Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 17 статей
Запропонувати свій переклад для «притча»
Шукати «притча» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

При́тка, при́тча –
1) (внезапный случай) приго́да, прити́чина;
2) (помеха) прити́чина; см. Поме́ха;
3) см. По́рча, Сглаз.
При́тча – при́тча, при́повість (-ти), (басня) ба́йка. [Ви забу́ли єва́нгельську при́повість про вдови́чину ле́пту (Кримськ.). Говори́в до них при́повістями (Єванг.)].
• Что за -тча! – що за прити́чина! [Сам, без жони́ прибу́в? Що за прити́чина? (Л. Укр.)].
• -ча во языцех – лю́дський по́сміх, лю́дська погові́рка, осудо́висько лю́дське.
Изрече́ние –
1) (действ.) ви́речення, проре́че́ння чого́;
2) (выражение) рече́ння, ви́слів (-лову). [Не нам каза́ти рече́ння го́рдеє: «мій дом, мій храм» (Л. Укр.)];
3) (краткое меткое -ние) при́казка, (стар.) апофте́гма, сенте́нція;
4) (притча) при́повість (-вісти), при́пові́дка.
Пара́бола –
1) (притча) пара́бола, при́тча, при́повість (-вісти);
2) геом. – пара́бола.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПРИ́ТЧА, стать притчею во язы́цех, у ко́жного на губі́ ви́сі́ти;
э́то ста́ло притчею во язы́цех це перетира́ють на язика́х, про це дзво́нять в усі́ дзво́ни.
АЛЛЕГО́РИЯ ще при́тча.
ПРЕДМЕ́Т, предмет всео́бщих разгово́ров при́тча во язи́цех;
на предмет получе́ния /на предмет хране́ния тощо/ щоб оде́ржати /зберегти́ тощо/, для оде́ржання /зберіга́ння тощо/;
на предмет чего для чого, з якою мето́ю, фраз. з о́гляду на що [на предмет того́ з о́гляду на те];
предметом догово́ра явля́ется уго́ду скла́дено /укла́дено/ про.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Притча – при́тча, -чі, ба́йка, -ки.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Притча
• Вот так притча! (разг.) – от так штука (притичина, диво, дивина)!; отакої!
• Притча во языцех (книжн.) – притча во язицех; (розм.) людський поговір (людська поговірка); людський посміх; осудовисько людське.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Ба́йка –
1) басня, сказка, легенда, притча;
2) безделица, шутка, пустяки.
• Ет, ба́йка! – разговоры! пустяк!
Припові́стка, при́повість, -ти –
1) пословица, поговорка;
2) рассказ;
3) притча.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

при́тча, -чі, -чі, -чею; при́тчі, притч

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

При́повість, -ти, ж.
1) = Приповідка. Приповість в школярів: не вкрав, але достав. Ном. № 6095.
2) Разсказъ. Чуючи од батька страшні приповісти про війни та походи... Мир. ХРВ. 82. Од старих людей приповісти такої не чувала, щоб о Петрі бистрії ріки-озера замерзали. ЗОЮР. І. 27.
3) Притча. Говорив до них приповістями. Єв. Мр. III. 23.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

При́тча = при́чта, ба́йка. — Розповів таку причту, що й не розберу, де правда, де брехня. Кн.
Затрудне́ніе = тру́дність, трудна́ция; прити́чина, прити́ка (С. Л.), при́тча (С. Л.), перешко́да (С. Л.), зава́да (С. Аф.), моро́ка (С. З.), заморо́ка, скру́та. — Великая трудность до ісполненїя обітницї. Б. Н. — Привик поборювати всякі трудностї. Фр. — Морока мінї з цим дїлом.
Пара́бола = 1. при́чта, при́тча. 2. матем. — пара́бола.
Приключе́ніе = 1. приго́да (С. З. Л.), при́тча (С. З.), причи́на, прити́чина (С. З. Л.), прилу́ка, при́чта, при́шта, при́ключка, ока́зия, приди́ба, приведе́нция. — Сталась мінї в дорозї чудна́ пригода. Кн. — Яка то причта кумедна мінї трапилась. К. X. — Роскажу я свою пришту, що зо мною склалась. н. о. Гр. Чайч. — Сталась йому причина — сіль голову пробила. н. п. — Лихо приключки шукає. н. пр. 2. д. Похожде́ніе.

Запропонуйте свій переклад