Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 17 статей
Запропонувати свій переклад для «порочить»
Шукати «порочить» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Поро́чить, опоро́чить – (хулить) га́нити, зга́нити, гу́дити, згу́дити, ґандж[ч]ува́ти, зґандж[ч]ува́ти, (бесславить) ганьби́ти, зганьби́ти, ганьбува́ти, зганьбува́ти, сла́вити, осла́вити, несла́вити, знесла́вити, безче́стити, збезче́стити, плями́ти, сплями́ти, шпе́тити, зшпе́тити кого́, що, у (не)сла́ву вво́дити (вве́сти́) кого́, безче́стя́ кла́сти, покла́сти на ко́го; срв. Порица́ть, Опоро́чить. [І язи́к їм ру́ба у ро́ті ста́не, коли́ тако́го ба́тька почну́ть га́нити (Мирн.). На́що ганьби́ти чолові́ка (Кам’ян.). Се ганьбу́є і ко́нсульство (Куліш). Блаже́нні ви, коли вас ганьбува́тимуть і гна́тимуть та розпуска́тимуть про вас уся́ку лиху́ сла́ву (Єв.). Оли́мпських шпе́тив на всю гу́бу (Котл.)].
• Самому -чить себя – (образно) по сла́воньці ходи́ти. [Не я тебе́, дівчи́нонько, у сла́воньку вво́джу, а сама́ ти, дівчи́нонько, по сла́воньці хо́диш (Пісня)].
Заче́рнивать, зачерня́ть, зачерни́ть –
1) заче́рнювати, зачорни́ти, чорни́ти, почорни́ти, виче́рнювати, ви́чорнити, (о мн.) позаче́рнювати;
2) (марать) зама́зувати, зама́зати, зама́щувати, замасти́ти, каля́ти, закаля́ти, брудни́ти, забру́днювати, забрудни́ти, (о мног.) позама́зувати, позака́лювати, позабру́днювати що чим;
3) (порочить) чорни́ти, зчорни́ти, гу́дити, згу́дити кого́; (начать порочить) поча́ти чорни́ти, гу́дити, загу́дити кого́. [Дивува́лася, що́ се ста́лося старо́му, що ра́зом загу́див Василя́ (Квітка)];
4) см. Захе́ривать, Зачё́ркивать.
• Зачернё́нный – заче́[о́]рнений, поче́[о́]рнений; зама́заний, зама́щений, зака́ляний, забру́днений; згу́джений. [Два хло́пи, зачо́рнені, як чорти́ (Франко)].
Оче́рнивать и Очерня́ть, очерни́ть –
1) (красить в чёрн. цвет) чорни́ти, почорни́ти що чим. [Почорни́ти са́жею];
2) (порочить) чорни́ти, об[з]чорни́ти, обмовля́ти, обмо́вити, гу́дити, обгу́дити кого́. [Лю́ди загомоня́ть, обгу́дять, обнесу́ть (Неч.-Лев.)].
Очернё́нный –
1) почо́рнений;
2) обчо́рнений, обмо́влений. См. Опора́чивать, Оклевета́ть.
Поро́чение – га́ніння, гу́діння, га́ньблення, ганьбува́ння, ґанджува́ння и т. д.; срв. Поро́чить.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Порочащий – що (який) ганьбить, паплюжить, плюгавить, ославлює, знеславлює, неславить, порочить, ганьбливий, паплюжник, знеславлювач, ославлювач:
• порочащие связи – порочні (гріховні) зв’язки.
[У порочних зв’язках був, але не помічений…]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПОРО́ЧИТЬ ще плюга́вити, оказ. обклада́ти боло́том, пуска́ти сла́ву на /у сла́ву/ кого, (перед ким) пога́нити;
поро́чащий що /мн. хто/ ганьби́ть тощо, ста́вши плюгавити, ра́ди́й ви́ганьбити, за́йня́тий паплю́женням, з ганьбо́ю на уста́х, ганьби́тель, паплю́жник, знесла́влювач, прикм. паплю́жливий, гане́бний для кого, складн. ганьби́ти [ганьби́корчма], пор. позорящий;
поро́чащийся що ганьби́ться див. ще опорочиваемый.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Порочить – несла́вити, -влю, -виш, ганьби́ти, -блю́, -би́ш.
Очернивать, очернить –
1) (красить в черный цвет) чорни́ти, почорни́ти, -ню́, -ни́ш;
2) (порочить) чорни́ти, обчорни́ти, гу́дити, обгу́дити, -джу, -диш, обмовля́ти, -ля́ю, -ля́єш, обмо́вити, -влю, -виш.
Поносить –
1) (порочить) обмовля́ти, -ля́ю, -ля́єш, гу́дити, -джу, -диш, га́нити, -ню, -ниш;
2) (носить некоторое время) поноси́ти, -ношу́, -но́сиш.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Бенте́жити –
1) смущать, обескураживать, сбивать с толку;
2) тревожить, волновать, возбуждать;
3) срамить, бесчестить, порочить.
Га́нити –
1) порицать, укорять, бранить;
2) злословить, порочить, бесчестить.
Га́ньби́ти –
1) порочить, бесчестить, позорить;
2) порицать, укорять, бранить, злословить.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Порочить, опорочить – га́нити, зга́нити, несла́вити, знесла́вити.
Очеркивать, очернять, -нить (порочить) – осла́влювати, осла́вити, заплямо́вувати, заплямува́ти, знесла́влювати, знесла́вити кого́.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Га́нити, -ню, -ниш, гл. Порицать, укорять, бранить, злословить, порочить, поносить, безчестить. Служив Москві, Іване, а вона ж його гане. Ном. № 669.
Ганьбува́ти, -бу́ю, -єш, гл.
1) = Ганити, ганьбити. Гарна дівка, ганьбувати ні за яку роботу не можна. Г. Барв. 384.
2) — ким. Браковать, порочить, презирать. Дівка ганьбує ним. Черк. у. Да чого, мила, смуткуєш, чи моєю маткою ганьбуєш? Чуб. V. 690.
3) Жить безчестно. Судив мені Бог та й п’яниченьку мужа, що він п’є і ганьбує, та ще й дома не ночує. Нп.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Поро́чить = га́нити (С. З.), ганьби́ти, ганьбува́ти (Ос.), несла́вити і д. Безче́стить і Порица́ть.

Запропонуйте свій переклад