Знайдено 9 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Не́бо –
1) (мн. небеса́) не́бо (-ба; во мн. ч. употребл. редко, преимущ. в поэзии: им. небеса, р. небе́с и т. д.). [Сі́ло со́нце, з-за дібро́ви не́бо червоні́є (Шевч.). Те не́бо (невиди́ме) зве́ться небеса́ми (Рудан.)]. • Горнее -бо – ви́шнє не́бо. • Мрачное -бо, см. Мра́чный 1. • Облачное -бо – хма́рне (захма́рене) не́бо. • Отверстое -бо, церк. – відкри́те не́бо. • Открытое (вольное) -бо – го́ле не́бо, чи́сте не́бо. • Под открытым -бом (При вольном -бе), см. Откры́тый 2. • Родное, чужое -бо – рі́дне, чуже́ не́бо. • Чистое, ясное -бо – чи́сте, я́сне́ не́бо. • В -бе (В -са́х), на́ не́бе (на -са́х) – в не́бі, на не́бі (поэтич. ещё) на небеса́х. [Не перезо́рять в не́бі зо́рі (Філян.). В дале́кому не́бі вибли́скують зо́рі (Черняв.). А зірочо́к, зірочо́к блискоті́ло-горі́ло на не́бі! (М. Вовч.)]. • На́ небо (на -са́) – на не́бо. • По́ не́бу (по -са́м) – не́бом, по не́бі, (в поэзии ещё) небеса́ми, по небеса́х. [Не́бом блаки́тним хмари́нки леге́сенькі ли́нуть (Грінч.). Хма́ра наступи́ла і по не́бі розвину́ла свої́ чо́рні кри́ла (Рудан.). Хмарки́ на пі́вдень небеса́ми летя́ть (Грінч.). У всіх ко́льорах весе́лки ко́тяться по небеса́х (Франко)]. • На краю -ба – край (по́кра́й) не́ба, на крайне́бі. • Зерк[ц]ало -ба (-бе́с) (перен.) – зерца́ло не́ба. • Лазурь -ба (-бе́с) – небе́сна блаки́ть. • Свод -ба (-бе́с) – небе́сне склепі́ння, небозві́д (-во́ду), небосхи́л (-лу), (купол) небе́сна ба́ня; срв. Небосво́д 1. • -бо и земля – не́бо і земля́. • Как -бо от земли (Как земля от -ба) – як не́бо від землі́, як від землі́ до не́ба. • Далеко до этого, как -бо от земли – дале́ко до цьо́го, як від землі́ до не́ба (як до зір небе́сних). • Возносить (превозносить, расхваливать), вознести (превознести, расхвалить) до -бе́с (до седьмого -ба) – підно́сити (вихваля́ти, сла́вити), підне́сти́ (ви́хвалити) до не́ба (аж понад зо́рі), вихваля́ти над со́нце й мі́сяць. • Жить между -бом и землёй (меж землёй -са́ми) – жи́ти між не́бом і земле́ю, жи́ти в пові́трі. • Коптить -бо – копти́ти не́бо; см. ещё Копти́ть. • С -ба пасть (упасть, свалиться) – з не́ба впа́сти (спа́сти). • Попасть пальцем в -бо – попа́сти па́льцем у не́бо. • Призывать -бо в свидетели, клясться -бом – не́бом сві́дчитися, присяга́ти(ся) (заприсяга́тися, кля́сти́ся) не́бом. • Быть, чувствовать себя на седьмом -бе от чего – бу́ти, почува́ти себе́ щасли́вим аж до не́ба з чо́го. [Ба́тько, щасли́вий аж до не́ба, перека́зує своє́му Петрусе́ві вчи́тельські компліме́нти (Крим.)]. • Хватать звёзды с -ба, см. Звезда́ 1. • -бо видно (видать) (о худой крыше) – не́бо сві́тить (висві́чує, ви́дно). • -бу жарко будет, стало и т. п. – аж не́бо заже́вріє, заже́вріло и т. п. -бо с овчинку показалось – аж не́бо за ма́кове зе́рнятко здало́ся. • Против -ба на земле – про́сто не́ба на землі́. • Под -бо (перен.) – під не́бо. [Хо лі́зе по сту́панці ви́соко аж «під не́бо» (Коцюб.)]. • Под -бом (в прямом и перен. знач.) – під не́бом. [Мале́нька кімна́та «під не́бом» (Коцюб.)]. • Все мы под -бом ходим – усі́ ми під не́бом хо́димо; усі́ ми ряст то́пчемо. • За волоса, да под -са – за чу́ба (о женщ.: за ко́си), та надві́р; за чу́ба, та й до ду́ба; (шутл.) за волосне́ правлі́ння, та в зе́мський суд (Квітка); 2) -бо и -са́ (перен.: бог, боги) не́бо, небеса́, бог (-га), боги́ (-гі́в). • Слава -са́м – сла́ва бо́гу (бо́гові). О -бо! – о, не́бо! о, бо́же (з не́ба)! бо́же сві́те!; 3) (потолок) сте́ля; 4) (в берлоге) верх (-ху); 5) стар. (балдахин) – наме́т (-та). |
Небосво́д –
1) небозві́д (-во́ду), (небосклон) небосхи́л (-лу). [Сі́рі хма́ри небозві́д весь залягли́ (Франко). Зе́млю мла вечі́рня вкри́ла, небозві́д темні́є (Черняв.). Го́рді смере́ки-гіга́нти простягли́ся гілля́м в небосхи́л (Чупр.)]; 2) (край неба) крайне́бо (-ба), край (р. кра́ю) не́ба, не́ба край. [Чо́рні хма́ри росли́ на крайне́бі (Коцюб.). Над горо́ю край не́ба пала́в, мов поже́жа дале́ка (Франко)]. |
Небоскло́н –
1) небосхи́л (-лу), (небосвод) небозві́д (-во́ду). [Небосхи́л нерухо́мо схили́всь, і пливло́ я́сне со́нце горо́ю (Грінч.). На півде́нно-за́хідньому краю́ небозво́ду ви́сіла чо́рна хма́ра (Франко)]. • Литературный, политический и т. п. -скло́н – літерату́рний, політи́чний и т. п. небосхи́л (о́брій, гал. о́вид). [Оповіда́ння Ма́рка Вовчка́ бли́снули на на́шому літерату́рному небосхи́лі (Рада). Хма́ри на на́шому політи́чному о́виді (Діло)]; 2) (горизонт) крайне́бо (-ба), о́брій (-рію), (гал.) о́вид (-ду), (реже) небосхи́л. [Чо́рна хма́ра обійма́ла крайне́бо (Коцюб.). О́ко бі́гло сніга́ми аж до крайне́ба і не ма́ло на чо́му спини́тись (Коцюб.). Те́мна хма́рка на о́брії, тонка́ ку́рява ди́му, таємни́че росла́ з поро́жняви в я́сне не́бо (Кінець Неволі). В кві́тах пала́є небосхи́л (Олесь). Небосхи́л гори́ть і ві́ти золоти́ть (М. Рильськ.)]. |
Російсько-український народний сучасний словник 2009– 
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Небосклон – небосхи́л, -лу, крайне́бо, -ба. |
Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) 
Небосклон – небосхи́л (-лу). |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 
Небосхи́л, -лу – горизонт, небосклон. |
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) 
небосхи́л, -лу; -хи́ли, -лів |
Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) 
*Небосхи́л, -лу, м. Горизонт, небосклон. Далеко, аж до самого небосхилу, хвилювали хвилі на вітрі. Коцюб. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)