Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 15 статей
Запропонувати свій переклад для «незнайомий»
Шукати «незнайомий» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Закружи́ться –
1) (описывая круги) закружи́ти, закружля́ти, закрути́тися, заверті́тися, з(а)верете́нитися, піти́ о́бертом, о́бертнем. [Да́рка ви́хром закружля́ла в и́нший бік (Л. Укр.). Закрути́лись піско́ваті ви́хри (Л. Укр.). В оча́х усе́ закрути́лося (М. Вовч.). Усе́ заверете́нилось у ме́не в оча́х (Г. Барв.). Коло сусі́ди заверті́вся чолові́к яки́йсь незнайо́мий (Новом. п.). Усе́ пішло́ о́бертнем (М. Вовч.)]; (о голове) закрути́тися, піти́ о́бертом, заморо́читися, замакі́тритися. [Гля́нула я вниз, голова́ моя́ заморо́чилась і я проки́нулася (Н.-Лев.). Голова́ піде́ о́бертом (Васильч.). Так у йо́го в голові́ замакі́трилось (Г. Барв.)].
• Мысли -лись в голове – думки́ зави́хорилися (закрути́лися) в голові́.
• -ться вихрем (завихриться) – закружля́тися ви́хром, завихри́ти(ся), зави́хоритися, повихри́тися;
2) (сбиться с пути) зблуди́ти(ся), зблука́тися, (зап.) блу́дом (у блуд) піти́.
Незна́емый –
1) незна́ний, невідо́мий, незнайо́мий; срв. Неве́домый, Неизве́стный.
• -мый мною – незна́ний (невідо́мий) мені́;
2) см. Незнако́мый 1.
Незнако́мец – незнайо́мець (-мця), незнайо́мий, незнайо́мий чолові́к, (редко) незнако́мий (-мого). [Стрів її́ чужозе́мець, – чужозе́мець, незнайо́мець (Гол. I)].
Незнако́мый –
1) – (незнакомец) незнайо́мий, (редко) незнако́мий, незна́ний, (чужой) чужи́й. [В незнайо́мих ча́сом кра́ще жи́ти, ніж у знайо́мих (Київ). Ми розста́лись мов незна́ні (Франко)].
• Быть -мым с кем – бу́ти незнайо́мим з ким; (не иметь ничего общего) не зна́тися з ким;
2) (неизвестный) незнайо́мий, (редко незнако́мий), незна́ний, невідо́мий, несвідо́мий (кому́). [Яки́йсь незнайо́мий чолові́к (Звин.). Незнайо́ма мені́ люди́на (В. Підмог.). Серед суво́рих незнайо́мих малю́нків (Васильч.). Незнако́мі мені́ місця́ (М. Вовч.). Поба́чив незна́ну земля́чку (Самійл.). Незна́на мо́за (Крим.). Це ді́ло мені́ о́всі несвідо́ме (Сл. Гр.)].
• Быть -мым кому – бу́ти незнайо́мим и т. п. кому́, (редко) бу́ти не по знаку́ кому́. [Таки́й тон ба́тькові ще новина́ й не по знаку́ (Крим.)];
3) (неознакомленный с чем) необі́знаний, незнайо́мий з чим.
• Быть -мым с чем – бу́ти необі́знаним (незнайо́мим) з чим, не зна́тися на чо́му, (не смыслить) не тя́мити чого́.
I. Неизве́стный, сщ. – невідо́мий, незна́ний, (незнакомый) незнайо́мий (-ого), незнайо́ма люди́на. [Зако́н не вимага́є одвіча́ти незна́ному на ви́зов (Куліш)].
II. Неизве́стный и Неизве́стен, прлг. –
1) невідо́мий, незна́ний, незві́сний, беззві́сний, (незнакомый) незнайо́мий, несвідо́мий (кому́), (преимущ. непостижимый) недовідо́мий; срв. Неве́домый. [Що там, на тих невідо́мих річка́х, яки́ми пливе́ чужи́й тобі́ наро́д? (Коцюб.). Зо́всім невідо́мий мені́ чолові́к (Кониськ.). Пе́рша причи́на рече́й нам невідо́ма (В. Підмог.). Незна́ні таємни́ці (Дніпр. Ч.). До́ля незна́на (Л. Укр.). Я приї́хав у незна́ний край (М. Рильськ.). Незна́ні до́сі тво́ри Шевче́нка (Доман.). Незві́сне до́сі чуття́ любо́ви (Франко). Диви́вся на незнайо́му йому́ молоди́цю (Кониськ.). Манасти́р той недале́чко, а доро́га несвідо́ма, стежка́ми (М. Вовч.). Ді́ло нове́, або́ й зовсі́м недовідо́ме (Куліш)].
• -ное будущее – невідо́ме (недовідо́ме) майбу́тнє, (описат.) бе́звість (-ти) вікі́в.
• -ная величина, мат. – невідо́ма величина́.
• -ное время – невідо́мий час.
• -ный народ – невідо́мий наро́д (гал. на́рід).
• Он никому -тен – його́ ніхто́ не зна́є, він ніко́му невідо́мий.
• Мне это -но – мені́ це невідо́мо, я цьо́го не зна́ю, (пров.) я про (за) це (те) не (з)ві́стен (не зві́сний, не відо́мий). [Чи вона́ їх зні́вечила, – я про те не ві́стен (Кониськ.). Мо́же хто і вбив, а ми про те не відо́мі (Кониськ.)].
• Мне -но это дело – мені́ невідо́ма ця спра́ва, я не зна́ю ціє́ї спра́ви.
• Имя его -но – ім’я́ його́ невідо́ме (незна́не);
2) (незнаменитый) невідо́мий, незна́ний. [Не суму́й, пое́те безтала́нний, що ти мали́й, поміж людьми́ незна́ний (Грінч.). Брут скорі́ше бу́де незна́ним селюхо́м, ніж… (Куліш)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Перрон – (франц.) перон, (железнодорожный, ещё) платформа;
2) (архит., терраса) перон.
[Зима. На фронт, на фронт!.. А на пероні люди… Біля вагонів ми співаєм «Чумака»… І радість лоскотно бентежить наші груди — Шикують злидн’ нас, юнак до юнака (В.Сосюра). Гризучі сумніви передминулої ночі і дитячу мрійливість минулої він викинув разом з проїзним квитком на харківському пероні як знецінену й не потрібну вже річ, що все-таки йому послужила (В.Підмогильний). Розлягався брязкіт на станції, мигтіли і перебігали огні; свистки і сюрчки прорізали чорний простір; зрештою, хлопець насмілився покинути схованку і покрадьки відійти на перон (В.Барка). Серед перону стоїть досить добре вичищений і виголений, але непоказний, лише дуже набундючений німець з хлистиком у руці (І.Багряний). Вискочили ми, прикриваючись газетами, слідом за Бурмилом на перон. Аж гульк! А щоб ти був здоровий! Вельветовий «спінджак» обернувся — ніякий то був не Бурмило, а якийсь незнайомий дядько з отакенним носом. Тю! (В.Нестайко). … Все тут виросло і змінилось: і до свят вибілений вокзал, і носій у синьому фартушку, (як виблискує його медальйон на грудях!), і нове приміщення КДБ, і знайома буфетниця, у якої знайдеться донецьке пиво, і вичовганий жданням перон пристанційний, і залізнична лазня, і вічно поновлюваний асфальт автостради, і завше переповнений автобус від селища, і вишки геологів, що риють, риють, дошукуються скарбів, і шахтарська їдальня, і барачні будиночки, і розгасла дорога по вулиці… і рахуєш кроки із заплющеними очима: перша хата, друга, третя… (В.Стус). Життя ішло, минуло той перон. гукала тиша рупором вокзальним. Багато слів написано пером. Несказане лишилось несказанним (Л.Костенко). Хомський, поки не пізно, гукни їй, аби сідала, і ти гукаєш, Хомський. Дівчина усміхається, вона має забагато золотих зубів, і ти зненацька розумієш, що найбільше в ній тобі сподобалися її джинси, а тому не надто жалкуєш, коли поїзд рушає, а золотовсміхнена Маруся так і залишається на пероні (Ю.Андрухович)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Незнакомый – незнайо́мий, -а, -е.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Незнайо́мий – незнакомый, неизвестный.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

незнайо́мий, -ма, -ме
незнайо́мий, -мого, -мому; -йо́мі, -мих; імен.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Заві́рчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. заверті́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл.
1) Обвивать, обвить тканью, обматываться, обмотаться. З гарної дівки гарна і молодиця: гарно (в намітку, напр.) завертиться, любо подивиться. Ном. № 9004.
2) Только сов. в. закружиться, завертѣться. Коло сусіди завертівся чоловік якийсь незнайомий. Новомоск. у.
Незнайо́мий, -а, -е. Незнакомый, неизвѣстный.
При́мітка, -ки, ж.
1) = Приміта. У нас примітка така: вгадуєш, як сонце заходить, — коли червоно — буде вітер.
2) У при́мітку бу́ти. а) Быть замѣтнымъ. Устане ясне сонце і зайде, і знову устане, а Прісці і не в примітку. Мир. Пов. II. ІІІ. б) Быть знакомымъ. Знайома хода, одежа трохи в примітку, а парубок наче незнайомий. Мир. Пов. II. 92.
3) = Намітка. Вх. Зн. 55.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Незнако́мецъ, незнакомка, незнако́мый, ая = незнайо́мий (С. Л.), незнаємий, ма.

Запропонуйте свій переклад