Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 36 статей
Запропонувати свій переклад для «реп’ях»
Шукати «реп’ях» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Ба́нный – ла́зневий.
• Пристал ко мне как -ый лист – причепи́вся до ме́не як реп’я́х, як ше́вська смола́ до чо́бота.
Козю́ля –
1) зоол. – га́дина, гадю́ка, змія́;
2) (репей) реп’я́х (-ха́).
Колю́чка –
1) шпи́чка, колю́чка, шпи́лька, остю́к (-ка́), ко́лька; соб. (шипы) те́рня (ср. р.);
2) (раст. Carduus) будя́к (-ка́), (соб.) будя́ччя, реп’я́х (-ха́), (соб.) реп’я́шшя, баранці́ и пр.; см. ещё Колю́ка.
Ли́пкий –
1) (мокрый, липнущий) липки́й, липу́чий, прили́пчастий. [Вона́ мене́ по ті́лу ма́же липки́м, воню́чим, як смола́ (Метл.). Ллє́ться дощ, і шляхи́ та тротуа́ри вкрива́ються липу́чим брудни́м ка́лом (Крим.)];
2) (прилипающий, хваткий) липки́й, прили́пчастий, чіпки́й, мастки́й, беручки́й, берки́й. [Лю́бить квітча́тися прили́пчастими лопухо́вими ґу́дзиками (Франко). Чіпки́й, як реп’я́х (Васильч.). Мастка́ земля́ (Звиног.). Берки́й сі́рий глей (Черкас.)].
Привя́зываться, привяза́ться –
1) прив’я́зуватися, прив’яза́тися, припина́тися, прип’я́сти́ся. [Сиді́ла на схо́дах, що прова́дили до прича́лу, де прив’я́зувались човни́ (Л. Укр.)];
2) (пристать, не отходить) ув’я́зуватися, ув’яза́тися до ко́го, за ким, присота́тися, навра́титися. [Ой верни́сь, бідо́! чого́ ти вв’яза́лась? Пішли́ ми в садо́к, і він до нас присота́вся (Чигир. п.). Навра́тивсь як соба́ка (Мнж.)];
3) (к кому, к чему: придираться, приставать, прицепиться) в’я́знути, прив’я́знути, ув’я́знути, нав’я́з(ну)ти, в’яза́тися, ув’яза́тися, нав’я́зуватися, нав’яза́тися до ко́го, до чо́го, чіпля́тися, при[в]чепи́тися до ко́го или кого́ за що, нала́зити, налі́зти на ко́го или до ко́го, сі́катися, присі́куватися, присі́катися, присі́патися, скіпа́тися, прискі́пуватися, прискі́патися до ко́го; срв. Пристава́ть, Придира́ться, Цепля́ться. [Чого́ ти в’я́знеш до нас? (Звиног.). Чого́ вона́ прив’я́зла до ме́не? (Васильч.). Причепи́вся, як реп’я́х (Ном.). Ні з сьо́го, ні з то́го за що-не́будь уче́питься (Звиног.). Учепи́вся, як гріх села́ (Ном.). Присі́калася на́че оса́ (Кониськ.). Чого́ ви на нас нала́зите? (Мирн.). Чого́ се він до ме́не присі́пався?].
• -вя́зываться к каждому слову – чіпля́тися ко́жного сло́ва, за ко́жне сло́во;
4) прихиля́тися, прихили́тися, приверта́тися, приверну́тися до ко́го, до чо́го, приклада́тися прикла́стися до чо́го. [Він до ме́не був прихили́вся всіє́ю душе́ю (Крим.). Я відра́зу приверну́лась до те́бе се́рцем за твою́ лагі́дність (Л. Укр.). З бі́льшим за́палом приклада́вся до нау́ки (Франко)].
Прилипа́ть, прили́пнуть –
1) прилипа́ти, ли́пнути, прили́пнути, пристава́ти, приста́ти, прикипа́ти, прикипі́ти, (диал.) припада́ти, припа́сти, улипа́ти, ули́пнути, (во множ.) поприлипа́ти, попристава́ти и т. д. до чо́го. [Прохоло́ла соро́чка мо́кра та так і прили́пла до ті́ла (Тесл.). Ганча́р мача́є пра́ву ру́ку у во́ду, аби́ гли́на не припа́ла до руки́ (Шух.)].
• Смола -пла к руке – смола́ приста́ла (прили́пла, ули́пла) до руки́.
• Снег и грязь -па́ют к колёсам – сніг і грязь (боло́то) ли́пнуть до колі́с.
• -па́ть, -нуть к кому (не давать покоя) – чіпля́тися, причепи́тися, ли́пнути, прили́пнути до ко́го. [Пусти́ до се́бе зли́дні на три дні, вони́ до те́бе на ві́ки прили́пнуть (Конис.)].
• -ли́п что банный лист – причепи́вся (учепи́вся) як реп’я́х, приста́в (прили́п) як ше́вська смола́ до чо́бота;
2) (о болезнях) пристава́ти, приста́ти до ко́го, перехо́дити, перейти́ на ко́го, чіпля́тися, сов. причепи́тися до ко́го, вчепи́тися кого́, начепи́тися на ко́го.
Пристава́ть, приста́ть –
1) пристава́ти, приста́ти, ли́пнути, прилипа́ти, прили́пнути, бра́тися, взя́тися до чо́го, чіпля́тися, учепи́тися до чо́го и чого́, налі́плюватися, наліпи́тися на що, (во множ.) попристава́ти, поприлипа́ти, почіпля́тися, поналі́плюватися. [Бага́тий брат ви́мазав усере́дині кру́жку ме́дом, щоб приста́ло те, що мі́ритимуть (Грінч.). Боло́то бере́ться до колі́с (Хотин. п.). Як прило́жиш до ті́ла, так і ві́зьметься (Радомиш. п.). Смола́ прили́пла до рук (Ум.). По пле́чах було́ нахво́ськає та́к, що аж соро́чка до ті́ла прили́пне (Кониськ.). Пі́деш на база́р, налі́питься боло́то на чо́боти, – хоч ноже́м зчища́й (Звин.)].
• -ста́л ко мне, как банный лист – приста́в (прили́п) до ме́не як ше́вська смола́ до чо́бота, узя́всь до ме́не смоло́ю, узя́вся (причепи́вся) як реп’я́х, реп’яхо́м узя́вся, приче́пою причепи́вся, сльото́ю узя́вся (прив’я́з);
2) (присоединиться) пристава́ти, приста́ти, прилуча́тися, прилучи́тися, (примкнуть) приверну́ти, прича́литися до ко́го, до чо́го, (во множ.) попристава́ти, поприлуча́тися до ко́го, до чо́го. [Ні до ко́го не пристає́ і до се́бе не прийма́є (Стор.). Хтось сти́ха заві́в пі́сню, до ньо́го приста́в ще оди́н го́лос (Коцюб.). Си́ла люде́й приверну́лась до украї́нства (Рідн. Край)];
3) (привязаться, неотступно следовать) пристава́ти, приста́ти, ув’я́зуватися, ув’яза́тися, ув’я́знути, уплу́туватися, уплу́татися до ко́го и за ким, присота́тися, присі́катися, прикаса́тися, присаха́тися до ко́го, учепи́тися до ко́го и за ким, причепи́тися до ко́го, нав’я́зуватися, нав’яза́тися на ко́го; срв. Привяза́ться 2. [Ой ти, ту́го, ой ти, жу́рбо, не приста́нь до ме́не (Метл.). Я пішла́ до них, а вну́чок уплу́тався за мно́ю й собі́ (Новомоск. п.). Де не взяла́сь соба́ка в бі́са – чи з-під ворі́т, чи із-за лі́си – присі́калася, аж вищи́ть (Гліб.). Раз прийшло́сь йому́ йти уночі́ ву́лицею, а ві́дьма нав’яза́лась на йо́го соба́кою (Драг.)];
4) (надоедать кому; не давать покою, придираться) в’я́знути, прив’я́знути до ко́го, нав’я́знути, в’яза́тися до ко́го, насти́рюватися и настиря́тися, (осо́ю) лі́зти в ві́чі кому́, (привязаться) чіпля́тися, причепи́тися до ко́го, учепи́тися до ко́го и кого́, начепи́тися на ко́го, сі́катися (н. вр. сі́каюся, -каєшся…), присі́куватися, присі́катися до ко́го, си́катися (си́чуся; -чешся…), скіпа́тися, прискіпа́тися до ко́го, наскі́пуватися, наскі́па́тися на ко́го, присі́патися, присука́тися до ко́го, накаса́тися на ко́го, навра́титися на ко́го, ушня́питися до ко́го; срв. Привя́зываться 3. [Чого́ до ме́не в’я́знеш, мов злий дух? (Грінч.). Та що це вона́ прив’я́зла до ме́не? (Васильч.). Чого́ нав’я́з? (Коцюб.). Вереду́є та настиря́ється, як моро́члива та насти́рлива дити́на (Н.-Лев.). Найпе́рше до Ма́сі вчепи́лась: то ти, ка́же, вкра́ла (Свидн.). Мовчи́! чого́ ти вчепи́лась душі́ моє́ї (Коцюб.). Та ну-бо го́ді! Чого́ ти причепи́вся до йо́го? (Грінч.). Чого́ ви, – ка́же, – начепи́лись на ме́не (Тесл.). Вона́ як бу́де сі́катися до те́бе, то ти возьми́ гру́ші і розси́п (Рудч.). Присі́кався, як оса́ (Номис). Так і си́чуться до нас, як чмара́ та (Г. Барв.). Скіпа́ється до лісовика́: на́що ти мою́ коро́ву загна́в? (Новомоск. п.). Чого́ це ти на па́рубка наскі́пався? (Мирн.). Чого́ це він до ме́не присі́пався? (Осн. 1862). Накаса́ється на вас, як чорт на грі́шну ду́шу (Козелец.). Навра́тивсь, як соба́ка (Манж.). Чого́ ти до ме́не вшня́пився? (Липовеч.)].
• Не -ва́й ко мне! – не в’я́зни, не лізь, не чіпля́йся до ме́не! не клопочи́ (не моро́ч) мені́ голови́!
• -ва́ть, -та́ть к кому с требованиями, с просьбами, чтоб… – напосіда́ти(ся), напосі́сти(ся) на ко́го, наляга́ти, налягти́, наполяга́ти, наполягти́ на ко́го, щоб…, узя́тися до ко́го, намага́ти на ко́го, намага́тися, намогти́ся, щоб… [Вона́ зна́є, що аби́ напосі́ла на ба́тька, то чого́ хо́че – того́ й домо́жеться (Мова). Лю́ди напосіда́ються на ме́не: склика́й грома́ду (Кониськ.). Що ти, приче́по, наляга́єш на ме́не? (Гр.). Чого́ се вони́ на ме́не намага́ють? (Кониськ.). Тепе́р уже́ наполягла́, щоб купи́в їй оте́ бри́нькало (Мова). Раз пропа́ла на степу́ в чумакі́в соки́ра; до їдно́го всі взяли́сь: «Ти та й ти, псяві́ра» (Рудан.). Ді́ти ду́же намага́лись, щоб і їх узя́ти на хра́м (Грінч.)].
• -ста́ть к кому с ножём к горлу – з коро́ткими гужа́ми до ко́го приступи́ти;
5) (о болезни) пристава́ти, приста́ти, прили́пнути до ко́го, чіпля́тися и чіпа́тися, учепи́тися (диал. чепи́тися) кого́, причепи́тися до ко́го, начепи́тися на ко́го, прикида́тися, прики́нутися, підки́нутися, підсахну́тися. [Щоби́ не чіпа́лися вро́ки чи дити́ни, чи худоби́ни (Етн. Зб. V). Вже на ко́го наче́питься ця по́гань, не ско́ро одче́питься (Звин.)];
6) (к берегу) пристава́ти, приста́ти, прича́лювати(ся), прича́лити(ся), приверта́ти, приверну́ти (до бе́рега), (во множ.) попристава́ти, поприча́лювати(ся), поприверта́ти (до бе́рега); срв. Прича́ливать.
• Пароход -стаё́т по пути в трёх местах – паропла́в пристає́ доро́гою в трьох місця́х;
7) (останавливаться) става́ти, ста́ти де, у ко́го, прича́лювати, прича́лити до ко́го. [Прича́лив до старо́го знайо́мого, щоб і Анто́ся тут поста́вити, і само́му перебу́ти (Свидн.)];
8) -ста́ть кому, безл. (быть приличну кому) – приста́ти, ли́чити, випада́ти, подо́бати кому́ (що роби́ти). [Насампере́д, як приста́ло поря́дному подоро́жному, пода́всь він до коршми́ (Коцюб.)].
• Не -ста́ло – не приста́ло, не ли́чить, не випада́є, не подо́ба(є) (чого́ роби́ти); см. Подоба́ет, Прили́чествовать. [Сиді́ть до́ма на поко́ї не приста́ло козако́ві (Боров.). Я́кось то не випада́є вихваля́ти свої́х (Л. Укр.)];
9) -ста́ть кому и к кому (быть к лицу) – ли́чити, пасува́ти кому́ и до ко́го, бу́ти до лиця́ кому́.
• К нему усы не -ста́ли – йому́ ву́са не до лиця́, йому́ ву́са не ли́чать.
• -ста́ло, как к корове седло – приста́ло, як свині́ нари́тники;
10) (выбиться, из сил) пристава́ти, приста́ти, (о многих) попристава́ти. [Ой став ко́ник пристава́ти (Метл.). Моє́му миле́нькому во́лики приста́ли (Чуб. V)].
Прицепля́ться, прицепи́ться –
1) причі́[е́]плюватися и причіпля́тися, причепи́тися до чо́го, чіпля́тися до чо́го и на чо́му, почепи́тися на чо́му, учепи́тися и чепи́тися за що и чого́, (во множ.) попричі́[е́]плюватися, почіпля́тися и т. д., бу́ти приче́пленим до чо́го, поче́пленим до чо́го и на чо́му, уче́пленим за що и до чо́го. [Як реп’я́х той, уче́питься за ла́тані по́ли (Шевч.). Не до́вго ду́маючи, він чепи́вся на ту бері́зку (Франко). Пропа́сниця мене́ чепи́лась вчо́ра (Маковей)];
2) чіпля́тися, причепи́тися до ко́го, учепи́тися кого́ и до ко́го; см. Придира́ться, Привя́зываться 3, Пристава́ть 4. [Причепи́вся, як реп’я́х (Номис). Що-ж бо ви, ма́мо, мене́ ни́ні вчепи́лися, як оса́? (Франко)].

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПРИВЯЗА́ТЬСЯ, ув’яза́тися як реп’я́х, (про хворобу) прики́нутися;
привяза́ться к кому, 1. вчепи́тися кого, 2. прикипі́ти душею (і серцем) до кого;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Колючка –
1) колю́чка, шпи́чка, -ки;
2) (бот.) будя́к, -ка́, реп’я́х, -ха́.
Репейник, бот. – реп’я́х, -ха́; -ный – реп’яхо́вий, -а, -е.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Банный
• Пристал как банный лист – причепився, як реп’ях [до кожуха]. Пр. Прилип (пристав) [до мене], як шевська смола до чобота (до п’яти). Пр. Прилип, як до Ґандзі Пилип. Пр.
Лист
• Дрожит (трясётся) как осиновый лист – тремтить як осичина (осиковий лист); труситься як на ножі.
• Пристал (привязался) как банный лист – прилип (пристав) як шевська смола до чобота (до п’яти); причепився як реп’ях [до кожуха]; причепився, мов той реп’ях [до кожуха]; причепився, мов той реп’ях до овечої вовни; Прилип як до Гандзі Пилип. Пр.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Реп’я́х, -ха́ – репейник.

- Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) Вгору

Повадился кувшин по воду ходить, там ему и голову сложить. —
1. Пішов глечик по воду, та й голову там положив.
2. Повадився кухоль по воду ходить, поки йому ухо одламали.
3. Унадився, як свиня на моркву.
4. Віщував календар, та в помийницю впав.
5. Таке в’їдливе, що візьми та прямо й наплюй йому серед лоба.
6. Оце пристав, наче вош до кожуха.
7. Держиться, як вош кожуха.
8. Причепився (взявся), як реп’ях кожуха.
9. Учепився, як гріх села.
10. Вчепивсь, як злидні бондаря.
11. Прилип до мене, як шевська смола до чобота.
12. Лізе, як сліпий до тіста.
13. Лізе в вічі, мов оса.
14. Оце так, як та оса межи очі летить.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

реп’я́х, -ха; -яхи́, -хі́в

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Причепи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. Прицѣпиться; пристать, привязаться. Причепився, як реп’ях. Ном. № 2744. Вона як причепилась до його: «Скажи таки, чоловіче!» Рудч. Ск. І. 208.
Реп’я́х, -ха́, м.
1) Раст. Aretium lappa, репейникъ. Причепився, як реп’ях. Ном. № 2744.
2) — польови́й. Раст. Carduus nutans. ЗЮЗО. І. 174. Ум. Реп’яшо́к.
Реп’яшо́к, -шка́, м.
1) Ум. отъ реп’ях.
2) Раст. Xanthiun strumarium L. ЗЮЗО. I. 142.
3) Родъ вышивки. Чуб. VII. 427.
Узя́тися, візьму́ся, -мешся, гл.
1) Взяться. Коли взявся за гуж, не кажи, що не дуж. Ном. № 11014. За рученьки біленькі взявшись, балакали то сяк, то так. Котл. Кн. Таке ледащо придалось той одинчик, що Господи!... і за холодну воду не возьметься. Рудч. Ск. ІІ. 107. Узя́тися під бо́ки, у бо́ки. Подбочениться. Взявся під боки та й думає, що пан. Ном. № 2481. А парубки, узявшись в боки, навприсядки пішли. Шевч. 565.
2) Быть взятымъ, отнятымъ. Візьметься від них жених. Єв. Мр. II. 20.
3) Взяться, приняться за что, сдѣлать что. Не візьмешся за роботу, робота сама не зробиться. Ном. № 11017. Як приїду та додому, не візьмуся їсти. Нп. Виїхавши за Городок, взялися стреляти. Гол. І. 15.
4) Взяться, явиться. Де ся взяв татарин. Макс. Де взялося два купчики з Польщи, взяли таку коню ціну нарядили. Мет. 98. Відкіль се взявся неборак? Гліб. Початок і не можна знать, відкіля взявся. Ном. № 388.
5) Сочетаться бракомъ, пожениться. Хиба було коли в світі, щоб ті, що кохались, розійшлися, не взялися, — живими остались. Шевч. 269.
6) — чим. Обратиться во что. Упав сніжок на обліжок та взявся водою. Мет. 50. Загорілось моє серце, слово полум’ям взялося. К. Псал. 95. А той як підскоче та черконе по яблуні: вона так попелом і взялась. Рудч. Ск. II. 77. Уже моє золото гряззю взялось і не маячить. Г. Барв. 290. Стіни чорні, аж цвіллю взялися — т. е. покрылись плѣсенью. Мир. ХРВ. 24. Все так вогне́м і взяло́сь. Все было объято пламенемъ. ЗОЮР. І. 152.
7) Пристать, къ кому, чему. Узявся, як реп’ях. Ном. № 2745. Узявся до мене смолою. Як приложит до тіла, так і візьметься. Радомысл. у.
8) — ближ. Приблизиться. Козаки ближ взялися. Гол. І. 35.
9) Моро́зи взяли́ся, зи́мно ся взяло. Настали морозы, насталъ холодъ. Вх. Зн. 6.
Ухвати́тися, -чу́ся, -тишся, гл. = Ухопитися. Ухватився, як реп’ях. Ном. № 2745.
Ухопи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. Схватиться, ухватиться. Хто топипься — й за бритву вхопиться. Св. Л. 128. Ухопився, як реп’ях. Ном. № 2745. Ті як ухопляться: той руба, той деревню вивозить, той кичує, той оре. Рудч. Ск.
Учепи́тися, -плю́ся, -пишся, гл.
1) Зацѣпиться. Воли не стоять.... ярмом учепились. Г. Барв. 380.
2) — за. Ухватиться, схватиться за, прицѣпиться къ. Учепиться за поли. Стар. Як реп’ях той, учепиться за латані поли. Шевч. 242. Хоть же я, молода дівчино, в полі заблужуся, — ти прийдеш жито зажинати, я за тебе вчеплюся. Мет.
3) Съ род. п., съ предл. до или безъ него. Пристать, привязаться. Найперше до Масі вчепилась: то ти, каже, вкрала. Св. Л. 183. Кого біда учепиться, того тримається і руками, і ногами. Ном. №2170. Учепився, як гріх села. Ном. № 2746.
4) Прорости и укорениться. Дарма, що зерно зверху не гаразд заволочено, а підуть дощі, то воно вчепиться. Литин. у.

- Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) Вгору

Agrimonia eupatoria L. — пари́ло звича́йне (Сл, Ру, Оп); гладу́шник правди́вий (Мл), сметанник звичайний (Вх1); байбак польовий (Ан — СЛ), баті́г іва́нів (Сб — ДС), бедри́нець (Мг — ЗК), бедри́нич (Мг — ЗК), бігални́к (Мг — ЗК), бородавник (Ос — ПД), буквиця (Ан — СТ), бураки́ соба́чі (Сб — ПС), вербина (Ос — ПД), вербич (Ос — ПД), гармонія (Сл — СД), глади́ш (Мг — ЗК), глади́шник (Рг1, Пс, Жл, Ум, Ду, Ів, Ос — ПД, ВЛ), гладушник (Ос — ВЛ), глекопар (См — СД), горлянка (Сл), грудник (Ан — СЛ), ди(і)вина́ (Сб — ПД, ЗК), дяди́ (Сб — ПС), жолотник (Км), земляничник (Ан — СЛ), зілля від підриву (Ос — ВЛ), золотни́к (Нв, Вх1, Вх7, Mk, Мг — ВЛ, ЗК), зрадзі́ль(ля) (Шх, Ду, Сл — ГЦ), іванко́ве зілля(є) (Сб — ВЛ, ПС), іва́нове зі́лля (Сб — ВЛ), кі́шка (Ів), кожу́шечки (Ан, Ів — ПД), кожу́шка (Ан, Ів — СТ, СЛ), коров’як лісовий (Ос — ПД), кошка (Ан, См — ПД), ладишник (Ос — ВЛ), ла́пки ку́рячі (Го1, Мг — СЛ, ЗК), лепельки (Км), лепельник (Км), липе́ць (Сб — ПД), ли́пни́к (Ан, Кр, Ів, См, Мг — СД, СТ, ЗК), липнячо́к (Сб — ПД), лугова трава (Ос — ПС), маргалу́ші (Мг — ГЦ), маслянка (Вх, См — ДС, БУ), моклячни́к (Мг — ЗК), молочни́к гурки́й (Мг — ЗК), ненави́сник (Мг — ЗК), нечуйвітер (Сл — ПС), пари́ло (Рг1, Ан, Пс, Жл, Шс, Ян2, Ду, Ів, Сл, Mk, Ос, Мг — ЗАГ), парни́к (Ан, Ду, Ів, Mk, Ос, См, Мг — ПД, ВЛ, БУ, ЗК), печі́нник (Ан, Ів — ПД, ВЛ), печі́ночник (Ln, Мг — СТ, ЗК), підсмета́нник (Вх, Вх1 — ДС), порушень (Ан, Сл), при́воротень (Сб — ВЛ), пухарець польовий (Ан — СД), ранник (Ос — СД), репейник (Шс — СТ), репешник (Км), репи́й (Сб — ЗК), ре́пик (Гр, Ду), репій (Ан — СЛ), репі́йник (Сб — СД), репіча́й (См, Сб — ЗК), репник (Ан — ПД), реп’я́х(и́) (Сл, Мс, Сб — СТ, ВЛ, ПС, ДС), реп’яшки́ (Мн2, Ум, Rs, Ів, Сл, Mk, Ос — СД, ПД, ВЛ, ПС), реп’яшки польові (Ан — СД, СТ), ре(и)п’я́шник (Км, Мс — СТ), рибі́нка (Мл — ДС), рипі́й (Сб — СТ), рипка (Ан — СТ), рипля́к (Мал — ЗК), рипля́чка (Мг — ГЦ), риплячо́к (Мг — ЗК), ріпак (Mk, См — СЛ), ріпля́к (Сб — ЗК), ріпник (Сл), ріп’я́к (Мг, Сб — ДС, ЗК), ріп’ях жовтий (Ln — СТ), ріп’ячо́к (Жл), ріп’яшо́к (Мг — ЗК), рожа́нка (Мл — ВЛ), свирі́па (Сб — СД, СТ, ПД, ДС), сві́чечки ца́рські (Сб — ДС), сві́чка (Мг — ЗК), смета́нни́к (Нв, Вх, Gs, Жл, Шх, Ду, Mk — ВЛ, ДС, ГЦ), соба́чки (Сб — СТ, ПД), судопар (Ан — СЛ), товстушка дівчача (Сл — Сл), товстушка жіноча (См), ябло́шник (Мл), яблу́н (Мл), ягодни́к (Мг — ЗК).
Arctium lappa L. — лопу́х вели́кий (Сл; Мс — СТ); лопу́х бі́льший (Вх1, Вх2, Вх6, Мл), лопух звичайний (Во), лопу́х спра́вжній (Ру, Оп); бидля́к (Мг — ЗК), бода́к (Мг — ЗК), бодня́к (Мг — ЗК), будя́к (Мс — СТ), вовки́ (Гб — ПЗ), вопух гіркий (Км), ву́ші свинє́чі (Гб — ДС), дідівни́к (Ів), дідови́к (Мс — СТ), дідо́вни́к (Рг1, Пс, Жл, Ум, Ду, Ів, Сл, См — СД), дра́ча (Мг — ЗК), капелю́шник (Лс2 — ПЦ), лапу́х (Бк — БУ), лепу́х (Вх, Жл, Rs, Mk, Коб — СД, ПД, ВЛ, ДС), липу́х (Ан, Ів, Mk, Ос, Мс — СД, СТ, ПД, ДС), ло́пу́х (Гв, Чн, Нв, Вх, Рг1, Ср, Лч, Ln, Пс, Жл, Мн2, Hl, Mj, Ум, Гр, Ян4, Ду, Ів, Сл, Mk, Лс2, Ос, Ук, Гт, Он, Рм, Гб, Мг — ЗАГ), лопух гіркий (Км, Ос — ВЛ), лопу́х зеле́ний (Мс — СТ), лопу́х колю́чий (Мс — СТ), лопуха́ (Hz, Мс — СТ, ГЛ), лопу́ш(а) (Он, Км — БО), лопуши́на (Жл, Сл — ПС), лопу́шник (Рг1, Ln, Пс, Сл, Лс2 — СТ, ПЦ), лопушня́к (Жл, Ук), опу́ша (Ду), осетни́к (Мг — ЗК), оста́ча (Мг — ЗК), репі́(и́)й (Мг — БО, ЗК), репля́х (Мс, Мг — СТ, ЗК), реп’я́к (Ан, Гб — ДС), реп’я́х (Гв, Го1, Ум, Гр, Ду, Ів, Сл, Лс2, Ос, Ук, Мс, Мг, Сал — ЗАГ), реп’я́х колю́чий (Мс — СТ), реп’яхи́ (Ан, Ів, Мс — СТ), реп’я́шник (Мс — СТ), рипі́й (Мг — ЗК), рипля́к (Гд, Мг, Мал — БО, ГЦ, ЗК), рип’я́к (Нв, Мг — ГЦ, ЗК), ріпейник (Км), ріп’є́к (Жл), ріп’є́х (Жл), ріпля́к (Mk, Гт, Мг — ГЦ, ЗК), ріп’я́к (Во, Жл, Mk, Он — БО, ГЦ), ріп’я́х (Жл), уши циганські (Гб — ЛМ), чіпля́к (Гд — БО), щавій кінський (Ан — ПД, ВЛ).
Arctium tomentosum Miller — лопу́х повсти́стий (Сл); лопу́х косма́тий (Вх1, Мл), лопу́х павути́нистий (Ру, Оп); дідовник (Кр, Сл — СД), липу́х (Сл, Ос, Мс — СТ, ПД, СЛ), липу́х м’яки́й (Мс — СТ), лопу́х (Чн, Вл, Кр, Mj, Ян4, Сл, Ос, Мс, Кч — ЗАГ), лопу́х бі́лий (Мс — СТ), лопух шерстистий (Ln — СТ), лопуха́ (Мс — СТ), лопушник (Ср — СТ), лопу́шшя (Кч — БО), раци́й (Кч — БО), репейник (Hl, Mk — СТ, БУ), репля́х (Мс — СТ), ре(и)п’я́х (Го1, Сл, Км, Мс, Кч — СТ, СЛ, БО), рипі́й (Кч — БО), ріпля́х (Вх, Ду — ВЛ), ріп’я́к (Hl, См, Кч — ДС, БУ, БО), собаки попові (Км), язичник (Км).
Carduus nutans L. — будяк пони́клий (Сл, Ру, Оп; Mk); бодя́к полеви́й (Мл), осотій звислий (Вх1); бода́к (Гб, Кч — ДС, БО), бодець (Го1 — СЛ), бодяк (Чн, Рг1, Пс, Мн, Сл — СД, БО), бодяк красноголовий (Ан), будяк (Чн, Ср, Вл, Ln, Кр, Ду, Сл, Mk, Кч — СД, СТ, ПД, ВЛ, СЛ, БО), будяки́ (Ан, Ів), дзяпкали́вець (Мал — ЗК), корінь-сифіліс (Ос — ПД), люби-мене (Сл — СЛ), не-тронь-мене (Сл — СЛ), осе́ті(и)й (Бк — БУ), осо́тий (Шх, Ду, Сл — ГЦ), репей колкий (Ан — СЛ), репей щедруватий (Ан — СЛ), реп’я́х(и́) (Ум, Ів), реп’яхи́ польові́ (Вл, Ду, Сл), рипляк (Ан), рип’я́к (Ан), рип’я́х (Пс, Мн), ріпак (См — СД), ріп’я́к (Рг1, Пс, Ду, См — СД), ріп’ях (Ан), скин (Пс), татарник (Сл — ПС), чортополо́х (Рг1, Ср, Ан, Ln, Пс, Hl, Кр, Ян4, Дб, Ду, Ів, Mk — СД, СТ, БУ).
Datura stramonium L. — дурма́н звича́йний (Сл, Ру, Оп); ди́вдерев звича́йний (Вх1, Вх2, Вх6, Мл); ака́цник (Мг — ЗК), амбро́зія (Мг — ЗК), бидля́к (Мг — ЗК), біждерево (См — ДС), бізьдерево (Вх — ВЛ), білу́н (Жл, Mk, См, Мс — СТ, ПС), біс-дерево (Вх, Шк, Пс, Вх7, См — ВЛ, ДС), біси́на́ (Дз, Мс — СТ, ПД), бі́шене зі́лля(є) (Км, Сб — ДС), бле́кот (Зл, Рм — ПЦ), бликота́ (Мс, Сб — СТ, ПД), блихи́ цига́нські (Мг — ЗК), бода́к (Мг — ЗК), бодя́к (Ан, Tl, Мс, Мг — СТ, ЗК), Боже дерев(к)о (Mk, Гб — ЛМ), боли́голо́в (Шк, Жл, Mk, См, Мс, Мг — СТ, ЗК), боли́голова (Шк, Mk, См — СТ), будє́к (Сб — ГЦ), будля́к (Мг — ЗК), будя́к (Ум, Ів, Ос, См, Мг, Сб — СД, ПД, ДС, ЗК), будя́к колю́чий (Сб — ПД), буждерево (Mk), бузьде́рево (Вх, Вх1, Mk — ВЛ), буля́к (Сб — ДС), водоп’ян (Ан — СЛ), гапки́ (Вс), гломуша (Ан), головоло́м (Мс — СТ), девдерево (Hz — ГЛ), денде́ра (Пс, Мн, Вх7, Rs, Дб, Mk, Сб — СТ, ПД, ВЛ, ПЦ), денде́ре́во (Gs, Вх7, Mj — ПД, ДС, БУ), деревій (Сл — ПД), дзьоба́чка (Мг — ЗК), ди́вде(и)р (Вх, Вл, Вх6, Сл, Mk, Сб — ВЛ, ДС), ди́вдерев (Нв, Вх, Жл, Вх3, Ум, Сл, Mk — ПД, ВЛ, ДС), ди́вде́рево (Гв, Во, Вх, Рг1, Ан, Gs, Жл, Mj, Ян2, Ів, Сл, Mk, Ос, Сб — СД, ПД, ВЛ, ДС), дивдерина (Ос — ВЛ), ди́вдур (Вх6, Вх7 — ВЛ), дивздирив (Сл — СД), дивина (Рг1), дивур (Км), ди́нде́рево (Гв, Вх, Жл, Вх1, Вх7, Гр, Ос — ВЛ, ДС), диндир (Сл, Ос — ВЛ), дур (Вх7 — ПЦ), дур-зі́лля(є) (Вх, Пс, Жл, Вх1, Вх6, Сл, Mk, Ва, Ос, Ук, Мс, Мг, Сб — СД, СТ, ВЛ, ДС, ГЦ, ЗК), дур смердячий (Км), дури́голова (Мс — СТ), дури́ло (Мн2, Mk, Мг, Сб — СД, ПД, ЗК), дури́ця (Мс — СТ), дурі́(и́)йка (Км, Бк, См, Сб — ПД, БУ), дуріля (Ос — СД), дур-калюх (Км), дурма́л (Пч — ЗК), дурма́н (Во, Чн, Рг1, Ср, Ln, Жл, Мн2, Вх1, Вх6, Hl, Кр, Ум, Шс2, Гр, Ян3, Сл, Mk, Ос, Ук, Рм, Мс, Гб, Мг, Сб — ЗАГ), дурман білий (Сб — ПД), дурма́н колю́чий (Мс — СТ), дурма́нь (Пч — ЗК), дурна́ трава́ (Мг — ЗК), дурне́ зі́ллє (Сб — ПД), дурниш(ч)ник (Tl, См, Мг — СЛ, ЗК), дурноп’я́н (Рг1, Ан, Tl, Mj, Ів, См, Сб — СД, ПС), дурпан (Мн), жабрій (Гб — ЛМ), їжаки́ (Мс — СТ), кабани (Сл — ПС), кабанці (Сл — СД), ки́лавник (Сб — ЗК), колюк (См — СД), колю́ка(и́) (Рг1, Ан, Жл, Кр, Mk, Сб — СД, СТ, ГЦ), колюки-яблука (Ан), колю́ха(и́) (Км, Сб — СТ), колю́чка(и́) (Мс, Мг, Сб — СТ, ДС, ЗК), колючки великі (Ос — ПС), колю́чник (Мг — ЗК), коля́йка (Мг — ЗК), коля́чка (Мг — ЗК), колячни́к (Мг — ЗК), корінки (Mj), коро́бочки (Мс — СТ), коровиця (Mk — ПД), коровки́ (Ан, Ос, Сб — СД, ПД, СЛ), коровля́к колю́чий (Сб — ПД), коровник (Сл — ПС), коров’я́к(и́) (Ав, Вл, Ln, Жл, Вх1, Ум, Ян3, Ів, Сл, Mk, Ос, См, Мс, Сб — СД, СТ, ПД, ВЛ), корольки́ (Сб — ДС), корюки (Ан), коструба́йло (Мг — ЗК), кулю́х (Сб — ПЗ), лопки (Ан), люлю́к (Мс — СТ), мандрагу́ля (Мг — ЗК), матриґа́н (Гб2 — ГЦ), насі́ння сви́нське (Вх7 — ВЛ), немиця (Ln — СТ), ненави́сник (Гд — БО), ними́ця (Сб — ПЗ), німи́ця (Рг1, Го2, Mj, Ум, Ду, Ів, Mk, Мч, Мо, Ук, Мс, Мг — СД, СТ, ПД, ВЛ, ЗК), огірки́ бі́шені (Ан, Ln, Мг — СТ, СЛ, ЗК), огірки п’яні (Ан — СЛ), о́гурок ди́кий (Мг — ЗК), отра́ва (Мс — СТ), папри́ка ди́ка (Вх7 — ЗК), пу́кавка (Сб — ДС), репа́х (Рм — ПЦ), реп’я́х (Сб — ДС), рипляки́ (Сб — БУ), ріпля́к (Мг — ЗК), рост(о)ропша (Mk, См — ПД), сви́нки́ (Мс, Мг — СТ, ЗК), сікня́к ди́кий (Мг — ЗК), скажени́на (Мс — СТ), страхополо́х (Сб — ВЛ), ти(н)дара (Mk, Км), хвилівник (См — ВЛ), хвіливник (Сл), червишник (Ос — ПС), чорто́поло́х (Mk, Рм, Мг — ПД, ВЛ, ЗК), чуде́й (Сб — ГЦ), чудофа́й (Вх7, Мг, Сб — ДС, ЗК), шалей (Км), я́блука колю́чі (Км, Сб — СД), яд (Мс — СТ), яду́ха (Мс — СТ).
Xanthium spinosum L. — нетре́ба колю́ча (Ру, Оп; Мг — ЗК); колючки́ (Сл; Ян1, Ос, Мс — СД, СТ), страхополох колючка (Вх1, Вх2), страхополо́х коля́к (Мл); бариня (Км), борода́вочник (Мс — СТ), будя́к (Ан, Шк, Пс, Ду, Сл, Mk, Мс, Яна — СТ, ПД, БУ), будячки (Ан, Ос — ПД, ВЛ), виноград собачий (Ср, Ан, Ян4 — СТ), го́лочник (Мс — СТ), дуркоман (Км), дурма́н (Лс2 — ПЦ), дурнишник (Км), жах (Tl, Ян1, Ос — СД, СТ, ПД), каву́ни ди́кі (Мс — СТ), каприз (Го1 — СЛ), карлючки (Сл — СД), колюки (Сл — ПС), колючиха (Ан), колю́чка (Нв, Рг1, Ан, Гр, Ян4 — СТ, ВЛ, ГЦ), колю́чка трійча́та (Мс — СТ), коля́к (Вх, Жл, Ду — ДС), кольки (Ос — СД), коприз (Сл — СЛ), коровки (Ос — ПД), кура́й (Вл, Пс, Жл, Яна — СТ), липчиця (Сл, См — СД), любка (Ан — СТ), мотька (Го1 — СЛ), неждан-трава (Го1 — СЛ), не-займай (Сл — ПС), нелюбка (Mk — ПД), непотребка (Го2 — СЛ), нетре́ба (Чн, Ср, Ан, Го1, Шм, Шс2, Ян4, Сл, Mk, Мс — СД, СТ, ПД, СЛ), нетронь (Го2 — СЛ), не-тронь-мене (Ос — СТ), нечіпай-зіллє (Го1 — СЛ), ребро чортове (Ан — СТ), репей польовий (Км), репешка (Км), репешки (Ан, Tl — СТ), реп’як шубний (Ан — СТ), реп’ях (Сл — СД), реп’яшки (Ос — ПД), реп’яшок (Сл — СД), реп’яшок овечий (Км), розторопша (Го1 — СЛ), ростопша (См — СЛ), святе зілля (Ср, Mj, Ян4 — СТ), страхо́поло́х (Вх, Ан, Пс, Жл, Го1, Ду, Mk, Ос — ВЛ), тик-трава (Го2 — СЛ), торопки (Го1 — СЛ), три кольки (Ос — ПД), триго́льник (Ан, Жл, Го2 — СТ), трикутник-будяк (Сл — СЛ), трино́жник (Ан, Жл, Го2 — СТ), трійча́тка (Мс — СТ), туриця (См — ДС), холе́ра (Hz, Рг1, Ср, Ан, Пс, Го2, Шм, Шс2, Ян4, Ду — СТ, ПД, СЛ, ГЛ), холе́(є́)рна трава́ (Рг1, Ан, Ду, Сл, Км — ПД), чо(е)рто́поло́х (Рг1, Ан, Пс, Hl, Ду, Сл, Mk, Ос, См — ПД, ДС, БУ).
Xanthium strumarium L. — нетре́ба звича́йна (Ру, Оп); ове́чий реп’яшо́к (Сл; Ум, Ів), страхополо́х звича́йний (Мл), страхополох туриця (Вх1); арепей (Км), безсмертки лілові (Ан), бодя́к (Мг — ЗК), будячки (Ос — СД, ВЛ), волошки (Ан — СТ), дзьоба́чка (Мг — ЗК), драпа́ча (Мг — ЗК), дурнишник (Чн, Шм, Ос, См — СД, СТ, СЛ), залу́чник (Рг1, Пс, Ум, Ду, Ів, Сл, Mk — ПД), зо́бник (Рг1, Ан, Пс, Ів), їжовник (Км), китка (Ан — СЛ), коловатник (Ан — СЛ), колюка (Сл — ВЛ), колю́чка (Гт, Мг — ЗК), колячки́ (Гт, Мг — ЗК), кольки (Ос — СД), коровки (Ос — СД), коров’як (Сл — СД), нечуйві́тер (Мг — ЗК), овинки́ (Мг — ЗК), орепей (Ан — СЛ), постильник (Го1 — СЛ), репіх (Сл — ПС), реп’я́х (Ян1, Ян4, Сл, Mk, Ос, Мг — СТ, ПД, ПС, ЗК), реп’яшки (Рг1, Ан, Сл, Ос, См — ЗАГ), реп’яшо́к (Рг1, Ан, Ду, Сл, См — СД, ВЛ), рипи́й (Мг — ЗК), рип’я́к (Мг — ЗК), рип’я́нка (Мг — ЗК), рі(и)пля́к (Мг — ЗК), ріп’яшок овечий (Ср, Ан, Шс2, Ян4 — СТ), свинки́ (Вх, Вх1, Ум, Ду — ВЛ), свинюхи (Ос — ПД), свинюшки (Сл — СЛ), скаженюха (Ан — СТ), собачки (См — ПС), сухоцвіт (Ан), тури́ця (Нв, Ду — ГЦ), холе́ра (Мг — ЗК), чорто́поло́х (См, Мг — ДС, ЗК).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Арепе́йникъ, аре́пьи, рос. Carduus = реп’я́х, будя́к, колю́чка. С. Ан.
Ба́тарь = лопу́х, реп’я́х та инший бур’я́н.
Впива́ться = 1. втя́гувати ся. — Його так скоро не напоїш — він уже втягнув ся. 2. в’їда́ти ся, уїда́ти ся (С. З.), впива́ти ся, уп’я́сти ся. — До ноги уїдають ся в тіло. С. З. — Уп’яв ся, як реп’ях. н. пр. — Як п’явка впяла ся.
Вцѣпи́ться, вцѣпля́ться = вчепи́ти ся, учепи́ти ся, учепі́рити ся (С. Ш.), вче́плювати ся. — Де ти, бідо, вродилась, що до мене вчепилась? н. п. — Учепив ся, як реп’ях. н. пр.
Репе́й = 1. д. Репе́йникъ. 2. репъя́х (насїння).
Репе́йникъ, репейни́шникъ, рос. Lappa Tourn = лопу́х, L. major Gartn. — дїдовни́к, репъя́х, репъяхи́. С. Ан. — Держить ся, як репъях кожуха. н. пр.

Запропонуйте свій переклад