Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 18 статей
Запропонувати свій переклад для «тиф»
Шукати «тиф» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Брюшно́й – черевни́й. [Тиф черевни́й].
-ная полость – черевна́ нутро́вина (нутрина́).
Несомне́нный – безпере́чний, безсумні́вний, несумні́вний, (совершенно определённый) (зо́всім, цілко́м) пе́вний; (очевидный) очеви́дний, види́мий. [У то́му, що каза́в Кулі́ш, була́ безпере́чна пра́вда (Грінч.). Безпере́чна перева́га ро́зуму над надхне́нням (Грінч.). Безсумні́вна і́стина (Р. Край.). Для ме́не тепе́р зо́всім пе́вна річ, що я був тоді́ причи́нний (Крим.). Це в не́ї, кажу́, тиф, види́мий тиф (Борзенщ.)].
От и О́то, предл. с род. п. – від (и од), з чо́го.
От Киева до Львова – від Ки́їва до Льво́ва.
От села до села – від села́ до села́.
От Кубани до (самого) Сана-реки – від Куба́ни (аж) до Ся́на-рі́чки (аж по Сян-ріку́).
Далеко от города – дале́ко від мі́ста.
Недалеко от города – недале́ко мі́ста, недале́ко від мі́ста.
Ветер от севера – ві́тер із пі́вночи.
От оврага во все стороны шли разветвления – від я́ру на всі бо́ки тягли́ся (розбіга́лися) рукави́ (відно́ги).
От одного к другому – з рук до рук, з ха́ти до ха́ти.
От понедельника до среды – від понеді́лка до середи́.
Время от времени – від ча́су́ до ча́су́, ча́сом, часа́ми.
День о́то дня – з дня на де́нь, з дни́ни на дни́ну, день одо́ дня.
Час о́т часу – що-годи́ни.
Год о́т году – від ро́ку до ро́ку.
От самого утра – від (з) самі́сінького ра́нку.
От вчерашнего дня – від (з) учора́шнього дня.
Письмо от 10 января – лист від (з) деся́того сі́чня (з дня деся́того мі́сяця сі́чня).
От 12-ти до 2-х часов – від (з) 12-ої до 2-ої годи́ни.
Мои часы отстали от ваших на 10 минут – мій годи́нник зоста́вся поза́д (про́ти) ва́шого на 10 хвилин.
От первого до последнего – від (з) пе́ршого до оста́ннього.
Письмо от сына – лист від си́на.
Наследство от отца – спа́дщина (спа́док) від ба́тька.
Евангелие от Матфея – єва́нгелія від Матві́я.
Им должно быть предоставлено помещение от общества – вони́ пови́нні ма́ти ха́ту з грома́ди.
Я не ожидал этого от тебя – я не сподіва́вся тако́го від те́бе, не сподіва́вся тако́го по то́бі.
Едва убежал от него – наси́лу від ньо́го втік.
Кланяйтесь ему от меня – вклоні́ться йому́ від ме́не.
Отойди, отстань от меня – відійди́, відчепи́ся від ме́не.
Отличить друга от врага – відрізни́ти дру́га від во́рога.
Убегать, исчезать от чьего лица, от кого – бі́гти, ги́нути з-перед ко́го. [Як зайці́ бі́гтимуть вороги́ з-перед те́бе (Леонт.). І пішо́в сатана́ з-перед Го́спода].
Убери от лошади сено – прийми́ з-перед коня́ сі́но.
Не убегу ж я один от стольких людей – не втечу́-ж я оди́н перед сті́льки (стількома́) людьми́.
Защищаться от врагов – борони́тися проти ворогі́в.
Укрыться, защититься от холода, от ветра – схова́тися, захисти́тися від хо́лоду, від ві́тру.
Пострадать от засухи, от града – поте́рпіти від су́ші, від гра́ду.
Загореть от солнца – засма́гнути від со́нця, засмали́тися на со́нці.
Спасти, спастись от смерти – вратува́ти, -ся від сме́рти.
Оправиться от болезни – попра́витися, оду́жати, ви́чуняти від хоро́би.
Вылечить, -ться от ран – ви́гоїти, ви́гоїтися від (з) ран.
Лекарство, средство от чего-л. – лі́ки, за́сіб проти чо́го и на що.
Он получил отвращение от чего-л. – ве́рне його́ від чо́го, відверну́ло його́ від чо́го, взяла́ його́ не́хіть (відра́за) до чо́го.
Умирать, погибать от голода – го́лодом, з го́лоду ме́рти, ги́нути.
Умереть от тифа, от холеры, от тяжёлой болезни, от ран – уме́рти з ти́фу, з холе́ри (на тиф, на холе́ру), з тяжко́ї хоро́би, з ран.
Изнемогать от смертельных ран – на ра́ни смерте́льні знемага́ти.
Изнемогать от сна – на сон знемага́ти.
Остолбенеть от ужаса, от страха, от неожиданности – скам’яні́ти з жа́ху, з стра́ху, з переля́ку, з переполо́ху, з несподі́ванки.
Плакать от радости, от счастья, от горя, от стыда и т. п. – пла́кати з ра́дости (з ра́дощів), з ща́стя, з го́ря, із (в)сти́ду, з сорома́ и т. п. Боль от жестокого оскорбления – біль з тяжко́ї обра́зи.
Посинеть от ярости, от холода – поси́ніти з лю́тости, з хо́лоду.
Задыхаться от гнева – задиха́тися з гні́ву.
Глаза опухли от плача (от слёз) – о́чі понапуха́ли з плачу́.
От всего сердца, от души желаю вам (благодарю вас) – з (від) щи́рого се́рця, з душі́ бажа́ю вам (дя́кую вам).
Горе от ума – го́ре з (вели́кого) ро́зуму.
От глупости сделать что – з ду́ру зроби́ти що.
От чего это произошло – з чо́го це ста́лося (ско́їлося).
От этой песни у меня сердце холодеет – з ціє́ї пі́сні в ме́не се́рце холо́не.
От одной мысли об этом у меня… – на саму́ зга́дку (з само́ї зга́дки) про це в ме́не…
Произойти от кого – піти́ з ко́го. [З йо́го усі́ ті і Савлуки́ пішли́ по сві́ту (М. Вовч.)].
Это бычок от нашей коровы – це бичо́к з-під (и від) на́шої коро́ви.
Доход от торговли, от продажи – прибу́ток із торго́влі (з то́ргу), з про́дажу.
От роду – з ро́ду.
От природы умный ребёнок – з приро́ди розу́мна дити́на.
Отказываться, -заться от чего – відмовля́тися, відмо́витися від чо́го, зріка́тися, зректи́ся чого́.
Переболе́ть (чем) –
1) перех(в)орі́ти (
б. вр. -рі́ю), перех(в)орува́ти, переслабува́ти (на що), переле́жати (на що и з чим). [Уся́ на́ша роди́на перехорува́ла на тиф. Тепе́р по́шесть така́ хо́дить, і я переле́жала з живото́м];
2) (
перенести болезнь) ви́х(в)оріти, ви́боліти, віднеду́гувати. [Лице́ таке́ бі́ле, худе́, ви́болів ви́дно (Тесл.)];
3) (
перестать болеть) переболі́ти. [Боли́ть та й переболи́ть].
Перехвора́ть – перех(в)о́рі́ти, переслабува́ти. [У нас у ха́ті всі перехорі́ли на тиф. На кір хло́пець мій уже́ переслабува́в].
Появля́ться, появи́ться
1) (
показываться, становиться видным, предстать) з’явля́тися, з’яви́тися (редко появля́тися, появи́тися), виявля́тися, ви́явитися, уявля́тися, уяви́тися, виника́ти, ви́никнути и ви́никти, (о мн.) поз’я́влюватися и т. д. [На не́бі з’явля́ються зо́рі (Коцюб.). Бабу́ся з’яви́лась на две́рях (Л. Укр.). В одно́му з товсти́х мі́сячників з’яви́лася ду́же прихи́льна о́цінка поети́чних писа́нь Лаго́вського (Крим.). О́ддаль виявля́ються озе́ра (Стор.). На ву́лиці чо́рна сви́та ви́явилась одна́ й дру́га (М. Вовч.). З висо́ких чере́шень уяви́лася Марта (М. Вовч.). З-за кущі́в ви́никла висо́ка по́стать (Н.-Лев.). Як не уя́виться він за́втра, то й зо́всім його́ не ждіть (Звин.)]; (показываться) пока́зуватися, показа́тися, (из-за чего-л.) витика́тися, ви́ткнутися, виступа́ти, ви́ступити, (во множестве) висипа́ти, ви́сипати, (внезапно) вирива́тися, ви́рватися; нагоди́тися; срв. Пока́зываться. [Пока́жеться висо́ка двуго́рба гора́ (Крим.). Со́нце почне́ витика́тись (Мнж.). У сю хвили́ну я витика́вся на две́рі (Грінч.). Зо́рі ви́сипали на не́бі (Н.-Лев.). Ви́рвався, як Пили́п з конопе́ль (Ном.)].
-ви́ться вдруг (тут как тут) – уроди́тися, ви́гулькнути, гу́лькнути. [Як де сама́ зостану́ся, так і він тут уро́диться (Грінч.). Зра́зу вроди́вся весе́лий на́стрій (Васильч.). Ви́гулькнув із мо́ря].
-ться куда – (показывать нос) потика́тися, поткну́тися куди́. [Хай до нас не потика́ється].
Изредка -ться – наверта́ти, наверну́ти куди́. [Хіба́ обі́дати та на ніч наве́рне додо́му (Мирн.)].
-ви́ться на свет – з’яви́тися на світ, ви́явитися на сві́ті, по[на]роди́тися на світ.
-ви́лась молодая луна – молоди́к народи́вся.
-ля́ться, -ви́ться перед чьим-л. взором – става́ти, ста́ти, постава́ти, поста́ти кому́ перед очи́ма;
2) (
об’являться, обнаруживаться) об’явля́тися, об’яви́тися, проявля́тися, прояви́тися, (чаще о болезнях) прокида́тися, проки́нутися, (о болезнях, страхе, вредных насекомых, сорных травах и т. д.) укида́тися, уки́нутися, (во множ.) ки́нутися, забуя́ти; срв. Обнару́живаться. [Об’я́виться но́ви́й філо́соф (Н.-Лев.). Прояви́лася в А́нглії «чо́рна смерть» – чума́ (Доман.). У те́бе само́го прояви́лася істе́рика (Крим.). Си́вий во́лос поча́в укида́тися. Уки́нувся черва́к у хліб. Страх у се́рце вки́нувся (М. Вовч.)].
В городе -ви́лся тиф – в мі́сті проки́нувся тиф.
-ются кражи – прокида́ються краді́жки.
-ля́ется болезнь – про[и]кида́ється х(в)оро́ба.
-ви́лись (во множестве) сорные травы – ки́нулись, забуя́ли бур’яни́;
3) (
возникать) з’явля́тися, з’яви́тися, постава́ти, поста́ти (и повстава́ти, повста́ти), настава́ти, наста́ти, става́ти, ста́ти, виника́ти, ви́никнути и ви́никти, (иногда) прокида́тися, проки́нутися; срв. Возника́ть. [З’явля́ються пова́жні літерату́рні вида́ння (Єфр.). Повстаю́ть нові́ видавни́цтва (Єфр.). Перш ніж наста́в світ (Єван.). Прокида́ються поде́куди наріка́ння на грома́дський не́лад (Єфр.)].
-лись новые обычаи – зайшли́ (наста́ли, поста́ли) нові́ звича́ї.
-ля́ется желание, мысль – прокида́ється бажа́ння, ду́мка.
-ля́ется мода, потребность – захо́дить мо́да на що, потре́ба;
4) (
браться, взяться) бра́тися, взя́тися, заво́дитися, завести́ся, (о мн.) позаво́дитися. [Козаки́ беру́ться не знать звідкіля́ (Куліш). Десь узяли́сь нові́ си́ли, ене́ргія (Коцюб.). Звідкіля́ це ти узя́вся? Відко́ли султа́ни позаво́дилися на схо́ді (Крим.)].
Откуда -лись у него деньги? – зві́дки в йо́го взяли́ся, завели́ся гро́ші?
-лись деньжонки – завели́ся грошеня́та.
-ля́ется желание уснуть – сон (на сон) бере́ться.
-ются ссоры – беру́ться сва́рки.
Недавно -ви́вшийся – нові́тній. [Це нові́тній пан (Гуманщина)].
До того времени -ви́вшийся – дотихчасо́вий.
То -ля́ясь, то исчезая – про́гульком. [Мі́сяць про́гульком з-за хма́ри вигляда́в (Грінч.)].
Пятни́стый
1) (
покрытый пятнами) плямува́тий, плямови́тий, плямо́ваний, плями́стий, (крапчатый) цято́ваний, цятко́ваний, цяцько́ваний, (рябой) ряби́й; (о скоте) перепола́сий; (о свиньях) ко́ваний. [Лице́ черво́не, плямува́те (Кониськ.). Сі́рі плями́сті дере́ва (Коцюб.). Гру́ша плями́ста – чи не гнила́ (Звин.). Цяцько́вана панте́ра (Л. Укр.). Ко́ваний кабане́ць].
Сделаться -тым (о коже человека, растения) – покоростя́віти. [Кавуни́ покоростя́віли];) (выступающий в виде пятен) плями́стий. [Лице́ вкри́лося плями́стим рум’я́нцем (Л. Укр.)].
-тый тиф – плями́стий тиф.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Тиф – тиф, -фу; брюшной т. – черевни́й тиф, черевня́к, -ка́; сыпной т. – висипни́й тиф, сипня́к, -ка́; -фозный – тифо́зний, -а, -е.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Дурно́ханервная лихорадка, тиф.
Плями́стий, плямува́тий
1)
пятнистый;
2)
маркий.
Плями́стий, плямува́тий тиф – сыпной тиф.
Черві́нка, -ки
1)
кровавый понос, дизентерия;
2)
брюшной тиф.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

тиф, ти́фу; ти́фи, -фів

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Глуха́ня, -ні, ж. Тифъ. Желех.
Дурно́ха, -хи, ж. Нервная лихорадка, тифъ. Вх. Зн. 16.
Черві́нка, -ки, ж.
1) Кровавый поносъ, дизентерія. Угор. Галиц.
2) Брюшной тифъ. Вх. Зн. 79.
3) Родъ рыбы: Leuciscus-erythrophtalmus. Вх. Пч. II. 19.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Висипни́й, -на́, -не́. Сыпной. Висипний тиф, висипна хвороба. М. Лев.
*Зворо́тний, -а, -е. Возвратный. Сл. Нік. Зворотний тиф. М. Левиц.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

Брюшной — черевни́й; Б. мышцы — м’я́зи живота́; Б. пресс — черевни́й прес; Б. тиф — черевни́й тиф.

Запропонуйте свій переклад