Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 33 статті
Запропонувати свій переклад для «превеликий»
Шукати «превеликий» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Превели́кий, см. Пребольшо́й.
Велича́йший –
1) (самый большой) найбі́льший; (самый великий) найбі́льш вели́кий. [За найбі́льш вели́ку тре́ба вважа́ти одну́ з його́ найме́нших пое́м];
2) (огромный) величе́зний, превели́кий, незмі́рний. [Боротьба́ вимага́ла величе́зної напру́ги націона́льних сил. Незмі́рний по́двиг].
• К велича́йшему сожалению – на превели́кий жаль.
Изги́б, Изги́бина – за́крут (-ту), за́ворот (-ту), за́вороть (-ти), за́воротень (-тня), зало́[і́]м (р. зало́му), колі́но, кривина́, криву́ля; срвн. Вы́гиб, Изви́в. [Зеле́на лука́, порі́зана за́крутами си́ньої рі́чки (Коцюб.). На за́вороті рі́чка глибо́ка (Волинь). Яр превели́кий іде́ зало́мами (М. Вовч.)].
• Дугообразный -ги́б реки – лука́, луко́вина, лука́нь (-ня́).
• Делать -ги́б – (о реке, дороге и т. п.) заверта́ти (колі́ном), загина́ти, роби́ти колі́но, криви́тися. [Яр тут роби́в колі́но по-пі́д село́м (Грінч.). Рі́чкою до́вго ї́хати, бо вона́ кри́виться сюди́-туди́; кра́ще піти́ шляхо́м навпрошки́ (Звин.)].
• -ги́б (уст.) – зви́вок (-вка). [Черво́ні уста́ виразні́, з зви́вками (Н.-Лев.)].
• -ги́б шеи – ви́гин (-ну).
Изло́м –
1) см. Перело́м;
2) зало́[і́]м (-ло́му), злом (-му); срвн. Изги́б. [Яр превели́кий іде́ зало́мами (М. Вовч.)].
Кра́йний –
1) (находящ. на краю) кра́йній, що з кра́ю, (зап.) скра́йній, (последний) оста́нній [Зачну́ сва́татися з кра́йньої ха́ти (ЗОЮР.)].
• -ний дом в улице – буди́нок, що з кра́ю ву́лиці.
• -няя цена – кра́йня ціна́.
• -ний срок – оста́нній (кра́йній) те́рмін.
• -няя пора – кра́йній час, кра́йня пора́. [Вже кра́йня пора́ взя́ти до Ю́зі гуверна́нтку (Л. Укр.)].
• -няя́ плоть, анат. praeputium – припо́нець (-нця), при́прутня, (вульг.) залу́па;
2) (чрезвычайный, чрезмерный) кра́йній, надмі́рний, го́стрий, при́крий, (зап.) скра́йній. [З кра́йнім призи́рством (Л. Укр.). Скра́йня революці́йна па́ртія вела́ горожа́нську війну́ про́ти помірко́ваної (Азб. Ком.). Сме́ртні при́суди вино́сяться лиш в найгострі́шому ви́падку (Аз. Ком.)].
• Принимать -ние меры – вжива́ти кра́йніх (го́стрих) за́ходів, вдава́тися до кра́йніх за́ходів.
• Находиться в -ней нужде, -нем убожестве, в -ней нищете – терпі́ти як-найбі́льшу (кра́йню) нужду́, ду́же бідува́ти, жи́ти в вели́ких зли́днях, у вели́кому убо́жестві.
• -ние обстоятельства жизни – скрутні́ життє́ві обста́вини (умо́ви).
• В -нем случае – в кра́йньому ра́зі.
• -няя глупость – надмі́рна ду́рість.
• К -нему сожалению – на превели́кий жаль.
• По -ней мере – прина́ймні, що-найме́нше, (зап.) бода́й, пре́цінь. [Прина́ймні вку́пі сумува́ли, згада́вши той весе́лий рай (Шевч.). Круго́м ко́ждої рої́лося бода́й по п’я́теро дробини́ (детишек) (Франко)];
3) (настоятельный, необходимый) коне́чний, пи́льний, ко́нче потрі́бний, при́крий. [Але́ коне́чна є потре́ба замі́ри ва́ші знать, які́ вони́ (Самійл.). Як при́йде робо́та при́кра, то пла́тять і по півкарбо́ванця (Кам’янеч.)].
• Я имею -нюю нужду (необходимость) его видеть – у ме́не пи́льна (пеку́ча) потре́ба його́ ба́чити, мені́ його́ ко́нче (притьмо́м) тре́ба ба́чити.
Нема́лый – нема́лий, (изрядный, порядочный) чима́ли́й, (довольно большой) чимале́нький, досить великий, величенький, (очень большой) вельми (дуже) великий, величезний, превели́кий; срв. Грома́дный. [Горо́дець чима́лий (Рудч.). У розмо́ву підбавля́в чима́лу до́зу невві́чливости (Крим.). Усього́ придба́ли – і хазя́йство чимале́ньке, і садо́к, і по́ля (Грінч.)].
• -лый долг – чима́ли́й борг (довг), вели́кий борг.
• -лая радость – немала́ (вели́ка) ра́дість, величе́зна (превели́ка) ра́дість.
Неудово́льствие – незадово́лення, невдово́лення; срв. Недово́льство. [Обу́рилась і ви́явила йому́ своє́ незадово́лення (Коцюб.). В його́ го́лосі Ма́рко почу́в но́тку чи то невдово́лення, чи то роздратува́ння (Грінч.)].
• С -ствием – з незадово́ленням, з невдово́ленням, незадово́лено, невдово́лено, (обычно передаётся конструкцией с прлг. незадово́лений, невдово́лений).
• К великому (моему) -ствию – (мені́) на превели́кий жаль, на вели́ке моє́ незадово́лення.
• Возбуждать, возбудить -ствие чьё – виклика́ти, ви́кликати незадово́лення (невдово́лення) чиє́.
• Иметь -ствие на кого – бу́ти незадово́леним (невдово́леним) з ко́го и ким, (нарекать) ре́мствувати, (диал.) ма́ти ремсть (зуб: храп) на ко́го. [Він на ме́не ремсть ма́є та через те й коня́ не дав до мі́ста (Канівщ.)].
• Навлекать, навлечь на себя -ствие чьё – стяга́ти, стягти́ на се́бе незадово́лення чиє́ (диал. жалі́ чиї́), виклика́ти, ви́кликати до се́бе незадово́лення (невдово́лення) чиє́.
• Подавать, подать повод кому к -ствию – дава́ти, да́ти при́від кому́ до незадово́лення (до невдово́лення, до жалі́в), спричи́нюватися, спричи́нитися до чийо́го незадово́лення (невдово́лення), призво́дити, призве́сти́ кого́ до незадово́лення (до невдово́лення).
Пребольшо́й – превели́кий, прездоро́вий, величе́зний, величе́нний, здорове́зний, здорове́нний, ду́же (ве́льми) вели́кий и т. д. См. Большо́й, Большу́щий, Грома́дный, Огро́мный.
Приско́рбие – жаль (-лю), скорбо́та, сум (-му), при́крість (-рости), доса́да.
• С -бием – з жале́м С душевным -бием – з вели́ким (з серде́чним) жале́м.
• К -бию моему – на превели́кий мій жаль, на превели́кий мені́ жаль.
Производи́ть, произвести́ и произве́сть –
1) (творить, рождать) роди́ти, зроди́ти и породи́ти, плоди́ти, сплоди́ти; (о земле) зроща́ти, зрости́ти що; (создавать) твори́ти, створи́ти, витворя́ти, ви́творити що; (делать, совершать) роби́ти, зроби́ти, чини́ти, зчиня́ти, зчини́ти, учиня́ти, учини́ти, справля́ти, спра́вити що; (служить причиной чего) спричиня́ти, спричини́ти що, спричиня́тися, спричини́тися до чо́го. [Я-ж бо не своє́ю во́лею роди́всь на світ, мене́ зроди́ла приро́да (Крим.). Земля́ все була́ як ка́мінь, хлі́ба не роди́ла (Рудан.). Де ме́рзлий ґрунт нічо́го не зроща́ (Грінч.). Нічо́го, опрі́ч проте́сту та опози́ції, систе́ма репре́сій не ви́творила (Єфр.)].
• -сти на свет – зроди́ти на світ, сплоди́ти. [Та я-ж тебе́ зроди́ла на світ. Я тебе́ году́ю (Крим.). Не той та́то, що сплоди́в, а той, що ви́годував (Номис). Та бода́й тая рі́чка ри́би не сплоди́ла (Чуб. V)].
• -сти́ из себя – вроди́ти з се́бе, ви́дати з се́бе. [Дощі не упадуть на землю, а земля буде як камінь і не видасть плода із себе (Стефаник)].
• Страна эта -во́дит золото – краї́на ця ро́дить (ви́дачі) зо́лото.
• Эта земля -во́дит много овса – ця земля́ ро́дить (видає́, зроща́є) бага́то вівса́.
• Ничтожные причины -во́дят часто большие перевороты – незначні́ причи́ни спричиня́ються ча́сто до вели́ких переворо́тів (спричиня́ють ча́сто вели́кі переворо́ти).
• Это -ведёт хорошее действие – це спра́вить (зро́бить) до́брий вплив, це до́бре поді́є.
• -ди́ть, -сти́ впечатление на кого – справля́ти, спра́вити, роби́ти, зроби́ти, чини́ти, вчини́ти вра́же[і́]ння на ко́го, врази́ти кого́. [Докла́д Лаго́вського спра́вив вели́ке вражі́ння на з’ї́зді (Крим.). Той сон таке́ на ме́не зроби́в вражі́ння, що й не знаю (Кониськ.). Вражі́ння, яке́ вони́ чини́ли, нагада́ло мені́ Ші́ллерову бала́ду (Грінч.)].
• -сти́ неприятное впечатление на кого – спра́вити, зроби́ти, вчини́ти при́кре вра́ження на ко́го, при́кро врази́ти кого́.
• Это событие -вело́ на него сильное впечатление – ця поді́я спра́вила (зроби́ла, вчини́ла) на йо́го вели́ке вра́ження, ду́же його́ врази́ла.
• -дить эффект, фурор – роби́ти, чини́ти ефе́кт, фуро́р. [Те́мні о́чі, на́тхнуті коха́нням, роби́ли вели́кий ефе́кт (Неч.-Лев.). Його́ про́повідь чини́ла фуро́р (Крим.)].
• -сти́ чудо – спра́вити, зроби́ти чу́до. [І ука́з сей чу́до спра́вив (Франко)].
• -ди́ть шум, беспорядок, сумятицу – чини́ти, зчиня́ти, роби́ти шум (га́лас, ґвалт), чини́ти, роби́ти не́лад, ко́лот, бунт. [Він чи́нить у грома́ді вся́кий не́лад (Грінч.). По́гляди Д. Кулі́ша́ зчини́ли превели́кий ко́лот і в моско́вській, і в украї́нській пре́сі (Грінч.)].
• -ди́ть, -сти́ опустошение – чини́ти, зчини́ти и учини́ти спусто́шення в чо́му, пусто́шити, спусто́шити що.
• -дить сон, испарину – спричиня́ти сон, ви́пар.
• -ди́ть давление – роби́ти ти́снення, натиска́ти на що.
• -дить опыты – роби́ти до́сліди;
2) (изготовлять, выделывать) виробля́ти, роби́ти, ви́робити що, продукува́ти, спродукува́ти и ви́продукувати що. [Робі́тник виробля́є ті прега́рні мате́рії, з яки́х дру́гий поши́є оде́жу (Єфр.). Хто ро́бить бага́тство, той і пови́нен з йо́го кори́стуватись (Єфр.). Робі́тникові пови́нно-б доста́тися все те, що він вла́сною пра́цею ви́робить (Єфр.)];
3) (дело) перево́дити, переве́сти, роби́ти, зроби́ти; (исполнять) відбува́ти, відбу́ти що. [Му́сила старода́вня Русь байдака́ми пла́вати і торги́ свої́, і во́йни водо́ю відбува́ти (Куліш). Атмосфе́ра, в які́й дово́диться одбува́ти свою́ робо́ту комі́сії (Н.-Рада)].
• -ди́ть следствие, дознание – перево́дити, прова́дити, роби́ти слі́дство, дізна́ння.
• -ди́ть допрос – чини́ти, перево́дити до́пит.
• -ди́ть суд – чини́ти, відправля́ти суд.
• -ди́ть ревизию – перево́дити (роби́ти) реві́зію, відбува́ти реві́зію. [Сього́дні в во́лості одбува́ють реві́зію (Звин.)].
• -ди́ть работу, уплату – перево́дити, справля́ти, роби́ти робо́ту, ви́плату.
• -ди́ть раздел – перево́дити (роби́ти) по́діл.
• -дить торговлю – ве́сти́, прова́дити торг.
• -ди́ть учёт – роби́ти о́блік чому́.
• Воен. -сти́ смотр – переве́сти, зроби́ти, учини́ти о́гляд;
4) что из чего, от чего – виво́дити, ви́вести що з чо́го, від чо́го.
• Он -дит свой род от знаменитых предков – він виво́дить свій рід від сла́вних пре́дків.
• Это слово -дят от греческого корня – це сло́во виво́дять від гре́цького ко́реня;
5) кого во что – промува́ти, попромува́ти кого́ в що.
• -ди́ть, -сти́ в следующий чин – промува́ти, попромува́ти кого́ в ви́щий чин, ранг.
Произведё́нный –
1) зро́джений, спло́джений, зро́щений; ство́рений, ви́творений; зро́блений, зчи́нений, учи́нений, спра́влений, спричи́нений;
2) ви́роблений, спродуко́ваний;
3) переве́дений, зро́блений, відбу́тий;
4) ви́ведений з чо́го;
5) попромо́ваний в що.
-ться –
1) роди́тися, бу́ти зро́дженим, плоди́тися, бу́ти спло́дженим, зроща́тися, бу́ти зро́щеним; твори́тися, бу́ти ство́реним, витворя́тися, бу́ти ви́твореним, чини́тися, зчиня́тися, бу́ти зчи́неним, учи́неним, справля́тися, бу́ти спра́вленим, спричиня́тися, бу́ти спричи́неним;
2) виробля́тися, бу́ти ви́робленим, продукува́тися, бу́ти спродуко́ваним;
3) перево́дитися, бу́ти переве́деним, роби́тися, бу́ти зро́бленим, відбува́тися, бу́ти відбу́тим. [Ви́бори до 3-ої й 4-ої дум всю́ди в Росі́ї, а найбі́льше на Украї́ні, перево́дились си́лами духове́нства (Н. Рада), Робо́та дружні́ше одбува́ється, коли́ йде пла́вним, рі́вним хо́дом (Єфр.)].
• Продажа -дится – про́даж прова́диться, торг веде́ться;
4) виво́дитися, бу́ти ви́веденим з чо́го и від чого;
5) промуватися, бу́ти попромо́ваним.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Крайний – крайній, кінцевий, останній, (диал.) скрайній; страшенний, граничний; гострий, пекучий, нагальний, винятковий, доконечний, конечний; найсуворіший, найрішучіший, надзвичайний, надмірний; найгірший; найрадикальніший, екстремістський:
• в крайнем случае – у крайньому (в найгіршому) разі;
• до крайних пределов – до крайньої межі;
• к крайнему сожалению – на превеликий жаль;
• крайнее истощение – надзвичайне виснаження;
• крайние левые (правые) – крайні ліві (праві);
• крайний срок – крайній (останній) строк;
• крайняя комната – крайня (остання) кімната;
• крайняя мера – надзвичайний (рішучий, крутий, крайній) захід;
• крайний срок – крайній строк (термін);
• крайняя необходимость – гостра (крайня, конечна, доконечна, нагальна) потреба;
• находиться в крайней нужде, в крайнем убожестве, в крайней нищете – терпіти якнайбільшу (крайню, надмірну) нужду; дуже бідувати; жити у великих злиднях (нестатках, у великому убозтві);
• по крайней мере – принаймні, щонайменше, у всякому разі (иногда) бодай;
• принять крайние меры – ужити надзвичайних (крайніх, гострих) заходів; удатися до надзвичайних (крайніх) заходів;
• я имею крайнюю необходимость его видеть – у мене пильна (пекуча) потреба його бачити; мені його конче (притьмом) треба бачити. Обговорення статті
Суржик – суржик:
• человек говорящий на суржике – суржикомовець.
[Врахувавши результати голосування та виступи свідків, суд вирішив визнати суржик винним за статтями 117.1 – зґвалтування мови, 196 – підривна антидержавна діяльність, забруднення навколишнього мовного середовища, 117.3 – розтління малолітніх патріотів, а також за статтями «промивання мізків» та «вимивання мізків» (А.Богуславська). Визнати суржик абсолютно безневинним мовним покручем, інспірованим сусідніми державами. І тому вважати вживання суржику – особистим правом кожного суржиконосця (акція «Суд над суржиком»). Краса і гордість східноукраїнської меншини суржик — міґрує все далі на Захід — по суті, він є західноукраїнською розмовною мовою наших днів, і зупинити його дальше просування зможе тільки державний кордон (Ю.Андрухович). Суржик — це ж як суміш мила з морозивом — ні з’їсти, ні вмитися (Мирон Петровський). — А балакає він по-якому? — недовірливо перепитав Пашок, він звик, що так як вони з батьком, на людях не говорить або ніхто, або ну зовсіми уже дрімучі люди, і то суржиком, краще б вони й не говорили (П.Вольвач). Реальний суржик — це свідчення жилавості й могутності української мови, її здоров’я та рожевощокості. Тільки сильна мова здатна прихистити в собі різних, словами Андруховича, «милих покручів». З іншого боку, нашою державою рулять російськомовні бандити і гопники, для яких уся вкраїнська культура — від Сковороди до Шевельова — це суржик, шото смішне і непонятне, щось не варте найменшої уваги, щось настільки ж чуже, як Тодось Осьмачка для Миколи Азарова. На превеликий жаль, максимум, на що ми можемо сподіватись (та й то внаслідок розколів і революцій), — це на україномовних бандитів і гопників у владі, які шануватимуть Бандеру, але для душі слухатимуть Міхаїла Круга (М.Бриних). — Тобі за себе не соромно?— Я сповзаю на собачу мову, англо-український суржик, швидкий і уривчастий (О.Негребецький, перекл. М.Левицької)]. Обговорення статті
Удивление – дивування, здивування, зчудування, подив, диво, дивина; дивовижа:
• к величайшему моему удивлению – на превеликий мій подив, на превелике моє здивовання (здивування); на превелике диво (на превеликий подив) мені;
• к удивлению – на подив, на диво;
• на удивление – на диво, напрочуд, навдивовижу;
• не мог прийти в себя от удивления – не міг вийти (зійти) з дива; не міг отямитися з дива;
• от удивления – від (з) подиву, від (із) здивування;
• приводить в удивление – дивувати.
[В оцім-то селі, замкненім горами, перебували одного разу, на превелике зчудування мешканців, кілька день цигани (О.Кобилянська). І чим вона привернула до себе його серце — не раз роздумувала мати й не могла зійти з дива (Б.Антоненко-Давидович). Він грізно насупив брови, та голос його був на продиво спокійний, не порівняти з недавніми прокльонами (Л.Кононович, перекл. Луї Ґію)]. Обговорення статті
Констатировать – констатувати, (сов.) сконстатувати, (ещё) стверджувати, підтверджувати, відзначати, засвідчувати, встановлювати:
• констатировать факт – констатувати (засвідчити, встановити) факт.
[Прийшов лікар і сконстатував тяжке покалічення (І.Франко). Прикро, але доводиться констатувати, що на млин імперської пропаганди затято ллють воду українські телеканали, які стали головними провідниками інформаційної політики Кремля в Україні (С.Олійник). Отож доводилося констатувати, що він не загинув, не постраждав. Просто зник (В.Нестайко). Нані приголомшено констатувала руйнування примарних світів (Л.Дашвар). «ПІСЛЯ» настає одразу. Воно — нове. До нього треба звикати, примірювати, мов нову сукню, дослухатися і констатувати: біль зник! (І.Роздобудько). На превеликий жаль, мушу нині констатувати малоприємний факт, що цього разу вийшло так само, як і минулого… (Макс Кідрук). Мені, як науковцю, було приємно констатувати, що наукової літератури тут було найбільше: праці з механіки, балістики, гідрографії, метеорології, географії, зоології, а також з інших природничих наук… (І.Базилянська перекл. Ж.Верна). Здається, ми потрапили до якогось вантажного трюму, хоча через темряву можна було констатувати лише цей факт, і не більше (В.Горбатько перекл. Ренсома Ріґза). Форд Префект ніяк не міг збагнути, чому люди мають звичку постійно констатувати очевидне. Наприклад, «сьогодні чудовий день!» або ж «як ти підріс!», чи «люба, ти впала в колодязь, як ся маєш?» (О.Антономов, перекл. А.Дуґласа). — Змушений констатувати — половина складу нинішнього кабміну — ні на що не здатні пройдисвіти. — А друга половина? — А друга половина — на все здатні пройдисвіти]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

БОЛЬШУ́ЩИЙ ще превели́кий, прездоро́вий.
ВЕЛИЧА́ЙШИЙ ще хіба́ ж таки́й [величайшее добро́ хіба ж таке́ добро́], аж он яки́й [величайшее удово́льствие аж он яка́ приє́мність];
к величайшему стыду, на превеликий сором

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Сожаление – жаль. К (крайнему, величайшему) сожалению – на (превеликий) жаль. Без сожаления – безжально; без жалю. Достойный сожаления – жалю гідний.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Величайший
• К величайшему сожалению – на превеликий жаль.
• С величайшим трудом – на превелику силу; насилу-силу; силу в силу. [На превелику силу з місця звела і увела в хату… Квітка-Основ’яненко. Як я молодою бувала, по сорок вареників з’їдала; а тепер хамелю, хамелю — силу в силу п’ятдесят умелю. Пр.]
Крайний
• В крайнем случае – у крайньому разі.
• К крайнему сожалению – на превеликий жаль.
• Находиться в крайней нужде, в крайнем убожестве, в крайней нищете – терпіти якнайбільшу (крайню, надмірну) нужду; дуже бідувати; жити у великих злиднях (нестатках, у великому убозтві).
• По крайней мере – принаймні; щонайменше; (іноді) бодай.
• Принять крайние меры – ужити надзвичайних (крайніх, гострих) заходів; удатися до надзвичайних (крайніх) заходів.
• Я имею крайнюю необходимость его видеть – у мене пильна (пекуча) потреба його бачити; мені його конче (притьмом) треба бачити.
Прискорбие
• К [великому, крайнему…] прискорбию; к прискорбию чьему, кого (книжн.) – на [превеликий…] жаль; на жаль чий, кому.
• С [глубоким, душевным, сердечным] прискорбием (книжн.) – [Великим, сердечним] жалем (сумом).
Сожаление
• Достоин сожаления – жалю гідний (гідний жалю).
• К [великому, к глубокому] сожалению – на [превеликий] жаль.
Удивление
• К величайшему моему удивлению – на превеликий мій подив, на превелике моє здивовання (здивування); на превелике диво (на превеликий подив) мені.
• На удивление – на диво (навдивовижу); напрочуд.
• Не мог прийти в себя от удивления – не міг вийти (зійти) з дива; не міг отямитися з дива. [І чим вона привернула до себе його серце? — не раз роздумувала мати й не могла зійти з дива. Антоненко-Давидович.]

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Сожаление – жаль (-лю); выразить -ние – висловити жаль; к крайнему -нию – на превеликий жаль.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

превели́кий, -ка, -ке

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ка́нцурря, -ря, с. Лохмотье, отрепье. Превеликий п’яниця, обшарпаний, в канцуррі. Ном. № 4625.
Ко́лот, -ту, м. Ссора, споръ, сумятица. Як Чаюна взяли у острог, так і колоту не стало на селі; а то було що-вечора то крик на вулиці, то бійка, — без колоту не обійдеться. Екатер. у. Колот такий підняли, що хоч з хати тікай. Боялась, щоб не вийшло якого колоту через сей случай. Г. Барв. 154. За ту бражку зчинили козаки з ляхами превелику дражку, за той молот зробили козаки з ляхами превеликий колот. АД. II. 33.
Кости́рь, -ря́, м.
1) = Костирник. О. 1861. II. 4. Уподобав картовника і костира п’яного, що... в козацьтва вигравав у кості. К. Бай. 32.
2) Раст. Bromus secalinus. L. ЗЮЗО. І. 114. Ум. Кости́ронько. А він шельма костиронько, превеликий п’яниченько. Грин. III. 380.
Мо́лот, -та, м.
1) Молотъ. Вліз межи молот і ковадло. Ном. № 1817.
2) Пивная гуща. Ой за той пивний молот зробили козаки з ляхами превеликий колот. Макс.
3) Свекловичная масса, изъ которой выжатъ сокъ сахара. Каменец. у.
4) Разваренная мякоть ягодъ (для киселя). Шух. І. 143. Посі́кти на мо́лот. Очень мелко изрубить.

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

ме́неджерка, ме́неджерок; ч. ме́неджер
фахівчиня з управління робочим процесом; керівниця окремим напрямом діяльності. [А ще — медіа-аналітик Діана Дуцик, менеджерка програми культурних ініціатив фонду «Відродження» Радослава Чекмишева <…> (Україна молода, 2019). Вона тут і сценаристка, й режисерка, й виконавиця, і головна художниця, й дизайнерка, але в той же час і директорка, й менеджерка, і ледь не фінансистка. (Юрій Андрухович «Удома», Збруч, 2018). Зрештою, художник знову пішов до менеджерки, вирішивши тиснути на почуття соціальної справедливості. (Сергій Жадан «Біґ Мак. Перезавантаження», 2015). На превеликий його відчай, під час гастролей їй довелося мешкати в одній кімнаті з менеджеркою, хвацькою жіночкою середнього віку з темним минулим і сумнівним майбутнім. (Оксана Форостина «Duty free», 2011).]
Вільний тлумачний словник, 2018.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Къ = до, на, під, к, ик. — Къ восто́ку, къ за́паду, къ сѣ́веру, къ ю́гу = на схі́д, на за́хід, на пі́вніч, на пі́вдень. — Къ ве́черу = над ве́чір, про́ти ве́чера. — Прибѣга́ть къ Бо́гу = удава́ти ся до Бо́га. — Идти́ къ кому́ = іти до ко́го. — Пішов до попа. — Любо́вь къ лю́дямъ = любо́в до люде́й. — Идётъ лицу́ = до лиця́, ли́чить. — Їй душе ли́чить червона керсетка. — Пригласи́ть къ обѣ́ду = позва́ти на обі́д. — Приговори́ть къ сме́рти = засуди́ти на сме́рть. – Къ сожалѣ́нію = на жа́ль. — На превеликий жаль, я не міг роздобути тії книжки. — Къ стыду́ = на со́ром. — Людям на сьміх собі на сором. н. пр. — Къ концу́ = на кінцї, на прикінцї, на кіне́ць. — Перемѣни́ться къ лу́чшему = зміни́тись на кра́ще, на лїпше. — Къ нему́, къ ней = до ньо́го, до не́ї. — Къ чему́ кло́нится = до чо́го иде́ть ся. — Я вже бачу, до чого воно йдеть ся, та навтїкача.
Неудово́льствіе = недово́льність, незадоволе́ння. — Къ вели́кому неудово́льствію = на превели́кий жаль.
Сожалѣ́ніе = жаль, жалїння, жа́лощі, жалува́ння, жалкува́ння. — Ой мамо, мамо, жаль ваги не має. н. п. — Скільки тих жалощів, та ба! Марне! не вернеш. Кн. — Що з тих жалощів, коли він вмер. Кн. — Не мав він жалощів до лїт, нї до краси, що хоч йому кажи, як хоч його проси. К. Д. Ж. — Безъ сожалѣ́нія = без жалю́. — Къ сожалѣ́нію, къ кра́йнему сожалѣ́нію = на жа́ль, з жа́лем, на превели́кий жаль. — На жаль бачимо, що коли Шевченко... Кн. — На жаль, твори Шевченка не гаразд були перевірені. Кн. — На превеликий жаль, коли шановний письменник не відповів. Кн.
Ссо́ра = свар, сва́ра (С. З. Л.), сва́рка (С. З. Л.), по́свар (С. З.), зва́да, (С. З. Л.), спі́рка, спере́чка, супере́чка, леге́нька — ро́зтирка (С. З. Л.), гнїва́нка, раз’уразня, з докорами — гриз, гризь, гризотня́, гризани́на, бучна — ко́лот, колотне́ча (С. З.), колотня́ (С. З. Л.), бу́ча, чва́ра, довга — ро́збрань, ро́змир. – За чарку тай за сварку. н. пр. — Іди, сину, геть від мене: через тебе сварка в мене. н. п. — Сварки в семъї нїколи у їх не було, все було у їх любо та тихо. Грінч. — Випъємо по чарцї тай зробимо кінець сварцї. Рнб. — Лучче соломъяна згода, як золота звада. н. пр. — Хто би де в господї на улицї і на дорозї зваду з ким почав. Ст. Л. — Що дня між ними тільки й те, що гриз; коли не бъють ся, то гризуть ся. Кн. — Оттак зранку до ночі стоїть в хатї самий гриз: мати з невісткою гризеть ся, а моя гризе свою свість. Кн. — Зробили Ляхи з козаками превеликий колот. н. п. — Коли внутрішні чвари і усобицї втихомирили ся... Кн. — С. дома́шняя = ха́тня морква (іронично).

Запропонуйте свій переклад