Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 29 статей
Запропонувати свій переклад для «протягти»
Шукати «протягти» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Отпи́сывать, отписа́ть –
1) відпи́сувати, відписа́ти кому́ на що. [Відписа́ти на листа́].
• -ться (канцел.) – відпи́суватися, відписа́тися. [Доведе́ться відпи́суватися, щоб протягти́ час, а тут тимча́сом зро́бимо все, що тре́ба];
2) (по дух. завещ.) відпи́сувати, відписа́ти. См. Завеща́ть. [Всі до́бра рухо́мі й нерухо́мі відпи́сую дочці́].
• -нный – відпи́саний.
Провлачи́ть – проволочи́ти, проволокти́, протягти́ що; (некоторое время) проволочи́ти, проволокти́, протягти́, перетягти́ яки́йсь час.
• -чи́ть жалкое существование – проживоті́ти, прони́діти.
Провола́кивать, проволо́чь и проволочи́ть –
1) проволіка́ти, проволокти́, протяга́ти, протягти́ – кого́, що, (сквозь что) протяга́ти, протягти́ крізь що. [Протягла́ ни́тку крізь намисти́ну].
• -вать проволоку – протяга́ти дріт;
2) (время) зволіка́ти, для́ти, продля́ти (час), (дело) зволіка́ти (спра́ву); см. Длить, Тяну́ть.
• Проволо́ченный – проволо́чений, протя́гнений.
-ваться –
1) проволіка́тися, протяга́тися (через що);
2) для́тися, зволіка́тися з чим.
• -лочи́ться – проволочи́тися, прошля́тися яки́йсь час.
Продли́ть – продо́вжити, удо́вжити, протяг(ну́)ти́ що, чого́. [До́брому чолові́ку продо́вж, бо́же, ві́ку (Номис). Госпо́дь не протя́г їй ві́ку (Стор.). Продо́вжив ри́су до кра́ю сторі́нки].
• -дли́ть дело – протяг(ну́)ти́, затяг(ну́)ти́ спра́ву.
• -дли́ть время – протягти́ час.
• -дли́ть разговор – продо́вжити (протягти́) розмо́ву.
• -дли́ть срок, удостоверение – про[по]довжи́ти те́рмін, по́свідку.
• -дли́ть век, жизнь – продо́вжи́ти (протягти́) ві́ку, життя́. [Продовжи́ житє́ моє́ земне́є (Франко)].
Продолжа́ть, продо́лжить –
1) (в пространстве) продо́вжувати, продо́вжити, про(с)тяга́ти, про(с)тяг(ну́)ти́. [Продо́вжити про́сту лі́нію до пере́тину її́ з ко́лом];
2) (во времени) продо́вжувати, продо́вжити, прова́дити (да́лі), ве́сти́ да́лі, пра́вити да́лі, (описат.) виво́дити да́лі ни́тку чого́; см. Продли́ть. [Продо́вжувати ра́ління (Звин.). Кра́щі умо́ви життя́ продо́вжили його́ вік. Поча́в свою́ літерату́рну кар’є́ру оповіда́ннями в реа́льних тона́х, прова́див її́ да́лі натуралісти́чною по́вістю (Єфр.). Виво́дить да́лі ни́тку кра́щих тради́цій украї́нського письме́нства (Єфр.)].
• -жа́ть говорить, петь, читать, итти и т. д. – да́лі каза́ти, да́лі співа́ти, да́лі чита́ти, да́лі йти и т. д. [Сти́снув кула́к і гі́рко каза́в да́лі (Крим.). Співа́ли собі́ да́лі (Крим.)].
• -жа́ть работу – прова́дити да́лі робо́ту (пра́цю), працюва́ти да́лі.
• -жа́ть разговор – прова́дити, ве́сти да́лі розмо́ву, розмовля́ти да́лі.
• -жа́ть говорить, -жа́ть речь – прова́дити (пра́вити), ве́сти да́лі, каза́ти да́лі. [«Вхо́джу я до ха́ти», – прова́див да́лі Свири́д (Коцюб.). Русте́м вів да́лі (Коцюб.). Спокі́йно пра́вить да́лі (Л. Укр.)].
• -жа́ть путь – іти́ да́лі, продо́вжувати доро́гу.
• -жа́ть войну – прова́дити да́лі війну́.
• -жа́ть своё – прова́дити (пра́вити) своє́. [Хоч що хоч йому́, а він таки́ своє́ прова́дить (Київщина)].
• -жить век – продо́вжити, протягти́ ві́ку кому́ (см. Продли́ть). -жить срок – продо́вжити, протягти́ те́рмін, речіне́ць (см. Продли́ть).
• Продо́лженный – продо́вжений, про(с)тя́гнений и про(с)тя́гнутий; прове́дений да́лі, прокла́дений да́лі.
Прота́скивать, протащи́ть – протяга́ти, протягти́, проволіка́ти, проволокти́, проволочи́ти, (что-л. громоздкое, вульг.) пропе́рти, протараба́нити, протарга́нити що крізь що, що повз що, куди́.
• Прота́щенный – протя́гнений и протя́гнутий, проволо́чений.
Протя́гивать, протяну́ть –
1) (простирать) простяга́ти, простягти́ и простягну́ти, протяга́ти, протягти́, простира́ти, просте́рти що до чо́го, що куди́, (вытягивать) вистяга́ти, ви́стягти що, (во мн.) попростяга́ти и т. д. [Верба́ вже розбу́ркалася і скрізь простяга́ла до со́нця блі́до-зеле́не ли́стячко (Грінч.). Він простя́г руку та й поблагослови́в мене́ (М. Вовч.). Як безси́льна дити́на протягну́в до не́ї ру́ки (Стеф.). Ру́ці свої́ простира́єте (Франко, Етн. Зб. V). Кучеря́ві в’язи́ попростяга́ли зеле́ні ла́пи над рі́чкою (ЗОЮР. II.)].
• -вать, -ну́ть руку, руки к кому, к чему – простяга́ти; простягти́ ру́ку, ру́ки, (о мног.) попростяга́ти ру́ки до ко́го, до чо́го, сяга́ти, сягну́ти, посягну́ти руко́ю за чим. [Тай посягну́в за ро́жею стріле́ць молоде́нький (Федьк.)].
• -ну́ть руку кому – простягти́, пода́ти ру́ку кому́.
• Не -вай руки, не дам – не простяга́й руки́, не дам.
• -ну́ть ногу, ноги (расправить, вытянуть) – простягти́, ви́стягти но́гу, но́ги, (о мног.) попростяга́ти, повистяга́ти но́ги. [Не лежи́ться мені́, но́гу то простягну́, то підко́рчу (Тесл.)].
• -ва́й ножки по одёжке – по своє́му лі́жку простяга́й ні́жку.
• -ну́ть ноги (умереть) – ви́простатися, простягти́ся, ду́ба да́ти, ґи́ґнути, освіжи́тися. [Я побі́г, так ще жи́ва була́; а мо́же вже до́сі й простягла́сь (Кониськ.). Я дам, дак тут і осві́житься (Борз.) Ґи́ґнув стари́й (Липовеч.)].
• -вать, -ну́ть верёвку поперёк улицы, двора – перепина́ти, переп’я́сти и перепну́ти моту́зку уперек ву́лиці, двора́.
• -ну́ть межу к самой реке – протягти́ межу́ до са́мої рі́чки;
2) что во что, через что, сквозь что – протяга́ти, протягти́, промика́ти, промкну́ти що в що, крізь що. [Ой протягну́ я волоко́нце крізь віко́нце (Чуб.)];
3) (дело, время) продля́ти, протягти́, проволокти́, проволово́дити (ді́ло, час); (прожить, перебиваясь) перетягти́, прокаланта́ти, перебідува́ти. [Продля́ли ці́лий день (Черк.). Як-не́будь ще цей ти́ждень перетя́гнемо (Зміїв.)].
• Лишь-бы -ну́ть время – аби́ протягти́, зага́яти час; аби день до ве́чора.
• Больной до вечера не -нет – хо́рий до ве́чора не дотя́гне, не ви́тягне, не доживе́;
4) (голосом) протяга́ти, протягти́. [Так? – я́кось зля́кано протя́г пое́т (Л. Укр.)].
• Говорить -вая слова – говори́ти з про́тягом, на-ро́зтяг.
• Протя́нутый – простя́гнутий и простя́гнений, протя́гнутий и -тя́гнений и т. д.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПОДВЕ́РГНУТЬ, подвергнуть жесто́кому истяза́нию /избие́нию/ кого не лиши́ти живо́го мі́сця на кому;
подвергнуть кри́тике (в газе́те) взя́ти на язи́к, (протягти́ в газе́ті).
ПРОДО́ЛЖИТЬ образ. підхопи́ти естафе́ту, (вік) протягти́ і похідн.;
ПРОЛОЖИ́ТЬ (колію) ще протягти́;
проложить доро́гу промости́ти шлях, поет. змурува́ти гости́нець, (до серця) протопта́ти /проте́рти, рідко простелити/ сте́жку;
проложи́вший ОКРЕМА УВАГА
ПРОТЯ́ГИВАТЬ (через що) тягти́, тягну́ти́, (ноги) ще витяга́ти;
по одёжке протягивай но́жки коротк. знай своє́ сті́йло;
протягивающий що /мн. хто/ протяга́є тощо, зви́клий протягати, ра́ди́й протягти́, за́йня́тий про́тягом, тяга́ч, протяга́ч, прикм. тягу́чий, тех. протяга́льний, протяжни́й, простяга́льний, витяга́льний, затяга́льний, складн. -тя́жний, -тяг [протягивающий ле́нты стрічкотя́жний, стрічкотя́г];
протягивающий вре́мя схи́льний тягти́ час;
протягивающийся/протягиваемый тя́ганий /протя́ганий, простя́ганий, витя́ганий, затя́ганий/, прикм. просте́ртий, простя́гнутий, /звук/ протя́жливий, протя́глий, тягу́чий;
протягивающийся простяжни́й;
протягивающийся на со́тни миль просте́ртий на со́тні миль;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Продлять, продлить – продо́вжувати, -жую, -жуєш, продо́вжити, -жу, -жиш, протяга́ти, -га́ю, -га́єш, протягти́, -гну́, -гнеш; -ться – продо́вжуватися, продо́вжитися, трива́ти, протрива́ти, -ва́ю, -ва́єш.
Протаскивать, протащить – протяга́ти, протягти́, -гну́, -гнеш, проволіка́ти, проволокти́, -лочу́, -чеш.
Протягивать, протянуть –
1) про(с)тяга́ти, -га́ю, -га́єш, про(с)тягти́, -гну́, -гне́ш;
2) (продлить) протяга́ти, протягти́.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Протягивать, -тянуть – протяга́ти, протягти́.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Протягивать
• Говорить, произносить, протягивать слова – говорити, вимовляти [з] протягом (на розтяг, спроквола).
• Лишь бы протянуть время – аби день до вечора; аби згаяти час.
• По одёжке протягивай ножки – по своєму ліжку простягай ніжку. Пр. Так кравець крає, як йому матерії стає. Пр. Живи [так], як кишеня дозволяє. Пр.
• Протянуть в печати кого (разг.) – протягти у пресі кого.
• Протянуть ноги (разг.) – простягти (витягти, випростати, відкинути) ноги; простягтися (витягтися, випростатися); опрягтися; (образн.) дуба дати (урізати).
• Протянуть руку к чему – простягти руку до чого; сягнути рукою до чого.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Протяга́ти, -га́ю, протя́гти́, -гну́, -неш –
1) протягивать, протянуть;
2) продолжать, продолжить, продлить;
протяга́тися, протя́гти́ся –
1) протягиваться, протянуться;
2) тянуться, длиться, продлиться.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Оттягивать, -тянуть –
1) (время, дело) – протягувати, протягти, проволіка́ти, проволокти;
2) (медлить с чем) – отяга́тися, зволіка́ти, зволокти з чим…

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Протяга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. протягти́, -гну́, -неш, гл.
1) Протягивать, протянуть. Ой протягну я волоконце крізь віконце. Чуб. V. 618. Іде і тягне за собою рядно, — по всьому двору протяг. Харьк. у.
2) Продолжать, продолжить, продлить. Господь не протяг їй віку. Стор. МПр. 63.
Протягти́, -ся. См. Протягати, -ся.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

Протаскивать, протащить — протяга́ти, протягти́, проволіка́ти, проволокти́.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Провлека́ть, провле́чь = проволїка́ти, протяга́ти, проволокти́, протягти́.
Провола́кивать, проволо́чь, проволочи́ть, ся = проволїка́ти, протяга́ти, проволокти́, протягти́, ся. – П. вре́мя =одволїка́ти (Л. С.), проволокти́, продля́ти.
Продли́ть, ся = 1. продо́вжити, удо́вжити (С. Ш.), протягти́, ся. — Доброму чоловіку продовж Бог віку. н. пр. 2. проба́вити, ся, задля́ти ся, продля́ти ся, прога́яти, пробари́ти ся.
Продолжа́ть, продолжи́ть, ся = 1. продовжа́ти, протяга́ти, простяга́ти, ся, тріва́ти (С. Ш.), точи́тися (С. Ш.), продовжи́ти, ся (С. Жел.), удовжи́ти, ся (С. Ш.), протягти́, простягти́, ся. — Доброму чоловіку продовж Бог віку. н. пр. — Не довго це протягнеть ся. — Що протягне́ть ся, то не минеть ся. н. пр. — Ця балка простягаєть ся аж до самої межі. Кр. 2. д. Дли́ть, ся 1 і Продли́ть, ся 1.
Простира́ть, простере́ть, ся = простяга́ти (С. З. Л), протяга́ти, тягти́, ся (С. Л.), простягти́, протягти́, ся; дохо́дити, сяга́ти, дійти́. — Став простягаєть ся аж до лїсу. — Степ тягне аж до моря. С. Л. — Сягає широко земля московська, та тїсно, сумно там людському серцю. К. Б.
Прота́скивать, протащи́ть, ся = протяга́ти, протягти́, ся, проволокти́, ся, протарга́нити, проти́рити, протелю́щити. — Проволїк через двір та й кинув.
Протя́гивать, протяну́ть, ся = 1. протяга́ти, простяга́ти, протягти́, простягти́, ся. — Не прикладав му́ки, не простягай руки. н. пр. — Вона, простягла обидві руки і поклала їх. Лев. — І до братів своїх темних простягали руки, всїм бажали вони мира, волї і науки. К. X. — І простягши він руку, приторкнувсь до нього. К. Св. П. — По одёжкѣ протя́гивай но́жки = по своєму́ ліжку простяга́й ніжки. н. пр. — Протяну́ть но́ги = уме́рти, ду́ба да́ти. 2. тягти, волокти́, протягти́, проволокти, проволочи́ти (час, дїло) і д, Длить і Ме́длить.
Тяну́ть = 1. (притянуть) — тягти́, притягти́. — Тягти човен. 2. (вы́тянуть, ся) — а) витяга́ти, ви́тягти. — Печена цибуля добре витягає гній з чиряка. — б) розтяга́ти, витяга́ти, розтягти, ви́тягти. — Розтягати полотно. 3. (протяну́ть ся) — тягти́, протягти́. — Трохи не пів віку треба було тягти службу. Лев. — Тягне дїло. 4. ва́жити, ма́ти вагу́ і д. Вѣ́сить 2. — Тяну́ть чью сто́рону = тягти́ за ко́го. — Тя́нетъ, тяну́ло = а) ма́нить, корти́ть, кортїло. — Його кортить гуляти. — б) ва́дить, ну́дить, тя́гне. — Наїв ся, аж нудить мене. — Тяну́ть = тягти́ (С. Ш.), цму́лити (горілочку).

Запропонуйте свій переклад