Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 20 статей
Запропонувати свій переклад для «скромадити»
Шукати «скромадити» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Брани́ть – ла́яти (сов. ви́лаяти), свари́тися на ко́го, свари́ти кого́, карта́ти, бе́штати, шпе́тити, гри́мати, на зу́би бра́ти (сов. взя́ти) кого́. [Ба́тько свари́ться на ме́не, щоб не гуля́в із хло́пцями до пі́знього пі́зна].
• Брани́ть с укорами – гани́ти кого́.
• Б. с головомойкой – ми́лити кого́. [До́бре ми́лила чолові́ка, як прийшо́в п’я́ний].
• Б. назойливо кого-либо из семьи, преимущ. мужа – скребти́ (скрома́дити) мо́ркву кому́.
• Б. сильно – ла́яти на всі бо́ки (заставки́), кобени́ти, корени́ти, корешува́ти, шельмува́ти, штапува́ти, паску́дити, клясти́ в ба́тька-ма́тір, батькува́ти, банітува́ти.
• Б. как собаку – псякува́ти, пся́чити, соба́чити (кого́ или кому́).
• Б. скверными, площадными словами – ла́яти неподо́бними слова́ми, москалі́в гони́ти, матіркува́ти, по-моско́вському загина́ти.
Выска́бливать, -ся, вы́скоблить, -ся – вискріба́ти, -ся, вишкреба́ти, -ся, ви́с[ш]кребти, -ся, скрома́дити, вискрома́джувати, ви́скромадити.
• Вы́скобленный – ви́шкребаний, ви́скромаджений.
Отска́бливать, отскобли́ть –
1) скінчи́ти скребти́ (скрома́дити);
2) відскріба́ти, відскребти́, відскрома́джувати, відскрома́дити що.
• Отско́бленный – відскре́бений, відскрома́джений.
Пили́ть, пи́ливать –
1) пиля́ти, (диал.) пилува́ти;
2) (переносно) гри́зти кого́, го́лову гри́зти кому́, (вульг.) мо́ркву скребти́ (скрома́дити) кому́, чу́ба мили́ти кому́.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

СНИМА́ТЬ (копію) роби́ти, (з потяга) зса́джувати, (вирок) касува́ти, (кого) фотографува́ти галиц. світли́ти, (біль) тамува́ти, вгамо́вувати, (останню сорочку) здира́ти, (пропозицію) бра́ти наза́д, (побої) юр. засві́дчувати, (з роботи) звільня́ти;
снимать го́лову стина́ти /скру́чувати/ го́лову;
снимать запре́т касува́ти /галиц. відклика́ти/ заборо́ну;
снимать кварти́ру найма́ти поме́шкання;
снимать ма́ску = сбрасывать ма́ску;
снимать ме́рку бра́ти мі́рку;
снимать напряжённость в отноше́ниях удоброду́шнювати стосу́нки;
снимать показа́ния відбира́ти сві́дчення;
снимать с /вещево́го, пищево́го/ дово́льствия спи́сувати з постача́ння /о́дягом, харча́ми/;
снимать скры́той ка́мерой фільмува́ти потайно́ю ка́мерою;
снимать со счёта (гроші) вибира́ти;
снимать с предохрани́тельного взво́да /с предохрани́теля/ відбезпе́чувати;
снимать с себя́ отве́тственность умива́ти ру́ки;
снимать противоре́чие усува́ти супере́чність;
снимать стру́жку с кого скрома́дити мо́ркву /накру́чувати хвоста́/ кому;
снимать тяжёлое настрое́ние кому розпого́джувати кого;
снимать фильм фільмува́ти, накру́чувати фільм;
СНИМА́ТЬСЯ фотографува́тися, роби́ти фо́то;
снима́ющий 1. що /мн. хто/ здійма́є тощо, призна́чений зня́ти, тех. зніма́ч, прикм. зніма́льний, для зняття́ /зніма́ння/, стил. перероб. зніма́ючи, 2. що фотографу́є, фото́граф, прикм. фотографува́льний, 3. що найма́є, найма́ч, 4. тамува́льний, стил. перероб. таму́ючи, 5. юр. засві́дчувач, 6. що звільня́;
снима́ющий боль протибольови́й;
снима́ющий допро́с допи́тувач;
снима́ющий запре́т зго́дний скасува́ти заборону;
снима́ющий кварти́ру найма́ч поме́шкання, квартиронайма́ч;
снима́ющий ме́рку відбо́рець мі́рки;
снима́ющий сли́вки / снима́ющий пе́нки/ збира́ч вершкі́в;
снима́ющий после́днюю руба́шку зда́тний /гото́вий/ зде́рти оста́нню соро́чку;
снима́ющий противоре́чие зда́тний усу́нути супере́чність;
снима́ющий стру́жку покли́каний накрути́ти хвоста́;
снима́ющий фильм фільмар, фільмува́льник, прикм. фільмува́льний;
снима́ющий ша́пку пе́ред кем ра́ди́й вклони́тися кому;
снимающийся/снима́емый 1. зді́йманий, зди́раний, зса́джуваний, касо́ваний, прикм. книжн. знімни́й, 2. фотографо́ваний, 3. на́йманий, 4. тамо́ваний, угамо́вуний, 5. засві́дчуваний, 6. зві́льнюваний, пор. СЪЁМНЫЙ;
СНЯТЬ (рукою) галиц. відійня́ти, (фільм) накрути́ти, зафільмува́ти; і похідн.;
снять напряже́ние образ. ви́пустити па́ру;
снять ча́ры розби́ти ча́ри. ЗАСНЯ́ТЬ (на плівку) зафіксува́ти, (фільм) зафільмува́ти, накрути́ти;
заснявший ОКРЕМА УВАГА;

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Бранить
• Бранить, браниться скверными, площадными словами – неподобними (непотрібними, гнилими) словами лаяти; погано (по-сороміцьки) лаяти; лихословити; банітувати. [Зібрав наш Солопій горох, та знай — клене і на чім світ стоїть, по-сороміцьки лає, Усіх батьків з того він світу вивертає. Г.-Артемовський.]
• Бранить, выбранить под сердитую руку – лаяти, вилаяти спересердя.
• Бранить назойливо кого-либо (образн.) – скребти (золити) кого; скромадити (стругати) моркву кому; гризти кого; гризти голову кому. [Спускайся з гори тихіше вниз, щоб ніхто голови не гриз. Номис.]
• Бранить сильно, на чём свет стоит – лаяти на всі боки (на всі заставки, на чім світ стоїть); кобенити (коренити, корешувати); шельмувати; штапувати; паскудити; клясти (лаяти) в батька-матір; батькувати; шпетити на всю губу. [Вона недавно на всі заставки лаяла Каргата. Шовкопляс.]
• Бранить с укором – ганити кого. [Щоб він мене за те не ганив, я мусив з хати утікать. Г.-Артемовський.]
Пилить
• Пилить кого (перен. разг.) – гризти кого; голову гризті (їсти, жувати) кому; (вульг.) моркву скребти (скромадити) кому; чуба милити кому.
Стружка
• Снимать, снять стружку с кого (разг.) – стругати (скребти, скромадити) кого.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Скрома́дити, -джу –
1) царапать;
2) бороновать;
3) скоблить.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

скрома́дити, -джу, -диш, -дять

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Мо́рква, -ви, ж.
1) Морковь, Daucus Carota L. Унадився, як свиня у моркву. Ном. № 2740. Ха́тня мо́рква. Ссора домашняя между мужемъ и женой. А там купами капуста, буряки, морква огородня, а хатньої наші жінки не продають, держать про нужду на нашу голову... цур їй! Кв. І. 137. Мо́ркву скрома́дити, струга́ти кому́. Ссориться (о домашнихъ, преимущественно о женѣ съ мужемъ).
2) Гадю́ча мо́рква. Раст. Peucedanum Oreoselinum Moench. ЗЮЗО. І. 131. Ум. Мо́рківка.
Скребти́, -бу́, -бе́ш, гл. Скресть, скоблить. Досада скребе, як кішка лапою. Ном. № 3365.
2) — мо́ркву = Моркву скрома́дити (См. Морква).
Скрома́дити, -джу, -диш, гл. Скоблить, скресть. Моркву, буряки скромадити.
Шкрома́дити, -джу, -диш, гл. = Скромадити.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Мо́рква, -ви, ж. 1) Мо́ркву скрома́дити, струга́ти *и шкребти́ кому́. Ссориться, ...*задавать, задать головомойку. *Звичайно, як свекруха, що вже знайте, за що моркву скромадити. Квітка. І. 327. *Чи не сина, бува, шукав, щоб йому доброї моркви вшкребти. Мирн. III. 158.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Брани́ть, ся = ла́яти, ся, свари́ти, ся, (дуже) — кобени́ти, корени́ти, шпе́тити, (до́вго) — скребти́, скрома́дити мо́ркву. — Битьця не годитьця, а лаятись гріх. н. пр. — Лає мене моя мати, лає, вона ж мого горенька не знає. н. п. — Мене мата лає, гулять не пускає. н. п. — Венера лайки не стерпіла, Юнону стала кобенить. Кот. — Лай, лай, а гроші дай. н. пр. — Олимпських шпетив на всю губу, свою і неньку лаяв любу. Кот.
Пили́ть = 1. пиля́ти (С. З.), щербатим ножем – чи́кати, чипиля́ти. 2. го́лову гри́зти, мо́ркву скребти́, скрома́дити, чуба, ми́лити. — Трохи не що дня гризе йому голову.
Скресть = скребти́, шкребти́, скрома́дити, шкря́бати (С. Л.), шкряботїти (С. Л.), шару́дити (С. Л.).
Соска́бливать, соскобли́ть, ся = скребти́, скрома́дити, вискріба́ти, ви́скребти, вискромадити, повискріба́ти, ся. С. Л.
Чи́стить, очи́стить, вы́чистить, ся = чи́стити, обчища́ти, обчи́стити, ви́чистити, одежу, хату — чепури́ти, хороши́ти, разом і мить і витирать, напр. стіл — скрома́дити, шарува́ти. — Ч. трубу́ = труси́ти са́жу, ко́мін. — Ч. ва́ксою (на пр. чоботи) — ваксува́ти. — Ч. ки́ркою (оскардом) — ґрасува́ти. — Чи́ститься (про птиць) — оскуба́ти ся, оску́бувати ся. — Д. про иньше під сл. Очища́ть.

Запропонуйте свій переклад