Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 36 статей
Запропонувати свій переклад для «слива»
Шукати «слива» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Венге́рский – уго́рський.
• -ская слива – уго́рка.
Ма́нго (плод) – ма́нго (-га), ма́нгова сли́ва.
Мелька́ть, мелькну́ть –
1) (появляясь исчезать, показываться на миг) мигті́ти, миготі́ти (-гочу́, -готи́ш), мигота́ти (-гочу́, -го́чеш), мига́ти, ми́гкати, мигну́ти, (сильнее) мигону́ти, (развеваясь) ма́яти, майну́ти, змайну́ти, (особ. о ногах, хвосте) ме́лькати, (редко) ме́лькну́ти; (мерцать) мерехті́ти, бли́мати, бли́мнути, бли́кати, бли́кнути, миг(о)ті́ти, (сверкать) бли́скати, бли́снути; (не только шмыгать) шмига́ти, шмигну́ти, (быстрее) шмигону́ти, (быстро пробежать) ша́снути. [По дворі́ почали́ мигті́ти ченці́ (М. Вовч.). Миготі́ли в пові́трі па́лиці (Франко). За́яць лише́ мигну́в, та й полеті́в (Яворськ.). Стріла́ майну́ла (Куліш). Де хви́ля, що майну́ла? де́ звук, що ні́сся і пога́с? (Олесь). Круг ме́не звідусі́ль ме́лькали украї́нські обли́ччя (Крим.)].
• Зарница -ка́ет, молния -ну́ла – ми́гавка бли́має (бли́кає), бли́скавка бли́снула.
• Звёзды -ка́ют – зо́рі бли́мають (мигтя́ть, миготя́ть, мерехтя́ть).
• Огонёк -ну́л и погас – о́гник бли́снув (бли́мнув, мигну́в) і по[з]га́с.
• Он (человек) -ну́л и исчез – він майну́в і зник (щез).
• -ка́ет, -ну́ла мысль у кого – мигти́ть (миготи́ть, бли́скає, блискоти́ть), майну́ла (мигну́ла, мигону́ла, бли́снула, ша́снула) ду́мка (га́дка) кому́ или у ко́го; срв. Мелька́ть 3. [В голові́ Грицько́вій десь дале́ко миготи́ть ду́мка: мо́же це сон? (Васильч.). Пе́вно, він не ви́нен в уби́встві, – бли́скає думка в вашій голові (Наш). Я досі любив тільки мову, – майнула Олесеві швидка ду́мка в голові́ (Крим.). У ме́не за́раз таки́ мигну́ла ду́мка (Кониськ.). Хоч коли́ й ша́снула їй по душі́ така́ ду́мка, – вона́ на не́ї руко́ю наві́ки махну́ла (М. Вовч.)].
• -ка́ть, -ну́ть в глазах, перед глазами у кого – миг(о)ті́ти, мерехті́ти, мигну́ти, майну́ти в оча́х, в очу́, перед очи́ма, шмигону́ти перед очи́ма в ко́го или кому́; срв. Мелька́ть 4. [Міль мигти́ть мені́ в оча́х (Дніпр. Ч.). Миготі́ла в оча́х дорога́ горорі́зьба (Куліш). Тінь її́ всю́ди в оча́х мерехти́ть (Пачов.). Мигну́ла в оча́х воскова́ сві́чечка (М. Вовч.). Пе́вність перемо́ги майну́ла в його́ оча́х (Крим.). Хло́пець шмигону́в перед очи́ма (Сл. пр. м.)].
• -ка́ет перед кем (в мыслях) что – миг(о)ти́ть кому́ и в ко́го (в ду́мці, в уя́ві) що. [Вже й на сон кло́нить, а все мигти́ть мені́ його́ обли́ччя (М. Вовч.)];
2) (виднеться там и сям, изредка, проносясь) майорі́ти, ма́яти, ли́нути. [Не вроди́ла о́вощ: то там, то там майори́ть сли́ва й гру́ша (Вовчанщ.). Ори́ся ма́яла то сям, то там по госпо́ді (Куліш)];
3) (маячить, стоять перед глазами) маячі́ти, маня́чити, мига́тися. [Маячі́ла невира́зна ду́мка, що мо́же-б ва́рто… (Л. Укр.). На її́ пле́чах маня́чили до́вгі кінці́ стрічо́к (Н.-Лев.). Мига́ється мені́ та Орли́ха, мов у тума́ні (М. Вовч.)];
4) (рябить в глазах) миг(о)ті́ти, мерехті́ти, рябі́ти, мрі́ти (сов. замрі́ти) в оча́х (в очу́). [Аж в оча́х мигти́ть (М. Вовч.). В очу́ замрі́є (Крим.)].

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Слива (дерево и плод) – сли́ва, -ви, сли́вка, -ки.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Венге́рка –
1) венгерская слива;
2) танец.
Сли́ва – слива.
• Як у сли́вах сиді́ти – быть в глупом положении, быть глупым.
Сливи́на –
1) сливовое дерево;
2) одна слива.
Хруставча́, -ча́ти – слива.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

сли́ва, -ви; сли́ви, слив

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Бра́тися, беру́ся, -ре́шся, гл.
1) Браться; приниматься. На Гліба-Бориса до хліба берися. Ном. № 451. Вийшов козак із сіней, за серце береться. Мет. 90. Хмари беруться із землі, а більше із води. Чуб. І. 24. Тобі живе́ться — і на скіпку бере́ться. Тебѣ во всемъ удача. Г. Барв. 312.
2) Идти, направляться, всходить, взбираться, взлѣзать. Як приїду в город, то все берусь ночувати в кума. Зміев. у. Раденька вже, як хто навстріч мені береться. МВ. І. 14. Що мені робити? Чи додому, чи до тестя братись. Г. Барв. 211. Хтось за ворітьми почав кашляти, і стало чути, як щось, або старе, або недуже, береться в башті по сходах до віконця. К. Чр. 5. Дід, зігнувшися з холоду, береться на піч. Г. Барв. 160. Недалечко слива була рясна. Дивлюсь, щось береться на неї і трусить. Г. Барв. 361.
3) Набираться. Ой я в бору воду беру, — вода не береться. Мет. 50.
4) Собираться, готовиться. Стріляй швидче, бо вже беруться летіть качки. НВолын. у. Мати поседіла, береться йти. Драг. 10. Посиділа я в них та й додому беруся. МВ. II. 24.
5) Приближаться (о времени), подходить, доходить. До сорока год вже мені береться. Зміев. у. Вже до двох тисяч років береться, як вони її (правду) затуманюють. К. (О. 1861. II. 229). Бралося вже до півночі. Мир. Пов. II. 55. Уже й пуд обіди береться. Чуб. II. 346.
6) Биться, драться. Пішли ся брати на олов’яне боїще; як тот утяв Покотигорошком, — по кістки; Покотигорошок проклятим як вдарив, — по коліна. Драг. 262.
7) — в но́ги. Убѣгать, бѣжать. Береся в ноги і втіче. Вх. Лем. 394.
8) — до чо́го. а) Браться, приниматься за что, дѣлать какое-либо дѣло. До книжки він береться охочо. К. (О. 1861. І. 310). До французької мови і до музики добре й я бралась, до танців тож. МВ. (О. 1862. ІІІ. 36). Въ томъ же значеніи безъ предлога. Воно гарненьке, не аби яке, і граматки береться. Г. Барв. 482. б) Липнуть, приставать къ чему. Болото береться до коліс. Хотин. у.
9) — з ким. Вступить въ бракъ. Нащо мені женитися? нащо мені братись? Шевч. Любилися, кохалися, чому не беремся? Чуб. V. 97. Коли син женивсь козацький, доня замуж бралась, — той в жупан, а ся у кунтуш любо одягалась. Мкр. Н. 34.
10) — за ко́го. Приниматься за кого. Нікого й соромитись: нас двоє; що дня вже за мене береться. Г. Барв. 273.
11) — чим. Превращаться во что. Вгорі дуже холодно, як у нас зімою, через що пара та, що йде од землі з теплим воздухом,.... береться маленькими бульбашками. Дещо (4-те вид.), 99.
12) — на си́лу. Чувствовать себя въ силахъ. Ой коню мій, коню вороний! чи берешся на силу? Млр. л. сб.
13) Бере́ться сва́рка. Происходить ссора. Між челядю бересі сварка найбільше із за курей та любасів. Шух. І. 35.
14) Не бере́ться сон. Не хочется спать. Хата біла, постіль мила, а сон не береться: чорні брови, біле личко на думці снується. Грин. ІІІ. 220.
14) Моро́з бере́ться. Морозить. Береться світом мороз. Константиногр. у.
Венге́рка, -ки, ж. Родъ сливъ, венгерская слива. Уман. IV. 39.
Дрислі́вка, -ки, ж.
1) Дыня, имѣющая много жидкости въ срединѣ и вообще мягкая.
2) Слива скороспѣлка. Аф. 394.
Майори́ти, -рю́, -ри́ш, гл.
1) Мелькать, виднѣться слегка, изрѣдка. Сонце майорить між хмарами. Не вродила овощ: то там, то там майорить слива й груша. Волч. у.
2) Развѣваться. Тільки чуприна майорить. Ном. № 4419. Табакове листя майорить на вітрі. Лубен. у.
Сли́ва, -ви, ж. Слива. Сиди́ть, як у сли́вах. Онъ не въ своей тарелкѣ. Ум. Сли́вка, сли́вонька, сли́вочка.
Сливи́на, -ни, ж.
1) Сливовое дерево.
2) Слива. Нема над рибу линину, м’ясо свинину, ягоду сливину. Ном. № 7523.
Сли́вка, -ки, ж.
1) Ум. отъ слива.
2) = Писанка. МУЕ. III. 42, 43.
3) Родъ орнамента въ вышивкѣ, рѣзьбѣ. КС. 1893. V. 278. Г. Барв. 216. Шух. І. 303.
Сли́вонька, сли́вочка, -ки, ж. Ум. отъ слива.
Терно́слив, -ва, м. Мелкоплодная круглая слива, Primus domestica L. Анн. 275.
Хруставча́, -ча́ти, с. Слива съ нѣсколько жесткимъ мясомъ. Вх. Уг. 273.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Бу́бка, -ки, ж. Ягода (чаще всего с твердой кожурой, косточковый плод. Оця маленька слива, що коло старої, то виросла не з корня, а з бубки. Крим.

- Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) Вгору

Armeniaca vulgaris Lam. ** (Prunus armeniaca L.) — абрико́с звича́йний (Оп), абрико́са звича́йна (Ру); море́ля (Вх6, Мл, Сл, Ру; Во, Лч, Гр, Ду, Ів, Mk, Ук — ПД), слива мореля (Вх1); абе(и)рко́с (Лч, Мс — СТ), абрикоз(а) (Рг, Ср, Mk), абрико́с (Чн, Шм, Шс, Ук, Мс, Мг2 — СТ, СЛ, ЗК), абрико́са (Жл, Яв, Сл, Ук, Рм, Мс, Мг2 — СТ, ВЛ, ПЦ, ГЦ, ЗК), абрико́си (Ср, Ln, Ян4 — СД, СТ), априкоз(а) (Во, Сл — СД), априкос (Hl — БУ), бара́цки (Сл, Мг2 — ЗК), бирко́си (Мс — СТ), боросква́ (Мг2 — ЗК), бороцква́ (Мг2 — ЗК), боро́цки (Мг2 — ЗК), бороцко́в (Мг2 — ЗК), бресква (Яв), брескиня (Дб), броскви́на (Мг2 — ЗК), дза́ндзар(а) (Мч, Дз — ПД), дзарзари (Пс), дзе́ндза́р (Сл, Бк — БУ), дзе́ндзу́р(а) (Бк — БУ), дзерзу́л (Бк — БУ), дзерзу́ра (Бк — БУ), жарде́ля (Mk, Мс — СТ), жардель (Mk — ПД), жерде́лі (Ср, Ln, Го1, Шс, Ян4, Сл, Мс, Гб — СД, СТ), жерде́льки (Мс — СТ), занзар (Яв, Сл), зарзара (Сл — ПД), за́рзарі (Бк — БУ), зарзу́лі (Бк — БУ), ко(й)сінки (Мг2 — ЗК), косинква́ (Мг2 — ЗК), куре́га (Го2, Гр — СД), мере́лі (Гб — ВЛ), морелеве дерево (Сл), море́лі (Мс — СТ), морель (Ан — СД), мурелі (Сл — ПД), муреля (Mk), оберко́с(а) (Он, Мс — СТ, БО), обрико́с(а) (Сл, Мс — СТ), пороцква́ (Мг2 — ЗК), тенґельки́ (Мг2 — ЗК), тенґе́рка(и́) (Вх4, Мг2 — ЗК, ЛМ). \ Сорти: жердела (Яв, Сл), жерде́ля (Лч, Гр, Дб, Ду, Ів, Сл, Ук — СТ), же́рдель (Яв).
Cerasus avium (L.) Moench ** (Prunus avium L.) — чере́шня (Вх6, Мл, Сл, Ру, Оп; Гв, Во, Чн, Вх, Рг1, Ср, Ан, Ln, Пс, Мн2, Вх7, Hl, Шм, Mj, Rs, Шс, Ян4, Ів, Ос, Мс, Гб — ЗАГ); слива птича ягода (Вх1), слива черешня (Вх2), черешня птича (Вх6); ви́шня-чере́шня (Мс — СТ), церешлі (Гб — ЛМ), череши́на (Пс), черешни́на (Ів), чере́шні (Сл, Гб — ВЛ), чра́стка (Mj — ПД), я́года(и) (Гб — ВЛ, ДС, ЛМ). \ Сорти: — багрівки́ (Гб — ДС), багро́ві я́годи (Гб — ДС), біла́вки (Вх7 — БО), білюхи́ (Вх7 — ГЦ), білянки (Гб — ЛМ), ви́шня бі́ла (Мс — СТ), денисена (Яв), красното́ри (Гб — СТ), луті́вка (Вх7 — ПЦ), маї́(йо́)вка (Бк — БУ), серцівка (Вх6), слива-череха (Вх1), хрупавка (Вх6), хру́ставка (Вх, Вх6, Вх7, Сл, Mk, Гб — ПЦ, ДС), хрястка (Mk), че́рех (Мч — ПД), чере́ха (Вх, Жл, Вх6, Mj, Гр, Ду, Mk, Гб, Коб — ПД, ДС, ГЦ), черешні скіплені (Гб — ЛМ), черешня птяча (Гб — ЛМ), ч.-підвишня (Mk), чорну́(о́)хи (Вх7, Гб — ВЛ, ГЦ).
Cerasus mahaleb (L.) Miller ** (Prunus mahaleb L.) — ви́шня-анти́пка (Ру, Оп); ви́шня магале́бська (Оп; Ук), кучина (Сл; Ан, Шм, Шс, Ян2, Ук — СД, СТ), сли́ва анти́пка (Мл), слива св. Лукії (Вх1); анти́пка (Рг1, Ан, Шс, Mk, Ук — СТ), антипко (Шк, Пс), антіпка (Mk — ПД), вишня душиста (Шс — СТ), вишня турецька (Мн2, Mk — ПД), здичало (Ян2 — СД), куг (Рг1, Пс, Жл), кугина (Рг1, Пс, Mk), куч (Ан — СД), маголетка (Ос — СТ), очеремха (Ос — ПС).
Cerasus vulgaris Miller ** (Prunus cerasus L.) — ви́шня звича́йна (Ру, Оп); ви́шня (Вх1, Вх6, Мл, Сл; Гв, Во, Чн, Вх, Рг1, Ср, Жл, Hl, Шм, Mj, Ум, Rs, Шс, Гр, Ів, Mk, Ос, Ук, Рм, Мс, Гб, Мг2 — ЗАГ), слива вишня (Вх2); ве́шня (Вх, Коб — ВЛ), вишениця (Сл — ЗК), зим’є (См), и́ви́шня (Мг2 — ЗК), і́вишня (Мг2 — ЗК), кара́ви(у)шня (Бк — БУ), ми́ддя (Мг2 — ЗК), чере́шня (Мг2 — ЗК). \ Сорти: — вишня квасна (Вх1), в. клепа́рі́вська (Коб — ДС), в. солодка (Вх1), владимірка (Mk — ПД), водянка (Яв), лутівка (Mk — ПД), марини (Вх — ВЛ), море́ля(і) (Вх, Гр, Мл — ДС), патла́чка (Мо — СТ), шпанка (Сл, Mk — ПД).
Cotoneaster niger (Thunb.) Fries — ірга́ чорнопло́да; ірга́ чорноя́гідна (Сл); єрха (Mk — ПД), жорстіль (Ос — ПД), слива дика (Ос — ПД), терен (Ос — ПД).
Padus avium Miller ** (Prunus padus L.) — чере́мха звича́йна (Ру, Оп); слива черемха (Вх1), чере́мха (Вх6, Мл, Сл; Гв, Ав, Во, Рг1, Ан, Ln, Жл, Мн, Вх7, Hl, Шм, Mj, Ян2, Ду, Ів, Mk, Лс2, Ос, Ук, Гт, Пч, Гб, Мг2 — ЗАГ); бі́лоє де́рево (Мг2 — ЗК), борошник (Км), воня́че де́рево (Мг2 — ЗК), вонячни́к (Мг2 — ЗК), голотуха (Км), горо́шник (Мг2 — ЗК), ґорґо́на бі́ла (Мг2 — ЗК), какалу́ша (Лс2 — ПЦ), калака́луша (Рг1, Пс, Жл, Ду), кали́нка чо́рна (Мг2 — ЗК), колоколуша (Рг, Ан — СД, СЛ), котерба (Вх4 — ЛМ), коці́рба (Вх7, Сва — ЛМ), коцірбина (Вх7 — ЛМ), коцюрба́ (Вх7, Ду — ЛМ), кочурба (Км), кочурбина (Вх7 — ЛМ), круши́на (Мг2 — ЗК), маївка (Mk, См — ВЛ, БУ), очере́мха (Жл, Гр, Ук), сви́да (Мг2 — ЗК), сливняк (Сл), те́рпка (Мг2 — ЗК), черво́муха (Пч — ЗК), чере́мка (Мг2 — ЗК), чере́муха (Чн, Рг1, Ln, Пс, Шс, Ос, Гт, Рм, Мг2 — СТ, ВЛ, ПЦ, СЛ, ГЦ, ЗК), чере́мша (Mk, Ос, Гт, Мг2 — ПД, ЗК), черемши́на (Мн, Вх7, Mj, Ум, Rs, Ів, Сл, Mk, Пл, Ос, Мс, Гб, Мг2 — ЗАГ), чере́шня ди́ка (Мг2 — ЗК), чере́шня пта́чача (Мг2 — ЗК), черімха (Сл), чермха (Км), черьо́муха (Пч, Мс, Мг — СТ, ЗК).
Prunus L. — сли́ва (Вх2, Вх3, Ру, Оп), те́рен.
Prunus cerasifera Ehrh. — алича́ Ук, Мс, Коб — СТ, ДС); алуча (Шм2), галича́ (Мс — СТ), дрібносли́ва (Мс — СТ), кисли́чки (Мс — СТ), лича́ (Ан, Коб — ДС), пузи́чки (Мс — СТ), слива-лича (Ан, Го2 — СД, СЛ), сливки́ (Мс — СТ), терно́вка (Мс — СТ), терносли́ва (Мс — СТ).
Prunus divaricata Ledeb. [≈Prunus cerasifera Ehrh.] — алича́ (Ру, Бр, Оп); сли́ва розло́га (Ру, Оп).
Prunus domestica L. — сли́ва дома́шня (Оп); сли́ва (Сл; Вх, Рг1, Ср, Ан, Ln, Мн2, Шм, Ян4, Ів, Mk, Ос, Ук, Мс — ЗАГ), сли́ва звича́йна (Во, Вх1, Вх2, Мл), сли́ва садо́ва (Ру); валчуга (Ан — СЛ), меленянка (Мал — ЗК), оме́ґа (Мал — ЗК), слива-лича (Чн — СЛ), сли́вка (Вх, Hl, Mj, Ум, Rs, Ів, Сл, Mk, Гб — ЗАГ), цвечки (Ан — СЛ). \ Сорти: адама́ски (Вх5 — ЛМ), ана(і)шпе́т (Бк — БУ), багрівки (Вх), багру́ля (Гр), багрянки (Вх), ба́нька (Бк — БУ), бендюги́ (Вх — ДС), бистриці (Вх5 — ЛМ), білю́га (Бк — БУ), більо́ха (Бк — БУ), бру́нька (Шк), венґ(г)е́рка(и) (Вх, Гр, Сл, Mk, Гб — ПД, ВЛ, ПЗ, ДС), горстки (Вх, Mj, Mk — ПД, ВЛ), ґолґа́нка (Бк — БУ), ґолда́н(к)а (Мч, Бк — ПД, БУ), довгастінки (Вх — ДС), дрислі́вка (Гр), дубі́вка (Ва — СД), італьянка (Яв), картопля́нка (Лс2 — ПЦ), кобилиці (Вх7), кобилю́(ьо́)ха (Вх, Mj, Сл, Mk, Бк, Гб — ПД, ДС, БУ), кобиля́нка (Гр, Гб — ЗК, ЛМ), кобиля́рки (Вх7 — ЛМ), кобиляхи (Вх7 — ЛМ), люба́ска (Гб — ДС), мария́нки (Вх7 — ЛМ), медівка(и) (Вх), мушка́ти (Вх7 — ЗК), опішня́нка (Ва — СД), пруня (Hl, Ощ, Сл — БУ, ГЦ), пруньки (Сл, Mk — ПД), прутни́ці (Вх7), реґльо́ти (Гб — ДС), ренґл(ь)оди (Коб — ПЗ, ДС), ренґл(ь)о́ти (Мл, Mk, Гб — ПД, ДС, ЛМ), ренклод (Сл, Ук), ренклоти (Сл), ренкльоди (Сл), селепуги (Вх), слива-угорка (Ан), сли́вка уго́рська (Mj — ПД), спасівки (Вх), угорка (Вх, Вх6, Ду, Сл, Ук), чорнослив (Вх).
Prunus domestica L. subsp. insititia (L.) C.K.Schneider — терно́слива (Вх, Ср, Ан, Жл, Вх5, Шм2, Ощ, Ян4, Ду, Ів, Mk, Ук, Мс, Гб — СТ, ДС, БУ, ГЦ, ЛМ); слива тернянка (Вх1, Вх2, Вх6), терно́сли́в (Мл; Вх, Ln, Жл, Го1, Шм, Шс, Ду, Сл, Mk, Ук — ЗАГ); ґульки́ (Бк — БУ), ку́лька (Рг1, Пс, Жл, Ду, Ів, Mk, Мч — СД, ПД), куркуду́ч(ш)і (Бк — БУ), парумбеля (Пс), слива дика (Ос — ВЛ), сливка (Вх — ДС), тарка (Сл — ЗК), те́рен (Гр, Ос — ПД), терка (Гб — ЛМ), терн (Ан), терна́вка (Вх, Жл, Вх7, Он — БО, ЛМ), терні́вка (Вх, Жл, Вх7, Гр — ЛМ), терно́сли́вка(и) (Во, Вх, Жл, Он — СТ, ДС, БО), терно́ха (Вх, Ду — ДС), терня́нка (Жл, Гр), торн (Ан — СЛ), чорнослив(а) (Шс, Мс — СТ). \ Сорти: бабки́ (Вх7 — ДС), багро́хи (Вх7), балаба́с (Вх7), білінки́ (Вх, Вх7, Ощ — ДС, ГЦ, ЛМ), біло́сливи(а) (Вх, Вх7, Гу — ДС, БО, ГЦ), білохи (Вх), білушка (Вх7 — ЛМ), білянка (Вх7 — БО), борщівки́ (Вх, Вх7 — ВЛ), бруньки (Вх), бурова́ні (Вх7), вовкун (Вх7 — ЗК), дамасценки (Вх6), димениця (Вх7 — ЛМ), ди́мки (Вх, Вх7 — ГЦ, СЯ), димни (Вх), димниці (Вх5 — ЛМ), домасини (Вх — ВЛ), дриздуля (Mk — ПД), дрислива (Го1 — СЛ), дрисливець (Вх7), дрисли́виця (Вх7), дри́сливка (Вх7 — ВЛ), дристулі (Вх), дристу́хи (Гб — ВЛ), дряскулі (Вх), дрясливці (Вх), дулки (Вх — ЛМ), дура(у)си́ (Вх — ДС), за́снітки (Вх — ВЛ), келавки́ (Вх — ДС), коркоду́ші (Вх7, Мс — СТ, ГЦ), крива́к(и́) (Вх, Вх7 — СЯ, ЛМ), круги́ня (Вх7 — ЛМ), круглиці (Вх), кругли́чка (Гб — ДС), круглянки́ (Вх, Вх7 — ДС), крухині (Вх5, Вх7 — ГЦ, ЛМ), куля́вка (Вх7 — СЯ), куркуду́ші (Мс, Гб2 — СТ, ГЦ), лопа́тка (Вх7 — ВЛ, БО), люба́ха (Вх7 — ДС), любаски́ (Вх7 — ДС), любашки́ (Вх7 — ВЛ), ля́пи (Вх7 — ДС), мела́йниці (Вх7 — ЗК), міш(щ)у́нка (Вх7 — ДС), мошурка (Вх7 — ЛМ), натягавка (Вх7 — СЯ), округлянки (Вх), пампухи́ (Вх7 — БО), парка́ня (Вх, Вх7 — СЯ), паткан(я) (Вх7 — ЛМ), пини́ґи (Вх7 — ЗК), пиріжо́к (Вх7 — СЯ), піроги (Вх7 — СЯ), пости́лиці (Вх7 — ВЛ), пру́ні (Вх, Жл, Гб2 — ГЦ), пру́ньки́ (Вх, Жл), псю́рки (Вх, Вх7 — ВЛ), пу́калка (Вх7 — СЯ), пу́ркавка (Вх7), пурнянки (Вх — ДС), ренкльода (Вх6, Mk), скаку́лі (Вх7), скакульки́ (Вх7), сралюхи (Вх), сра́лька(и) (Вх, Гб — ДС), струпех (Вх7 — БО), трісунки́ (Вх7), трупахи́ (Вх7 — ДС), тру́пеші (Вх7 — ДС), хруставки́ (Вх — ЛМ), черку́ші (Вх7 — ПЦ), чернівки́ (Вх7).
Prunus moldavica Kotov [≈Prunus spinosa L.] — те́рен молда́вський; слива молдавська (Оп).
Prunus spinosa L. — те́рен колю́чий (Оп); слива колюча (Оп), слива тернина (Вх1, Вх2), те́рен (Сл, Ру; Во, Вх, Рг1, Ср, Ан, Ln, Пс, Мн2, Hl, Mj, Ян2, Ян4, Ду, Ів, Сл, Mk, Ук, Гб, Мг2, Коб — ЗАГ), терни́на (Вх6, Мл; Ду, Сл, Mk, Ук, Он, Гб, Мг2 — ПД, ВЛ, ДС, БО, ГЦ, ЗК); бодла́к (Шк), гложа́ня (Мг2 — ЗК), дегтярник (Ос — СТ), дер (Ан — СЛ), дере́н (Сл, Мо, Гб2 — ПД, ВЛ, ГЦ), дерен колючий (См), дере́н чорний (Mj — ПД), дерник (Ан — СЛ), ку́нські сли́ви (Мал — ЗК), мартир (Км), тарнослив (Рг1), тер (Вх, Вх7, Mk, Гт, Он, Мг2 — ДС, БО, ГЦ, ЗК), терен чорний (Ос — ПД), терень (Rs, Сл — ВЛ), теркни́ (Мг2 — ЗК), теркно́в (Мг2 — ЗК), терн (Ск, Рг1, Ln, Пс, Жл, Кр, Шм, Ум, Шс, Сл, Mk, Ук, Гт, Мг2 — СД, СТ, ПД, ЗК), тернавки́ (Гт — ЗК), терни́ (Мг2 — ЗК), терни́ва (Mj — ПД), терни́к (Ан, Мг — СЛ, ЗК), тернина (Км), тернівник (Пс), те́рно (Ду, Гт — ЗК), тернов корінь (Ос — СД), тернове́ зі́ллє (Он — БО), терновник (Рг1, Ан, Шс — СТ), терно́слив(и) (Рг, Мн2, Mj, Мг2 — СД, ПД, ЗК), те́рня (Ум, Сл, Гд, Mk, Мг2 — ПД, БО, ЗК), терня́к (Вх4, Гр — ЛМ), терня́нка (Он, Мг2 — БО), тернь (Гв, Гр, Mk), ти́рн(я) (Ан, Мг, Кар — ЗК), триньки́ (Мг2 — ЗК).
Prunus stepposa Kotov [≈Prunus spinosa L.] — те́рен степови́й; слива степова (Оп).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Сли́ва, рос. Prunus domestica = сли́ва, сли́вка, сли́вонька, одна штука — сливи́на. — С. венге́рская = венге́рка, уго́рка (С. Ш.). — С. мелкопло́дная, Р. insititia L. = терно́слива (С. Ан. Ш.), ку́лька. — С. терни́стая, Р. spinosa L. = те́рен. С. Ан. Ш. — Сли́вы засу́шенныя на па́лкахъ = роже́ник.
Сли́вка = 1. д. Сли́ва (здр.). 2. злива́ння.

Запропонуйте свій переклад