Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 46 статей
Запропонувати свій переклад для «санки»
Шукати «санки» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Вва́ливаться, ввали́ться –
1) ува́лювати, ували́ти, ува́люватися, ували́тися, вкида́тися, вки́нутися, упада́ти, упа́сти в щось. [Ували́вся у са́нки. Всі так і ввали́ли в ха́ту]; (насильно) вти́ритися, (о многих) повти́рюватися, всу́нутися. [Всу́нувсь у чужу́ ха́ту];
2) (о глазах, щёках и т. п.) запа́сти, запа́стися, позапада́ти, опа́сти, впа́сти.
• Глаза, щёки ввали́лись – о́чі, що́ки повтяга́ло, позатяга́ло кому-неб.; о́чі, що́ки запа́ли, запа́лися, позапа́дали.
• Ввали́вшийся (глаз, щека) – запа́лий, ямкува́тий. [Запа́лі (позапада́лі) о́чі].
Взва́ливать, взвали́ть – накида́ти, наки́нути щось на ко́го, на що, верну́ти (сов. зверну́ти), скида́ти, ски́нути, ско́чувати, скоти́ти, зса́джувати, зсади́ти.
• В. на плечи, на спину – бра́ти, взя́ти на обере́мок, завдава́ти, завда́ти кому́сь на пле́чі. [На йо́го цю робо́ту наки́нуто. Де-б яка́ робо́та не тра́пилася, усе́ собі́ на ши́ю ве́рне. Кабана́ на віз скоти́ли. Зсади́ли коло́ду на са́нки. Завда́в йому́ клу́нок на пле́чі. Візьмі́ть її́ на обере́мок да й несі́ть].
Кувы́рк, межд. и нрч. – берки́ць, куви́рдь. [Санки́ ї́хали, ї́хали, а да́лі берки́ць! та в прова́лля (Яворн.). Берки́ць у яр! (Рудч.). Куви́рдь! та й переки́нувсь у хо́рта (Яворн.)]. Задать -вы́рк-коллегию, см. Дать кувырка́ (под Кувыро́к).
От’е́здить – від’ї́здити, скінчи́ти їзду́. [Від’ї́здив уже́, я своє́, більш не ї́здитиму. Са́нки своє́ вже від’ї́здили: тепе́р ті́льки на дро́ва судні́ (годны)].
Па́рный –
1) (составляющий пару) пари́стий, па́рний, до па́ри. [До́брі воли́, та не пари́сті. Па́рне число́].
• Не -ный – не пари́стий, не па́ра, не до па́ри.
• Не -ные предметы – ро́зпари (-рів), ро́зпарки. [Воли́-ро́зпари];
2) (об экипажах: для пары лошадей, волов) па́рний, парови́й, на па́ру (ко́ней, волі́в), парокі́нний, двукі́нний. [Парови́й віз (= для пары лошадей или волов). Двукі́нні санки́];
3) См. Па́ркий.
Подрезно́й –
1) (подрезанный) підтя́тий, підрі́заний; см. под Подреза́ть;
2) -ны́е сани – са́ні (санки́) на підрі́зах.
По́дрезь и По́дрез – (у саней, коньков) підрі́з (-за). [Санки́ на підрі́зах].
Поря́док – поря́док (-дку), ряд (-ду), лад (р. ла́ду́), стрій (-ро́ю), по́лад, розпоря́док, (в действии, в работе) ра́да, чин (-ну), (очередь следования) че́рга́, ко́лія. [Грома́дський поря́док (Куліш). Після тата́рщини нові́ поря́дки на Украї́ні поста́ли (Куліш). Наро́дній добро́бут зале́жить від то́го, які́ зако́ни даю́ть наро́дові ряд (Леонт.). Держа́вний лад. Прива́тна вла́сність, то – осно́ва тепе́рішнього капіталісти́чного ладу́ (Єфр.). Світови́й стрій одві́чний (Л. Укр.). Ні ладу́, ні по́ладу нема́. Життя́ почина́лось своє́ю черго́ю (Коцюбинськ.). Тепе́р прийшла́ ко́лія, так тре́ба йти].
• Привычный -док (обыкновенье) – зви́ча́й (р. зви́ча́ю).
• Установленный -док (правило) – устано́ва. [Сам я зна́ю всі вхо́ди й звича́ї в (йо́го) ха́ті (Франко). У ньо́го (па́на) така́ встано́ва, що попе́реду відроби́ па́нові, хоч-би ту громові́ ку́лі леті́ли, а вже відта́к – собі́ (Франко)].
• В -дке – як слід, у поря́дку. [У ме́не все як слід, ка́же Ове́рко: худо́бі позано́сив, понапува́в, клу́ня і возі́вня на замку́ (Кониськ.)].
• В таком -дке размещать(ся) (о людях) – таки́м ладо́м, таки́м розпоря́дком ста́вити, поста́вити (става́ти, ста́ти).
• По -дку – по ря́ду, по ря́ду че́рги, за ря́дом, по ко́лії, у поря́док. [Спа́ло на ду́мку й мені́, дові́давшись пи́льно про все з поча́тку, списа́ти по ря́ду (Єв.). Він пра́вив по ря́ду че́рги своє́ї слу́жбу перед бо́гом (Єв.). Тоді́ по ко́лії підхо́дили і дру́гі (до сто́лу) і ко́жен розпи́сувавсь (Свид.)].
• В -дке содержать (дело) – ма́ти, трима́ти (спра́ву) в поря́дку; на поря́дках соде́ржувати (спра́ву). [Господа́рство соде́ржувала на поря́дках (Квіт.)].
• Давать -док – знахо́дити, знайти́ лад кому́, чому́, дава́ти, да́ти лад кому́, чому́, знахо́дити, чини́ти, дава́ти ярмі́с кому́, чому́, ряди́ти, уряди́ти, розпоряди́ти що. [Ві́йсько стоя́ло, ладу́ не зна́ло, пан Іва́н ішо́в, лад ві́йську знайшо́в. Мене́ на дво́рі дру́гі дожида́ються; – тре́ба усі́м ярмі́с да́ти (Мирн.). Старшина́ приї́де, розпоряди́ть та й знов на ху́тір. Чолові́к ми́слить, а бог ря́дить].
• Приводить в -док –
1) (о деле, работе или группе предметов) дово́дити, дове́сти до ладу́, роби́ти, зроби́ти лад чому́, зво́дити, зве́сти до поря́дку (на лад), упорядко́вувати, упорядкува́ти, ула́годжувати, ула́годити, ула́джувати, ула́дити, уладна́ти, направля́ти, напра́вити що. [Си́лувалась доро́гою упорядкува́ти свої́ думки́, зупини́ти їх на чім-не́будь одні́м (Франко). Хтось штовхну́в ді́жечку з водо́ю… пооблива́в оде́жу, з’яви́вся сто́рож… і дові́в зно́ву все до ладу́ (Грінч.)];
2) (о предметах отдельных) оправля́ти, опра́вити, обла́годжувати, обла́годити, опоря́джувати, опоряджа́ти, опоряди́ти, упоря́джувати, упоряджа́ти, упоряди́ти, припоряджа́ти, припоряди́ти, наряджа́ти, наряди́ти, направля́ти, напра́вити, виладно́вувати, ви́ладнати, по́рати, упо́рати що; (наводить чистоту) прибира́ти, прибра́ти, чепури́ти, причепури́ти -ся (себя), відхре́щувати, відхрести́ти. [Збери́ всі чо́вни, що оста́лись, і га́рно за́раз їх опра́в (Котл.). Тре́ба упоряди́ть шко́лу. Ми йому́ ґа́нки наряди́ли. Пого́нич узя́в по́рати санки́ (Крим.). Вми́лася холо́дною водо́ю, щоб не зна́ти було́ сліз, ще причепури́лася тро́хи й пішла́ (Грінч.). Там таке́ вдо́ма заста́ла, що наси́лу-си́лу відхрести́ла (Свид.)].
• Заводить -дки – порядкува́ти; лад, поря́док, розпоря́док запрова́джувати, запрова́дити. [Коза́цтво перебива́ло королі́вським уря́дам порядкува́ти по свої́й уподо́бі (Куліш)].
• Заведены, существуют -дки – звича́ї пово́дяться. [Що то за лю́ди в ній (у бу́рсі) живу́ть, і що то за звича́ї пово́дяться в ній (Яворн.)].
• -док наводить в чём – лад дава́ти, да́ти, лад роби́ти, лад знахо́дити чому́, упорядко́вувати, упорядкува́ти, на лад зво́дити, зве́сти́ що. [Дячи́ха господарюва́ла і всьому́ лад дава́ла (М. Вовч.)].
• Прийти в -док – зійти́, спа́сти на лад. [Як попорядку́є з ти́ждень, то на́че все й на лад спаде́ (Мова)].
• Стать, поставить на -док дня – ста́ти, поста́вити на че́ргу дня, на поря́док де́нний. [Жіно́че пита́ння ста́ло наре́шті тут (у Галичині́) на че́ргу дня (Єфр.)].
• Соблюдать -док – доде́ржувати, доде́ржати поря́дку, гляді́ти, догляді́ти поря́дку. [Гляди́, дя́дьку, поря́дку].
• Нарушать -док – пору́шувати, пору́шити лад, поря́док, розпоря́док, лама́ти, злама́ти зви́ча́й, -ча́ї.
• Нарушение -дка – пору́шування, пору́шення ладу́ и т. д., лама́ння звича́ю, -їв.
• Плохие -дки – безла́ддя (-дя), бе́злад (-ду); (по вине блюдущих или устанавливающих -дки органов) – безуря́ддя.
• Никакого -дка не стало – нія́кого ладу́ не ста́ло.
• Поддерживать -док – пильнува́ти ладу́.
• Правовой -док – пра́вний, правови́й лад.
• Смотреть за -дком – ве́сти́ поря́док.
• По поря́дку – підря́д, по-че́рзі́, по́ряду.
• В алфавитном -ке – за абе́ткою, в абе́тковім поря́дку.
• В обычном -ке – звича́йним поря́дком.
• В спешном -ке – нега́йно, спі́шно.
• В -ке очереди – за ря́дом, по ря́ду че́рги.
• В -ке настоящего постановления – поря́дком ціє́ї постано́ви.
• В -ке назначения, выдвижения – поря́дком призна́чення, висува́ння.
• В судебном -ке – судо́вно[е].
• Для -ку (без существен. надобности) – для годи́ться.
• В -ке вещей – як во́диться, як звича́йно, як слід, як годи́ться.
• Это в -ке вещей – це річ звича́йна.
По́шевни – гла́бці́ (-бців и -бе́ць), глабча́сті са́ни, широ́кі санки́ ви́стелені лу́бом.
Продава́ть, прода́ть –
1) продава́ти, прода́ти, спро́дати, (о мн.) попро́дати (распродавать) спро́дувати и спродава́ти, спро́дати, (о мн.) поспро́дувати. [Купу́ють, продаю́ть, міняю́ть крам на крам (М.
• Стар.). Прода́й, моя́ ма́ти, коня́ вороно́го (Пісня). Шко́да ме́ні й до́сі тіє́ї па́сіки, що я її́ спро́дав (М. Вовч.). Шкода́, що санки́ спро́дали (Гр. Григ.). Усе́ потро́ху спро́дували, з того́ ті́льки й жили́ (Кониськ.). Попро́дав усю́ худо́бу. Прода́в ду́шу чо́ртові].
• -дать всё – спро́дати, ви́продати, попро́дати все, (без дополн.) ви́продатися, спро́датися; (о домашних животных) попро́дати до ноги́ (срв. Распрода́ть). [Біле́ти ви́продано всі (Грінч.). Хоч за́раз спро́дуйся, паку́йся – та й на Куба́нські степи́ (Неч.-Лев.). Попро́дали худо́бу до ноги́ (Основа)].
• -дава́ть водку – продава́ти, шинкува́ти горі́лку (и горі́лкою). [Шинку́є горі́лку (Рудан.)].
• -дава́ть, -да́ть в долг – продава́ти, прода́ти на́борг, на́бір, убо́рг.
• -дава́ть оптом – продава́ти нагу́рт, гурто́м.
• -дава́ть в розницу – продава́ти наро́здріб, уро́здріб.
• -давать с аукциона, с молотка, с публичного торга, с наддачи – продава́ти (прода́ти) з торгі́в, з авкціо́на, цінува́ти, поцінува́ти, (зап.), пуска́ти (пусти́ти) на ліцита́цію. [Тепе́р у нас у го́роді ціну́ють одно́го купця́ (Грінч.). Ха́ту пусти́ти на ліцита́цію (Франко)].
• По чем -даё́те это? – по чім продаєте́ це? що хо́чете за це?
• -ва́ть свои услуги – продава́ти свої́ по́слуги.
• -дава́ть, -да́ть назад тому, у кого куплено – відпро́дувати, відпро́дати що;
2) кого – продава́ти, прода́ти кого́ (см. Продава́ть).
• Продава́емый – прода́ваний.
Про́данный –
1) про́даний, спро́даний, запро́даний, (о мн.) попро́дані, поспро́дувані;
2) про́даний.
Проноси́ться, пронести́сь –
1) проно́шуватися, пронести́ся, бу́ти проно́шуваним, проне́сеним;
2) (о живых существах, звуке, свете и т. п.) ли́нути, проли́ну́ти, проно́ситися и проно́шуватися, проне́сти́ся, пробіга́ти, пробі́гти, перебіга́ти, перебі́гти, шуга́ти, шугну́ти. [У мале́нькій голі́воньці ли́нула ду́мка по ду́мці (Грінч.). Те́мні хма́ри проно́шувалися не́бом (М. Вовч.). Проне́слася надо мно́ю бу́ря (Куліш). Пробі́гла була́ чу́тка, що він поме́р. Ду́мка промайну́ла (перебі́гла) в голові́. Ко́ні шви́дко перебі́гли повз нас. Санки́ шуга́ли проз їх, як пти́ці].
• -сь очень быстро, см. Промча́ться.
• -ться быстро как молния – (о мыслях) бли́скати, блискоті́ти, бли́снути. [Здо́гади блискоті́ли в голові́ (Крим.)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Снежок – (уменш.-ласк.) сніжок, (снежки) сніжка.
[Рипить сніжок, співав полозок, санки летять під білії намети ялин лапатих (Л.Українка). Сіяв дрібний, вогкий сніжок (С.Васильченко). Почав уже сивим волосом, як сніжком, присипатись (М.Вовчок). Ще ось сніжок, ще віти чорні й голі, Але у вітрі чується рілля, І знов вологі зорі березоля, І сизий тол, і спрагнена земля (Є.Маланюк). Сніжок упав на скроні… І білим лебедем понад Дніпром У даль майнула молодість крилом (М.Стельмах). Дріма земля, В снігах повита снами, Міцний мороз Ножем наскрізь пройма, Рипить сніжок Крохмально під ногами — Різдвяна ніч и чарівна зима (Віктор Геращенко). Ковзкий сніжок Ковзкий сніжок. Зимова путь, Кохану до вінця везуть, До церкви милу повезли, Од серця в мене відняли (Л.Первомайський, перекл. Ш.Петефі). А напровесні виник новий клопіт. Сніжок потай уночі провідує ферму! Тварини так занепокоїлися, що не могли спати в своїх стійлах. Казали, нібито щоночі, коли западає темрява, він проникав на ферму і чинив усіляку шкоду. Крав зерно, перекидав бідони з молоком, бив яйця, витоптував грядки з розсадою, обгризав фруктові дерева. Яка б прикрість не сталася, її валили на Сніжка. Розіб’ється шибка чи замулиться розора, неодмінно казали, що то нічні Сніжкові витівки (Юрій Шевчук, перекл. Дж.Орвела). Привели до царя тих дев’ять коней. Біленькі, як сніжок, усі на зріст — сто сімдесят сантиметрів, а довгі на два метри (Казка)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Сани – са́ни (род. сане́й), санки́ (род. сано́к).

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Санки – санки́ (-но́к).
Волочить (метал.) – протяга́ти;
• в. (проволоку) – дротува́ти;
• в. (санки) – волокти́.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Сбываться
• Не всё сбывается, что обещается – не все говорене — творене. Пр. Казала кума — дам пшона, а в неї самої нема. Пр. Казаному кінця немає. Пр. Колись-то запряжем бичка та привезем гостинців санки. Пр.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

са́нки санки́,-но́к, санча́та,-ча́т
с. двухде́йствующие санча́та дводі́йні
с. отбо́йные санча́та відбійні́

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Заме́лювати – закатываться;
сходить в сторону. Санки́ заме́люються – сани забегают в сторону.
Мча́ти – мчать.
• Не раз су́чка санки́ мча́ла – небылицы рассказывает, хвастается;
мча́тися – мчаться.
Са́нка́, мн. са́нки́ – полоз, полозья.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

са́нки́, са́но́к, са́нка́м

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ґринджоля́та, -лят, мн. Маленькія санки-дровни. Ном. № 10001. Впрягла в ґринджолята павичку. Котл. Ен. І. 7.
Загво́зджувати, -джую, -єш, сов. в. загвозди́ти, -джу́, -ди́ш, гл.
1) Забивать, забить гвоздемъ. Переносно: заморозить. Варвара заварить, Микола загвоздить, а на Гальки сідай в санки. Ном. № 507.
2) Сказать рѣзкость, колкость. Енею в батька загвоздила, щоб довго не базікав тут. Котл. Ен.
Мча́ти, мчу, мчиш, гл. Мчать. Проклятий мчить як вовк овечку. К. Куди їх мчить Анхизів син? Котл. Ен. Не раз су́чка санки́ мча́ла — пословица, приводимая въ отвѣтъ на вранье или хвастовство и равнозначущая выраженію: ты разсказываешь небылицы, ты хвастаешься. Грин. L 240.
Опада́ти, -да́ю, -єш, сов. в. опа́сти, опаду́, -де́ш, гл.
1) Опадать, опасть. Ой на дубі кучерявім широкий лист опаде. Мет. 15. Вітер повіє, сонце пригріє, роса опаде. Чуб. V. 180.
2) Нападать, напасть, наброситься со всѣхъ сторонъ. Г. Барв. 447. Отсе біда мене опала з тими чужоземцями! Св. Л. 173. Лихі, худі собаки опат санки. Левиц. І. 230.
Перехня́битися, -блюся, -бишся, гл. Наклониться, накрениться, покоситься. В цьому стіжку добра кладь, то й стіжок не перехнябився. Рк. Левиц. Стара хата вже перехнябилась набік. Рк. Левиц. Санки перехнябились, а я сторч головою.
Пи́санка, -ки, ж.
1) Пасхальное яйцо, расписанное разноцвѣтными узорами. Чуб. VII. 385.
2) Са́нки-писа́нки. Изукрашенныя сани. Ей через гору Галилейськую, там же мі біжат санки-писанки. Гол. II. 13. Ум. Пи́саночка.
Полама́ти, -ма́ю, -єш, гл.
1) Поломать, изломать. Санки поламаєш. Рудч. Ск. II. 6. Взяли мене, поламали і в пучечки пов’язали. Чуб. V. 538.
2) Нарушить, уничтожить. Знайшлися такі метці, що й громадську волю поламали. Мир. ХРВ. 222. Я стану або другою людиною, або поламаю віру. Левиц. І. 181.
3) Потревожить? Нащо ти мене із сна поламав? Черк. у. Не заснула, а тільки очі поламала. Сим. 185.
Самоту́жки, нар. Собственными силами, усиліями. Сим. 20. Грин. І. 4. Так він ото самотужки і порося уклав? А тож! Кобел. у. Ми з сестрою возимо зімою до річки сорочки прать не конем, а так, самотужки санки тягнемо. Пирят. у.
Са́ни, -не́й, ж. мн. Сани. Не в свої сани вліз. Ном. № 9601. Привикне, кажуть, собака за возом бігти, то біжить і за саньми. Посл. Ум. Са́нки, саночки́. См. Са́нка.
Са́нка, -ки, ж.
1) Полозь. Брацлав. у.
2) мн. Санки. Запряжу я коня в санки та поїду до коханки. Чуб. V. 43.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Са́ни, са́нки, са́ночки = са́ни, санки́, малі — саночки́, санча́та, без грядок — гринджо́ла, гринджоля́та, з кізяка, покриті кригою — грома́к (д. Сала́зки), городські — козирьки́, з коробом з лубка — за́лубнї, прості без короба — копильчаки́, ріжна́ті, рибальські маленькі — самоту́жки, частини санок: передо́к, задо́к, полози́, ко́роб, загнутий кінець полоза — ко́рса, ско́рс, мн. ко́рси, на́шивка на полозї — пі́длатка, дощечка, що зъєдиняє полози спереду — по́передень, по́передок, звязок шипа з полозом — стяго́ль, жердина, що впоруч з полозом — на́моржень, пристрой з боків, щоб не перекидались сани — крил́о, би́ло, кри́сло, мн. кри́ла, вірьовка що привъязуе голоблї — за́вертень, верхня частина полоза — голо́вка, кілки в полозах — копили́, що зъєдиняє копили — въязо́к, на чому держуть ся крила — ду́жки. Сум. Ох. Привикне собака за возом бігти, побіжить і за санками. н. пр. — Другим же шляхом ріжнаті прості по снїгу риплять собі санчата. Гр. Чайч. — Не въ свои́ са́ни не сади́сь. н. пр. .= 1. коли́ не Кири́ло, не пхай там ри́ло; не в свої са́ни не суньсь; не су́нь голови́, куди́ не влїзе. 2. не ти́кай но́са до чужо́го про́са; не пха́й ся, де тебе́ не тре́ба; в чужи́й череви́к ноги́ не сажа́й. н. пр.
Бау́лъ = 1. скри́ня, скри́нька (обтягнута шкурою і окута залїзом). 2. візо́к (санки з будкою).
Возлю́бленный, ая = 1. улю́блений, полю́блений. — Мати ж моя улюблена, доле ж моя оплакана! н. п. 2. коха́нець, коха́нка, ми́лий, ми́ла, лю́бий, лю́ба, любко́ (С. З.), лю́бчик, коха́ний, коха́на, милода́н (С. З.), ка, милува́нка, облю́бник, облю́бенець, облю́бленка, облюбе́ниця. (С. З.) Ломить руки з мезиного пальця, нема і не буде козака коханця. н. п. — Стук, гряк у віконечко, вийди, серце, коханочко. н. п. А я Дзюбі, моїй любі, черевички куплю. н. п. — Милий милу покидає, вороги раденькі. н. п. — Запряжу я коня в санки, та поїду до коха́нки. н. пр.
Дро́вни = са́нки (без ящика, кінські) — копильчаки́, (волові) — ґринджо́ли. С. Л.
Зазно́ба = 1. за́морозь (одморожене місце на тїлї) С. Пар. 2. коха́ння, лю́бощі, любо́в. — Нехай мене той займає, хто кохання в серцї має. н. п. — Ви любощі, ви чарощі, що ж ви мінї наробили? н. п. 3. частїше здр. — зазно́бушка = коха́нка, коха́ночка, ми́ла, лю́бка, сухо́тонька. — Запрягайте коня в санки, поїду я до коханки. н. п. — Стук, гряк в віконечко, вийди серце коханочко. н. п. — Візьми собі жінку, візьми собі любку, цїлуй її, милуй її, як голуб голубку. н. п. — Дївчинонько, сухотонько ти моя, кажуть люди, що не будеш ти моя. н. п.
Любо́вникъ, ца = любко́ (С. Л.), здр. лю́бчик, лю́бка, коха́нець, коха́нок, коха́нка (С. Л.), милу́н, милода́н (С. З.), милода́нка, облю́бленик, облю́бленець, облю́бниця, облюбе́нниця (С. З.), облю́блянка, що незаконно кохають ся — полюбо́вник, ця (С. Л.), ба́хур (С. Ш.), підло́жниця. — А дївчина за козаком білі руки ломить, ломить вона з мезиного пальця: нема та й не буде козака коханця. н. п. — Та вже мінї не ходити ранком по під за́мком, та вже мінї не стояти із моїм коханком. н. п. — А я усе Бога прошу з вечера до ранку, щоб ти усе був щасливий, мій милий коханку. н. п. — Івасику, козаченьку, коли любиш мене, коханечку, мій батеньку, піду я за тебе. н. п. — Запрягайте конї в санки, поїду я до коханки. н. п. — Стук-гряк в віконечко: вийди, серце коханочко. н. п. — Ой поїхав мій миленький до млина, а я собі любчика привела. н. п. — У чужину б полетїла я до свого милодана. н. п. — Держить у себе підложницю. — Така роспустна жінка, все з бахурами волочить ся.
На́рта = 1. санки́, що в їх запряга́ють соба́к (у східнім Сибіру). 2. четверня́ соба́к, що запряга́ють ся в такі́ санки́.
Обка́тывать, обката́ть, ся = 1. объїзжа́ти, объїзди́ти, ся. — Санки добре объїздились. 2. обка́чувати, вика́чувати, обкача́ти, ви́качати, ся. — Обкачав ся в піску. — Треба викачать тїсто.
О́бшивни = ро́звальнї (широкі санки, вистелені в серединї лубом).
Па́рный = 1. пари́стий, до па́ри, спаро́ваний. — Під такого вола не знайдеш паристого. Кн. — Кубків паристих в серединї визолочуваних. 4. Ст. О. — Добре конї спаровані, так і віз рівно йде. Кн. — Не па́рный = не пари́стий, про чоботи, рукавицї — ро́спарки, про волів — ро́спари. Ман. — Чоботи не паристі. 2. па́рний, на па́ру ко́ней, удву́конь. — Санки удвуконь.
Подрѣзно́й = на підрі́зах. — Санки на підрізах.
Подрѣзь = 1. про́різ. С. Пар. — Чоботи добрі, та тільки коло підошви проріз маленький. 2. підрізи́. — Санки на підрізах.
По́шевни = широ́кі санки́, ви́стеляні лу́бом.
Раска́тъ = розка́т. С. Жел. — Санки забігають на розкатї. — Раска́ты гро́ма = гу́ркіт гро́му.
То́рмазъ = 1. га́льма, гальмо́ (С. Аф.), особливе — рак. — Наложи́ть, надѣ́ть то́рмазъ = загальмува́ти. — Отпусти́ть т. = розгальмува́ти. 2. підрізи. — Санки на підрізах.

Запропонуйте свій переклад