Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 12 статей
Запропонувати свій переклад для «перст»
Шукати «перст» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Перст – перст, па́лець (-льця).
• Один как перст – сам як па́лець, одни́м-оди́н як пу́чка.
Пе́рстный –
1) (от Перст) пе́рсний;
2) (от Персть) зе́мний.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Лоб – лоб, чоло, (насм., рус.) лобешник:
• атака в лоб – атака в лоб, лобова атака;
• брить, забривать лоб (лбы) кому (истор.) – чуба (лоба) голити, заголити кому; зняти чуба кому; голити, заголити кого; (про багат.) чуби (лоби) голити, поголити кому;
• глаза лезут на лоб – очі рогом лізуть; очі на лоба (на лоб) лізуть;
• как поленом по лбу – як обухом по голові;
• лбом стены (стену) не прошибешь – головою стіни не проб’єш (Пр.); головою (лобом) муру не проб’єш (Пр.); проти гори піском не сипати (Пр.); голим задом їжака не задавиш (Пр.); батога з піску не уплетеш. (Пр.); шилом моря не нагрієш (Пр.);
• лбы – лоботряси, лобурі, лобуряки;
• лоб в лоб – лобом в лоб; ніс у ніс;
• лоб широк, а в голове тесно – під носом косити пора (косовиця), а на розум не орано (Пр.); на голові гречка цвіте, а в голові й не орано (не сіяно) (Пр.);
• медный лоб – мідний лоб; безчільник, нахабний дурень;
• на лбу не написано – на чолі (на лобі) не написано (не намальовано);
• подкатывать глаза под лоб – пускати (закочувати) очі під лоба; підкочувати білки під лоба;
• пустить [себе] пулю в лоб – пустити [собі] кулю в лоба; застрелитися;
• с большим лбом – чолатий, чоластий;
• с высоким лбом – високочолий, високолобий;
• семи пядей во лбу – розуму як наклано (Пр.); розуму наче два клали, а третій топтав (Пр.); мудрий як Соломон; розуму аж понад голову; більше у нього в пам’яті, як у тебе (як у нього) в голові (Пр.); мудра голова, мудрагель; головатий чоловік;
• уши выше лба не растут – вуха вище лоба не ходять (Пр.); вище від лоба очі не ходять (Пр.); вище тину лобода не бува (Пр.);
• хлоп его в лоб, да в мешок – цок та в лобок, та в писану кайстру (тайстру) (Пр.);
• что в лоб, что по лбу – що раз батька по лобі, що два (Пр.); чи в камінь головою, чи каменем у голову (Пр.); хоч круть-верть, хоч верть-круть (Пр.); хоч пень об сову, хоч сову об пень, а все сові лихо (Пр.); круть-верть — в черепочку смерть!; не вмер Данило, так болячка задавила (Пр.).
[Мов ті діди високочолі, Дуби з гетьманщини стоять (Т.Шевченко). Ходив по храмині, ходив, Аж поки, лобом неширокий В своїм гаремі одинокий, Саул сердега одурів (Т.Шевченко). — Скажи: «Я їй цього не забуду!» Хай вона це запише собі на лобі!.. (П.Мирний). Матір поважав, а стара гляділа й пильнувала його більш, ніж ока в лобі (М.Вовчок). — Не виб’єш із їх бісових лобів тієї волі та мандрів (П.Мирний). По його лобі та по щоках у розмові бігали зморшки (І.Нечуй-Левицький). Ступили обидва на кладку, зійшлись по середині та й ну один одного лобами й рогами бити! (М.Коцюбинський). Мамо, не плач… Твій син піде на смерть з піднятим чолом і з чистим серцем. Бо в його серці скипілась кров, невинно пролита, бо в нього зіллялись всі людські сльози і полум’ям знявся народний гнів… Вбивай мене, кате. Ти забиваєш народ… (М.Коцюбинський). — Вночі козакові шлях на небі, а вдень на кінці язика та в лобі (М.Кропивницький). Відколи мачуха ввійшла в батькову хату, — ця маленька, семи років, дівчинка й разу не глянула на неї по-людському, а все з-під лоба (Б.Грінченко). Розкошлані на всіх вітрах вагань, як смолоскипи молодого болю, в неволі здобули для себе волю, ногою заступивши смертну грань. Щедрує вам безсмертя щедрий вечір в новій Вітчизні — по громадді спроб. Отож, не ремствуйте, що вам на лоб поклав Господь свій світлий перст нищівний (В.Стус). Сутеніло.  Сатаніло.  Погляд  сходив  кров’ю… В  скафандрі  хмар  ішло землею  небо. Сутеніло. Бомбами,  бомбами,  бомбами Бийте  свободу  в  лоб!.. (М.Вінграновський). Був  лоб  у  хлопця  —  сонячний  зеніт. І  розум  думку  рухав,  наче лопать. Філософи  пояснювали  світ. Такі  ось  хлопці  світ  цей  перероблять (Л.Костенко). ця німа й зтетеріла провінція ця велика і гола амбіція чимось пахне не тим кажуть жовта акація біноклі повзуть на лобешник поліції в тих хто в ній служить кажуть на лобі ростуть часом й інші частини тіла (В.Цибулько). Санчо Панса теж упізнав їх одразу, та поклав собі потаїти од них, де і в якому стані його пан перебуває, тим і сказав лише, що пан його робить в одному місці якусь вельми важливу справу, а де і яку — того він, Санчо, зроду не виявить,- хоч би йому і очі з лоба виймали (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). В очіпок парох не хотів прибиратись, узяв натомість стебновану полотняну шапочку, що на ніч собі одягав, чоло перев’язав чорною тафтяною тасьмою, а вид увесь аж до самої бороди чорним запиналом запнув (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Каїни порозумнішали. Тепер вони ставлять тавро на лоб Авелю (С.Є.Лєц). Нова акція від «Армані»: купи дві сукні з нової колекції і дістань від чоловіка в лобешник]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПЕРСТ, перст судьбы́ Бо́жий пе́рст.
БО́ЖИЙ перст Божий фраз. рука́ Госпо́дня;
пе́ред Бо́жьим судо́м стил. перероб. прикм. передсу́дній [час перед Божьим судом. передсу́дня годи́на];
Божией ми́лостью з ла́ски Бо́жої.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Перст – па́лець, -льця.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Перст
• Один как перст – сам [собі] (сам один) як палець; сам собі (сам-один); одним-один [як пучка]; (образн.) сам (один) як билинка в полі; один як (мов, наче…) порошинка в оці; (іноді) сам; зовсім сам.
Голый
• Голая истина, правда – щира (чиста, нестеменна, гола, сама) істина, правда.
• Голенький ох, а за голеньким Бог – якби не ох, то б давно здох. Пр. За сиротою сам Бог з калитою. Пр.
• Гол, как бубен, как сокол, как сосенка, как перст, как осиновый кол – голий, як бубон, як бич, як пень, як лопуцьок, як липка, як палець, як пучка, як долоня, як коліно, як кістка, як пляшка, як [руда] миша, як мати на світ народила, як турецький святий. Куди пішов Лесь, то все весь. Пр. Увесь Хвесь — голова та ноги. Пр. Устав, підперезався та й зовсім зібрався. Пр. Сам голий, а сорочка за пазухою. Пр. Так розбагатіла! — поли деру та спину латаю. Пр. Поли крає, а плечі латає. Пр. Голе, аж ребра світяться. Пр. Голе, аж крізь ребра видно. Пр.
• Гол, как сокол, а остёр, как бритва – хоч голий, та гострий. Пр. Голий, як бич, а гострий, як меч. Пр. Голе, як миша, а гостре, як бритва. Пр. Голий, як бубон, а гострий, як бритва. Пр.
• Голой рукой не тронь (нар.) – голіруч (голою рукою) не руш (не займай, не чіпай); май осторогу; будь обережний (бережкий) з чим; сторожко ходи коло чого; (образн.) берега тримайся (держись).
• Голому разбой не страшен – мокрий дощу не боїться (не лякається). Пр. Голий розбою не боїться. Пр. Мокрий дощу, а голий розбою не бояться. Пр.
• Голые слова, факты – самісінькі (самі тільки) слова, факти; голі слова, факти.
• Голыми руками брать, взять что (перен.) – голіруч; з голими (порожніми) руками; без зброї.
• На голом, что на святом: нечего взять – з голого, як із святого, не візьмеш нічого. Пр. На голому, як на святому, нічого не зищеш. Пр. У голого нема що молоти. Пр.
• С миру по нитке — голому рубаха – з миру по нитці — голому сорочка. Пр. З хати по нитці — сироті свитина. Пр. З миру по латці — голому свитка. Пр. З крихіток купка виходить, а з краплинок — море. Пр. З миру по крихті — голому пиріг. Пр.
• Совершенно голый – зовсім голий; (голий-)голісінький; гольцем-голий.
Один
• Баба да бес — один в них вес – де чорт не зможе, там баба поможе. Пр. З бабою і дідько справу програв. Пр.
• Ближняя родня — на одном солнце платья сушили – пень горів, а він руки нагрів та й став йому дядьком. Пр. Його мати й моя мати в одній воді сорочки (хустки) прали. Пр. Мій батько і твій батько (дід) коло одної печі грілися. Пр. Ми родичі: на одному сонці онучі сушили. Пр. Родина — кумового наймита дитина. Пр. Така рідня, як чорт козі дядько. Пр. Василь бабі сестра в третіх, а я йому сваха. Пр. Дідового сусіда молотники. Пр.
• Во всём этом виноват один я – в усьому цьому винний тільки я.
• В один из дней (однажды) – одного дня (одної днини).
• В один прекрасный день – одного чудового (красного, прекрасного, гарного, прегарного) дня; однієї (одної) чудової (красної, гарної) днини.
• В одном кармане — вошь на аркане, в другом — вошь на цепи – шапка-бирка, зверху дірка. Пр. У кишені — тарган та блоха, у хлібі — ратиці та хвіст. Пр. В одній кишені пусто, а в другій — нема нічого. Пр. У кишені вітер гуляє. Пр.
• Вот я и один, кругом ни души – от я і сам, навколо ні душі (ні лялечки).
• [Все] в один голос – [Усі] в одно (за одно); [усі] одностайні; [усі] як один (в один голос).
• Все до одного – усі до одного; геть (чисто) всі; усі до [одної] душі. [Напакували цілу мажу хлібом та паляницями, таранню, чехонню та всякими харчами, положили на віз чимале барильце й горілки, та й поїхали з косарями всі до душі… Барвінок.]
• Все за одного и один за всех – усі за одного і один за всіх.
• Все как один (разг.) – усі як один. [Повстаньмо ж тепера усі як один. За діло братерське, спільне!.. Українка.]
• Всё к одному сведётся – усе на одно вийде (до одного зійде).
• Ехать одним волом – їхати одним волом; (розм.) їхати бовкуном.
• За (в) один присест – за одним присідом; за одним разом; за одним заходом. [За одним присідом вечеря з обідом. Номис.]
• За двумя зайцами погонишься — ни одного не поймаешь – за двома зайцями поженешся, жодного (і одного) не впіймаєш. Пр. Хто два зайці гонить, жодного не здогонить. Пр. Двох зайців поженеш — і одного (жодного) не доженеш. Пр. Як відкусиш (за)багато, ковтнеш мало. Пр.
• За один раз дерево не срубишь – за один раз дерево не зітнеш (не зрубаєш). Пр. За одним разом дерево не звалиться. Пр. Один раз цюкнеш — дуб не впаде. Пр.
• За одного битого двух небитых дают – за битого двох небитих дають. Пр. За одного битого двох небитих дають, та ще й не беруть. Пр. Хлопець і тепер карбованця варт, а як йому боки намнуть, то й два дадуть. Пр.
• Из одного гнезда – з одного (з того самого) гнізда (кубла); одногніздки.
• Не один десяток чего – не один десяток чого; не однодесять чого.
• Не он один волновался в тот день – не тільки він (не він сам(ий)) хвилювався того дня (тієї днини).
• Не я один, а все это говорят – не тільки я (не я сам, не я один), а всі так кажуть.
• Ни в одном глазу (фам.) – аніже; анітрішки (анітрішечки).
• Ни один не… – ні один не…; жоден (жодний) не…
• Нос — семерым рос, одному достался – ну й ніс, для свята ріс, а ти один в будень носиш. Пр. Ніс так ніс — як через Дніпро міст. Пр.
• Один ведь – сам же; сам один же.
• Один в один; один к одному – один в один; голова в голову; (іноді) як (мов, наче…) перемиті; одним лицем. [Уродилися ті дев’ять синів, як дев’ять соколів, один у одного; голос у голос, волос у волос. Вовчок. Зуби в нього були один в один, як намисто. Смолич. Парубки мов перемиті. Піджаки наопашки. Яновський.]
• Один в поле не воин – один у полі не вояк (не воїн). Пр. Один — як ні одного. Пр. Один кіл плота не вдержить. Пр. Де нема спілки, там нема й силки. Пр.
• Один другого – один одного.
• Один другого стоит – один одного варт(ий) (іноді розм. стоїть).
• Один-единственный – одним один; [один] однісінький (одніський).
• Один за другим – один за одним; один по одному.
• Один из пары – допарок.
• Один и тот же – той [же] самий; один; (іноді) один і той самий.
• Один как перст (разг.) – сам [собі] (сам один) як палець; сам собі (сам один); одним один [як пучка]; (образн.) сам (один), як билина в полі; один, як (мов, наче…) порошинка в оці.
• Один лучше другого – один за (від) одного кращий (ліпший); (іноді) як (мов, наче…) перемиті.
• Один на один – сам на сам (один на один); (іноді ще) сам-один; віч-на-віч; на самоті. [Серединський розказував, як у його був такий здоровий пес, що сам-один йшов на ведмедя. Н.-Левицький.]
• Один [Нестор] и у каши не спор – одна бджола мало меду наносить. Пр. Добре там живеться, де гуртом сіється й ореться. Пр. Одним пальцем і голки не вдержиш. Пр. Де робить купа, не болить коло пупа. Пр. Коли робити вкупі, то не болітиме в пупі. Пр.
• Один-одинёхонек (один-одинёшенек) (разг.) – Сам-самісінький (один-однісінький); сам душею; сам-один; (іноді) один-одинцем. [Зостався Мирон сам собі, як палець… Один-одинцем. Мирний.]
• Один раз куда ни шло (разг.) – раз мати породила.
• Один с сошкой, а семеро с ложкой – семеро до рота, один до роботи. Пр. До готового хліба знайдеться губа. Пр. Мельники до готової муки. Пр. Готовеньке і кицька з’їсть. Пр.
• Один только; исключительно один – сам тільки; сам за себе.
• Один только (один-единственный) раз – один тільки раз; [тільки] раз-разом. [Тільки раз-разом пан мене за вухо поскубли. Барвінок.]
• Одним духом (разг.) – одним духом; за одним духом; духом (зменшувальне душком); миттю (умить).
• Одним миром мазаны – одним миром мазані (мировані). Обоє рябоє. Пр. Той же Савка, та на других санках. Пр. Який дідько печений, такий і варений. Пр.
• Одним словом – одне (одно) слово; одним словом (сказати).
• Одним хлебом питался кто – жив самим хлібом хто.
• Одному ехать — и дорога долга – тоді дорога спішна, коли розмова втішна. Пр. У порожній хаті сумно й спати. Пр.
• Он один знает, скажет что-либо – тільки він знає, скаже що.
• Подходите по одному – підходьте по одному (поодинці).
• Пытался не один (сделать что-либо) – не один намагався (силкувався, поривався); (іноді образн. розм.) не один біг, та спіткнувся.
• Решили в один голос… – одноголосно ухвалили…
• Решительно (положительно) ни одного – жоднісінького; ні однісінького; (застар.) ніже єдиного.
• Семеро одного не ждут – двоє третього не чекають (не ждуть). Пр. Як двоє, то одного не ждуть (не чекають). Пр. Опізнився козак, то буде й так. Пр.
• Семь бед — один ответ – більше як півкопи лиха не буде. Пр. Чи раз, чи два — одна біда. Пр. Чи раз батька вдарив, чи сім раз — однаково. Пр. Раз на світ родила мати, раз і помирати. Пр.
• Семь раз примерь, один раз отрежь – десять разів мір, а раз утни. Пр. Тричі міряй, а раз відріж. Пр. Скажеш — не вернеш, напишеш — не зітреш, відрубаєш (відріжеш) — не приточиш. Пр.
• Совершенно один – сам-один; [сам] самісінький.
• С одного вола трёх шкур не дерут – з одного вола двох шкур не деруть. Пр. З однієї липи двічі лика не деруть. Пр. Винного двома батогами не б’ють. Пр. Двічі на літо лика не деруть. Пр.
• Танцевать одному – танцювати самому; (іноді жарт.) танцювати бовкуном.
• Целый день сидит один – цілий (цілісінький) день сам (сам-один).
• Я был там один – я був там сам.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Пе́рста, перст, мн. = Перса. Борз. у. Ум. Пе́рста. Синку мій... Я тебе носила, своїми перстками кормила. МУЕ. III. 35.

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

гумори́стка, гумори́сток; ч. гумори́ст
1. авторка або виконавиця гумористичних творів. [Де зійдеться трьох українців, там два гетьмани, – поправила його гумористка. (Вісті комбатанта, 2011). Тобто через кілька місяців плідної співпраці з «ВЗ» ви будете відомі цілій Західній Україні як студентські гумористи (чи гумористки). (Високий замок, 2001). Конферансьє – артистка естради, вона ж талановита письменниця й гумористка Стефанія Гродзенська, закриваючи концерт, висловила сподівання, що зустрінеться з цією аудиторією «в наступному тисячолітті» <…>. (Всесвіт, 1967, №6).]
2. перен. та, хто має нахил до гумору. [Та ось що я вам скажу – це перст долі. – Де? – Діанка вдала, що пильно оглядає підлогу. – Долі немає ніякого перста. – Ха-ха-ха! Ти сьогодні в ударі, Ді. Справжня гумористка. (Олександр Шевченко, Наталка Шевченко «Привид у домі Гукала», 2009). Особливо Зірка – така гумористка! (Юрій Покальчук «Я, ти він, вона», 1998).]
див.: гуморе́сниця, стенда́перка
Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021.
Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 193.
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов.)

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Перстъ = д. Па́лецъ.

Запропонуйте свій переклад