Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 17 статей
Шукати «недоуч*» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Не́доуч и Недоу́ченка, см. Недоу́чка.
Недоучи́вшийся – недовче́ний. [Недовче́ний корпуся́нський вихова́нець (Мова)].
Недоу́чка – недо́у́к (м. р.), (диал.) недову́чка[о] (общ. р.). [Ще недо́ук, не все зна (М. Вовч.). По се́лах ковалі́ – самі́ недову́чки (Звин.)].
Не́доросль –
1) (недоросток: о человеке, животн.) недо́рісток, недо́ро́сток (-тка), (о растении) недогі́н (-го́ну), недо́гінок (-нка), (пренебр.) недоросля́к (-ка́). [Оддала́ мене́ ма́ти за недоро́стка (Гнід.). Лю́дськість уже́ ви́росла над звірино́ю, але́ мов недоро́сток той не розумі́ла ще, як іде́ життя́ на сві́ті (Рада). Буряки́ ці недого́ни (Сл. Ум.). Недо́гінків бага́то в ва́шій пшени́ці (Липовеч.)];
2) (не достигший совершеннолетия) недо́лі́ток (-тка). [Пани́ч-недолі́ток (Шевч.)];
3) (перен.) недо́рідок, (недоучка) недо́ук (-ка).
Недоук и Недоу́ка, см. Недоу́чка.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Большевик –
1) більшовик (большевик)
2) (жарг., бутылка 0,8 л. крепкого вина) більшовик, бомба, фауст-патрон, фауст.
[… чому, для чого і для кого большевики твердили і твердять, що вони проти всілякої віри. Що релігія опіум. Що вони вірять тільки і тільки в людський розум… Де ви, прошу вас, бачили більшу нісенітницю, ніж це безглузде твердження всіх недоучків марксизму. Що спільного має все то з розумом, чи яким-небудь здоровим людським глуздом взагалі? Всі ті ухили, всі ті гріхи, всі ті кари, нищення? То ж є, як правило, суцільне, вирафіноване безглуздя, яке виходило зі збоченої і первезної фантазії людини низьких і від’ємних інстинктів, якої найдосконалішим представником був т.зв. пролетар лєнінсько-троцьківської епохи (У.Самчук). — Чого тут чекати? — казала вона. — Не будуть німці — будуть большевики. З німцями буде життя «нур фюр», з большевиками ні для кого (У.Самчук). — От-от-от! Ха-ха-ха!.. Герої! А ми от, большевики, не боялися пиляти грати й стрибати на багнети… Вбивати варту… Читав у книгах, не бійсь, про Халтуріна, Засулич?! Отож… «Ми, большевики… Халтуріна записав у большевики! Засулич!… Чи ти ба!» Андрій дивився на зовсім молоде обличчя слідчого, якому в часи, коли існували ще хоч якісь «царські тюрми», було не більше десяти років, дивився й іронічно думав: «Большевики…" (І.Багряний). Більшовики зробили для 100 національностей єдину «совітську родіну» і навязують її силою, цю страшну тюрму народів, звану СРСР (І.Багряний). Обух Бух! Ух! Страх Трах! Ах! Штик Тик! Ик! — Більшовик! (Ю.Позаяк).  …«більшовик» (пляшка міцного вина місткістю 0,8 літра. Вона ж «бомба», «фауст-патрон» або просто «фауст») (В.Діброва). — Андрію,— тихо й невблаганно сказала Аглая, — коли в ти сам у собі відчуваєш нездорові настрої, то мусиш роззброїтися перед партією. — Так, мушу, — погодився Андрій. — Але що буде з нашим сином? Адже йому лише сім років. — Не хвилюйся. Я виховаю його справжнім більшовиком. він навіть забуде, як тебе звали (М.Каменюк, перекл. В.Войновича). Більшовики засвоїли мистецтво політичної поліції краще за вчення Карла Маркса (Карл Каутський). — Чим відрізняються комуністи від більшовиків? — Більшовики бачили Леніна живим, а комуністи — у гробу]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

НЕДОУ́ЧИВАТЬСЯ; НЕДОУЧИ́ТЬСЯ, недоучи́вшийся що недовчи́вся, недовче́ний, ім. недо́ук.
НЕДОУ́ЧКА жін. прав. наголос недо́учка.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Недоученный – недовче́ний, -а, -е.
Недоучка – недо́ук, -ка.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Недо́вче́ний – недоученный.
Недо́ук, -ка – недоучка.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Друко́ваний, -а, -е. Печатный. Друкована словесність. К. XII. 114. Як же піднялися братства церковні свою.... віру од Унії наукою церковною, книжками друкованими та школами братськими боронити. К. Хмельн. 123.
2) Ученый (иронично). Такі, бачте, люде: все письменні, друковані, сонце навіть гудять. Шевч. 122. Люде письменні й друковані К. (О. 1861. II. 230). Иногда употребляется умышленно въ двузначномъ смыслѣ: можно понять, что дѣло идетъ и о тѣлесномъ наказаніи друком (дрюком) — т. е. палкою. Вчений, та не друкований (дрюкований) т. е. недоученный — подразумѣвается: при помощи дрюка, палки, почему въ варіантахъ этой пословицы бываетъ и такъ: вчений, та не довчений, — не провчений, — не товчений. Ном.
Недовче́ний, -а, -е. Недоученный.
Недо́ук, -ка, м. Недоучка. Народе мій, недоуку латинський! К. ХП. 58.
Проста́к, -ка́, м. Простой человѣкъ, простолюдинъ. Учений недоучений гірше як простак. Ном. № 6089. Був собі мазур, — так собі простак. Грин. І. 228.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Недоу́чь, недоу́чка, недоучи́вшій ся = недовче́ний.