Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 23 статті
Запропонувати свій переклад для «хапун»
Шукати «хапун» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Взя́точник, -ница – хаба́рник, -ниця, хапу́н, хапу́га, хапко́, (с вымогательством) сіпа́ка, дряпі́жник, -ниця, дряпі́ка (общ.), зди́рця, зди́рщи́к, лупі́й, скубрі́й.
Захва́тл[ч]ивый
1) (
инструм.) хапки́й, забиру́щий;
2) (
человек) хапли́вий, хапки́й, (сущ.) хапу́н, хапу́га, хапко́.
Похити́тель, -ница – краду́н, краду́нка, хапу́н, хапу́нка; (вор) зло́дій, зло́ді́йка.
-тель власти – узурпа́тор, -ка.
-ница сердец – чарівни́ця.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Вор
1) злодій (
мн. злодії), крадій, (описательно) хапко, хапун, торбохват, вікнолаз; (ув.) злодюга, злодіяка, злодюжище, крадюка, (вор баранов) баранник, бараняр; (вор, обкрадывающий амбары) комірник;
2) самозванець:

бояться воров — не держать коров – хто шелесту боїться, той по листю не ходить;
вора миловать — доброго погубить – злодія не бити — доброго губити (Пр.);
вор у вора дубинку украл; вор с мошенника шапку снял – злодій у злодія шапку вкрав (Пр.);
как вору ни воровать, а виселицы не миновать; сколько вору ни воровать, а кнута не миновать – на злодіїв також помір заходить (Пр.); красти вільно, та б’ють більно (Пр.);
будеш красти – не втечеш напасті (Пр.); скільки злодій не краде, а в тюрмі буде (Пр.);
карманный вор, карманщик – кишеньковий злодій; кишенник; кишеняр (ирон.) кишеньковий майстер;
молодой вор – злодійчук;
на воре шапка горит – [на] злодієві шапка горить (Пр.); у злодія шапка горить (Пр.); хто порося вкрав, у того в вухах пищить (квичить) (Пр.);
не пойман — не вор – не піймавши, не кажи «злодій» (Пр.); не кажи «злодій», поки за руку не вхопив (Пр.); не кажи, що злодій, бо ще не піймав (Пр.);
не тот [только] вор, кто крадёт, а тот, что концы хоронит – не той злодій, що вкрав, а той, що сховав (Пр.); не лише той злодій, що краде, а й той, що драбину держить (Пр.);
плохо не клади, вора в грех не вводи – погано не клади, злодія до спокуси не веди (Пр.); поганий спрят і доброго спокусить (Пр.);
поделом вору и мука; по заслугам вора жалуют – катузі (катюзі) по заслузі (Пр.);
раз украл, а навсегда вором стал – хто раз украв, той навіки злодій (той ще захоче) (Пр.);
сделаться, заделаться вором – піти (пошитися) у злодії; пуститися у злодійство (на злодія);
сын вора – злодієнко.
[Хапко з хапком знається (Пр.). Борода як у владики, а сумління як у злодія (Пр.). Брат Соловейків злодій: украв сивого вола в Кайдаша та і загнав на злодійський ярмарок у Жашків (І.Нечуй-Левицький). — Не оженишся ти на мені! Не будеш ти мій, а я твоя! Тато позавчора мені казав, щоб я й у голові собі не покладала виходить за тебе заміж: казав, що ти якийсь виродок колись славної козацької сім´ї, що ти маєш прилюбність до карт та гульні, що ти декадент, п´яниця й шахрай, ні до якої праці нездатний, що ти гультяй, ледащо, що ти зовсім нестатковита людина, що з тебе затого вийде якийсь торбохват, босяк, — одно слово, що ти пропаща людина (І.Нечуй-Левицький). Двері були незамкнені, і він зайшов у порожню кухню. На мить йому спала думка нишком забрати своє збіжжя й зникнути звідси назавжди. Але він одкинув її як ганебну — не злодій же він справді (В.Підмогильний). З правила в цій країні, як і в багатьох інших, до поліції чи до міліції йдуть служити різні покидьки, злодії й ледарі, різна суспільна непотріб, не придатна до нормальної людської праці, це було відомо, й саме тому до представників поліції та міліції тут споконвіків населення ставилося з неприхованим презирством і зневагою, як до аморального й злочинного елемента (І.Багряний). Дивно було йому і з того, що його не розпитують, хто він і як у нетрі забився. Адже він міг бути якийсь злодюга, пройда (І.Багряний). — От рознесло його,— каже мати.— Коли б злодіяка який всю худобу виволік — не чув би… Відчини!.. — і загримала дужче (У.Самчук). Які тут склепи! Цілі кам’яниці. Герби, склепіння, сходи і гробниці. Залізні двері, злодій не втеребиться. І всюди плющ повився на пригребицях (Л.Костенко). — То такі торбохвати, що з рота видеруть (В.Даниленко). Скоро Санчо вгледів його і впізнав, зразу гукнув до нього що є сили: — Ах ти ж злодюго Хінесе, верни мені моє добро! То ж мій рідний осел, моя душа, моя втіха, мій скарб, моє багатство! Згинь, сучий сину, щезни, ворюго, а що не твоє, оддай! (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Як це сталося? Не встиг І моргнуть до шпига шпиг — Все пропало, Всіх не стало, Всіх мов лизнем ізлизало (Чорт — хапун і злодіяка)! Вже й по балі. Пусто в залі. З сміху мавпи поспадали З каруселі зодіака (М.Лукаш, перекл. Ю.Тувіма). Він зсунув капелюха на потилицю і з глибоким почуттям промовив: — Так, сер, за злодія я б і п’яти центів не дав. Ну, а вбивають зазвичай лише раз у житті, особливо жінки, і більше це не повторюється. А от злодій — завжди злодій, до самої смерті (Д.Петрушенко, перекл. Ф.Флеґ). Злодій — не той, хто краде, а той, кого піймали (Дж.Б.Шоу). — У мене в квартирі вчора був злодій. Нічого не взяв, на столі залишив сто доларів і записку: “Так жити не можна”].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

БРАТЬ фраз. ста́вити [брать на учёт ставити на о́блік], (забирати) поривати [охота берёт охота пориває];
брать в роботу перемивати кісточки;
брать без бо́я бра́ти го́лими рука́ми;
брать в аре́нду винайма́ти /найма́ти/ у кого;
брать в ежо́вые рукави́цы бра́ти в шо́ри;
брать в жёны кого бра́ти шлюб з ким;
брать в оборо́т бра́ти в сто́си;
брать в плен полони́ти;
брать в своё ве́дение что підпорядко́вувати собі́, бра́ти на се́бе керува́ння чим;
брать в солда́ты бра́ти до ві́йська;
брать за во́рот бра́ти за шкі́рку;
брать за го́рло приступа́ти з ноже́м до го́рла;
брать за жа́бры бра́ти за ба́рки;
брать за живо́е бра́ти за ду́шу;
брать к све́дению, брать в расчёт бра́ти на за́мітку;
брать ле́стью підхо́дити ле́стощами;
брать на заме́тку заното́вувати, запи́сувати, роби́ти нота́тки, бра́ти на за́мітку, оказ. відното́вувати;
брать на испу́г /брать на пу́шку/ бра́ти на Бо́га;
брать на каранда́ш бра́ти на за́мітку, бра́ти на папі́р;
брать на карау́л (зброю) виставля́ти на по́честь;
брать на прока́т випозича́ти у кого;
брать на себя́ бра́ти на свої́ пле́чі, бра́ти на свою́ го́лову;
брать на свою́ отве́тственность фаміл. брати на свою́ го́лову, бра́ти на свої́ ру́ки;
брать на себя́ сме́лость насмі́люватися, зва́жуватися;
брать на учёт ще реєструва́ти, (вексель) дисконтувати;
брать нача́ло зачина́тися;
брать по вы́сшему счёту брати ви́ще;
брать под защи́ту става́ти в оборо́ні;
брать под козырёк віддава́ти честь;
брать приме́р с кого галиц. взорува́тися на кого;
брать себе́ за пра́вило ще кла́сти собі́ пра́вило;
брать сло́во галиц. забира́ти го́лос;
брать уро́ки брати ле́кції, ма́ти репети́тора;
не брать в расчёт не́хтувати що, лиша́ти на бо́ці;
брать под сомне́ние ще сумніва́тися в чому;
бери́, ско́лько душе́ уго́дно бери́, скі́льки душа́ бажа́є;
на́ша берёт на́ша зве́рху;
беру́щий що бере́ тощо, зда́тний взя́ти, зви́клий /ра́ди́й, маста́к/ бра́ти ???, відбо́рець, бра́ха;
берущий верх перемо́жець;
берущий взя́тки хаба́рник, хапу́н, липки́й на ру́ку;
берущий за гло́тку принево́лювач, стил. перероб. приступи́вши з ноже́м до го́рла;
берущий го́лыми рука́ми маста́к бра́ти голі́руч;
берущий за се́рдце серцезвору́шний;
берущий мно́гое на себя́ самоуповнова́жений, з вели́кими амбі́ціями, з вели́кими пла́нами;
берущий на му́шку стил. перероб. наці́лившись на;
берущий на себя́ роль гото́вий взя́ти на себе́ роль;
берущий о́ткуп відку́пник;
берущий под отчёт відбо́рець під звіт;
берущий под сомне́ние что схи́льний сумніва́тися /невпе́внений/ у чому;
берущий своё нача́ло в з поча́тком у;
берущий с ме́ста зда́тний взя́ти з мі́сця;
берущий уро́ки що бере́ ле́кції;
ВЗЯТЬ (від кого /що/) перебра́ти;
взять Бо́га за бо́роду пійма́ти Бо́га за но́ги;
взять верх над кем (у спорі) перева́жити кого;
взять в ежо́вые рукави́цы укр. взя́ти в лабе́ти;
взять в жёны кого пошлю́бити;
взять в кавы́чки залапкува́ти;
взять в обуче́ние (взять для повыше́ния квалифика́ции) взя́ти на нау́ку;
взять в плен, заполони́ти;
взять в толк помісти́ти в голові́, набі́гти тропи́, вхопи́ти тропи́;
взять высо́кую но́ту потягну́ти горо́ю;
взять го́рлом ви́сварити, ви́кричати, взя́ти на го́рло;
взять на букси́р взя́ти на гуж;
взять на карау́л ще відсалютува́ти;
взять на себя́ (місію) ще перебра́ти;
взять на себя́ обяза́тельство зобов’яза́тися;
взять на учёт зареєструва́ти;
взять под опе́ку кого, взять попечи́тельство над кем заопі́куватися ким;
взять ружьё на изгото́вку нагото́вити кріс;
взять свои́ слова́ наза́д галиц. відкли́кати свої́ слова́;
взять себя́ в ру́ки опанува́ти себе́, опанува́тися, взя́ти себе́ в ру́ки;
взять след мисл. вхопи́ти тропи́;
взять сло́во галиц. забра́ти го́лос;
ни дать ни взять о́ко-в-о́ко;
ни дать ни взять что що чим [ни дать ни взять – гора́ гора́ горо́ю], чи́сте тобі́ що;
не взять в толк не скла́сти ра́ди;
чья возьмёт? чий чорт бу́де ста́рший?;
взял? (= получил?) діста́в?;
взял страх у страх уки́нуло /узя́в страх/ кого;
взя́вший ОКРЕМА УВАГА (місто, фортецю) здобу́вець;
ка́пли в рот не взявший стил. перероб. рі́ски в рот не взя́вши;
взявший на карау́л відсалютува́вши;
взявший под карау́л взя́вши під ва́рту;
взявший под козырёк відда́вши честь;
взявший под опе́ку опіку́н, ОКРЕМА УВАГА;
взявший свои́ слова́ наза́д ОКРЕМА УВАГА;
ВЗЯ́ТЫЙ вме́сте взятый /вме́сте взятое, вме́сте взятые/ фраз. ра́зом узя́вши;
взятый в кавы́чки залапко́ваний.
ВЫХВА́ТЫВАТЬ (з рук) вирива́ти;
выхватывающий що вирива́є тощо, зму́шений ви́хопити, ста́вши вирива́ти, хапко́, хапу́н, прикм. хапки́й;
выхватываемый вихо́плюваний, вири́ваний, висми́куваний, (з піхов) добу́ваний.
ЗАБИРА́ТЬ, забира́ть в долг, боргува́тися;
забира́ет за ду́шу, порива́є до живо́го се́рця;
забира́лось, заби́рано;
забира́ющий, що забира́є тощо, зви́клий /схи́льний, ста́вши/ забира́ти, ра́ди́й забра́ти, хапко́, хапу́н, грабі́жник, книжн. експропрія́тор, оказ. забиру́щий;
забира́ющий си́лу = набирающий си́лу; забира́ющийся/забира́емый, заби́раний, (про худобу) за́йманий, (отвір) закла́даний, прикм. забірни́й; пор. ИЗЫМАТЬ;
ОТНИМА́ТЬ юр. конфіскува́ти, (числа) ще мінусува́ти, (руку) ампутува́ти, (життя) позбавля́ти;
отнимать всё вре́мя (працею) не дава́ти дихну́ти /і вго́ру гля́нути/;
отнимать у кого відбира́ти кому;
ОТНИМА́ТЬСЯ (про руки) відмовля́тися служи́ти;
язы́к отнима́ется язи́к стає́ ру́ба;
отнима́ющий що /мн. хто/ відбира́є тощо, зви́клий відніма́ти, зда́тний відня́ти, відбира́ч, грабі́жник, хапу́н, хапко́, прикм. відійма́льний, відбира́льний, забира́льний, конфіскува́льний, мінусува́льний, відрі́зувальний, ампутува́льний;
отнима́ющий мно́го вре́мени часоже́рний, забарни́й;
отнима́ющийся/отнима́емый віді́йманий, відби́раний, заби́раний, конфіско́ваний, мінусо́ваний, відрі́зуваний, ампуто́ваний;
отнима́ющийся (про руки) незда́тний да́лі служи́ти;
ПОХИТИ́ТЕЛЬ образ. (тає́мний) хапу́н /краді́й/, забут. запі́рвач, реконстр. полони́тель.
СХВА́ТЫВАТЬ (думку) розумі́ти з півсло́ва, (злодія) затри́мувати;
СХВА́ТЫВАТЬСЯ схва́тываться в дра́ке бра́тися за ба́рки;
схватывающий що /мн. хто/ хапа́є тощо, зви́клий /стил. перероб. ста́вши/ хапа́ти, зму́шений /зда́тний/ схопи́ти, схо́плювач, хапу́н, хапко́, прикм. хапки́й, беручки́й, хватки́й, хапу́чий, (знання) похопли́вий, кебе́тливий, схо́плювальний, охо́плювальний, обхо́плювальний, перехо́плювальний, перетяга́льний, уло́влювальний, скрі́плювальний, ско́вувальний;
схватывающий на лету́ /схватывающий с полусло́ва/ би́стрий на ро́зум, пор. понимающий с полуслова;
схватывающий на ходу́ похіпни́й, похі́пливий;
схватывающийся/схватываемый схо́плюваний, охо́плюваний, обхо́плюваний, перехо́плюваний, перетя́ганий, уло́влюваний, скрі́плюваний, ско́вуваний;
схватывающийся зви́клий бра́тися за ба́рки, стил. перероб. стя́вшися;
схватывающийся за го́лову стил. перероб. взя́вшися за го́лову;
СХВАТИ́ТЬ ще зла́пати, взя́ти в ру́ки, запопа́сти і похідн.;
схвати́ть что набі́гти чого [схвати́ть лю́ес набі́гти пра́нців];
схвати́ть за ши́ворот / схвати́ть за во́рот/ взя́ти за шкі́рку, схопи́ти /зла́пати/ за о́бшивку;
схвативи́вший, схвативи́вшийся ОКРЕМА УВАГА
ХВАТАТЬ 1 (за що) хапа́тися;
хватать звёзды с не́ба хапа́ти зо́рі з не́ба;
хватать че́рез край перебира́ти мі́ру;
ХВАТА́ТЬСЯ 1 (за лоб тощо) ла́патися;
хвататься за животы́ бра́тися за бо́ки /живі́т/, рва́ти бо́ки;
хвата́ющий 1 що /мн. хто/ хапа́є тощо, зви́клий /стил. перероб. ста́вши/ хапа́ти, ра́ди́й /зму́шений/ вхопи́ти, хап, хапу́н, хапко́, прикм. хапки́й, хватки́й, хапкору́кий, /рух/ хапа́льний, хватни́й, оказ. хапови́тий, хапу́чий;
хватающий за го́рло стил. перероб. хапа́ючи за го́рло;
хватающий за се́рдце серцезвору́шний, звору́шливий;
хватающий на лету́ зда́тний злови́ти на лету́;
хватающийся 1 що /мн. хто/ хапа́ється тощо, зви́клий хапа́тися; стил. перероб. схопи́вшися;
хватающийся за го́лову = впадающий в отчаяние;
хватающийся за соло́минку гото́вий вхопи́тися за соло́мку /бри́тву/;
хвата́емый 1 ха́паний, схо́плюваний;
ХВАТИ́ТЬ 1 хватить (по́ уху) ще черкну́ти;
хватить взя́тку схопи́ти ку́ку в ру́ку;
хватить че́рез край ще перетягну́ти струну́;
хватить греха́ на́ ду́шу набра́тися /недок. набира́тися/ гріха́;
хвати́л уда́р кого вда́рив грець;
хвати́вший 1 ОКРЕМА УВАГА;
хвативший че́рез край стил. перероб. перебра́вши мі́ру.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Хапунхапун, -на.
Взяточник – хаба́рник, -ка, хапу́н, -на.
Похитительхапу́н, -на́, краді́й, -ія́; -ница – краду́нка, -ки.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Хапу́н, -на́
1)
хватающий;
2)
взяточник;
3)
чорт.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Моргуле́ць, -льця, м. Въ загадкѣ: глазъ. Стоїть хапун (рот), над хапуном — сопун (ніс), над сопуном моргульці, над моргульцями — поляна, над поляною ліс. Чуб.
Хапу́н, -на́, м.
1) Хватающій. Г. Барв. 27.
2) Взяточникъ.
Хапун такий, що й з рідного батька злупить. Котл. ШІ. 388
3) Чортъ.
Там тебе хапун ухопить. Грин. І. 243. А щоб тебе хапун ухопив. Харьк. г.
4) Въ загадкѣ: ротъ. Чуб. І. 307.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Взя́точникъ = хаба́рник, хапу́н, хапу́га, хапко́, хапту́рник, братки́й, брачки́й, драпі́ка, скубрі́й, щи́павка, обдерилупі́й. — Е нї, ваш становий зовсїм не хабарник; а у нас брачкий. Хар. — Хапун такий, що з рідного батька злупить. Кот.
Захва́тливый = хапки́й, хапчи́вий, хапу́н (С. Ш.), хапу́га.
Похити́тель, ница = хапко́, хапу́н (С. Ш.), злодїй, ка.
Стяжа́тель = хапу́н, хапу́га.
Ухва́тывать, ухвати́ть, ся = хапа́ти, хвата́ти, у(в)хопи́ти, ухвати́ти, схопи́ти, ся. С. Л. Ш. — Там тебе хапун ухопить, лизень злиже. н. пр. Грінч. — Кайдашиха ухопилась за полудрабок. Лев. — От цариця за коня вхопилась, рученьками обнїмає брата. Ст. С. — А щоб тебе чорт ухватив на судний день. н. пр.
Ха́пкій = хапу́н, хапу́га, С. Ш. — А щоб тебе хапун ухопив! (на жидів кажуть).

Запропонуйте свій переклад