Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 25 статей
Запропонувати свій переклад для «торкнутися»
Шукати «торкнутися» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Дотро́гиваться, дотро́нуться к чему – доторка́тися, доторкну́тися, торка́тися, торкну́тися, приторка́тися, приторкну́тися чого́ и до чо́го, торка́ти що, кого́, дотика́тися, доткну́тися до ко́го, чо́го, дотика́ти кого́, (задеть) черкну́тися об що, об ко́го. [Взяла́ ча́рку і доторкну́лася до не́ї губа́ми (Грінч.). Не смій мене́ торка́ти. Доткну́вся руко́ю до струн. Ча́рка так і задзвені́ла, як черкну́лась об його́ зу́би (Неч.-Лев.)].
• -ся до участника игры в жмурки, который после этого должен жмуриться – киця́ти, покиця́ти.
Затро́[а́]гивать, затро́гать, затро́нуть что – (коснуться) торка́тися, торкну́тися чого́ и (реже) торка́ти, торкну́ти що, дотика́тися, дотикну́тися и діткну́тися чого́; кого (задевать) – зачіпа́ти и зачіпля́ти, зачепи́ти, займа́ти, за(й)ня́ти (о мног.) позачіпа́ти, позайма́ти кого́, що, (первому) нала́зити, налі́зти на ко́го. [Я його́ не чіпа́ю, а він сам нала́зить (Звин.)].
• Он первый -нул меня – він пе́рший зачепи́в (зайня́в) мене́, він пе́рший налі́з на ме́не. [Та хіба́-ж я вас, па́не, зачепи́в? Тож ви́ мене́ заняли́ (Грінч.)].
• -ва́ть вопрос о чём – торка́тися пита́ння (спра́ви) про що, зачіпа́ти (пору́шувати, займа́ти) пита́ння (спра́ву) про що. [Прості́ть, що я за́раз торкну́вся гру́бого й цині́чного пу́нкту (Крим.). Карти́на наро́днього життя́, в які́й заче́плено найбли́жчі і найпеку́чіші наро́дні спра́ви (Грінч.)].
• -вать, -нуть за живое кого – дійма́ти, дійня́ти до живо́го кого́, дохо́дити, дійти́ кому́ до живо́го, уража́ти, ура́зи́ти кого́ – (сильно) дозоля́ти, дозоли́ти кому́ (до живи́х печіно́к); срвн. Задева́ть.
• -вать чью душу, сердце – займа́ти (пору́шувати) ду́шу, се́рце кому́. [Сі приказки́ займа́ють ду́шу згли́бока (Хата). Ти́хо так усю́ди, ті́льки солове́йки співа́ють… так ду́шу твою́ й займа́є (Г. Барв.). І ти́ми пісня́ми всім се́рце пору́шу (Самійл.)].
• Чем тебя особенным -нули? – (образно) хіба́ (чи) тебе́ во́зом зачепи́ли?
• Затро́нутый – то́ркнутий, ді́ткнений, пору́шений, заче́плений, за́йня́тий.
Заходи́ть, заха́живать, зайти́ –
1) (к кому, куда) захо́дити, заходжа́ти (= заха́живать), зайти́, дохо́дити, доходжа́ти, уступа́ти, уступи́ти, (навещать) віта́ти и заві́тувати, завіта́ти, (часто) вчаща́ти до ко́го, куди́. [Я часте́нько туди́ дохожа́ю (Крим.). На по́вороті я вступлю́ до скле́пу (Берд.). Дохо́дили молоди́ці наві́дати (М. Вовч.)].
• -ди́ть на короткое время – забіга́ти, забі́гти до ко́го, до чо́го.
• -ти́ по дороге к кому – зайти́ по доро́зі, заверну́ти до ко́го.
• -ти́ неприятелю в тыл – зайти́ в тил во́рогові;
2) (за что скрываться) захо́дити, зайти́, заступа́ти, заступи́ти за що, (о солнце) захо́дити, зайти́, сіда́ти, сі́сти, спочива́ти (в н. вр. в смысле прош. вр.) спочи́ти; ляга́ти, лягти́. [За горо́ю со́нечко сіда́є (Шевч.)].
• Солнце уже -шло́ – со́нце вже спочива́є или спочи́ло;
3) (как далеко) сяга́ти, сягну́ти. [Бажа́ння ї́хні дале́ко сяга́ють];
4) (о болезнях, вещах) захо́дити, зайти́, (по)трапля́ти, потра́пити. [Ця річ потра́пила до нас із А́зії (Крим.)];
5) -йти́ (из чужого края забресть) – заблука́ти. [Заблука́в до нас із чужо́го кра́ю];
6) (начать ходить) поча́ти ходи́ти, заходи́ти.
• Он -ди́л взад и вперёд – він поча́в ходи́ти сюди́ й туди́;
7) (расшевелиться) розходи́тися;
8) (о речи, разговоре) захо́дити, зайти́, заво́дитися, заве́сти́ся про що, (коснуться) торкну́тися чого́. [Мо́ва зайшла́ (завела́ся) про щось. Розмо́ва торкну́лася на́ших відно́син (Крим.)].
• Заше́дший – що зайшо́в; (прил.) за́йшлий, захо́жий, за́йдений, примандро́ваний.
Каса́ться, косну́ться –
1) (кого, чего, физически) торка́тися, торкну́тися кого́, чого́, до ко́го, до чо́го, об що, у що, дотика́тися, діткну́тися до ко́го, до чо́го, торка́ти, торкну́ти, заторкну́ти кого́, що. [Яки́йсь хо́лод торка́ється деліка́тного ді́тського ті́ла, щось бере́ з-за плече́й (Коцюб.). І вона́ пішла́ туди́, де не́бо торка́ється до землі́ (Грінч.). Торка́ється об сухе́ стебло́ терно́ве, щі́льно ту́литься (Васильч.). Шпиль його́ торка́вся в са́ме не́бо (Крим.). Чу́ю, щось холо́дне мене́ торка́є (Крим.)].
• Твой взор меня -ну́лся – твої́ о́чі мене́ заторкну́ли; (мимолётно) твій по́гляд перебі́г по мені́.
• Вода приятно -са́лась тела – вода́ лю́бо торка́лася ті́ла.
• Жизнь грубо -ну́лась его – життя́ йо́го брута́льно зачепи́ло (діткну́ло).
• Моих зениц -ну́лся он – він торкну́вся мої́х зіни́ць, він доторкну́вся до мої́х зіни́ць.
• Не -са́ясь земли – не торка́ючи(сь) землі́.
• Свет -ну́лся глаз – сві́тло торкну́лося оче́й.
• -ться слуха – торка́тися, торкну́тися ву́ха, уше́й, дохо́дити, дійти́, добува́тися, добу́тися ву́ха, до ву́ха.
• Шкаф -ется стены – ша́фа торка́ється сті́нки (дотуля́ється до сті́нки).
• Чужого (имущества) не -са́йся – чужо́го (добра́) не чіпа́й, не торка́й, (образно) зась до чужи́х ковба́с;
2) (кого, чего, до чего, легко и слабо) доторка́тися, дото́ркуватися, доторкну́тися, дотика́тися, діткну́тися кого́, чого́, до ко́го, до чо́го, торка́ти, торкну́ти кого́, що, (задевая, цепляя) черка́тися, черкну́тися чим до ко́го, до чо́го, у що, об ко́го, об ві́що, з чим; срвн. Прикаса́ться. [Ходи́ ти́хо як лин по дну, що ні до ко́го не доторка́ється (Номис). Рука́ моя́ дото́ркувалася до її́ руки́ (Кон.). Було́ тісне́нько: вони́ з Катери́ною черка́лись одно́ об о́дного плече́м (Грінч.). Її́ плече́ черка́ється з його́ плече́м (Мирн.). Язи́к ті́льки черка́ється об піднебі́ння (Н.-Лев.)].
• Ни до чего не -ется – ні до чо́го не бере́ться; і за холо́дну во́ду не бере́ться.
• -ну́лся до его плеча – доторкну́вся до його́ плеча́, торкну́в його́ плече́;
3) (распространяясь достигать чего) сяга́ти, сягну́ти, дохо́дити, дійти́, достава́ти, доста́ти до чо́го, чого́; срвн. Достига́ть 3. [Велика́ни рука́ми ма́ло-ма́ло не́ба не сяга́ли (Рудан.). Йому́ вода́ вже по ши́ю сяга́є (Чуб. V)].
• Вода -са́ется коленей – вода́ сяга́є колі́н.
• Восточная граница -са́ется Кавказа – схі́дня межа́ сяга́є (до, аж до) Кавка́зу.
• Головой -са́лся потолка – голово́ю достава́в до сте́лі (сяга́в сте́лі, торка́в сте́лю).
• Половодье -са́лось крайних изб – по́вінь (вели́ка вода́) дохо́дила до кра́йніх хат.
• Цивилизация этих стран не -ну́лась – цивіліза́ція до цих краї́н не сягну́ла (цих краї́н не діста́ла, не заторкну́ла);
4) (иметь отношение к чему) торка́тися, торкну́тися, дотика́тися, діткну́тися, стосува́тися, ти́читися, (малоупотр.) ти́ка́тися, тикну́тися кого́, чого́ и до ко́го, до чо́го. [Акаде́мія в усі́х спра́вах, що торка́ються нау́к та осві́ти, ма́є пра́во безпосере́дньо зно́ситися з усіма́ устано́вами (Ст. А. Н.). Мовчи́ть, нена́че до йо́го й не стосу́ється (Сквирщ.). Тут єсть щось таке́, що торка́ється (ти́читься) тебе́ (Звин.)].
• Беседа, речь -ется вопроса о… – розмо́ва йде про…, мо́ва (річ) про те, що…
• Меня это не -ется – це до ме́не не нале́жить, це мене́ не стосу́ється.
• Это вас не -ется (не ваше дело) – це до вас не стосу́ється, це до вас не ти́читься.
• Дело -ется личности – спра́ва стосу́ється осо́би (зачіпа́є осо́бу).
• Дело -ется кого, чего – хо́дить (іде́ться) про ко́го, про що. [Але я все сторожки́й, де хо́дить про те́бе, коха́ний мій (Леонт.)].
• Что -ется (кого, чего) – що-до ко́го, що-до чо́го. [Що-до молоди́х Шмі́дтів, то (вони́) захо́дили до профе́сора за тих трьох днів не ча́сто (Крим.)].
• Что же -ется – що-ж до, а що вже. [Що-ж до сами́х шахтарі́в, то вони́ поділи́лися вира́зно на дві ча́стки (Грінч.). А що вже Васи́лько – ти́хий, сумни́й (М. Вовч.)].
• Что -ется меня (по мне) – що-до ме́не, про ме́не, по мої́й голові́. [Про ме́не – робі́ть, як зна́єте. По мої́й голові́ – хоч вовк траву́ їж. (Сл. Гр.)].
• Тебя не -ется! – не про те́бе ді́ло! не твоє́ ме́леться!
• Чего ни косни́сь – що не візьми́, до чо́го не оберни́ся, за що не ві́зьмешся, то…
• А косни́сь тебя, что ты сказал бы – неха́й би тебе́ торкну́лося, що́ сказа́в би; а якби́ тобі́ таке́, що́ сказа́в би;
5) (только об одушевл.: интересовать, составлять интерес) торка́тися, торкну́тися, дотика́ти, діткну́ти, обхо́дити, обійти́ кого́. [Його́ ли́хо ма́ло мене́ торка́ється (Ніков.). Мене́ пісні́ й проро́цтва не обхо́дять: аби́ зако́н – проро́ків непотрі́бно (Л. Укр.)].
• Нас это близко -ется – нас це бли́зько обхо́дить.
• А насколько ж (а разве) это меня -ется? – а що то мене́ обхо́дить?;
6) (чего: говорить о чём) торкатися, торкнутися чого, згадувати, згадати про що.
• Не -сайтесь этого вопроса – не торка́йтеся ціє́ї спра́ви; не зга́дуйте про це.
• -ну́лся в двух словах… – згада́в двома́ слова́ми про що.
• Оратор -ну́лся вопроса о… – промо́вець торкну́вся спра́ви про що или чого́.
• Каса́ющийся – (относящийся) доти́чний до чо́го и чого́, (относительный) стосо́вний до чо́го, що-до ко́го (спра́ва), про́ти, су́проти ко́го, чо́го; см. ещё Каса́тельный. [Ко́жний з прису́тніх на суді́, коли́ що знав доти́чне спра́ви, міг про се заяви́ти су́ддям (Ор. Лев.). А оце́ спра́ва – що-до гро́шей (Звин.)].
• Каса́емо – що-до, про́ти, су́проти ко́го, чо́го.
Наболе́ть – наболі́ти, зболі́ти, схорува́тися.
• Рука -ле́ла, нельзя дотронуться – рука́ наболі́ла, не мо́жна (до)торкну́тися.
• Где -ле́ло, там не тронь – де наболі́ло (де збо́лене), там не займа́й.
• Серце -ле́ло от горести – наболі́ло се́рце від жалю́. Наболе́вший, см. Наболе́лый.
Потро́гивать, потро́гать – торка́ти, поторка́ти, торкну́ти кого́, що, торка́тися, поторка́тися, торкну́тися до ко́го, до чо́го. [Ста́рець поторка́в стру́ни (Загір.)].
• -гай-ка (пощупай) сам – пола́пай-но (пома́цай-но) сам.
• Потро́ганный – пото́рканий.
Прикаса́ться, прикосну́ться к кому, к чему и чему – торка́тися, торкну́тися кого́, чого́ и до ко́го до чо́го, дото́ркуватися и доторка́тися, доторкну́тися, прито́ркуватися и приторка́тися, приторкну́тися до ко́го, до чо́го и кого́, чого́, дотика́тися, до[і]ткну́тися до ко́го, до чо́го дотика́ти, до[і]ткну́ти кого́ чого́, дотуля́тися, дотули́тися до ко́го, до чо́го и кого́, чого́. [Я й не доторкну́ся до тебе́ (М. Вовч.). Ко́лесо бурчи́ть і льо́ду не доторка́ється (Свидн.). А я ду́ба переско́чу, що й не дотулю́ся (Пісня). Не приторка́йся до ме́не (Єванг.)].
• Он еле -ну́лся к нему рукой – він ле́дві до[при]торкну́вся (до) йо́го руко́ю.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Упрощенческий – спроще́нський.
[Сучасний російський дослідник (П. Сазановіч) з нагоди толстовської річниці дуже влучно аналізує: «…Це не філософія й не наука, лише прихований псевдо-культ порожнечі, нічогости, небуття… Від квітучої складности — через спрощенський нуль — до від’ємної, трупної ускладнености. Ціла система, ціле наставлення Толстого є, власне, той нуль, через який має пройти вся система культури, щоб розпастися на неґативні елементи народницької спрощенности й кепської соціялістичної скомплікованости» (Е.Маланюк). Теперішні ґвалтовні зміни породжують разом з величезним багатством ще й величезну непевність. Люди відчувають, що їхнє життя тепер контролюють сили, яких не можна ні побачити, ні торкнутися. Система глобалізації для багатьох людей ще надто нова, для багатьох вона спричинила надто багато змін, щоб люди могли мати певність і знати, що їхня робота – навіть добра й кваліфікована робота – ніде не пропаде. Це створює широкий простір для діяльности демагогів-реакціонерів з їхніми спрощенськими рішеннями (Томас Л. Фрідмен)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Дотрогиваться, дотронуться – торка́тися, доторка́тися, -ка́юся, -ка́єшся, торкну́тися, доторкну́тися, -ну́ся, -не́шся (чого́ и до чо́го).
Касаться, коснуться – торка́тися, -ка́юся, -ка́єшся, торкну́тися, -ну́ся, -не́шся (кого́, чого́), дотика́тися, -ка́юся, -ка́єшся, діткну́тися, -ну́ся, -не́шся (до ко́го, до чо́го).
Коснуться – торкну́тися, -ну́ся, -не́шся.
Прикасаться, прикоснуться (к кому, к чему) – дото́ркуватися, -куюся, -куєшся, доторкну́тися, -ну́ся, -не́шся (до кого, до чого), торка́тися, торкну́тися (до ко́го, до чо́го и кого́, чого́).

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Затрагивать – зачіпати; торкатися. Затрагивать вскользь – торкнутися між иншим.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Прикасаться, -коснуться – торка́тися, торкну́тися (чого).

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Затрагивать
• Затрагивать, затронуть вопрос – порушувати, порушити питання; торкатися, торкнутися питання; зачіпати, зачепити питання.
• Затрагивать, затронуть вскользь что – торкатися, торкнутися побіжно чогось.
• Затрагивать, затронуть за живое – уражати, уразити кого; діймати, дійняти (доходити, дійти, дошкуляти, дошкулити) до живого кому.
• Затрагивать, затронуть сердце чьё, душу чью – займати, зайняти (порушувати, порушити) серце, душу кому; брати, узяти (халати, вхопити) за серце кого.
• Затронуть честь чью – зачепити (ушербити) чию честь (іноді чий гонор); на честь чию наступити.
• Чем тебя особенным затронули? – чим тебе дуже так зачеплено (зачепили, дійнято, дійняли)?; (образн.) хіба (чи) тебе возом зачеплено (зачепило)?

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

прикаса́ться, прикосну́ться торка́тися, торкну́тися; доторка́тися, доторкну́тися; дотика́тися, дотикну́тися
прикосну́ться доторкну́тися, дотикну́тися, торкну́тися
соприкаса́ться, соприкосну́ться стика́тися, зіткну́тися; дотика́тися, торка́тися, доторка́тися, торкну́тися, доторкну́тися; приляга́ти, пристава́ти

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Торка́ти, торкну́ти –
1) трогать, тронуть, задевать, задеть, толкать, толкнуть;
2) попивать, выпить;
торка́тися, торкну́тися – дотрагиваться, дотронуться, касаться, коснуться.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Торка́тися, -ка́юся, -єшся, сов. в. торкну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Дотрогиваться, дотронуться, касаться, коснуться. До тіла він не торкався. Ком. II. 60.
Торкну́ти, -ся. См. Торкати, -ся.
Торкону́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. = Торкнутися. Торконись до мене руками й головою. Мнж. 41.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

Касаться, коснуться — торка́тися, торкну́тися, дотика́тися, діткну́тися.

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

віртуа́лка, віртуа́лок; ч. віртуа́л
1. та, хто працює у віртуальному просторі. [Не знаю навіть, чи відводити Каті місце серед віртуалок, бо вона була не простою студійною працівницею, а законною дружиною Руперта. (Ірися Ликович «Віртуалка», 2011).]
2. перен. віртуальний простір. [У «Всесвіті Вегаса» цей процес відбувався не так просто, як у звичайній віртуалці, де досить було торкнутися потрібного сенсора на своєму костюмі. (Андрій Лівадний «Мішень», пер. Руслан Зінченко, 2009).]
суча́сниця, суча́сниць; ч. суча́сник
та, хто живе в один час, в одну епоху з кимось, чимось. [Королева, яка пам’ятає Вінстона Черчилля та була сучасницею висадки союзників у Нормандії, сприйняла це нахабство з крижаною аристократичною стриманістю. (Український тиждень, 2019). У центрі уваги письменниці – доля, екзистенційні пошуки сенсу буття, інтимні проблеми та внутрішній світ жінки, нашої сучасниці або героїні з далекого минулого, як в історичному романі «Перхта з Рожмберка, або Біла пані» <…> (Олена Погребняк «Модус України в чеській прозі кінця ХХ -початку ХХІ століття: типологія і жанрологія»: дисертація, К., 2015). Ця однаковість із тих, що робить фактично нерозрізнюваними всіх на світі поп-зірок, сучок, модельок, старшокласниць, петеушниць, словом, усіх наших сучасниць, бо її, цю однаковість, створили для них усіх телевізія, журнальні обкладинки й наш радянський спосіб життя. (Юрій Андрухович «Дванадцять обручів», 2003). <…> там Михайло Грушевський, Андрій Ніковський, там подруга Лесиного дитинства – Людмила Старицька-Черняхівська – вони розуміли свою велику сучасницю. (Євген Сверстюк «"Я любила вік лицарства" Леся Українка», 1991). Візита у авторки «Шоломи на сонці», сучасниці Івана Франка та Василя Стефаника і взагалі старої гвардії наших будителів, мала для мене особливе значення тим, що давала можливість торкнутись чогось, що було вже історією. (Улас Самчук «На білому коні», 1965). Шо лучаються жінки, котрі до самої смерті ділають своєю красою, – про се свідчить відома історія славної тулузанки Павлі де Віньє, сучасниці Петрарки (1304 – 1374). (Осип Назарук «Роксоляна», 1929).]
Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 733.
Словник української мови: в 11 томах, Т. 9, 1978, с. 872.
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов.)
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич.)

Запропонуйте свій переклад