Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 23 статті
Запропонувати свій переклад для «спіткати»
Шукати «спіткати» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Встреча́ть, -ся, встре́тить, -ся – стріча́ти, -ся, стрі́нути, -ся, стріва́ти, -ся, стрі́ти, -ся, зустріча́ти, -ся, зустріва́ти, -ся, зустрі́ти, -ся; (застигнуть) зу́спі[и]ти кого́, спобі́гти; (итти навстречу) перестріва́ти кого́, перестріча́ти, перестрі́ти кого́; (случайно) здиба́ти, -ся, зди́бати, -ся, поди́бувати, -ся, нади́бати, спотика́ти, -ся, спітка́ти, -ся.
• В-ать с хлебом-солью – віта́ти хлі́бом-сі́ллю.
Недалё́кий –
1) (в пространстве) недале́кий, (ум. недале́чкий), по́близький. [Недале́ка доро́га (Сл. Ум.). Мі́сяць зайшо́в на шпиль по́близької гори́ (Корол.)];
2) (во времени) недале́кий, по́близький; (о прошлом) неда́вній. [Пе́рший по́вів по́близької весни́ (Корол.)].
• -кое будущее – недале́ке майбу́тнє, недале́ка прийде́шність.
• В -ком будущем – в недале́кому майбу́тньому, (вскоре) незаба́ром.
• В самом -ком будущем – в найбли́жчому майбу́тньому, (образно: вот-вот) от ті́льки неви́дно, (зап.) що́-йно неви́дно. [Леге́нда, що, от ті́льки неви́дно, манасти́р ма́є спітка́ти до́ля Содо́ма та Гомо́ри (Корол.)].
• -кое прошлое – неда́внє мину́ле;
3) (по степени родства, в духовном отношении) недале́кий, (близкий) бли́зький.
• -кий родственник – недале́кий ро́дич;
4) (по уму) нему́дрий, благе́нький, недоу́мкуватий, невели́кого (невисо́кого, недале́кого) ро́зуму, бі́дний на ро́зум, (рус.) недале́кий, (сщ.) недо́умок (-мка, м. р.), (дураковатый) пришеле́пуватий, (ограниченный) обме́жений. [Ве́рхня плі́вка громадя́нства, благе́нька собі́ нівро́ку, не розумі́є елемента́рної ду́мки (Рада). Це (о преподавании) було́ щось тупе́, ду́же нудне́, недоу́мкувате (Яворн.). Недале́ка вона́, не несе́ться ви́соко вго́ру, – за те слухня́на (Мирний)].
• Он очень -лё́к – він ду́же невели́кого (неви́сокого, недале́кого) ро́зуму.
Ну́жно, глаг. нрч. – тре́ба (в разговоре, пров. тра и тре), потрі́бно; (редко: должно) пови́нно, (следует) слід, нале́жить, (имеется потребность) потре́ба, до потре́би; срв. II. На́до. [Тре́ба со́ли, тре́ба горшкі́в, тре́ба смоли́ (Н.-Лев.). Хоч хо́чете, не хо́чете, – тре́ба привика́ти (Пісня). Хи́трощів зажи́ти тре́ба їм (Грінч.). Тра на база́р ї́хати (Звин.). Тра кому́сь ї́хати в дуби́ну (Рудан.). Тре тим ро́гом чеса́тися, котри́м мо́жна діста́тися (Шейк.). Хіба́ потрі́бно було́ все це розка́зувати? (Київ). На стосу́нки суспі́льства з собо́ю пови́нно диви́тися, як на ві́льну умо́ву (Наш). А оцього́ гвіздка́ вам потре́ба? (Звин.). Ча́рка-дру́га – до потре́би (Стариц.)].
• Что (чего), кого вам -но? – що (чого́), кого́ вам тре́ба?
• Мне -но итти – мені́ тре́ба йти.
• Это -но делать осторожно – це тре́ба роби́ти обере́жно.
• Если будет -но – якщо́ (коли́, як) тре́ба бу́де.
• Сколько -но – скі́льки тре́ба (потрі́бно), скі́льки потре́ба. [Хай ві́зьме їх (гро́ші) або́ всі, або́ скі́льки потре́ба (Грінч.)].
• Всё, что -но для писанья – все потрі́бне до (для) писа́ння (щоб писа́ти).
• Как раз то, что -но – са́ме (як-ра́з) те, що (чого́) тре́ба.
• -но же было мне встретить его! – тре́ба-ж було́ (надало́-ж) мені́ зустрі́ти (спітка́ти) його́!
• Так -но – так тре́ба, так му́сить бу́ти, (подобает) так годи́ться.
• Не -но – не тре́ба (в разгов.: не тра, не тре), не потрі́бно, нема́(є) потре́би.
• Мне это ни на что не -но – мені́ цього́ ні на що́ не тре́ба, мені́ це ні на що́ (ні до чо́го) не потрі́бне, мені́ це без потре́би (ні до чо́го).
• -но бы – тре́ба-б, (следовало б) слі́д-би, випада́ло-б.
Постига́ть, пости́гнуть и пости́чь –
1) (о беде, горе и т. п.) спотика́ти, спітка́ти, спостига́ти, спости́г(ну)ти, присти́г(ну)ти, спобіга́ти, спобі́гти, зу́спіти, зди́бати кого́, спа́сти, впа́сти на ко́го. [Пе́рше го́ре, зуспі́вши її́, було́ їй зо́всі́м несподі́ваною рі́ччю (Грінч.). Неща́стя тяжке́ спітка́ло (спобі́гло, спости́гло, зу́спіло) нас: уме́р наш ба́тько. Зу́спіло мене́ неща́стя (Тобіл.). Хіба́ зна́ємо, що й на нас котро́го за́втра не спа́де то само́, що ни́ні спа́ло на Мико́лу? (Франко)].
• Его -гла внезапная болезнь – його́ спітка́ла несподі́вана хворо́ба.
• Буря -гла их в пути – бу́ря спости́гла (зу́спіла) їх у доро́зі;
2) (что: умом) осяга́ти, осяг(ну́)ти́, збагну́ти, обійма́ти, обня́ти голово́ю (ро́зумом), вирозуміва́ти, ви́розуміти, розумі́ти, зрозумі́ти, спостерега́ти, спостерегти́, второ́пати що, домисля́тися, доми́слитися чого́, дохо́дити, дійти́ ро́зумом чого́. [І таємни́ці світові́ він ро́зумом вели́ким осяга́є (Л. Укр.). Не мо́жна всього́ того́ жа́дним ро́зумом збагну́ти. І ско́ро вже голі́вкою своє́ю найпе́ршую нау́ку обняла́ (Грінч.). Я спостері́г твою́ вда́чу (Конис.). Вчи́лася вирозуміва́ти нему́дру та́йну безпосере́дньої та чи́стої пое́зії (Корол.)].
• Я -га́ю ваши намерения – я розумі́ю ва́ші за́міри.
• Не -га́ю, как может вам это нравиться – не розумі́ю (не збагну́), як мо́же вам це подо́батися.
• Никак этого не -гну – нія́к цього́ не збагну́ (не второ́паю), нія́к до цьо́го ро́зуму не доберу́.
• -нуть до глубины – зглиби́ти. [До́бре зглиби́в дитя́чу нату́ру].
• Пости́гнутый – зба́гнутий, ося́гнений (ося́гнутий).
• -тый умом – зба́гнутий голово́ю, ро́зумом.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ВСТРЕ́ТИТЬСЯ, встретиться с чем зустрі́ти що;
встретиться с неприя́тностью потра́пити в ха́ле́пу;
встретивший, встретившийся ОКРЕМА УВАГА;
встретивший тру́дности стил. перероб. зустрі́вши тру́днощі;
встретившийся (ра́птом) зустрі́нутий;
ПОВСТРЕЧА́ТЬ ще спітка́ти, (що) нади́бати і похідн.; що надибле;
ПОВСТРЕЧА́ТЬСЯ ще спітка́тися;
повстреча́вшийся спі́тканий, зди́баний, стрі́нутий, ОКРЕМА УВАГА
ВЫ́ПАСТЬ выпасть на до́лю суди́тися кому, спітка́ти кого;
выпал жре́бий діял. ви́пала тропа́;
выпал снег натруси́ло сні́гу;
выпала честь суди́лася честь;
выпало из па́мяти но. заора́ло кому;
выпавший ОКРЕМА УВАГА, (сніг) натру́шений;
выпавший из па́мяти забу́тий.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Постигать, постигнуть, постичь –
1) (захватить) спотика́ти, спітка́ти, -ка́ю, -ка́єш; постигло горе – спітка́ло кого́ ли́хо;
2) (понимать) розумі́ти, зрозумі́ти, -мі́ю, -мі́єш, збагну́ти, -ну́, -не́ш.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Доля – частка; пай; пайка; (судьба) – доля. Третья доля – третина. Пятая доля – пятина. Десятая доля – десятина. Вступать в долю – приставати до спілки. Принимать в долю – приймати до спілки. На (вашу) долю приходится – на (вашу) частку припадає. Делить на доли – паювати. Прийтись, пасть на долю – припасти кому; припадати на пайку. Выпасть на долю кому – судитися кому; спіткати кого.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Нужно
• Ему только этого и нужно – йому тільки цього й треба; йому це на руку ковінька.
• Нужно было – треба (потрібно) було; (іноді) малося. [По обіді малося плоскінь брати. Головко.]
• Нужно же было мне встретить его! – треба ж було (надало ж) мені зустріти (спіткати) його!

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Спітка́ти, -ка́ю –
1) кого – встретить кого (случайно);
2) що – найти, наткнуться на что.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

спітка́ти(ся), -ка́ю(ся), -ка́єш(ся), -ка́є(ться)

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Спітка́ти, -ся. См. II. Спотикати, -ся.
ІІ. Спотика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. спітка́ти, -ка́ю, -єш, гл. Встрѣчать, встрѣтить. Котл. Ен. І. 26. Пила та гуляла, поки лихо не спіткало. Шевч.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Встрѣ́тить, ся = стрі́ти, ся, стрі́тити, зустрі́ти, ся, зустрі́тити, зустрі́нути, ся, стрі́нути, ся, здиба́ти, ся, спітка́ти, ся, зу́спити, ся, перестрі́ти, перестрі́нути. – Оце, брате, моя доля... деж то я спочину? а може й я коли небудь своє щастя стріну. Аф. — Зустрів її, і привітав і тихо мовив. К. Ш. — Думав доля зустрінеть ся — спіткало ся горе. К. Ш. — Бігла Ганзя густини лозами, здибала ся вона з трьома соколами. н. п. — Як я тепер бояв ся з ним здибатись. Фр. — І не счулась, як зу́спили дївчата. К. Ш.
Застава́ть, заста́ть = застава́ти, заста́ти. — Заста́ть враспло́хъ = засту́кати, спітка́ти (С. З.). — Він тільки у садок улїз — тут його й застукали. Чайч.
Застига́ть, засти́гнуть, засти́чь = засту́кувати, захо́плювати, засту́кати, захопи́ти, спітка́ти. — Завірюха захопила нас в дорозі. — Його застукали в коморі. — З жонатими, з парубками пила та гуляла, поки лихо не спіткало, поки не та стала. K. Ш. — Засти́гнутый = захо́плений, засту́каний.
Найти́, находи́ть, ся = 1. найти́, нахо́дити. — Найшла коса на камінь. н. пр. 2. зібра́ти ся, набра́ти ся, найти́, збіра́ти ся, набіра́ти ся, нахо́дити, понахо́дити. — До зборнї багато людей зібрало ся. — Найшло до шинку багато людей. — Там такого понаходило людей, що нїгде й пройти. 3. найти́, ся, знайти́, ся, наги́бати (С. Л.), відшука́ти, ся, нади́бати, нахо́дити, ся, знахо́дити, ся, відшу́кувати, ся, познахо́дити, (по́мацки) — нама́цати, нала́пати (С. Л.). — Знайшов скарб. — Знайшов сокиру за лавою. С. Аф. — От він ходив, ходив і нагибав десь у куточку. н. д. — Лихая доля і під землею надибає. н. пр. — Відшукав на самому сподї скрині. — Познаходь мінї все, що порозгублював. Чайч. — Найти́, находи́ть при о́быскѣ = ви́трусити, витру́сювати, повитру́сювати. — Що в кого попропадало, то все в його витрушено. Чайч. — Тай чоловік її злодій! Хіба ж давно витрусили в його клунї копу чужої пшеницї? Лев. — Усї вони в одному гуртї були, то у всїх повитрусювано крадене. Чайч. 4. зустрі́ти, заста́ти, спітка́ти, зустріча́ти, застава́ти. — От прихожу до його й застаю там трьох товаришів. — Застав його за обідом. 5. ба́чити, вбача́ти. — Не бачу в твоїй, синку, роботї нїякої користи. — На него́ нахо́дитъ = ча́сом нахо́дить, напада́, наступа́ на йо́го. — Что э’то на васъ нашло́ сего́дня? = що се напа́ло на вас? — Наше́лъ тума́нъ = налі́г, розлі́г, розісла́в ся тума́н. — Наше́лъ шквалъ = зірва́ла ся, схопи́ла ся бо́рва. — Не на того́ наше́лъ = не на тако́го напа́в. — Наше́лъ кому повѣ́рить = було́ кому́ пові́рити, не мав кому́... – Нашли́сь вино́вные = винува́тих зна́йдено.
Напа́сть = д. Напа́да́ть. — Н. на слѣ́дъ = натра́пити. — Н. враспло́хъ = спітка́ти, запопа́сти.
Попада́ть, попа́сть = попада́ти, попа́сти, потрапля́ти (С. Л.), утрапля́ти (С. Л. Ш.), потра́пити, ся, натра́пити, у(в)тра́пити (С. Ш.). — Попав у яму. — Попав пальцем в небо! К. — Трапила коса на камінь. н. пр. — Хто куди втрапив. — Як раз у ярмарок утрапив. Ос. — Трапив його в саме чоло. н д. — На силу натрапив стежку. Матері все було вгодиш, а вам не потрапиш вгодити. Лев. — Не потрапить безщасна нїкуди, як ішла, так і впала у яму. Гр. Чайч. — Оцим яром утрапите до його. К. Ш. — Потрапив ся до його. Хар. Чайч. — Скажи, чорнява, як тебе звати, щоб потрапив до твоєї хати. н. п. — Куди ж нам до вас рівнятись? Ми за вами й не потрапимо. Кроп. — Попада́ть, попа́сть въ цѣль = влуча́ти (С. Л. Ш.), уцїля́ти (С. Ш.), поцїля́ти, утрапля́ти, потрапля́ти, влу́чити (С. Ш.), вцїлити (С. Ш.), поцїлити (Ос.), втра́пити, потра́пити. — Лу́пить ломакою по чому влучить. Лев. — Крути, вовчику, головою, щоб не поцїлив булавою. н. к. — Не втрапила Лемерівна в деревце, та влучила сама себе в серце. н. п. — Мѣ́тилъ въ со́кола, а попа́лъ въ воро́ну. н. пр. = лу́чив воро́ну, а влу́чив коро́ву. н. пр. — Какъ ни попа́ло = аби́-як; як не́будь, як попа́ло. — Попа́ли на мѣстѣ преступле́нія = пійма́ли на гаря́чому вчи́нку, на шко́дї. — Попа́сть на встрѣ́чу = здиба́ти ся, спіткати ся і т. д. д. Встрѣ́титься. — Попа́сть впроса́къ = попа́сти в лабе́ти, влїзти в боло́то, у ду́рнї поши́ти ся, о́близня пійма́ти, вхопи́ти ши́лом па́токи. — Попа́сть въ непрія́тность = вклепа́ти ся, уло́пати ся (Ев.), ушеле́пкати ся (Ман.).
Попада́ться, попа́сться = 1. попада́тися, попа́сти ся. — Попав ся жучку панові в ручку. н. пр. — Попада́ться на глаза́ = наверта́ти ся на о́чі. — І на очі не навертай ся, зараз лаятиме. Ос. — Попа́сться во лжи́ = вбреха́ти ся, пробреха́ти ся. — П. въ кра́жѣ = прокра́сти ся. 2. трапля́ти ся (С. Л. З. Ш.), луча́ти ся (С. Л.), тра́пити ся (С. З. Ш.), лучи́ти ся (С. З.). 3. зустріча́ти ся, здиба́ти ся, зустрі́ти ся, зди́бати ся, спітка́ти ся.
Постига́ть, пости́гнуть, пости́чь, ся = 1. захо́плювати, захопити (С. Аф.), зу́спіти (С. З.), за́спіти (Граб.), спітка́ти, ся (С. З.), здиба́ти. — Як вас за́спіла біда (Граб.). — Краще не єднатись з лихими людьми, щоб яка біда не спіткала вкупі з ними. Зіньк. — З жонатими, з парубками пила та гуляла, поки лихо не спіткало, поки не та стала. К. Ш. — Думав доля зустрінеть ся — спіткало ся горе. К. Ш. — ІЦоб тебе перва куля у первій військовій потребі спіткала. н. п — Мене біда спіткала. С. З. — А тут не стями ся — спітка лиха година, тоді хоч сядь тай плач. Гул. Ар. — Не журіть ся, як спіткає коли небудь горе. Скл. 2. розумі́ти, зрозумі́ти (С. Л.), збагну́ти (С. З. Л.), спостерегти́. — Не можна всього того жадним розумом збагнути. К. З. о Ю. Р. — Хто ж збагнув таємности людського життя і горювання. К. X. — Чого собою не збагне. Кот. — Він спостеріг їх заходи. Кн.
Приключа́ться, приключи́ться = луча́ти ся, прилуча́ти ся (Ос.), трапля́ти ся, притрапля́ти ся (С. Ж.), випада́ти, става́ти ся, склада́ти ся, при́штитися, прилучи́ти ся, притра́пити ся (С. Ж.), ви́трапити ся, ста́ти ся (С. Л.), скла́сти ся, сподїяти ся, спітка́ти ся (С. Л.), прида́ти ся. — Ой не пъють ся пива, меди, не пъєть ся вода — прилучилась з чумаченьком у степу біда. К. Ш. — Ой ішов чумак з Криму до дому, сталась йому пригодонька за всю дорогу. н. п. — Сподїялось таке лихо, що Боже мій. — Думав доля зострінеть ся — спіткало ся горе. К. Ш.
Хвати́ть, ся = 1. д. Хвата́ть, ся. 2. затопи́ти, зацїдити, клезну́ти і т. д. д. Уда́рить 1. 3. ви́хилити, ви́пити, уку́тати. — Та вишнівки с кварту укутали. Кот. — X. ли́шнее = перехопи́ти, перебра́ти через мі́ру. 4. спітка́ти, урази́ти і д. Пости́чь 1. і д. Поража́ть 3. 5. д. Оглядѣ́ться і Спохвати́ться.