Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 31 статтю
Шукати «христин*» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Дотя́гивать, дотяну́ть –
1) см. Дота́скивать, дотащи́ть. [Як віл в ярмі́, отта́к я день за днем свій плуг тяжки́й до кра́ю дотяга́ю (Франко)];
2) дотяга́ти, дотягти́, докала́нити, докорота́ти. [Хоч як берегли́ся з сі́ном, а ті́льки до полови́ни зими́ дотягли́ (Грінч.). Докала́нив він дня і зра́зу, як ті́льки стемні́ло, побі́г до ді́вчини. Так-сяк, то тим, то сим докала́нили ве́чір. Де мені́ ві́ка свого́ докорота́ти].
• Дотяну́ть до известного времени, скупо пользуясь чем – (вульг. провинц.) доканди́бити. [Чи ста́не, чи не ста́не нам хлі́ба доканди́бити?];
3) (в музыке, пении) доно́сити, витяга́ти, ви́тягти. [Кузи́но, ви не доно́сите в тона́х на пів-арши́на, – саркасти́чно сказа́ла Христи́на (Неч.-Лев.). Почина́йте ни́жче, бо так я не ви́тягну].
Заи́грывать, заигра́ть –
1) заграва́ти, загра́ти. [Музи́ки загра́ли. Со́нечко загра́ло].
• -ть кого – переграва́ти, перегра́ти кого́. [Він на скри́пці усі́х переграє́ (заигрывает)];
2) -вать с кем – (шутить) жартува́ти з ким, (возиться) ми́зкатися з ким, (ухаживая) жениха́тися до ко́го, (шалить) жирува́ти з ким, (подделываться) заграва́ти з ким, лабу́знитися до ко́го. [Чи з ким и́ншим ми́зкаєшся з нудьги́ та з похмі́лля? (Шевч.). Юзефо́вич заграва́в з украї́нством (Крим.). Загни́біді ки́нулася в вічі Христи́нина вро́да, і вік поча́в лабу́знитись до не́ї (Мирн.)]. См. Игра́ть.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Вразнос, разг. – (торговля) на розніс, (очень сильно ругать) на всю губу, (спец.) на ро́зхит, врозліт:
• продавать вразнос – продава́ти на розніс (розно́сячи, розно́сом);
• работа мотора вразнос – робота мотора на ро́зхит (врозліт);
• ругать вразнос – лаяти на всі заставки; шпетити на всю губу; давати прочухана (прочуханки).
[Побачивши, що тії безчесні й безбожні гунцвоти так його збагнітували, хоч і хотіли вже були пустити з душею, почав він їх шпетити найпослідущими словами і костити на всю губу — сподівався, що пристрелять його… (М.Лукаш, перекл. Г.Грімельсгаузена). Ми крали перед роботою, під час роботи і після роботи, тільки коли жебрали — то не крали. Жебрання ми називали торгівлею на розніс (Христина Назаркевич, перекл. Герти Мюлер)]. Обговорення статті
Журналист – (франц.) журналіст, (работающий в газете) газетя́р (газе́тник), новинар.
[Нас наздогнали всі накопичені впродовж багатьох років проблеми, які зручно було вважати проблемами другого порядку: катастрофічний брак глобальної візії та елементарного володіння іншими іноземними мовами, окрім як російською, серед журналістів і політиків, їхнє холуйське упадання перед усім московським як явищами вищого інтелектуального порядку, занурена у крипторадянський віртуальний світ значна частина їхньої авдиторії, хуторянський рівень амбіцій політичних еліт, закисла у шизофренічних меседжах тих-таки еліт ідентичність (Оксана Форостина). На жаль, журналісти в нашій країні — це люди, яких апріорі вважають продажними, вибачте за вираз, «журношлюхами» (Б.Буткевич). Історія цієї нагороди почалася 1 квітня, коли на порталі «Друг читача» Брати Капранови традиційно пожартували: мовляв, цього року в рамках «Коронації слова» вперше вручать спеціальну премію «Спокуса». Утім, не всі новинарі помітили підпис «1.04.2012», тож ЗМІ радо підхопили «новину з перчинкою». Отак, завдяки гумору Братів Капранових і неуважності журналістів народилася нова номінація, а перемогла в ній Христина Лукащук із еротичним віршем… гм… «Курва» (Антось Вір). — Всі розпитують мене про молодят, наче жителів Ліми ніщо більше не цікавить. У кожній людині я тепер бачу журналіста. Ти навіть не уявляєш, як я ненавиджу цю братію, коли чую та читаю всі їхні брехні та нісенітниці (С.Борщевський, перекл. М.В.Льйоси). Він неодмінно буде відомий журналіст. Сумління і на гріш немає (Дж.Лондон). На щастя, панове журналісти, я читаю ваші газети, щоб знати, що я думаю (Ш. де Ґоль). Не мати жодної думки і зуміти її висловити — отак і стаєш журналістом (Карл Краус). Про світле майбутнє піклуються політики, про світле минуле — історики, а про світле теперішнє — журналісти (Жарко Петан)].
Обговорення статті
Кристина – (греч.) Христина, (ещё) Христя, Христинонька, Христиночка, Христинка, Христуся, Христуня, Христечка, (англ.) Крістіна. Обговорення статті
Русопёт, русопят, русопята, прост., презр. – (русский с грубо выраженными шовинистическими взглядами, квасной патриот) русотя́п, русопе́т, завзя́тий каца́п.
[Спеціяльно для русотяпів. Кілька популярних лекцій з українознавства спеціяльно для тих людей, що досі ще цією справою не цікавилися, не цікавляться і не цікавитимуться… Що таке Україна? Україною зветься «искони русская земля. — Малая Русь, где все обильем дышет»… Розляглася вона на просторах Харківської, Полтавської, Чернігівської губерень, Новоросії і Юго-Западного краю. Це Велика Україна. Крім того, до України ще належать: Червона Русь, потім Прикарпатська Русь, Угорська Русь і взагалі всіляка така Під’яремна Русь. От, значить, Мала Русь плюс Червона Русь плюс Угорська Русь плюс Прикарпатська Русь плюс Під’яремна Русь рівняється Україні. Є ще на світі Біла Русь, Фінляндська Русь, Литовська Русь, Кавказька Русь, Туркестанська Русь, Сибірська Русь, але ці до України не належать. Столиця України — Київ. Виконує обов’язки «Матері городов руських». Батька городов руських не знайдено, але він, безперечно, десь є.Утік своєчасно, наплодивши силу всіляких городенят. Дядько руських городів — Чернігів, вітчизна св. Федоська Углицького, що його дуб і досі допомагав від зубного болю. Вживають того дуба так: одкусюють од дуба обапола хворим зубом і їдять того обапола до цурки. Кумувала в Києві Біла Церква, а бабувала Полтава. Житомир на христини книші пік, а Вінниця самогон гнала. Головна річка на Україні — Дніпро, що зветься ще «Руской славы колыбель ». Населення на Вкраіні — малоросійські хохли. Звуть їх солопіями. Вони всі в широких штанях. Балакають мужицькою мовою і співають малоросійських пісень з гопаком. Мужицька мова тепер державна, і всі її повинні знати. Вона дуже подібна до російської. По-російському — трест і по-українському — трест. Синдикат — і по-російському і по-українському — синдикат. Тантьєма — так само і по-російському і по-українському. Так що ризниці майже нема ніякої, і вивчитися тої мови для тих, кому я оце присвячую своє українознавство, — не тяжко. От тільки слово процент по-українському не процент, а відсоток. Але зміст його однаковісінький. А там біржа, золото, червінці, банкноти, стерлінги, долари, це однаково і по-російському і по-українському. Отже, не бійтесь українізації (О.Вишня)]. Обговорення статті
Рыдание – ридання, (жалобное причитание) голосіння, (громкое, ещё) лемент, лементування.
[У нас у хаті ридання голосне та гірке та розпачливе (М.Вовчок). По хаті носилося Христине лементування. — Ви ж чули? — глухо спитався він і, повернувшись, пішов з хати. Слідом за ним, наче докір, вирвавсь нестямний крик Христі і розпався надворі. Грицько, струснувшись, повернув улицею. — Ой лелечко!.. Ой мамочко!.. —  кричала Христя, підходячи до матері. —  Що нам тепер, бідним, робити?.. Вона дивилася на матір своїми заплаканими очима, а мати на неї — сухими, як огонь, палючими. —  О горенько наше! о лишенько тяжке! — тужила, припадаючи до матері, Христя (П.Мирний). Чи то так у жалю, в голосінні Проминуть молодії літа? (Леся Українка). А потім і щастя, і горе обірвались так раптом, як дитяче ридання, і я побачила тебе. Я бачила тебе і раніше, але не так прозоро, а тепер я пішла до тебе всею душею, як сплакана дитина іде в обійми того, хто її жалує. Се нічого, що ти не обіймав мене ніколи, се нічого, що між нами не було і спогаду про поцілунки, о, я піду до тебе з найщільніших обіймів, від найсолодших поцілунків! (Л.Українка). Високо над сонним містом неслася дика музика, як передсмертні ридання грішних (М.Коцюбинський). Напереді її сини, і вона з ними йде на тую Україну, бо вона, тая Україна, плаче й голосить за своїми дітьми; хоче, щоби були всі вкупі. Те голосіння вплакується в небо; його покров морщиться і роздирається, а пісня стає у Бога коло порога і заносить скаргу… (В.Стефаник). Застерігає доля нас зарання, що калинова кров — така густа, така крута, як кров у наших жилах. У білій стужі білих голосінь це ґроно болю, що паде в глибінь, на нас своїм безсмертям окошилось (В.Стус). Плечі її здригалися від ридань. Її звичка мучити себе завжди була для нього незбагненною. Йому вже сотні разів доводилося бачити подібні напади горя; диво дивне, як він усе те витерпів,— йому ніколи не вірилося, що це тільки хвилинні напади і що остання година їхнього спільного життя ще не настала (О.Терех, перекл. Д.Ґолсворсі). Сьогодні ввечері вирішила поревіти. Ридання будуть присвячені двом темам — ніхто мене не кохає і я товста]. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Христина – Христи́на, -ни.
Крестины – христи́ни, -сти́н.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Хрести́ни, христи́ни, -ти́н – крестины.

- Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) Вгору

Ночью все кошки серы. —
1. Вночі всі коти бурі, а всі корови сірі.
2. На одній сіножаті і віл пасеться, і бузько жаби ловить.
3. На весіллю всі свати, на христинах - всі куми.
4. І сюди боляче, і туди гаряче.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

Христи́на, -ни, -ні, -ти́но! Христи́нин, -на, -не
христи́ни, -ти́н, -ти́нам
Хри́стя, -ті, -те! Хри́стин, -на, -не

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Натрую́дити, -джу, -диш, гл. = Натроюдити. Нехай би стара, а то й доня: і тій мати натруюдила, чого знала, — довелось Миколі й од Христини терпіти і речі недобрії, і зневагу. О. 1861. VIII. Кузьм. 23.
Христи́ни, -ти́н и пр. = Хрестини и пр.
Христи́на, -ни, ж. Христина. О. 1861. УІІІ. 17. Ум. Христи́нка, Хри́стя. Лохв. у. Левч. 186.
Хри́стя, -ті, ж. Ум. отъ Христина.

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

бактеріологи́ня, бактеріологи́нь; ч. бактеріо́лог
фахівчиня з бактеріології. [Ольга Бондарчук, лікарка-бактеріологиня, яка працює в лабораторному центрі 4-ї київської лікарні. (Громадське ТБ, 21.01.2021). Абсолютною переможницею стала 74-річна лікарка-бактеріологиня зі Львова Христина Гоянюк. (032.ua, 16.12.2020). Розібратись допомагає бактеріологиня Оксана Вольська. (omore.city, 11.12.2019).]
військови́чка, військови́чок; ч. військови́к
та, хто служить у війську. [На Одещині загинула військовичка <…>. (4 канал, 04.03.2021). Серед героїнь календаря політикеса Олена Левчанівська, освітянки Христина Алчевська й Софія Русова, військовичка Софія Галечко <…>. (Історична правда, 18.12.2020). Як вони крутились біля «Степана», як залицялись, та військовичка все гідно витримала. (Експрес, 16.10.2018). Всього в альбомі, який колишня ізраїльська військовичка виклала на свою сторінку у Facebook, 26 фотографій. (downloadsuper.livejournal.com, 17.08.2010).]
див.: військо́ва, військо́виця, військовослужбо́виця, мілітари́стка
Словотворчість незалежної України. 1991-2011: Словник / Уклад. А. Нелюба, X., 2012, с. 80.
дія́чка, дія́чок; ч. дія́ч
та, хто активна й енергійна на роботі чи в якійсь галузі життя. [1841 р. Народилася Христина Алчевська – українська діячка народної освіти (nbuv.gov.ua). Заклад є співкоординатором національної іміджевої програми «Лідери ХХІ століття» і головно для європейського читача підготував альманах про найвідоміших діячок політики, бізнесу, спорту та культури України. (Високий замок, 2006). Тон у президії задають язикаті керівні баби (здебільшого висуванки з торговельної мережі), красно говорять про увагу до людини, а тим часом не подумали – ціла ж ватага цих керівних діячок!... (Олесь Гончар «Щоденники», 1985). Заходом Жіночої Секції при т-ві «Просвіта» у Кракові відбулася минулого четверга 6. ц.м . вечором у домівці т-ва «Просвіта» святочна академія в память відомої української діячки, виховниці молодих поколінь проф. С. Русової. (Краківські вісті, 15.06.1940).]
// грома́дська дія́чка – та, хто активна в громадському житті. [4 липня померла активна громадська діячка, Почесна союзянка, голова Нововолинського осередку Суспільної служби України, кавалер ордена княгині Ольги ІІІ ступеня Марія Олексіївна Карпінська. (volynnews.com, 06.07.2020). Оксана Калетник, бізнес-леді, громадська діячка. (Телеканал ZIK, 05.08.2019). <…> відомий інженер і громадський діяч Арсен Шумовський, лікарка і громадська діячка Ганна Рощинська <…>. (Улас Самчук «На білому коні», 1965).]
// меді́йна дія́чка – та, хто активна в медійному просторі. [Відома українська медійна діячка, заслужений журналіст України і член Національної спілки художників України Світлана Леонтьєва запрошує на творчу зустріч в одне з магічних місць Києва – Національний музей медицини України. (Фб, 14.02.2020). Сандра – активна медійна діячка: ведуча на Radio Miami, знімалася у першому українському молодіжному фільмі про культуру хіп-хопу «Сквот 32». (t.me, 01.10.2019).]
див.: діє́виця, медіадія́чка
Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021.
Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 231.
Словник української мови: в 11 томах, Т. 2, 1971, с. 312.
етномузикологи́ня, етномузикологи́нь; ч. етномузико́лог
фахівчиня з етномузикології. [Етномузикологині Анна Черноус і Христина Попович ознайомили французьких гостей з українською традиційною культурою <…>. (galinfo.com.ua, 22.08.2019). Про міжнародний фольклорний фестиваль Стражніце та участь в ньому «Роксоланії» – етномузикологиня Наталя Хоменко. (Українське радіо, 19.07.2019). Яґна Кніттель, польська режисерка, дослідниця і співачка, приїздить до баби Дані від 2000 року, відколи дізналася про неї від Ірини Клименко, етномузикологині з Києва <…>. (ukrainer.net, 13.08.2018). Гурт «Многая лєта» заснований на кафедрі народнопісенного виконавства та фольклору Ганною Коропніченко – відомою в Україні фольклористкою, етномузикологинею, дослідницею традиції Київщини та Полтавщини, екс-солісткою першого в Україні фольклорного гурту «Древо». (uccs.org.ua, 24.10.2018).]
однопарті́йка, однопарті́йок; ч. однопарті́єць
та, хто разом із кимось належить до однієї партії. [Творча, ініціативна, відповідальна та цілеспрямована. Це наша однопартійка Христина Чоба. (Вибори – 2020, uhp.org.ua). Волинську облраду очолила однопартійка Палиці. (lb.ua, 27.07.2019). Цікаво, як він відреагує на те, що його однопартійка подала на нього до суду? (debaty.sumy.ua). Лідери партії «ВОЛЯ» Юрій Дерев’янко та Сергій Таран підтримують свою однопартійку Ольгу Галабалу, яка балотується по 84 виборчому округу. (Фіртка, 2014). За час цієї сценки Криленко почув себе ніяково, особливо збільшилась ця ніяковість, коли він узнав, що перед ним стоїть однопартійка. (Микола Хвильовий «Зав’язка», 1925).]
Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021.
Словотворчість незалежної України. 1991-2011: Словник / Уклад. А. Нелюба, X., 2012, с. 355.
півфіналі́стка, півфіналі́сток; ч. півфіналі́ст
учасниця півфіналу. [Головні ролі в фільмі зіграли півфіналістка «Голос Країни» Христина Олексин, переможниця фестивалю «Покоління Junior» Таня Рибак. (Фіртка, 2018). <…> тут батьківщина півфіналістки жіночого турніру з боротьби у категорії до 16 років. (Ніл Ґейман «Американські боги», пер. Галина Герасим, Олесь Петік, 2017). Визначились перші дві півфіналістки Вімблдонського тенісного турніру. (Високий замок, 2003).]
пору́чниця, пору́чниць; ч. пору́чник
1. офіцерка в армії на ранг вища від підпоручиці. [Ірена Яросевич у 1942 році після холодної та голодної зимівлі, з учасниками «Тео-Джазу», в якому тоді співала, вступає до армії. Генрік Варс очолює військовий театр-ансамбль «Польський парад», Ірена служить там у званні поручниці. (Збруч, 26.05.2019). Водночас, я більш ніж переконана, що ані оці київські виховательки <…>, ані оті юні кияни, що кладуть хризантемки до пам’ятника, поняття зеленого не мають про існування в нашій історії постаті справді героїчної жінки – поручниці армії УНР, головної лікарки бригадного шпиталю 6-ї Січової стрілецької дивізії<…>. Її ім’я – Христина Сушко. (Хвиля Десни, 08.11.2018).]
2. юр. та, хто дає поруку, ручиться за когось. [Зокрема Бобринецький повітовий суд направив справу про присвоєння поручницею Астаф’євою коней, що належали її дітям від першого шлюбу <…>. (Сторінки вітчизняної економічної теорії, Вип. XVII, с. 89). Жінку, яка мала психічні розлади, чоловік попросив стати поручницею в отриманні кредиту. (1+1: ТСН, 02.11.2012).]
3. уроч. та, хто ручиться за когось. [<…> але коли дерево святе хресне Сина твого побачу, світу і всього у світі відречуся і зразу піду, куди ти сама, як поручниця мого спасення, наставиш мене» (Данило Туптало «Житія Святих. Четьї Мінеї», пер. Валерій Шевчук, Т. VIII, 2009).]
див.: пору́чиця, поручи́телька
Словник української мови: в 11 томах, Том 7, 1976, с. 297. - розм.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.)
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов.)
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич.)
прові́сниця, прові́сниць; ч. прові́сник
1. та, хто віщує, пророкує щось. [Я прийшла до провісниці , ти лише спостерігатимеш і мовчатимеш, що б не сталося, – бліда від ляку рука торкнулася дверей, воля і зараз залишалася сильнішою за страх. (Наталія Дев’ятко «Легенда про юну Весну», 2016). Провісниці майбутнього зазвичай нічого не провіщають без користі для себе. (Агата Крісті «Тринадцять загадкових випадків», пер. Віктор Шовкун, 2011). Колись я був у болгарської провісниці Ванги, і вона сказала: «Якщо тобі важко підійди до великого дерева, і воно дасть тобі сили». (День, 2007).]
2. перен. та, хто провіщає, проголошує щось і бореться за його здійснення. [І в думці я назвав цю провісницю весни Христиною, бо кращого імені не знаходив, – так назвала себе колись польова царівна, що з’явилася переді мною на Чигиринській горі.... (Роман Іваничук «Я ще не писав про Донбас», 2016).]
3. та, що своєю появою віщує якісь зміни. [Для мене буря з градом – наче провісниця кінця світу. (Даніель Ґлаттауер «Північний вітер», 2017). Там весна – сурма світлого бога, промениста провісниця щастя і праці, а тут дрібний, хоч і приємний епізод, кінець господарчого кварталу й початок руху приміських потягів. (Валер’ян Підмогильний «Місто», 1928).]
див.: віщу́нка, пророки́ня, проро́чиця
Словник української мови: в 11 томах, Т. 8, 1977, с. 136.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.)
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов.)
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич.)
ріе́лторка, ріе́лторок, ріє́лторка, ріє́лторок; ч. ріе́лтор, ріє́лтор
фахівчиня зі сфери нерухомості. [Рієлторка агентства нерухомості «Авеню» Катерина Кужель каже, у березні, коли почався карантин, активність покупців та продавців знизилась. (gre4ka.info, 07.09.2020). Рієлторка Наталія Свистун прийшла на акцію з плакатом «Стоп порушенню конституційних прав». (Суспільне.Тернопіль, 17.06.2020). Як розповіла рієлторка Олена Малєнкова, такої ситуації не було ніколи – вона унікальна, оскільки міграція людей припинилася по всьому світу. (Громадське радіо, 03.04.2020). Десь знайшла номер цієї ріелторки Христини. (Високий замок, 2019). Ріелторка Лариса Мусійчук, яку ми попросили оцінити прокурорське майно, каже, що зараз будинок коштує близько 17 мільйонів гривень. (Версії, 2016). Ти її знаєш, це Люся Гаркуша, ріелторка. (Костянтин Матвієнко «Час настав», Вінниця, 2011).]
сексологи́ня, сексологи́нь; ч. сексо́лог
фахівчиня із сексології. [«Карантин тільки запустив початок трансформації» – сексологиня Даша Непочатова. (Громадське радіо, 24.07.2020). Львівська урологиня та жіноча сексологиня Христина Комісар-Цар розповіла «Galnet» <…>. (galnet.fm, 02.11.2019). Для читачів і читачок «Огого!» ми поспілкувалися з Оксаною Вінтонів – сексологинею, урологинею франківської клініки «Медекс». (dzerkalo.media, 08.09.2017).]
солі́стка, солі́сток; ч. солі́ст
співачка, музикантка або танцюристка, яка виконує сольну партію, соло. [У мистецькій програмі прозвучали композиції Франца Шуберта, Ріхарда Штравса, Миколи Лисенка і Платона Майбороди, які виконали піяністка Христина Карпевич і солістка Лідія Бичковська (сопрано). (Свобода, 2019). Вона солістка львівської королівської опери. (Юрій Винничук «Мальва Ланда», 2003). Нещодавно у Львові вдруге побувала на гастролях солістка Бухарестської опери Олена Черней, яка виступила в опері Бізе «Кармен» у головній ролі. (Всесвіт, 1960, №2). До складу держ. опер увіходять: 7 диригентів, 4 хормайстри, <…> 32 співачки-солістки <…> (Музика – масам, 1928, №1-12).]
Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 705.
Словник української мови: в 11 томах, Т. 9, 1978, с. 444.
урологи́ня, урологи́нь; ч. уро́лог
лікарка-фахівчиня з урології. [Львівська урологиня та жіноча сексологиня Христина Комісар-Цар розповіла Galnet, що зазвичай жінки звертаються до неї через брак сексуального бажання <…> (galnet.fm, 02.11.2019). Романенко Аліна Михайлівна – лікарка-урологиня (Українська Вікіпедія). Та, слава Богу, тоді на нашому шляху трапилась іще одна лікарка-урологиня, яка сперечалась з моїм діагнозом. (jurnal.in.ua).]
фа́єрниця, фа́єрниць; ч. фа́єрник
жонглерка вогнем. [«У нас є відповідальна людина, яка контролює вогонь. Коли ж відбувається масштабне фаєр-шоу, як-от фестиваль, потрібні пожежний автомобіль, охорона чи поліція, спеціальна огорожа», – зазначає головна хмельницька фаєрниця. (proskuriv.khm.gov.ua, 01.08.2019). Та на весь Майдан із вогнем лише фаєрниця Христина. (СТБ: Вікна-новини, 08.11.2010).]
Словотворчість незалежної України. 1991-2011: Словник / Уклад. А. Нелюба, X., 2012, с. 553.