Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 21 статтю
Запропонувати свій переклад для «приплив»
Шукати «приплив» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Конге́стия – конге́стія, припли́в кро́ви (до се́рця, до голови́).
На́плы́в –
1) (действие), см. Наплыва́ние и Наплы́тие;
2) на́пли́в, припли́в (-ву). [З надмі́рного на́пливу ене́ргії він схопи́в Фуа́да за ру́ки (Крим.) Корне́т розм’я́к і почу́в припли́в мрі́йного сму́тку (Черкас.)];
3) см. На́пла́в 2 - 4 и 7.
Прили́в –
1) см. Прилива́ние и Прили́тие;
2) припли́в, при́ли́в (-ву); (скопленье) на́пли́в. [Чу́ла в гру́дях припли́в те́плої хви́лі (Коцюб.). В се́рці при́лив ще чуття́ тремти́ть (Франко)].
• -ли́в крови к сердцу, к голове – припли́в кро́ви до се́рця, до голови́.
• -ли́в силы, энергии, чувства – припли́в (при́ли́в) си́ли, ене́ргії, чуття́.
• Морской -ли́в и отлив – морськи́й припли́в (реже при́ли́в) і відпли́в. [При берега́х морськи́х вода́ пра́вильно прибува́є і убува́є. Се зве́ться припли́в, і відпли́в (Вахн.). І ві́тер і прили́в не жарт на мо́рі (Куліш)].
• -ли́в народа в город – припли́в (на́пли́в) наро́ду до мі́ста.
• -ли́в денег в кассу – на́пли́в гро́шей до скарбни́ці;
3) литейн. – при́лив.
• -ли́в у пушки – при́лив у гарма́ті.
Прито́к –
1) (действ. или состоян.) припли́в, до́плив, на́пли́в (-ву). [Ніч хвилюва́лась хви́лями чо́рного лю́ду, неви́димим припли́вом тіл (Коцюб.). З вели́кого надмі́рного напли́ву ене́ргії, він схопи́в Фуа́да за ру́ки (Крим.)].
• -ток денег – припли́в гро́шей;
2) геогр. – прито́ка, до́плив (-ву), ві́тка, гі́лка. [У́дай – рі́чка, до́плив Десни́ (Кониськ.)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Чувство – почуття; (психическое состояние человека) чуття; (ощущение) відчуття; (чувствование) почування:
• без чувств – непритомний (-на, -не, -ні);
• в растрёпанных чувствах (быть) – [мов] не в собі (бути);
• иметь неприязненное чувство к кому – важко дихати на кого;
• лишиться чувств – знепритомніти, зомліти;
• нежное чувство – ніжне почуття;
• органы чувств – органи чуттів;
• привести в чувство – очутити; опам’ятати, вернути до тями, одволати;
• прийти в чувство – очуняти; очутитись; очуматись, прочуматись, стямитись; опритомніти; (выход из безсознательного состояния) опритомнення;
• скрывать свои чувства – приховувати свої почуття;
• смешанные чувства – змішані почуття;
• стадное чувство – стадне чуття;
• с чувством сказать – з почуттям (чуттям) сказати, до душі сказати;
• с чувством, с толком, с расстановкой – чі́тко, ладо́м, пова́гом;
• чувство зрения, слуха, обоняния, осязания, вкуса – чуття зору, слуху, нюху, дотику, смаку;
• чувство локтя – відчування (відчуття) товариського плеча; взаємна (товариська) підтримка; товариська вірність, зімкненність у ряді (у лаві);
• чувство меры – почуття міри;
• чувство нового – відчуття нового;
• чувство собственного достоинства – почуття власної гідності; самоповага;
• чувство юмора – почуття гумору;
• шестое чувство – шосте чуття.
[Не злинуло чуття! Нехай неперечуте, Невирізьблене і негомінке — Дай руку мрії! Хороше відчути її руки стискання нетривке (В.Стус). У дітях живе почуття любові до батьків, але немає слів, щоб висловити те почуття. У роки студентства народжуються слова, але немає часу їх висловити. У поважному віці знаходяться слова-почуття, але вже немає кому їх віддати. Так і виростає людина  між почуттям і дійсністю, між словом і ділом, між теперішнім і минулим… (Анатолій Федь). Бо містер Нолан, коли він зранку підходив до станції, завжди відчував приплив високих почуттів. Припливали вони і надвечір, коли він по роботі йшов додому. Таким робом містер Нолан був забезпечений двічі на день високими почуттями (В.Діброва, перекл. С.Бекета). — Господи, тату, — обурювалася Віола, — що в тебе взагалі в голові? Це що, британська непорушна верхня губа? Ти що, правда думаєш, що світ був кращий, коли чоловіки приховували свої почуття? — Так (Я.Стріха, перекл. К.Аткінсон). …справді поверхові почуття в людей, що кохають лише раз у житті. Те що вони називають постійністю і відданістю, — це просто летаргія звички або брак уяви (О.Вайлд). Утрималося б у стаді стадне чуття, якби не було паршивої вівці? (Лешек Кумор)]. Обговорення статті
Эрекция – (лат.) ерекція.
[Сторожко дрібцяючи по невидимих ковзанках, вона наближалася до будинку і, перш ніж звернути у двір, заходила часом під каштани, що відділяли будинок від вулиці, — задерши голову, відшукати поглядом свої вікна й по тому, котре з них освітлене, дізнатися, що зараз, не підозрюючи про радість її наближення, робить лапчик (мурчик, хвостик-пухтик). Найчастіше світилося в спальні — розмитою синцюватою плямою знизу на портьєрах: пухтик дивився телевізор. Як він звичайно жартував — нарощував хвостика: перед екраном у нього чомусь починалась ерекція (О.Забужко). Фелісіто відчув приплив бажання, лоскотання в паху, наближення ерекції. Ти ба, після стількох днів (С.Борщевський, перекл. М.В.Льйоси). Але моя творча лихоманка спадає, щойно я опиняюсь перед дверима редакції. Я ж не знаю, як звуть тітоньку Джулію. Якщо почну її описувати, це може спричинити ерекцію в цілої редакції (М.Марченко, перекл. Д.Пенака). Що ж, вона точнео не Сильвія Плат. Добре, що з прозою в неї краще виходить, ніж з віршами. Та він і сам розуміє, що вся ця критика — усього лиш спроба відвернути свою увагу від очевидного факту: в нього ерекція. Що ж він за чудовисько? (Д.Кушнір, перекл. Ф.Проуз). 1. …працюю слюсарем на жіночій фабриці. Цілу зміну трешся в жіночому колективі, а щастя нема — одна ерекція. 2. — Лікарю, я вже рік без ерекції. — Ну, це діло поправне. Я ось пропишу вам таблетки, повживаєте і все стане на свої місця. Через тиждень: — Ой, лікарю, я вам такий вдячний. Ерекція тепер в мене ого-го. — Ну от бачите… я ж казав вам. А як дружина, задоволена? — Не знаю, я ще додому не дійшов]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПОДЪЁМ (рано) встава́ння, військ. ра́ння зоря́, (дороги) ви́смик, (на гору) марш, рух уго́ру, (душевний) припли́в ене́рґії, спорт злет [подъём в склёпку злет ду́жкою];
лёгкий /тяжёлый/ на подъём легки́й /важки́й/ на підмо́ву.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Привал –
1) (судна, парохода) прича́л, -лу, припли́в, -ву;
2) (отдых) спочи́нок, відпочи́нок, -ку.
Прилив –
1) (процесс) прилива́ння, -ння;
2) (геогр.) припли́в, -ву;
3) (напор, накопление) напли́в, -ву, на́тиск, -ску (ко́го).
Приток –
1) (прилив) припли́в, -ву;
2) (реки) прито́ка, -ки, до́плив, -ву.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Прилив, мор. – припли́в (-ву);
• п., лит. – при́ливок (-вка);
• п. кольцевой – п. кільча́стий;
• п. круглый – п. кру́глий.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Приставать
• Идёт, пристало [как] корове седло – Див. корова.
• Не пристало кому (делать что) – не личить (не випадає, не подоба) (чого робити).
• От своих (от одних) отстал, а к чужим (к другим) не пристал – від одного берега відстав (відплив), до другого не пристав (не приплив). Пр.
• Пристал как банный лист – Див. банный.
• Пристать кому, к кому (быть к лицу) (разг.) – личити кому; бути до лиця кому; (іноді) пасувати кому.
• С ножом к горлу пристать – Див. горло.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

прили́в припли́в,-ву
прито́к доплива́ння, притіка́ння; припли́в,-ву, до́ступ,-пу (повітря, води)

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Прилив (денег, средств) – на́плив (-ву), приплив (-ву).
Приток – приплив (-ву) на́плив (-ву); (п-к реки) – до́плив (-ву); п. денег – приплив гро́шей; п. новых средств – приплив (на́плив) нових за́собів.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Посели́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Поселиться. Чого Еней приплив к латину і біля Тибра поселивсь. Котл. Ен. Поселились у його під піччю злидні. Чуб. II. 393.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Прилив — при́ливок, -вка; при́плив, -ву; П. для пружины поджимов — при́ливок для пружи́ни при́тисків; П. крови — при́плив кро́ви; П. с упором — при́ливок з упо́рою.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Отли́въ = 1. д. Отли́вка. 2. од(від)пли́в. — При берегах морських вода правильно прибуває і убунає. Се зветь ся приплив і відплив. Зем. 3. перели́в, частїше перели́ви. — Ткань съ отли́вомъ = міню́ча, мінли́ва, з перели́вами, селезни́ста (тканина).
Прили́въ = 1. прилива́ння, підлива́ння, долива́ння, підсипа́ння. 2. припли́в. С. Жел. — При берегах морських вода правильно прибуває і убуває. Се зветь ся приплив і відплив. Зем. 3. на́плив, на́тиск. — Натиск людей.
Прито́къ = 1. прито́к, припли́в. 2. ві́тка, ги́лка, прито́ка (С. Жел.), допли́в. — Вітки низовиї — помішницї днїпровиї. н. д. — Гнилий Тикич приймає чимало допливів: Шполу, Попівку, Ольшанку і иньші. Кн.

Запропонуйте свій переклад