Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 21 статтю
Запропонувати свій переклад для «нащадок»
Шукати «нащадок» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Исча́дие – (потомство) наща́док (-дка), соб. наща́дки (-дків), на́корі́нок (-нка), (порождение) породі́ння и поро́дження, порі́дня (ж. р.); ко́дло, ви́плодок (-дку); бранно: ко́дло (соб.), ви́лупок (-пка), (выродок) ви́родок (-родка); см. Ча́до, Пле́мя.
• -дие ада – соб. бі́сове ко́дло, пеке́льні ді́ти (ви́плодки); (об одном) пеке́льне ча́до, бі́сів ви́лупок, бі́сів пеке́льник. [Ляхи́ в на́ших влади́к-архире́їв були́ «бі́сові пеке́льники» (Куліш)].
Неразбива́емый – нерозби́вний, (об оковах) нерозри́вний. [А смі́ливий наща́док Промете́я знахо́див сму́тну до́лю свого́ пре́дка: вигна́ння, му́ка, нерозри́вні пу́та (Л. Укр.)].
О́трасль –
1) па́рі[о]сть (-рости) (ж. р.), па́рі[о]ст (-росту) (м. р.), па́рі[о]сток (-стка). Срв. Побе́г, О́тпрыск.
• -расль славного рода (о людях) – сла́вного ро́ду наща́док (па́рість);
2) (горной цепи) ві́тка, відно́га, відгі́р’я;
3) па́рі[о]сть, га́лузь (-зи), ді́ля́нка.
• Во всех -сля́х литературы, искусства, знания, промышленности – в усі́х па́ростях (га́лузях, ді́ля́нках) літерату́ри, мисте́цтва, знаття́, промисло́вости.
Пле́мя –
1) пле́м’я (р. пле́м’я), племено́, (мн. племе́на), (соб.) племі́ння, поро́да, ра́са. [Вели́кі й дрібне́нькі племі́ння й наро́ди (Куліш). Клан (рід, племено́) ї́хній був не що и́нше, як вели́ка роди́на (Л. Укр.)].
• -мя человеческое – поро́да лю́дська.
• Славянское -мя – слов’я́нська ра́са.
• -мена́ земные – племе́на лю́дські;
2) (род, потомство) рід, поколі́ння, колі́но, плід (-о́ду), плі́м’я, наща́док (-дку), (соб.) за́ві́д (-о́ду), ко́дло. [Коза́цькому ро́ду нема́ перево́ду. Нема́ ні ро́ду, ні пло́ду. И́родове ко́дло. Двана́цять колі́н ізра́їльових. В ні́мців ко́ні до́брого заво́ду].
• Хамово -мя (бран.) – ха́мове ко́дло.
• Без -мени – безплемі́нний.
• Оставить (птицу) на -мя – зоста́вити на заві́д.
Пото́мок – наща́док (-дка), ща́док, пото́мок (-мка), спа́док. [Наща́дки тисячолі́тньої культу́рної на́ції (Крим.)].
• Принадлежащий -мку – наща́дків (-кова, -ве).
Пото́мство – наща́дки (-ків), наща́док (-дку), пото́мство (-ва) (книжн.), на́щад (-ду), ща́док (-дку), пото́мок (-мку), плід (р. пло́ду), (отродье) на́плід, накоре́нок (-ре́нку).

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Отпрыск –
1) па́гін (род. па́гону), па́ріст, -росту, па́росток, -тка, бросто́к, -тка́;
2) (о людях) наща́док, -дка.
Потомок – наща́док, -дка, пото́мок, -мка.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

I. Образ
• В образе, во образе кого-либо – в образі (у постаті, у подобі) кого, чиєму, чиїй. [Страшно, кажу я на думку, що в постаті звіра ходив я. Страшно, - нащадок мій скаже, - що був я колись чоловіком. Свідзинський.]
• На нём нет образа человеческого – він не має образу людського (подоби людської).
• По образу и подобию чьему-либо (устар. и шутл.) – на образ і подобу чию.
• Принимать, принять образ кого-либо – брати, узяти на себе образ чий (постать, подобу чию).
• Рыцарь печального образа – рицар (лицар) сумного образу.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Наща́док, -дку –
1) потомство;
2) имущество, добро (движимое).

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

наща́док, -дка; -ща́дки, -дків

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Безнаща́дний, -а, -е. Не имѣющій потомства, безпотомный. См. Нащадок.
Наща́док, -дку, м.
1) Потомство. Щоб йому дихать не дало з його нащадком, накоренком! Ном. № 3768. Песиголовець — певно ціклопський нащадок. Ном. 4081.
2) Имущество, добро (движимое). Я довідався, чого се козаки охочі пропивають у шинкарки нащадки жіночі. К. МБ. X. 6.

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

ветерина́рка, ветерина́рок; ч. ветерина́р
лікарка, яка лікує тварин; фахівчиня з ветеринарії. [Внаслідок цього гине поранений пес, але банду на чолі з шефом поліції викрито, кохання з ветеринаркою, вже ніхто нікуди не їде, вагітна ветеринарка, собача ферма і цуценятко таке розбишацьке – нащадок Гуча. (Андрій Бондар «І тим, що в гробах», 2016). Не одного такого собаку знайома ветеринарка врятувала, пообіцявши сентиментальному господарю, що от-от це зробить, тільки їй препарат привезуть… (Ірена Карпа « Подорожі з дітьми, або Як не стати куркою», 2014). Представниці другої категорії, студентки – майбутні лікарки, ветеринарки, економістки, юристки – збиралися на п’ятничне пиво, як в останній бій. (Оксана Форостина «Duty free», 2011).]
Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021.
Вільний тлумачний словник, 2018.
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич.)
нащадки́ня, нащадки́нь; ч. наща́док
жінка стосовно своїх предків і предкинь. [Зачитано уривки з роману, розказано про роботу письменника над твором, показано цікаве відео Каті Осадчої (з «Ютуба») про нащадкиню Роксолани (Вона живе у Стамбулі і працює телеведучою). (Зореслав Благомирів «Бенефіс Роксоляни», poetryclub.com.ua, 26.01.2018). На світлині ми бачимо білу нащадкиню Амазонок із Африки. (ramavarta.blogspot.com, 27.06.2016). Нащадкиня лемків (титри). (СТБ: Вікна-Новини, 27.07.2007; цит. за: А. Нелюба).]
див.: наща́дниця
Словотворчість незалежної України. 1991-2011: Словник / Уклад. А. Нелюба, X., 2012, с. 327.
наща́дниця, наща́дниць; ч. наща́док
жінка стосовно своїх предків і предкинь. [<…> мати – Валентина Никифорівна (пом. 1918) – нащадниця відомого українського роду Залізняків <…>. (Микола Лисенко: історія і сучасність: зб. наук. праць, К., 2019). <…> нащадниця преподобного Семюеля Мардсена, що оселився в Австралії 1794 року, сказала: «Ми можемо оселитися на острові Ньюфаундленд, в Англії або в Австралії – словом, деінде, пригоди та щастя знайдуть нас усюди». (Джоджо Мойєс «Корабель наречених», пер. Валерія Бондар, 2019). Нащадниця роду Скоропадських, громадська діячка і меценатка, на гроші якої талановита полтавська молодь вчилася за кордоном. (central-ua.tv, 04.02.2016). Повідомляється, що урочистості відбулися в помісті нащадниці давнього українського роду Колет Закревської-Хартвіч. (Європейська правда, 2015). Зінаїда Антонівна ще раз обдумала, щоправда, гарячково, як їй ліпше вчинити: розповісти зараз Таумі про нащадка (нащадницю, всміхнулася Зіна) тутешньої відьми чи промовчати про неї і потім успішно шантажувати? (Володимир Лис «Іван і Чорна Пантера», 2012).]
див.: нащадки́ня
Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.)

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Исча́діе = наща́док, ко́дло (С. Л. З.), лайливо — ви́лупок, ви́пороток, ви́родок.
О́трасль = 1. д. О́тпрыскъ. 2. ві́тка (гори), од(від)но́га. (С. Жел.). 3. ви́дїл, од(від)дї́л. 4. пото́мок, наща́док. — Потомок гетьмана дурного. К. Щ.
Пле́мя = 1. пле́мъя, плїмъя, племено́, наро́д. — Не на наше племъя ляже сором тій неволі. Ос. 2. рід, поколїння, плід (С. З.), пле́мъя, плїмъя, наща́док (С. З.), наща́дки, лайливо — ко́дло (С. З. Л.). — Поколїння поколїнню об тобі розкаже — і твоя, кобзарю, слава не вмре, не поляже. Ос. — Ні роду, нї плоду. Кр. — Кляне твій рід і плід. н. о.
Пото́мокъ = пото́мок (С. Жел.), наща́док. (С. .Жел.), далекий — ща́док (С. З. Л.), відрі́док. — Потомок гетьмана дурного і презавзятий патриот. К. Ш. — Пропав — і нащадку нема. н. пр.
Пото́мство = пото́мство, наща́д (С. Жел.), наща́дки, наща́док (С. Л.), плід, порожде́ння, наслїддя, зневажливо — ко́дло (С. З.). — Не маючи по собі потомства. Кіев. Ст. — Щоб йому дихать не дало з його нащадком. н. пр. — Промінь слави сяє над головами далеких нащадків його. Кн. — Поляне хочуть вигубить нас усїх з нащадком. Бар. О. — Який дїд, такий його й плід. н. пр.

Запропонуйте свій переклад