Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 13 статей
Запропонувати свій переклад для «скелет»
Шукати «скелет» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Млекопита́ющее(ся), зоол. mammalium – ссаве́ць (-вця́), ссач (-ча́).
• -щие(ся) – ссавці́ (-ці́в). [Ди́хає кит, як і всі ссавці́, леге́нями (Троян.). Ссавці́ або ссачі́ ма́ють скеле́т вну́тренний (Верхрат.)].
О́стов – снасть (-сти), кістя́к; (скелет челов., животн.) кістя́к, (реже) снасть. См. Скеле́т.
• О́стов корабля – корабе́льна снасть.
• О́стов бочки – снасть у бо́чці; (постройки) снасть, клі́тка. [Згорі́в чи́сто вітря́к: сама́ снасть стирчи́ть].
• О́стов ветряной мельницы – дуб (р. ду́ба).

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Плавание, плаванье – пла́вання, (редко) пли́вання, плав, (только о судах) плавба́:
• большому кораблю большое плаванье – вели́кому во́зові (корабле́ві) вели́ка й доро́га (Пр.); бі́льшому бі́льше й тре́ба (Пр.); вели́кому вели́ка й я́ма (Пр.); великій рибі в глибокій волі плавати (Пр.); коли мені, сліпому, курка, то тобі, видющому, дві (Пр.); орел мухи не ловить, а слон за мишею не ганяється (Пр.); більшому хистові більший простір (Пр.);
• в открытом плавании – (разг.) у відкритому плаванні;
• кругосветное плавание – кругосвітнє (навкругосві́тнє, навколосві́тнє) плавання (плавба);
• долгое плавание – довгий плав, довге плавання;
• каботажное плавание – кабота́жне пла́вання, кабота́жна плавба́, поберего́ва плавба́, кабота́ж;
• неосторожное плавание по реке, нарушающее правила – необере́жне пла́вання рі́чкою (по рі́чці), ди́ка плава́чка (по рі́чці);
• плавание в открытой воде – (спорт.) плавання на відкритій воді;
• плавание в открытом море – плавання у відкритому морі, океанське плавання;
• пуститься в дальнее плавание – вибратися в далекий плав (далеке плавання);
• школа плавания – школа плавання.
[Зану́дило від плавби́ (АС). І знов несу в твоєму слові, Як світле сниво, як плавбу, Як рух тієї ще любові, Що визнає лиш боротьбу… (М.Вінграновський). — А коли ти од’їжджаєш? — запитала Зораїда. — Завтра думаю,— одказав я,— бо тут саме один французький корабель має в плавбу рушати, от на ньому я й поїду (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Від затяжної плавби в повітрі запаморочилася голова, й Аліса майже зраділа, знову ступивши на землю (В.Корнієнко, перекл. Л.Керола). Шлюб — це довге плавання в тісній каюті (Айріс Мердок). 1. Повертається мужик з кругосвітньої плавби додому, а там скелет у шафі: не дочекався … 2. Оголошення. Все для підводного плавання. Гиря, ланцюг, тазик з цементом…3. Качка може правити за довід того, що плавання не завжди покращує фігуру]. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Скелет – кістя́к, -ка́; -ный – кістяко́вий, -а, -е.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Скелет, мех. – кістя́к (-ка́).

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

скеле́т 1. карка́с,-су (конструкції), кістя́к,-ка́
2. тепл., анат. скеле́т,-ту

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Кістя́к, -ка́ –
1) скелет;
2) речной рак с широкими клешнями.
Костя́к, кістя́к, -ка – скелет.
Снасть, -сти –
1) остов, основные части;
2) скелет, основные части (тела);
3) снасть корабельная;
4) (соб.) инструмент.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Кістя́к, -ка́, м.
1) Скелетъ или часть его. Кістяки тлітимуть собі в домовині до страшного суду. Г. Барв. 460. Вирветься злющий з домовини та й задушить живу людину руками-кістяками. Г. Барв. 459. Кінську голову, костяк на порозі положить. ЗОЮР. II. 17.
2) Греческій орѣхъ.
3) Сѣрый рѣчной ракъ съ широкими клешнями. Браун. 32. См. Залізняк.
Снасть, -сти, ж.
1) Остовъ, основныя части; напр. въ повозкѣ это оси съ соединяющими ихъ частями и подушки на осяхъ. Рудч. Чп. 249. Части сна́сти воза: вісь, підто́ка, підге́рсть, каблу́ка, рука́в, сере́дина, ухна́ль, піді́сок, заві́ски, сто́сик, кіло́чок, за́гвіздок, шво́рінь, наса́д, ти́бель, притичка, ручи́ця. Рудч. Чп. 249 — 250. На цьому возі снасть добра, хоч у яку дорогу, то видержить. Брацл. у. Згорів чисто вітрак: сама снасть стирчить. Брацл. у.
2) Скелетъ, основныя части тѣла. Г. Барв. 188. Я така (худа), що тільки снасть моя була та й годі. Г. Барв. 4.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Скелет — кістя́к, -ка́; С. карты — кістя́к ма́пи; С. схемы — кістя́к схе́ми.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Скеле́тъ = кістя́к (С. Жел.), костя́к, кістня́к (С. Жел.), костня́к, шкеле́т, сна́сть (д. Остовъ). — Костяки в льоху лежали і мов усьміхались. К. Ш. — Давно пересохлі костики степовим вітром розвіяло. Морд. — Всім до тих могил байдуже і нема тиї руки, щоб, як сьвятощ, поховала черепи і кістняки, В. Щ. — Григорович посприяв, щоб Шевченко ходив учити ся малювати людський кістяк. Кн.

Запропонуйте свій переклад