Знайдено 12 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Прито́к –
1) (действ. или состоян.) припли́в, до́плив, на́пли́в (-ву). [Ніч хвилюва́лась хви́лями чо́рного лю́ду, неви́димим припли́вом тіл (Коцюб.). З вели́кого надмі́рного напли́ву ене́ргії, він схопи́в Фуа́да за ру́ки (Крим.)]. • -ток денег – припли́в гро́шей; 2) геогр. – прито́ка, до́плив (-ву), ві́тка, гі́лка. [У́дай – рі́чка, до́плив Десни́ (Кониськ.)]. |
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 
ПРИТО́К (втікачів) напли́в. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Приток –
1) (прилив) припли́в, -ву; 2) (реки) прито́ка, -ки, до́плив, -ву. |
Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) 
Приток – до́плив (-ву); • п. (процесс) – доплива́ння, притіка́ння. |
Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) 
прито́к доплива́ння, притіка́ння; припли́в,-ву, до́ступ,-пу (повітря, води) |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 
Ві́тка –
1) ветвь; 2) ветвь железнодорожная; 3) отрасль, потомок; 4) приток. |
До́плив, -ву –
1) приток; 2) прилив; 3) прилив, поступление (бумаг, денег). |
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) 
Приток – приплив (-ву) на́плив (-ву); (п-к реки) – до́плив (-ву); п. денег – приплив гро́шей; п. новых средств – приплив (на́плив) нових за́собів. |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 
Ві́тка, -ки, ж.
1) Ум. отъ ві́та. Калинова вітка, як рідная тітка. Ном. № 12398. Хороша, як вітка. Ном. № 8425. 2) Отрасль, потомокъ. Княжа острозьке, Ізяславська вітка. К. Бай. 9. 3) Притокъ. Вітки Дніпровії. 4) Надставка къ короткой ступицѣ въ колесѣ. Переясл. у. 5) То-же, что и лещата 3 б, но колья стягиваются обручемъ, сплетеннымъ изъ лозы; это называется: ві́тку наби́ти. Лебед. у. (Лобод). |
До́плив, -ву, м. Притокъ. Желех. |
Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) 
*Приток — до́плив, -ву. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Прито́къ = 1. прито́к, припли́в. 2. ві́тка, ги́лка, прито́ка (С. Жел.), допли́в. — Вітки низовиї — помішницї днїпровиї. н. д. — Гнилий Тикич приймає чимало допливів: Шполу, Попівку, Ольшанку і иньші. Кн. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)