Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 29 статей
Запропонувати свій переклад для «пазуха»
Шукати «пазуха» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Па́зуха –
1) па́зуха (ум. па́зушка), пазуши́на, па́зушня, (редко) на́дро. [Не грій гадю́ку в па́зусі, бо вку́сить. Хліб десь за на́дром лежа́в].
• Положить что-л. в (за) -ху – покла́сти що-не́будь в (и за) па́зуху.
• Отогреть змею за -хой – ви́гріти гадю́ку (змію́) в па́зусі, за па́зухою; подмышечные -хи, см. Подмы́шки;
3) см. Зали́в, За́водь.
• Чемодан с -ми (сумами) – чемода́н з кеше́нями.
Косо́й –
1) (непрямой) ко́сий, скі́сни́й, укі́сний, криви́й. [Пості́л (лапоть) ко́сий, а я бо́сий (Приказка). Скісни́й про́мінь (Коцюб.). Укі́сне промі́ння (М. Левиц.)].
• -со́й ворот – ко́сий ко́мір, ко́са па́зуха.
• -со́й ветер – бокови́й ві́тер.
• По -со́й линии – скі́сно, на́вскіс, навкоси́, навкося́к, скісно́ю лі́нією.
• -со́е направление – скісни́й на́прям.
• -со́й пол – похи́ла підло́га, похи́ла долі́вка.
• -со́й платок – коси́нка.
• -са́я сажень – крижови́й (ко́сий) са́жень.
• Сделаться -сы́м – скоси́тися, скосі́ти, (ещё более) покосі́шати.
• -са́я стена, -со́й столб – похи́ла сті́нка, похи́лий, криви́й стовп.
• -со́й угол – непрями́й кут;
2) (о человеке) ко́сий, зиз (-за), косоо́кий, зизоо́кий, кривоо́кий, зизува́тий; см. Косогла́зый.
• -со́й взгляд – криве́ о́ко, зиз (-зу). [Він на ме́не зи́зом ди́виться (Звин.)].
• Бросать -сы́е взгляды, см. II. Коси́ться 1.
• Быть на -сы́х – бу́ти в незла́годі; бу́ти як середа́ з п’я́тницею; коті́в де́рти (з ким).
Мани́шка – (в рубашке) па́зуха, гру́ди (-дей), нагру́ддя (-ддя); (твёрдо накрахмаленная) плястро́н (-ну), (надеваемая отдельно) шемізе́т(к)а, нагру́ддя. [Чо́рний фрак, як сніг бі́ла накрохма́лена соро́чка з широ́ким нагру́ддям (Крим.). Па́зуха так лу́бом і стої́ть та аж блищи́ть (М. Грінч.). Позаклада́й шпо́ньки в па́зуху і в чо́хли (М. Грінч.)].
Мешо́к –
1) мішо́к (-шка́), (побольше) міх (-ха), (большой пяти-шестипудовый) ла́нтух (-ха), (вост.) чува́л (-ла), (малый) то́рба, торби́на; (большой кожаный, пров.) гура́ра. [Сього́дня з мішко́м, а за́втра з торби́нкою (Номис). Збу́вся ба́тько ли́ха: збу́вся гро́шей з мі́ха (Номис). Укра́в торі́к ла́нтух жи́та з то́ку (Коцюб.). Не си́плеться зе́рно з чума́цьких чува́лів доще́м золоти́м (Олесь). Стої́ть дід з то́рбою на пле́чах (Коцюб.). На ко́ждому через пле́чі ви́сить по торби́ні (Рудан.). У їх мо́да була́ перево́зити крам у шкуратяни́х гура́рах (Яворн.)].
• Бумажный -шо́к – паперя́ний міше́чок (-чка), паперя́на́ торби́нка.
• Денежный -шо́к – калита́, кали́тка; (перен. ещё) мішо́к з грі́шми; срв. Мошна́.
• Дорожный -шо́к – (по)доро́жній мішо́к, -ня торби́на (двойной: через плечо или седло) сакви́ (-ко́в), бе́саги (-гів).
• Каменный -шо́к – тюре́мна (в’язни́чна) ка́мера; тюрма́.
• Платье пошито, сидит -шко́м – убра́ння (женское ещё: су́кня, пла́ття) поши́то мішко́м, нао́хляп стої́ть. [Мате́рія га́рна, а поши́то – мішо́к-мішко́м (Л. Укр.). На ній пла́ття нао́хляп стої́ть (Сл. Гр.)]. Шила в -шке́ не утаишь, см. Ши́ло;
2) анат., биол. – мішо́к, міше́чок (-чка), торби́нка.
• -шки́ анальные, голосовые – торбинки́ (-но́к) ана́льні, голосові́.
• -шо́к желточный, слёзный – мішо́к жовтко́вий, слі́зний.
• -шо́к зародышевый – зародко́вий міхуре́ць (-рця́).
• -шо́к пыльцевой – пилко́вий міше́чок;
3) см. Мех 2;
4) (мех на шубу) см. Мех 1б;
5) техн. – (в фермах) закапе́лок (-лка); (в мельничн. крыле) па́зуха;
6) (мешковатый человек) ла́нтух (м. р.), ла́нтушка (ж. р.), вайло́ (общ. р.); срв. Мешкова́тый 2. [Ото́ ще ла́нтушка – аж диви́тися ну́дно, як вона́ танцю́є! (М. Грінч.)].
• Он настоящий -шо́к – він спра́вжній ла́нтух.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПА́ЗУХА, как у Бо́га за пазухой ще як у Христа́ в за́пічку.
ОТСЕ́К ще пере́діл, пере́ділка, за́сік, за́сіка, забут. за́сторонок, тех. па́зуха, ка́мера, про́стір, бу́нкер.
ПРОРЕ́ХА (в сорочці для одягання) па́зуха.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Пазуха – па́зуха, -хи.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Пазуха (в крыле мельн.) – па́зуха;
• п. (свода), стр. – куте́ць (-тця́).
Мешок – мішо́к (-шка́);
• м. (маленький) – то́рба;
• м. (в фермах) – закапе́лок (-ка);
• м. (большой) – ла́нтух (-ха), чува́л (-ла);
• м., пазуха (в крыле мельн.) – па́зуха;
• м. двойной – сакви́ (-ві́в);
• м. поклевальный – мішо́к питлюва́льний;
• м. спасательный – м. рятунко́вий;
• м. черпальный – м. черпа́льний.
Трюм – трюм (-ма), па́зуха.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Пазуха
• Держать (иметь) камень за пазухой на кого, против кого – ховати (тримати, мати) камінь у пазусі (за пазухою) на кого, проти кого; ховати злобу (ненависть) на кого.
• Как у Христа за пазухой (жить, быть…) – як у Бога за дверима; як у раю (як на небі); як у батька за пазухою; як у батька-матері у запічку.
• Отогревать, отогреть (пригреть) змею на груди (за пазухой) – Див. змея.
Ближе
• Ближе к делу – ближче до діла (справи).
• Как можно ближе – якнайближче (щонайближче).
• Своя рубаха ближе к телу – своя сорочка до тіла ближче. Пр. Своя пазуха ближче. Пр. Курка що гребе, то все під себе. Пр. Де ви бачили [такі] граблі, щоб від себе гребли? Пр.
• Становиться ближе – ближчати, поближчати. [Половчисі здалося, що шаланда поближчала. Яновський.]
Рубашка
• Надевать, надеть смирительную рубашку на кого – надягати, надягнути (надягти) гамівну сорочку на кого.
• Оставлять, оставить (оставаться, остаться) в одной рубашке – до сорочки обдирати, обдерти кого; у самій сорочці пускати, пустити кого; у старці пускати, пустити кого; у самій сорочці зоставатися, зостатися (лишатися, лишитися).
• Остаться без рубашки (разг.) – звестися нінащо; перевестися на злидні.
• Параша-то ваша, да рубашка на ней наша – ваша хата — мій верх. Пр.
• По Ивашке и рубашка – по Савці й свитка. Пр. По панові й шапка. Пр.
• Портит Ивашку белая рубашка – заліз у багатство — забув і братство. Пр. Забагатів Кіндрат — забув, де його брат. Пр. Забув віл, коли телям був. Пр. Казали люди: квач притикою не буде. Пр.
• Своя рубашка ближе к телу – своя сорочка (пазуха) ближча. Пр. Своя сорочка до тіла ближча. Пр. Своя губа ближче. Пр. Усякий за своє дбає. Пр. Усякий чорт на своє коло воду жене (тягне). Пр. Кожний дідько в свою дудку грає. Пр. Курка що гребе, то все на себе. Пр. Де ви бачили граблі, щоб від себе гребли. Пр. Кожна ручка до себе горне. Пр.
• Снимать, снять [последнюю] рубашку с кого – [Останню] сорочку (свитину) знімати, зняти з кого.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

па́зуха па́зуха,-хи (заглибина, порожнина)
п. сво́да па́зуха склепі́ння

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

На́дро –
1) недра, лоно;
2) пазуха.
Па́зуха, па́зуши́на –
1) пазуха;
2) разрез в рубахе на 4 вершка от ворота.
Па́зушшя, -шшя – пазуха, место за пазухой.

- Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) Вгору

Своя рубашка ближе к телу. Див. Свой глаз - алмаз. —
1. Своя пазуха ближче.
2. Своя губа ближче.
3. Всякому своє рило мило.
4. Курка що гребе, то все на себе.
5. Чоловік собі не ворог.
6. Кожний дідько в свою дудку грає.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

па́зуха, -хи, -сі; -зухи, -зух

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Де́ртися, деру́ся, -ре́шся, гл.
1) Разрываться на части, рваться, драться. У матері пазуха дереться дітям ховаючи, а в дітей пазуха дереться од матері ховаючи. Ном. № 9225.
2) Карабкаться. Дереться на стіну. Васильк. у. Дратися на гору. Мет. 167.
3) О кошкѣ: царапаться. Кішка на мішок дереться — на вітер. Грин. І. 11.
Діря́вий, -а, -е = Діравий. Пазуха була дірява. Грин. ІІІ. 655. Рудч. Ск. І. 153.
Куте́ць, -тця́, м.
1) Пазуха въ сѣти. Браун. 12.
2) Конусообразный глухой конецъ рыболовной сѣти ятіра. Браун. 18.
3) Хлѣвъ. Свині... до кутця заганят. Вх. Лем. 429. См. Кут.
На́дро, -ра, с.
1) Нѣдра, лоно. Нехай Господь її прийме, мою голубоньку, на своє надро. МВ. І. 79. Не приймеш кісточок моїх у рідне надро, де лежить старенький батечко. О. 1862. IV. 91.
2) Пазуха. Хліб десь за надром лежав.
Па́зуха, -хи, ж.
1) Пазуха. Не грій гадюку в пазусі, бо вкусить. Посл. А воно, як янголятко, нічого не знає, маленькими ручицями пазухи шукає. Шевч. 74.
2) См. Ґельґів, сокира. Шух. І. 175, 176.
3) На большой лодкѣ, называемой дуб — помѣщеніе для пассажировъ и груза. Вас. 151. Ум. Па́зушка. Нарвали повнісінькі пазушки огірків. Левиц.
Па́зуши́на, -ни, ж.
1) Удареніе на 1-мъ слогѣ. Разрѣзъ пазушный въ сорочкѣ. Гол. Од. 43.
2) Удареніе на 3-мъ слогѣ = Пазуха 1. Заложи ручину за пазушину, одірви од серденька злую гадину. Чуб. V. 420.
Па́зушшя, -шя, с. Пазуха, мѣсто за пазухой. Буде й голому поза пазушшю. Ном. № 7664.
Соки́ра, -ри, ж.
1) Топоръ, сѣкира. Часть ея: жа́ло — лезвіе, борі́дка — задняя часть лезвія, носо́к — его передняя часть, що́ки — бока, голова́ — часть возлѣ обуха, у́хо — дыра, въ которой укрѣплено топорище, ру́чка, де́ржално — топорище. Сим. 24. У гуцуловъ: ві́стрє = жало, части его также носо́к и борі́дка, выше — плече́, возлѣ обуха — ши́я, па́зуха = ухо, топори́ще — топорище. Шух. І. 175.
2) Родъ писанки. КС. 1891. VI. 379. Ум. Соки́рка, соки́рочка.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Па́зуха = 1. пазуха па́зушшя (Номис). — Мати рве пазуху, дітям ховаючи, а дїти — од матері ховаючи. н. пр. 2. паха́, пахва́ (д. Мы́шка 3).

Запропонуйте свій переклад