Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 21 статтю
Запропонувати свій переклад для «осика»
Шукати «осика» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Затрясти́сь и Затря́сться – затрясти́ся, (задрожать) затруси́тися, затремті́ти, (затрепетать) затрі́патися, (о неодушевл. предметах) задвигті́ти и задвижі́ти, хо́дором заходи́ти. [Затруси́вся, мов у тря́сці (Номис). Гнат затремті́в уве́сь, як оси́ка на ві́трі (Коцюб.). У ха́ті все хо́дором заходи́ло (Стор.)].
• Земля -сла́сь – земля́ затрясла́ся (задвигті́ла).
Иу́дин – Ю́дин.
• -но дерево, бот. –
1) юде́йське де́рево; Ю́дине де́рево (в Криму́); багря́ник (Cercis siliquastrum);
2) (осина) оси́ка, осичи́на. [Осичи́на (оси́ка) тим тру́ситься, що на ній Ю́да пові́сився (Народнє повір’я)].
• -но лобзание, -дин поцелуй – Ю́дине цілува́ння, Ю́дин поцілу́нок.
Лист –
1) (растения) лист (-та́), (чаще) листо́к (-тка́). [Тремти́ть на гі́лці замертві́лій, як сирота́, оста́нній лист (М. Стариц.). Морфоло́гія листка́ (Beta vulg.)].
• -тья и лист (соб.) – ли́стя (-тя, ср. р.), лист (-ту), (реже) листки́, листи́ (-і́в). [Ли́стя пожо́вкле вітри́ рознесли́ (Шевч.). Як розве́рнеться на ве́сну лист (Номис). Листки́ широ́кого лата́ття по воді́ (Н.-Лев.)].
• Простой, черешковый лист – листо́к про́стий, листо́к з ні́жкою.
• -тья прицветники – листки́-при́цвітки (-ків).
• -тья опадают – ли́стя (лист) о(б)пада́є, обліта́є. [З верби́ ли́стя опада́є (Чуб. III)].
• Свернуть -тья – згорну́ти ли́стя, (образно) загорну́тися, (зап.) завину́тися. [Завину́лася кали́нонька, та й не розпука́є (Рудан.)].
• С большими -тами – листа́тий, ум.-ласк. листа́тенький. [Клен листа́тий, та розло́гий (Кониськ.). Люби́сток листа́тенький (Мил.)].
• Пристал, как банный лист – прили́п, як ше́вська смола́ (Приказка).
• Дрожит, как осиновый лист – тру́ситься як на ножі́, тремти́ть як оси́ка.
• Стань передо мной, как лист перед травой – стань передо мно́ю, як лист перед траво́ю.
• Александрийский лист, Cassia lenitiva – се́нес (-су).
• Царёв лист, бот. Trientalis europaea L. – ордина́рник (-ка);
2) (бумаги, книги) а́ркуш (-ша). [Куплю́ папе́ру а́ркуш і зроблю́ тоне́ньку кни́жечку (Шевч.)].
• Заглавный, титульный лист – титу́льна сторі́нка, титу́льна ка́ртка.
• Печатный лист – друко́ваний а́ркуш.
• Книга в лист, в четвёртую долю -та́ и т. п., см. Кни́га 1.
• Книга в -та́х – кни́жка в а́ркушах, незброшуро́вана (неопра́влена) кни́жка.
• Книга в десять печатных -то́в – кни́жка на де́сять друко́ваних а́ркушів.
• Читать книжку в 52 -та́ – гра́ти (гуля́ти) в ка́рти; ті́шитися (ба́витися) тіє́ю коло́дою, що півсо́тні листкі́в ма́є та ще па́ру;
3) (документ) лист (-та́), листо́к (-тка́).
• Вводный лист – ув’я́зчий лист.
• Исполнительный лист – викона́вчий лист.
• Окладной лист – податко́вий лист, лист до опла́ти.
• Открытый лист – відкри́тий лист; (подорожная) подоро́жня (-ні).
• Охранный лист – охоро́нний лист.
• Подписной лист – підписни́й лист.
• Похвальный лист – похва́льний лист.
• Скорбный лист – неду́жний лист.
• Торговый лист – лист прилю́дного то́ргу;
4) муз. Петь, играть с -та́ – співа́ти, гра́ти з пе́ршого чита́ння;
5) (металла, стекла) лист (-та).
• Лист железа, меди, стекла – лист залі́за, мі́ди, скла.
• Железный, котельный лист – залі́зний, каза́нний лист;
6) кулин., см. I. Про́тивень.
Ло́мкий – ламки́й, лімки́й (редко ломки́й), ламу́чий, (хрупкий) крихки́й, кришки́й. [Ламки́й ремі́нь (Звин.). Ті ске́лі були́ з лімко́го камі́ння (Крим.). Це залі́зо ковке́, а це ломке́ (Яворн.). Оси́ка – ламу́че де́рево (Сл. Гр.). Це залі́зо пога́не – крихке́ (Київщ.)].
Оси́на, бот. Populus tremula – оси́ка, оси́чина, о́сокі́р (-ко́ру), (о)сокори́на, (угор.) трепе́та.
• Трясётся как лист на -не – тру́ситься як оси́чина.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Дед, дедушка –
1) дід, (ласк.) дідусь, дідусик, дідусю, дідусенько, дідунь, дідуньо, дідунечко, дідок;
2) (старик) дід, (ув.) дідуган, дідуга, дідище, дідора, дідур, (пренебреж.) дідисько:
• дедом быть – дідувати; бути дідом;
• становиться, стать дедом (похожим на деда) – дідіти, здідіти;
• старый дед – старий дід, (разг.) [старий] дідуга (дідуган), стариган, (образн.) сивий пелех.
[Ой ти, старий дідуга, Ізогнувся як дуга, А я, молоденька, Гуляти раденька! (І.Котляревський). Був собі дід та баба. З давнього давна, у гаї над ставом, Удвох собі на хуторі жили (Т.Шевченко). Попід горою, яром, долом, Мов ті діди високочолі, Дуби з гетьманщини стоять (Т.Шевченко). Згадаю те лихо, степи ті безкраї, І батька, і діда старого згадаю… Дідусь ще гуляє, а батько вже вмер (Т.Шевченко). А зимою холодно, Нічим затопити, То й питається дідунь: «Що, синку, робити?» (С.Руданський). Пішов Дідок у ліс по дрова; Не забарився в’язку нарубать Та як її на плечі взять: Осика — не полова! (Л.Глібов). Лев-дідуган на світі довго жив; Багато лиха наробив; На старість підтоптавсь, нема вже тії сили, Що при здоров’ї мав! (Л.Глібов). Родинне коло діда оточило, Сини та дочки, й молоді онуки (Л.Українка). Ми будемо дідувати, по пасіках жити (АС). Бачить баба, що біда, та й давай проситься: — Ой мій милий дідусенько, покинемо биться. Покинемо биться та давай мириться, Ми старі давно обоє, чого нам свариться? (Н.п.). Весняна вода добре таки пожувала гатку, їздити через річку не можна було. Дід Охван прийшов подивитись і був дуже невдоволений з річки. — Рибини путньої не впіймаєш, а й собі набундючилась… (В.Підмогильний). Дали Інокентію Петровичу кирпичного чаю, тютюну (старий Сірко пам’ятав про Інокентія Петровича ще з дому), і старенький, зморщений, безбородий дідусик, був радий, як маля. Йому вже три чисниці до смерті, і він хоче покурити всмак. Ні слова не тямлячи по-російському ані по-українському, дідусик на мигах дякував, радів і розумів, чого від нього хочуть: доглянути коней (І.Багряний). Незабаром до двору в’їхали ще одні залужні — дідуньо Уліян з тіткою Марією (У.Самчук). Вони самі — старі пенсіонери, Сивенький тато — слюсар заводський, З парокотельні слухає гудки І, певно, вже не жде нової ери. Бо сплинув вік. І мариться село, Де руки діда, схрещені в могилі. Рахнівка. Гайсин. Голубе Поділля. Все забуттям, мов терням, поросло. Бо сплинув вік. По Таврії, по наймах, По вежах Закавказзя. По роках. І вижовк світ по всіх материках. Лишився цей. Малий. В вікні. У рамах. Оце твій світ. Нехай малий, та свій. Незрадний. Твій. Довірений і вірний. Хай пам’ять бродить і гуде, як рій. Це — твій. Пенсіонерний і вечірній (В.Стус). Отакі вони хлопці, кирпаті сільські аргонавти, голуб’ята, анциболи, хоч не роди! Їх рвонуло навідліг. І бризнуло кров’ю в багаття. І несли їх діди, яким не хотілося жить (Л.Костенко). До баби не приходили сусіди, Не рипали сіньми́. А баба побивалася за дідом, Вмивалася слізьми́ <…>. Ох, діду, окаянний діду! Мали ж удвох іти!.. Нащо покинув, скажи, повідай?! Ох, Господи, прости… Ось нагодилися сусіди — Руками розвели: Так побивалася за дідом — До діда й однесли… (Тетяна Решетняк). — Це ж доведеться ночувати під голим небом, спати не роздягавшись і ще всяку таку покуту нести, що понавигадував той дурноголовий дід, маркіз Мантуанський, а ви оце тепер його робом ходити надумали (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Бридкий дідуган: очевидно, я видаюся їм саме таким. Здідів, де ж йому вганятися за нами (Леся Мушкетик, перекл. Тібора Дері). — Бабуся з дідусем дуже любили гратися в хованки. Вранці бабуся ховала самогон, і якщо дідусь його знаходив — то ввечері ховалася вже бабуся]. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Осина, бот. – оси́ка, -ки, оси́чина, -ни, осокі́р (род. осоко́ру).

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Осина – оси́ка.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Дрожать
• Дрожать за свою шкуру (вульг.) – боятися (труситися) за свою шкуру.
• Дрожать как в лихорадке – тремтіти (труситися, тіпатися) як (мов…) у лихоманці (як із пропасниці); труситися як на ножі.
• Дрожать как [осиновый] лист – тремтіти як осика (як осичина); труситися як на ножі.
• Дрожать над копейкой (перен.) – труситися над кожною копійкою.
• Дрожать от боли – тремтіти з (від) болю.
• Дрожать от гнева, возмущения – тремтіти з (від) гніву, обурення.
• Дрожать от холода, от страха… – тремтіти (труситися, дрижати з (іноді від) холоду, страху (жаху…); (жарт.) дрижаки ловити (їсти); дрожі (жарт. дрижаки) беруть кого.
• Слеза дрожит – сльоза тремтить (бринить).

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Оси́ка – осина.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

оси́ка, -ки, -ці; оси́ки, оси́к

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Воси́ка, -ки, ж. = Осика. Вх. Пч. I. 12.
Зашастува́ти, -ту́ю, -єш, гл. На дворі тихо все було... ніщо нігде не зашастує, осика листом не жартує. Греб. 335.
Ламу́чий, -а, -е = Ламки́й. Осика ламуче дерево. Міусск. окр.
Оси́ка, -ки, ж. Осина, Populus tremula. Осика проклята, бо на осиці повісивсь Юда. Чуб. І. 76. Ум. Оси́чка.
Оси́на, -ни, ж. = Осика. Цур тобі, осина тобі. Ном. № 5128.
Оси́чка, -ки, ж. Ум. отъ осика.

- Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) Вгору

Populus alba L. — топо́ля бі́ла (Вх6, Сл, Ру, Оп; Мн2, Вх1, Вх7, Hl, Mk — ВЛ, БУ, БО); тополя абруд (Вх2), тополя осика (Вх1), тополя розложиста (Во); безче́сне де́рево (Жл), біли́ця (Вх7, Mk, См — ПД, ВЛ, ДС), білокорка (Сл), білолистка (Го2 — СЛ), білопо́ля (Вх7 — ДС), бук (Он — БО), восіка (См — ПД), вусі́ка бі́ла (Вх7 — ДС), конова́ля (Вх7 — ВЛ), осина́ (Вх7, См — БУ, ГЦ), о́сокі́р (Пс, Дб, Ду, Ів, Mk), осокор (Рг1, Ан, Сл, Ос — СД), осокора (Mk), па́пля (Вх7 — БО), плоп (Гб — СТ), сипи́ка (Вх7 — БО), со́кі(о)р (Пс, Гр), сокори́на (Рг1, Ан, Пс), телі́пан (Вх6, Вх7 — СЯ), топі́ль (Он — БО), топо́ля (Ан, Жл, Ів, Сл, Гт, Он, Мс, Гб — СТ, БО, ЗК), тополя білолиста (Чн, Ln, Го2 — СТ, СЛ), топо́ля золоти́ста (Мс — СТ), тополя серебриста (Рг, Ср, Ан, Ln, Пс, Ян4 — СТ), топо́ля сребри́ста (Рг1, Ум), тополя сріблиста (Сл), топо́ля срі́бна (Вх7 — ВЛ), тополя срібнолиста (Сл), топо́ль (Он, Гб — БО, ЛМ), тупо́ля (Мс — СТ), ябронд (Вх7 — ВЛ), ябруд (Вх6, Вх7 — СЯ), ябрядь (Во), явір (Ос — СД).
Populus nigra L. — осокі́р (Сл, Ру, Оп; Ян4, Mk, Ук — СТ); соко́ра (Вх6; Ан, Вх1, Ду, Ів, Сл, Mk, Гб — ВЛ, ПЗ), тополя креслата (Вх6), тополя сокорина (Вх1), топо́ля чо́рна (Мл, Ру, Оп; Ук); госика (Ос — ПД), осика (Гв, Ос — СД, ПД), осико́ра (Mk, Гб — ВЛ), осина (Ан, См — ПД, БУ), о́соко́р (Ск, Чн, Вх, Рг, Ср, Ln, Жл, Мн2, Вх1, Вх6, Шм, Ум, Гб — ЗАГ), осоко́ра (Mk, Гб — ПД, ВЛ), осокори́на (Ср, Жл, Мн2 — СТ), осокорь (Чн — СЛ), па́пля (Вх7 — ВЛ), сіко́ра (Нес — ВЛ), со́кір (Mk, Лс1 — СД), сокіра (Сл — СТ), со́кор (Сл, Лс1, Лс2 — СД, ВЛ, ПС), сокори́на (Чн, Вх, Ан, Ln, Жл, Мн2, Вх6, Го2, Ду, Ів, Сл, Mk, Ук, Сбч — СД, СТ, ПД, ПС, СЛ), сорока (Гв), соскір (См), топо́ля (Сл, Ос, Рм, Пч, Гб — ВЛ, ПЦ, СЛ, ЗК, ЛМ), топо́ля гру́ба (Вх7 — ВЛ), топо́ля крісла́та (Жл, Вх7 — ВЛ), то́поль (Рг, Рм — ПЦ), тупо́ля (Гб — ВЛ), цокорина (Сбч — ПД), я́сакар (Ан, Лс2 — СТ, ПЦ, ПС), я́сєко(а)р (Лс2 — ПЦ, ПС), я́сокі́(о)р (Вх, Ан, Вх1, Вх6, Го2, Ян2, Ду, Ів, Сл, Mk, Лс2, Рм — СД, ПЦ, ПС).
Populus tremula L. — оси́ка (Сл, Ру, Оп; Во, Рг1, Лч, Ан, Ln, Пс, Жл, Мн2, Вх1, Вх6, Hl, Mj, Rs, Гр, Ян2, Дб, Ду, Ів, Mk, Ос, Ук, Рм, Мс, Гб, Мг2 — ЗАГ); топо́ля трепе́та (Вх1, Вх2, Вх6, Мл); безчесне дерево (Гу — ГЦ), бересто́к (Сб — СТ), вітла (Сб — СТ), воси́ка (Вх, Gs, Ум, Mk, Гб — ДС), восока́ (Сб — ДС), вси́ка (Он — БО), вуси́ка (Мл — ВЛ), госика (Ос — ПД, ВЛ), госи́на (Сб — ПЗ), гусика (Mk — СД), гу́шка (Вх7 — СЯ), осана́ (Жл), осє́чка (Лс2 — ПЦ), оси́на́ (Ср, Жл, Гр, Сл, Mk, Ук, Мс, Гб — СТ, ПЗ, ГЦ), осинка (Ан), осинове дерево (Ан), оси́чина (Рг1, Лч, Ан, Пс, Мн2, Вх6, Rs, Ду, Ів, Mk, Ук, Гб, Сб — ВЛ, БУ), оси́чник (Пч — ЗК), осо́ка (Мг2 — ЗК), осокі́р (Сб — ВС), осоко́р (Ан, Сб — СТ), сипи́ка (Вх6, Вх7 — ВЛ), сіко́ра (Сб — ПД), со́кір (Сб — СД), топо́ля (Мг2 — ЗК), тре́пе́т (Он, Гб — ВЛ, БО), трепе́та (Гв, Во, Вх, Жл, Ум, Шх, Гр, Дб, Ду, Гд, Mk, Ук, Гт, Сн, Он, Пч, Гб2, Мг2, Сб, Коб, Мал, Сва, Сен — ВЛ, БУ, БО, ГЦ, ЗК, ЛМ), трепетина́ (Вх6, Он — БО), трепетліка (Mk), трепі́тка (Мал — ЗК), трепота (Вх7 — ЛМ), трясу́чка (Он — БО), шипіка (Вх7 — ВЛ).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Оси́на, рос. Populus Tremula L. = оси́ка, оси́чина, о́сокір, сокори́на (укр.), воси́ка, тре́пета (гал.). С. Ан. — Трусить ся як осичина. н. пр.

Запропонуйте свій переклад