Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 13 статей
Запропонувати свій переклад для «спрожогу»
Шукати «спрожогу» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Неожи́данно, нрч. – несподі́вано, несподі́ванкою, (редко) неспога́дано, (невзначай) знена́цька, зні[е]че́в’я, невбача́й, ненаро́ком, неча́йно, (врасплох) ненаді́йно, (диал.) знео́бачки[а], зне́знанки, зне́знямки, знена́знімка, зне́тельки, зне́телька, (вдруг) ра́птом, рапто́во, на́гло, спрожо́гу. [«Скажі́ть: ви в полі́тиці радика́л?» – несподі́вано спита́в мене́ він (Крим.). Десь бере́зи хвартушо́к; і несподі́вано пти́чка (П. Тичича). Він не помі́тивши несподі́вано наткну́вся на Храпко́вих (Ле). Нахо́дить на йо́го несподі́ванкою і неможли́во попереди́ти (Корол). Соба́ка, га́вкнувши знена́цька, прожо́гом ки́нувся до бра́ми (Кониськ.). Коли́ знена́цька чу́ю: «Ось Байда́ри!» (Л. Укр.). Ли́хо так знена́цька підкра́лося (Коцюб.). Як ось знече́в’я вбіг Мерку́рій заса́павшися до богі́в (Котл.). Ненаро́ком ака́ція зацвіла́ вдру́ге (Звин.). Міцна́ рука́ його́ плеча́ неча́йно дотули́лась (Франко). Ненаді́йно у ночі́ напа́ли на ча́ту опри́шки (Маковей). Знео́бачка На́стин ре́гіт почу́вся (М. Вовч.). Струнка́ тінь зне́знанки спини́лася (Васильч.). Зне́телька шурхну́ла мале́нька сіре́нька пта́шка (Основа 1863). Яке́сь так зне́телька верть на закаблу́ках та зирк на па́рти (Яворн.). Аж ра́птом її́ чолові́к верта́ється додо́му (Липовеч.). Ра́птом дощ! А ми з тобо́ю йшли бульва́ром через лу́ку (Крим.). Рапто́во спита́ла їх па́ні Висока (Н.-Лев.)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Скоропалительно – скороспі́шно, хапли́во, спрожо́гу, (поспешно) поспі́шно, сквапли́во, сква́пно. Обговорення статті
Ход – хід, рух, (шаг, алюр, побежка) хода, (течение) перебіг, процес, (развитие) розвиток, (направление) напрям, характер; (проход, отверстие, ещё) хідни́к, (шествие, ещё) похід, процесія, (приём, ещё) маневр:
• в большом ходу (товар, изделие) – дуже уживаний, не залежується, не лежить, в [широкому] обігу, має великий попит, [великий] попит на (товар, виріб);
• в ходе, по ходу (дела) – з розвитку справи; під час, у процесі, у ході справи;
• в ход пошли кулаки – дали волю кулакам;
• в ходу что – у вжитку що, попит на що;
• дать ход делу – дати рух (хід) справі; зрушити справу;
• дело пошло в ход – спра́ву зру́шено, спра́ва пішла́;
• идти в ход, пойти в ход – (годиться) придава́тися, прида́тися; надава́тися, нада́тися на що, до чо́го, годи́тися, згоди́тися, знадобля́тися, знадоби́тися; (использоваться) використо́вуватися, зужитко́вуватися;
• и ходу, дать ходу – і хо́ду, і хо́да, накивати п’ятами, дременути;
• крестный ход – хресний хід;
• на ходу – на ходу, у русі; (мимоходом) мимохідь;
• на ходу глянуть – побіжно глянути;
• не давать ходу – не давати ходу;
• не иметь хода – не ма́ти хо́ду;
• поддавать ходу – наддавати (піддавати) ходу; пришвидшувати хід (ходу);
• полным ходом (идёт, шло что) – на повний хід; повним ходом; на повну пару;
• пустить в ход аргументы – вда́тися до арґуме́нтів, наве́сти арґуме́нти;
• пустить в ход все средства – удатися до всіх способів; ужити всіх засобів (заходів), пустити в хід;
• пустить в ход новое слово – пустити в обіг нове слово; запровадити в ужиток нове слово;
• пустить машину в ход – пустити в рух машину; запустити машину; надати руху машині;
• с ходу – спрожо́гу, з на́скоку;
• тайный ход – потайни́к;
• умерить ход – придержати ходи; зменшити ходи;
• ход болезни – перебіг хвороби;
• ход событий – хід (перебіг, розвиток) подій;
• ходу дать – дременути, лепеснути, чкурнути, драпнути, дати драла, накивати п’ятами;
• ходы сообщения – (воен.) ходи сполучення;
• чёрный ход – чорний хід;
• это у нас в ходу – це в нас ведеться (заведено); це в нас звичайна річ; це в нас уживане, вживається.
[Не домігшись успіху як першим разом, отець-настоятель не розгубився: він пустив у хід усю свою настійливість і настирливість, пишучи до неї листи, посилаючи посланців і пристаючи до неї, як заходила вона до церкви (М.Лукаш, перекл. Дж.Бокачо). Агов, скоріш! Наддайте ходу в ноги, панове прямороги й кривороги, Представники всіх дідькових порідь! (М.Лукаш, перекл. Й.-В.Ґете). — Хазяїн ризикує штрафом 500 карбованців і закриттям закладу. Але є вже вироблена сигнальна система, і феї зникають чорним ходом із своїх притулків надзвичайно казково. От, прошу — ваша приятелька вже пішла за портьєру (В.Підмогильний). Мріяв пізнати людей зсередини. Йому запропонували зробити це з чорного ходу (С.Є.Лєц)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

КАРЬЕ́Р, с ме́ста в карьер про́сто з мо́сту, спрожо́гу, з поро́га, з копита́.
МЕ́СТО фраз. ні́ша [заня́ть своё место зайня́ти свою́ нішу];
место пало́мничества перен. ме́кка;
место уби́йства забут. сукро́вище;
на место его́ /её, любы́х предме́тов тощо/ нато́мість;
ни с места ані́ руш;
с места в карье́р з копита́, про́сто з мо́сту, фраз. спрожо́гу;
на чьём (его тощо) ме́сте бу́вши ким (ним тощо);
будь я на твоём месте /будь я на Ва́шем месте/ якби́ на ме́не;
друго́й бы на его́ месте / друго́й бы на моём месте тощо/ якби́ на і́ншого;
в друго́м месте деі́нде;
в одно́м месте (скласти) при ку́пі;
в са́мом недосту́пном месте на дні мо́ря;
на месте преступле́ния на гаря́чому, на мі́сці зло́чину;
по места́м! на місця́!;
по месту жи́тельства (куди) на мі́сце /(де) на мі́сці/ о́сідку /прожива́ння, ме́шкання/;
душа́ не на месте у кого на се́рці чиєму коти́ /чорти́/ скребу́ть;
НАЛЁТ (плівка) ще нашаро́вання, (барви) по́лиск, (на овочах) пило́к, пушо́к, тума́н, (фальшу) до́мішка, при́смак, оказ. на́вів, на́пуск;
с налёта укр. спрожо́гу, з ма́ху, на́скоком, з на́скоку, з розго́ну.
СКОРОПАЛИ́ТЕЛЬНО ще спрожо́гу, прожо́гом;
ХОД, та́йный ход потайни́к;
на по́лный ход ще на по́вну па́ру;
в ходе у проце́сі;
с ходу з ма́ху, спрожо́гу, з на́скоку;
чёрным ходом (неофіційно) ско́ком-бо́ком;
на (в) ходу́ ще в ру́сі, по́ходя;
быть в большо́м ходу́ 1. ши́роко вжива́тися, 2. ма́ти по́пит;
в большо́м ходу́ 1. ши́роко вжи́ваний, у широ́кому вжи́тку, 2. (товар) не лежи́ть /зале́жується/, галиц. попитни́й;
на по́лном ходу́ (праця) кипи́ть;
по ходу чего чим, взавдо́вжки чого [по ходу ли́нии лі́нією, взавдо́вжки лі́нії];
по ходу де́ла у проце́сі робо́ти /ро́згляду/.
ЭКСПРО́МТОМ стил. відповідн. спрожо́гу, про́сто з мо́сту.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Сразу, нар. – зра́зу, відра́зу, спрожо́гу, заразо́м.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Спрожо́гу, нар. – прожогом, сразу, вдруг.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

спрожо́гу, присл.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Спрожо́гу, нар. Неожиданно, сразу, вдругъ. Так і кинувсь на неї спрожогу. Мнж. 70.

Запропонуйте свій переклад