Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 44 статті
Запропонувати свій переклад для «постель»
Шукати «постель» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Посте́ль, посте́ля – по́стіль (-тели), посте́ля (-те́лі) (ум. пості́лонька); (ложе) ло́же, лі́жко, ліжни́ця. [Марусе́нька хо́дить, я́сне бі́ле ло́же сте́ле (Макс.)].
• Стлать, готовить -те́ль – сла́ти, стели́ти (посла́ти, постели́ти) по́стіль кому́. [Хто-ж тобі́ посте́ле у доро́зі та пості́лоньку? (Пісня)].
• Вскочить с -те́ли – схопи́тися (ско́чити) з посте́лі, з лі́жка.
• Слечь в -те́ль (от болезни) – злягти́, залягти́ в (лі́жко).
Жё́сткий –
1) тверди́й, суту́гуватий. [Тверди́й ка́мінь. Суту́гувате (тверде́) м’я́со];
2) (не гибкий, грубый) цупки́й, ше[о]рстки́й, жорстки́й, шкарубки́й, різки́й, мульки́й.
• -кая кожа – цупка́ (шкарубка́) шку́ра.
• -кое сукно – цупке́ сукно́.
• -кие волосы – цупке́ (шорстке́, жорстке́) воло́сся.
• -кие руки – шерсткі́ (шкарубкі́) ру́ки. -кая постель – мулька́, тверда́ посте́ля.
• -кий песок – різки́й (жорстки́й) пісо́к.
• Жё́сткая вода – тверда́ вода́, (реже) різка́ вода́.
• Жё́сткие слова – різкі́, жорсто́кі слова́.
Измина́ть, измя́ть что – м’я́ти (мну, мнеш) (диал. мня́ти), змина́ти, зім’я́ти, пом’я́ти, пом’яшку́рити, (о мн., всё) пом’я́ти, (комкать) бга́ти, зібга́ти, скомши́ти що; (вытаптывать поле, траву) толочи́ти, потолочи́ти, столочи́ти, витоло́чувати, ви́толочити (пашню́, траву́); (глину: месить) міси́ти, заміси́ти, (солому) ме́рвити, зме́рвити, (фрукты) би́ти, поби́ти.
• -мя́ть постель – пом’я́ти, потолочи́ти по́стіль (посте́лю). [Та не стели́ бі́лої посте́лі – потоло́чать (Мил.)].
• -мя́ть шляпу, платье – пом’я́ти капе́люша, вбрання́.
• Измя́тый – зі́м’я́тий, по́м’я́тий; зі́бганий; ви́толочений, по[с]толо́чений.
• Что-л. -тое (растение, фрукты) – потоло́ччя, по́толоч (-чи).
• -ться – м’я́тися, зім’я́тися, пом’я́тися, зібга́тися; бу́ти зі́м’ятим, по́м’ятим ви́толоченим, потоло́ченим.
Лечь – (где, на чём, на что, куда) лягти́ (ля́жу, -жеш; пр. вр. ліг и ляг, ж. р. лягла́), (о мн.) поляга́ти, полягти́, (улечься) покла́стися, положи́тися де, на чо́му (реже на що), куди́; см. Ложи́ться и Лежа́ть. [Розби́вши ві́тер чо́рні хма́ри, ліг біля мо́ря одпочи́ть (Шевч.). Смерть лягла́ вже на уста́х (Грінч.). Поляга́ли на соло́мі (Рудан.). Дочка́ заміжня́ була́ – в зе́млю полягла́ (Грінч.). На землі́ покла́вся (Рудан.). На квадрато́вім чолі́ покла́лись рядка́ми одна́ на дру́гу дрібне́нькі змо́ршки (Коцюб.)].
• Лечь вокруг чего – облягти́ що, лягти́, положи́тися круг чо́го, (о мн.) облягти́ що, поляга́ти круг чо́го.
• Лечь под что – лягти́, підлягти́, (о мн.) попідляга́ти під що.
• Лечь на спину – лягти́ горіли́ць, (грубо) лягти́ горі́черева́, догори́ че́рева.
• Лечь ничком – лягти́ ниць.
• Всё -гло́ на твои плечи – усе́ лягло́ на твої́ пле́чі, усе́ зави́сло на твої́й голові́ (ши́ї).
• Лечь спать – лягти́ спа́ти, (о мн.) поляга́ти, полягти́ (спа́ти). [Субо́та – не робо́та: поми́й, пома́ж та й спа́ти ляж (Номис)].
• Лечь в постель – лягти́ (покла́стися, положи́тися) в лі́жко (в по́стіль). [Він му́сів положи́тися в по́стіль (Крим.)].
• Лечь в бою, лечь головою, костьми – (по)лягти́ в по́лі, в бою́ (в бо́ї), накла́сти (лягти́) голово́ю, лягти́, полягти́ кістьми́. [Ой, Бог зна́є, чи жив верну́сь, чи поля́жу в по́лі (Пісня). Найду́ або́ до́лю, або́ за Дніпро́м ля́жу голово́ю (Шевч.)].
• Рожь -ла – жи́то ви́лягло, полягло́.
• Лечь в дрейф, морск. – лягти́ в дрейф, задрейфува́ти.
Ложи́ться – ляга́ти, (укладываться) кла́стися, поклада́тися, (опускаться) наляга́ти, поляга́ти на що́; срв. Лечь. [Ляга́є тінь вечі́рняя на не́бо голубе́ (Крим.). Ку́рява ляга́є (Шевч.). Шовко́ва трава́ на ко́си поляга́є (Пісня). Ой тума́н я́ром та наляга́є (Грінч. III)].
• -жи́ться спать – ляга́ти спа́ти, кла́стися спа́ти, обляга́тися, (диал.) обклада́тися, лягови́тися, кладови́тися. [Заходи́лися ляга́ти спа́ти (М. Вовч.). Ще дівчи́на спа́тоньки не кла́лась (Пісня). Ти́хо було́ і в спа́льні, коли́ обляга́лися (Коцюб.). Час уже й лягови́тися (Крим.)].
• -жи́ться в постель – ляга́ти в лі́жко.
• -жи́ться в десять часов – ляга́ти в [о] деся́тій (годи́ні).
• Я как раз -жи́лся (спать) – я са́ме ляга́в (спа́ти).
• Пора -жи́ться (спать) – час ляга́ти (спа́ти), час уже́ кла́стися (обляга́тися).
• Время, когда -жа́тся (спать) – о́бляги, (у)ля́ги (-гів); см. Вре́мя.
• Хлеб -жи́тся – хліб виляга́є.
• -жи́ться на якорь (бросать якорь) – ки́дати кі́тву.
• -жи́ться на (в) дрейф – ляга́ти в дрейф, дрейфува́ти.
• Как на вертись, а в могилку -жи́сь – сме́рти не одпе́рти, крути́-верти́, а доведе́ться вме́рти, (шутл.) круть-верть, а під черепо́чком смерть.
Одева́ться, оде́ться – (з)одяга́тися, (з)одягти́ся, вдяга́тися, вдягти́ся, убира́тися, убра́тися, прибира́тися, прибра́тися, стро́їтися, ви́строїтися, пристро́їтися, ряди́тися, уряди́тися, (о многих) по(з)одяга́тися, повдяга́тися, повбира́тися, поприбира́тися, попристро́юватися.
• Он встал и -ва́ется – він уже́ встав і одяга́ється (вбира́ється).
• -ва́йся скорее и идём – одяга́йся (убира́йся) шви́дше та й ході́м.
• Оде́нься в новое платье – убери́ся в нове́ убра́ння.
• Оде́нься потеплее – вдягни́ся теплі́ше, уку́тайся гарне́нько.
• Оде́ться в праздничное платье – убра́тися (прибра́тися, уряди́тися) в святну́ оде́жу (в святне́ убра́ння).
• Каждый -ва́ется насколько может лучше – ко́жен прибира́ється (стро́їться) як-найкра́ще.
• Оде́лась как куколка – прибра́лася (ви́строїлась) як ля́лечка.
• Она так бедна, что ей не во что оде́ться – вона́ така́, бі́дна, що ні́чим груди́ни прикри́ти.
• -ва́ться в лохмотья – ходи́ти в ла́таній оде́жі, в дра́нці.
• Он хорошо -ва́ется – він хо́роше (га́рно) хо́дить.
• Она со вкусом -ва́ется – вона́ зна́є смак одягти́ся (прибра́тися), вона́ хо́роше прибира́ється.
• Лечь в постель и оде́ться одеялом – лягти́ в лі́жко і обгорну́тися лі́жником (вку́татися в лі́жник).
• Деревья оде́лись цветами (зеленью) – дерева́ вбра́лися (вкри́лися, вку́талися) цві́том (ли́стом).
• Небо оде́лось тучами – не́бо вкри́лося (вку́талося) хма́рами.
Оправля́ть, опра́вить –
1) (драгоцен. камень, картину) вправля́ти, впра́вити, оправля́ти, опра́вити в що; (картину в рамку) заво́дити, заве́сти́ в ря́мці; (книгу в переплёт) оправля́ти, опра́вити, заво́дити, заве́сти́ в опра́ву, в паля[і]ту́рки;
2) (платье на себе, на ком) чепури́ти, причепури́ти, ла́годити, пола́годити, обсмика́ти, обсми́кати;
3) (волосы) пригла́дити ко́си, воло́сся, пола́годити, причепури́ти за́чіску;
4) (постель) засте́лювати, застели́ти лі́жко.
• Опра́вленный – впра́влений, опра́влений, опра́вний, заве́дений у ря́мці, в паля[і]ту́рки. [У зо́лото (впра́влені) опра́влені діяма́нти. Кубо́к з яшми́ опра́вний в чо́рнім срі́блі (Л. Укр.). Кни́га опра́влена в полотно́].
I. Перерыва́ть, переры́ть –
1) (землю, дорогу и т. д.) перерива́ти, перери́ти, переко́пувати, перекопа́ти, (о мног.) поперерива́ти, попереко́пувати що чим;
2) (вещи, бумаги и т. п.) перекида́ти, переки́дати, поперекида́ти, перевору́шувати, переворуши́ти, поперевору́шувати, переру́шувати, переру́шити, переверта́ти, попереверта́ти, перековерса́ти, перемотлоши́ти, (постель и т. п.) перекуйо́вджувати, перекуйо́вдити.
Переры́тый –
1) перери́тий, переко́паний, поперери́ваний, попереко́пуваний;
2) переки́даний, перевору́шений, переру́шений, попереве́ртаний, перекове́рсаний, перемотло́шений, перекуйо́вджений.
-ся –
1) перерива́тися, переко́пуватися, бу́ти перери́тим, переко́паним;
2) перекида́тися, перевору́шуватися и т. д.; бу́ти переки́даним, перевору́шеним и т. д.
Помина́ть, помя́ть –
1) м’я́ти (мну, мнеш), пом’я́ти що (напр., папі́р, су́кню);
2) (траву, хлеб и т. п.) толо́чи́ти, потоло́чи́ти (траву́, пашню́ (хліб)).
• -мя́ть постель – пом’я́ти (покуйо́вдити) по́стіль.
• Помя́тый – по́м’ятий; потоло́чений.
-ться –
1) м’я́тися, пом’я́тися, бу́ти по́м’ятим [Оде́жа геть пом’я́лася];
2) толо́чи́тися, бу́ти потоло́ченим;
3) (не решаться) м’я́тися, пом’я́тися. [Поте́рся, пом’я́вся та й му́сів достава́ти гро́ші (Н.-Лев.)].
Постила́ть, постла́ть –
1) (постель) стели́ти (стелю́, -лиш), постели́ти, сла́ти (стелю́, -леш, -лють), посла́ти по́стіль, сла́тися, посла́тися, (о коврах ещё) простила́ти, простели́ти, розстеля́ти, розстели́ти, розстила́ти, розісла́ти (розстелю́, -леш), простира́ти, просте́рти, (о мн.) порозстеля́ти, попростира́ти що. [Просте́рла ки́лим на підло́зі вели́кий – усю́ підло́гу застели́ла. Ки́лим простели́ли (розісла́ли) на траві́ та й посіда́ли на йо́му].
• -тла́ть скатерть на стол – розісла́ти ска́терть на столі́; застели́ти стіл скатерти́ною (насті́льником).
• -ть сена, соломы (как постель) – настеля́ти, настели́ти, насла́ти сі́на, соло́ми. [Настели́ сі́но то́всто, щоб спа́ти м’я́ко було́].
• -тла́ть соломы на подстилку лошадям, скоту – посла́ти соло́ми ко́ням, худо́бі;
2) -ть пол – мости́ти, помости́ти підло́гу (помі́ст). [Помі́ст у ха́ті помости́ли].
• По́стланный – посте́лений, по́сланий, просте́лений, розсте́лений, розі́сланий, насте́лений; помо́щений.
Пру́дить и Пру́диться – (мочить в постель) бу́ритися, сов. вбу́ритися, всцика́тися, вцю́нятися, (образно) ра́ки (ри́бу) лови́ти.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

СВАЛИ́ТЬСЯ, гора́ с плеч свалилась ка́мінь скоти́вся з душі́;
свалилось ска́зочное бога́тство на кого потра́пив під золоти́й дощ хто;
ка́мень с се́рдца свали́лся у кого світ поши́ршав /попросто́ршав, попросто́рішав/ кому;
свали́вший, свали́вшийся ОКРЕМА УВАГА;
свалившийся зва́лений, пова́лений, ски́нутий, нахи́лений, перехня́блений;
свали́вшийся в посте́ль зва́лений хворо́бою;
свали́вшийся от уста́лости пова́лений уто́мою;
свали́вшийся с не́ба стил. перероб. ні́би з не́ба впав.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Постель – посте́ля, -лі; -ный – по́сті́льний, -а, -е.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Постель (камня, мостовой) – посте́ля;
• п. (в каменоломне) – підлі́жжя;
• п. нижняя (шпалы) – спі́дка злежне́ва;
• п. песчаная – п. піща́на;
• п. щебеночная – п. скалльова́.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

посте́ль 1. ло́же,-жа (річки), рі́чище,-ща
2. гірн. по́стіль,-те́лі
п. ка́менная ло́же кам’яне́, по́стіль кам’яна́
п. песча́ная ло́же піща́не, рі́чище піща́не

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Засті́лок, -лку – постель.
Зляга́ти, злягти́ –
1) на що – склоняться, опереться на что-либо;
2) слегать, слечь (в постель);
3) рожать (о женщине).
Ки́дати, ки́нути –
1) бросать, бросить, кидать, кинуть.
• Ки́дати собо́ю на лі́жко – бросаться в постель.
2) оставлять, бросать, переставать.
• Кинь, не чіпа́й – оставь, не трогай!
3) воду – качать насосом;
4) кров – делать кровопускание;
5) ли́хом об зе́млю – забыть горе;
6) ки́нути о́ком – взглянуть, завидеть.
• Ки́дати зо́ром – бросать взоры.
7) хляще́м – бросать в беспорядке, как попало.
Лігви́сько, лі́гвище – постель.
Лі́гво –
1) логовище, логово;
2) постель.
Ліжни́ця – спальня, ложе, постель.
Ло́жа – постель, ложе.
Помости́ти, -мощу́, -стиш –
1) вымостить, настлать;
2) наложить, настлать;
3) свить (гнездо); помости́тися – постлать себе постель, угнездиться.
Посла́тися, постелю́ся, -лешся –
1) приготовить постель;
2) простлаться, разостлаться.
Посте́ля, -лі – постель.
• Бо́жа посте́ля – смертный одр.
Постеля́ти, -теля́ю, постели́ти, -лю́ – стлать, постлать;
постеля́тися, постели́тися –
1) стлать, постлать постель;
2) расстилаться, разослаться;
3) ложиться, лечь.
Пості́ль, -те́ли – постель.
Сла́ти, стелю́ – стлать, устилать;
сла́тися –
1) стлаться, расстилаться;
2) стлать постель.
• Сла́тися до ніг – припадать к стопам.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Засті́лок, -лку, м. Постель. Вх. Лем. 417.
Лігви́ско, -ка, с. Постель. Вх. Зн. 33.
Лі́гво, -ва, с.
1) Логовище, логово. Знай свиня своє лігво. Ном. № 13463.
2) Постель. Побрався я до свого лігва. Мир. ХРВ. 187.
Ліжни́ця, -ці, ж.
1) Спальня.
2) Ложе, постель. Після обіда спровожують обох молодих в комору на ліжницю, котру дружби стараються зробити як тільки можна недогодну, щоб погано було лежати. О. 1862. IV. 37.
Ло́жа, -жі, ж. Постель, ложе. Вдовиченко буде на білій ложі лежати. Чуб. V. 697. Милого ложа — міх та рогожа, — то мені постіль гожа. Чуб. V. 21. Со́нце ся в ло́жі купа́є. Солнце зашло. Ном. № 598.
Помости́тися, -щу́ся, -стишся, гл. Постлать себѣ постель. Помостилась на лаві... і собі лягла. Мир. Пов. II. 55.
Посла́тися, -стелю́ся, -лешся, гл.
1) Приготовить постель. Послались долі і лягли. Драг. 129. Як послався, так і виспався. Посл.
2) Простлаться, разостлаться. І падає, і по землі постлались ті коси білі. К. МБ. X. 16.
Постеля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. постели́тися, -лю́ся, -лешся, гл.
1) Стлать, постлать постель. А він уліз у мішок, то постелився і вкрився. Ном. № 1308.
2) Разстилаться, разослаться. Ой через межу горошок та постелився. Мет. 82.
3) Ложиться, лечь. Сон голову похиляє, Івасенко коникові по гриві ся постеляє. Гол. І. 11.
Посте́ль, -лі, ж. Настилка изъ бересты подъ подомъ печи. Радом. у.
Пості́ль, -те́лі, ж. Постель. Мене мати не давала, щоб я тобі постіль слала. Чуб. V. 335. Постіль білу стала слати, нема з ким розмовляти. Чуб. V. 1. Ум. Пості́лька, пості́ленька, пості́лечка, пості́лонька, пості́лочка. Чуб. V. 21, 192. Мет. 74. Чуб. V. 832.
Пості́льни́ця, -ці, ж. Постель, тюфякъ, перина. — Хто ж ті буде постілоньку слати? «Ой є в полю зелена травиця, — то ж буде моя постільниця». Гол. III. 153.
Потоло́чити, -чу, -чиш, гл. Измять траву, хлѣбъ, постель. Не дав Бог жабі хвоста, а то б усю траву потолочила. Ном. № 3828. Та не стели білої постелі, — потолочать. Мил. 118.
ІІ. Сла́тися, стелю́ся, -лешся, гл.
1) Стлаться, разстилаться. Мокрець стелеться густо, зілля рунисте. Слалась плачучи трава.
2) Стлать себѣ постель. От вони і почали на дворі слаться. Ном. № 6540.
3) — до ні́г. Припадать къ ногамъ.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Постель — по́стіль, -тели.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Посте́ль, ка = по́стїль (С. Л.), посте́ля (С. Жел.), здр. — постївка, постїлонька, лі́жко (С. Л.), ліжни́ця. — Буде привітати, білу постїль слати. н. п. — Буде вона жалїти ся, що постілонька холодна, що сама вона голодна. Мова. — Ой уже ж Палій меду-вина напив ся, та уже ж він на панське ліжко та спатоньки положив ся. н. п. — В тебе хата теплесенька, ліжко гарне, мнякесеньке. Мова. — Постла́ть посте́ль = постели́ти по́стїль.
Посте́ля = д. Посте́ль.

Запропонуйте свій переклад