Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 43 статті
Запропонувати свій переклад для «скрута»
Шукати «скрута» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Го́ре –
1) (сущ.) го́ре, (ум. го́ренько, го́речко), ли́хо, біда́. См. ещё Печа́ль, Тоска́, Бе́дствие, Несча́стье.
• Го́ре не свой брат – журба́ не ма́тінка.
• Предаваться го́рю – в ту́гу вдава́тися.
• Жгучее го́ре – пеку́ча журба́, живи́й жаль, пеку́чий жаль.
• Го́ре охватывает – жаль (журба́) бере́, обніма́є, обгорта́є.
• С го́ря – з жалю́, з журби́, з го́ря.
• Причинять (причинить) го́ре кому-л. – завдава́ти, роби́ти, чини́ти (сов. завда́ти, нароби́ти, начини́ти) кому́ жалю́, ту́ги, (диал.) загорчи́ти, завго́рити кому́.
• Не оберёшься го́ря (хлопот) – не збу́дешся ха́лепи.
• Жить с го́рем пополам – жи́ти ли́ха прикупи́вши.
• Го́ре горькое – ли́хо тяжке́, го́ре-скру́та, горюва́ння-бідува́ння.
• Себе на го́ре – на ли́хо собі́, собі́ на безголо́в’я, собі́ на го́ре.
• И го́ря мало ему о том, и го́рюшка мало – ба́йду́же (байду́жки, байду́жечки) йому́ про те, за те, а він на те ба́йду́же, йому́ дарма́, мале́ йому́ го́ре, йому́ ні га́дки, він ні га́дки про те, за те, і га́дки не ма́є, ду́мки-га́доньки не ма́є, був-би й го́ре (ли́хо) покоти́в.
• Мыкать го́ре, терпеть го́ре – го́ре терпі́ти, поневіря́тися, горюва́ння прийма́ти, бідува́ти.
• Изведать, претерпеть го́ре – набра́тися го́ря, ли́ха, перегорюва́ти.
• Испытать много го́ря – зазна́ти бага́то ли́ха, ви́пити ківш ли́ха, ви́пити по́вну, чима́лу, скоштува́ти гірко́ї, спи́ти гірко́ї. [Ната́ля ви́п’є чима́лу та ще й по́вну від тако́ї свекру́хи (Мирн.)].
• Помочь, пособить го́рю – запобі́гти ли́хові, зара́дити ли́хові.
• Постигло го́ре кого-л. – упа́ло го́ре на ко́го, спобі́гло го́ре кого́, спітка́ло ли́хо кого́.
• Приключилось го́ре – сколоти́лося ли́хо, скла́лося ли́хо, спобі́гло ли́хо.
• Стряхнуть с себя го́ре – уда́рити ли́хом об зе́млю, покоти́ти го́ре. [Вда́рмо-ж об зе́млю ли́хом-журбо́ю, щоб ста́ло всім веселі́ше].
• С го́рем пополам раздобыть (заработать) что-л. – розго́рити що, розгорюва́ти що, розгорюва́тися на що, загорюва́ти що. [Розгорюва́всь на де́сять рублі́в (Мирн.). Загорю́й сна́жно, та їж сма́чно].
• С го́рем добытый (тяжело заработанный) – загорьо́ваний.
• Не знающий го́ря – безнапа́сний, безжу́рний.
• Не зная го́ря – безнапа́сно, безжу́рно.
• Го́ре-профессор, го́ре-ученый и т. д. – біда́, а не профе́сор, біда́, а не вче́ний, ке́пський з ньо́го профе́сор, уче́ний і т. ин.
• Го́ре-музыкант – циги́кач.
• Го́ре-мастер – попсу́й-ма́йстер.
• Го́ре-богатырь – ґа́нджа-андибе́р (в думе, с турецк.);
2) го́ре, межд. – ой, ле́ле! ле́лечко!
• О, го́рюшко – ой, ли́шко, ли́шенько, ли́шечко, го́ренько, го́речко, недо́ленька тяжка́, ли́шко тяжке́, па́дку мій, сму́тку мій, ой, мій упа́доньку!
Де́ньги – гро́ші, гріш (р. гроша́), (средства) кошт, (шутл.) купи́ло, плати́ло, побрязкачі́.
• Большие де́ньги – вели́кі гро́ші, вели́кий гріш, вели́кі ко́шти; (деньжищи) грошва́; (деньжонки) грошеня́та, гро́шики. [З гроши́ма куди схо́чеш – доско́чиш. З грі́шми ле́гше жи́ти на сві́ті. Пропа́ли усі́ ко́шти грома́дські – рублі́в мо́же 400 – 500, а як на ті часи́ і для таки́х люде́й незамо́жних, – то то був гріш не аби́-який (Доман.). Усе́ село́ переві́шай – тако́ї грошви́ не збере́ш. Та вже чим хоч, а тільки зведи́ її́ – я ко́шту не пожалі́ю (Квітка). Хи́тро-му́дро і невели́ким ко́штом (Котл.) = не за большие де́ньги. Чом не ку́пиш? – Бо купи́ла не ма́ю. Плати́ти тре́ба, а плати́ла ні́де взя́ти (Конис.). Аби були́ побрязкачі́ (побренькачі́), то бу́дуть і послухачі́ (Ном.)].
• Де́ньги медные, серебряные – мід(н)яки́, срібняки́, срі́бні.
• Мелкие де́ньги – дрібняки́.
• Наличные де́ньги – гото́ві гро́ші, готі́вка, (редко) готови́зна, готови́к.
• Кормовые де́ньги – харчове́, харчові́ гро́ші.
• Прогонные де́ньги – прого́ни.
• Де́ньги не заработанные, доставшиеся даром – дурні́ гро́ші, ле́гкий гріш.
• Обратить в де́ньги – поверну́ти в гро́ші, згроши́ти. [Як ї́хатимуть уже відсі́ль на Кавка́з на житло́, то сей садо́к згроша́ть].
• За де́ньги – за гро́ші, запла́тно.
• Без де́нег – беззапла́тно, за ду́рно, за так гро́ші (гро́шей), за спаси́бі.
• Недостаток в деньга́х – суту́жно на гро́ші, грошова́ скру́та.
• Де́нег нет (шутл.) – на гро́ші су́хо, в кеше́ні гуде́, в кеше́ні ві́три́ ві́ють (дю́дя свисти́ть).
• Вот уже и нет де́нег – от і по гро́шах.
• Быть при деньга́х – ма́ти гро́ші.
• Не имеющий де́нег (шутл.) – безгрі́шний. [Ми зо́всім безгрі́шні: ні гріхі́в, ні гро́шей не ма́ємо].
• Де́нег куры не клюют – гро́шей до сму́тку, до бі́са, до чо́рта.
• Любящий де́ньги – грошолю́бний, грошолю́б.
Затрудне́ние –
1) тру́днощі (-щів, мн.) тру́дність (-ности), зава́да, перепо́на, перешко́да, замі́шка, заморо́ка, скру́та. [На цьо́му по́лі стріва́ють істо́рика неперемо́жні тру́днощі (Єфр.)].
• Многочисленные -ния, с которыми приходится бороться – числе́нні тру́днощі (зава́ди, перепо́ни, перешко́ди), що з ни́ми дово́диться боро́тися (змага́тися).
• Быть в -нии, см. Затрудни́тельное положение (Затрудни́тельный).
• Вывести из -ния – ви́вести з кло́поту;
2) (дыхания) сти́ски (-ків). [Сти́ски пішли́ у гру́дях].
Затрудни́тельный – трудни́й, утру́дливий, важки́й, скрутни́й, суту́жний, при́крий, моро́чний, моро́чливий, заморо́чний, заморо́чливий, тісни́й, крути́й, утя́жливий, недогі́дний.
• -ное дело, -ная вещь – трудна́ (важка́, моро́члива) спра́ва, трудна́ (важка́, моро́члива) річ.
• -ные обстоятельства – скрутні́ (суту́жні, при́крі, тісні́, круті́, утя́жливі, недогі́дні) обста́вини.
• -ное положение – скрутне́ (суту́жне, при́кре) стано́вище, скрут (-ту) и скру́та (-ти), суту́га, приту́га, ха́лепа. [Ви́дко, що реда́ктор «Ді́ла» і серед ха́лепи не тра́тить гу́мору (Франко)].
• Попасть в -ное положение, очутиться в -ном положении – попа́сти в скрутне́ (суту́жне и т. д.) стано́вище, в скрут, (в неловкое положение) попа́сти в кло́піт, вско́чити в ха́лепу, загна́тися на слизьке́.
• Поставить кого в -ное положение – (образно) загна́ти кого́ на слизьке́, посади́ти кого́ на лід.
• Он очутился в -ном положении – він попа́в в скрутне́ (суту́жне и т. д.) стано́вище, прийшо́в йому́ скрут.
Кра́йность –
1) (чрезмерность) надмі́рність (-ности), на́дмір (-ру), кра́йність (-ности). [Не спокуша́ється душа́ його́ нічи́м, і в кра́йність не впада́ він ро́зумом тверди́м (Самійл.)], Бросаться, из одной -сти в другую – ки́датися з одніє́ї кра́йности до дру́гої, з одного́ кра́ю до дру́гого. [З одного́ кра́ю ки́дались ентузія́сти пра́вди до дру́гого (Куліш)].
• Вдаваться в -сти – перебира́ти мі́ру, перехо́дити (через) мі́ру.
• -сти сходятся – кра́йності збіга́ються.
• У него во всём -сти – в ньо́го все над мі́ру;
2) (необходимость, настоятельность) коне́чність, скру́та, скрут (-ту), пи́льність, пи́льна (пеку́ча) потре́ба, кра́йність, приту́га. [До скру́ту як прийшло́ся, а він тоді́: ба́течку, голу́бчику, не бу́ду вже (Канівщ.). Кра́йність вимага́ла (Куліш)].
• -сть довела его до этого поступка – він з коне́чности вда́вся до цьо́го вчи́нку.
• Быть в -сти – бу́ти в скру́ті. До -сти, см. Кра́йне;
3) неста́тки, (кра́йнє) убо́зство, убо́жество, зли́дні; см. Нужда́, Бе́дность.
• Жить в -сти – жи́ти в убо́жестві, в зли́днях;
4) защищаться до последней -сти – обороня́тися аж до са́мого кра́ю, до оста́нньої спромо́ги.
• Решиться на последнюю -сть – зва́житися на оста́нній за́сіб (крок).
Крити́ческий – крити́чний. [Крити́чні статті́ (Єфр.). Крити́чний на́рис (очерк). Крити́чний на́прямок ду́мки (Основа)].
• -кое положение – крити́чне (тяжке́, небезпе́чне) стано́вище, скру́та, приту́га; см. Положе́ние 3. [У такі́й приту́зі му́сів воли́ прода́ти (Харківщ.). Така́ скру́та з грі́шми, не зна́ю що й роби́ти (Харківщ.)].
Нужда́ и Ну́жда –
1) потре́ба, (изредка, ц.-слав.) ну́жда́, (потребность) потре́бина, (редко) по́тріб (-би), тре́ба; срв. На́добность. [Вже яка́ потре́ба, – ні до ко́го не йду, – вона́ заряту́є (Г. Барв.). Наду́мались збира́ти гро́ші про таку́ наро́дню ну́жду (Куліш)].
• -да́ в чём – потре́ба чого́ или в чо́му, на що, ну́жда́ в чо́му; срв. Потре́бность.
• Иметь -ду́ в чём – ма́ти потре́бу (ну́жду́) в чо́му, потребува́ти чого́; срв. Нужда́ться 1.
• А тебе какая -да́ до этого дела? – а тобі́ яке́ ді́ло до ціє́ї спра́ви? а тобі́ що до цьо́го (до то́го)?, (фам.) а тобі́ до цьо́го яко́го ба́тька го́ре?
• -да́ в ком – потре́ба в ко́му, на ко́го.
• Ему -да́ в нём – йому́ він потрі́бний (потрі́бен), він ма́є ді́ло (спра́ву, зап. інте́рес) до йо́го.
• -да́ к кому, до кого – ді́ло (спра́ва, зап. інте́рес) до ко́го. [Є в ме́не ді́ло до вас (Київ)] Какая мне -да́ до тебя? – яке́ мені́ ді́ло (яка́ мені́ ну́жда́) до те́бе? [Яка́ мені́ нужда́ до те́бе? (Квітка)].
• Мне до них -ды мало – мені́ про них (їх) мали́й кло́піт (ба́йдуже).
• Не твоя -да́, не заботься – не твій кло́піт, не турбу́йся.
• Что нужды? – яка́ потре́ба?, (какой смысл?) яка́ ра́ція?, (зачем?), на́що? наві́що?, (пустое!) дарма́!
• Велика -да́! – вели́ка вага́! овва́! вели́ке ді́ло опе́ньки!, (пустое!) дарма́.
• Что за -да́ (Какая -да́) знать это? – яка́ потре́ба (на́що тре́ба) зна́ти це?
• Нет ну́жды́ говорить об этом – нема́ потре́би говори́ти про це.
• Нет ну́жды́ (кому до чего) – ба́йду́же (байду́жки, байду́же́чки) (кому́ про (за) що), дарма́ (кому́), (и горя мало) мале́ го́ре (кому́), ні га́дки (га́дки ма́ло) кому́ про (за) що, і га́дки не ма́є хто про (за) що, (шутл.) і за ву́хом не сверби́ть кому́. [Недо́ля жарту́є над старо́ю голово́ю, а йому́ байду́же (Шевч.) Дити́на кричи́ть, як не розі́рветься, а їй і ба́йдуже (Сл. Ум.). «Ба́йдуже!» – сказа́ла: «не жури́сь, коха́ний!» (Дніпр. Ч.). А мені́ про те й байдуже́чки (Кролевеч.). Хай світ зава́литься, – дарма́ мені́! (Грінч.). «Піду́, ті́льки неха́й об о́сени!» – «Дарма́, й підожде́мо» (Квітка)].
• Тебе, небось, и нужды нет (Гоголь) – тобі́, ба́читься, й за ву́хом не сверби́ть (перекл. М. Рильськ.).
• Ну́жды́ нет, что – дарма́ що. [Дарма́ що стари́й, аби́ бага́тий Приказка)].
• Без видимой -ды́ – без види́мої (я́вної, очеви́дної) потре́би.
• В случае -ды́, при -де́ – в потре́бі, під ну́жду; см. ещё На́добность (В случае -сти). [Що-ж, і го́рщик річ непога́на в потре́бі (Рада). Ви постерегли́ що і під нужду́, як ва́шої запобіга́в він ла́ски (Куліш)].
• Крайняя (неотложная) -да́ в чём – вели́ка (коне́чна, пи́льна) потре́ба в чо́му й чого́; скру́та на що.
• Я имею крайнюю -ду́ в деньгах – мені́ аж на́дто (ко́нче, до скру́ту) тре́ба гро́шей, мені́ аж на́дто (ко́нче, до скру́ту) тре́ба (потрі́бно) ма́ти гро́ші.
• Я имею крайнюю -ду́ видеть его, см. Кра́йний 3.
• По -де́ от -ды́ – з потре́би, через потре́бу.
• По крайней (неотложной) -де́ – з вели́кої (коне́чної) потре́би, через вели́ку (коне́чну, пи́льну) потре́бу.
• Испытывать -ду́ в чём – зазнава́ти недоста́чі, (нужди́) в чо́му, (нуждаться) потребува́ти чого́, нужда́тися чим. [Роздава́ти хліб не ті́льки свої́м підда́нцям, а й и́ншим, хто його́ потребува́в (Ор. Левиц.). Злида́р Макси́м полі́ном дров нужда́всь (Боров.)].
• Он не испытывает -ды́ ни в чём – він не зна́є нужди́ ні в чо́му, він нічи́м не нужда́ється, йому́ нічо́го не браку́є.
• -ды – потре́би (-тре́б), ну́жди (р. нужд), (редко) потреби́ни (-бин). [Уста́ми письме́нників наро́д гово́рить про своє́ життя́ і потре́би (Н. Громада). Се не мо́же перешко́дити нам писа́ти про свої́ потре́би (Грінч.). Ну́жди у вся́кого є: кому́ хлі́ба, кому́ до хлі́ба (Кониськ.). Опла́чували пода́тки, ми́та і и́нші рядові́ потре́бини (Куліш)].
• Повседневные, текущие -ды – повсякде́нні (щоде́нні), пото́чні потре́би, (фам.) потрі́бка.
• На все -ды не запасёшься – на всі потрі́бки не наста́(р)чишся; і не тре́ба, і те тре́ба, і тому́ тре́бові кінця́ нема́є (Приказка).
• Отправлять свои -ды – відбува́ти свої́ (приро́дні) потре́би.
• Удовлетворение нужд – задово́л(ьн)ювання (заспоко́ювання), оконч. задово́л(ьн)ення (заспоко́єння) потре́б.
• Большая, малая -да́ (естественная надобность) – вели́ка, мала́ потре́ба, вели́ке, мале́ ді́ло. [Тре́ба на часи́ночку спини́тися, за мали́м ді́лом (Звин.)];
2) (недостаток) ну́жда́, неста́ток (-тку) и (чаще мн.) неста́тки (-ків), (реже) недоста́ток и (чаще мн.) недоста́тки, недоста́ча и недоста́чі (-та́ч), (нищета) зли́дні (-нів), убо́зтво, (реже) убо́жество, (стеснённое матер. положение) скрут (-ту, м. р.) и скру́та (-ти, ж. р.). [Нужда́ зако́н зміня́є (Приказка). Гна́ла козакі́в ну́жда і жадо́ба во́лі на Низ (земли войска запорожского) (Куліш). По́ки був живи́й ба́тько, ми нужди́ й не зна́ли (Мирний). Він, як і всі, з хати́н убо́гих, пови́тих мо́роком нужди́ (Сосюра). І го́лодом не раз намлі́вся і вся́кої нужди́ натерпі́вся (Свидн.). Прийшо́в неста́ток, забра́в і оста́ток (Приказка). Неста́тки ймуть (-да́ одолевает) (М. Вовч.). А чи ві́даєш ти, що то недоста́тки, ти, що зросла́ в розко́шах? (Коцюб.). Зіста́рена тяжко́ю пра́цею та недоста́тками жі́нка (Грінч.). Її́ вро́да кра́сна, змарні́є у зли́днях та недоста́чах (Мирний). Я побоя́лася зли́днів, звича́йного матерія́льного вбо́жества (Л. Укр.)].
• -да́ всему научит – ну́жда́ (біда́) всього́ на́вчи́ть, неста́тки (зли́дні) всього́ на́вча́ть, нужда́-му́ка – до́бра нау́ка (Приказка).
• По -де́ – через ну́жду́ (неста́тки, зли́дні, убо́зство).
• Жить в -де́, терпеть -ду́ – жи́ти в нужді́ (в не(до)ста́тках, в зли́днях, в убо́зтві, при зли́днях, при вбо́зтві, серед зли́днів, серед нужди́), жи́ти вбо́го (нужде́нно, злиде́нно, скру́тно), терпі́ти нужду́ (зли́дні), (бедствовать) (ду́же) бідува́ти, злиднюва́ти. [Вони́ живу́ть скру́тно (Звин.)].
• Жить без -ды́ – жи́ти без нужди́ (без недоста́тків, несуту́жно, безну́ждно, невбо́го).
• Денег наживёшь, без -ды проживёшь – гро́шей здобу́деш, життя́-вік перебу́деш (или біду́ перебу́деш).
• Крайняя -да́ – як-найбі́льша (кра́йня, оста́ння) нужда́, зли́дні злиде́нно, оста́нні (вели́кі) зли́дні, вели́ке вбо́зтво.
• Быть, нах(о)диться в крайней -де́ – бу́ти в як-найбі́льшій (кра́йній) нужді́, терпі́ти як-найбі́льшу (кра́йню) нужду́, жи́ти у вели́ких зли́днях (недоста́тках, у вели́кому вбо́зтві), си́льно бідува́ти.
• Испытывать, испытать -ду́ – зазнава́ти, зазна́ти нужди́ (недоста́тків, зли́днів, убо́зтва), (бедствовать) бідува́ти. [Зма́лечку зазна́в нужди́ та бідува́ння (Васильч.)].
• Про -ду́ закон не писан – як нема́ нічо́го, то й зако́н ні до чого; на поро́жню кеше́ню й зако́н не ва́жить.
• Он близок к -де́ – йому́ недале́ко до зли́днів.
• -да́ скачет, -да́ плачет, -да́ песенки поёт – зли́дні на́вча́ть співа́ти й скака́ти.
• -да́ горемычная – зли́дні злиде́нні, (голь перекатная) голо́та нещади́ма.
• -да́-птица – пу́гач (-ча).
• -да́-хлеб – голо́дний хліб;
3) ну́жда́, (затруднительное положение) скрут (-ту, м. р.) и скру́та (-ти, ж. р.), скрутне́ стано́вище, (стеснённое положение) суту́га, (реже приту́га), суту́жне стано́вище, тісно́та, (бедствие) біда́, ли́хо, ха́лепа, (горе) го́ре.
• Быть, находиться в -де́ – бу́ти в нужді́, бу́ти в скрутно́му стано́вищі, бу́ти в скру́ті (в тісно́ті, в біді́, в приту́зі), зазнава́ти (сов. зазна́ти) ха́лепи. [Хіба́ ви ніко́ли не чита́ли, що вчини́в Дави́д, коли́ був у нужді́ і зголодні́в? (Морач.)].
• Кто в море не бывал, тот -ды не знал – хто на мо́рі не бува́в, той ли́ха не зазна́в;
4) (неволя) нево́ля, (принуждение) си́ла, при́мус, мус (-су), прину́ка.
• -до́ю –
а) (поневоле) знево́лі, мимово́лі, несамохі́ть;
б) (принудительно) си́лою, примусо́во, при́мусом;
в) (по принуждению) з при́мусу, з му́су, з прину́ки, нево́лею.
Положе́ние –
1) (чего) поклада́ння, кладі́ння.
• -ние основания постройки – закла́дини;
2) (предмета по отношению к окружающей местности) стано́вище, пози́ція. [Стано́вище (пози́ція) форте́ці, збудо́ваної серед гір, було́ ве́льми́ сприя́тливе за-для оборо́ни].
• -ние города – стано́вище (пози́ція) мі́ста.
• -ние горизонтальное – стан горизонта́льний, позе́м(н)ий; (вертикальное) стан простови́сний.
• В лежачем -нии – ле́жма́, навле́жачки.
• В стоячем -нии – стовма́, навсто́ячки.
• Географическое -ние страны, города – географі́чне стано́вище краї́ни, мі́ста.
• -ние в пространстве – мі́сце в про́сторі.
• -ние тела, головы – поста́ва ті́ла, голови́. [Нада́ти голові́ приро́дньої поста́ви];
3) (состояние, обстоятельства) стан (-ну), стано́вище, ситуа́ція. [Які́ причи́ни призвели́ до тако́го сумно́го ста́ну (стано́вища)? В тако́му ста́ні украї́нські зе́млі перехо́дять під ру́ку ду́жчого сусі́ди (Єфр.). Стано́вище було́ прина́дне на по́гляд, тяжке́ й обра́зливе по су́ті (Єфр.). От стано́вище: купи́ти нема́ за що і прода́ти нема́ чого́. Стан політи́чний. Стан матерія́льний].
• Попасть в неловкое -ние – опини́тися в ні́я́ковому (в при́крому) стано́вищі, ста́ні; опини́тися ні в сих, ні в тих; не зна́ти, на яку́ ступи́ти, попа́стися в кло́піт.
• Поставить кого в неловкое -ние – поста́вити кого́ в ні́я́кове стано́вище.
• Поставить в глупое -ние – зроби́ти ду́рня з ко́го, завдава́ти, завда́ти ду́рня кому́.
• Очутиться в затруднительном -нии – опини́тися (знайти́ся) в скрутно́му ста́ні (стано́вищі), (шутл.) попа́сти в анаці́ю; загна́тися на слизьке́; упа́сти в тісну́ діру́.
• Поставить кого в затруднительное -ние – призве́сти (поста́вити) кого́ в скрутни́й стан (стано́вище); (шутл.) загна́ти кого́ на слизьке́ (в тісну́ діру́; в суточки́); загну́ти карлю́чку кому́; завда́ти ха́лепи кому́, діпну́ти кого́.
• Тяжёлое, стеснённое -ние – тісно́та, приту́га, скру́т(а). [Ми і в тісно́ті, і в при́гнеті куємо́ та й куємо́ собі́ слове́сні лемеші́ та чере́сла пома́лу (Куліш). Чи ви́слухав він на́ших посланці́в, що ми йому́ в приту́зі посила́ли? (Грінч.)].
• Безвыходное (безысходное) -ние – безпора́дне, безви́хідне стано́вище (стан, годи́на); тісни́й кут.
• В безвыходном -нии кто – в безпора́дному ста́ні хто; нема́ ра́ди кому́; кінці́ в край кому́. [Таке́ мені́ прийшло́сь тоді́: пря́мо кінці́ в край, – ні́чого ї́сти, пішо́в та й укра́в].
• Поставить себя (кого) в безвыходное -ние – поста́вити себе́ (кого́) в безпора́дне стано́вище; оцирклюва́ти себе́; попа́стися в матню́. [Здурі́в і я на старі́ лі́та: круго́м себе́ оцирклюва́в (Греб.)].
• Он в жалком -нии – його́ стан жалю́ гі́дний (нужде́нний, злиде́нний).
• -ние получилось плохое – стано́вище ви́йшло нега́рне.
• -ние дел, -ние вещей – стан, стано́вище рече́й. [Більш-менш стає́ ви́дко стано́вище річе́й в на́шій мину́лості (Грінч.)].
• Дела находятся в плохом -нии – спра́ви в пога́ному ста́ні; спра́ви стоя́ть пога́но (зле, ке́псько).
• Спасти -ние дела – врятува́ти спра́ву.
• -ние больного – стан здоро́в’я слабо́го (хво́рого, неду́жого).
• -ние больного улучшается (ухудшается) – хво́рому лі́пшає (гі́ршає).
• Занять в отношении кого, чего -ние дружественное, враждебное и т. п. – поста́витися до ко́го, до чо́го прихи́льно, неприхи́льно; по́стать узя́ти дру́жню, воро́жу и т. п.; ста́ти до ко́го на стопу́ прихи́льну, воро́жу и т. п. Притти в надлежащее, нормальное -ние – дійти́ до нале́жного, норма́льного ста́ну (стано́вища); на стану́ ста́ти.
• Неестественное -ние – неприро́дній стан.
• Всё в том же -нии – все в одна́ковому ста́ні.
• Быть в интересном -нии (о беременности) – бу́ти в ста́ні (при наді́ї).
• Неустойчивое -ние – хитки́й стан.
• Устойчивое -ние – тверди́й (станівки́й) стан.
• Ложное -ние – фальши́ве стано́вище.
• -ние мирное – ми́рний стан.
• -ние военное – військо́ви́й стан.
• -ние осадное – стан обло́ги.
• Город находится на военном (осадном) -нии – у мі́сті воє́нний стан (стан обло́ги).
• В оборонительном -нии – в ста́ні оборо́ни;
4) (социальное, правовое) стан, стано́вище; стать, по́стать (-ти). [Яки́й наш соція́льний стан? Рі́вність стано́вища суспі́льного. Я хо́чу Ма́рцію прийня́ти гі́дно, як то нале́жить ста́нові її́ і ро́дові (Л. Укр.). Вона́ ма́є перейти́ до ста́ну жіно́чого (Г. Барв.). Страх, со́ром і діво́ча стать її́ к двору́ мов прикува́ли (Мкр.). В кріпа́цькій ста́ті усе́ страха́є, усьо́го бої́шся (М. Вовч.)].
• -ние служебное – стано́вище, стан урядо́вий. [Люди́ні з ви́щою осві́тою, з пова́жним стано́вищем значно́го урядо́вця (Коцюб.). Його́ стан урядо́вий ду́же висо́кий].
• Высокое -ние – висо́кий стан (стано́вище, уря́д).
• Человек с -нием – люди́на на стану́, на стано́вищі;
5) (тезис) тве́рдження, заса́да, те́за.
• Основное -ние – ґрунтовна́ (основна́) те́за (тве́рдження, заса́да); підва́лина;
6) -ние о чём (узаконение, правило и т. п.) – зако́н, постано́ва про що, стату́т чого.
• -ние об уголовных преступлениях – зако́н, постано́ва про ка́рні зло́чини.
• -ние об акционерных обществах – зако́н про акці́йні товари́ства.
• -ние о подоходном налоге – стату́т прибутко́вого пода́тку, постано́ва про прибутко́вий пода́ток.
Проса́к – (затрудн. положение) скру́та, скрут (-ту), кло́піт (-поту), скрутне́ стано́вище.
• Попасть в -са́к – уско́чити в скру́ту, в кло́піт, уклепа́тися, наско́чити на слизьке́; см. Впроса́к. [Поба́чив, що наско́чив на слизьке́, і за́раз зверну́в убі́к (Грінч.)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Деньги – гроші, (иногда) гріш, (деньга, собир.) грошва, (средства) кошт (кошти), (шутл.) купило, платило, побрязкачі, (жарг.) бабки, бабло:
• ассигнованные банком деньги – гроші, що асигнував банк;
• ассигнованные деньги – асигновані гроші, кошти;
• без денег – без грошей, безплатно (беззаплатно), не за гроші, не за плату, за так гроші (грошей), дурно (задурно, задарма, дарма), за спасибі;
• без денег человек худенек – без грошей чоловік не хороший (Пр.); без грошей чоловік як дурень (Пр.); без грошей, як без очей (як без рук) (Пр.); то пан хороший, як багацько грошей (Пр.);
• бешенные деньги – скажені (страшні) гроші;
• больше денег — больше хлопот – сіль для їди, а гроші для біди (Пр.); великі гроші — готова біда (Пр.); гроші біду роблять найбільшу (Пр.); гроші не знать що, та спать не дають (Пр.); грошей багацько [на світі], а щастя мало (Пр.); гроші то й роблять біду (Пр.); срібло та злото тягнуть у болото (Пр.); з золотом, як з вогнем: і тепло з ним, і небезпечно (Пр.);
• большие деньги – грубі гроші, великі гроші, великий гріш, великі кошти;
• брат-брат, сват-сват, а денежки не родня – брат братом, сват сватом, а гроші не рідня (Пр.); хоч ми собі брати, але наші кишені не сестри (Пр.); сват не сват, а мого не руш нічого (Пр.);
• бросать деньги (деньгами) – сипати (розкидатися) грішми (грошима), тринькати (розтринькувати) гроші;
• бумажные деньги – паперові гроші;
• быть при деньгах – мати гроші, бути при грошах (з грішми);
• ввиду отсутствия денег – за браком (через брак) грошей, через безгрішшя (безгрошів’я), бо нема (немає) грошей;
• взыскивать деньги – стягати гроші з кого;
• вносить деньги кому – платити гроші кому; (куда) вкладати гроші куди;
• возврат денег – повертання, повернення грошей;
• вот уже и нет денег – от і по грошах;
• время – деньги – час [є] гроші;
• выдавать деньги – виплачувати гроші;
• выдача денег – виплата грошей;
• давать, дать деньги взаймы – позичати, позичити гроші, давати, дати у позику (позичку) гроші;
• денег куры не клюют – грошей і кури не клюють (і свині не їдять; хоч греблю гати), грошей до смутку (до біса, до чорта, до лиха), валява грошей;
• денег нет – грошей нема (немає), (шутл.) на гроші сухо, грошей голо, у кишені [аж] гуде, у кишені вітер віє (вітри віють), (иногда) дюдя в кишені свистить;
• денег не хватает – бракує, не стає грошей;
• денег ни гроша – грошей ні копійки, (разг.) грошей Біг дасть (катма);
• денег стоит (разг.) – недешево (дорого);
• деньги — дело наживное – гроші — набутна річ (Пр.);
• деньги медные, серебряные – мідяки (мідні гроші), срібняки (срібні гроші), срібні;
• деньги не заработанные, доставшиеся даром – дурні гроші, легкий гріш;
• деньги не пахнут – грошам лиця нема;
• деньги не щепка – гроші не полова;
• деньги не щепки — на полу не подымешь – грошей на дорозі не назбираєш (Пр.);
• деньги обесцениваются – гроші знецінюються;
• деньги разошлись – гроші вийшли, (образн.) гроші розкотилися;
• деньги счёт любят – копійка любить, щоб її рахували (лічили) (Пр.); гроші лічбу люблять (Пр.);
• есть деньги у кого – має гроші хто, є гроші в кого, (образн.) копійка волочиться у кого;
• забронировать деньги за учреждением – забезпечити гроші за установою;
• за деньгами – по гроші;
• за деньги – за гроші, за плату; заплатно;
• за наличные деньги – за [гроші] готові, за готівку;
• за небольшие деньги – не за великі гроші, невеликим коштом, недорого;
• за неполучением денег (в конце фразы) – бо не одержано гроші;
• из-за денег – через гроші;
• карманные деньги – кишенькові гроші;
• копить деньги – складати (збивати, ховати) гроші, збивати гроші докупи;
• кормовые деньги – харчові гроші, харчове;
• кровные деньги – кривавиця;
• крупные деньги – великі (великими купюрами, недрібні) гроші;
• куча денег – купа (сила) грошей (грошви);
• лишние деньги – зайві гроші; лежані гроші;
• любящий деньги – грошолюбний, грошолюб;
• мало денег – мало грошей, грошей не гурт, грошей (на гроші) тонко, на гроші скупо;
• мелкие деньги, мелочь – дрібні [гроші], дрібняки;
• наградные деньги – нагорода грішми;
• наличные деньги – готові гроші, готівка (редко готовик, готовина, готовизна);
• на чистые деньги – на готові гроші;
• на это я издержал все деньги – на це я поклав усі гроші;
• недостаток в деньгах – брак (недостача) грошей, скрут (скрута) на гроші; сутужно на гроші, грошова скрута;
• не имеющий денег – безгрошовий; (жарт.) безгрішний;
• немалые деньги – великі (немалі) гроші, чималий гріш;
• не стало денег – не стало (не вистачило, забракло) грошей;
• ни за какие деньги (разг.) – ні за які гроші, ні за яку ціну; нізащо; хоч убий;
• обратить в деньги что – повернути на (в) гроші що, (иногда) згрошити що; обернути на гроші;
• обращение денег – обіг грошей;
• он не при деньгах – він не має грошей, нема в нього грошей, він не при грошах;
• он падок на деньги;
• алчный, жадный до денег (разг.) – він ласий на гроші (до грошей), він жадібний на гроші;
• остальные деньги – решта грошей;
• отмывать деньги – відмивати гроші;
• отпускать деньги – видавати, давати гроші;
• отсутствие денег, перен. – безгрішшя;
• очень много денег – дуже багато грошей, (иногда) грошей прірва (сила), до смутку грошей;
• подъёмные деньги – гроші на переїзд, переїзні гроші, переїзне; дорожнє; допомічне;
• потерять деньги – загубити гроші, (жарт.) посіяти гроші; (в операции) втратити гроші;
• предоставлять деньги – уділяти гроші, кошти;
• представлять деньги – подавати, здавати гроші;
• прогонные деньги – прогони;
• растранжирить деньги – розтринькати (протрясти) гроші;
• свободные деньги – вільні (гулящі) гроші;
• собирать, собрать деньги – збивати, назбивати грошей; збирати гроші; назбирати грошей; (образн.) у кулак дбати;
• собрать деньги на что, собраться со средствами; копить, скопить деньги, средства на что – збитися (спромогтися) на гроші;
• собраться с деньгами – спромогтися (збитися) на гроші;
• сорить деньгами – сипати грішми, сипати гроші як полову, гатити гроші, (лок.) розкомашувати гроші;
• суточные деньги – добові [гроші];
• только ума на деньги не купишь – за гроші тільки рідного батька (рідної матері) не купиш (Пр.);
• требовать деньги – правити гроші;
• тряхнуть деньгами – сипнути грішми;
• туго с деньгами – сутужно з грішми (з грошима), грошей тонко, куцо на гроші;
• у меня все деньги вышли – у мене [вже] по [всіх] грошах, я витратився (вивівся, звівся) з грошей, я геть-чисто витратився, я [геть-чисто] згрошився, (образн.) у мене вже вітер у кишенях гуде (свище, гуляє);
• употребить деньги на что – повернути (обернути) гроші на що;
• шальные деньги – дурні гроші.
[Хитро-худро і невеликим коштом (І.Котляревський). Платити треба, а платила ніде взяти (О.Кониський). Аби були побрязкачі (побренькачі), то будуть і послухачі (Номис). Догадується Василь Іванович, чого так хилиться перед ним Литовка: підходить строк векселю, а грошей, мабуть тонко (С.Васильченко). Гріх би було давати таке дрантя до шевця, та на гроші скупо (В.Стефаник). Як їхатимуть вже відсіль на Кавказ на житло, то сей садок згрошать (Сл. Гр.). З грошима куди схочеш — доскочиш (Пр.). Збився Пилип і на хату (Сл. Гр.). Хлопець теж за нею пішов, невиразно сподіваючись, що на сходах темно і він зможе там поцілувати її, хоч цим винагородити себе за прикрості в театрі й марно потрачені гроші (В.Підмогильний). Трамваї, гроші і серця, комоди й долі спливають плавом без кінця брудні і голі (В.Стус). Які зачовгані антракти! Панки долонь тут не шкодують. Вони підписують контракти, а потім шумно аплодують. Я знаю: їде з Відня шулер. О, так, рулетки тут хороші. Йому байдуже — Ліст чи Шуберт, Йому хоч Моцарт — аби гроші (Л.Костенко). Це малі гроші, але коли в кишені – голий вася, то й такі бабки в радість (А.Дністровий). Ми редагували чиїсь промови, вели семінари для молодих лідерів, проводили тренінги для спостерігачів на виборах, складали політичні програми для нових партій, рубали дрова на дачі Болікового тата, ходили на телевізійні ток-шоу захищати демократичний вибір і відмивали, відмивали, відмивали бабло, яке проходило через наші рахунки (С.Жадан). Говорили про гроші, Як про зорі, рахували… Недовго бути нам разом з такою сумою (В.Слапчук). Вона вибирала голих провінційних дуреп. Кохання — це фуфло, над яким кружляють гроші і тваринне злягання. Ось вам і вся любов. Бабло і трах. За цим і жерти не встигаєш (О.Ульяненко). Нульові роки ХХІ сторіччя остаточно перетворили людську цивілізацію на перманентне борсання міжнародних злочинних груп. Бабло — але не просто собі й не яке-небудь, а гігантське, космічно безмежне бабло — стало вже по-справжньому, а не оперовому, правити світом. Усі ідеологічні платформи, політичні рухи, парламентські коаліції та терористичні анклави, всі диктатури й демократії, всі націоналістичні, популістські, ліберальні, ліві та консервативні партії, ба більше, всі релігії та «релігійні фанатики» — виявилисялише тільки прикриттям для мільярдних і трильйонних оборудок. І підлягли єдиній меті — виборюванню гігантського, космічно безмежного бабла (Ю.Андрухович). Вигрібаю зі схованки останні гроші. Гроші ніколи не матимуть наді мною влади, я не бачу сенсу. При цьому сенс у грошах бачать усі інші, хто пов’язаний із моїм мізерним існуванням (Б.Редінґ). Крім того, він сподівався, що на цьому діло не стане, що векселі не будуть вчасно оплачені і продовжаться – тоді його любі грошики, відгодувавшись у лікаря, як на доброму курорті, через якийсь час повернуться до нього такими кругленькими й повненькими, що і в мішок не потовпляться (М.Лукаш і М.Гайдай перекл. Ґ.Флобера). Ніч у польоті, і сто тисяч зірок над головою, і тихий спокій на душі, і кілька годин, коли ти стаєш ніби володарем Всесвіту,— їх за гроші не купиш (А.Жаловський, перекл. А. де Сент-Екзюпері). — Ні, брате, — обірвав його алхімік, — не треба. У разі небезпеки Нунцій допоможе мені грошима, щоби чкурнути звідсіля. Бережіть свої побрязкачі для тамування власних болещів (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). «До такої сукні тобі потрібен інший чоловік, що має багато грошей…». Вона розсміялась: — Ті, що мають багато грошей, здебільшого бридкі люди, Роббі. — Але ж гроші не бридкі… Правда? — Ні, — відповіда вона, — гроші — ні… — Так я й думав… — А хіба ти вважаєш, що це не так? — Ні, не вважаю, — відповів я, — гроші, щоправда, щастя не дають, але якось дуже заспокоюють… (М.Дятленко, А.Плюто, перекл. Е.М.Ремарка). — Це не гроші, — сказав я. — Гроші зеленкуваті, і на них написано «In God We Trust». І ще на них повинен бути портрет померлого американця, тому що гроші випускаються в Америці. А це не гроші (В.Александров, перекл. Ґ.Д.Робертса). За гроші ми змушені платити свободою (Р.Л.Стівенсон). Той, хто одружується заради грошей, має хоча б розумний привід (Ґ.Лауб). Є речі важливіші за гроші, але без грошей ці речі не купиш (П.Меріме). Коли я був молодий, я думав, що гроші — це найголовніше в житті. Коли я постарів, я переконався, що так воно і є (О.Вайлд). 1. Гроші — це бруд. Але іноді так хочеться побути свинею! Особливо під Новий рік… 2. — Чом не купиш? — Бо купила не маю. 3. Ми зовсім безгрішні: ні гріхів, ні грошей не маємо. 4. Усіх грошей не заробиш — частину доведеться вкрасти. 5. Якщо гроші — зло, то не дивно, що добрим людям їх завжди бракує! 6. Батькам на замітку. Ваша дитина остаточно подорослішала, якщо на запитання про подарунок на день народження відповідає: «Краще грошима». 7. Любов за гроші обходиться дешевше]. Обговорення статті
Нужда –
1) потре́ба, (изредка, ц.-слав.) ну́жда́, (потребность) потре́бина, потребизна, (редко) по́тріб, (устар.) тре́ба;
2) (недостаток) ну́жда́, неста́ток (-тку), (чаще мн.) неста́тки, (реже) недоста́ток, (чаще мн.) недоста́тки, недостача, недоста́чі, (нищета) зли́дні, убо́зтво, (реже) убо́жество, (стеснённое матер. положение) скрут (-ту), скру́та (-ти);
3) ну́жда́, (затруднительное положение) скрут (-ту), скру́та (-ти), скрутне́ стано́вище, (стеснённое положение) суту́га, (реже приту́га), суту́жне стано́вище, тісно́та, (бедствие) біда́, ли́хо, ха́лепа, (горе) го́ре;
4) (неволя) нево́ля, (принуждение) си́ла, при́мус, мус (-су), принука:
• а тебе какая нужда́ до этого дела? – а тобі яке діло до цього?, а тобі́ яке́ ді́ло до ціє́ї спра́ви?, а тобі́ що до цьо́го (до то́го)?, (фамил.) а тобі́ до цьо́го яко́го ба́тька го́ре?;
• большая, малая нужда́ (естественная надобность) – вели́ка, мала́ потре́ба, вели́ке, мале́ ді́ло;
• без видимой нужды́ – без види́мої (я́вної, очеви́дної) потреби;
• быть, находиться в крайней нужде – жити у великих нестатках (у великому вбозтві, у великих злиднях); дуже [тяжко, сильно] бідувати; терпіти крайню (якнайбільшу) нужду; бу́ти в якнайбі́льшій (кра́йній) нужді́;
• быть, находиться в нужде́ – бу́ти в нужді́, бу́ти в скрутно́му стано́вищі, бу́ти в скру́ті (в тісно́ті, в біді́, в приту́зі), зазнава́ти (сов. зазна́ти) халепи;
• велика нужда́! – вели́ка вага́! овва́! вели́ке ді́ло опе́ньки!, (пустое!) дарма́; який край!;
• в случае нужды́, при нужде́ – у потре́бі, коли (як) буде потреба, під ну́жду; коли край треба буде;
• в этом у нас большая нужда – ми цього дуже потребуємо;
• денег наживёшь, без нужды проживёшь – грошей здобудеш, життя-вік перебудеш (біду перебудеш) (Пр.);
• ему нужда́ в нём – йому́ він потрі́бний (потрі́бен), він ма́є ді́ло (спра́ву, інте́рес) до його;
• житейские нужды – життєві потреби;
• жить в нужде, терпеть нужду – жити в нужді (у нестатках, у недостатках, у злиднях, в убозтві, при злиднях, при вбозтві, серед зли́днів, серед нужди́); жити вбого (нужденно, злиденно, скрутно); терпіти нужду (злидні); (бедствовать) [дуже] бідувати (злиднювати);
• жить без нужды́ – жи́ти без нужди́ (без недоста́тків, несуту́жно, безну́ждно, невбо́го);
• иметь нужду в чём – мати потребу (нужду) на що (в чому); потребувати чого;
• испытывать, испытать нужду́ – зазнава́ти, зазна́ти нужди́ (недоста́тків, недостачі, зли́днів, убо́зтва), (бедствовать) бідувати; (нуждаться) потребува́ти чого́, нужда́тися чим;
• какая мне нужда́ до тебя? – яке́ мені́ ді́ло (яка́ мені́ ну́жда́) до те́бе?;
• крайняя нужда́ – як-найбі́льша (кра́йня, оста́ння) нужда́, зли́дні злиде́нні, оста́нні (вели́кі) зли́дні, вели́ке вбозтво;
• крайняя (неотложная, кровная) нужда́ в чём – вели́ка (коне́чна, пильна, гостра, нагла) потре́ба в чо́му й чого́; скру́та на що; край треба (конче треба) чого;
• кто в море не бывал, тот нужды не знал – хто на морі не бував, той лиха не знав (зазнав) (Пр.);
• мне до них нужды мало – мені́ про них (їх) мали́й кло́піт (ба́йдуже);
• на все нужды не запасёшься – на всі потрі́бки не наста́чишся (настарчишся) (Пр.); і (того) те тре́ба, і (того) те тре́ба, і тому́ тре́бові кінця́ нема́є (Пр.);
• не испытывать нужды ни в чём – не потребувати нічого, не мати потреби ні в чому;
• неотложные нужды – невідкладні потреби;
• не твоя нужда́, не заботься – не твій кло́піт, не турбуйся;
• нет ну́жды́ говорить об этом – нема́ (немає) потре́би говори́ти про (за) це; не варто говорити про це;
• нет ну́жды́ кому до чего – ба́йду́же (байду́жки, байду́же́чки) кому́ про (за) що, дарма́ кому́ про (за) що, (и горя мало) мале́ го́ре (кому́), ні га́дки (га́дки ма́ло) кому́ про (за) що, і га́дки не ма́є хто про (за) що, (шутл.) і за ву́хом не сверби́ть кому́ що;
• нужда́ в ком – потре́ба в ко́му, на ко́го;
• нужда всему научит – нужда (біда) всього навчить (Пр.); нестатки (злидні) всього навчать (Пр.); нужда́-му́ка — до́бра нау́ка (Приказка);
• нужда́ в чём – потре́ба чого́, в чо́му, на що, ну́жда́ в чо́му;
• нужда́ горемычная – зли́дні злиде́нні, (голь перекатная) голо́та нещадима;
• нужда́ к кому, до кого – ді́ло (спра́ва, зап. інте́рес) до ко́го;
• нужда научит калачи есть – біда навчить коржі з салом їсти (Пр.); навчить лихо з маком коржі їсти (Пр.); навчить горе з салом кашу їсти (Пр.);
• нужда́-птица – пугач;
• нужда скачет, нужда пляшет, нужда песенки поёт – біда плаче, біда скаче, біда й пісеньки співа (Пр.); неволя плаче, неволя й скаче (Пр.); нужда мовчати не вміє (Пр.); злидні навчать співати й скакати (Пр.); навчить біда ворожити, як нема що в рот положити (Пр.);
• нужда́-хлеб – голо́дний хліб;
• нуждо́ю – а) (поневоле) знево́лі, мимово́лі, несамохі́ть; б) (принудительно) си́лою, примусо́во, при́мусом; в) (по принуждению) з при́мусу, з му́су, з прину́ки, неволею;
• нужды – потре́би, ну́жди, (редко) потреби́ни;
• нужды мало кому – малий клопіт кому; байдуже кому;
• нужды нет – байдуже; дарма; ні (ані) гадки, і гадки нема;
• он близок к нужде́ – йому́ недале́ко до злиднів;
• он не испытывает нужды́ ни в чём – він не зна́є нужди́ ні в чо́му, він нічи́м не нужда́ється, йому́ нічо́го не бракує;
• отправлять свои нужды – відбува́ти свої́ (приро́дні) потреби;
• повседневные, текущие нужды – повсякде́нні (щоде́нні), пото́чні потре́би, (фамил.) потрібка;
• по крайней (неотложной) нужде́ – з вели́кої (коне́чної) потре́би, через вели́ку (коне́чну, пи́льну) потребу;
• по нужде – через нужду (нестатки, злидні, убозтво);
• про нужду́ закон не писан – як нема́ нічо́го, то й зако́н ні до чого; на поро́жню кеше́ню й зако́н не важить;
• справлять нужду, справить нужду, сходить по нужде – справляти, справити потребу; випорожнятися, випорожнитися; (шутл.) відкрити кінґстон;
• тебе, небось, и нужды нет (Гоголь) – тобі́, ба́читься, й за ву́хом не сверби́ть (перекл. М.Рильський);
• удовлетворение нужд – задово́лювання (задово́льнювання, заспоко́ювання), (оконч.) задово́лення (задово́льнення, заспоко́єння) потреб;
• что за нужда́ (какая нужда́) знать это? – яка́ потре́ба (на́що тре́ба) зна́ти це?;
• что нужды? – яка́ потре́ба?, (какой смысл?) яка́ ра́ція?, (зачем?), на́що? наві́що?, (пустое!) дарма́!;
• я имею крайнюю нужду в деньгах – мені край треба грошей; мені аж надто (конче, доконче, до скруту) треба грошей; мені аж надто (конче, доконче, до скруту) потрібні  (тре́ба (потрі́бно) ма́ти) гроші.
[— Петре! Петре! Де ти тепер? Може де скитаєшся в нужді і горі і проклинаєш свою долю (І.Котляревський). Чи будуть дощі йти, чи ні, йому нужди мало: не стане свого хліба, йому принесуть (Г.Квітка-Основ’яненко). І він з своїм требом (Сл. Гр.). Недо́ля жарту́є над старо́ю голово́ю, а йому́ байду́же (Т.Шевченко). Вже яка́ потре́ба, — ні до ко́го не йду, — вона́ заряту́є (Г.Барвінок). Наду́мались збира́ти гро́ші про таку́ наро́дню ну́жду (П.Куліш). Опла́чували пода́тки, ми́та і и́нші рядові́ потре́бини (П.Куліш). Гна́ла козакі́в ну́жда і жадо́ба во́лі на Низ (П.Куліш). Ви постерегли́ що і під нужду́, як ва́шої запобіга́в він ла́ски (П.Куліш). Жила собі удова коло Києва, на Подолі, та не мала щастя-долі: було гірке її життя. Терпіла вона превелику нужду та вбожество (М.Вовчок). Неста́тки ймуть (М.Вовчок). По́ки був живи́й ба́тько, ми нужди́ й не зна́ли (П.Мирний). Скільки вона лиха в тій хаті витерпіла, нужди, холодних та голодних днів! (П.Мирний). Дити́на кричи́ть, як не розі́рветься, а їй і ба́йдуже (Сл. Ум.). Її́ вро́да кра́сна, змарні́є у зли́днях та недоста́чах (П.Мирний). Я побоя́лася зли́днів, звича́йного матерія́льного вбо́жества (Л.Українка). Як я люблю безрадісно тебе, Народе мій, убожеством прибитий, Знеможений і темністю повитий (М.Старицький). Працює з ранку до вечора — не розгинається, а в хаті нужда, бідність (І.Нечуй-Левицький). І го́лодом не раз намлі́вся і вся́кої нужди́ натерпі́вся (А.Свидницький). Ну́жди у вся́кого є: кому́ хлі́ба, кому́ до хлі́ба (О.Кониський). А чи ві́даєш ти, що то недоста́тки, ти, що зросла́ в розко́шах? (М.Коцюбинський). «Ба́йдуже!» — сказа́ла: «не жури́сь, коха́ний!» (Дніпрова Чайка). Хай світ зава́литься, — дарма́ мені́! (Б.Грінченко). Роздава́ти хліб не ті́льки свої́м підда́нцям, а й и́ншим, хто його́ потребува́в (Ор.Левицький). — Не дурій, чоловіче, не пхайся сам у нужду! (І.Франко). Зма́лечку зазна́в нужди́ та бідува́ння (С.Васильченко). Тре́ба на часи́ночку спини́тися, за мали́м ді́лом (АС). А мені́ про те й байдуже́чки (АС). Злида́р Макси́м полі́ном дров нужда́всь (АС). Нужда́ зако́н зміня́є (Пр.). Він, як і всі, з хати́н убо́гих, пови́тих мо́роком нужди́ (В.Сосюра). Прийшо́в неста́ток, забра́в і оста́ток (Пр.). Дарма́ що стари́й, аби́ бага́тий (Пр.). Зіста́рена тяжко́ю пра́цею та недоста́тками жі́нка (Б.Грінченко). Се не мо́же перешко́дити нам писа́ти про свої́ потре́би (Б.Грінченко). Вони́ живу́ть скру́тно (АС). Одна з них, Ганнуся, вчилась на курсах крою та шиття, готуючись поповнити армію швачок, що ремество їхнє підупало за військового комунізму й натурального господарства, коли кожен сам на себе прав, варив і нічого не шив, але під час непу потребувало швидкого поновлення відповідно до зросту потреб і смаків (В.Підмогильний). — Я вже від цього світу нічого не хочу, то й світ у мені потреби не має (В.Портяк). Щоб ту свою потребу справити, він зняв праву руку з заднього сідельного каблука і нищечком розв’язав собі очкура, що на ньому тільки штани й тримались — вони зразу спустились і обвисли йому на ногах, мов ті диби, тоді закотив якнайвище сорочку і випнув на вітер гузно, а воно було в нього чимале. Коли се зробив (а йому здавалось, що в такій халепі та притузі щось іншого годі було вигадати), ще одна труднація перед ним устала: як його одкласти без гуку й гурку. Зціпив сердега зуби, голову втягнув у плечі, надувся чимдуж — та ба, шкода заходу: все-таки не втримався, пустив із себе звучок… (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Нарешті настав день од’їзду, такий радісний для Дон Кіхота і такий смутний та гіркий для Санча Панси, що плавав, як сир у маслі, в сій щедрій господі і здригався тепер од думки, що знов доведеться по пустошах та пущах голодом мліти з худющими порожніми саквами; та поки що він напихав їх скільки мога всякою, мовляв, потребизною (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Зенон мешкав у піддашші священницького будинку; на дошці, почепленій на сходах, усім мешканцям пансіону наказувалося збиратися для вечірньої молитви, заборонялося під страхом грошового стягнення приводити гулящих дівок і справляти нужду за межами відхожих місць (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). Нужда незмірна, витираючи помиї всього світу, вона користується вашим обличчям як ганчіркою. Тож залишаються сліди (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). Там був великий рів, який називався провалля і в який люди скидали сміття й відходи, виливали помиї, а вдосвіта там можна було побачити цілі гурти з оголеними частинами тіл — люди справляли свої найінтимніші потреби (Г.Петросаняк, перекл. А.Ґранаха)]. Обговорення статті
Трудность – важкість, тяжкість, трудність, скрутність, скрута, сутужність, складність, складнощі, (реже) труднота:
• большие трудности – великі труднощі, велика скрута;
• не составит трудности – не буде клопоту;
• трудности – труднощі; (материальные, ещё) негаразди.
[Труднота життя]. Обговорення статті
Каска – каска, (устар.) шишак.
[Потім Мезентія доспіхи На пень високий насадив. І се робив не для потіхи, А Марса щоб удоволив. Шишак, панцир і меч булатний; Спис з прапором, щит дуже знатний! І пень, мов рицар, в збруї був (І.Котляревський). Однак же хитро зумів тому лихові зарадити: вирізав з картону такий ніби начілок, примостив до шишака — от тобі й шолом зуповний (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). В одну секунду кров приклеїла мені штани до тіла й наповнила жмені. На щастя, нам допіру роздали сталеві каски на голови, щоб захистити головне. Англійські й американські екіпажи, цілком природно, вдягли каски на голови, та французи, одностайно, використовували їх для того, щоб прикрити частину свого тіла, яку вважали значно ціннішою. Я стрімко підняв каску і переконався, що головне — ціле й здорове. І відчув полегшення, що навіть скрута нашого становища не справила на мене особливого враження (М.Марченко, перекл. Р.Ґарі). А щоб каска не лежала марно, я кладу її хлопцеві на зад, не заради пустощів, а просто вважаю, що тепер це в нього найвразливіше місце. Правда, там чималий шар м’яса, але поранення в це місце збіса болюче, до того ж доведеться лежати в лазареті не один місяць і тільки на животі, а потім ще, мабуть, довго шкутильгати (К.Гловацька, перекл. Е.М.Ремарка)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

БЕ́ДСТВЕННЫЙ укр. скрутни́й;
бе́дственное положе́ние скру́та, безголі́в’я, скрутне́ стано́вище, лиха́ годи́на.
БЕ́ДСТВИЕ образ. страшна́ біда́, лиха́ годи́на, лиха́ на́па́сть, скру́та, тяжка́ скру́та, страшни́й суд, уда́р до́лі, уда́р форту́ни.
НУЖДА́, кра́йняя нужда скру́та;
в э́том у нас больша́я нужда ми ду́же потребу́ємо цьо́го́;
по кра́йней нужде́ /по неотло́жной нужде́/ з коне́чної потре́би.
ОБСТОЯ́ТЕЛЬСТВА мн. ще фа́кти, причи́ни, моти́ви [по ли́чным обстоятельствам з особи́стих причи́н /мотивів/], фраз. карти́на [обстоятельства де́ла карти́на спра́ви];
стеснённые обстоятельства скру́та;
под давле́нием обстоятельств рад-не-ра́д;
ни при каки́х обстоятельствах під жо́дним о́глядом;
смотря́ по обстоятельствам як до обста́вин;
ОБСТОЯ́ТЕЛЬСТВО, неприя́тное обстоятельство фраз. біда́ [намёк на како́е-то неприя́тное обстоятельство на́тяк на ще яку́сь біду́].
СТЕСНЁННО (жити) за́ті́сно;
СТЕСНЁННЫЙ ще ску́тий, фраз. скрутни́й [стеснённые обстоя́тельства скрутні́ обста́вини, скру́та].

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Крайность –
1) (нужда) скру́та, -ти;
2) (чрезмерность) надмі́рність, -ности.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Деньги – гроші; (средства) – кошти. Большие деньги – великі гроші; великі кошти. Мелкие деньги – дрібняки; дрібні гроші. Серебряные деньги – срібняки. Медные деньги – мідняки. Отсутствие денег – безгрішшя. Обращение денег – обіг грошей. Взыскивать деньги – стягати гроші з кого. Собирать деньги – збирати гроші; назбирати грошей. Свободные деньги – гулящі гроші. Кровные деньги – кривавиця. Наградные деньги – нагорода грішми. Наличные деньги – готові гроші; готівка. Бумажные деньги – паперові гроші. Прогонные деньги – прогони. Подъемные деньги – дорожнє; допомічне. Суточные деньги – добові гроші. Кормовые деньги – харчові гроші. Из-за денег – через гроші. Отпускать деньги – видавати, давати гроші. Представлять деньги – подавати, здавати гроші. Предоставлять деньги – уділяти гроші, кошти. Выдавать деньги – виплачувати гроші. Собраться с деньгами – спромогтися на гроші. Обратить в деньги – обернути на гроші. Потерять деньги – загубити гроші; (в операции) – втратити гроші. Требовать деньги – правити гроші. На чистые деньги – на готові гроші. Лишние деньги – зайві гроші; лежані гроші. Недостаток в деньгах – грошова скрута; сутужно на гроші. Выдача денег – виплата грошей. Возврат денег – повертання, повернення грошей. Остальные деньги – решта грошей. За неполучением денег (в конце фразы) – бо не одержано гроші. За деньги – за гроші; заплатно. За деньгами – по гроші. Денег не хватает – бракує, не стає грошей. Не стало денег – забракло грошей. Деньги падают – гроші падають. Деньги обесцениваются – гроші знецінюються. Вносить деньги кому – платити гроші кому; (куда) – вкладати гроші куди. Забронировать деньги за учреждением – забезпечити гроші за установою. Не имеющий денег – безгрошовий. На это я издержал все деньги – на це я поклав усі гроші. У меня вышли все деньги – я витратився з грошей. Ассигнованные деньги – асигновані гроші, кошти. Ассигнованные банком деньги – гроші, що асигнував банк.
Крайность – крайність; (затруднительно положение) – скрута; (излишество) – надмірність. Доводить до крайности (рассердить) – обурити, розгнівити кого. Дойти до крайности (материальной) – дійти до скрути.
Обстоятельство – обставини. При каких (теперешних, благоприятных, плохих и т. д.) обстоятельствах – за яких (цьогочасних, сприятливих, лихих і т. ин.) обставин. При хороших обстоятельствах – в доброму разі. Тяжелые обстоятельства – скрутні обставини; скрута. Попасть в тяжелые обстоятельства – см. Попадать. Выйти из тяжелых обстоятельств – піднестися з біди. Сопровождающие обстоятельства – супровідні обставини. Поправить обстоятельства – поліпшити справи, долю. Поправить свои обстоятельства – підмогтися. По личным, домашним, независящим и т. п. обстоятельствам – з особистих, хатніх, незалежних і т. ин. причин; через особисті, хатні, незалежні і т. ин. обставини. Учесть, взвесить обстоятельства – зважити обставини; взяти на увагу обставини. Обстоятельства, увеличивающие или уменьшающие вину – обставини, що збільшують чи зменшують вину. Поступать сообразно обстоятельствам – чинити, зваживши обставини. Сообразно обстоятельствам, смотря по обстоятельствам – як до обставин; зважаючи на обставини. По непредвиденным обстоятельствам – з причин непередбачених.
Положение – становище; (состояние) – стан; (положение доклада и т. п. – утверждение) – твердження; (устав) – статут; (о законе) – положення. Основные положения – засади. Оставаться в одном положении – пробувати в тому самому стані. Положение изменилось к лучшему, худшему – становище повернулось на краще, гірше. Бедственное положение – бідування; злидні; лиха година. Быть в бедственном положении – бідувати. Безвыходное положение – безпорадне становище. Критическое, затруднительное положение – скрута; скрутне становище. Выходить из затруднительного положения – вирятуватися із скрути. Твердое положение – певне, міцне становище. Положение о налогах – положення про податки. Имущественное положение – майнове становище; достаток. По положению (своему) – із (свого) становища; через становище (своє). Высокое положение (в обществе, по службе) – значне становище. Выжидательное положение – становище вичікування. Входить в чье положение – ставати на чиє місце. По положению (согласно закона) – згідно з положенням, статутом, законом. Очутиться в безвыходном положении – опинитися в безпорадному стані. Находиться в странном положении – перебувати в чудному стані. Попасть в неловкое положение – см. Попадать. Поставить в глупое положение кого – завдати дурня кому. Поставить в затруднительное положение кого – завдати скрути, клопоту кому. Человек с положением – см. Человек. Спасти положение – врятувати становище.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Горе
• Вот горе! – от лихо (горе)!; от лиха година!
• Гложущее горе – їдуче (гризуще) горе; пекучий біль на серці.
• Горе горькое – лихо тяжке; горе-скрута; горювання-бідування; гіркий світ.
• Горе да и только – лихо (горе) та й годі.
• Горе да море — не выпьешь до дна; горе — что море: и берегов не видно – горе — як море: ні перепливти, ні випити (ні випливти). Пр. Горе — [як] море: усього не вип’єш. Пр. Горе не кинеш у море. Пр. Горе — [як] море: пий його — не вип’єш. Пр.
• Горе-мастер – гіркий (лихий) майстер; горе-майстер; (розм.) попсуй-майстер.
• Горе-музыкант – горе-музика; (розм.) цигикач (зниж. цигикало).
• Горе не красит – лихо (біда) нікого не красить. Пр. Біда не дуда: як стане дуть, то аж сльози йдуть. Пр.
• Горе не свой брат – журба не матінка.
• Горе от ума – лихо з розуму; горе (лихо) з великого розуму.
• Горе охватывает – жаль (туга, журба) бере (обіймає, огортає, понімає).
• Горе только одного рака красит – горе тільки рака красить. Пр. Біда красить, як кип’яток рака. Пр.
• Горе-учёный, горе-профессор… – гіркий (лихий) вчений, професор…; горе-вчений, горе-професор…; біда, а не вчений, біда, а не професор…
• Горю предаваться – вдаватися (вкидатися) в горе (в тугу).
• Горя много, да смерть одна – смерть одна, а хвороб багато. Пр. Від горя хворість, — від хворості смерть. Пр.
• Ему и горя (и горюшка) мало (разг.) – йому й байдуже(чки); йому ані гадки; йому й за вухом не свербить; а він на те й байдуже; йому дарма; мале йому горе; він ні гадки про те, на те; він і гадки (думки-гадоньки) не має; був би й горе (лихо) покотив; він не сушить собі голови [тим].
• Ещё ты перетерпишь много горя – зазнаєш ще ти багато лиха (горя); (образн.) іще ти вип’єш добру повну.
• Жгучее горе – пекуча журба; живий (пекучий) жаль.
• Жить с горем пополам – жити лиха (горя) прикупивши; жити, від біди тікаючи.
• Изведать, претерпеть много горя – зазнати багато горя (лиха); набратися лиха (горя); випити ківш лиха; випити [добру] повну; випити чималу; скуштувати (спити) гіркої.
• Мыкать горе (разг.) – [Біду] бідувати; біду тягти (терти); поневірятися; горювати; горювання приймати; горе терпіти.
• На горе, на своё горе – на лихо (на безголо(і)в’я); собі на безголо(і)в’я (на лихо, на шкоду); на свою голову.
• Натерпишься горя — узнаешь, как жить – біда навчить! Пр. У біді чоловік умудряється. Пр. Біда ум родить. Пр. Горе гострить розум. Пр. Навчить горе глядіть у море! Пр. Біда навчить коржі з маслом їсти. Пр. Навчить лихо з маком коржі їсти. Пр. Горе навчить угору дивитись. Пр. Кому біда докучить, той ся розуму научить. Пр. Біда вимучить — біда й виучить. Пр.
• Не видав горя, не узнаешь и радости – не знавши біди, не знатимеш добра. Пр. Хто горя не бачив, той і щастя не зазнає. Пр. Хто горя не видав, той і щастя не зазнав. Пр. Не зазнавши горя, не знатимеш і радості. Пр.
• Не годы старят, а горе; горе не молодит – старять людину не літа, а біда. Пр. Коли біда діє, голова біліє. Пр. День меркне від ночі, а чоловік — від горя. Пр. Горе натерло, нахилило. Пр.
• Не знающий горя – безнапасний (безжурний).
• Не зная горя – не знавши лиха (горя); лиха не знаючи; безнапасно (безжурно).
• Не оберёшься горя, хлопот – лиха не обженешся (не скараскаєшся); не збудешся лиха, халепи, клопоту.
• От горя бежал, да в беду попал – з дощу та під ринву. Пр. Утікав перед вовком, а впав на ведмедя. Пр. Від вовка втікав, а на ведмедя впав. Пр. Поправився з печі на лоб. Пр. Тікав від диму, та впав у вогонь. Пр.
• Помочь, пособить горю – зарадити лихові; запомогти.
• После грозы вёдро, после горя радость – терпи горе — добро буде. Пр. Терпи, козаче, горе, то питимеш мед. Пр. Добро минеться — лихо буде, лихо минеться — добро буде. Пр.
• Постигло горе кого – лихо (горе) впало на кого; спобігло горе кого; спіткало лихо кого.
• Предотвращать, предотвратить горе – запобігати, запобігти лихові.
• Приобрести, добыть, раздобыть с горем пополам что – розгорювати, розгорити що; розгорюватися на що; загорювати що.
• Причинять, причинить горе кому – завдавати, завдати горя кому; (діал.) завгорювати, завгорити кому.
• Своё горе — велик желвак, чужая болячка — почесушка – чуже лихо за ласощі, а своє за хрін. Пр.
• С горем добытый – загорьований.
• С горем пополам сделать что – з тяжкою бідою зробити що.
• Слезами горю не поможешь – сльозами (журбою) горя не здолаєш. Пр. Плачем лиха не виплачеш. Пр. Плачем ділу не пособиш. Пр. Журба сорочки не дасть. Пр. Журбою поля не перейдеш. Пр. Не потурай журбі: вона тебе ножем під серце, а ти їй під ніс перцю. Пр. Не журись, а за діло берись. Пр.
• Случилось, приключилось горе – спобігло (спіткало) лихо кого; скоїлося (сподіялося) лихо з ким; склалося лихо кому; (розм.) сколотилося лихо в кого; (зрідка) прилучилося (іноді приключилося) лихо (горе) кому.
• Стряхнуть с себя горе – покотили горе[м); (образн.) ударити (кинути) лихом об землю.
• Только бы и горя – якби (коли б) тільки й лиха; (фольк.) тільки б (і) тужаночки.
• Ты от горя, а горе за тобой – ти від горя, а воно тобі назустріч. Пр. Як піде горе зрання, то аж до смеркання. Пр. Горе, та ще й за горе зачепилось. Пр. Біда, ще й за горе зачепилась. Пр. По горе не треба йти за море — його й дома вистачає. Пр. Не шукай горя — воно само тебе знайде. Пр. Ти хочеш на гору, а лихо за ногу. Пр.
• Убитый горем – пригнічений горем.
• Узнать много горя – випити повну (немалу); випити повну (немалу) чарку горя (лиха).
• Хлебнуть горя (разг.) – набратися (зазнати, скуштувати) лиха (біди, горя).
• Чужое горе не болит – добре чуже лихо міряти — зміряй своє! Пр. Чужу біду руками розведу, а до своєї ума не докладу. Пр. Чужу біду з хлібом із’їм, а своєї і з калачем не ковтну. Пр. Чужу біду на воді розведу, а своїй і кінця не знайду! Пр.
Деньги
• Без денег – без грошей; безоплатно; не за гроші; не за плату; за так грошей; (за)дурно ((за)дарма); за спасибі.
• Без денег человек худенек – без грошей чоловік не хороший. Пр. Без грошей чоловік як дурень. Пр. Без грошей як без очей (як без рук). Пр. То пан хороший, як багацько грошей. Пр.
• Больше денег — больше хлопот – сіль для їди, а гроші для біди. Пр. Великі гроші — готова біда. Пр. Гроші біду роблять найбільшу. Пр. Гроші не знать що, та спать не дають. Пр. Грошей багацько [на світі], а щастя мало. Пр. Гроші то й роблять біду. Пр. Срібло та злото тягнуть у болото. Пр. З золотом, як з вогнем: і тепло з ним і небезпечно. Пр.
• Брат-брат, сват-сват, а денежки не родня – брат братом, сват сватом, а гроші не рідня. Пр. Хоч ми собі брати, але наші кишені не сестри. Пр. Сват не сват, а мого не руш нічого. Пр.
• Бросать деньги (деньгами) – сипати (розкидатися) грішми (грошима); тринькати (розтринькувати) гроші.
• Быть при деньгах – мати гроші; бути при грошах.
• Ввиду отсутствия денег – за браком (через брак) грошей; через безгрішшя (безгрошів’я); бо нема(є) грошей.
• Вот уже и нет денег – от і по грошах.
• Время — деньги – час (є) гроші.
• Давать, дать деньги взаймы – позичати, позичити гроші; давати, дати у пози(ч)ку гроші.
• Денег куры не клюют – грошей і кури не клюють (і свині не їдять); грошей до смутку (до біса, до чорта, до лиха); валява грошей.
• Денег нет – грошей нема(є); (жарт.) на гроші сухо; грошей голо; у кишені [аж] гуде; у кишені вітер віє (вітри віють); (іноді) дюдя в кишені свистить.
• Денег ни гроша – грошей ні копійки; (розм.) грошей Біг дасть (катма).
• Денег стоит (разг.) – недешево (дорого).
• Деньги — дело наживное – гроші — набутна річ. Пр.
• Деньги не заработанные, доставшиеся даром – дурні гроші; легкий гріш.
• Деньги не щепка – гроші не полова.
• Деньги не щепки — на полу не подымешь – грошей на дорозі не назбираєш. Пр.
• Деньги разошлись – гроші вийшли; (образн.) гроші розкотилися.
• Деньги счёт любят – копійка любить, щоб її рахували (лічили). Пр. Гроші лічбу люблять. Пр.
• Есть деньги у кого – має гроші хто; є гроші в кого; (образн.) копійка волочиться у кого.
• За деньги – за гроші; за плату.
• За наличные деньги – за [гроші] готові; за готівку.
• За небольшие деньги – не за великі гроші; невеликим коштом; недорого.
• Копить деньги – складати (збивати, ховати) гроші; збивати гроші докупи.
• Кормовые деньги – харчові гроші; харчове.
• Крупные деньги – великі (великими купюрами, недрібні) гроші.
• Куча денег – купа (сила) грошей (грошви).
• Мало денег – мало грошей; грошей не гурт; грошей (на гроші) тонко; на гроші скупо. [Догадується Василь Іванович, чого так хилиться перед ним Литовка: підходить строк векселю, а грошей, мабуть, тонко… Васильченко. Гріх би було давати таке дрантя до шевця, та на гроші скупо. Стефаник.]
• Медные деньги – мідні гроші; мідяки.
• Мелкие деньги, мелочь – дрібні [гроші]; дрібняки.
• Наличные деньги – готові гроші; готівка (зрідка готовик, готовина, готовизна).
• Недостаток в деньгах – брак (недостача) грошей; скрут(а) на гроші.
• Немалые деньги – великі (немалі) гроші; чималий гріш.
• Не стало денег – не стало (не вистачило, забракло) грошей.
• Ни за какие деньги (разг.) – ні за які гроші; ні за яку ціну; ні за що.
• Обратить в деньги что – повернути на (в) гроші що; (іноді) згрошити що. [Як їхатимуть вже відсіль на Кавказ на житло, то сей садок згрошать. Сл. Гр.]
• Он не при деньгах – він не має грошей; нема в нього грошей; він не при грошах.
• Он падок на деньги; алчный, жадный до денег (разг.) – він ласий на гроші (до грошей); він жадібний на гроші.
• Очень много денег – дуже багато грошей; (іноді) грошей прірва (сила); до смутку грошей.
• Подъёмные деньги – гроші на переїзд; переїзні гроші; переїзне.
• Потерять деньги – загубити гроші; (жарт.) посіяти гроші.
• Растранжирить деньги – розтринькати (протрясти) гроші.
• Свободные деньги – вільні (гулящі) гроші.
• Серебряные деньги – срібні гроші; срібняки.
• Собирать, собрать деньги – збивати, назбивати грошей; (образн.) у кулак дбати.
• Собрать деньги на что, собраться со средствами; копить, скопить деньги, средства на что – збитися (спромогтися) на що. [Збився Пилип і на хату. Сл. Гр.]
• Собраться с деньгами – спромогтися (збитися) на гроші.
• Сорить деньгами – сипати грішми; сипати гроші як полову; гатити гроші; (лок.) розкомашувати гроші.
• Суточные деньги – добові [гроші].
• Только ума на деньги не купишь – за гроші тільки рідного батька (рідної матері) не купиш. Пр.
• Тряхнуть деньгами – сипнути грішми.
• Туго с деньгами – сутужно з грішми (з грошима); (лок.) куцо на гроші.
• У меня все деньги вышли – у мене [вже] по [всіх] грошах; я витратився (вивівся, звівся) з грошей; я геть-чисто витратився; я [геть-чисто] згрошився; (образн.) у мене вже вітер у кишенях гуде (свище, гуляє).
• Употребить деньги на что – повернути (обернути) гроші нащо.
• Шальные деньги – дурні гроші.
Затруднительный
• Затруднительное дело – трудна (тяжка, важка, морочлива) річ (справа); трудне (тяжке, важке, морочливе) діло.
• Затруднительное положение – трудне (прикре, сутужне, скрутне) становище; трудний (прикрий, сутужний, скрутний) стан; скрут(а) (сутуга, притуга, халепа).
• Он попал в затруднительное положение, он очутился в затруднительном положении – він попав (потрапив) у трудне (прикре, сутужне, скрутне) становище (у скрут(у)); він опинився у трудному (прикрому, сутужному, скрутному) становищі; сутужно стало йому; прийшов (настав) йому скрут.
• Поставить в затруднительное положение кого – поставити кого в трудне (прикре, сутужне, скрутне) становище; (образн.) загнати кого на слизьке; посадити кого на лід.
II. Нужда
• А тебе какая нужда до этого? (разг.) – а тобі яке діло до цього?; а тобі що до цього (до того)?; (фам.) а тобі до цього якого батька горе?
• Велика нужда! – велика вага!; велике діло опеньки!; дарма!; який край!
• В случае нужды, при нужде – коли (як) буде потреба; у потребі; коли край треба буде.
• Иметь нужду в чём – мати потребу на що (в чому); потребувати чого.
• Крайняя (неотложная) нужда в чём – конечна (пильна, гостра, велика) потреба на що, чого; край треба (конче треба) чого; скрута на що.
• На все нужды не запасёшься – на всі потрібки не настачишся. Пр. І того треба, і того треба, і тому требові кінця нема. Пр.
• Не твоя нужда, не заботься – не твій клопіт, не турбуйся,
• Нет нужды говорить об этом – нема(є) потреби говорити про (за) це.
• Нет нужды кому до чего – байдуже (іноді розм. байдужки) кому про (за) що; дарма кому про (за) що; і гадки не має хто про (за) що; (жарт.) і за вухом не свербить кому що.
• Нужды мало кому – малий клопіт кому; байдуже кому.
• Нужды нет – байдуже; дарма; (а)ні гадки; і гадки нема.
• По нужде, от нужды – з потреби; через потребу.
• Я имею крайнюю нужду в деньгах – мені край треба грошей; мені аж надто (конче, доконче, до скруту) треба грошей; мені аж надто (конче, доконче, до скруту) потрібні гроші.
Обстоятельство
• Более благоприятные обстоятельства – сприятливі обставини; (іноді поет.) краща доля.
• Всего удивительнее было то обстоятельство, что… – [А] найдивніше було те, що…
• Выбиться из тяжёлых обстоятельств – вибитися (виборсатися) з [важкого] скруту (з [важкої] скрути); вибитися (виборсатися) з тяжких (важких, скрутних) обставин; піднестися з біди.
• Оказался в стеснённых обстоятельствах кто-либо – опинився у скруті (у скрутних обставинах, у сутузі) хто; тісно (до скруту) прийшлося кому; до скруту (до сутуги) дійшлося кому.
• По личным (семейным) обстоятельствам – через особисті (родинні, сімейні) обставини; з особистих (родинних, сімейних) причин.
• По независящим [от меня] обстоятельствам – через незалежні [від мене] обставини; з незалежних [від мене] причин.
• По непредвиденным обстоятельствам – з непередбачених причин (обставин); через непередбачені обставини.
• Поправить свои обстоятельства – поліпшити свою долю; підмогтися. [Запрацюю щось, підможуся, та візьму таки Наталю. Вовчок.]
• Поступать сообразно обстоятельствам – чинити (робити) як до обставин (відповідно до обставин, залежно від обставин); чинити (робити), зважаючи на обставини (зваживши обставини).
• При всех обстоятельствах – за всяких (за всіх) обставин.
• При неблагоприятных, при хороших обстоятельствах – за несприятливих, за добрих обставин; (іноді) у доброму разі.
• При плохих обстоятельствах – за лихих обставин; (іноді) при лихій годині.
• Произошло одно неожиданное обстоятельство – сталася одна несподівана подія (річ). [Гарасим усе був за двірника і дуже був задоволений своєю долею, коли раптом сталася одна несподівана подія… Свідзинський, перекл. з Тургенєва. …Раптом сталася несподівана річ… Рильський, перекл. з Тургенєва.]
• Смотря (глядя) по обстоятельствам – як до обставин; зважаючи на обставини; залежно від обставин.
• Так складываются обстоятельства – так складається; так складаються обставини.
• Тонкий намёк на толстые обстоятельства – тонкий (делікатний) натяк на грубу річ (на великий кус(ень)). [Наздогад буряків (навтяки буряки), щоб дали капусти (коли треба моркви). Пр. У вас, у молодих, теперечки й граматка, і всі смертні іріхи повиходили з моди, говорила Лекерія наздогад буряків, коли треба було моркви… Н.-Левицький.] – скрутні (сутужні) обставини; скрут(а) (сутуга).
• Учесть, взвесить обстоятельства – зважити [на] обставини; узяти до уваги (на увагу) обставини.
Пиковый
• Остаться при пиковом интересе – зостатися ((за)лишитися) ні з чим (з порожніми руками); (образн. розм.) (с)піймати (з’їсти, ухопити, дістати, скуштувати) облизня; ухопити шилом патоки; ухопити місяця зубами; ухопити, як собака обметиці.
• Пиковое положение (разг.) – скрутний стан (скрутне становище); скрут(а); тісна діра (тісний кут).

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Скру́та – стеснение, затруднительное, тяжелое положение, состояние, крайность.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Голод – го́лод (-ду); г. денежный – скру́та на гро́ші, грошова́ скру́та; г. товарный – го́лод на това́ри, крам, недоста́ча това́ру, кра́му, товаро́ва, крамо́ва скру́та; на случай -да – про го́лод, про голо́дний час; обострение товарного -да – заго́стрена товаро́ва, крамо́ва криза.
Затруднение – тру́дність (-ности), трудно́та, тру́днощі (-щів); (помеха) – перешко́да; з. денежное – грошова́ скру́та, скру́та на гро́ші; главное -ние заключается в… – найбі́льша перешко́да (є) в…; быть в -нии – вага́тися; (материально) – бу́ти в скру́ті; быть в денежном -нии – бу́ти в грошові́й скру́ті; встречать -ния – натрапляти, натра́пити на трудно́ти; перешко́ди; встречались -ния – були (траплялися) трудно́ти, перешко́ди; испытать -ние – зазнава́ти трудно́т; после долгих -ний – по великих перешко́дах (трудно́тах); поставить в -ние – завда́ти тру́дности; сопряженный с -ми – зв’язаний, сполу́чений з трудно́тами, трудно́тний; это сопряжено с большими -ми – це зв’язане, сполу́чене з великими трудно́тами.
Крайность (чрезмерность) – надмі́рність (-ности); (неминуемость) – коне́чність (-ности); (нужда) – скру́та, злидні; в крайности – при коне́чній потре́бі; -ность заставила – скру́та приму́сила.
Кризис – криза; (стеснение) – скру́та; к. денежный – криза грошова́, скру́та грошова́, скру́та на гро́ші; к. жилищный – житлова́ криза; к. топлива – па́ливна криза, криза на па́ливо; к. экономический – економі́чна криза; смягчение -са – зме́ншення кризи.
Нужда –
1) (потребность в чем) – потре́ба на що; (крайняя) – скру́та на що; -ды повседневные – повсякде́нні (щоде́нні) потре́би; -ды текущие – пото́чні потре́би; без видимой нужды – без явної, очевидної потре́би; по крайней, неотложной нужде – з коне́чної (ко́нчої) потре́би; удовлетворение нужд – задово́льнення потре́б;
2) (бедность, состояние нужды) – нужда́, неста́ток (-тку), злидні (-нів).
Обстоятельство – обста́вина; (чаще во мн. числе) – обста́вини, річ (-речі), факт (-у); -ва дела – обста́вини спра́ви, фа́кти спра́ви, нале́жне до спра́ви; о. побочное – побі́чна річ, побі́чність (-ности); -ва привходящие – побі́чні обста́вини; -ва случайные – випа́док (-дку), випадко́ва річ; -ва, сопровождающие дело – супрові́дні в спра́ві обста́вини; -ва стесненные – скрутні́ обста́вини, скру́та; -ва уличающие – дока́зні обста́вини, виявні́ обста́вини; быть в стесненных -вах – у скру́ті бу́ти; вникать в -ва (дела) – зважа́ти на обста́вини; изложить все -ва дела – пода́ти всі фа́кти спра́ви; не случайным является и то -во – не випадко́ве (не випадко́ва річ) і те…; обнаруживаются новые -ва – виявляються нові́ фа́кти; по личным (домашним, независящим, непредвиденным) -вам – з особистих (з ха́тніх, з незале́жних, з непередба́чених) обста́вин (причин), че́рез особисті (ха́тні, незале́жні, непередба́чені) обста́вини (причини); поправить -ва – полі́пшити спра́ви; последнее -во указывает – це пока́зує, ця обста́вина пока́зує; препятствует одно -во – одна́ (така́) річ стої́ть на зава́ді (на перешко́ді); при благоприятных -вах, при благоприятном стечении о-в – за сприятливих обста́вин, за сприятливими обста́винами; при разных -вах – в рі́зних обста́винах, за рі́зними обставина́ми; применяться к -вам – пристосо́вуватися до обста́вин; сообразно -вам, смотря по -вам – відпові́дно до обста́вин, як до обста́вин, зважа́ючи на обста́вини; сообразоваться с -вами – зважа́ти на обста́вини; существенные -ва дела – посу́тнє в спра́ві; упомянуть некоторые -ва дела – згада́ти де́що (де́які фа́кти) із спра́ви.
Стеснение в чем –
1) (в деньгах, товаре, заработках) – неста́ча, о́бмаль (-лі) чого; (более резкая степень -ния) – скру́та; испытывать -ние в чем – ма́ти о́бмаль чого́;
2) (неудобство) – невиго́да;
3) (в правах) – вкоро́чення прав.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Скрут, -ту, м.
1) = Скрута. Сим. 204. До скруту як прийшлося, а він тоді: батечку, голубчику, не буду вже! Канев. у. Ой скрут же мій та й дуже важкий: що ж я маю робити. Канев. у. До пристані прибудеш, дорожний скрут, нудьгу забудеш. Мкр. Г. 43. До скру́ту треба́. Крайне необходимо. Туди він не часто забігав; хиба вже до скруту чого треба, то зайде. Мир. Пов. II. 42.
2) Въ водяной мельницѣ: снарядъ, при помощи котораго кіш можно передвинуть въ сторону отъ жернова. Мик. 481.
3) Продолговатый клубокъ, смотанный изъ выплетенной для приготовленія шляпъ соломенной ленты. Гол. Од. 56.
Скру́та, -ти, ж. Стѣсненное, затруднительное, тяжелое положеніе, состояніе, со множествомъ хлопотъ, дѣла.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Затрудне́ніе = тру́дність, трудна́ция; прити́чина, прити́ка (С. Л.), при́тча (С. Л.), перешко́да (С. Л.), зава́да (С. Аф.), моро́ка (С. З.), заморо́ка, скру́та. — Великая трудность до ісполненїя обітницї. Б. Н. — Привик поборювати всякі трудностї. Фр. — Морока мінї з цим дїлом.
Кра́йность = 1. скру́та, приту́га (С. Л.), приго́да, ха́лепа (С. З. Ш.) нужде́нність. — У такій притузї мусїв воли продати. С. Л. — Не з добра помандрував в довгі лози, нужденність погнала. Кн. — Така скрута, що хоч удавись. 2. надмі́рність. — У него во всёмъ кра́йности = у ньо́го все над мі́ру.
Крити́ческій = 1. крити́чний. С. Жел. — Критичний розбір. 2. осу́дливий, глумли́вий. 3. тяжки́й, небезпе́чний. — Крити́ческое положе́ніе = скру́та, приту́га, ха́лепа. С. З. — У такій притузї мусїв воли продати. С. Л. — Така скрута, що не знаю, що й робити.
Питьё = 1. пиття́ (С. Л.), питво́, на́пій, пите́ння, за для худоби — пі́йло (С. Л.). — Не до їжі, не до питва, пане; мене хлїбом вдовольнило лихо, а вином начастувала скрута. Ст. С. (Д. ще під сл. Напи́токъ). — Волше́бное питье́ = дання́ (д. під сл. Напи́токъ). — Го́дный для питья́ = питни́й, го́жий. 2. пиття́.

Запропонуйте свій переклад