Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 17 статей
Запропонувати свій переклад для «потихеньку»
Шукати «потихеньку» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Плести́ся и Пле́сться –
1) плести́ся, ви́тися по чо́му, обвива́тися круг чо́го. [Як гу́сто сей лича́к плі́вся. Хміль в’є́ться по тичи́ні];
2) (брести, итти медленно) пле́сти́ся, пле́нтатися, бре[и́]сти́, волокти́ся, шкандиба́ти, тягти́ся, чвала́ти, чвалюва́ти, чимчикува́ти, човпти́, тю́пати, ті́патися, чала́пати, цьо́хати, теле́патися, тюпори́ти, плуга́нитися, телі́житися, с[ц]урга́нитися, сунда́читися, ле́статися. [Грицько́ плі́вся зза́ду. Вто́млені ко́ні ле́две пле́нталися (Грінч.). І в одні́й свити́ні іде́ Ка́тря шкандиба́є (Шевч.). До ді́ла від думо́к дале́ко ще чвала́ти (Самійл.). Пі́шки по боло́ті чвалю́є (Франко). Сто́млена вата́га з заробі́тків чимчику́є (Манж.). Човпе́ стари́й село́м (Драг.). Ко́ні тю́пають собі́ пома́лу].
• Дело кой-как плетё́тся – спра́ва йде помале́ньку, ді́ло ро́биться аби́-як (потихе́ньку).
Потихо́ньку[о] –
1) тихе́нько, сти́ха, по́ти́ху, потихе́нько[у], стихе́нька, тихце́м, ни́шком, пома́лу, пома́лу-ма́лу. [Він поти́ху (тихе́нько) встав. Сти́ха підійшо́в і гля́нув на йо́го (Грінч.). Сти́ха промовля́є. Щось ни́шком бала́кали. Ми ра́дились ти́хцем. Заспіва́й щось потихе́ньку (Л. Укр.). Пома́лу-ма́лу, бра́тіку, грай (Пісня)];
2) (тайно, украдкой) по́тайки, ти́шком, ни́шком, крадькома́. [Ни́шком прийшла́ (М. В.)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Втихомолку, втихомолочку, втихаря, втихую, разг., прост. – ни́шком, ни́щечком, ни́шком-ти́шком, ти́шком-ни́шком, тихце́м, тишко́м, тишкома, (молча) мо́вчки, мовчко́м, (украдкой) крадькома́, кра́дьки, по́тай, по́тайки, тайкома́.
[Ні, хоч дуже я люблю Україну-неньку, А сидітиму собі Краще потихеньку (Б.Грінченко). І вечір ника тишкома надовкруги блукає — ні друга поблизу нема, ні подруги немає (В.Стус)].
Обговорення статті
Топлесс – (англ.) топлес.
[Висвітлювала (хоч місцями і затемнювала) фестиваль Сігет, великий і різнобарвний музичний фест, на якому можна жерти варену кукурудзу, знайомитися з рок-зірками з Фінляндії, танцювати топлес на якійсь маленькій сцені місцевого емтіві і базікати з фріками (Юлія Бурковська). Топлес — до плес потихеньку чвалають… (Лідія Стрельченко)]. Обговорення статті
Тщеславие – пиха, порожній (пустий) гонор, гонористість, гординя, марнославство, марнолюбство, славолюбство, пустославність, чванливість, чвань.
[Не дуже дерла йому очі вбога Чіпчина хата.. Не так на те Явдоха глянула: не так воно вразило її горду пиху (П.Мирний). Такі почесні запросини приємно полоскотали його пиху (М.Коцюбинський). — Хто він такий— не знаю. Може, князь, може, граф. Помітно тільки родовиту пиху, аристократичне виховання (С.Васильченко). Говоримо ми це без ніякої пихи, говоримо ми це із скромністю, властивістю, як ви знаєте, притаманною кожному справжньому мисливцеві (О.Вишня). Різні бувають естафети. Передають поетам поети З душі в душу, Із мови в мову Свободу духу і правду слова, Не промінявши на речі тлінні — На славолюбство і на вигоду. І не зронивши. Бо звук падіння Озветься болем в душі народу (Л.Костенко). Конформістська етика гордовито відкидає гедонізм із тієї причини, що понад усі насолоди ставить задоволення особистої пустославності, іменуючи її мудрістю, або й чеснотою (Володимир Державин). Як вона втомилася після важкого робочого дня, бездарно згубленого учнями-дилетантами, які орють ниву мистецтва тільки для того, щоб утамувати батьківське марнославство (О. і О.Плеваки перекл. Е.Єлінек). —…не забувайте: людське марнославство безмежне і, як звиродніла мати, воно пожирає свої народжені в муках надбання (Л.Мушкетик, перекл. Тібора Дері). Що доброго в її самопожертві, в тому, що своє життя вона присвятила Кліфордові? Кінець кінцем, чому вона служить? Холодному марнославству, позбавленому всяких теплих людських зв’язків і порочному, як марнославство будь-якого низькородного єврея, що жадає сторгуватися з продажною богинею успіху (С.Павличко, перекл. Д.Г.Лоуренса). Розумного марнославства не буває: це інстинкт. Мало того, нема чоловіка, що не був би насамперед марнославний. Роль захопленого підніжка — мабуть, чи не єдина, в якій людина з певною втіхою може терпіти іншу людину. А з солдатами не треба й великої вигадливости: досить тільки щомиті вдавати захоплення (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). Вона дійшла переконання, що полковник Ауреліано Буендіа втратив любов до родини не тому, що його озлобила війна, як Урсула була гадала раніше, — просто він ніколи нікого не любив: ні своєї дружини Ремедіос, ні незліченних коханок на одну ніч, що пройшли через його життя, ані тим паче своїх синів. Вона здогадалася, що він провоював стільки війн не через ідеалізм, як усі вважали, відмовився від остаточної перемоги не через утому, як усі гадали, а перемагав і зазнавав поразок із однієї й тієї ж причини — через справжнісіньке гріховне марнославство (П.Соколовський, перекл. Ґ.Ґ.Маркеса). Ніщо так не принижує людину, не робить її такою жалюгідною, як марнославство: воно — найяскравіша ознака посередності (Люк Вовенарг). Наймогутніша пристрасть — славолюбство. Врятуй мене від цієї пристрасті, і я сам позбудусь решти (Р.Шеридан). Марнолюбство — найприродніша властивість людей і водночас саме вона і позбавляє людей природності (Л.Вовенарґ). В людині рівно стільки марнолюбства, скільки їй бракує розуму (А.Поуп). Нащо? Нащо Володимирові Путіну публічно готувати собі Ґааґу, признаючись на весь світ у злочинах? Відповідь – марнославство. Він гордий заподіяним і не хоче, щоб його славу розтягнули всякі ґіркіни, що вже почали потихеньку присвоювати собі те, що по праву належить головному воєнному злочинцеві (І.Яковенко)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ОСТОРО́ЖНО (без поспіху) пома́лу, пово́лі, потихе́ньку, помале́ньку
СЛЕГКА́ (щеміти тощо) потихе́ньку.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Полегоньку
• Полегоньку да помаленьку – потихеньку (стиха) та помаленьку.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

потихе́ньку і -хе́нько, присл.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Відсува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. відсу́нути, -ну, -неш, гл.
1) Отодвигать, отодвинуть, отсовывать, отсунуть. Потихеньку к двору приїзжає, помаленьку віконце одсуває. Чуб. V. 55. Не будуть та кватирочки відсувати. Мет. 154.
2) Отсрачивать, отсрочить (назначенное время, срокъ). Я йому винен був гроші, так ото просив його, — ну він і одсунув строк на далі. Новомоск. у.
Підкрада́тися, -да́юся, -єшся, сов. в. підкра́стися, -дуся, -дешся, гл. Підкралися, щоб ізлякать. Шевч. 32. Він потихеньку туди — аж там лисичка; він підкрався, та хіп її за хвіст. Рудч. Ск. II. 10.
Поти́ху, нар. Потихоньку. Мати з сином ходить, потиху говорить. Чуб. III. 153. Ум. Потихе́ньку, потихе́сеньку, потиху́сеньку. Грин. III. 439. Чуб. V. 1134.
Хрум, меж., выражающее хрустѣніе. Сим. 210. Коли чує: хрум-хрум. Він потихеньку туди, — аж там лисичка диню їсть. Рудч. Ск. II. 10.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Ґалдува́ти, -дую, -єш, гл. Лакомиться. Ґалдує сам потихеньку, нікому й понюхати не дасть. Умань. Ефр.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Прислы́шаться = причу́ти ся, почу́ти ся. — Аж ось чує: у ворота стук, стук потихеньку... Чи причулось? Старий слуха... Галуз.
Стулъ, сту́ликъ = 1. сту́лець (С. Л.), стіле́ць, стільчик, дзи́глик (С. Аф. З.), дзи́гличок (С. Аф.). — На тім кораблику золотий стільчик стоїть, на йому гречна панна сидить. н. п. Под. — Ой стань, братїку, на стілець, та подай з полицї гребінець, стань, батеньку, на стільчик, подай щіточку-гребінчик. н. п. Под. — Сїла на круглому дзигликові коло стола. Лев. — Стіл засланий старенькою скатертиною, а позад його на високому дзиглику сидить. Лев. В. — В кутку стояв дзиглик, на котрому В. С. залюбки сидїв з гитарою у руцї. Скл. — Веде в господу потихеньку і дзиглика їй підставляє. Мет. 2. коло́дка (до якої привъязують въязнїв).
Ти́хо = ти́хо (С. Ш.), ти́хе́нько (С. Ш.), поти́ху, потихе́ньку, сти́ха (С. Л.), пома́лу (С. Л.), помале́ньку, пово́лї. — Йди скоро — біду наженеш, йди тихо, біда тебе нажене. н. пр. — Сиди тихенько, щоб не знало тебе лишенько. н. пр. — Вийди, Грицю, на улицю і ти, Коваленко, заграй мінї в сопілочку стиха — помаленьку. н. п. Помалу-малу, братїку, грай, не врази ж мого серденька вкрай. н. к. — Помаленьку — піймаєм стареньку. н. пр.

Запропонуйте свій переклад