Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 10 статей
Запропонувати свій переклад для «провидіння»
Шукати «провидіння» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Предви́дение – передбача́ння, прови́діння, прозира́ння.
• Дар -ния будущего – дар прозира́ння в майбу́тнє, дар передбача́ння, прови́діння майбу́тнього.
Провиде́ние – (славян.) провиді́ння; см. Предопределе́ние.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ВО́ЛЯ (народів) свобо́да, незале́жність, фраз. ла́ска [на волю Бо́жью на Бо́жу ласку], (рабам) ви́зволення, зві́льнення, (птаству) благода́ть, лахва́;
воля Ва́ша як собі́ хо́чете;
си́ла воли ще вольови́тість;
с большо́й си́лой воли вольови́тий;
волей-нево́лей хо́ч-нехо́ч, хо́чеш-нехо́чеш, рад-нера́д, образ. хіба́ хо́чеш? – му́сиш!;
волею су́деб во́лею Провиді́ння, Провиді́ння хоті́ло, щоб;
по воле слу́чая во́лею ви́падку.
ПРЕДНАЧЕРТА́НИЕ (долі) при́суд;
предначерта́ние Бо́жьего провиде́ния церк. по́мисел Бо́жого провиді́ння.
СЛУ́ЧАЙ жарт. придибе́нція, фраз. ока́зія [при случае при ока́зії, при наго́ді], шанс [упусти́ть случай проґа́вити шанс], (нещасливий) ха́ле́па;
удо́бный случай наго́да, ока́зія;
на случай (на тот случай) у (то́му) ра́зі;
в случае чего фраз. коли́ бу́де /як за́йде/ що [в случае необходи́мости коли́ бу́де /як за́йде/ потре́ба];
ни в ко́ем случае! ще ніза́що в сві́ті!, під жо́дним о́глядом!;
в друго́м случае /в э́том случае/ і́ншим /цим/ ра́зом;
в ка́ждом случае ко́жного ра́зу, за ко́жним ра́зом;
в лу́чшем случае у кра́щому ра́зі, фраз. хіба́ що [узна́ю в лу́чшем случае по но́су пізна́ю хіба́ що по но́сі];
в любо́м случае так чи так;
при пе́рвом удо́бном случае пе́ршої ж наго́ди;
в проти́вном случае іна́кше;
в проти́вном случае не а то не [в проти́вном случае не успе́ю а то не всти́гну];
в тако́м случае раз так, раз таке́, (на початку мови) коли́ так, то, фраз. то [Бо́лен? В тако́м случае не едь Слаби́й? То не їдь], о́тже [не явля́ется ли он, в тако́м случае, царём чи не є він, о́тже, царе́м];
в случае на́добности як до ді́ла;
в случае чего ра́птом що, як до чо́го при́йдеться /припаде́/;
во вся́ком случае як не є, а;
во вся́ком случае не живомовн. вже ж не [во вся́ком случае не хам вже ж не хам];
в том ли́бо друго́м случае (чи) так чи так;
нере́дки случаи когда́ ча́сто бува́є, що;
благодаря́ счастли́вому случаю (вижив) ща́стям;
по случаю (купити) принагі́дно;
по случаю чего з наго́ди чого;
по во́ле случая (по во́ле Провиде́ния) ви́падок хоті́в (Провиді́ння хоті́ло) во́лею ви́падку (Провиді́ння);
от случая к случаю ще коли́-не-коли́, принагі́дно, вряди́-годи́, ока́зіями;
в ины́х случаях /в не́которых случаях/ ча́сом, поде́коли;
во всех случаях за́вжди.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Провидение – провиді́ння, -ння.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

провиді́ння, -ння, (слов’янізм)

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

ві́рниця, ві́рниць; ч. ві́рник
1. та, хто користується чиїмось довір’ям і діє за його чи її дорученням. [Проте в серці своїм твердо вирішив, що не зламає віри володарці своїй Дульсінеї Тобоській, хоч би навіть стала перед ним сама королева Джіневра з вірницею своєю Кінтаньйоною. (Мігель де Сервантес «Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі», пер. Анатоль Перепадя, Ч. 1, 1995). От прийшла раз до неї од мессера Ансальда вірниця, а вона їй і каже: – От ти часто запевняла мене, жінко добра, що мессер Ансальдо любить мене понад усе, носила мені од нього дорогі дарунки – нехай вони при ньому зостануться, бо я за такі речі ніколи його не полюблю і волі не вволю <...>. (Джованні Бокаччо «Декамерон», пер. Микола Лукаш, 1969).]
2. та, кому довіряють і звіряються. [Вона стала вірницею його задумів, отже, опанувала його геть усього, прилучилась до найдорожчого, що має людина, – творчості й праці. (Валер’ян Підмогильний «Невеличка драма», 1930).]
// та, хто вірна комусь. [Я буду … Я буду його … Я завжди буду його … Крутилися слова «соратниця», «при … при…хильниця», дивне слово «вірниця», ще якісь, треба було знайти своє слово, але воно не приходило, і Даза розридалася. (Володимир Лис «Країна гіркої ніжності», 2015). Віщування означає, що жінка моя буде скромниця, цнотливиця і вірниця, а не воїтелька, верхоумка без десятої клепки в голові, вибрудок якогось мозку, як Паллада <…>. (Франсуа Рабле «Ґарґантюа і Пантаґрюель», пер. Анатоль Перепадя, 2004).]
3. та, хто вірить у Бога. [Проте, коли в 1944 році прийшли до влади комуністи і невдовзі релігію і церкву оголосили «опіумом для народу», а ще далі почали закривати храми і рубати хрести, на бабу Драчку спало Провидіння — вона одразу ж зробилась запеклою антикомуністкою і великою вірницею. (Дмитро Кешеля «Політ співочого каміння. Трилогія з народного життя», 2012).]
див.: віря́нка
Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021.
Словник української мови: в 11 томах, Т. 1, 1970, с. 681 – заст.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.)
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич.)
слове́сниця, слове́сниць; ч. слове́сник
1. жінка, яка здобула філологічну освіту. [Рудоволоса киянка – філологиня за освітою. Здавалось би, що словесниця тямить у залізничних сполученнях. (СТБ: Вікна-новини, 22.06.2018). Поетеса як краківська словесниця була присутня на поетичних вечорах Карабовича у студентські часи. (Наше слово, №10, 03.03.2017).]
2. викладачка мови і літератури в школі. [Певно, це і реалії сучасної школи, що там здебільшого жіночий колектив? Бачу, словесницю Ви бодай трохи пожаліли:) (babai.co.ua, 15.10.2020). Авторці не потрібно було нічого вигадувати: за образом головної героїні, колишньої вчительки-словесниці, а відтак італійської заробітчанки Оксани, легко вгадується її особистий досвід. (tverdyna.ucoz.ua, 14.08.2015). Після повернення родини до міста над Дніпром Галинка продовжувала навчання в сто четвертій київській середній школі. Чи не провидіння для майбутньої словесниці? (Наукові записки. Літературознавство, 2014, № 41, с. 437).]
див.: філологи́ня
Словник української мови: в 11 томах, Т. 9, 1978, с. 366.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Провидѣ́ніе = провидїння (С. Жел.), про́мисл (С. Жел.), про́вид (Фр.); пере́дсуд (д. Предопредѣле́ніе).