Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 20 статей
Запропонувати свій переклад для «скніти»
Шукати «скніти» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Косне́ть – ни́діти, скні́ти, че́вріти, животі́ти, (пребывать) трива́ти в чо́му. [Грі́шник сто раз ко́їть лихе́ і трива́є в йо́му (Біблія)].
• -не́ть в невежестве – скні́ти (животі́ти, дубі́ти) в те́мряві. [Те́мрява, непросві́тний мо́рок, серед яки́х дубі́є наро́д (Єфр.)].
• -не́ть в пороках – мерзі́ти, трива́ти (шкарубі́ти) в мерзо́ті. [Пребезу́мний в беззако́нії мерзі́є, не твори́ть блага́я (Шевч.)].
• -неть во тьме предрассудков – трива́ти в те́мряві (у ха́щі) забобо́нів.
• Не живу, а -не́ю – не живу́, а животі́ю (ни́дію).
• Косне́ющий – що ни́діє, скні́є, животі́є, че́вріє, трива́є в чому, (закосневший) зани́ділий, заче́врілий, задубі́лий, зашкару́блий.
Ма́яться –
1) (мучиться) му́читися, (редко) маячі́ти, (томиться) томи́тися, нуди́тися, сві́том нуди́ти; (изнемогать) знемага́ти.
• С немилым жить, только -ться – з (за) не́любом жи́ти, ті́льки му́читися (нуди́тися); срв. Прома́яться;
2) (прозябать, жить в тяжёлых матер. условиях) животі́ти, ни́діти, скні́ти, бідува́ти, злиднюва́ти. [По́біч жию́ть лю́ди, брати́ її́, і ни́діють у те́мряві та зли́днях (Коцюб.). І хлі́ба у нас не було́, на самі́й карто́плі скні́ли (Дубенщ.)];
3) (в пляске) пово́лі крути́тися.
Неве́жество –
1) не́уцтво, неві́гла́ство, (гал.) іґнора́нція, (необразованность) неосві́ченість, (неведение) неві́дання, (темнота) те́мність (-ности), темно́та, те́мрява, (простота) просто́та. [Ретрогра́дство та не́уцтво (Грінч.). Темно́та, неві́гластво (Доман.). Вбача́лись йому́ мілійо́ни голо́ти, і те́мність, і вбо́жество їх (Самійл.). Зли́дні, темно́та, чва́ри, наси́льство (Р. Край)].
• -ство в чём – не́уцтво (неосві́ченість) у чо́му, в ца́рині чого́.
• Из -ства, по -ству – з не́уцтва (з неосві́чености и т. п.).
• Мрак (тьма) -ства – те́мрява не́уцтва, те́мна неосві́та.
• Историческое -ство – не́уцтво (неосві́ченість) в ца́рині істо́рії.
• Крайнее -ство – кра́йнє (надмі́рне) не́уцтво (неві́гластво).
• Учёное -ство – науко́ве не́уцтво (неві́гла́ство).
• Коснеть, закоснеть (закоренеть) в -стве – скні́ти (животі́ти, ни́діти, дубі́ти), задубі́ти (загру́знути, зашкару́бнути) в не́уцтві (в те́мряві);
2) (соб.: невежды) не́уцтво, неві́гла́ство, не́уки (-ків), неві́гласи (-сів), темно́та, просто́та. [Дику́нство та не́уцтво бра́лися до свої́х справ (Велз)];
3) (невежливость, невежл. поступок) невві́чливість, незвича́йність (-ости); см. Неве́жливость 2.
Ночь –
1) ніч (р. но́чи, тв. ні́ччю, зв. но́че, мн. но́чі, ноче́й, но́ча́ми). [На майда́ні пил спада́є. Замовка́є річ… Ве́чір. Ніч (П. Тичина). Смерть – се ніч, спокі́йна, ти́ха (Л. Укр.). По́дих тропі́чної тьмя́ної, п’я́ної но́чи (М. Рильськ.)].
• Апрельская ночь – квітне́ва ніч, ніч квітні́вка (Васильч.).
• Варфоломеевская ночь, истор. – Бартоломе́єва ніч.
• Воробьиная ночь – гороби́на ніч.
• Глубокая (Глухая, Полная) ночь – глу́па (глуха́) ніч (полночь: пі́вніч, опі́вніч), (раньше полночи) пі́зні вля́ги (-гів). [Вже була́ глуха́ ніч, опі́вніч (Франко). Після пі́зніх вля́гів у нас ка́жуть: це було́ опі́вночі (Звин.)] Глубокой -чью, в глухую ночь – глу́пої но́чи, (реже) у глу́пу ніч. [Коли́ це глу́пої но́чи приліта́є со́кіл (Рудч.). Глу́пої но́чи на їх і о́гнищах ніко́ли не спала́хував жар (Кінець Неволі). Зоста́лася Окса́на сама́ собі́, у те́мну, глу́пу ніч, як па́лець (Квітка)].
• Звёздная ночь – зо́ряна ніч, (в поэзии ещё) ніч яснозо́ра (Грінч.).
• Купальская ночь, см. Купа́льский.
• Майская ночь – травне́ва (майова́, має́ва, ма́йська) ніч, ніч травні́вка (Васильч.); срв. Ма́йский 1. [Ма́йська ніч або уто́плена (Гоголь)].
• Поздняя ночь – пі́зня ніч, (раньше полночи) пі́зні вля́ги.
• Поздней -чью – пі́зньої но́чи, пі́зніми вля́гами, (поздно ночью) пі́зно вночі́; см. ещё выше Глубокой -чью.
• До поздней -чи – до пі́зньої но́чи, до-пі́зна, до пі́знього-пі́зна. [Ми сиді́ли до-пі́зна (Звин.)].
• В -чи (ед. ч.) – в но́чі, (ночью) вночі́. [Огняно́го коня́ ві́тер гнав – огняно́го коня́ – в но́чі (П. Тичина)].
• В ночь –
а) в ніч. [Вдивля́вся в ніч стурбо́ваним по́глядом (М. Калин.)];
б) (ночью) вночі́.
• В ночь не естся – вночі́ не ї́сться;
в) (за́ ночь) за ні́ч.
• В одну ночь этого не сделаешь – за одну́ ніч цього́ не зро́биш.
• В одну из -че́й – одно́ї но́чи, (однажды ночью ещё) яко́сь уночі́, одного́ ра́зу вночі́.
• В ночь на, в ночь с – на, см. I. На 1 в.
• В весеннюю, тёплую и т. п. ночь – лі́тньої, те́плої и т. п. но́чи, у лі́тню, у те́плу и т. п. ніч. [Пла́чуть мої́ о́чі темне́нької но́чи (Метл.). Тоді́-ж таки, те́плої весня́ної но́чи дво́є йшли і… (Гр. Григор.). В ніч осі́нню піскова́ земля́ його́ гойда́є ні́жно, мов коли́ска (М. Рильськ.)].
• В ту, в эту ночь – тіє́ї, ціє́ї но́чи, ту, цю (сю) ніч, в ту, в цю ніч. [Тіє́ї но́чи він спав міцни́м сном (Олм. Примха). Ту ніч зо́всім не спав (Сл. Ум.). Пе́рший раз по сме́рті бра́та він засну́в цю ніч (Франко). Марі́я Стю́арт була́-б, якби́ не я, на во́лі сю́ ніч (Грінч.)]. В -чи (мн. ч.) – в но́чі, за ноче́й. [Пое́те, будь собі́ судде́ю, і в но́чі тьми і самоти́ спини́сь над вла́сною душе́ю (М. Рильськ.). Де, в які́ дні, в які́ но́чі (не лили́ся ви), сльо́зи жіно́чі! (Франко)].
• Всю ночь (напролёт), в продолжение (втечение) всей (целой) -чи – всю ніч, ці́лу (цілі́сіньку) ніч, про́тягом усіє́ї (ці́лої) но́чи, (зап.) через усю́ (ці́лу, цілі́сіньку) ніч; срв. Напролё́т 2 и Но́чь Но́ченски. [Не спав цілі́сіньку ніч (Київ). Через усю́ ніч пали́ли во́гнище (Ор. Левиц.)].
• Продолжающийся всю (целую) ночь – цілоні́чний.
• В продолжение (втечение) долгих -че́й – до́вгими ноча́ми. [До́вгими ноча́ми не спа́ла вона́ і ду́мала (Грінч.)].
• За́ ночь – за ні́ч. [За ні́ч дої́демо (Брацл.)].
• За но́чь до этого – ніч перед цим (тим).
• Ночь за -чью – ніч по но́чі, ніч за ні́ччю. [Ніч за ні́ччю й до́вгі дні я нудьгува́в (Велз)].
• К -чи – про́ти (реже навпро́ти) но́чи, (реже) під ні́ч. [Ви́їхали про́ти но́чи (Яворн.). Не розкажу́ про́ти но́чи, а то ще присни́ться (Шевч.). Ти куди́ йдеш під ніч? (Франко)].
• Не к -чи будь помянут (помянута и т. п.) – не про́ти но́чи зга́дуючи. [Він був, не про́ти но́чи зга́дуючи, висо́кий, як товка́ч (Яворн.)].
• Каждую ночь – що-но́чи, що-ні́ч, ко́жної но́чи, ко́жну ніч, ніч-у-ні́ч, ніч крізь ні́ч. [Що-но́чи йде на рі́чку до те́много га́ю (Л. Укр.). Дарма́ що-ні́ч дівчи́нонька його́ взгляда́є (Шевч.). Мені́ ко́жної но́чи сня́ться шляхи́, дерева́ (М. Ввч.). День-у-де́нь (изо дня в день), ніч-у-ні́ч не перестава́ла ма́ти пла́кати (Мирний)].
• Каждые две, каждые три -чи – що дві но́чі, що три но́чі.
• На́ ночь – на́ ніч. [Ви́кинь ки́цьку на́ ніч надві́р (Брацл.). Бе́зліч пташо́к, зліта́ючись згра́ями на́ ніч на око́лишні ске́лі… (Кінець Неволі)].
• На́ ночь глядя – про́ти но́чи.
• На следующую ночь – дру́гої но́чи, на дру́гу ніч.
• По -ча́м – ноча́ми, вночі́.
• Работать по -ча́м – працюва́ти ноча́ми (вночі́).
• Ночь под что – ніч про́ти чо́го. [Ніч про́ти неді́лі (Кандід)].
• Ночь под новый год – новорі́чна ніч, ніч про́ти ново́го ро́ку.
• В ночь под – вночі́ про́ти, про́ти но́чи. [Про́ти но́чи Макові́я (Шевч.)].
• В ночь под новый год – новорі́чної но́чи, вночі́ про́ти ново́го ро́ку.
• Под покровом -чи – під покро́вом (під накриття́м, під кере́єю) но́чи, під вночі́шнім покро́вом.
• При наступлении, с наступлением -чи, см. Наступле́ние 2.
• Среди -чи – серед (реже посеред) ночи.
• Той, этой, весенней и т. п. -чью, см. выше В ту, в эту, в весеннюю ночь.
• Тёмной -чью – те́мної (ум. темне́нької) но́чи, (впотьмах) по́ночі. [На те́мній оде́жі світи́лися ру́ки, прозо́рі й моло́чні, як по́ночі порохно́ (Коцюб.)].
• День и ночь (днём и -чью) – (і) день і ніч, (і) вдень і вночі́. [(Химе́ри чо́рні) дра́жнять нас і день і ніч (Л. Укр.)].
• На дворе ночь – надво́рі ніч, (наступает ночь, темнеет) надво́рі поночі́є (сутені́є).
• Нас застигла ночь – нас спости́гла (присти́гла, засти́гла, зу́спіла, захопи́ла, засту́кала) ніч; см. Застига́ть. [Аж засти́гла її́ ні́чка в доро́зі (Рудч.)].
• Ночь коротать – ніч корота́ти.
• -че́й недосыпать – ноче́й недосипа́ти (недосипля́ти).
• Проводить, провести ночь – перебува́ти, перебу́ти ніч, (ночевать, переночевать) ночува́ти, переночува́ти (ніч); срв. Прово́дить 4. [Ніч на перебули́ ве́село (Київ). Аби́ день переднюва́ти, аби́ ніч переночува́ти (Франко)].
• Хорошо ли вы провели ночь? – чи до́бре ви перебули́ ніч? чи здоро́ві ночува́ли? (Основа 1862).
• Спокойной (покойной, доброй) -чи – на добра́ніч!, (реже) добра́ніч! до́брої но́чи! здоро́ві ночу́йте! [На добра́ніч, голу́бко коха́на! (Грінч.). Добра́ніч! у ви́рій ми, гу́си, простягли́ся (М. Хвильов.). Здоро́ві ночу́йте! (Франко)].
• Желать, послать спокойной -чи – на добра́ніч каза́ти (віддава́ти, дава́ти), сказа́ти (відда́ти, да́ти). [Горді́й, хоч за́вше люби́в поговори́ти на́ ніч з учи́телем, став каза́ти на добра́ніч (Васильч.). Прихо́дить Ста́сик одда́ти на добра́ніч (Коцюб.)];
2) (темень) те́мрява, те́мнява, пі́тьма́; (нрч.: темно) по́ночі. [Та й по́ночі! не вздриш нічо́го, хоч о́ко ви́коли (Кобеляч.)].
• В лесу но́чь-но́чью – в лі́сі тьма тьме́нна (те́мно-прете́мно);
3) (невежество) те́мрява, темно́та.
• Жить в -чи́ – жи́ти (коснеть: животі́ти, скні́ти, ни́діти) в те́мряві (в темно́ті);
4) (север) пі́вніч (-ночи), холо́дний край (р. кра́ю).
I. Прозяба́ть, прозя́бнуть –
1) (о семени: прорастать) кі́льчитися, накі́льчитися, пророста́ти, прорости́, (во множ.) покі́льчитися, понакі́льчуватися, попророста́ти;
2) (влачить жалкое существование) ни́діти (-дію, -дієш), животі́ти, скні́ти, склі́ти, ги́біти, дні те́рти, капарі́ти, хирі́ти, че́вріти, чу́чверіти. [Ни́дієте, а не живете́ (Мирн.). Їй тре́ба во́лі, ина́кше бу́де ни́діти, не жи́ти (Л. Укр.). Тяжкі́ обста́вини, серед яки́х довело́сь животі́ти в Росі́ї украї́нському письме́нству (Єфр.). Хто не сі́є, той склі́є (Номис). Держа́ть ото́ мене́ на цепу́, лежу́ я та гибі́ю (Мирн.). Не живе́, ті́льки дні тре (Номис). Не живе́ш, а капарі́єш (Липов. п.)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Жизнь – життя, (устар.) живо́ття; (время жизни) вік (ум. вічок), (время или образ жизни) життя, (устар.) живот, живність, житів’я, прожиток, буття, (образ жизни) побут, життя-буття, (вульг.) живуха, житка, жилба; (пребывание, бытность где) життя, побут, перебування, пробування:
• борьба не на жизнь, а на смерть – боротьба до загину; боротьба смертельна;
• бороться не на жизнь, а на смерть – боротися на життя і на смерть; боротися до загину;
• будничная жизнь – буденне життя; буденщина (щоденщина);
• вводить, проводить в жизнь (постановление, закон) – переводити в життя; запроваджувати в життя;
• вести жизнь – провадити життя; жити;
• вести тяжёлую, безрадостную жизнь – безрадісно (безпросвітно) жити; просвітку не мати;
• в жизни – за життя (у житті); на віку; живши; (устар.) за живота;
• влачить жизнь – бідувати (животіти, скніти, гибіти); дні терти; (образн.) тягти нужденний жереб;
• вокруг кипела жизнь – навкруги (навколо) вирувало (шумувало, кипіло, буяло) життя;
• воплощать, воплотить в жизнь что – утілювати, утілити в життя що; здійснювати, здійснити (реалізувати, зреалізувати, справджувати, справдити) що;
• в первый раз в жизни, впервые в жизни – уперше на віку (у житті);
• всю жизнь, в продолжение всей жизни – протягом цілого життя; усе (ціле) життя; через усе життя; [через] увесь (цілий) вік; поки (покіль) віку (життя); до віку;
• вызвать к жизни – покликати до життя; (иногда) сплодити;
• дать жизни, перен. – завдати гарту (бобу, чосу); дати затірки (перцю з маком);
• доживать, дожить жизнь – доживати, дожити (добувати, добути, добивати, добити) віку; довікувати; зійти з світу;
• до конца жизни – довіку (поки віку); довічно; до смерті-віку, [аж] до [самої] смерті; до віку і до суду, (устар.) до живота;
• долгая, долговременная жизнь – довге (довгочасне) життя; вік довгий;
• дорогая, дешёвая жизнь – дороге, дешеве прожиття, все дорого, дешево;
• дорожить жизнью – дорожити життям, шанувати життя;
• достичь лучшей жизни – добиться ліпшого (кращого) життя; здобутися на краще (на ліпше) життя;
• жизни не рад кто (разг.) – світ немилий (знемилів) кому;
• жизнь барская – панування;
• жизнь без событий – безподієве життя;
• жизнь беспросветная, безрадостная – безпросвітне життя; безпросвітна доля; безпросвіття;
• жизнь бродячая – волоча́ще (волоцюжне) життя;
• жизнь бьёт ключом – життя буяє (вирує, нуртує, клекотить);
• жизнь довольная, спокойная – життя безпечне, спокійне; спокійний прожиток;
• жизнь дорогая, дешёвая – прожиток дорогий, дешевий;
• жизнь загробная – тогосвітнє життя, той світ, майбутнє життя, майбутній вік;
• жизнь земная – сей світ, життя сьогосвітнє;
• жизнь моя! (разг.) – щастя (щастячко) моє!; доленько моя!;
• жизнь на волоске – життя на волосинці (на волоску, на павутинці, на ниточці);
• жизнь пошла на убыль – життя пішло на спад;
• жизнь прожить — не поле перейти – вік прожити, не дощову годину перестояти (пересидіти) (Пр.); вік ізвікувати — не пальцем перекивати (не в гостях побувати) (Пр.); на віку як на довгій ниві — всього побачиш (Пр.); життя прожити — не поле перейти (Пр.); на віку — як на току: і натопчешся, й намусюєшся, і начхаєшся, й натанцюєшся (Пр.); всього буває на віку: і по спині, і по боку (Пр.);
• жизнь райская – раювання;
• жизнь семейная идёт согласно, хорошо – в сім’ї гарно ведеться; на віку, як на довгій ниві
[: і кукіль, і пшениця];
• жизнь совместная – життя (пожиття) спільне;
• жизнь современная – сучасність, сучасне життя;
• жизнь супружеская – життя (пожиття) подружнє, шлюбне;
• жизнь так и кипит в нём – життя так і кипить (шумує, вирує, буяє) в нім;
• жизнь холостяка, бобыля – бурлакування;
• за всю жизнь – за все (за ціле) життя;
• загубить, испортить чью жизнь – (образн.) світ (вік) зав’язати кому;
• замужняя жизнь – заміжнє (молодиче) життя; заміжжя; жіноцтво;
• заплатить, пожертвовать, поплатиться жизнью за что – наложити голову (життям, душею) за що; заплатити життям за що; душі позбутися за що;
• заработать на жизнь – заробити (здобути) на прожиток (на прожиття);
• как жизнь? – як життя (життя-буття), як ся маєте?;
• лишать, лишить жизни кого, себя – страчувати, стратити кого, себе; збавляти, збавити (позбавляти, позбавити) віку (життя) кому, собі; укоротити (умалити) віку кому, собі; зганяти, зігнати зо світу кого, себе; відібрати життя кому, собі; укоротити (умалити) віку кому, собі; зганяти, зігнати зо світу кого, себе; відібрати життя кому, собі; заподіювати, заподіяти смерть кому, [самому] собі; наложити на себе руки;
• на всю жизнь – на все (на ціле) життя; на вік вічний;
• на склоне жизни – на схилі (схилку) віку (життя);
• не на жизнь, а на смерть – до загину;
• ни в жизнь не, в жизнь не, в жизни не (разг.) – ні за що [в світі] не; ніколи [в світі] не; зроду-віку не;
• никогда в жизни – зроду-віку (зроду-звіку);
• образ жизни – спосіб життя (побуту); (иногда) триб життя;
• оканчивать жизнь (доживать) – віку доживати, добувати;
• он живёт хорошей, праведной жизнью (перен.) – він живе правдивим (праведним) життям; (устар.) він правим робом ходить; (образн.) його свічка ясно горить;
• осмыслить жизнь чью – дати зміст (сенс, розум) життю чиєму; усвідомити (утямити) життя чиє;
• по гроб жизни (нар.) – до скону; довіку (поки віку, повік); до [самої] смерті; до смерті-віку; поки сонця (світ-сонця);
• по жизни — по життю;
• покончить жизнь самоубийством – смерть самому собі заподіяти; покінчити життя самогубством (самовбивством); накласти на себе руки; кінець собі зробити;
• покушаться на жизнь чью – важити (важитися) на чиє життя, на кого; робити (чинити) замах на чиє життя, на кого;
• полагаться, положить, отдавать, отдать жизнь за кого, за что – головою накладати, накласти, наложити за кого, за що; трупом лягти за кого, за що;
• пользоваться жизнью – уживати (зазнавати) світа (світу, життя);
• поплатиться жизнью за что – наложити (накласти, приплатитися) життям за що;
• портить жизнь кому – заїда́ти вік чий;
• пощадить жизнь кому – подарувати (дарувати) життя кому; (образн.) пустити рясту топтати;
• право жизни и смерти (книжн.) – право над життям і смертю;
• претворять, претворить в жизнь – здійснювати, здійснити (реалізувати, зреалізувати) що; справджувати, справдити що; (иногда) запроваджувати, запровадити що;
• при жизни – за життя (за живота, за живоття); заживо;
• проводить, провести в жизнь – запроваджувати, запровадити (проводити, провести, переводити, перевести) в життя;
• проводить, провести всю жизнь – вік вікувати, звікувати;
• прожигать жизнь – марнувати (марнотратити) життя; прогулювати (сниж. проциндрювати) життя;
• прожить всю жизнь – вік звікувати; провікувати; збути (зжити) вік;
• прожить девичью жизнь – відбути дівочий вік (дівоцтво); віддівувати;
• радости жизни – життьові розко́ші;
• рисковать жизнью – важити (ризикувати) життям;
• скверная жизнь – погане (ледаче, згруб. собаче) життя;
• скитальческая жизнь – бурлацьке (блукацьке, мандрівне) життя; мандри;
• средства к жизни – засоби до життя (існування);
• счастливая жизнь – щасливе життя; (образн.) заквітчаний (уквітчаний) вік;
• тяжёлая жизнь – важке життя; (образн.) бідування;
• уйти из жизни – піти з життя;
• укоротить жизнь кому – укоротити (змалити, умалити) віку кому;
• уклад, строй жизни – лад;
• устроить весёлую жизнь кому – влаштувати веселе життя кому;
• хватает, не хватает на жизнь – вистачає, не вистачає на прожиток;
• ход жизни – триб життя.
[Чи для того ж нам Бог дав живоття? (І.Нечуй-Левицький). Ох, Боже, Боже, трошки того віку, а як його важко прожити! (М.Коцюбинський). Ти, моя ненько, любила мене за своєї жизности (І.Нечуй-Левицький). За всенький час мого житів’я я велику силу вчинив того, що люди звуть неморальністю (А.Кримський). Тихий, спокійний прожиток (І.Франко). Добра жилба, коли кварки нема (Номис). Перший раз за мого життя (живота) чую, що я щасливий (І.Нечуй-Левицький). Трудно думи всі разом сплодити (Руданський). З ким дожить? Добити віку вікового? (Т.Шевченко). Ірина знала вже, що батьки її бідніють… хоч не показують сього перед людьми, навіть триб життя не змінюють (М.Коцюбинський). І турка ряст топтать пустив (І.Котляревський). Але ж там було небезпечно! Я не міг важити вашим життям (Ю.Яновський). Шануй здоров’ячко! Бо не шанувавши, сама змалиш собі віку… (М.Вовчок). Оце тобі наука, не ходи надвір без дрюка – свиня звалить і віку умалить (Номис). Я зроду-звіку не оженюся (І.Нечуй-Левицький). Ще за живоття батькового (Б.Грінченко). Я вам за живота (життя) добро своє оддаю (В.Самійленко). Оттакий, панієчко, наш заквітчаний вік (Г.Барвінок). У неволі вік вікує і безщасна і смутна (Б.Грінченко). Зав’язала собі світ за тим ледащом (М.Коцюбинський). Це все діялося ще за батькового живота. Оттака-то мені вдома живуха: годинки просвітлої не маю! Чи ти на його житку заздриш? Йому три дні до віку зосталося. Сором в пітьмі духа вік ізвікувати (АС). Життя — це суцільна мука, але треба його любити (О.Ульяненко). Не так уже й багато мені стрічалося людей, котрі мають мужність жити свої власне життя. Своє — а не те, яке попід руку трапилося (О.Забужко). Жінка твого життя та, хто повертає тобі твоє життя. Твоє власне, таке, яким воно мало б бути — якби ти, мудило, його не просрав (О.Забужко). Життя — вода: крізь пальці протікає, щоб напоїти траурну ріллю (Іван Низовий). Життя — взагалі мило. Спочатку запашне, «Полуничне», а потім — жалюгідний обмилок сподівань, утрачених можливостей, надій, сил, розуму, здорового глузду, пам’яті. Потім залишається тільки піна, мильні бульбашки… (І.Роздобудько). Виїхати в Росію — це така ж спокуса, як накласти на себе руки (В.Рафєєнко). Не було ранку, щоб Папуга Лерріт, прокинувшись, не побачив за вікном річку й не подумав би, який чудесний триб життя він провадить (Т.Андрієвська, перекл. П.Кері). Хто не цінує життя, той його не заслуговує (Леонардо да Вінчі). Життя — надто серйозна штука, щоб говорити про неї серйозно (О.Вайлд). Людина повинна вбирати барви життя, але не тримати в пам’яті його подробиці (О.Вайлд). Життя, навіть найважче, – це найкращий скарб у світі. Вірність обов’язку — другий скарб, який робить життя щасливим і дає душі сили не зраджувати своїх ідеалів. Третя річ, яку я пізнав, полягає в тому, що жорстокість, ненависть і несправедливість не можуть і ніколи не зуміють створити нічого вічного ні в інтелектуальному, ні в моральному, ні в матеріальному сенсах (Пітірім Сорокін). Кожна людина дістає від життя те, що вона хоче. Але не кожен після цього радий (Клайв Льюїс). Життя відбирає у людей надто багато часу (С.Є.Лєц). 1. Життя — це хвороба, що передається статтєвим шляхом. 2. Життя дається людині лише один раз, і то у багатьох випадках — випадково. 3. Таке життя: вчора було зарано, завтра буде запізно, а сьогодні — нема коли. 4. Життя — це боротьба!: до обіду — з голодом, після обіду — зі сном. 5. Життя надто коротке, щоб витрачати його на здоровий спосіб життя. 6. Коли життя екзаменує, першими здають нерви. 7. Життя дається один раз, а вдається ще рідше. 8. Життя — це рух: одні ворушать звивинами, інші ляскають вухами. 9. Не всяке життя закінчується смертю; інколи воно закінчується весіллям… 10. — Ви єврей по матері, чи по батькові? — Я єврей по життю!]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ВЛАЧИ́ТЬ, влачить жа́лкое существова́ние ще скні́ти, ну́дити сві́том;
влачить око́вы тягну́ти ярмо́;
влача́щий що тя́гне тощо, зму́шений /зви́клий/ тягну́ти;
влачащий жа́лкое существова́ние прире́чений животі́ти, нікче́ма, злида́р, перен. тля, гни́да, хроба́к;
влачащий око́вы заку́тий в кайда́ни, раб, неві́льник, образ. в ярмі́;
едва́ влачащий но́ги стил. перероб. ле́две несучи́ но́ги.
ЗАКОСНЕВА́ТЬ, скні́ти, шкару́бнути;
закоснева́ть в поро́ках, мерзені́ти, мерзі́ти у гріха́х;
закоснева́ющий, що скні́є тощо, щора́з зашкару́бліший, гото́вий заскні́ти, ма́йже заскні́лий див. ще коснеющий; закоснева́ющий в поро́ке, оплу́туваний гріха́ми, стил. перероб. мерзі́ючи у гріха́х;
ИЗНЫВА́ТЬ ще ну́дити сві́том, (душевно) тлі́ти /му́читися, скні́ти/ душе́ю, в’я́нути /со́хнути, скні́ти/ се́рцем, діял. сни́діти [снидіти грибо́м];
изнывать в нево́ле гну́тися в ярмі́;
изнывать от чего потерпа́ти;
изнывать под и́гом стогна́ти під ярмо́м;
изныва́ет кто се́рце те́рпне у кого;
изныва́ющий що /мн. хто/ ни́діє тощо, по́йнятий нудьго́ю, прикм. напівме́ртвий від чого, образ. у нудо́тному ста́ні, у ста́ні зану́ди /нудьги́/, з ка́менем на се́рці;
изнывающий от жа́жды спра́гнений, спра́глий, напівме́ртвий од спра́ги;
изнывающий от тоски́ /изнывающий от ску́ки/ по́йнятий нудьго́ю, образ. з ка́менем на се́рці;
КОПТИ́ТЬ 1. (про свічку тощо) димі́ти, кади́ти, 2. (м’ясо) укр. вуди́ти, дими́ти, проди́млювати;
коптить не́бо скні́ти /животі́ти/ під не́бом, прибл. ну́дити сві́том, в’я́нути на пні, оказ. зака́джувати не́бо, оббива́ти бо́ки. коптя́щий 1. що /мн. хто/ дими́ть тощо, зали́шений /ста́вши/ димі́ти, прикм. кі́птявий, курни́й, димний, чадний, 2. що /мн. хто/ ву́дить тощо, за́йня́тий ву́дженням, реконстр. вуджівни́к, прикм. вуди́льний, зади́млювальний, заку́рювальний;
коптя́щий не́бо неро́ба, гультя́й, ба́йда;
коптя́щийся 2. ву́джений, зади́млюваний, заку́рюваний.
ТЯГОТИ́ТЬСЯ ще гніти́тися чим, ма́ти за тяга́р що, ну́дитися /тлі́ти, скні́ти/ се́рцем від чого;
тяготи́тся кто чем ляга́є що тягаре́м на се́рце кому;
тяготя́щий що /мн. хто/ обтя́жує тощо, зви́клий обтя́жувати, зда́тний обтя́жити, прикм. обтя́жливий, гнітю́чий, образ. як тяга́р на се́рці;
тяготя́щийся що /мн. хто/ гні́титься тощо, пригні́чений чим, зви́клий /стил. перероб. ставши/ ну́дитися, зну́джений се́рцем від, з тягаре́м чого на се́рці.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Влачить
• Влачить жизнь, дни, жалкое существование… (книжн.) – [Ледве] животіти; волочити (тягти) мізерне життя (животіння); нидіти (скніти, гибіти); поневірятися; (образн.) дні терти. [Всі будуть учитися, всі будуть жити в Києві, а я одна в цій ямі буду нидіти… Васильченко.]
Жалкий
• Влачить жалкое существование – [Ледве] животіти; волочити (тягти) мізерне життя (животіння); нидіти (скніти, гибіти); поневірятися; (образн.) дні терти.
• Жалкие слова (в утешение) – жалісні (жалібні, жалісливі, сердечні, зворушливі) слова.
• Жалкий трус – нікчемний (жалюгідний) боягуз (страхополох, страхопуд).
• Играть жалкую роль – грати жалюгідну (нікчемну) роль; мати дуже мізерну (нікчемну) вагу; дуже мало важити.
Жизнь
• Бороться не на жизнь, а на смерть – боротися на життя і на смерть; боротися до загину.
• Будничная жизнь – буденне життя; буденщина (щоденщина).
• Вести жизнь – провадити життя; жити.
• Вести тяжёлую, безрадостную жизнь – безрадісно (безпросвітно) жити; просвітку не мати.
• В жизни – за життя (у житті); на віку; живши. [Перший раз за мого життя чую, що я щасливий. Н.-Левицький.]
• Влачить жизнь – бідувати (животіти, скніти, гибіти); дні терти; (образн.) тягти нужденний жереб.
• Вокруг кипела жизнь – навкруги (навколо) вирувало (шумувало, кипіло, буяло) життя.
• Воплощать, воплотить в жизнь что – утілювати, утілити в життя що; здійснювати, здійснити (реалізувати, зреалізувати, справджувати, справдити) що.
• В первый раз в жизни – уперше на віку.
• Всю жизнь, в продолжение всей жизни – протягом цілого життя; усе (ціле) життя; через усе життя; [через] увесь (цілий) вік; поки (покіль) віку (життя); до віку.
• Вызвать к жизни – покликати до життя; (іноді) сплодити. [Трудно думи всі разом сплодити. Руданський.]
• Доживать, дожить жизнь – доживати, дожити (добувати, добути, добивати, добити) віку; довікувати; зійти з світу. [З ким дожить? Добити віку вікового? Шевченко.]
• До конца жизни – довіку (поки віку); довічно; до смерті-віку; [аж] до [самої] смерті.
• Долгая, долговременная жизнь – довге (довгочасне) життя; вік довгий.
• Дорожить жизнью – дорожити життям; шанувати життя.
• Достичь лучшей жизни – добиться ліпшого (кращого) життя; здобутися на краще (на ліпше) життя.
• Жизни не рад кто (разг.) – світ немилий (знемилів) кому.
• Жизнь беспросветная, безрадостная – безпросвітне життя; безпросвітна доля; безпросвіття.
• Жизнь бьёт ключом – життя буяє (вирує, клекотить).
• Жизнь дорогая, дешёвая – прожиток дорогий, дешевий.
• Жизнь моя! (разг.) – щастя(чко) моє!; доленько моя!
• Жизнь прожить — не поле перейти – вік прожити, не дощову годину перестояти (пересидіти). Пр. Вік ізвікувати — не пальцем перекивати (не в гостях побувати). Пр. На віку як на довгій ниві — всього побачиш. Пр. Життя прожити — не поле перейти. Пр. На віку — як на току: і натопчешся, й намусюєшся, і начхаєшся, й натанцюєшся. Пр. Всього буває на віку: і по спині, і по боку. Пр.
• Жизнь так и кипит в нём – життя так і кипить (шумує, вирує, буяє) в нім.
• За всю жизнь – за все (за ціле) життя.
• Загубить чью жизнь – (образн.) Світ (вік) зав’язати кому.
• Замужняя жизнь – заміжнє (молодиче) життя; заміжжя; жіноцтво.
• Заплатить, пожертвовать, поплатиться жизнью за что – наложити голову (життям, душею) за що; заплатити життям за що; душі позбутися за що.
• Заработать на жизнь – заробити (здобути) на прожиток (на прожиття).
• Лишать, лишить жизни кого, себя – страчувати, стратити кого, себе; збавляти, збавити (позбавляти, позбавити) віку (життя) кому, собі; укоротити (умалити) віку кому, собі; зганяти, зігнати зо світу кого, себе; відібрати життя кому, собі; укоротити (умалити) віку кому, собі; зганяти, зігнати зо світу кого, себе; відібрати життя кому, собі; заподіювати, заподіяти смерть кому, [самому] собі; наложити на себе руки.
• На всю жизнь – на все (на ціле) життя; на вік вічний.
• Ни в жизнь не, в жизнь не, в жизни не (разг.) – ні за що [в світі] не; ніколи [в світі] не; зроду-віку не.
• Образ жизни – спосіб життя (побуту); (іноді) триб життя. [Ірина знала вже, що батьки її бідніють… хоч не показують сього перед людьми, навіть триб життя не змінюють. Коцюбинський.]
• Он живёт хорошей, праведной жизнью (перен.) – він живе правдивим (праведним) життям; (давн.) він правим робом ходить; (образн.) його свічка ясно горить.
• Осмыслить жизнь чью – дати зміст (смисл, сенс, розум) життю чиєму; осмислити життя чиє.
• По гроб жизни ( нар.) – до скону; довіку (поки віку, повік); до [самої] смерті; до смерті-віку; поки [світ-] сонця.
• Покончить жизнь самоубийством – смерть самому собі заподіяти; покінчити життя самогубством (самовбивством); накласти на себе руки; кінець собі зробити.
• Покушаться на жизнь чью – важити (важитися) на чиє життя, на кого; робити (чинити) замах на чиє життя, на кого.
• Полагаться, положить, отдавать, отдать жизнь за кого, за что – головою накладати, накласти, наложити за кого, за що; трупом лягти за кого, за що.
• Пользоваться жизнью – уживати (зазнавати) світа (світу, життя).
Томиться
• Томиться в одиночестве – нудитись (нудьгувати) в самотині; [білим] світом нудити.
• Томиться в неволе, в тюрьме – скніти (мучитися) в неволі, у в’язниці (в тюрмі).

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Скні́ти, -ні́ю – томиться, прозябать.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

скні́ти, -ні́ю, -ні́єш

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Склі́ти, -лі́ю, -єш, гл. = Скніти. Хто сіє, той віє, хто не сіє, той скліє. Ном. № 7165.
Скні́ти, -ні́ю, -єш, гл. = Нидіти. Желех.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Ча́хнуть = со́хнути, ча́хнути (С. Жел.), марнїти, ни́дїти (Фр.), скнїти, ко́щати, чевъя́дїти. – Чахну тут без тебе, живучи з нелюбом. н. п. — На старости лїт скнїємо, наче квітка, прибита морозом. Кн.