Знайдено 23 статті

Запропонувати свій переклад для «хапун»

Шукати «хапун» на інших ресурсах:

 Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 

 Російсько-український народний сучасний словник 2009– 

Вор – 1) злодій (мн. злодії), крадій, (описательно) хапко, хапун, торбохват, вікнолаз; (ув.) злодюга, злодіяка, злодюжище, крадюка, (вор баранов) баранник, бараняр; (вор, обкрадывающий амбары) комірник; 2) самозванець: • бояться воров — не держать коров – хто шелесту боїться, той по листю не ходить; • вора миловать — доброго погубить – злодія не бити — доброго губити (Пр.); • вор у вора дубинку украл; вор с мошенника шапку снял – злодій у злодія шапку вкрав (Пр.); • как вору ни воровать, а виселицы не миновать; сколько вору ни воровать, а кнута не миновать – на злодіїв також помір заходить (Пр.); красти вільно, та б’ють більно (Пр.); • будеш красти – не втечеш напасті (Пр.); скільки злодій не краде, а в тюрмі буде (Пр.); • карманный вор, карманщик – кишеньковий злодій; кишенник; кишеняр (ирон.) кишеньковий майстер; • молодой вор – злодійчук; • на воре шапка горит – [на] злодієві шапка горить (Пр.); у злодія шапка горить (Пр.); хто порося вкрав, у того в вухах пищить (квичить) (Пр.); • не пойман — не вор – не піймавши, не кажи «злодій» (Пр.); не кажи «злодій», поки за руку не вхопив (Пр.); не кажи, що злодій, бо ще не піймав (Пр.); • не тот [только] вор, кто крадёт, а тот, что концы хоронит – не той злодій, що вкрав, а той, що сховав (Пр.); не лише той злодій, що краде, а й той, що драбину держить (Пр.); • плохо не клади, вора в грех не вводи – погано не клади, злодія до спокуси не веди (Пр.); поганий спрят і доброго спокусить (Пр.); • поделом вору и мука; по заслугам вора жалуют – катузі (катюзі) по заслузі (Пр.); • раз украл, а навсегда вором стал – хто раз украв, той навіки злодій (той ще захоче) (Пр.); • сделаться, заделаться вором – піти (пошитися) у злодії; пуститися у злодійство (на злодія); • сын вора – злодієнко. [Хапко з хапком знається (Пр.). Борода як у владики, а сумління як у злодія (Пр.). Брат Соловейків злодій: украв сивого вола в Кайдаша та і загнав на злодійський ярмарок у Жашків (І.Нечуй-Левицький). — Не оженишся ти на мені! Не будеш ти мій, а я твоя! Тато позавчора мені казав, щоб я й у голові собі не покладала виходить за тебе заміж: казав, що ти якийсь виродок колись славної козацької сім´ї, що ти маєш прилюбність до карт та гульні, що ти декадент, п´яниця й шахрай, ні до якої праці нездатний, що ти гультяй, ледащо, що ти зовсім нестатковита людина, що з тебе затого вийде якийсь торбохват, босяк, — одно слово, що ти пропаща людина (І.Нечуй-Левицький). Двері були незамкнені, і він зайшов у порожню кухню. На мить йому спала думка нишком забрати своє збіжжя й зникнути звідси назавжди. Але він одкинув її як ганебну — не злодій же він справді (В.Підмогильний). З правила в цій країні, як і в багатьох інших, до поліції чи до міліції йдуть служити різні покидьки, злодії й ледарі, різна суспільна непотріб, не придатна до нормальної людської праці, це було відомо, й саме тому до представників поліції та міліції тут споконвіків населення ставилося з неприхованим презирством і зневагою, як до аморального й злочинного елемента (І.Багряний). Дивно було йому і з того, що його не розпитують, хто він і як у нетрі забився. Адже він міг бути якийсь злодюга, пройда (І.Багряний). — От рознесло його,— каже мати.— Коли б злодіяка який всю худобу виволік — не чув би… Відчини!.. — і загримала дужче (У.Самчук). Які тут склепи! Цілі кам’яниці. Герби, склепіння, сходи і гробниці. Залізні двері, злодій не втеребиться. І всюди плющ повився на пригребицях (Л.Костенко). — То такі торбохвати, що з рота видеруть (В.Даниленко). Скоро Санчо вгледів його і впізнав, зразу гукнув до нього що є сили: — Ах ти ж злодюго Хінесе, верни мені моє добро! То ж мій рідний осел, моя душа, моя втіха, мій скарб, моє багатство! Згинь, сучий сину, щезни, ворюго, а що не твоє, оддай! (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Як це сталося? Не встиг І моргнуть до шпига шпиг — Все пропало, Всіх не стало, Всіх мов лизнем ізлизало (Чорт — хапун і злодіяка)! Вже й по балі. Пусто в залі. З сміху мавпи поспадали З каруселі зодіака (М.Лукаш, перекл. Ю.Тувіма). Він зсунув капелюха на потилицю і з глибоким почуттям промовив: — Так, сер, за злодія я б і п’яти центів не дав. Ну, а вбивають зазвичай лише раз у житті, особливо жінки, і більше це не повторюється. А от злодій — завжди злодій, до самої смерті (Д.Петрушенко, перекл. Ф.Флеґ). Злодій — не той, хто краде, а той, кого піймали (Дж.Б.Шоу). — У мене в квартирі вчора був злодій. Нічого не взяв, на столі залишив сто доларів і записку: “Так жити не можна”].

 Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 

 Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 

 Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 

 Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 

 Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 

Запропонуйте свій переклад

Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.

Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)