Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 26 статей
Запропонувати свій переклад для «покрышка»
Шукати «покрышка» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Покры́шка – (для посуды) по́кришка, на́кривка, накри́вачка, кро́велька.
• -ка улья (долблёного) – покрі́вля, покри́ва, по́кри́вка, на́кривка. См. ещё Кры́шка.
• -ка шубы – верх, накриття́.
• Чтоб тебе ни дна, ни -ки – бода́й тобі́ пуття́ не було́; бода́й тобі́ ні попа́, ні кади́ла.
Закры́шка –
1) (лукавство) хи́трощі (-щів).
• Без -шки – без хи́трощів, не лука́влячи;
2) (покрышка) кри́шка, на́кришка, на́кривка, по́криш[в]ка, (у сундука) ві́ко; ум. кри́шечка, накри́шечка, по́кришечка, по́кривочка; см. Кры́шка.
Кожу́х –
1) (тулуп) кожу́х (-ха), (ум.) кожу́шок (-шка); (стар.: опашень на меху) х[ф]утряни́й кап[ф]та́н;
2) (навес над очагом) ко́мин (-на), (ум.) комино́к (-нка́);
3) (в доменной печи) надві́рні (око́лишні) сті́ни (до́мни);
4) (покрышка, закрывающая в машинах действующие части) кожу́х, по́кривка; (над мельн. водян. колесом) парни́к (-ка́), (над колёсами парохода) бараба́н, (для часов настольн.) футля́р (-ра), ковпа́к;
5) (мельн. для засыпки хлеба), см. Ковш 3;
6) (для отливки колоколов и пр.) фо́рма;
7) см. Ковш 5.
Надкры́льный – надкри́льний. -ная оболочка (покрышка), см. Надкры́лье.
Намё́т –
1) (действие), см. Намё́тка 1;
2) (куча) ку́па, ку́ча, (побольше) кучугу́ра, ва́лява, (нанос) нані́с (-но́су), наду́в (-ву), (намыв) наму́л (-лу), на́пла́в (-ву), на́пли́нок (-нку); (снежный сугроб) наме́[і́]т; (занос) заме́[і́]т (-ме́ту), соб. замі́ття (-ття). [Моро́з і снігові́ наме́ти з си́німи ті́нями за ни́ми (В. Поліщук)];
3) (покрышка) покриття́, накриття́ (-ття́), (чехол) чехо́л (-хла́);
4) (шатёр) наме́т (-ту), шатро́. [Ой, нап’я́ли козаче́ньки голуби́й наме́т (Пісня)];
5) (сеть для ловли птиц) сі́тка (на птахи́);
6) (рыболовная сеть на шесте) хва́тка, то[у]рбу́к (-ка);
7) строит. – на́кидь (-ди);
8) (мантия герба) ма́нтія;
9) (железная полоса) шта́ба, шти́ба, (болт у ставень) прого́нич;
10) (побежка зверя) біга́.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПОКРЫ́ШКА (шина) галиц. опо́на;
по горшку́ и покры́шка яка ха́та, таки́й і тин, (яки́й ба́тько, таки́й і син).

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Покрышка – по́кришка, на́кривка, -ки.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Покрышка – по́кришка;
• п. дерновая – п. дернова́;
• п. моховая – п. мохо́ва;
• п. нескользящая – п. нековзна́;
• п. предохранительная – п. охоро́нна;
• п. стеклянная – п. скляна́.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Покрышка
• [Чтоб] ни дна ни покрышки кому, чему (бранное разг.) – [Бодай (щоб)] пуття не було кому, чому; [а бодай (а щоб)] ні дна ні покришки не було кому, чому.
Горшок
• Горшок над котлом смеётся, а оба черны – насміялася верша з болота, незчулася, аж і сама в болоті. Пр. Дорікав горщик чавунові, що чорний, аж гульк — і сам у сажі. Пр. Сміялася верша з сака, оглянулася — сама така. Пр. Насміявся кулик з болота, та й сам туди ж. Пр. Насміявся шолудивий з голомозого. Пр. Насміявся голений із стриженого. Пр.
• Не боги горшки обжигают – не святі горшки ліплять [а такі ж люди, як і ми, грішні]. Пр.
• По горшку и покрышка – який пан, такий і жупан. Пр. Який пан, такий і крам. Пр. Яке їхало, таке й здибало. Пр.
• От горшка три вершка (шутл.) – такий малий, накрив би його решетом. Пр. Такий, що його й у кишеню сховав би. Пр. Такий малий, що й не видно (ледве від землі відріс). Пр.; приземок; коротун (курдупель); цурупалок.
• Сапог скрипит, да в горшке не кипит – на нозі сап’ян рипить, а в борщі трясця кипить. Пр. Хоч голий, та в поясі (у підв’язках). Пр. Голе й босе, а голова у вінку. Пр. Чоботи скриплять, а горшки без сала киплять. Пр. Гучно, бучно, а в п’яти холодно (зимно). Пр. Тіло голе, а сам у жупані. Пр. На панові шовчок, а в животі бурчок. Пр. Голодний, як вовк, а прибравсь у шовк. Пр.
• Хоч горшком назови, только в печь не сажай – хоч біс, аби яйця ніс. Пр. Дарма що в черепку, аби курка смажена. Пр. З перцем чи не з перцем, аби з добрим серцем. Пр. Чорт його бери з кісткою, мені аби шпик був. Пр.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

покры́шка 1. авт. опо́на,-ни, обру́ч,-ча́, ши́на,-ни, покрі́вля,-лі, покри́шка,-ки
2. на́кривка,-ки, по́кривка,-ки, покри́ва,-ви (посуд)
п. автомоби́льная по́кришка автомобі́льна, ши́на,-ни
п. изоляцио́нная по́кривка ізоляці́йна

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Кри́шка – 1) ум. от кри́ха;
2) крышка, покрышка;
3) немножко, малость.
На́кри́вка –
1) покрышка;
2) вьюшка.
Покри́ва – покрышка.
По́кришка, -ки – крышка, покрышка, покров.
Покрі́вля –
1) кровля;
2) покрышка для ульев.
Укрі́вля, -лі –
1) покрывало, покрышка;
2) покрывание (крыши).

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Верх, -ху, м.
1) Верхъ. Козел сміливіший — ізліз на самий верх. Рудч. Ск. Вода так через верх ллється. Рудч. Ск. З ве́рху до спо́ду. Съ верху до низу. На ве́рсі. Сверху. Коровай накривають рантухом так, щоб різка з яблуками стреміла на версі. Г. Барв. IV. 30. Через верх слу́хати. Невнимательно слушать, пропускать мимо ушей. Як батько казав: «не важся за його йти», то я слухала його через верх. Г. Барв. 277.
2) Поверхность. Верх землі.
3) Крыша, покрышка (шубы). Кожух.... сіронімецький верх. Сим. 227.
4) Верхняя часть, верхній край чего либо. Верхи́. Въ палкѣ верхній конецъ, когда на ней мі́ряються, чья очередь. Ив. 14. — у не́воді. Верхній край невода. Вас. 186, Браун. 10.
5) Верхушка (дерева, горы, стога и пр.). Kolb. I. 63. Ой у городі конопельки — верхи зелененькі. Мет. 61. А що буря верхи позривала. Грин. III. 418. На дуба зліз, на самий вершечок. Чуб.
6) Крыша; глава церковная. Стоїть церква без верха, у їй людей без числа. Ном. стр. 296, № 196. Стане церковця з трома верхами, з трома верхами, з трома хрестами. О. 1861. XI. Св. 62. Твоя́ ха́та, а мій верх. Обрядовыя слова новобрачной, подъѣзжающей къ хатѣ мужа, выражающія пожеланіе властвовать въ домѣ мужа. Мил. 123.
7) Дымовая труба, отверстіе для выхода дыма изъ печи. Мій верх і заткало. Ном. № 2575. Ти думаєш, дурню, я тебе кохаю, я такими дурнями верхи затикаю. Нп. Верхи́ труси́ти. Трубы чистить. Сим. 130.
8) Верха́ми = Ве́рхи. А москалі їй назустріч, як один, верхами. Шевч. 85. Не їдь до мене трьома верхами, приїдь до мене трьома возами. Грин. III. 266.
9) Верхъ, излишекъ. Вас. 191. Ум. Вершо́к, верше́чок.
Две́рі, -ре́й, ж. мн.
1) Дверь. Золотий обушок скрізь двері відчине. Ном. № 1390. Як у Бога за дверима. Ном.
2) Деревянная покрышка, которою сверху закрыта ловушка для лѣсныхъ звѣрей — западниця. Шух. I. 235. Ум. Две́речки.
На́кри́вка, -ки, ж. Покрышка.
Покри́ва, -ви, ж. Покрышка. Але то ж вітер був сеї ночі великий, геть покриви поскидав з вуллів. Липовец. у. Ум. Покри́вка, покри́вочка.
По́кришка, -ки, ж. Крышка, покрышка. Чуб. І. 73. Вас. 185. Ум. По́кришечка. На люльки покришечки поробили. Г. Барв. 218.
Покрі́вля, -лі, ж.
1) Кровля. Левиц. І. 90. Стріха місцями повигнивала, покрівля де-где провалилася, вікна побиті. Мир. ХРВ. 24. Ключ у нас завжде лежав під стріхою у покрівлі. Екатериносл. у. (Залюб.).
2) Глиняная покрышка для ульевъ. Богодух. у.
Укрі́вля, -лі, ж.
1) Покрывало, покрышка. Вх. Зн. 8.
2) Покрываніе (крыши). Рк. Левиц.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Покрышка — по́кришка, -ки.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Покры́шка = д. Покрыва́ло і Кры́шка.

Запропонуйте свій переклад