Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 20 статей
Шукати «обнад*» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Обнадё́живание – убезпеча́ння, подава́ння наді́ї, запе́внювання, запевня́ння.
Обнадё́живать, обнадё́жить кого чем, в чём – убезпеча́ти, безпеча́ти, убезпе́чити, запевня́ти, запе́внити кого́ чим, в чо́му, мани́ти кого́ чим, подава́ти, пода́ти наді́ю кому́ чим, в чо́му.
• Судья -живает его скорым концом дела – суддя́ подає́ йому́ наді́ю (запевня́є його́), що спра́ва шви́дко (ско́ро) скінчи́ться.
• Обнадё́женный – убезпе́чений, запе́внений, обдаро́ваний наді́єю від ко́го.
Обнадё́живаться, обнадё́житься –
1) убезпеча́тися, убезпе́читися;
2) (полагаться на что-л.), см. Полага́ться.
Обна́добиться, безл. – знадоби́тися кому́.
• Эта вещь -билась ему – йому́ ця річ знадоби́лася.
Пообнадёжить, см. Обнадёжить.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Обнадеживающий – який (що) подає надію, підбадьорує, запевняє, убезпечає; багатонадійний, підбадьорливий, (усилен.) надиху́щий, (рус.) обнадійливий. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ОБНАДЁЖИВАТЬ, додава́ти ду́ху, вселя́ти наді́ю, запозич. обнаді́ювати;
обнадёживающий, що підбадьо́рює тощо, зда́тний всели́ти наді́ю, по́вен наді́й, прикм. підбадьо́рливий, багатонаді́йний, обнаді́йливий, підсил. надиху́щий;
обнадёживающийся/обнадёживаемый, підбадьо́рюваний, обнаді́юваний.
ВНУША́ТЬСЯ ще наклика́тися;
внуша́ющий що навіва́є тощо, зда́тний наві́яти, інспіра́тор, наві́ювач, прикм. наві́ювальний, наві́йливий, прище́плювальний, наклику́вальний, іспірува́льний, пор. ВНУШИТЕЛЬНЫЙ;
внушающий дове́рие пе́вний, наді́йний, ва́ртий дові́ри;
внушающий наде́жду обнаді́йливий, багатонаді́йний;
внушающий страх страши́ло, страши́дло, страхі́ття, жупел;
внушающий отвраще́ние гиде́зний, гидки́м-гидки́й;
внушающий уваже́ние зда́тний ви́кликати пова́гу;
не внушающий дове́рия не гі́дний дові́ри, (план) побудо́ваний на піску́;
внушающийся/внуша́емый уро́юваний, наві́юваний, прище́плюваний, накли́куваний, інспіро́ваний;
НАДЕ́ЯТЬСЯ ще ма́ти /поклада́ти/ наді́ю, спо́внюватися наді́ями;
наде́юсь ма́ю наді́ю;
бу́дем надеяться дасть Біг;
на Бо́га наде́йся, а сам не плоша́й Бо́же поможи́, а сам не лежи́, не лежи́, небо́же, то й Біг помо́же;
наде́ющийся що /мн. хто/ ма́є наді́ю тощо, обнаді́яний, спо́внений наді́й, образ. в наді́ї, з наді́єю на;
надеющийся как на ка́менную го́ру стил. перероб. покла́вшися як на кам’яну́ го́ру;
надеющийся на аво́сь з наді́єю на “мо́же”;
надеющийся на свои́ си́лы з наді́єю на вла́сні си́ли;
ПОНАДЕ́ЯТЬСЯ понадеяться на кого ще спусти́тися на кого.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Обнадеживание – подава́ння наді́ї.
Обнадеживать, обнадежить – запевня́ти, -ня́ю, -ня́єш, запе́внити, -ню, -ниш (кого́ чим), подава́ти, пода́ти наді́ю (кому́, чим, в чо́му).

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Обнадеживать
• Обнадёживать, обнадёжить кого-либо – подавати, подати надію кому; запевняти, запевнити кого.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Вбезпеча́ти, убезпеча́ти, вбезпе́чити, убезпе́чити –
1) уверять, уверить, обнадеживать, обнадежить;
2) успокаивать, успокоить;
вбезпеча́тися, убезпеча́тися – полагаться, положиться на что.
Обі́ця́нка –
1) обещание;
2) обнадеживание;
3) посул.
Обіця́ти, -ця́ю –
1) обещать;
2) обнадеживать;
обіця́тися – обещать.
Спідневі́джувати, спідневі́дити, -джу (кого́) – подводить, подвести, обнадежить и не исполнить.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Обнадеживать, -жить – забезпе́чувати, забезпе́чити кого́, подава́ти, пода́ти наді́ю кому́.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Спідневі́дити, -джу, -диш, гл. Обмануть, обнадежить я не исполнить. Поступилися прийти на роботу, а далі й нема й спідневідили мене. Волч. у.
Убезпеча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. убезпе́чити, -чу, -чиш, гл. Увѣрять, увѣрить, обнадеживать, обнадежить, обезопашивать, обезопасить. А я тебе, мій Нечаю, не убезпечаю: держи коня, держи в сідлі для свого звичаю. Признайсь мені, дівчинонько, чи будеш, ти певна? Ой не буду, козаченьку, тебе вбезпечати. Грин. III. 198. Катерина й питає: «де ж дінем запорозьких козаків»? А він її убезпечив: «знайдуть, каже, де дітись». О. 1862. V. 102.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Обнадёживать, обнадёжить = подава́ти надїю, забезпеча́ти, о(у)безпеча́ти (С. Ш.), пода́ти надїю, забезпе́чити, упе́внити (С. Ш.). — Ой я тебе, мій миленький, не убезпечаю. н. п.