.2020). Здобувач/здобувачка початкової освіти (учень/учениця) <…>. (mon.gov.ua›media›programy-1-4-klas, 08/2019).] див.: пошу́кувачка Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021. Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.) |
класики́ня, класики́нь; ч. кла́сик видатна, загальновизнана письменниця, діячка науки чи мистецтва, творчість якої є взірцевою в якійсь галузі. [19 березня відома письменниця, поетеса-шістдесятниця, класикиня української літератури Ліна Костенко святкує свій 90-й день народження. (Суспільне, 19.03.2020). Якщо почитати наших класикинь, Ольгу Кобилянську, Лесю Українку, фемінізм – це теж традиційна цінність. (Громадське радіо, 08.03.2019). На восьмому Одеському міжнародному кінофестивалі відбулася українська прем’єра стрічки «Слід звіра» класикині польського кіно Агнєшки Голланд. (politkrytyka.org, 28.08.2017). Герта Крефтнер – класикиня австрійської літератури, найважливіша жіноча постать повоєнного літературного процесу <…>. (archive.prostory.net.ua, 07.09.2012).] див.: кла́сиця |
коміса́рка, коміса́рок; ч. коміса́р 1. посадовиця, наділена урядом або міжнародною організацією особливими повноваженнями. [Померла колишня Верховна комісарка ООН, яка допомагала поверненню кримських татар з депортації (qha.com.ua, 29.10.2019). Комісарка Ради Європи з прав людини збирається відвідати Крим. (DW, 12.06.2019). Пані Ляєн прагне, щоб разом із нею у новій Європейській Комісії було майже стільки ж комісарок ЄС, скільки комісарів: 13 жінок i 14 чоловіків. (Україна молода, 2019). Насправді ж симпатична Сопілочка виявилася не «комісаркою», як думав Пиндик, а простою друкаркою в партійному комітеті. (Світлана Ленська «Українська мала проза 1920 – 1960-х років: ідейно-тематичні домінанти, жанрові моделі і стильові стратегії», дисертація, 2015).] 2. начальниця поліції. [За словами комісарки Королівської канадської кінної поліції (RCMP) Бренди Луки, поліція наразі не розглядає інцидент як теракт. (molbuk.ua, 20.04.2020). «Під час збирання доказів затриманий чоловік намагався ввести поліцію в оману щодо обставин інциденту», – заявила речниця поліції району Воля комісарка Марта Сульовська. (Галицький кореспондент, 20.01.2020). Рада ЄС з питань юстиції та внутрішніх справ призначила генеральну комісарку бельгійської федеральної поліції Катрін де Болль на посаду нового виконавчого директора Європейського поліцейського управління (Європол). (zmina.info, 09.03.2018). Барбі-комісарка поліції. (DW, 25.02.2015). Большевики, нераз разом з темними елементами даної місцевости, під проводом жидівських комісарів і комісарок, палили майже покотом ці наші цінні набутки. («Запорука живучости народу», Львівські вісті, 29.01.1942).] 3. очільниця військового формування. [У травні 2007 р. колишня комісарка полку нічних бомбардувальників згадувала в інтерв’ю про своє повернення до цивільного життя <…>. (Жінки Центральної та Східної Європи у Другій Світовій війні: гендерна специфіка досвіду в часи екстремального насильства, К., 2015, с. 85). Комісарка підпільної групи «Юний месник» Тамара Подима (Жінки Центральної та Східної Європи у Другій Світовій війні: гендерна специфіка досвіду в часи екстремального насильства, К., 2015, с. 180). Навесні сорок четвертого року – то були останні березневі дні, і з Наносу дмухав холодний вітер – мене призначили політделегаткою роти, власне, політделегаткою другого взводу, або комісаркою, як називали мене бійці. (Іван Потрч «Комісарка», пер. Віль Гримич, 1975).] Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021. Словник української мови: в 11 томах, Т. 4, 1973, с. 247 – комісар1. Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.) |
конкуре́нтка, конкуре́нток; ч. конкуре́нт 1. та, хто конкурує з кимось, становить комусь конкуренцію. [<…> спочатку мені про це розповіла Ліля, яка ставилася до суперниці, як до конкурентки в бізнесі, без ненависті, але зі здоровим бажанням перемогти <…>. (Наталка Сняданко «Синдром стерильності», 2006). Він боявся дивитися на інших дівчат, бо ревнива Лілька відразу карала свою конкурентку – викидала її портфель на смітник чи пускала плітку про те, що в тої під платтям повно бородавок і таке інше. (Марина Гримич «Варфоломієва ніч», 2002). Фахівці вважають, що Серена нині перебуває не лише у чудовій формі: у неї просто немає конкуренток. (Високий замок, 2002).] 2. розм. учасниця конкурсу. [Після цього конкурсу на молоду тележурналістку чекало чергове випробування – 20 грудня минулого року вона представляла Україну на міжнародному конкурсі «Пані Україна-2002», що проходив у Донецьку. У ньому змагалися 14 конкуренток <...>. (Високий замок, 2003).] див.: конкурса́нтка Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021. Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 377. Словник української мови: в 11 томах, Т. 4, 1973, с. 261. Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.) Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич.) Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов.) |
криптографи́ня, криптографи́нь; ч. крипто́граф спеціалістка з криптографії; розшифровувачка тайнопису. [Юна українська криптографиня поїде на міжнародний конкурс у США (Український Інтерес, Telegram).] див.: крипто́графка  Рекомендації  З-поміж варіантних назв крипто́графка, криптографи́ня перевагу варто віддати першому слову. Насамперед з огляду на більшу словотворчу продуктивність суфікса -к(а). Крім цього, суфікс -к(а) дає змогу уникнути такого графічного збігу з графиня, який хоч і не критичний, але небажаний (етимологічно криптограф походить від грец. kryptos – таємний, прихований і grapho – пишу, а граф – від нім. Graf). Відповідно, фемінітиви від цих слів утворюємо за допомогою різних суфіксів: крипто́графка (як і фото́графка, калігра́фка), але графи́ня. |
лавреа́тка, лавреа́ток, лауреа́тка, лауреа́ток; ч. лавреа́т, лауреа́т та, хто удостоєна звання за видатні досягнення в галузі науки, мистецтва та ін. [Міжнародну Букерівську премію здобула нідерландська письменниця – наймолодша в історії нагороди лавреатка. (Громадське ТБ, 12.06.2021). Відома лавреатка Міжнародної премії імені Олеся Гончара 2021 року. (Читомо, 29.03.2021). У видатної польської поетеси Віслави Шимборської, лауреатки Нобеля, є вірш «Ненависть» (Україна молода, 2019). Ґабрієла Містраль (Нобелівська лауреатка за 1945 р.) (Соломія Павличко «Теорія літератури», 1999). Цікаво, що присудження премії Гонкурів жінці – явище виняткове. Досі лише три письменниці удостоїлися цієї честі <…>. Нинішня лауреатка – Анна Лангф’ю – є четвертою. («Життя мистецтв», Всесвіт, 1963, № 5).] Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021. Словник української мови: в 11 томах, Т. 4, 1973, с. 455. Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.) |
медіаекспе́ртка, медіаекспе́рток, медієекспе́ртка, медієекспе́рток; ч. медіаекспе́рт, медієекспе́рт експертка з медійних комунікацій. [У День журналіста ми обговорили принципи журналістської етики, головні труднощі, виклики та загрози журналістській діяльності, про безпеку журналістів та рівень довіри від суспільства до медіа. Допомогла розібратися у цих питаннях медіа-експертка Інституту масової інформації, тренерка з безпеки для журналістів, секретариня Комісії з журналістської етики. (TVій ранок, Суспільне, 06.06.2020). Ольга Юркова – медіа-експертка, співзасновниця «StopFake» (ukrinform.ua, 28.03.2019). Медіа-експертка ІМІ Ірина Земляна два тижні перебувала в Казахстані в складі міжнародної правозахисної місії. (Громадське радіо, 04.08.2018).] див.: експе́ртка |
мета́льниця, мета́льниць; ч. мета́льник спортсменка, яка займається метанням диска, списа, гранати та ін. [Українська метальниця молота Ірина Новожилова виграла міжнародні змагання в Яблонці-над-Нисою (Чехія), метнувши старяд на 71,95 м. (Україна молода, 2015). Метальниця дисків зневажливо зміряла Лєну з ніг до голови і відповіла: – Качатися тобі треба. (Таня Малярчук «Біографія випадкового чуда», 2012). Також до п’ятірки володарів ліцензій ввійшли майстри спорту міжнародного класу: бігунка Оксана Кречуняк, метальниця Оксана Головащенко та ще одна луганчанка, яка також спеціалізується в цій дисципліні, майстер спорту Оксана Шетельова. (День, 2003).] Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021. Словник української мови: в 11 томах, Т. 4, 1973, с. 685. Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.) |
миротво́рка, миротво́рок; ч. миротво́рець 1. та, хто сприяє встановленню миру, усуває ворожнечу, сварки. [Як наголосила координатор проектів Глобальної мережі жінок-миротворок Мавік Кабрера Балеза, ЗМІ часто висвітлюють події, але при цьому забувають або не встигають зосередити увагу на самих процесах, у які залучені жінки. (ukrinform.ua, 18.02.2019). Засновниця і координаторка міжнародних проектів Глобальної мережі жінок-миротворок Мавік Кабрера Байєза, відкриваючи семінар, запросила учасниць до роздумів про своє бачення теми і як вона реалізується у нас. (Високий замок, 11.06.2018).] 2. учасниця миротворчої місії. [Членкиня ГО «Центр-Розвиток Демократії», гендерна експертка Марія Дмитрієва зосередила увагу аудиторії, зокрема, на питаннях залучення жінок до прийняття рішень, навела статистику, котра підтверджує, що участь жінок-миротворок у процесах прийняття рішень значно посилює сталість таких рішень, їхню ефективність. (dtv.dn.ua, 18.04.2018).] див.: миробудівни́ця, миротво́риця Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов.) |
міжнаро́дниця, міжнаро́дниць; ч. міжнаро́дник 1. фахівчиня з питань міжнародної політики, міжнародного права та ін. [Після моєї недавньої промови у Нью-Йорку кілька 60-70-річних жінок підійшли до мене, аби висловити, наскільки вони радіють і пишаються, слухаючи мене як експертку-міжнародницю. (texty.org.ua, 16.10.2015).] // журналі́стка-міжнаро́дниця – журналістка, яка висвітлює міжнародні новини. [Ольга Токарюк – журналістка-міжнародниця з більш ніж 10-річним досвідом. (Громадське ТБ). Восени минулого року німецька журналістка-міжнародниця Пауліне Тільман в рамках журналістського дослідження кілька місяців подорожувала США. (Повага, 31.08.2015).] // юри́стка-міжнаро́дниця – юристка, яка спеціалізується на міжнародному праві. [Юристка-міжнародниця, директорка "Української правової консультативної групи" Надія Волкова припускає: велика кількість проваджень щодо держзради і одиниці вироків свідчить про те, що українські правоохоронці готують недостатньо обґрунтовані звинувачення. (Українська правда, 01.07.2020). Ірина Желдак – незалежна журналістка, юристка-міжнародниця. (imi.org.ua, 21.08.2019).] // студе́нтка-міжнаро́дниця – та, хто навчається у виші на спеціальності «міжнародні відносини». [У Луцьку оберуть найкращу студентку- «міжнародницю». (volynnews.com, 20.03.2016).] 2. спортсменка, яка виконує норматив майстрині спорту міжнародного класу. [З попереднього досвіду : у мене в групі не було жодного майстра спорту – самі «міжнародниці» та заслужені майстри. (Високий замок, 2016). Юлія Коростильова стала «міжнародницею». Студентка Львівського училища фізичної культури Юлія Коростильова показала результат екстра-класу на першості України з кульової стрільби серед юнаків та дівчат, яка проходила в Кузнецовську Рівненської області. У вправі ПП-2 (стрільба з пневматичного пістолета) вона вибила 384 очки й виконала норматив майстра спорту міжнародного класу. (Високий замок, 2001).] |
неврологи́ня, неврологи́нь; ч. невро́лог лікарка, фахівчиня з неврології. [Катерина Олефір – лікарка-неврологиня першої міської лікарні Полтави. (zmist.pl.ua, 24.05.2020). Львівську неврологиню оштрафували за вимагання хабара у матері дитини з ДЦП. (zaxid.net, 22.05.2020). Лише окремим тогочасним лікаркам вдавалось досягнути міжнародного визнання, як, наприклад, львівській неврологині Луції Фрей (Łucja Frey), яка працювала у єврейському шпиталіна вул. Рапопорта. (lia.lvivcenter.org). Усі хвороби від нервів? Про психосоматику говоримо з Олександрою Щебет, неврологинею, медичною керівницею клініки R+ Medical Network. (Громадське радіо, 23.04.2019).] див.: нервозна́виця Словотворчість незалежної України. 1991-2011: Словник / Уклад. А. Нелюба, X., 2012, с. 329. С. Нечай «Російсько-український медичний словник з іншомовними назвами», 4 вид. К., 2003, с. 395. |
онкологи́ня, онкологи́нь; ч. онко́лог лікарка, фахівчиня з онкології. [Лікарка-онкологиня Анна Євко в ефірі програми «ІнфоВечір» на «5 каналі» розповіла про те, як Ізраїль бореться з поширенням коронавірусу в країні. (5.ua, 27.03.2020). Деякі види раку не потребують термінового лікування <...>. Про це розповіла лікарка-онкологиня Тетяна Скрипець. (health.24tv.ua, 20.02.2020). Оперує онкологиня Олександра, молода лікарка з міжнародним досвідом. (mi100.info, 06.08.2019). Наталя Суховерська – знана в Австралії лікарка-онкологиня. (СТБ: Вікна-Новини, 2018, Вип. 06.11.2018).] див.: пухлинозна́виця С. Нечай «Російсько-український медичний словник з іншомовними назвами», 4 вид. К., 2003, с. 421. |
палеонтологи́ня, палеонтологи́нь; ч. палеонто́лог фахівчиня з палеонтології. [Серед них – фізик Антоніна Прихотько, біологиня Елен Спарроу, шахістки Анна та Марія Музичук, меценатка Галшка Гулевичівна, палеонтологиня Марія Павлова, лікарка Софія Окуневська тощо. (Суспільне, 18.02.2020). Починається детектив з великої несподіванки – їхня мама, що нібито працює у музеї та видається абсолютно непримітною науковицею, виявляється зовсім не палеонтологинею, а справжньою міжнародною супершпигункою. (bokmal.com.ua). «Навіть у Антарктиді мешкало багато щасливих еласмозаврів», – зазначила у коментарі National Geographic Анна Шульп, палеонтологиня з Утрехтського університету в Нідерландах. (navkolonas.com, 26.06.2019).] |
піані́стка, піані́сток, піяні́стка, піяні́сток; ч. піані́ст, піяні́ст музикантка, яка грає на фортепіано. [Солістка – відома піаністка, лауреатка багатьох міжнародних конкурсів Катерина Тітова (Україна–Німеччина). (Україна молода, 2019). Молода піяністка повна творчих задумів, які здійснюватиме Український інститут у Стокгольмі. (Свобода, 2018). Провідна тема новели – мрія героїні Софії стати піаністкою. (Стефанія Павлишин «Станіслав Людкевич», К., 1974). До цієї справи вдалося тоді приєднати добру піяністку, дочку давніх українських поселенців у Кракові. (Сучасність, 1965, №11). Із сучасних інструменталістів здобула собі світову славу феноменальна піаністка Любка Колесса <…> (Василь Барвінський «Історія української культури. Музика», 1937). Конкретно кажучи, сьогодні (конферанс говорить) змагаються: балабаєшник, скрипник, бандурист, піаністка, домрист, гармоніст та гобойщик. (Микола Хвильовий «Іван Іванович», 1929). «Серйозні четверги» присвячувалось музиці. Привод давала пані Пеллегрен, що була доброю піяністкою, і всі її нащадки. (Жорж Дюамель «Грозова ніч», пер. Людмила Коваленко-Івченко, Михайло Івченко, 1928).] Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 567. Словник української мови: в 11 томах, Том 6, 1975, с. 376. Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) – піяністка. Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) – піяністка. Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) – піяністка. |
піа́рниця, піа́рниць, пія́рниця, пія́рниць; ч. піа́рник, пія́рник фахівчиня із піару. [Під кожною ілюстрацією на виставці можна знайти текст-пояснення, як саме персонаж пов’язаний з Шевченком, розповіла BBC News Україна піарниця Національного музею Тараса Шевченка, кураторка виставки Анастасія Аболєшева. (BBC, 10.02.2019). За нею закріпився навіть імідж геніальної «піарниці», який вона активно підтверджувала конкретними справами. (Україна молода, 2019). Про це «УП Життя» повідомила Катерина Луцька, піарниця правозахисної програми міжнародного фестивалю Docudays. (Репортер, 2018). До «команди» цієї книжки додаю мою ентузіастичну піарницю Кім Доуер, відомішу як «Кім з Лос-Анджелеса». (Скотт Ферріс «Інґа», пер. Дмитро Антонюк, 2017). Згодом долучився Червоний Хрест, а вже потім основна піярниця-лікарка Богомолець, що стала до звичної для себе роботи на Майдані: давати інтерв’ю... (Блог Ірини Фаріон, Українська правда, 18.02.2016). Зізнаюся, мене трохи здивувала заява піарниці готелю про те, що до початку жовтня всі номери в них зарезервовано. (Український тиждень, 2009).] // чо́рна піа́рниця – фахівчиня з чорного піару. [На думку медіа-експертів, PR-агенція може стати новим інструментом інформаційних маніпуляцій, на яких спеціалізується чорна піарниця, яка в кращі часи своєї діяльності залюбки обслуговувала олігархів-власників медіа. (irpin.news, 15.01.2020). Підопічну чорної піарниці Ірини Федорів Ольгу Матюшину відсторонили від посади. (fedoriv.info).] див.: піари́стка Словотворчість незалежної України. 1991-2011: Словник / Уклад. А. Нелюба, X., 2012, с. 391-392. |
підписа́нтка, підписа́нток; ч. підписа́нт 1. та, хто підписала щось (лист, петицію, угоду тощо). [«Це дуже, дуже поганий момент не лише для Нідерландів, а й для Євросоюзу та всіх родичів жертв MH17», – цитує Guardian одну з підписанток Каті Пірі. (Україна молода, 2019). Лідер БЮТ Юлія Тимошенко досі залишається єдиною підписанткою Угоди про створення коаліції демократичних сил України <…> (Високий замок, 2006).] 2. перен. країна як учасниця міжнародних угод. [Що ж до санкцій, то вони запроваджені, бо, хоч як це прикро констатувати, Росія (підписантка численних міжнародних угод, що гарантують незалежність, територіальну цілісність та суверенітет України) не дотримується зобов’язань, які вписано до цих документів. (Український тиждень, 2016).] |
посли́ня, посли́нь; ч. посо́л дипломатична представниця однієї держави в іншій, яка очолює посольство. [Екс-послиня США в Україні Марі Йованович звільнилася з Держдепу. (Західнет, 01.02.2020). «Інвесторам не потрібні ні няні, ні бодігарди. Їм потрібні незалежні суди», – послиня Німеччини в Україні. (espreso.tv, 14.02.2020). Має харківське походження: нова британська послиня записала звернення українською. (5 канал: Новини, 23.10.2019). Послиня США в Польщі Джорджетт Мосбахер заявила , що винуватцями початку Другої світової війни були лідер нацистів Адольф Гітлер і радянський диктатор Йосип Сталін. (Високий замок, 2019).] // повноважна дипломатична представниця найвищого рангу. [7 вересня голова ХОДА обговорив низку питань міжнародної співпраці з Надзвичайною і Повноважною Послинею Великої Британії в Україні. (kharkivoda.gov.ua, 07.09.2020).] див.: посо́лка, посолчи́ня, посла́нниця |
президе́нтка, президе́нток; ч. президе́нт 1. обрана на певний термін глава більшості держав. [Президентка Естонії Керсті Кальюлайд закликала називати те, що відбувається в Україні, війною, а не замороженим конфліктом. (Високий замок, 2018). Тобі не секретаркою кореспондентського бюро бути, а президенткою Сполучених Штатів. (Борис Крумов «На альпійській верховині», пер. Любим Копиленко, 1976).] 2. виборна керівниця установи, організації, товариства та ін. [В обранні Урсули фон дер Ляєн президенткою Єврокомісії, а Крістін Лаґард президенткою ЄЦБ німецько-французькі спільні інтереси ще раз узяли гору. (Український тиждень, 2019). Обама зателефонував президентці міжнародної організації «Лікарі без кордонів» Джоан Лю та попросив вибачення за авіаудари. (Європейська правда, 2015). У перерві вийшла на сцену відома українська діячка, а також президентка міської ради Детройту, Марія Бек, яка привітала бандуристів з їх успіхами <…> (Улас Самчук «Живі струни», 1976). Янгол був трохи спантеличений, коли президентка жюрі вручила йому маленького рожевого папірця. (Поль Берна «Мільйонери з порожніми кишенями», пер. Ірина Сидоренко, 1970). Президентка «Унії ульстерських жінок» Lady Londoverry видала пламенну відозву, в якій накликує до складок на боєвий фонд. (Дїло 09.10.1913).] 3. найвища посадовиця компанії, корпорації, фірми та ін. [<…> Ебігейл Джонсон (президентка фірми «Fidelity Investments») <…> (the-village.com.ua, 08.12.2020).] Вільний тлумачний словник, 2016 – рідко. |
призе́рка, призе́рок; ч. призе́р та, хто одержала приз у змаганнях, конкурсах та ін. [Катерина Анісова – призерка Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з міжнародних відносин, суспільних комунікацій та регіональних студій (lnu.edu.ua, 23.04.2021). Причому досвідченіша порівняно з іншими бронзова призерка Олімпіади-2012 Рижикова (у дівоцтві Ярощук) раніше була виключно російськомовною, мову вона майже досконало вивчила за останні кілька років із власної волі. (Український тиждень, 2019). Сподіваємося, що до лютого на звичний для себе рівень вийде призерка минулої Олімпіади в Нагано Олена Петрова, яка в олімпійські роки традиційно додає. (Високий замок, 2001). Дзюдо я почала займатися в 1984 році під керівництвом Віктора Миколайовича Короля. Була призеркою чемпіонату світу серед студентів. (Старт, 1990).] Словник української мови: в 11 томах, Том 7, 1976, с. 616. |
пропаганди́стка, пропаганди́сток, пропаґанди́стка, пропаґанди́сток; ч. пропаганди́ст, пропаґанди́ст та, хто займається пропагандою чогось. [Ця «солодка пара», німецький «незалежний» журналіст і російська пропагандистка, на всіх публічних заходах з’являється разом. (Український тиждень, 2016). Для допомоги мала зв’язкових, розвідувальниць, пропаґандисток. (Свобода, 2016). В одній і тій душі йде трагічна боротьба: та сама рука заряджає пістолет і пише на саму себе донос у жандармське управління, просячи заарештувати небезпечну пропагандистку Парасковію Качку, мабуть, бажаючи, щоб стороння сила зв’язала її хвору волю і перешкоджала ідеї перейти у діло. (Володимир Тертишник «Науково-практичний коментар до Кримінально процесуального кодексу України», 2007). Ранньоосіннього дня в Красноїллі заквартирувала невеличка група пропаґандисток і працівниць УЧХ з нечисленною охороною. (Михайло Андрусяк «Брати Вогню», 2004). В ній жила душа пропагандистки, вона поривалася знаходити та залучати до роботи прихильників тих ідей, що їм сама служила. (Людмила Смоляр «Минуле заради майбутнього», 1998). Невтомна пропагандистка зарубіжної літератури в Росії, вона зробила вагомий внесок у міжнародний обмін духовними цінностями. (Всесвіт, 1975, №2). Про неї начальник київського жандармського відділу Павлов висловлювався як про «одну з головних пропагандисток нігілістичних теорій серед тутешніх жінок» <…> (Сучасність, Мюнхен, 1961).] див.: пропага́торка (пропаґа́торка) Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 625. Словник української мови: в 11 томах, Том 8, 1977, с. 246. Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.) Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич.) |
проре́кторка, проре́кторок; ч. проре́ктор заступниця ректора чи ректорки закладу вищої освіти. [Тренерами виступили викладачі університету – Галина Михайлишин, докторка філософських наук, професорка, проректорка з науково-педагогічної роботи <…> (Фіртка, 2020). Наприклад, в Університеті штату Імо наразі вперше на керівній посаді знаходиться жінка (у статусі проректорки). (Ебере Олучі Нваодух «Фемінізація бідності: порівняльне дослідження Нігерії та України, 2018). Як розповіла проректорка з міжнародних зв’язків університету імені Короля Данила Тетяна Ружак, Генеральний секретар в університеті вже друге<…> (Версії, 2017).] |
психотерапе́втка, психотерапе́вток; ч. психотерапе́вт фахівчиня із психотерапії. [Психологиня і психотерапевтка з 15-річним стажем, представниця Міжнародної асоціації прикладної психології, авторка кількох підручників, нині Ткалич визнає: відпочити на карантині їй не вдається <…> (Версії, 2020). «<…> Я можу робити зі своїм тілом що завгодно», – пролунало з вуст гостя. Психотерапевтка Марія Фабрічева підтримала цю думку. (Україна молода, 2019). Окрім психотерапевтки Анни Шийчук, автори приїжджатимуть на записи із Києва та Харкова. (Репортер, 2019).] див.: психотерапевти́ня |
п’ятибо́рка, п’ятибо́рок; ч. п’ятибо́рець спортсменка, яка займається п’ятиборством. [Буряк Ганна Едуардівна – українська спортсменка-п’ятиборка, майстриня спорту міжнародного класу. (Разом, 2017, №17, с. 29). Колишня українська спортсменка-п’ятиборка, майстриня спорту міжнародного класу. (portal.lviv.ua, 22.07.2016). Справжнім відкриттям на юнацькій олімпіаді у Сінгапурі стала українська спортсменка-п’ятиборка Анастасія Спас. (ICTV: Програма «Факти», Сюжет № 15 – 19:09:01-19:11:28, 06.09.2010).] |
розпоря́дниця, розпоря́дниць; ч. розпоря́дник та, хто розпоряджається, керує кимось або чимось, налагоджує роботу когось або чогось. [Головну розпорядницю «печерського кривосуддя», яка вже третій рік обживається в окупованому Криму і носить «раша» мантію, в Україні спромоглися звільнити лише зараз! (Високий замок, 2017). Він закохався в Амалію і запропонував їй бути розпорядницею борделю <…> (Наталка Сняданко «Гербарій коханців», 2011). Недільна школа С. І. Віденської 18 жовтня 1898 року при училищі №46 відкрилася друга одеська жіноча недільна школа, а розпорядницею її стала Софія Іванівна Віденська. (Людмила Смоляр «Минуле заради майбутнього», 1998). Мене все годувала пиріжками одна з розпорядниць — білява, з волоссям, як льон, світлоока дівчина в трофейній врангелівській шинелі. (Володимир Сосюра «Третя рота», 1959). Головна розпорядниця – Соня. (Степан Васильченко «Олив’яний перстень», 1927).] // дире́кторка-розпоря́дниця – одна з керівниць організації, підприємства чи фонду, яка відповідає за перебіг робочих процесів. [«Переглядові програми повинно передувати повне взаєморозуміння в діях», – зазначила директорка-розпорядниця Міжнародного валютного фонду Кристаліна Георгієва. (Радіо Свобода, 19.11.2020). На полях 56-ї Мюнхенської конференції з питань безпеки Президент України Володимир Зеленський зустрівся з директоркою-розпорядницею МВФ Крісталіною Георгієвою. (ukrinform.ua, 15.02.2020).] // розпоря́дниця весі́лля – та, хто відповідає за організацію чийогось весілля. [Однак у ньому планують провести «весілля століття», і розпорядниця весілля (її зіграла Хлоя Грейс Морец, відома за дилогією «Пипець»), змушена найняти кота Тома, щоб позбутися гризуна. (ukr.media, 22.11.2020).] // розпоря́дниця за́ходів – та, хто відповідає за організацію заходів. – Тому розпорядниця заходів Мар’яна Таран до ваших послуг! (findglocal.com). // судова́ розпоря́дниця – службовиця, яка забезпечує додержання встановлених правил у залі судових засідань. [Від Херсонського окружного адміністративного суду прийняли участь керівниця апарату суду Ірина Ковленко, начальниця відділу Катерина Пірогова, заступниця начальника відділу Тетяна Жила, секретарка судового засідання Наталя Перебийніс та судова розпорядниця Катерина Бакай. (Херсонський окружний адміністративний суд, 16.06.2020).] // фіна́нсова розпоря́дниця – та, хто розпоряджається коштами якоїсь організації. [Виявляється, фінансова розпорядниця зажадала від заступника головного редактора часопису Михайла Бриниха пояснювальну, чому він «запізнився на роботу». (Україна молода, 2019).] див.: організа́торка Словник української мови: в 11 томах, Т. 8, 1977, с. 777. Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич.) Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов.) |
санка́рка, санка́рок; ч. санка́р спортсменка, яка займається санним спортом. [Скажімо, у Сочі непогано зарекомендувала себе 19-річна львівська санкарка Олена Шхумова, у котрої на той час був мінімальний міжнародний досвід. (Український тиждень, 2018). <…> вона філігранно пройшла всі віражі та закріпилась на третьому місці, поступившись лише найбільш титулованій санкарці світу німкені Сілке Краусхаар-Пілах<…> (Високий замок, 2008).] |
сві́дка, сві́док; ч. сві́док 1. та, хто була присутня на якійсь події, пригоді й особисто бачила щось. [Зокрема, 16 червня він брав участь у виїздних робочих нарадах з виконувачкою обов’язків голови облради та свідкою Інгою Маковецькою. (Суспільне, 31.07.2020). Про це повідомила у Facebook Світлана Мухаровська, яка була свідкою процесу демонтажу. (Хмарочос, 04.10.2019). Ганна була свідкою того нападу, тож чимдуж побігла вивчати ази самозахисту. (ntn.ua, 21.03.2011). Якби все це не пов’язувалося з Лорою, ніщо взагалі не змусило б мене погодитися бути свідкою. (Вілкі Коллінз «Жінка у білому», пер. Олександр Мокровольський, 1989). То я була молода, але я була свідкою (плаче), що то робилося. (Остап та Оксана Півні «Свідчення очевидців Голоду», Т. ІІІ, 1985).] 2. та, хто присутня на урочистій події для офіційного підтвердження чогось. [Свідкою на весіллі Каменських і Потапа буде його колишня дружина. (t1.ua, 10.05.2019).] 3. та, хто належить до міжнародної релігійної організації «Свідки Єгови». [Сьогодні познайомився з М. М., свідкою Єгови, щоб умовити її на відкриту міомектомію. (Адам Кей «Буде боляче: Таємні щоденники лікаря-ординатора», пер. А. Лапіна, 2021).] див.: свідки́ня, свідчи́ня, сві́дчиця, очеви́диця Словник української мови: в 11 томах, Т. 9, 1978, с. 76 – заст. Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов.) Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський.) Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко.) Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) |
свідчи́ня, свідчи́нь; ч. сві́док 1. та, хто була присутня на якійсь події, пригоді й особисто бачила щось. [Анна Ярославна – свідчиня доби нерозділеного християнства. (oou.org.ua, 01.04.2021). «На лаві підсудних зовсім не ті люди, яких хотілось би бачити», – сказала свідчиня подій Юлія Мельниченко. (detector.media, 27.01.2018). Тим часом, на суд уже вдруге не з’явилася важлива свідчиня – коханка підсудного Марія Христофі. (СТБ: Вікна-новини,11.06.2012).] 2. юр. жінка, яку викликають до суду для посвідчення відомих їй обставин справи. [Щоправда, сама свідчиня не була в курсі, що давала показання (бо вона їх не давала). (zaborona.com, 15.04.2021).] 3. та, хто належить до міжнародної релігійної організації «Свідки Єгови». [Цю алкогольну ідилію розбавляє жіночка вже поважних років, специфічно одягнута як Свідчиня Ієгови – косинка, пришпилена до голови невидимками <…>. (Українська Правда. Форум, 02.08.2021).] див.: сві́дка, свідки́ня, сві́дчиця, очеви́диця |
секрета́рка, секрета́рок; ч. секрета́р 1. службовиця, яка відповідає за діловодство установи, організації та ін.[<…> перша секретарка відділу культурно-гуманітарного співробітництва посольства України у Франції, письменниця Ірена Карпа <…> (Версії, 2018). Дружина Миколина, Женя, працювала секретаркою в Політехнічному інституті. (Григорій Костюк «Зустрічі і прощання», Книга 1, 1987). Секретарка однієї юридичної установи Сюзанна Бо, комуністка, мати двох синів-інженерів, також комуністів, говорить, що вони всі «захоплені Радянським Союзом». (Всесвіт, 1960, №3). В темряві, боючись засвітити світло, щоб не пробилася яка смужка крізь вікно, знайшла Галина, секретарка академічного інституту, свій протигаз, перечепила через плече і вийшла на свою зміну чергувати. (Докія Гуменна «Хрещатий яр», 1949). Посаджено мужів довір’я, секретарів та секретарок. (Улас Самчук «Юність Василя Шеремети», 1946). Коли Корвин прийшов до аґітпропу в справі підготови художнього оформлення до першого травня і привітався з новою секретаркою, йому здалося , що він пізнав в її обличчі щось знайоме. (Віктор Петров-Домонтович «Доктор Серафікус», 1929). За Старшину Кружка: М. Волошинова, голова. Конст. Малицька, секретарка. (Молоде життя. Часопис українського пласту, Ч.1-2, 15.02.1928). <…> Софія Бучиньска, секретарка <…>. (Діло, 29.04.1891).] // та, хто веде ділове листування окремої людини. [Одним, на погляд українців, підступним, улюбленим польським прийомом була так звана «політика спідничкова», коли окупаційним можновладцям і бюрократам підсовувалися у якості стенографісток, секретарок, перекладачок рафінованих полюбовниць. (Євген Наконечний «”Шоа” у Львові», 2006). Ні, не печаткою самої управи, я не був лордом-хоронителем цієї печатки, це була прероґатива секретарки бурґомістра. (Юрій Шевельов «Я, мені, мене... (і довкруги)», 1987). І обидва рази мене вражали секретарки зава і парторга. (Олександр Довженко «Щоденник», 1954). Говорила секретарка академіка Саклатвали. (Микола Трублаїні «Глибинний шлях», 1941). Вперше він відчув, що його секретарка неабихто. (Джек Лондон «Буйний День», пер. Вероніка Гладка, Катерина Корякіна, 1932).] 2. та, хто веде протокол зборів, засідання та ін. [Громада мала секретарку зборів (найчастіше Ганну Чикаленко), яка зашифровано записувала, а на наступних зборах відчитувала, що відбувалося на попередніх зборах, записувала ухвали зборів, порядок денний і т. д. (Сучасність, Мюнхен, 1987). На голову вони обрали сірого Вола, а секретаркою тих зборів була Коза. (Джоель Чендлер Гарріс «Казки дядечка Римуса», пер. Павло Шарандак, 1960).] 3. виборна керівниця якоїсь організації, якогось органу. [У списку зареєстрованих на сьогодні кандидатів колишньої секретарки Київради Галини Гереги немає. (Високий замок, 2019). Дуже активною і ефективною, завдяки своїй одночасній участі в австрійській секції Ліґи, була Надія Суровцева, докторант історії Віденського університету, яка також була секретаркою Жіночої громади УНР. (Сучасність, Мюнхен, 1984). Головував сен В. Децикевич, звіти складала секретарка Ради Т-ва, д-р Криштальська<…>. («Діло», 17.05.1939).] // членкиня виборного органу, що веде діловодство й поточну організаційну роботу. [Він хотів зазирнути в зал, може, вона там, але тут підійшла до нього Марія Олександрівна Чуєва, секретарка райкому, й повела його в кімнату президії. (Юрій Щербак «Бар’єр несумісності», 1970). «Гм ... Оттак-о!.. Секретарка райвідділу!» (Іван Багряний «Сад Гетсиманський», 1950).] // генера́льна секрета́рка – очільниця організаційно-адміністративного або виконавчого органу міжнародної організації. [Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба провів телефонну розмову з новопризначеною генеральною секретаркою ОБСЄ Хельгою Шмід. (Радіо Свобода, 15.12.2020). Генеральна секретарка Ради Європи: держави-члени повинні працювати разом, щоб засвоїти уроки кризи COVID-19 у сфері охорони здоров’я. (Офіс Ради Європи в Україні, coe.int, 17.09.2020).] // держа́вна секрета́рка – виборна службовиця у складі найвищих та місцевих органів державної влади. [Американська політична і державна діячка, державна секретарка США Гіларі Клінтон відреагувала на перемогу демократа Джо Байдена на виборах в США. (Вголос, 10.11.2020).] 4. керівниця поточної роботи установи, органу або якогось відділу. [Секретарка редакції його привітала голосним криком <…> (Всесвіт, 1963, №6). Про викриття мене таємно повідомила технічна секретарка інституту Ухтомська й порадила мені зникнути. (Олекса Гай-Головко «Поєдинок з дияволом», 1950).] // вче́на (уче́на) секрета́рка – службовиця, яка відповідає за організацію поточної роботи в науковій установі. [Про це Суспільному сказала учена секретарка фортеці Тетяна Нємічева. (Суспільне, 25.01.2021). Вчена секретарка Надія Уфімцева (Українська асоціація юдаїки, uajs.org.ua). Цапів А.О., вчена секретарка спеціалізованої вченої ради К 67.051.05. (Наказ № 1022-Д від 04.12.2019).] див.: ділово́дка Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 683. Словник української мови: в 11 томах, Т. 9, 1978, с. 113. – 1, 3 – розм. |
синхроні́стка, синхроні́сток; ч. синхроні́ст 1. спортсменка, яка займається синхронним плаванням. [«Десятка» вітчизняних синхроністок, вигравши «золото» в новій змагальній дисципліні — хайлайті — задала необхідну тональність для інших наших збірників у Кванджу. (Україна молода, 2019). Українські синхроністки виграли три золоті та дві срібні нагороди на другому етапі Світової серії в Іспанії. (Громадське ТБ, 29.05.2017). Першими у боротьбу вступають синхроністки. (Високий замок, 2002).] 2. перекладачка, яка перекладає мову безпосередньо за тими, хто говорить. [Наша випускниця – перекладачка-синхроністка, акредитована при ЄС. (Кафедра германської філології та перекладу ІФ КНУ імені Тараса Шевченка, ФБ, 23.06.2020). Яна Сотник – письменниця, перекладачка-синхроністка. (litcentr.in.ua, 23.02.2020). Активно працювала як перекладачка-синхроністка спільно з USAID, IFES, Київським міжнародним економічним форумом, Посольством США та Посольством Швеції. (americahousekyiv.org, 26.09.2019).] Словотворчість незалежної України. 1991-2011: Словник / Уклад. А. Нелюба, X., 2012, с. 490. |
співробі́тниця, співробі́тниць; ч. співробі́тник 1. та, хто працює разом із кимось, допомагає комусь в якійсь справі. [Вона була однією з найкращих моїх співробітниць, віддана справі, відважна, витривала у трудах і дуже сумлінна у виконуванні своїх обов’язків. (Марія Савчин «Тисяча доріг», 1995). На першому місці з-поміж них треба поставити Варвару Адріянову-Перетц (нар. 1888), ученицю та співробітницю акад. В. М. Перетца <…> (Богдан Кравців «Удар в основу», 1961). Іншого пояснення, що їх дала моя молода співробітниця, справді не можна було знайти <…> (Олекса Слісаренко «Останнє слово», 1932).] 2. та, хто працює в якійсь установі. [Щоправда, інформація була не його, а «співробітниці ВР Ганни Іслямової» – не депутата, не уповноваженого з таких питань. (Український тиждень, 2019). Підприємець через колишню співробітницю прокуратури передав Люкляну 2000 доларів двома траншами – по тисячі доларів. (Версії, 2019). Потім ви вчинили розбійний напад на помешкання Галини К., співробітниці підпорядкованого нам Інституту отрут і нетрадиційних способів умертвіння <…> (Юрій Андрухович «Московіада», 1992). Біля ліфта стояли дуже красива співробітниця відділу літератури і відомий поет <…> (Леонід Первомайський «Дикий мед», 1963). Отже свято міжнароднього дня робітниці в цьому році повинно стати переломним днем, коли ланка робітниця і селянка, учителька і радянська співробітниця з’ясують собі всю величезну вагу політичної свідомості та активности. (Народний учитель, №9, 03.03.1925).] // та, хто бере участь як авторка в роботі періодичного або багатотомного видання. [Співробітниця французького сатиричного журналу Charlie Hebdo Сіголен Вінсон, яка вціліла під час теракту 7 січня, розповіла про подробиці нападу. (Європейська правда, 2015). <…> в 1900 р. стала співробітницею журналу «Мир Божий» <…> (Антін Княжинський «Творчий шлях Лесі Українки», 1961). <…> зробили її співробітницею російського марксівського журналу «Жизнь» <…> (Микола Зеров «Від Куліша до Винниченка», 1925). Адже се все одно, якби я тепер пішла в «Буковину» чи в «Правд» співробітницею, хоч я й не сварилась з сими людьми так, як Лукіяновичі з Вами. (Леся Українка «Листи», 1895). Озарк. розповість ти про газету, і я гадаю, що не відмовиш нам, коли запросим тебе і Михайлину на співробітниць до неї. (Іван Франко «Листи», 1879).] // науко́ва співробі́тниця – працівниця науково-дослідної установи. [Олена Стяжкіна, докторка історичних наук, провідна наукова співробітниця відділу історії України другої половини ХХ століття Інституту історії України<…> (Український тиждень, 2019). Наукова співробітниця музею показала Ліні і сторінку з «Чернігівського літопису за новим списком (1587–1725)» <…> (Наталя Тисовська «Три таємниці Великого озера», 2011). Наукова співробітниця музею Діна Миколаївна щось там писала за своїм столом, обклавшись паперами. (Сергій Соловйов «Скромний бог», 2009). Історію почала читати проф. Мірза-Авак’янц, Наталя Юстівна, відома авторка багатьох досліджень з історії, наукова співробітниця, на той час уже розгромленої, катедри акад. Багалія. (Григорій Костюк «Зустрічі і прощання», Кн. 1, 1987). <…> Клементина, наукова співробітниця катедри економіки Інституту Марксизму у Харкові <…> (Семен Підгайний «Недостріляні», 1949).] // моло́дша науко́ва співробі́тниця – працівниця науково-дослідної установи, яка обіймає молодшу наукову посаду. [Олександра Салій – літературознавиця, журналістка, молодша наукова співробітниця Інституту Івана Франка НАН України (м. Львів). (Фіртка, 2017).] // ста́рша науко́ва співробі́тниця – працівниця науково-дослідної установи, яка обіймає старшу наукову посаду. [«<…> Маємо певні напрацювання для того, щоб повезти ці світлини до Києва, Харкова, інших міст», – повідомила старша наукова співробітниця Львівського музею історії релігії Анастасія Камалдінова. (Високий замок, 2018).] див.: службо́виця Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 711. Словник української мови: в 11 томах, Т. 9, 1978, с. 520. Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич.) Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов.) Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич.) Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко). |
уби́виця, уби́виць, вби́виця, вби́виць; ч. уби́вця, вби́вця та, хто вбила когось. [Вбиваючи Єву (2018) – драматичний трилер <…> розповідає історію протистояння холоднокровної міжнародної вбивиці Вілланель та талановитої співробітниці британської розвідки Єви Поластрі <…>. (glunis.com, 0.06.2019). Щоб уникнути цієї долі, він уклав контракт з Фантомною Убивицею <…>. (Полювання на ворогів, dota2.com, 07.12.2014). Згодом, коли міліціонер заставив нести дитину на цвинтар, вбивиця дівчинки руку обсмоктувала собі закривавлену <…> (Олесь Воля «Безкровна війна. Народна епопея», Т.1., К., 2010, с. 49). Ім’я Шіви, тоді як ім’ я його дружини Дурґи – Махішагхні «Убивиця Махіши». (Степан Наливайко «Українська індоаріка», К., 2007, с. 214). Убивицю ж, Марусю, до розправи скріпить в’язеням города Полтави. (Ліна Костенко «Маруся Чурай», 1982, с. 5).] |
уклада́чка, уклада́чок; ч. уклада́ч та, хто щось укладає, упорядковує. [У невеличкій передмові до словника укладачка вмотивовує необхідність такого видання, зумовлену, на її думку, появою українського народу та його культури на європейській сцені та жвавим інтересом до України з боку чеської культурної громадськості. (Любов Русинко-Бомбик «Українська мова та українське мовознавство в Чехословаччині міжвоєнної доби»: дисертація, Ужгород, 2019). Справжніми авторами тут є самі герої книг , а я є збирачкою, опрацьовувачкою, зберігачкою і укладачкою цих текстів. (Україна молода, 2014). А укладачці цього ... «лексикону сороміцького» – знання сучасного життя у всіх його аспектах, сферах і на всіх соціальних рівнях <…> (Галина Тарасюк «Лексикон сороміцький до студій з української цноти», 2005). У передмові до словника, укладачка писала: «… вже саме життя покаже, який принцип в термінології переможе, принцип народній, чи принцип міжнародній…» (Сучасність, Мюнхен, 1979).] Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 773. Словник української мови: в 11 томах, Т. 10, 1979, с. 417. Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов.) |
фотожурналі́стка, фотожурналі́сток; ч. фотожурналі́ст журналістка-фотографка. [Фотожурналістка Ольга Онишко, яка працювала у Львові та Києві, в листопаді 2013 року перебувала в США, але коли дізналася про демонстрацію студентів за вступ України до Евросоюзу, відразу полетіла до Києва і була свідком демонстрації <…>. (Свобода, 2017). Проблемою життя після Чорнобиля перейнялася іспанська фотожурналістка Квентіна Валеро. (День, 2016). Українська фотожурналістка Міла Тешаєва, яка активно співпрацює з Тижнем, здобула перше місце в одній із номінацій міжнародного фотоконкурсу The Best of Photojournalism-2010 <…> (Український тиждень, 2010). За цикл фоторобіт «Україна єдина» – фотожурналістці Наталії Новиковій, яка завітала до Сімферополя з Керчі. (Кримська світлиця, 2008).] див.: фотокореспонде́нтка Словник української мови: в 11 томах, Т. 10, 1979, с. 634. |
фтизіологи́ня, фтизіологи́нь; ч. фтизіо́лог лікарка-фахівчиня з фтизіології. [Фтизіологиня не рекомендує купувати на базарі молоко в пластикових пляшках. (Олена Синчак, 2021). Фтизіологиня Бондаренко виступила з доповіддю на міжнародному конгресі. (з опитування, 2021).] див.: фтизіа́терка, фтизіа́трка, фтизіа́торка, фтизіатри́ня |
членки́ня, членки́нь; ч. член 1. та, хто входить до складу групи людей, до організації, товариства, об’єднання та ін. [Сценарій до стрічки написала письменниця та казкарка Марія Романовська, членкиня «Плугу» та акторка в кількох фільмах ВУФКУ. (Український тиждень, 2019). Третьою була членкиня Тамара Іванівна Синіцина, жінка незалежна і дуже самостійна. (Марина Гримич «Варфоломієва ніч», 2002). Вона напевно була членкинею організації, про що мені не було сказано. (Микола Дейчаківський «На визвольних стежках Европи», 1986). <…> деклямація колишньої членкині УПА Ярослави Саламахи (Вісті комбатанта, 1967). Знана поетеса, членкиня МУРу <…> (Улас Самчук «Плянета ДіПі: нотатки й листи», 1948). УЖС довгими роками дбав про здоровий і дешевий харч для українців, удержуючи працею своїх членкинь "Українську їдальню" в Празі. (Краківські вісті, 14.02.1943).] 2. учасниця журі, комітету, гуртка, хору та ін. [Одягнувши класичний костюм, Петро Дмитриченко роздратував консервативну членкиню журі... (Високий замок, 2009). Це була Млодзякова, досить опасиста жінка, але інтеліґентна й заклопотана, зі жвавим та уважним виразом обличчя, членкиня комітету з порятунку немовлят <…> (Вітольд Ґомбрович, «Фердидурке», пер. Андрій Бондар, 2002). Членкинями самоосвітніх гуртків були: Савина Смольська, Настя Ворона <…> (Микола Когут «Підгірки минуле і сучасне», 2000). А тим часом сьогодні ми одержали розпачливого листа від однієї з членкинь цього славного хору — Вікторії Радченко <…> (Сучасність, 1967, №9). Після офіційної програми членкині Жіночої Секції запросили на перекуску… (Вісті комбатанта, 1965).] // ді́йсна членки́ня – звання членкині деяких наукових установ, товариств і т. ін. [Дійсними членами і членкинями осередку є 18 лицарів і дам <…>. (Високий замок, 2001).] // членки́ня-кореспонде́нтка НАНУ – звання вченої, обраної до складу академії наук, яка не користується всіма правами дійсної членки. [Тамара Гундорова – членкиня-кореспондентка НАН України, докторка філологічних наук, професорка (Українська правда. Життя, 08.10.2018). Шанталь Муфф — бельгійська політична філософиня, професорка політології у Центрі вивчення демократії Вестмінстерського університету у Лондоні, членкиня-кореспондентка Міжнародного коледжу філософії у Парижі. (mistosite.org.ua). Окрім Лариси Косач, більш відомої під псевдонімом Леся Українка, вона народила синів Михайла – відомого фізика, метеоролога та письменника, Миколу – громадського діяча і організатора «Просвіти», дочок Ізидору – членкиню-кореспондентку Української вільної академії наук. (yabl.ua, 14.01.2019).] див.: чле́нка, чле́ниця Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич). |
юніо́рка, юніо́рок; ч. юніо́р учасниця спортивних змагань в одній з юнацьких груп (здебільшого віком 19-22 років). [Львівська юніорка стала абсолютною чемпіонкою на турнірі з художньої гімнастики у Будапешті. (Високий замок, 2017). Україна втрималася на помітних щаблях міжнародного рейтингу серед юніорок. (День, 1997). Вже наступного дня, відчувши впевненість у собі, зуміла найшвидше пройти 5-кілометрову дистанцію і вперше завоювати звання чемпіонки серед юніорок. (Комсомольський гарт, 1975).] Словник української мови: в 11 томах, Т. 11, 1980, с. 614. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)