Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 40 статей
Запропонувати свій переклад для «скнара»
Шукати «скнара» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Алты́нник, -ница – скна́ра (общ.).
Гомзи́ла, гомзи́ха (общ. р.) – скна́ра (общ. р.), скупи́ндя́, скупердя́га.
Жидомо́р, жидомо́рка – жми́крут, жми́крутка, скупердя́й, скупердя́йка, скна́ра, жиді́вська душа́.
Жи́ла –
1) жи́ла (ум. жи́лка, жи́лочка, увел. жиля́ка). [Розрі́зав жи́лу – кров так і цебени́ть. Копа́ють крини́цю, та ще не докопа́лися до жи́ли. Ма́рмур з черво́ними жи́лками]; (в точной анатомии) синьожи́ла;
2) жми́крут, см. Жидомо́р. [Жми́крут він, от що. Жми́крут, скупердя́й, скна́ра].
Каплю́жка, Каплю́жник –
1) п’яни́чка, випива́чка (общ. р.), каплі́й (-лія́), каплю́жник, каплю́жниця; см. Пьяню́шка;
2) (о чиновниках) дряпі́жка;
3) скна́ра; см. Скря́га.
Каще́й и Коще́й –
1) (об очень костлявом) кощі́й (-щія́), сухорля́вий як кістя́к;
2) (в сказках) Косте́й, цар-Косте́й, Кощі́й (-щія́), Коще́й (-щея́).
• -ще́й бессмертный – Кощі́й (Косте́й) безсме́ртний;
3) (скупец) скна́ра, скупердя́, скупердя́га, скупи́ндя;
4) лихва́р (-ря́); см. Ростовщи́к.
Копе́ечник, -ница –
1) копійча́нин, -нка, копійча́на душа́, скна́ра (общ. р.); см. Скря́га;
2) (монета) копі́й (-пія́), два шаги́;
3) (ценой в копейку) копійча́ник.
Копи́тель, -ница – збира́ч, збира́чка, (скряга) скна́ра (общ. р.).
• -тель денег – збива́ч гро́шей, (диал.) грошозапло́д (Греб.).
Крепы́ш –
1) моца́к (-ка́), дужа́к (-ка́), дужі́нь (-женя́), (пров.) закре́па (-пи), де́белень (-льня). [Моца́к був чолов’я́га, си́ли за трьох мав (Полтавщ.). Там ді́ти закре́пи, хоч яко́го коня́, то вде́рже, а лоб йому́ як у вола́ (Сл. Гр.). Впе́рлися в ха́ту дві жі́нки та тро́є дужені́в-мужикі́в (Крим.)];
2) (о скупом) жми́крут (-та), скна́ра (-ри), скупердя́й (-дя́я).
Крохобо́р, -ка –
1) окру́шник, крихотру́с, крупотру́с, криходе́ра (общ. р.), дрібни́к;
2) скна́ра (общ. р.); см. Скря́га.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Грязь – болото, грязь, грязюка, грязиво, грязота, кал, калило, каля, калюка, (топкая, жидкая) твань, тванюка, багно, багнюка, (нечистота) бруд, бруднота, не́чисть:
• валяться в грязи (разг.) – валятися в багні (в болоті); барложитися (ковбанитися, бабратися) [в багні, у болоті];
• втоптать в грязь кого, смешать с грязью кого – закаляти (закидати, обкидати) болотом (багном) кого; в багно втоптати (топтати) кого; з болотом (з гряззю) змішати кого; упослідити (упосліднити, спаплюжити, обмовити) кого;
• вылезти из грязи – вибабратися;
• грязь не сало: высохнет и отстало – грязь (болото) не сало: помни — й відстало (Пр.);
• грязь давняя на теле – леп, туриця;
• грязь, замёрзшая или присохшая комками на дороге – груддя, грудки, колоть (р. -ти), (реже) струпаки, храпа;
• грязь на голове у малых детей – тімениця (тіменюхи);
• грязь (потная) на теле – леп;
• грязь от неопрятности (нечистота) – бруд, бруднота, брудота, нечисть (р. -сти). нехар (р. -ри);
• запачканный грязью – заболочений, закаляний;
• затоптать в грязь кого (разг.) – закаляти (закидати, обкидати) болотом (багном) кого; у багно (у грязь) утоптати кого; упослідити (спаплюжити) кого;
• из грязи в князи – з грязі в князі (Пр.);
• лечиться грязями – лікуватися грязями;
• месить грязь (разг.) – брьохатися (тьопатися, шелепати); чалапати (братися) по грязюці; грузити що;
• наряди свинью в серьги, а она все в грязь пойдёт – свиню чеши й мий, а вона все в болото полізе (Пр.); свиня, коли в болоті, мовить, що в злоті (Пр.);
• не ударить лицом в грязь – гідно (з честю) триматися; відстояти честь свою; не осоромитися; не дати собі в кашу наплювати; (иногда разг.) і на слизькому не посковзнутися; зробити як слід (як треба, як належить, як годиться);
• он с грязи пенки снимает – скнара (скупердяга); він із сироватки сметанку збирає; він і в старця копійку відніме (відбере);
• растоптать, размесить грязь – розгрузити (болото); (вокруг чего) обгрузити що;
• сей овёс в грязь — будешь князь – овес каже: сій мене в грязь — буду я князь, а ячмінь каже: сій мене в болото — буду золото, а гречка каже: сій мене хоч і в воду, аби впору (Пр.); кинь ячмінь у болото, убере тебе в злото (Пр.).
[Закаляють тебе болотом, як зрадницю їх кастових традицій (Коцюб.). Як угнівається, то знічев’я людину не те що упосліднить, а й занапастить навіки (М. Вовч.)]. Обговорення статті
Жадина разг. – жаднюга, скнара, скупердяга, скупердяй, скупі́й, жадюга, жми́крут, жи́ла.
[Побачив він, що вже своєї натури не переставить (так сам, було, каже), та й надумав так ізробити, щоб не було чим гайнувати та циндрити, себто збутися майна, бо як його нема, то й сам Олександр Македонський мимоволі скупієм стане (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса)].
 Обговорення статті
Жмот, прост. – жми́крут, скна́ра, скупердя́й, скупердя́га, скупа́р, жмот.
[Як він намагався стати своїм, як він зі шкіри ліз, аби його сприймали нормально! Ліз зі шкіри й розумів, наскільки мерзотно це виглядає. Все одно він був у їхніх очах жмотом і мудаком. І у вузьких, перекошених очах філіппінців він теж був мудаком і жмотом, хоча б здавалося — що вони знають про мудаків (С.Жадан)]. Обговорення статті
Кощей, Кащей – (очень костлявый) кощій, (шутл.) чахлик; (в сказках) Косте́й, цар-Косте́й, Кощі́й, Коще́й, (скупец) скна́ра, скупердя́, скупердя́га, скупи́ндя; лихва́р:
• Кощей бессмертный – Кощій безсмертний, (насм.) Чахлик невмирущий.
[Натомість Анрі-Юст, цей добрий церемонний слуга-окозамилювач Управительки Нідерландів, який радо позичав їй гроші на придбання італійських полотен і всілякі доброчинні справи, потирав ручища, дізнавшись, що курфюрст пфальцький або герцог баварський заклали коштовності у Мартина, випросивши в нього позику під відсотки, гідні найкращих жидівських оборудок; атож, торговець захоплювався (хай і не без співчутливого кепкування) цим щуром, котрий потайки перетравлював світ, замість вгризтись у нього міцними зубами, так, він захоплювався цим чахликом, який згордував видимим і відчутним багатством, що його, однак, можна конфіскувати, зате поставлений ним розчерк пера важив не менше за підпис самого імператора Карла (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). Кощій — не що інше, як російський аналог давньогрецького героя Ахіла. Тільки вразливе місце у нього не в п’ятці, а в яйці]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ЖА́ДНИЧАТЬ, ще скнарува́ти, трясти́ся над чим /переваж. трясти́ся над копі́йкою/;
жа́дничающий, що скнару́є тощо, зви́клий трясти́ся над копі́йкою, по́йнятий жадо́бою, жадю́га, скна́ра, скупердя́га, скупердя́й, діял. захла́нник, прикм. жадню́чий, жа́дібний, жадли́вий, жа́дний, скна́рий, скупи́й, жми́крутистий.
ЖА́ТЬСЯ, жа́ться к кому, горну́тися /припада́ти/ до кого;
жму́щийся, що ти́снеться тощо, ра́ди́й пригорну́тися, ста́вши горну́тися, ім. приту́ла, /скупий/ скна́ра, скупа́р, скупі́й, прикм. оща́дливий, скупе́нький, скупува́тий;
жму́щийся в камо́рке, зати́снений у комірчи́ні;
жму́щийся к ма́тери, стил. перероб. припа́вши до ма́тері;
жму́щийся к стене́, прикипі́лий до сті́нки;
жму́щийся от хо́лода, зіщу́лений від хо́лоду.
КРОХОБО́РСТВОВАТЬ укр. трясти́сь над (ко́жною) копі́йкою;
крохоборствующий що трясе́ться над (кожною) копійкою, гото́вий трястись над (кожною) копійкою, загни́біда, скна́ра, скупа́р, скупі́й, скупердя́га, прикм. скупи́й, скна́рий.
МЕЛОЧИ́ТЬСЯ скнарува́ти, трясти́ся над копі́йкою, бу́ти дріб’язко́вим;
мелоча́щийся що /мн. хто/ трясе́ться над копі́йкою, схи́льний трясти́ся над копі́йкою, скна́ра, скупердя́й, прикм. дріб’язко́вий, скупи́й.
НАКА́ПЛИВАТЬСЯ /НАКОПЛЯ́ТЬСЯ/ грома́дитися, ку́пчитися, (про матеріял) рости́ в го́ри;
нака́пливающий/накопля́ющий що /мн. хто/ накопи́чує тощо, зда́тний /покли́каний/ зібра́ти, охо́чий призби́рувати, за́йня́тий збі́ркою /збо́ром тощо/, збира́ч, склада́ч, призби́рувач, нагрома́джувач, накопи́чувач, негат. скна́ра, загни́біда, прикм. нагрома́джувальний, збира́льний, накопи́чувальний, ску́пчувальний, призби́рувальний, примно́жувальний, громади́льний, реконстр. нагрома́дливий, накопи́чливий, для нагрома́дження, тех. кумуляти́вний;
накапливающий де́ньги загни́біда, оказ. збива́й-копі́йка;
накапливающийся/накапливаемый/накопля́емый грома́джений, копи́чений, зби́раний, нагрома́джуваний, накопи́чуваний, ску́пчуваний, призби́руваний, примно́жуваний;
СКУПИ́ТЬСЯ образ. трясти́ся над копі́йкою, (на що) бу́ти скупи́м;
не скупи́ться бу́ти ще́дрим [не скупи́лся на похвалы́ був ще́дрим на хвальбу́];
(не) скупи́ться на что (не) шкодува́ти чого, (не щади́ти чого);
не скупи́ться на кра́ски дава́ти во́лю фанта́зії;
скупя́щийся що /мн. хто/ скнару́є тощо, ві́чний трясу́н над копі́йкою, скна́ра, скупердя́га, скупи́ндя, загни́біда, прикм. скупи́й, скупи́м-скупи́й, скупи́й без мі́ри, скна́ристий, жми́кру́тистий, фраз. скупе́нький, пор. жадничающий.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Кащей –
1) (старый, иссохший человек) кістя́к, -ка́, сухорля́вий, -ого;
2) (о скупом человеке) скна́ра, -ри, скупердя́га, -ги.
Скаред – скна́ра, -ри, скупі́й, -ія́.
Скопидом – скна́ра, -ри, скупердя́га, -ги.
Скряга – скна́ра, -ри, скупердя́га, -ги.
Скупец – скупі́й, -ія́, скна́ра, -ри.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Грязь
• Валяться в грязи (разг.) – валятися в багні (в болоті); барложитися (ковбанитися) [в багні, у болоті].
• Втоптать в грязь кого, смешать с грязью кого – закаляти (закидати, обкидати) болотом (багном) кого; в багно (в)топтати кого; з болотом (з гряззю) змішати кого; упослід(н)ити (спаплюжити, обмовити) кого. [Як угнівається, то знічев’я людину не те що упосліднить, а й занапастить навіки. Вовчок.]
• Грязь не сало: высохнет и отстало – грязь (болото) не сало: помни — й відстало. Пр.
• Месить грязь (разг.) – брьохатися (тьопатися, шелепати); чалапати (братися) по грязюці; грузити що. [Кіньми двора та й не грузіте. Н. п.]
• Наряди свинью в серьги, а она все в грязь пойдёт – свиню чеши й мий, а вона все в болото полізе. Пр. Свиня, коли в болоті, мовить, що в злоті. Пр.
• Не ударить лицом в грязь – гідно (з честю) триматися; відстояти честь свою; не осоромитися; не дати собі в кашу наплювати; (іноді розм.) і на слизькому не посковзнутися; зробити як слід (як треба, як належить, як годиться).
• Он с грязи пенки снимает – скнара (скупердяга); він із сироватки сметанку збирає; він і в старця копійку відніме (відбере).
• Сей овёс в грязь — будешь князь – овес каже: сій мене в грязь — буду я князь, а ячмінь каже: сій мене в болото — буду золото, а гречка каже: сій мене хоч і в воду, аби впору. Пр. Кинь ячмінь у болото, убере тебе в злото. Пр.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

скнар, -ря́, -ре́ві; -нарі́, -рі́в = скна́ра
скна́ра, -ри; -рі; скна́ри; скнар

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Поступа́тися, -па́юся, -єшся, сов. в. поступи́тися, -плю́ся, -пишся, гл.
1) = Поступати, поступити 1. Поступається назад. Боже вас борони на каждім поступі, де ся поступите. Фр. Пр. 72. Поступніш на товстому вишивати: нитки товсті, то поступається скоріш. Константиногр. у.
2) = Поступати, поступити 2. ХС. VII. 421. Нічим не поступиться бісова скнара. Максим поступився везти хуру, а далі й не схотів. Волч. у. Чи мені ж та поступатись полем тобі й морем? К. ХП. 66.
Скна́ра, -ри, об. Скупецъ, скаредъ, скряга. К. ЦН. 176. Г. Барв. 455.
Скни́ра, -ри, м. = Скнара и пр. Багач брат скнира і захланник. Гн. II. 27.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Гомзи́ла, гомзи́ха = жми́крут, грошолу́п, скупиндя́, скупердя́га, скна́ра. С. З.
Жидомо́ръ = жми́крут (С. Аф.); скупердя́, га, скупиндя́, скна́ра. С. З.
Каще́й = 1. кістя́к, сухорля́вий, як кістя́к. 2. ба́єшна осо́ба в росийських казка́х. 3. скна́ра, скупердя́га. С. З. (Найбільше прикладаєть ся до старого і скупого, що дріжить над грішми).
Крѣпы́шъ = 1. дужа́к, де́белень (Кн.), моца́к, кремезни́й, кремязни́й. — Хоч і більш шестидесяти було, кремязний ще дїд був. Номис. С. З. 2. скупя́га, скупердя́, га, скна́ра (сп. р.), жми́крут, кре́котень.
Мокла́къ = жми́крут, глита́й; скна́ра, скупиндя́, скупердя́, га.
Скопидо́мъ = скна́ра, скупиндя́, скупердя́га.
Скря́га = скна́ра (С. З.), скнира, скупендя́ (С. З.), скупя́га, скупердя́ (С. Л.) скупердя́га (С. З.), жми́крут (С. Л.), гнїте́ць.
Скупе́цъ = скупи́й, скупя́га, скна́ра (С. З.).
Скупо́й = скупи́й, скупу́чий (С. Л.), скна́рий (С. З.). — Скупий двічі тратить. н. пр. — Була вона багата та скнара така, що од неї нїхто й хлїба шматка не бачив. н. о. — Скупы́мъ сдѣ́латься = прискупі́ти.

Запропонуйте свій переклад