Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 19 статей
Запропонувати свій переклад для «передохнуть»
Шукати «передохнуть» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Передо́хнуть – подо́хнути, ви́дохнути, поздиха́ти, ви́здихати, повиздиха́ти. [Воли́ та коро́ви усі́ поздиха́ють. А бода́й-би вони́ всі ви́здихали]. См. До́хнуть.
Передохну́ть
1) (
перевести дух) відідхну́ти, відсапну́ти, передихну́ти, відхлину́ти, переве́сти́, зве́сти́ дух. Срв. Передыша́ть. [Да́йте ко́ням відсапну́ти. За слі́зьми́ не одхлине́];
2) (
отдохнуть) перепочи́ти, припочи́ти, спочи́ти (тро́хи);
3)
см. Передыха́ть.
Передыха́ть, передохну́ть в кого что – передиха́ти, передихну́ти в кого́ що.
Вздыха́ть, вздохну́ть – зідха́ти, зідхну́ти, дихну́ти, передихну́ти. [Передихну́в так ва́жко (Тесл.)].
В. полной грудью – дихну́ти на по́вні гру́ди; (передохнуть, перевести дух) одідхну́ти, одхакну́тися, одсапну́тися. [Дай одідхну́ти ко́ням].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Дух
1) (
бестелесное существо, доброе или злое) дух;
2) (
душа, духовн. начало, направление, решимость) дух, свідомість; мужність, сміливість, відвага, рішучість, запал, завзяття, ентузіязм, енергія, натхнення;
3) (
расположение, настроение) дух, гумор, настрій (р. -рою);
4) (
дыхание) дух, віддих, дихання;
5) (
пар) пара, дух;
6) (
запах) дух (ум. душок, р. -шка), пах; (вонь) поганий дух, сморід (р. -роду);
7) (
быстрота) дух, мент, мах;
8) (
исповедь) сповідь (р. -ди):
близкий по духу – рідний душею; одного духу;
быть в духе (разг.) – бути в доброму настрої (у доброму гуморі), добре матися (добре ся мати);
быть на духу – на сповіді бути, сповідатися, (сов.) висповідатися;
быть не в духе (разг.) – бути у поганому (тихому, у негарному, не в доброму) настрої, бути не в доброму дусі (гуморі), бути не в настрої, матися на дусі погано, (насм.) муха в носі в кого;
в духе чего – як що;
в здоровом теле здоровый дух – здорове тіло – здоровий дух; у здоровому тілі здоровий дух;
во весь дух, что есть духу бежать, лететь, мчаться… (разг.) – щодуху (скільки духу, иногда давн. щотху) бігти, летіти, мчати…, на всі заводи (узаводи, навзаводи) бігти, летіти, мчати…, (фамил.) на всі заставки;
в один дух – удух;
вольный дух (умерен. теплота в хлебн. печи) – легкий дух;
воспрянул духом кто – дух вступив у кого, піднісся духом хто; збадьорішав хто;
дух вон у кого (разг.) – уже й духу нема (не чути) в кого, (иногда) дух спустив хто;
дух времени, эпохи – дух (характер, тенденція, ознака, властивість) часу (доби, епохи);
дух захватывает, захватило (разг.) – дух захоплює, захопило (забиває, забило, займає, зайняло, запинає, запнуло, перехопило), дух займається, зайнявся (забивається, забився); дух спирається (запирається, сперло, зіперло);
духи (привидения, призраки) – духи, привиди;
духом – духом, одним духом, за один дух; вмах, миттю, вмент, враз;
дух противоречия, отрицания, сомнения – дух суперечності, заперечування, сумніву;
живым духом – живим махом; одна нога тут, друга там;
за одним духом – одним нападом;
злой дух в виде призрака, морочащий людей – мара (ув. марюка, марище), мана;
злой дух (дьявол) – нечистий дух, нечистий, нечиста сила, враг;
идёт дух (запах) – чути, вже чути;
идти на дух – до сповіди йти;
идти с духом времени – іти з духом часу, потрапляти часові;
и дух вон у кого (разг.) – та вже й по ньому, уже й умер (помер);
испускать, испустить дух (книжн. устар.) – віддати дух, спустити дух (иногда душу), пускатися, пуститися духу, (зниж.) визіхнути (визівнути) духа, зітхнути, (згруб.) кикнути (ґиґнути); спускати (спустити) душу, спускати (спустити) дух, (опис.) Богові душу віддати;
как на духу (разг., устар.) – щиросердно, як на сповіді;
на дух не переносить – нутряна неприязнь;
не в духе – не в доброму дусі, не в доброму гуморі, в поганому настрої; не по собі щось;
не иметь духа (духу) сделать что (не решиться) – не мати духу (відваги, зваги, сміливості) зробити що, не наважитися (не зважитися) зробити що;
не хватает, не хватило духу у кого (разг.) – не стає, не стало відваги (зваги, сміливості) кому, не насміє, не насмів хто, не посмів хто; не відважується, не відважився (не важиться, не наважується, не наважився, не зважується, не зважився) хто;
нечистый дух попутал (разг.) – нечистий [дух] (лихий) попутав (иногда підневідив);
ни слуху ни духу (разг.) – ані (ні) чутки ані (ні) звістки за кого нема, і голосу нема (немає), слухи загули за ким, слід за ким загув, ані (ні) слуху ані (ні) духу, ні слуху ні прослуху; ні слуху, ні вісти про кого;
ни сном ни духом (сном-духом) не знаю, не ведаю (разг.) – ні сном ні духом (сном-духом, сном і духом) не знаю, не відаю;
одним духом (разг.) – одним духом, за одним духом, за один дух, духом (душком, удух), миттю (вмить);
падать духом – занепадати (підупадати) духом, упадати на дусі, (иногда) падати серцем;
переводить, перевести дух, передохнуть – зводити, звести (переводити, перевести) дух, віддихатися, віддихнутися (віддихати, віддихнути), передихати, передихнути, відсапувати (відсапуватися), відсапати (відсапатися), відсапнути (відсапнутися);
перевести дух – віддихатися, віддихати, віддихнути (віддихнутися), передихнути, відсапати (відсапатися), відсапнути (відсапнутися), звести дух;
поднять дух, придать духа – додати кому духа (духу), відваги, духу піддати;
по духу – по духу;
подъём духа, испытывать подъем духа – піднесення [духу], зазнавати (відчувати) піднесення [духу], (образн.) рости вгору, душа росте вгору в кого, кому, світ підіймається (піднявся) вгору кому, у кого, дух уступив у кого;
придавать, придать духу кому (разг.) – додавати, додати (піддавати, піддати) духу кому, додавати, додати відваги (зваги, сміливості) кому;
присутствие духа – самовладання, вольовитість, незворушність, притомність духу (иногда духопритомність);
притаить дух – затаїти (заперти, затамувати) дух (віддих), мовчати й тихо дихати;
продолжать в том же духе – провадити (вести, правити, тягти) так і далі (в тім самім дусі), (образн.) виводити далі ту саму нитку, співати і далі тієї ж (тієї самої);
расположение, состояние духа (арх.) – настрій (гумор), дух, душевний стан;
Святой Дух – Святий Дух;
святым духом питаться (разг. шутл.) – жити святим духом;
собраться с духом – набратися духу (відваги, зваги, сміливості, зібратися на відвагу, наважитися (зважитися); (иногда) добрати смілости;
тяжёлый дух – важкий дух (напр., у кімнаті);
упавший духом – занепалий духом;
упадок духа – зневір’я, занепад (підупад) духу;
чтоб твоего духу здесь не было (фам.) – щоб твого й духу тут не було!; щоб твій і дух тут не пах (вульг. не смердів)!, щоб і твого духу не чути було!;
что есть духу бежать – щодуху (що є духу, скільки духу, що дух у тілі) бігти, на всю витягу бігти.
[Малі тілом, та великі духом (Ном.). Били коло стовпа киями поти, поки і духа визівнув (П.Куліш). Куривсь для духу яловець (Котл.). Латин зрадливий п’є сивуху. А ми б’ємось зо всього духу (Котл.). В мене аж трохи дух вступив (Франко). Дайте мені дух звести (М. Вовч.). Завтра удух були б удома (М. Лев.). Душком винив пиво (Коц.). Янголи – небесні духи. На дусі він мавсь препогано. Мара його обмарила. Згинь ти, марюко! Вовчий дух. Цього сала не беріть: уже чути (АС). Можна вибрать друга і по духу брата, Та не можна рідну матір вибирати (В.Симоненко). Я знаю… Одного ми духу , і мати усім нам — блакить. Та розуму серце не слуха (В.Сосюра). Одним духом махнув Андрон сорок верст путівцем, поспішаючи до рідного села (Леся Українка). Так же кругом — ні духа! (Панас Мирний)].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПЕРЕДОХНУ́ТЬ ще відітхну́ти і похідн..

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Передохну́ть
1) передихну́ти, -ну́, -не́ш;
2) (
отдохнуть) перепочи́ти, -чи́ну, -чи́неш.
Передо́хнуть – ви́здихати, -хаю, -хаєш, поздиха́ти, -ха́ю, -ха́єш.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Дух
• Быть в духе
(разг.) – бути в доброму настрої (у доброму гуморі); добре матися (добре ся мати).
• Быть не в духе
(разг.) – бути у поганому (лихому, у негарному, не в доброму) настрої; бути не в доброму дусі; бути не в настрої; (жарт.) муха в носі в кого.
• В здоровом теле здоровый дух
– здорове тіло — здоровий дух; у здоровому тілі здоровий дух.
• Во весь дух, что есть духу бежать, лететь, мчаться…
(разг.) – щодуху (скільки духу, іноді давн. щотху) бігти, летіти, мчати.,.; на всі заводи (узаводи, навзаводи) бігти, летіти, мчати…; дух уступив у кого; (зрідка слов’янізм) воспрянув духом хто.
• Дух вон у кого
(разг.) – уже й духу нема (не чути) в кого; (іноді) дух спустив хто.
• Дух времени, эпохи
– дух часу, доби.
• Дух захватывает, захватило
(разг.) – дух захоплює, захопило (забиває, забило, займає, зайняло, запинає, запнуло); дух займається, зайнявся (забивається, забився).
• Дух противоречия, отрицания, сомнения
– дух суперечності (протиріччя), заперечування, сумніву.
• Идти с духом времени
– іти з духом часу; потрапляти часові.
• И дух вон у кого
(разг.) – та вже й по ньому, уже й умер (помер).
• Испустить дух
(книжн. устар.) – віддати дух; спустити дух (іноді душу); пуститися духу; (зниж.) визіхнути (визівнути) духа; зітхнути; (згруб.) кикнути (ґиґнути). [Бити коло стовпа киями поти, поки і духа визівнув. П. Куліш.]
• Как на духу
(разг. устар.) – щиросердно; як на сповіді.
• Не иметь духа (духу) сделать что (не решиться)
– не мати духу (відваги, зваги, сміливості) зробити що; не наважитися (не зважитися) зробити що.
• Не хватает, не хватило духу у кого
(разг.) – не стає, не стало відваги (зваги, сміливості) кому; не насміє, не насмів хто; не відважується, не відважився (не важиться, не наважується, не наважився, не зважується, не зважився) хто.
• Нечистый дух попутал
(разг.) – нечистий [дух] (лихий) попутав (іноді підневідив).
• Ни слуху ни духу
(разг.) – (а)ні чутки (а)ні звістки за кого нема; і голосу нема(є); слухи загули за ким; слід за ким загув; (а)ні слуху (а)ні духу; ні слуху ні прослуху.
• Ни сном ни духом (сном-духом) не знаю, не ведаю
(разг.) – ні сном ні духом (сном-духом, сном і духом) не знаю, не відаю.
• Одним духом
(разг.) – одним духом; за одним духом; за один дух; духом (душком, удух); миттю (вмить).
• Падать духом
– занепадати (підупадати) духом; упадати на дусі; (іноді) падати серцем.
• Переводить, перевести дух, передохнуть
– зводити, звести (переводити, перевести) дух; віддихатися, віддихнутися (віддихати, віддихнути); передихати, передихнути; відсапувати(ся), відсапати(ся), відсапнути(ся).
• Подъём духа; испытывать подъём духа
– піднесення [духу]; зазнавати (відчувати) піднесення [духу]; (образн.) рости вгору; душа росте вгору в кого, кому; світ підіймається (піднявся) вгору кому, у кого; дух уступив у кого.
• Придавать, придать духу кому
(разг.) – додавати, додати (піддавати, піддати) духу кому; додавати, додати відваги (зваги, сміливості) кому.
• Присутствие духа
– самовладання, притомність духу (іноді духопритомність).
• Продолжать в том же духе
– провадити (вести, правити, тягти) так і далі (в тім самім дусі); (образн.) виводити далі ту саму нитку; співати і далі тієї ж (тієї самої).
• Расположение, состояние духа
(арх.) – настрій (гумор); дух.
• Святым духом питаться
(разг. шутл.) – жити святим духом.
• Собраться с духом
– набратися духу (відваги, зваги, сміливості); зібратися на відвагу; наважитися (зважитися).
• Упадок духа
– зневір’я; занепад (підупад) духу.
• Чтоб твоего духу здесь не было!
(фам.) – щоб твого й духу тут не було!; щоб твій і дух тут не пах (вульг. не смердів)!; щоб і твого духу не чути було!
• Что есть духу бежать
– щодуху (що є духу, скільки духу, що дух у тілі) бігти; на всю витягу бігти.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Ви́дубубитися – (о мн.) погибнуть, передохнуть.
Ви́здихатиподохнуть, передохнуть.
Відхлину́ти, відхлину́тисяпередохнуть при плаче, кашле.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Відхлину́ти(ся), -ну́(ся), -не́ш(ся), гл. Передохнуть при плачѣ; откашляться, поперхнувшись или закашлявшись. Душить кашель. Плаче, плаче, — не одхлине. Волч. у. За слізьми не одхлине. Г. Барв. 140. Як заб’є, — одхлинутись не можна.
Передихну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Передохнуть.
Повиздиха́ти, -ха́ємо, -єте, гл. Передохнуть. Воли да корови — все повиздихає. Чуб. V. 867. Певно, всі собаки в рові повиздихали. Ном. № 7894.
Продохну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Передохнуть. Жовтий пісочок заліг носочок, нельзя продохнути. Мет. 151.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Переводи́ть, перевести́, ся = 1. перево́дити, перевести́. — Перевів через кладку. 2. переклада́ти (С. Л.), тлума́чити (С. Ш.), перекла́сти, перело́жити (С. Л.), перетлума́чити. — Тодї переклали Кирило і Методій Сьв. письмо з грецької мови на словъянську. Г. См. Ст. — Слово о полкові Игоревим. Перетлумачив К. Шейковський. 3. виво́дити, вибавля́ти, вигу́блювати, ви́вести, ви́бавити, ви́губити, повиво́дити і т. д. — Вибавив мишей — пацюки завелись. Чайч. — Перевести́ духъ = д. Передохну́ть.
Передохну́ть = передиха́ти, од(від)ди́хати, перевести́, звести́ дух (С. Аф.), од(від)са́пати ся, відпочи́ти, перепочи́ти (С. Л.). — Я од твоїх жартів і досі оддихати не можу. Кр. — Нїколи й духу перевести. Кн.
Передо́хнуть = подо́хнути, ви́дохнути, ви́здихати, поздиха́ти, пови́здиха́ти. — Воли та корови усї поздихають. н. п. — А бодай би вони тобі всї виздихали!

Запропонуйте свій переклад