Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 18 статей
Запропонувати свій переклад для «плохута»
Шукати «плохута» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Кро́ткий – ла́гі́дний, ти́хий, суми́рний, плохи́й, (церк.-слав.) кро́ткий. [Ща́стя, що Госпо́дь йому́ посла́в за його́ до́бру ла́гідну вда́чу (Г. Барв.). Яка́ вона́ ти́ха, як голу́бка (Н.-Лев.). Світ мі́сячний ласка́вий, суми́рний (Кон.). Вона́ лиха́? Плохе́нька, мов голу́бка (Куліш). І ти́хим, до́брим, кро́тким сло́вом благовісті́ть їм сло́во но́ве (Шевч.)].
• -кого характера – ла́гі́дний, ти́хий (и т. д.) на вда́чу хто, ла́гі́дної вда́чі хто, плоху́та (сущ. общ. р.).
• -кий зверь – плохи́й звір.
• -кое слово гнев побеждает – ти́хе (ла́гі́дне) сло́во гнів сти́шує.
Мизги́рь –
1) зоол. –
а) (паук) паву́к (-ка́), соб. паву́ччя (-ччя);
б) (тарантул) тара́нтул (-ла), воло́ський паву́к;
2) (малыш) малю́к (-ка́), мали́й (-ло́го), куца́н (-на́), курду́пель (-п(е)ля); (мозгляк) хирля́к (-ка́), хирча́ (-ча́ти), плоху́та.
Мозгля́к – ми́ршавець (-вця), ми́ршавий (-вого), хиря́к, хирля́к (-ка́), хирча́ (-ча́ти), плоху́та.
Мягконра́вие – м’я́кість вда́чі, (кротость) ла́гі́дність (-ности) вда́чі, м’яка́ (ла́гі́дна, пло́ха́, ти́ха) вда́ча.
• Он отличается -вием – у йо́го м’яка́ (ла́гі́дна, пло́ха́, ти́ха) вда́ча, він м’яко́ї (ла́гі́дної) вда́чі, з йо́го чолові́к плоху́та.
Мягконра́вный – м’яки́й, ла́гі́дний, пло́хи́й, ти́хий, (покладистый) поту́льний, благи́й.
• -ный человек – м’яка́ (ла́гі́дна, плоха́, ти́ха) люди́на, (сожалит.) плоху́та, (презр.) лемі́шка, люди́на, як з кло́ччя баті́г, (перен.) з воскови́м се́рцем люди́на.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Угодно –
1) хочеш (хочете);
2) завгодно:
• где угодно – де хоч (хочте), де хотя, хоч де, будь-де, аби-де, де завгодно;
• делайте, как вам угодно – робіть, як [ви] хочете; робіть, як вам до вподоби;
• если угодно – коли (якщо) хочете (бажаєте); може, можливо, може бути;
• как вам угодно – як [собі] хочете, як собі знаєте, як завволите; воля ваша;
• как душе угодно – як тільки хочеться (бажається); як до вподоби (як подобається);
• как ему угодно – як собі знає;
• какой угодно – будь-який, абиякий, який завгодно, який хочеш (хочете);
• как угодно – як завгодно;
• когда угодно – будь-коли, абиколи, коли завгодно;
• кому угодно – хоч кому;
• кому угодно высказаться? – хто бажає висловитися;
• кто угодно – будь-хто, абихто, хоч хто, хто завгодно;
• куда угодно – будь-куди, абикуди, хоч куди, куди завгодно, куди хоч (хочте), куди хотя;
• лишь бы было тебе (вам) угодно – аби була ласка твоя (ваша);
• не угодно ли вам чего – чи не хочете (чи не бажаєте) чого;
• откуда угодно – звідусіль, звідусюди, звідки завгодно;
• сколько угодно – скільки хочеш (разг. хоч); скільки хочете, скільки завгодно; досхочу; доволі;
• чего душе угодно – чого душа забажає;
• что вам угодно – чого ви бажаєте, чого (що) вам треба, (ирон.) чого зволите;
• что угодно – будь-що, що завгодно.
[— Як завволите, сестро Меланіє, — одказала Катря (М.Вовчок). Скупий шляхтич, сподіваючися змудрувати закоханого молодика, на те погодився, сказавши, що дозволяє йому промовити до своєї дружини скільки завгодно слів (М.Лукаш, перекл. Дж.Бокачо). Скаржилася влна скрізь даремно і вирішила, нарешті, вдатися до короля, але хтось їй сказав, що то марна праця, бо король той такий нікчема та плохута, що не тільки не карає по закону, як кому кривда станеться, а з соромотною боягузністю і сам зносить будь-які образи, і всяке зривало на ньому свою досаду, шпетячи його та безчестячи як завгодно (М.Лукаш, перекл. Дж.Бокачо). Заспокоївшись, він рушив далі, даючи на волю коневі куди-хотя правити: у тому ж, гадав він, і була вся сила пригодництва (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Справедливість — це коли мені дозволено робити все що завгодно (Семюел Батлер)]. Обговорення статті
Угораздить – (умудрить) надати, (умудриться) примудритися, умудритися, (ухитриться) ухитритися, прихитритися, (додуматься) довмитися:
• как тебя угораздило сламать руку? – як ти довмився (примудрився) зламати руку?;
• как это угораздило меня!? – що це надало мені!?; як це я примудрився (умудрився, ухитрився, прихитрився);
• угораздило его прийти сюда! – і надало [ж] йому прийти юди!; і понесло [ж] його сюди!;
угораздила нелёгкая (нечистая) кого; угораздил чёрт кого (разг.) – надала нечиста [сила] кому; надала лиха година кому; чорт надав кому (поніс кого);
• эк его угораздило! – ет (ач) як умудрився!
[Надала мені нечиста встрять у се діло! (Номис). Санчо і не подумав спутати Росинанта, бо то був, як він гадав, такий смирняга і плохута, що його і всі кобили кордовських пасовищ не могли б на гріх підкусити. Та лиха доля чи нечиста сила (сказано, диявол не спить!) надала якимсь погоничам із Янгуаса отирлуватись поблизу з своїми галісійськими лошицями вони мають звичку спинятись на обід в якомусь урочищі, де є добра паша й водопій, і те місце, де попасав Дон Кіхот, припало їм якраз до смаку. Як зачув же Росинант той табунний дух, зразу забув про свої звичаї і обичаї закортіло йому з панночками-кобилицями поженихатись, і він, не спитавшись дозволу в господаря, побіг туди в собачу ристь потребу свою задовольнити (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

МАЛОДУ́ШНЫЙ ще безду́хий, ЯК ІМ. плоху́та.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Плоху́та, -ти, плоху́тка, -тки – смирный, тихий человек, тихоня.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Плоху́та, -ти, м. Смирный, тихій человѣкъ. Так плохута, нікому нічого. Черк. у. Ум. Плоху́тка. Еней же був собі плохутка. Котл. Ен. III. 36.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Нетіма́ха, -хи, общ. Неудачник, бездарность. А я думаю, що він нещасливець, невдаха, плохута, нетімаха, мняло, слебеза й нерозторопа... Нік.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Кро́ткій = ти́хий, сми́рний, ла́гідний, благи́й, надто — плохи́й, плоху́та.
Мозгля́къ = хирля́к, харла́к (С. Ш.), плоху́та (С. З.), ми́ршавий (К. X.).
Плошина́ = просто́та, проста́к, плоху́та.
Смире́нникъ, ца = сми́рний, на, смирня́к (С. Л.), плохи́й (С. З.), плоху́та (сп. р.), тихолю́бець. — Добросердим, малим, тихолюбцям — сьвятим рай небесний пошли. К. Ш.
Сми́рный = сми́рний, суми́рний, ти́хий, ла́гідний, спокі́йний, плохи́й, плоху́та (С. З.). — До другої дївчиноньки, що тиха й покірна, як голубка горнула ся, ласкава, сумирна. Пч. — Такий плохий, що хоч в уха бгай. н. пр.
Ти́хій = ти́хий, ни́шкий; благи́й, благе́нький, ле́гкий, леге́нький, пові́льний; спокійний, сми́рний, тихоми́рний (С. Ш.), ла́гідний, плохи́й, плоху́та (про чоловіка). — Т. го́лосъ = ти́хий, глухи́й го́лос. Т. вѣ́теръ, вѣтеро́къ = ти́хий, благи́й, леге́нький вітере́ць. — Т. похо́дка = ти́ха, пові́льна хода́.
Хили́къ = плоху́та. С. Л.

Запропонуйте свій переклад