Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено забагато відповідників, результат було обмежено 150-ма статтями
Спробуйте звузити ваш пошук: лише серед російських слів або лише серед українських слів
Запропонувати свій переклад для «наново»
Шукати «наново» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

На́ново, нрч. – за́ново, на́ново. [Так з не́ї нечи́ста си́ла й ви́йшла, мов охристи́ли її́ за́ново (Рудч.). Розки́дав піч та на́ново склав (Київщ.)].
Брить, брива́ть – голи́ти, бри́ти (н. вр. бри́ю), бри́твати. [Я ка́жу «стри́жено», а вона́ ка́же «го́ляно»].
• Б. наново – перего́лювати.
Возрожда́ть, -ся, возроди́ть, -ся – відро́джувати, -ся, відроди́ти, -ся, на́ново народи́тися. [Мов фе́нікс, на́ново народи́всь із по́пелу].
• Возрождё́нный – відро́джений, на́ново (на світ) наро́джений.
Воссоединё́нный – (ново)приє́днаний, (ново)з’є́днаний, (ново)злу́чений (сполу́чений), на́ново з’є́даний, на́ново приє́днаний (злу́чений).
Воссоединя́ть, воссоедини́ть – єдна́ти, приєдна́ти, зно́ву (на́ново) єдна́ти (з’єдна́ти, з’єдно́чити), зно́ву (на́ново) злуча́ти (злучи́ти), зно́ву (на́ново) сполуча́ти (сполучи́ти).
Восстановля́емый – відно́влюваний, поно́влюваний, на́ново будо́ваний, и пр. См. Восстановля́ть.
Воти́ровать – голосува́ти.
• -ть наново – переголосо́вувати, сов. переголосува́ти.
За́ново – на́ново, (внове) за́ново. [На́ново все переробля́ти довело́сь. За́ново си́тце на кіло́чку ви́сить, а як приста́ріється, то й під ла́вою бува́є (Приказка)].
• -во отделывать что – на́ново роби́ти, нови́ти, поновля́ти що.
Знако́миться –
1) с кем – знайо́митися, зазнайо́млюватися, признайо́млюватися (реже знако́митися, за[при]знако́млюватися), пізнава́тися, спізнава́тися, зазнава́тися, зізнава́тися, запізнава́тися з ким. [Тре́ба було́ на́ново знайо́митися з людьми́ (Васильч.). Ходи́в по база́ру, признако́млювався із міща́нами (М. Вовч.)].
• -ться между собой – знайо́митися, спізнава́тися між (по́між) се́бе;
2) с чем – знайо́митися, ознайо́млюватися з чим, спізнава́ти що, обізнава́тися з чим. [Тре́ба спізнава́ти мину́ле й сьогоча́сне життя́ и́нших наро́дів (Грінч.)].
И́знова – зно́ву, знов, на́ново; см. Сы́знова, Сно́ва.
Масти́хин, живоп. – мастахи́н (-на). [Ма́йстер узя́в мастахи́н, шкрі́бку і сів писа́ти о́браз на́ново (Ніков.)].
Обзаводи́ться, обзавести́ся – заво́дитися, завести́ся (о мног. позаво́дитися) ким, чим [Ні́коли заво́дитися спра́вжнім хазя́йством], заво́дити, завести́ що, справля́ти, спра́вити що, придба́ти що [Худо́би діждали́ся – придба́ли ху́тір, став і млин (Шевч.)], хвирува́тися чим [Тре́ба було́ на́ново хвирува́тися хазя́йствечком (Васильч.)], (хозяйством) охазяїнува́тися, оґрунтува́тися.
• -ди́ться, -вести́сь женой, детьми – придба́ти жі́нку, ді́ти (діте́й).
Перебе́ливать, перебели́ть – перебі́лювати, перебіли́ти, поперебі́лювати, біли́ти, побіли́ти на́ново (удру́ге).
• -ть бумагу, рукопись – перепи́сувати, переписа́ти, поперепи́сувати на́чисто.
• -ли́ть холст – перебіли́ти полотно́.
• Перебелё́нный – перебі́лений; перепи́саний и т. д.
Переве́нчивать, перевенча́ть –
1) переві́нчувати, перевінча́ти кого́, на́ново дава́ти (да́ти) шлюб кому́;
2) сов. повінча́ти, попереві́нчувати (всіх);
3) см. Обве́нчивать, Обвенча́ть.
• Переве́нчанный – переві́нчаний; см. ещё Обве́нчанный.
Переве́нчиваться, перевенча́ться –
1) переві́нчуватися, перевінча́тися, на́ново бра́ти (взя́ти) шлюб з ким;
2) сов. повінча́тися, попереві́нчуватися;
3) см. Обве́нчиваться, Обвенча́ться.
Перевива́ть, переви́ть –
1) что чем-л. – перевива́ти, переви́ти, перепліта́ти, переплести́, перево́дити, переве́сти́, (о мног.) поперевива́ти, поперепліта́ти, поперево́дити що чим; обмо́тувати, обмота́ти, пообмо́тувати що чим и в що. [Черво́ною стьо́жкою косу́ переви́то. Коса́ чо́рним шо́вком запле́тена та зо́лотом переве́дена];
2) (наново) пересу́кувати, пересука́ти, перекру́чувати, перекрути́ти, (о мног.) попересу́кувати, поперекру́чувати. [Тре́ба пересука́ти цей мотузо́к];
3) (всё) пови́ти, поплести́; посука́ти, покрути́ти (все);
4) (воз, сено) переклада́ти, перекла́сти (во́за), попереклада́ти (вози́, сі́но), переви́лювати, переви́лити.
Переви́тый –
1) переви́тий, перепле́тений, переве́дений; обмо́таний;
2) пересу́каний, перекру́чений и т. д. -ться –
1) перевива́тися, переви́тися, перепліта́тися, переплести́ся, бу́ти переви́тим, перепле́теним; обмо́туватися, обмота́тися, бу́ти обмо́таним;
2) пересу́куватися, бу́ти пересу́каним и т. д.
Перевя́зывать, перевяза́ть –
1) (связать поперёк, скрепить) перев’я́зувати, перев’яза́ти, обвя́зувати, обвяза́ти, звя́зувати, звяза́ти, (о мног.) поперев’я́зувати, позвя́зувати, пов’яза́ти кого́, що чим. [Поперев’я́зувала старості́в рушника́ми].
• -за́ть рожь в снопы – пов’яза́ти жи́то в снопи́.
• -за́ть рану – обвяза́ти, зав’яза́ти, перев’яза́ти ра́ну (позав’я́зувати ра́ни).
• -за́ть волосы лентой – з[по,пере]вяза́ти стрі́чкою воло́сся.
• -за́ть тюк накрест – звяза́ти паку́нок на́вхрест.
• -за́ть бечёвкой – перемоту́зити;
2) (связать наново) перев’я́зувати, перев’яза́ти, (о мног.) поперев’я́зувати. [Твої́ снопи́ тре́ба перев’я́зувати, бо яки́й ві́зьмеш, то й розси́плеться];
3) (чулки, сети наново) перепліта́ти, перепле́сти́, (о мног.) поперепліта́ти (панчо́хи, сі́ті).
• Перевя́занный – перев’я́заний, обвя́заний, звя́заний; поперев’я́зуваний, пов’я́заний; перепле́тений, перемоту́жений.
Перега́шивать, перегаси́ть – зага́шувати, позага́шувати, погаси́ти (напр., усі́ лямпи́, свічки́).
• -ть известь (ещё раз) – розпуска́ти (розпусти́ти) на́ново (зно́ву) вапно́ (ва́пну), перелюсо́вувати, перелюсува́ти вапно́ (ва́пну).
Переконопа́чивать, -ся, -па́тить, -ся – (наново) переконопа́чувати, -ся, переконопа́тити, -ся, перепакльо́вувати, -ся, перепаклюва́ти, -ся, (о мног.) попереконопа́чувати, -ся, поперепакльо́вувати, -ся, (поконопатить мн. или всё) поконопа́тити, -ся попаклюва́ти, -ся. [Уже́ всі човни́ попаклюва́ли].
• -ся (стр. з.) бу́ти переконопа́ченим, перепакльо́ваним и т. д. Переконопа́ченный – переконопа́чений, перепакльо́ваний; поконопа́чений, попакльо́ваний.
Перекра́ивать, перекрои́ть –
1) (перерезать, наново кроить) перекра́ювати, перекра́яти, перекрої́ти, (о мног.) поперекра́ювати що чим;
2) (искроить всё) покра́яти (все);
3) (о зернов. хлебе) пересіва́ти, пересі́ювати, пересі́яти, спуска́ти, спусти́ти (на ре́шето).
• Перекро́енный и перекроё́ный – перекра́яний, поперекра́юваний; покра́яний; пересі́яний.
Перемё́тывать, перемета́ть и переметну́ть –
1) перекида́ти, переки́дати, переки́нути, (редко) перемі́тувати, переметну́ти.
• Перемё́тнутый – переки́нений, переки́нутий. См. Перебра́сывать, Переки́дывать;
2) -тывать, -мета́ть (о мног.) – перериго́вувати, переригува́ти, перефастриґо́вувати, перефастриґува́ти, переживля́ти, переживи́ти, перешива́ти, переши́ти на живу́ ни́тку.
• -вать петли – (наново) обкида́ти, обки́дати на́ново пете́льки, (обметать всё) пообкида́ти (напр., усі́ пете́льки).
• Перемё́танный – перериго́ваний, перефастриґо́ваний, пережи́влений, (о петлях) обки́даний на́ново.
Перенумеро́вывать, перенумерова́ть – (наново) перенумеро́вувати, перенумерува́ти, (о мног.) поперенумеро́вувати, (сряду всё) понумерува́ти що (все).
• Перенумеро́ванный – перенумеро́ваний; понумеро́ваний.
Перепа́лывать, переполо́ть –
1) (наново) перепо́лювати, переполо́ти, поперепо́лювати;
2) (всё одно за другим) пополо́ти, повипо́лювати. [Я повипо́лювала всі грядки́].
• Перепо́лотый – перепо́лотий, поперепо́люваний; попо́лотий, повипо́люваний.
Перепа́рывать, перепоро́ть –
1) (наново) перепо́рювати, перепоро́ти, (о мног.) поперепо́рювати; (всё или многое) попоро́ти, порозпо́рювати. [Що наши́ла, то все й попоро́ла];
2) (розгами) перешмага́ти, перебато́жити, перечухра́ти.
• Перепо́ротый – перепо́ротий, попо́ротий, порозпо́рюваний; перешма́ганий и т. д.
I. Перепа́хивать, перепаха́ть –
1) (наново и поперёк) перео́рювати, переора́ти, переганя́ти, перегна́ти, (ралом) перера́лювати, перера́лити, (о мног.) поперео́рювати, попереганя́ти, поперера́лювати що. [Хто пі́зно жи́то посі́яв, так тепе́р перео́рюють на гре́чку. Переора́в доро́гу].
• -вать во второй раз – двої́ти, ви́двоїти.
• -вать в третий раз – трої́ти, ви́троїти;
2) (вспахать всё) поора́ти, повио́рювати. [Поора́ли всі облоги́];
3) (запахиваться в чужое) во́рюватися, вора́тися в що.
• Перепа́ханный – перео́раний, перера́лений.
• -ться – перео́рюватися, переора́тися, бу́ти перео́раним и т. д.
Перепелё́нывать, перепелена́ть –
1) (наново) переповива́ти, перепови́ти;
2) (всех) сов. посповива́ти. [Всіх діте́й посповива́ла].
• Перепелё́натый – перепови́тий.
Переплета́ть, перепле́сть –
1) (наново) перепліта́ти и -лі́тувати, перепле́сти́, перевива́ти, переви́ти, (о мног.) поперепліта́ти и -лі́тувати, поперевива́ти що. [Переплела́ ко́су, бо пога́но була́ запле́тена];
2) что чем – перепліта́ти, переплести́, перевива́ти, переви́ти, перево́дити, переве́сти́, (во множ.) поперепліта́ти, поперевива́ти, поперево́дити що чим.
• -сти́ косу лентой – перепле́сти́ ко́су стьо́жкою (стрі́чкою). [Он яро́чки зелене́нькі, стежечки́ по них мале́нькі переви́ті, мов стрі́чечки (Л. Укр.)].
• Он всё -плё́л – він усе́ переплу́тав (поплу́тав);
3) (книгу) оправля́ти, опра́вити, опалі[я]ту́рювати, опалі[я]ту́рити, заво́дити (заве́сти́) в опра́ву, в палі[я]ту́рки.
Переплетё́нный –
1) перепле́тений, переви́тий. [Мрі́я перепле́тена з ді́йсністю. Ко́си переви́ті черво́ною стрі́чкою];
2) (о книжке) опра́влений, опра́вний.
Перепола́скивать, -полоска́ть – переполі́скувати, переполоска́ти, (о мног.) попереполі́скувати що; (выполоскать всё) пополоска́ти (все). [Му́сіла всю біли́зну на́ново переполі́скувати. У неді́лю зі́лля копа́ла, а в понеді́лок переполоска́ла].
• Переполо́сканный – переполо́сканий; пополо́сканий.
Перераба́[о́]тывать, перерабо́тать –
1) (наново, иначе) переробля́ти и переро́блювати, перероби́ти, (о мног.) попереробля́ти и -ювати. [Ти так роби́, щоб уже́ не переробля́ти]; срв. Переде́лывать;
2) (обработать) обробля́ти и -ро́блювати, оброби́ти, (со стороны внутреннего содержания) поретворя́ти и -тво́рювати, перетвори́ти, (во множ.) попереробля́ти и -лювати, поперетворя́ти и -рювати що на що (в що). [Приро́да постача́є ті́льки сирови́й матерія́л, а вже сама́ люди́на му́сить так його́ перероби́ти, щоб ма́ти собі́ до́брий пожи́ток (Єфр.)].
• Желудок -вает пищу – шлу́нок перетра́влює ї́жу;
3) (всё, много) перероби́ти, пороби́ти (все, бага́то). [Па́нської робо́ти не переро́биш];
4) (перегнать кого в работе) переробля́ти, перероби́ти кого́, перехо́дити, перейти́ кого́ в робо́ті. [Стари́й, а в робо́ті молодо́го пере́йде́].
• Перерабо́танный – переро́блений, перетво́рений; поро́блений.
Перераба́[о́]тываться, перерабо́таться –
1) (наново, иначе) переробля́тися и переро́блюватися, перероби́тися;
2) (обрабатываться) переробля́тися и переро́блюватися, перероби́тися, перетворя́тися и перетво́рюватися, перетвори́тися на що (в що). [Пра́цею, і ті́льки не́ю одно́ю, перетворя́ється усе́ сиреве́ в гото́ве – таке́, що йде лю́дям на пожи́ток (Єфр.)].
• Пища -вается и усвояется – ї́жа перетра́влюється й засво́юється.
Переря́живание, -жа́ние –
1) (переодевание) во что – перебира́ння, передяга́ння в що; кем – перебира́ння, передяга́ння за ко́го и ким;
2) умовля́ння, єдна́ння на́ново.
Переря́живать, -ся, -жа́ть, -ся, переряди́ть, -ся –
1) (в иную одежду) перебира́ти, -ся, перебра́ти, -ся, передяга́ти, -ся, передягти́, -ся, (о мног.) поперебира́ти, -ся, попередяга́ти, -ся в що (в и́нше убра́ння́), (кем) за ко́го и ким, стро́їтися на ко́го. Срв. Переодева́ть, -ся. [Передягну́ тебе́ в бі́лу су́кню. Його́ перебра́ли (передягли́) в жіно́че вбра́ння. Перебра́вся за селяни́на].
• Переря́женный – пере́браний, передя́гнений у що, (кем) за ко́го и ким;
2) (уславливаться, торговаться снова) єдна́ти, -ся, поєдна́ти, -ся на́ново, умовля́тися, умо́витися на́ново.
• Я переряди́л других рабочих, эти не годятся – я и́нших робітникі́в поєдна́в, бо ці не годя́ться.
Пересдава́ть, -сда́ть (карты) – перездава́ти, перезда́ти (ка́рти), роздава́ти, розда́ти на́ново.
Пересда́ча – перездава́ння, роздава́ння на́ново.
Пересле́дование – розслі́дження на́ново.
Пересле́дывать, пересле́довать, юрид. – розслі́джувати, розсліди́ти що на́ново, роби́ти, зроби́ти слі́дство чому́, в чім на́ново.
• -сле́дованный – розслі́джений на́ново.
• Дело это -вано – цю спра́ву розслі́джено на́ново, у цій спра́ві слі́дство зро́блено на́ново.
Переслу́шивание – переслу́хування; (дела в суде) слу́хання на́ново (спра́ви).
Переслу́шивать, переслу́шать – переслу́хувати, переслу́хати, (о мног.) попереслу́хувати. [Лю́дської брехні́ не переслу́хаєш].
• -ть дело в суде – слу́хати, ви́слухати, прослу́хати на́ново спра́ву в суді́.
• Переслу́шанный – переслу́ханий; (о деле в суде) ви́[про]слу́ханий на́ново.
Пересма́тривание – передивля́ння, перегляда́ння, пере́гляд, перегле́джування. [На перегляда́ння книг пішло́ бага́то часу́].
• -ние дела в суде – пере́гляд (перегляда́ння, розгляда́ння) спра́ви в суді́ на́ново.
• Его дело в суде подлежит -нию – його́ спра́ву суд ма́є перегля́нути (розгля́нути) на́ново. Срв. Пересмо́тр.
Пересма́тривать, пересмотре́ть (многое, всё) – передивля́тися, передиви́тися, перегляда́ти, перегля́[е́]джувати, перегля́нути, перегля́ді́ти, (о мног.) попередивля́тися, поперегляда́ти що, (бегло, о минувшем) перехо́дити, перейти́. [Передиви́вся оди́н по о́дному всі її́ давні́ші портре́ти (Л. Укр.). Поча́в перегляда́ти порозго́ртувані на стола́х книжки́ (Неч.-Лев.). Перегля́ньте все з поча́тку до кра́ю. По че́рзі ми пере́йдемо визначні́ших письме́нників із цьо́го пері́оду (Єфр.)].
• -вать дело в суде – перегляда́ти спра́ву в суді́ на́ново.
• Пересмо́тренный – перегля́нутий, переди́влений, перегля́[е́]джений; (о деле в суде) перегля́нутий (розгля́нутий) на́ново.
Пересна́стка, пересна́щивание – опоря́джування, наря́джування на́ново.
Пересна́щивать, переснасти́ть –
1) (снова) опоряджа́ти, наряджа́ти на́ново;
2) (оснастить многое) опоряди́ти, поопоря́джувати, бу́ти опоря́дженим.
• Пересна́щенный – опоря́джений, наря́джений на́ново; опоря́джений, (о мног.) поопоря́джуваний.
Перестё́гивать, перестега́ть –
1) (наново) штапува́ти на́ново, перештапува́ти, перестьо́бувати, перестьо́бати що (напр. ко́вдру).
• -ся – перештапо́вуватися, перестьо́буватися; бу́ти перештапо́ваним, перестьо́баним.
• -ганный – перештапо́ваний, перестьо́баний;
2) (много выстегать) перештапува́ти, перестьо́бати. [Бага́то ліжникі́в (одеял) перештапува́ла я на свої́м віку́ (за сво́го життя́)];
3) (отодрать всех) перешмага́ти, перелу́щити;
4) -стё́гивать, -ся, -тега́ть, -ся, перестегну́ть, -ся (застегнуть сызнова) – перестіба́ти, -ся, перестібну́ти, -ся.
Перестекли́ть – (снова) перес[ш]кли́ти, зас[ш]кли́ти на́ново, (остеклить всё) пос[ш]кли́ти.
• -клё́нный – пере́с[ш]кле́ний; по́с[ш]клений.
Перести́рка, перести́рывание – перепира́ння, пережима́ння.
• Отдать в -ку – відда́ти перепра́ти (на́ново ви́прати).
Перести́рывать, перестира́ть – (снова) перепира́ти, перепра́ти, поперепира́ти, на́ново пра́ти, на́ново попра́ти; (постирать многое) попра́ти що. [Нега́рно попра́ла, тре́ба перепира́ти (на́ново пра́ти)].
• Перести́ранный – пере́праний, по́праний.
• Перести́ранная до дыр рубаха – перепира́нка.
Перестра́ивать, перестро́ить – перебудо́вувати, перебудува́ти, перекида́ти, переки́дати, пересипа́ти, переси́пати, (о каменном, кирпичное строении) перемуро́вувати, перемурува́ти, (о мног.) поперебудо́вувати, поперемуро́вувати що; (войско) перешико́вувати, перешикува́ти, ушико́вувати, ушикува́ти на́ново (ві́йсько); (о музык. инструменте) перела́джувати, перела́дити, переладнува́ти, перестро́ювати, перестро́їти що (напр., скри́пку, баса́).
• Перестра́иваемый – перебудо́вуваний, перемуро́вуваний; перешико́вуваний; перела́джуваний.
• Перестро́енный – перебудо́ваний, переси́паний; перемуро́ваний; перешико́ваний; перела́джений, перестро́єний.
• -ся – перебудо́вуватися; перемуро́вуватися; перешико́вуватися; перела́джуватися; бу́ти перебудо́ваним, перемуро́ваним, перела́дженим, перестро́єним.
Пересу́живать, пересужда́ть, пересуди́ть –
1) (в суде) пересу́джувати, пересуди́ти (на́ново, удру́ге). [На́шу спра́ву в суді́ на́ново пересу́джуватимуть. Проха́ли, щоб нас удру́ге пересу́джено].
• -ся – пересу́джуватися, бу́ти пересу́дженим (на́ново);
2) (обсуждать) обмірко́вувати, обміркува́ти, ра́дитися, обра́дитися;
3) (перерешить) перера́джувати, перера́дити.
• Пересу́живаемый – пересу́джуваний.
• Пересу́женный – пересу́джений, обмірко́ваний (на́ново);
4) (осуждать), см. Пересуда́чивать, Осужда́ть 2.
Пересу́шивать, пересуши́ть –
1) (наново, слишком) пересу́шувати, пересуши́ти, (о мног.) попересу́шувати. [Тре́ба пересуши́ти оде́жу та посклада́ти в скри́ню. Пересуши́ла ри́бу – аж кри́шиться];
2) (о мног.: просушить) попросу́шувати, повису́шувати, посуши́ти що.
Пересу́шенный –
1) пересу́шений;
2) попросу́шуваний, посу́шений.
Пересу́шиваться, пересуши́ться –
1) (через меру, наново) пересу́шуватися, пересуши́тися, пересиха́ти, пересо́х(ну)ти; бу́ти пересу́шеним. [Пересуши́лося насі́ння в печі́ – аж по-присмага́ло];
2) повису́шуватися, попросу́шуватися, посуши́тися. [Розкла́ли вого́нь, відпочи́ли і повису́шувались].
II. Перета́лкивать (перетола́кивать), перетоло́чь – (истолочь всё) товкти́, потовкти́; (сызнова) перето́вкувати, перетовкти́, товкти́ на́ново (зно́ву), стовкти́ на́ново (зно́ву); (через меру) перето́вкувати, перетовкти́ що.
• Перетолчё́нный – перето́вчений.
• -ся – перето́вкуватися, перетовкти́ся, бу́ти перето́вченим. [Усе́ перетовче́ться та переме́леться].
Перетё́сывать, перетеса́ть – (вновь, иначе, чересчур) переті́сувати, перетеса́ти, (вновь) теса́ти (обтеса́ти) на́ново; (обтесать всё) пообті́сувати, потеса́ти (усе́).
• Перетё́санный – перете́саний; поте́саний.
Перетолко́вывать, перетолкова́ть –
1) что кому (толковать сызнова) – тлума́чити (товма́чити) зно́ву (на́ново, ще), розтлума́чити зно́ву, ще кому́, що;
2) (толковать превратно) переверта́ти, переверну́ти, перекру́чувати, перекрути́ти, перетлума́чувати, перетлума́чити (по-сво́єму), перетолко́вувати, перетолкува́ти (по-сво́єму) що, (о мног.) поперекру́чувати що; 3) с кем, о чём, см. Переговори́ть.
• Об этом уже толковано и -но – про це вже гово́рено й перегово́рено.
• Мы обо всём уже -ли – ми про все вже поговори́ли (побала́кали).
• Перетолко́ванный – розтлума́чений знов (на́ново, ще); перекру́чений, перетлума́чений; перегово́рений.
-ся –
1) тлума́читися знов (на́ново);
2) переверта́тися, перекру́чуватися, перетлума́чуватися; бу́ти перекру́ченим, перетлума́ченим.
Переторго́вывать, переторгова́ть –
1) торгува́тися, торжи́тися (на́ново, зно́ву);
2) перебива́ти, переби́ти кому́ що (по́купку), набива́ти, наби́ти ці́ну, набавля́ти, наба́вити ці́ну;
3) (барышничать) перепро́дувати чим; см. Бары́шничать.
Переутю́живать, переутю́жить – (наново) перепрасо́вувати, перепрасува́ти, (выутюжить всё) попрасува́ти. [Усю́ біли́зну попрасува́ла].
• Переутю́женный – перепрасо́ваний; попрасо́ваний.
Переуча́ть и Переу́чивать, переучи́ть – (наново или чрез меру) – переу́чувати, перевча́ти, перевчи́ти, (многих) попереу́чувати, поперевча́ти; (выучить/ научить всех) вивча́ти, навча́ти, понавча́ти, понау́чувати, повчи́ти.
• Всех дураков не -чишь – усі́х ду́рнів не понавча́єш.
• Переу́ченный – переу́чений.
• Он учён и -у́чен – його́ у́чено й переу́чено.
• -ся – перевча́тися, переу́чуватися, перевчи́тися. [Перевчи́вся на оди́н бік].
Переце́живать, перецеди́ть – (наново) переці́джувати, переціди́ти, попереці́джувати; (переливать выцеживая) перето́чувати, переточи́ти, поперето́чувати. [Натруси́лося чого́сь у молоко́ – переці́джувати тре́ба. Переточи́в горі́лку в и́нше бари́ло].
• Переце́женный – переці́джений; перето́чений.
Переце́нивать, перецени́ть –
1) (наново) переці́нювати, переціни́ти, переціно́вувати, перецінува́ти, перетаксо́вувати, перетаксува́ти; (во множ.) попереці́нювати, попереціно́вувати, поперетаксо́вувати що;
2) (оценить всё) поціни́ти, поцінува́ти, потаксува́ти (все), покла́сти ці́ну (на все);
3) (сверх меры) переці́нювати, переціни́ти що, надава́ти, нада́ти бі́льшої ва́ртости (ваги́; ціни́) кому́, чому́.
• -ться – переці́нюватися, бу́ти переці́неним, перетасо́ваним; бу́ти поці́неним, потаксо́ваним.
• Переценё́нный – переці́нений, переціно́ваний, перетаксо́ваний; поціно́ваний, потаксо́ваний.
Перече́рнивать, перечерни́ть –
1) (сверх меры или наново) перече́рнювати, перечорни́ти, (во множ.) поперече́рнювати; (всё) почорни́ти (все);
2) (перемарать) перема́зати, поперема́зувати.
Перечернё́нный –
1) перечо́рнений; почо́рнений;
2) перема́заний.
Перечё́сываться, перечеса́ться –
1) (наново) перечі́суватися, перечеса́тися, поперечі́суватися; (о волосах, льне и т. п.) бу́ти перечі́суваним, перече́саним, поче́саним. [По-три́чі на день перечі́сується. Цей льон уве́сь поче́саний];
2) чу́хатися, почу́хатися, вичу́хуватися, ви́чухатися (всю́ди).
Перечи́нивать, перечини́ть –
1) (наново) перела́годжувати, перела́годити, (о мног.) поперела́годжувати; (бельё) перела́тувати, перелата́ти (о мног.) поперела́тувати що. [Оцю́ соро́чку перелата́й, бо пога́но пола́тана].
• -нить карандаш – заструга́ти на́ново оліве́ць;
2) (починить всё) сов. пола́годити, позала́годжувати; (бельё и т. п.) полата́ти, позала́тувати. [Де що було́ дра́не – все полата́ла. Позала́тувала всі дірки́].
• -ни́ть кому бельё, одежду – полата́ти кому́ біли́зну (пла́ття), оде́жу, облата́ти кого́.
• Перечинё́нный – перела́годжений; пола́годжений; (о бельё и т. п.) перела́таний, пола́таний, позала́туваний.
Перечи́тывать, перечита́ть – (снова) перечи́тувати, перечита́ти, (многое, одно за другим) поперечи́тувати, попрочи́тувати. [Перечита́в кни́гу вдру́ге. Попрочи́тував усі́ кни́ги в його́ бібліоте́ці. Поперечи́тував усе́ на́ново].
• Перечи́танный – перечи́таний, поперечи́туваний.
• Перечи́тываться – бу́ти перечи́туваним, перечи́таним.
• Такие книги -вались по несколько раз – такі́ кни́ги перечи́тувано по кі́лька разі́в.
Перечища́ться, перечи́ститься – перечища́тися, перечи́ститися, бу́ти перечи́щуваним, перечи́щеним, почи́щеним на́ново. [Ті́льки й ро́бить, що чи́ститься та перечища́ється].
Перешива́ть, переши́ть –
1) (наново) перешива́ти, переши́ти (б. вр. переши́ю, -ши́єш), (о мног.) поперешива́ти що;
2) (нашить много) сов. понашива́ти.
• Переши́тый – переши́тий.
Перешпи́ливать, перешпи́лить – (наново) перешпи́лювати, перешпили́ти, (о мног.) поперешпи́лювати що; (всё) попрошпи́лювати, попришпи́лювати.
• -лить всех букашек – попришпи́лювати всі кузьки́ (кома́шки).
Перештемпелева́ть – (наново) перештемплюва́ти, перештампува́ти; (всё) поштемплюва́ти, поштампува́ти (все).
• Перештемпелё́ванный – перештемпльо́ваний, перештампо́ваний; (о мног.) поштемпльо́ваний, поштампо́ваний.
Перештукату́ривать, перештукату́рить – (наново) перетинько́вувати, перетинькува́ти, (о мног.) поперетинько́вувати; (всё) потинькува́ти (все).
• Перештукату́ренный – перетинько́ваний.
Перещу́пывать, перещу́пать – (наново) перема́цувати, перема́цати, перела́пувати, перела́пати, перегляда́ти, перегляді́ти, (всех или всюду) поперема́цувати, поперела́пувати, поперегляда́ти. [Всі сплять до́лі; упиря́ка заходи́вся – чи́сто всіх за го́лови перема́цав (перегляді́в)].
• -пай кур – поперегляда́й куре́й.
Переэкзамено́вывать, -ся, -нова́ть, -ся – перекзаміно́вувати, -ся, переекзамінува́ти, -ся, (о мног.) попереекзаміно́вувати, -ся, екзамінува́ти, -ся (на́ново), проекзамінува́ти, -ся (на́ново), попроекзаміно́вувати, -ся (на́ново).
• Переэкзамено́ванный – переекзаміно́ваний, проекзаміно́ваний (на́ново).
Привива́ть, приви́ть –
1) (присучивать) прису́кувати, присука́ти, припліта́ти, приплести́ що, до чо́го. [Ни́тку до ни́тки тре́ба прису́кувати, щоб ву́злика не було́ (Богодух.)];
2) (дерево, оспу и перен.) щепи́ти, прищі́[е́]плювати и прищіпля́ти, прищіпа́ти, прищепи́ти, нащепи́ти, вщі́[е́]плювати, вщепи́ти, защі́[е́]плювати, защепи́ти, (только о деревьях) скіпи́ти, (о мн.) поприщі́[е́]плювати (поприщіпля́ти), пона[пов]щі́[е́]плювати що, що кому́. [Тоді́ як ще́пи ми щепи́ли (Шевч.). Прищепи́в я́блуню (Куліш). А сад хоро́ший у нас був, сам нащепи́в (Г. Барв.). Він і я́блук і груш понащі́плював (Богод. п.). Ві́спу ще́плять (прищі́[е́]плюють, вщі́[е́]плюють) усі́м. Прищіпля́ти ді́тям оги́ду до вся́ких злочи́нств (Крим.). Як прищепи́ти осві́ту, культу́ру вели́кому наро́дові (Єфр.)].
• -ва́ть, -ви́ть наново (только о деревьях) перещі́[е́]плювати, перещепи́ти.
• Вторично -ва́ть оспу – удру́ге щепи́ти ві́спу.
• -ва́ть глазком – очкува́ти.
• -ва́ть под кору – кожухува́ти.
• -ви́ть ошибочный взгляд – прищепи́ти помилко́вий по́гляд.
Приви́тый –
1) прису́каний, припле́тений;
2) прище́плений, на[за]ще́плений, вще́плений.
Принима́ться, приня́ться –
1) (стр. з.):
а) прийма́тися, бу́ти при́йнятим; (о лекарстве) зажива́тися, бу́ти зажи́тим; (о мероприятиях) ужива́тися, бу́ти ужи́тим; (о законопроекте и т. п.) ухва́люватися, бу́ти ухва́леним; (на службу, в школу, в общество) прийма́тися, бу́ти при́йнятим (на слу́жбу, до шко́ли, у товари́ство).
• -ться во внимание – бра́тися, взя́тися до ува́ги, на ува́гу, у[з]важа́тися, у[з]ва́житися (на що). [Лиха́ до́ля ті́льки на той час ува́жилася (М. Вовч.)].
• -ма́ется подписка на все газеты – прийма́ють передпла́ту (и прийма́ється передпла́та) на всі часо́писи;
б) прийма́тися, бу́ти при́йнятим зві́дки, з чо́го. [Бі́ля глухо́ї залі́зної бра́ми переки́нуто залі́зний місто́к, та й той ча́сто ще прийма́всь (Мирн.)];
2) за что – бра́тися, взя́тися до чо́го (реже за що и без предлога – чого́), щось роби́ти и взя́ти щось роби́ти, захо́джуватися, заходи́тися коло чо́го, щось роби́ти, става́ти, ста́ти до чо́го, (зап.) при[за]бира́тися, при[за]бра́тися до чо́го; срв. Бра́ться 2. [Бра́вся він на́ново голоси́ти. От, до и́ншої беру́ться спра́ви (Грінч.). Не ві́зьмемся за робо́ту, робо́та сама́ не зро́биться (Приказка). А ми заходи́лися ко́ло ма́зання в робо́чу по́ру (Кониськ.). Нерво́во заходи́всь писа́ти (Крим.). За́раз-таки́ заходи́лась На́стя порядкува́ти в ха́ті (Коцюб.). Як до чо́го став, уся́ душа́ його́ в робо́ті (М. Вовч.). Андрі́й забра́вся до ї́жі (Франко)].
• -ться горячо, рьяно, поспешно за что – прихо́плюватися, прихопи́тися, прихва́чуватися, прихвати́тися до чо́го, (горячо) припильнува́ти чого́, завзя́то, падкови́то бра́тися, взя́тися до чо́го, прикипі́ти до чо́го и т. д. [За́раз того́-ж дня прихопи́лися обо́є (до робо́ти), як до гаря́чого борщу́ (Франко)].
• -няться петь, кричать и т. п. – узя́тися, узя́ти, заходи́тися, ста́ти, піти́ співа́ти, крича́ти і т. д. [Узяли́сь вони́ ла́годити па́нський буди́нок (Кониськ.). Взяла́ лупцюва́ти її́ неща́дно (Крим.). Заходи́всь крича́ти на все го́рло (Крим.). От і пішла́ вона́ розду́мувати (Свидн.)].
• -няться за дело – взя́тися, ста́ти до ді́ла, до спра́ви.
• -няться за работу – взя́тися, ста́ти до пра́ці, до робо́ти. [Вони́ за́раз взяли́сь до робо́ти (Коцюб.)].
• За что мне -ня́ться? – до чо́го мені́ взя́тися, що мені́ поча́ти (предпринять)?
• Снова -ться за своё, старое – знов(у) бра́тися (взя́тися) до сво́го, до старо́го.
• -ться за кого – бра́тися, взя́тися до ко́го (и за ко́го), захо́джуватися, заходи́тися коло ко́го. [Дово́дилось заходи́тися коло йо́го (Грінч.). Що-дня вже за ме́не бере́ться (Г. Барв.)].
• Хорошенько -няться за кого, за что – до́бре заходи́тися коло ко́го, коло чо́го, (з коро́ткими гужа́ми) взя́тися до ко́го, до чо́го. [Заходи́лись з коро́ткимм гу́жами коло фіна́нсової (спра́ви) (Єфр.)];
3) (о растениях и переносно) прийма́тися, прийня́тися, (о мног.) поприйма́тися. [Да вже-ж я сади́ла, вже-ж я полива́ла, – не прийма́ється (Пісня). Ді́вчина, як верба́: де посади́, там і при́йметься (Приказка). Ще́пи поприйма́лися всі. Тут коли́сь горожа́нность (гражданственность) прийняла́сь була́ між лю́дом тве́рдо (Куліш)].
Проще́ние – проще́ння, опроще́ння, дарува́ння, (извинение) ви́бачення, проба́чення, (отпущение) відпу́щення. [Всім проща́й і проще́ння досту́пиш (Франко). Чи вже-ж то вина́ така́, що нема́ їй опроще́ння до ві́ку (Мирн.). Єсть учи́нки, яки́х нічи́м ні одкупи́ти, ні споку́тувати і за які́ опроще́ння не мо́же бу́ти (Єфр.)].
• Просить, попросить -ния у кого – проси́ти (проха́ти), попроси́ти (попроха́ти) проще́ння (опроще́ння, проба́чення) в ко́го, перепро́шувати, перепроси́ти кого́, перепро́хувати, перепроха́ти кого́. [Тоді́ він, попроси́вши проще́ння у своє́ї пе́ршої жі́нки, прися́г на́ново буть чолові́ком (Рудч.). Взяв ба́тька, попроси́в у йо́го опроще́ння і став корми́ти до сме́рти (Грінч.). Поча́в проси́ти в не́ї проба́чення (Н.-Лев.). Неха́й він при всіх нас перепро́сить тебе́ (Кониськ.)].
• -ние грехов – проще́ння гріхі́в и гріха́м, від гріхі́в. [Там ми сповіда́лись, і пан-оте́ць проще́ння дав гріха́м (Грінч.). Освідча́ю тобі́ проще́ння від усі́х гріхі́в (Грінч.)].
• Которому нет -ния – непроще́нний. [Щоб не ста́ти непроще́нними злочи́нцями перед рі́дним кра́єм (Єфр.). Бода́й той непроще́нний був, хто ви́думав таку́ нелю́дяну нау́ку (Свидн.)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Божественный – божестве́нний, богови́тий, божи́стий.
[ — Божественна поезія! високі думи! — говорили разом Дашкович і Радюк (І.Нечуй-Левицький). Зволив божи́стий цезар-імператор у щоб Кнея Люція скарать вигнанням (Л.Українка). Ох, важко знаходити цей божистий слід у житті, яким ми живемо, в нашу добу, таку вдоволену, таку міщанську, таку бездуховну добу, серед цієї архітектури, цього ділового світу, серед цієї політики й цих людей! (Г.Гесе). Земну науку треба зрозуміти, щоб її полюбити, а божественну треба полюбити, щоб зрозуміти її (Блез Паскаль). У час безсоромних спекуляцій на мовному питанні, в час, коли декому кортить перетворити нашу мову на реґіональну, в час, коли наша мова нівечена й захаращувана, саме Лукашева спадщина покаже щонайвищі злети українського слова, саме Лукашева спадщина свідчитиме: українська мова божиста, українська мова богодана й богообрана (М.Фішбейн). Так говорив юнак той боговитий, І лиш монархів він не зворушив (М.Зеров, перекл. П.-Ж.Беранже). Усміхнувшись і щось сказавши своєю м’якою, нерозбірливою мовою, він сів на стілець, і Ашенбаха, який тепер бачив його в профіль, наново здивувала і навіть злякала справді божиста краса цього смертного (Є.Попович, перекл. Т.Мана)]. Обговорення статті
Одиночество – самота́, самоти́на́, само́тність (самі́тність):
• в одиночестве – в самоти́ні́, на самотині, самото́ю, на самоті́, самотинно; (одиноко) самітно, самотньо, одиноко;
• в полном одиночестве – одинце́м само́тнім;
• жить в одиночестве – жити в самотині (на самоті); жити самотою; жити самітно (самотньо, одиноко);
• надоело одиночество кому-либо – набридла (обридла) самітність (самотність, самотина, самота) кому;
• остаться в одиночестве – осамотіти, осамотніти;
• скрасить одиночество – скрашувати самотність.
[Моя самотність відкрила мені небо! (Г.Сковорода). Без дружини і надії в самотині посивіє (Т.Шевченко). Смерть — це велика всесвітня, космічна самота (Л.Українка). Час, Господи, покори й самоти. О самото, ти, знаю, найтрудніша. Тебе навчитись тяжче, ніж покори, Ти вимагаєш скупчених зусиль, Як іскра, що рождають криця й кремінь, Як скорч останніх м’язів переможця, Як крик кінцевий того, що дійшов Вершини. Бо якщо покора — мудрість, То самота — є завжди висота (Є.Маланюк). Вимріяна і жива донині, незнайома, але й знана теж, заховавшись в довгій самотині, вже мене не кличеш, не зовеш (В.Стус). Білий причілок оббила сльота. Хто там квилить у цій хаті ночами? Може, живе там сама самота, соває пустку у піч рогачами (Л.Костенко). Коли Вовкулака повернувся з наради, старший брат сидів одинцем, прихилившись до дерева, і саме закінчував наново перев’язувати рану — один кінець розірваного полотна тримав зубами, а другий незграбно затягував лівою рукою (В.Шкляр). Підводний човен самоти… Безвихідь мулом спинила всі його гвинти, усі зігнула (В.Слапчук). Безладні дні, безликі ночі І глек торішнього вина… Мені здавалося, я хочу Свій смуток випити до дна. І там на денці, як у жменці, Вмоститись чемним пташеням І відчинити мрій віконця У простір сонячного дня (О.Єрмолаєв). Я вродилась вільною і, щоб вільною на світі пробувати, обрала собі самотину на лоні природи: дерева нагірні — то мої подруги, прозорі води ручаїв — то мої свічада, деревам і водам звіряю я думи свої і свою вроду (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Як тільки ж ковтнув того дива, зараз така блювачка на нього напала, що геть-чисто все з себе викинув, а з великої натуги та надсади ще й потом рясним облився. Тоді він попросив, щоб його добре вкрили й лишили на самоті. Проспав отак годин зо три; а як прокинувся, зразу відчув на всім тілі полегшу, навіть кістки зовсім не боліли: здоровий став, та й годі (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Самота… Я вірю не так, як вони, живу не так, як вони, кохаю не так, як вони… А помру — як вони (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). Самотина! Нема на кого ремствувати,— це він знав, але не міг стриматися (О.Терех, перекл. Д.Ґолсворсі). Самотина! Що пропонувало життя, окрім думок за гроші? Нічого. І все ж він міг жити на самоті, відчувати хворобливе задоволення від своєї самотності, вирощувати фазанів, яких потім постріляють гладкі чоловіки після сніданку. Марнота, марнота в енному ступені (С.Павличко, перекл. Д.Г.Лоуренса). У світі, де все живе тягнеться до живого, де навіть квіти, схиляючись під вітром, змішуються з іншими квітами, де лебідь знає всіх інших лебедів,— тільки люди в цьому світі створюють собі самотність (А.Жаловський, перекл. А. де Сент-Екзюпері). Відлюдькуватий, мовчазний, далекий від нових віянь життя, якими повнився дім, полковник Ауреліано Буендіа потроху зрозумів, що таємниця спокійної старості — це не що інше, як укладення чесної угоди з самотністю (П.Соколовський, перекл. Ґ.Ґ.Маркеса). Нюра, йдучи слідом, час від часу позирала крадькома на нового свого знайомого. Вона, звичайно, одразу помітила, що й зростом він не дуже-то вдався і обличчя не з вродливих, але їй при її задавненій самотині і такий підходив  (М.Каменюк, перекл. В.Войновича). — Самотність, справжня самотність, без будь-яких ілюзій, передує тільки божевіллю або самогубству (М.Дятленко, А.Плюто, перекл. Е.М.Ремарка). Бесі Дейвіс завжди торохтіла, мов заведена, але зараз він так чітко побачив її самотність, наче на її обличчі був синець (Галина Цимбалюк, перекл. Елізабет Страут). Чи склав хто-небудь гімн про вигнання, про ту даровану долею творчу могуть, що звеличує людину в час падіння, коли в цупких лещатах самотності вона набирається сили? (С.Цвайґ). Віддати — значить перекинути міст через прірву своєї самотності (А. де Сент-Екзюпері). Найжорстокіша самітність — самітність серця (П.Буаст). 1. Самотність — це коли ти завжди знаєш, хто насвинячив на кухні. 2. — Самотність — це коли чекаєш, що хтось подзвонить… і дзвонить будильник]. Обговорення статті
Остылый, разг. –
1) (остывший) схололий, вихололий ости́лий, ости́глий, прости́лий, прости́глий, ви́стиглий, захололий, захолоді́лий, прохолоді́лий, прохоло́лий, (приевшийся, перен.) набри́длий, обри́длий, ости́лий, осору́жний;
2) (перен., ставший равнодушным) збайдужілий, зчерствілий, зчерствілий.
[Мій капітан безмовний, уста — німі, схололі (В.Мисик). А я безпорадний… а я убогий, а я ниций… без вогню, без іскри, збайдужілий — чим маю свічі засвітити? Може, каяттям? (Скільки ми каялися і наново чорно зраджували). Може, кров’ю? (Застрели мене, стрільчику, срібною кулею). Може, співанкою? (Співаємо при горілці, співаємо в червоних шароварах та з дерев’яними шабельками) (Р.Федорів)]. Обговорення статті
Читабельный, разг. – читки́й, читни́й, чито́мий, прочитни́й, зручночитни́й, легкочитни́й; легко (приємно) чи́таний, (о тексте, ещё) зрозумілий, чіткий, зручний, цікавий, добре написаний, (о почерке, ещё) розбірний, виразний.
[Від дієслова читати походять кілька віддієслівних прикметників: прочитний, зручночитний, читабельний. Проте найкраще пасує прикметник легкочитний… (Н.Міщенко). Завважимо також, що українська мова поступово усуває скальковані з англійської через посередництво російської мови прикметники на позначення пасивної здатности з суфіксом -абельн-: (не)читабельний, (не)презентабельний та ін.. Натомість вона відновлює (чи творить наново) слова з такою самою функцією за допомогою українських словотворчих суфіксів: (не)читний, (не)презентовний, тощо (В.Пілецький)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

НА́НОВО (переписати) насві́жо.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Заново, нар. – за́ново, на́ново.
Снова, нар. –
1) знов, зно́ву;
2) на́ново.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Перечиненный – перела́годжений;
• п. (об одежде, крыше) – перела́таний;
• п. (о карандаше) – за́струга́ний на́ново.
Перечинивать, -нить – перела́годжувати, перела́годити;
• п. (одежды, крыши) – перела́тувати, перелата́ти;
• п. (карандаш) – застру́гувати, заструга́ти на́ново.
Перечинка – перела́годжування, перела́годження: п. (одежды, крыши) – перела́тування, перелата́ння;
• п. (карандашей) – застру́гування, заструга́ння на́ново.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Зано́во, нар. – заново, наново, опять.
Переве́ршувати, переверши́ти –
1) делать, сделать чрезмерно высокий верх (на стоге);
2) перекладывать, переложить наново верх (на стоге);
3) переливать, перелить через верх;
4) чим, у чо́му – превосходить, превзойти чем, в чем.
Переганя́ти, перегна́ти, -жену́, -ну́ть –
1) перегонять, перегнать.
• Переганя́ти думки́ – усиленно думать.
• Переганя́ти, перегна́ти на ре́шето – очищать, очистить решетом.
2) перегонять, перегнать (водку);
3) надрывать, надорвать (коня);
4) наново перепахивать;
5) разогнать ветром (тучи). Перегна́ти на гре́чку – наказать.
Перегартовувати, перегартува́ти – закаливать наново, перекалить.
Перега́чувати, перегати́ти, -чу́, -тиш (що) –
1) делать, сделать запруду;
2) запруживать, запрудить наново.
Перегі́н, -го́ну –
1) перегон;
2) парина, наново вспаханная;
3) взбучка, нагоняй;
4) пролет, дистанция;
5) участок (трамв.).
Переголосо́вувати, переголосува́ти – наново голосовать, вотировать, переголосовать.
Перего́лювати, переголи́ти –
1) перебривать, перебрить;
2) наново брить, побрить.
Переко́вувати, перекува́ти –
1) перековывать, перековать, наново сковать;
2) (только сов. в.) прекратить кукованье (о кукушке).
Переко́пувати, перекопа́ти – перекапывать, перекопать, вскопать наново.
Перекрива́ти, перекри́ти, -кри́ю – перекрывать, перекрыть, покрыть наново.
Перела́тувати, -тую, перелата́ти, -та́ю – наново чинить, поставить заплаты.
Перелямо́вувати, перелямува́ти – обшивать, обшить наново края каймою.
Перемальо́вувати, -вую, перемалюва́ти, -лю́ю –
1) списывать, списать красками; перерисовывать, перерисовать (с оригинала копию);
2) переписывать, переписать картину наново.
Перемі́рювати, перемі́ряти –
1) перемеривать, перемерить;
2) перемерять, перемерить наново.
Перемі́шувати, переміси́ти – месить наново, перемесить.
Перемовля́ти, перемо́вити –
1) кого – переманивать, переманить, подговаривать, подговорить;
2) до кого – промолвить, перекинуться словом;
3) пересказывать, пересказать наново;
4) передразнить.
Перешу́кувати, перешука́ти, -ка́ю, (що, за чим) – переискивать, переискать наново.
• Перешу́кувати всі за́кутки – обыскивать все закоулки.
Переще́плювати, перещепи́ти, -плю́, -пиш –
1) делать, сделать наново прививки;
2) перемежать, врезываться, врезаться.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Взвешивать, взвесить –
1) (определять вес) – ва́жити, зва́жити; в. наново – перева́жувати, перева́жити;
2) (учитывать обстоятельства) – бра́ти, взяти що під розва́гу, зважа́ти, зва́жити на що.
Перевешивать, -весить –
1) (взвесить многое) – ва́жити, пова́жити;
2) (вторично) – перева́жувати, перева́жити, на́ново ва́жити, на́ново зва́жити, поперева́жувати що;
3) (перетягивать весом, превосходить) – перева́жувати, перева́жити, перетяга́ти, перетягти.
Переизбирать, -брать – переобира́ти, переобра́ти, на́ново обира́ти, на́ново обра́ти.
Перенумеровывать, -ровать (наново) – нумерува́ти на́ново, перенумерува́ти на́ново, перенумеро́вувати, перенумерува́ти; (сряду все) – нумерува́ти, понумерува́ти.
Переписывать, -сать –
1) (наново) – переписувати, переписа́ти;
2) (копировать, составлять список) – списувати, списа́ти, переписувати, переписа́ти; п. имущество, вещи – списа́ти (переписа́ти) майно́, ре́чі.
Перерасследование, переследование – новий ро́зслід, розслі́дження на́ново.
Перерасследовать, переследовать – розслі́джувати, сов. – розслідити на́ново, робити, сов. – зробити слі́дство на́ново; дело это перерасследовано – цю спра́ву розслі́джено на́ново, у цій спра́ві слі́дство зро́блено на́ново.
Пересматривать, -смотреть –
1) (наново) – перегляда́ти, переглянути (на́ново);
2) (просматривать) – перегляда́ти, переглянути.
Пересмотр – пере́гляд (-ду) (на́ново); дело подлежит -тру – спра́ву тре́ба розглянути на́ново; п. решения суда – пере́гляд вироку.
Перестраивать, -строить – перебудо́вувати, перебудува́ти, іна́кше уклада́ти, іна́кше укла́сти, на́ново уклада́ти, на́ново укла́сти; п. ассортимент – іна́кше уклада́ти, укла́сти асортиме́нт; п. планы – іна́кше (на́ново) уклада́ти пляни, перепляно́вувати, переплянува́ти; п. работу – іна́кше уклада́ти, перепляно́вувати робо́ту.
Перестраховывать, -ховать – переубезпе́чувати, переубезпеча́ти, переубезпе́чити, убезпеча́ти, убезпе́чити на́ново.
Переценивать, -нить –
1) (наново) – переціно́вувати, перецінува́ти, перецінити на́ново, цінува́ти на́ново; (оценить все) – поцінува́ти на́ново;
2) (выше достоинства) – переці́нювати, перецінити.
Перечитывать, перечитать, перечесть –
1) – перечитувати, перечита́ти, поперечитувати, попрочитувати;
2) (снова) – чита́ти, прочита́ти на́ново, перечитувати, перечита́ти.
Перештемпелевать –
1) – поштампува́ти;
2) (снова) – поштампува́ти на́ново, перештампува́ти.
Переэкзаменовывать, -новать –
1) – іспитува́ти, поіспитува́ти;
2) (снова) – іспитува́ти, поіспитува́ти на́ново, переіспито́вувати, переіспитува́ти.
Переэкзаменовываться, -новаться – склада́ти, скла́сти і́спит на́ново, переіспито́вуватися, переіспитува́тися.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

на́ново, присл.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

За́ново, нар. Заново, наново, опять. Так з неї нечиста сила й вийшли, мов охрестили її заново. Рудч. Ск. II. 32.
Переве́ршувати, -шую, -єш, сов. в. переверши́ти, -шу́, -ши́ш, гл.
1) Дѣлать, сдѣлать чрезмѣрно высокій верхъ на стогѣ.
2) Перекладывать, переложить наново верхъ на стогѣ.
Перевча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. перевчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл.
1) Выучивать, выучить, переучить многихъ. Самому всіх не перевчить. Гліб.
2) Переучивать, переучить выученное наново.
3) Переучивать, переучить чрезъ мѣру.
Перев’я́зувати, -зую, -єш, сов. в. перев’яза́ти, -жу́, -жеш, гл.
1) Перевязывать, перевязать. Перев’язала дружка рушником чрез плече. Харьк.
2) Перевязывать, перевязать наново. Твої снопи треба перев’язувати, бо який не візьму, то й розсиплеться. Богод. у.
Переганя́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. перегна́ти, -жену́, -не́ш, гл.
1) Перегонять, перегнать на другое мѣсто. Ой позволь, пане, землю міряти, землю міряти, мости мостити, воронеє стадо да й переганяти. Чуб. III. 295.
2) Перегонять, перегнать (водку).
3) Надрывать, надорвать коня быстрой ѣздой.
4) Наново перепахивать, перепахать поле.
5) Переганя́ти думки́. Усиленно думать. Харьк. г.
6) — на ре́шето. Очищать, очистить решетомъ.
Перегартува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Закалить наново.
2) Перекалить.
Перега́чувати, -чую, -єш, сов. в. перегати́ти, -чу́, -тиш, гл.
1) Дѣлать, сдѣлать запруду.
2) Запруживать, запрудить наново.
Перегі́н, -го́ну, м.
1) Перегонъ. Погнали некрут з рідного краю аж у Московщину... Довгий перегін. Мир. ХРВ. 139.
2) Парина, наново вспаханная.
3) Перего́ну да́ти. Поколотить хорошенько. Рутульцям перегону дати. Котл. Ен. V. 56.
4) Перего́ни. Дымовые ходы въ печкѣ.
Переголосува́ти, -су́ю, -єш, гл. Наново вотировать.
Перего́лювати, -люю, -єш, сов. в. переголи́ти, -лю́, -лиш, гл. Перебривать перебрить. В кайдани добрі закували, переголили про запас. Шевч.
2) Наново брить, побрить.
Переко́вувати, -вую, -єш, сов. в. перекува́ти, -кую́, -єш, гл.
1) Перековывать, перековать, наново сковать.
2) Наново подковывать, подковать. Пане, треба коні перековувати, бо не доїдем до міста, падають. Грин. II. 231.
3) Только сов. в. О кукушкѣ: прекратить кукованье.
4) Передавать, передать, пересказать кукованьемъ кукушки. Ой ти, моя родинонько, не цурайся мене, хоч сивою зозулькою перекуй до мене. Мет. 463.
Переко́пувати, -пую, -єш, сов. в. перекопа́ти, -па́ю, -єш, гл.
1) Перекапывать, перекопать. Перекопав ровом стежку.
2) Перекапывать, перекопать, вскопать наново.
Перекрива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. перекри́ти, -кри́ю, -єш, гл. Перекрывать, перекрыть, покрыть наново.
Перелата́ти, -та́ю, -єш, гл. Наново починить, поставить заплаты.
Перелямува́ти, -му́ю, -єш, гл. Обшить наново края каймою.
Перемі́ряти, -ряю, -єш, гл.
1) Перемѣрить. Хто не вірить, той хай собі перемірить. Чуб. І. 274.
2) Перемѣрять наново. Там мої слідки... переміряні будуть, там моє діло перероблене буде. Мил. 146.
Перемі́шувати, -шую, -єш, гл.
1) сов. в. переміша́ти, -ша́ю, -єш, гл. Смѣшивать, смѣшать, перемѣшать. Перемішувати овес з ячменем.
2) Сов. в. переміси́ти, -шу́, -сиш, гл. Мѣсить наново, перемѣсить. Шкода́ перемішувати тісто, винявши з печі. Ном. № 14228.
Перемовля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. перемо́вити, -влю, -виш, гл.
1) Перезывать, перезвать, переманивать, переманить. Маркев. 69. Ой ти, галочко, перемовочко, перемовила сокола з темного лугу в вишнев сад. Мет. 178. Ой не я ж його перемовила, він сам за мною приїхав. Мет. 18.
2) Промолвить, перекинуться словомъ. Коли б хоть з чоловіком словечко перемовити. МВ. І. 44.
3) Пересказывать, пересказать наново; передразнить. Там люде норовисті: що скажеш, то й перемовлять, а що зробиш, то й перероблять. Грин. III. 482.
Перени́зувати, -зую, -єш, сов. в. перениза́ти, -жу́, -жеш, гл. Перенизывать перенизать наново. Намисто треба перенизати. Черниг. у.
Перео́рювати, -рюю, -єш, сов. в. переора́ти, -рю́, -реш, гл.
1) Перепахивать, перепахать наново. І переорем ще раз рідне поле. К. Дз. 34. Достатків там більше... переорюють краще, та й земля ситніша. Мир. Пов. II. 85.
2) Перепахивать, перепахать впоперегъ. Не переорюй межі нікому. Ном. № 3306. Это выраженіе, кромѣ прямого значенія, имѣетъ еще и переносное: не становись ни на чьей дорогѣ. Хиба я вам межу переорав, чи що? Грин. І. 244.
Перепіра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. перепра́ти, -перу́, -ре́ш, гл. Перестирывать, перестирать, перемыть (бѣлье) наново.
Перепліши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Заклинить наново.
Перепо́лювати, -люю, -єш, сов. в. переполо́ти, -лю́, -леш, гл. Перепалывать, переполоть наново.
Переса́пувати, -пую, -єш, сов. в. пересапува́ти, -пу́ю, -єш, гл. Наново полоть, выполоть сапо́ю.
Пересупо́нити, -ню, -ниш, гл. Стянуть наново супо́нею хомутъ.
Перешива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. переши́ти, -ши́ю, -єш, гл.
1) Перешивать, перешить наново.
2) Сшивать, сшить извѣстное количество. Оцей ремінь на людей перешиєш, так одбудемо й хрестини й похрестини. Г. Барв. 281.
Перешу́кувати, -кую, -єш, сов. в. перешука́ти, -ка́ю, -єш, гл.
1) Переискивать, переискать наново.
2) Искать, разыскивать, переискивать, переискать. Перешукає, що єсть у возах. ЗОЮР. II. 60.
Переще́плювати, -люю, -єш, сов. в. перещепи́ти, -плю́, -пиш, гл.
1) Дѣлать, сдѣлать наново прививки.
2) Перемежать, врѣзываться, врѣзаться. Так, бач, як се урочище перещеплювало наші землі, то й того козака, що тутечки сидів зімовиком, перещепою прозвали. Стор. II. 137.
Поперезува́ти, -ва́ю, -єш, гл. Обуть наново, перемѣнить обувь (во множествѣ).
Поперезува́тися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Обуться наново, перемѣнить обувь (о многихъ).
Поперекрива́ти, -ва́ю, -єш, гл. Перекрыть наново (во множествѣ).
Поперепіра́ти, -ра́ю, -єш, гл. Перемыть бѣлье наново (во множествѣ).
Проще́ння, -ня, с. Прощеніе. Тоді він, попросивши прощення у своєї першої жінки, присяг наново буть чоловіком. Рудч. Ск. II. 98.

Запропонуйте свій переклад