Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 26 статей
Шукати «падло*» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Дохля́тина – дохля́тина, здохля́тина, (грубее) – сте́рво, па́дло.
Мертвечи́на
1) (
труп животного) мерля́тина, мертве́ччина, мертвечи́на, мерло́, (падаль) па́дло, сте́рво. [Мерля́тиною тхне: чи не ми́ша де здо́хла? (Київ)];
2) (
перен.: мертвенность) мертво́та, мертве́ччина. [Схоласти́чна мертво́та (Єфр.). Тре́ба вчи́тися, та не то́ї мертве́ччини, котро́ю забива́ють го́лови в гімна́зіях (Франко)].
Мертвечи́нный – мертве́чий, па́дловий.
Па́далищный – па́дловий, сте́рвин.
Па́даль – (дохлятина) па́дло, па́длина, сте́рво, стервя́ка. [Де бу́де па́дло, там зберу́ться й орли́ (Св. Пис.)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Крыса – (Rattus) пацюк, щур, (реже) криса, (увел.) пацючисько, пацючище, щуряка, щурисько, (ирон., насмеш.) пацючара, крисяра, (собир.) пацючня, (реже) щурня:
канцелярская крыса – канцеля́рська ві́ра, перогри́з, канцелю́ра.
[Вигляда, мов криса з крупів (Номис). Діла робити не хочеш, а пика — хоч пацюки бий (Сл. Гр.). Учитель був колись господарем великого помешкання, і революція, відтинаючи ордерами кімнату по кімнаті, загнала його разом з недореквізованим й недоспроданим майном у цей куток, що нагадує острів після землетрусу. Вона зруйнувала й гімназію, де він учив буржуйських синків гнобити народ, і кинула, як пацюка, до архіву порпатись у старих паперах (В.Підмогильний). Лежу під сонцем вересня. З тополі об загороду дзвонить падолист, мов щур поводить шиєю, недремний, дбайливий друг мій, видершись на вежу, а охра смутку, вплетена в траву, нагадує мені часи колишні (В.Стус). Пацючня, що, либонь, уже давно звикла хазяйнувати тут, лякалася і нишкла, а трохи згодом, ще Климко не встигав і повіки склепити, знову заводила вискливий, з тупотнявою та шкряботнявою шабаш (Гр.Тютюнник). Нічого так не боюся, як цієї пацючні і її бридкого писку(В.Шкляр). Я дивився на Вужа, як щур на бетонну стінку. Ніякого бажання ламати зуби або рити стіну (О.Ульяненко). Коли у фільмі здох щурисько (“мишка”, як ніжно згадувала вона), Дзвінка не витримала і розплакалася, тихо схлипуючи десь на моєму плечі (Л.Дереш). — Хома-бідак, що їсть плавучих жаб, ропавок, пуголовків, стінних ящірок і водяних; що в шаленстві свого серця, коли казить нечиста сила, їсть коров’янку як салат; глитає старого щура і собаче падло, п’є жабуриння на ковбані. Хто від селища батожений до селища, колодкований і тюрмлений. Хто мав три вбрання до спини, шість сорочок до тіла, коня — їхати, і зброю — носити. Проте мишва, щурня, мільга сама: все — їв сім довгих літ Хома (В.Барка, перекл. В.Шекспіра). …він для неї — порожнє місце. Всередині в неї палає вогонь. Внутрішнє світло палає яскравіше від тисячі сонць, висвітлюючи цього затяганого пацюка, який належить до чоловічої статі (О. і О.Плеваки перекл. Е.Єлінек). Проте сидів у ній недовго: його спокій порушила шамотня, яку зняли його родичі. Він метнувся до виходу і миттю зміркував, що там сталося. Ця дурна пацючня, очевидно, не витримала голоду і, ледве відчинили склад, спробувала проскочити в головний відділ (Д.Щербина, перекл. В.Бикова). Будь завжди на першій лінії, якомога далі від власних тилових щурів (С.Є.Лєц). 1 Щурі одними з перших зрозуміли, що вигідно жити поруч з людьми, але при цьому не претендувати на право називатися свійськими тваринами. Щур до капітана: — Слухай дружок, ти не хвилюйся, завтра в нас буде навчальна тривога…].
Обговорення статті
Митрофан, Митрофанушка
1) (
имя, греч.) Митрофан, Митрофанко, Митрофанчик;
2) (
недоросль, перен.) недоук, недоросток, (рус.) Мітрофанушка.
[Митрофан, мов спутаний кінь, незграбно переступав з ноги на ногу. Тхір, невеликий, верткий, норовив заховатися за довготелесого товариша. Але Чорнобай крикнув на нього: — Чого крутишся, мов муха в окропі? Перед ким стоїш, падло? Забув? Тхір завмер, гарячкове думаючи, звідки чекати напасті. Митрофан придуркувато дивився на господаря. Його неповороткий розум не міг збагнути, що трапилося (В.Малик)].
Обговорення статті
Падальщик – трупоїд, трупожер, падложер, падлоїд, мерлятник, (греч.) некрофаг.
[Вовк він взагалі факультативний падложер (з Інтернету). Макс не що інше, як старий жорстокий лицемірний трупоїд (В.Винниченко). …ти бачиш себе в дитинстві, скутого розгубленням, у тісному сільклубі, переповненому голосами батьків, одеколонними запахами, — бо на людей боїшся підняти очі, — в наллятому теплом і святковістю закамарку; ось зараз виштовхнуть з-за штори на сцену: читати вірша про хлопченя з розумними очима і чолом високим та ясним, — про того лисого пропідара, трупоїда, скота; думаєш ти тепіро; — а потім вручатимуть подарунка в загорнутому вгорі паперовому пакетику, де між лимонного горошку зашпорталась одна шоколадна цукерка і та надкусена; але ти домимрюєш свою першу присягу, першу лєнініану перед сотнею прискіпливих очей з чесним і змученим поблиском, характерним для вбивць… (Є.Пашковський). Хижий птах-трупожер Див з потворним жіночим обличчям вважався божеством страху і смерті]
Обговорення статті
Стервятник
1) (
птица) стерв’ятник;
2) (
вобще животное) см. Падальщик
[Слово “стєрва”, яке ми запозичили у росіян, насправді походить від нашого рідного “стерво”. А “стерво” у свою чергу є повним синонімом слова “падло”. Так називають труп палої, тобто померлої тварини, який не можна вживати в їжу. Звідти ж і слово “стерв’ятник” - птах, який живиться стервом (а чи то стервами?) (брати Капранови). Сонце нещадно палило з безхмарного неба, де ширяли кілька стерв’ятників, і не було бодай легенького вітерця, який би вгамував пал (С.Борщевський, перекл. М.В.Льйоси). Прометеї в гніві. «Що вам печінку гложе?» — питаємо. «Стерв’ятники, любі поети, стерв’ятники!» — відповіли вони (С.Є.Лєц)].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

МРАЗЬ ще па́дло, шмарово́з, емоц. мразь.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Мертвечина – мерля́тина, -ни, мертвечи́на, -ни; (о животных) па́дло, -ла, сте́рво, -ва.
Падаль – сте́рво, -ва, па́дло, -ла.
Стерва, стерво, стервятина – сте́рво, -ва, па́дло, -ла.
Труп – труп, -пу; (животных) па́дло, -ла.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Па́дло
1)
падаль;
2)
дерьмо.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Відвороча́ти, -ча́є, гл. безл. Быть отвратительнымъ. (Вовкулаці) треба й конину їсти й падло, — одворочає. Г. Барв. 453.
Залю́блювати, -люю, -єш, сов. в. залюби́ти, -блю́, -биш, гл. Любить, полюбить. Вовки, бачте, вовкулаку не залюблюють..., бо вовкулака їсти падло гидує. Г. Барв. 451. Тепер уже сама не промовляє слова, не залюбила і других чути, як говорять. МВ. II. 97. Він залюби́в, не залюби́в. Ему понравилось, не понравилось. На добрий ум научали, — ти не залюбив. Грин. III. 142. Не залюбив небіжчик кулі. Греб. 353. Одкинула вашу масть од чиряка — не залюбив: дуже почав сіпати. Харьк.
Па́дло, -ла, с.
1) Падаль.
2) Бранное слово.
Падлю́ка, -ки, ж.
1) Ув. отъ
падло.
2)
м. Подлецъ. А який він чоловік? — Ат, падлюки шматок. Зміев. у.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Зарыва́ть, зарыть, ся = зарива́ти, зако́пувати, закида́ти, загріба́ти, загорта́ти, зари́ти, ся, закопа́ти, ся і т. д. — Закопати падло в землю. — Закидай хоч сьміттям оцї ямки. — Кури позагрібали усе, що посходило. — Позагортай картоплю. Чайч.
Мертвечи́на = мерляти́на, мерло́, (про худобу, зьвіра) — па́дло, сте́рво. С. Л.
Па́далище = па́дло (С. З. Л.), сте́рво (С. Л.). — Потяг падло в провалля. — Лежить, як пес на стерві. н. пр.
Па́далищный = па́дловий, сте́рвин.
Сте́рва = сте́рво; стервя́ка, па́дло (д. Па́далище).
Стервя́тина = стервя́тина, па́дло.
Трупъ = труп (С. Ш.), ме́ртве тїло, тїло (С. Ш.). — Круг містечка Берестечка на чотирі милї мене славні Запорожцї своїм трупом вкрили. К. Ш. — Т. живо́тнаго = па́дло (д. Па́даль), скаженого — скажени́на.

Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.

Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)