Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 27 статей
Запропонувати свій переклад для «шалаш»
Шукати «шалаш» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Ко[а]ну́ра́ –
1) (помещ. для собаки) бу́дка, халабу́дка, халабу́дочка, ко́ну́ра, ко́ну́рка;
2) (вообще для животн.) халабу́дка, ха́тка, гніздо́, ні́рка, нора́, пече́ра. [Зні́тився і ску́лився, як слима́к у свої́й халабу́дці (Франко)];
3) (жильё человека) хи́жка (хижина), (тесн. комнатка) цю́пка, (закоулок) закама́рок (-рка), закама́рочок (-чка), (перен.) пора́, (шалаш) курі́нь (-реня́). [Вби́лися йому́ в па́м’ять нічлі́ги в тісні́м, пога́нім закама́рку (Франко). Живе́ в які́йсь норі́ (Крим.)].
• Жалкая -ра – вбо́га, мізе́рна хи́жка.
• Спрятались в свои -ры – похова́лися по свої́х но́рах (закама́рках).
Лубяни́к –
1) (телега) луб’я́нка;
2) (лубяной шалаш) луб’яни́й курі́нь (-реня́);
3) (торговец лубом) луб’яни́к (-ка́), луба́р (-ря́).
Пасту́ший, см. Пасту́шеский.
• -шья изба – чаба́рня, (хижина, шалаш) (гал.) коли́ба.
• -шья плата – пасту́щина.
• -шья сумка, бот. Capsella Bursa pastoris Moench. – о́чки, ріжу́ха, міше́чки, ві́нички, гри́цики, зозу́льник, сі́рики, черви́чник.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Шалаш –
1) (легкая постройка из жердей, кольев, покрытых ветками, соломой и т.п) ку́рінь, бу́да, халабу́да, (редко) катра́га, котара, салаши́на, (тюрк.) шала́ш;
2) (то, что формой напоминает такую постройку) шала́ш, (пастуший) коли́ба, (ярмарочный) я́тка:
• милости прошу к нашему шалашу, разг., шутл. – прошу (просимо) до хати (до господи, до куреня);
• с милым рай и в шалаше – хоч хліб з водою, аби, милий (аби, серце), з тобою (Пр.); сухарі з водою, аби, серце, з тобою (Пр.); хоч в одній льолі, аби до любові (Пр.); хоч у курені́, аби до серця мені (Пр.); хоч борщ без сала, аби душа пристала (Пр.); хоч ох, та вдвох (Пр.).
[Кругом мовчки подивилась; Бачить — ліс чорніє, А під лісом, край дороги, Либонь, курінь мріє (Т.Шевченко). Мешкав він собі на громадській толоці в солом’яній буді (Л.Мартович). — Адже тепер, опівдні, душно,— усі діди на баштанах по куренях сплять (Б.Грінченко). Напнемо халабуду (Сл. Гр.). . Сплять в кошарі вівці на горі, а в колибі чорні вівчарі (О.Маковей). І чомусь нікого не дивує і не шокує, що в центрі Києва досі стоїть пам’ятник Леніну, а комуністи замість конспіративних квартир, шалашів у розливі та ЦК в екзилі мають фракцію в українському парламенті. Невже забули, у кого Гітлер учився будувати концентраційні табори? (С.Олійник). — Я тільки ось що знаю, — відповів старий, — місяців тому буде шість абощо приїхав до одної котари пастушої, миль за три звідси, молодий та гарний панич, верхи на оцій самій худобині, що дохла валяється, і з тією самою кладдю, що ви, кажете, знайшли та не взяли, і спитав у нас, де тут у цих горах найглухіша глушина (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Іполит Матвійович, збентежений присутністю в двірницькій стороннього, голі фіолетові ступні якого тільки тепер побачив з-за краю стола, знітився і хотів був тікати, але Остап Бендер жваво зірвався на ноги і низько схилився перед Іполитом Матвійовичем. — У нас хоч і не Париж, але просимо до нашого куреня (М.Пилинська, Ю.Мокрієв, перекл. І.Ільфа, Є.Петрова)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Шалаш – курі́нь, -реня́, шала́ш, -ша́, (ярмарочный) я́тка, -ки.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Бу́дка –
1) будка, шалаш;
2) кладовая;
3) навес для ч.-л.;
4) простой экипаж с верхом.
Катра́га –
1) шалаш;
2) стропила для шатра.
Кота́ра – юрта, шалаш.
Курі́нь, -еня́ –
1) шалаш;
2) (шуточно) жилье;
3) казарма (у запорожских казаков);
4) воинская часть (у запорожцев);
5) часть села или города (в стар.).
Салаши́на – шалаш.
Халабу́да –
1) шалаш;
2) крытая бричка, кибитка.
Хала́ш, -ша́ –
1) шалаш;
2) мелкая лесная заросль.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Шалаш (ярмарочный) – ятка.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Бу́да, -ди, ж.
1) Будка, шалашъ. Чуб. ІІІ. 377. Із запаски напну буду. Нп.
2) Верхъ фургона.
3) Поташный заводь. Ум. Бу́дка, бу́дочка.
Катра́га, -ги, ж.
1) Шалашъ; шалашъ или хижина въ пчельникѣ или надъ погребомъ.
2) Стропила для шатра. Ум. Катра́жка. Хлопці, як їдуть на ніч коні пасти, то часом роблять для захисту катражку. Волч. у. Хто на сонці спать ліг і од сонця катражку зробив, з свити або з рядна, на триніжках нап’яв, або снопи поставив і на снопи накинув. Закр.
Кирга́н, -на́, м. Большой, изъ камыша, съ трубой, шалашъ, въ которомъ живетъ и хранить свои снаряды артель рыболововъ на Днѣстрѣ. Одесск. у.
Коли́ба, -би, ж.
1) Пастушій шалашъ. Желех.
2) Зимнее жилище древорубовъ-гуцуловъ; строится въ формѣ восьмиугольника, безъ оконъ и потолка, съ отверстіемъ въ верхушкѣ пирамидальной крыши для прохода дыму. Шух. I. 173, 174. Ум. Коли́бочка. Добре тому то Бог дає, що на горі конарь має, а в долині колибочку, серед села фраєрочку. Гол.
Кота́ра, -ри, ж. Юрта, шалашъ. І вибрав за царя раба свого Давида, з котари його взяв од батьковських овечок. К. Псал. 183.
Кужделе́ба, -би, ж. Старая хижина, старый шалашъ. Угор. Вх. Зн. 30.
Курі́нь, -ня́, ч.
1) Шалашъ, курень. Кругом мовчки подивилась; бачить — ліс чорніє; а під лісом край дороги либонь курінь мріє. Шевч.
2) Иногда такъ называется вообще жилище или мѣсто жилища. Спершу жив він ув одній хаті на старому курені, а оце ходів зо два назад, виселився за царину. О. 1862. VI. 60. Въ Подольск. губ. говорятъ, приглашая войти въ хату: Хати наші на цвинтарі, а вас прошу до куріня. О. 1861. XI. Свид. 52.
3) Казарма у запорожскихъ казаковъ. Тебе козаки не злюбили і в курінь не пустили. ЗОЮР. І. 216. У Стороженка употреблено въ значеніи казармы вообще: Біля мурованого костьоли стояли курені на три тисячі кварцяного війська. Стор. МПр. 66, 67.
4) Составная часть запорожскаго войска.
5) Часть села или города (имѣетъ обыкновенно и особое названіе). Черниг. г.
Сала́ш, -ша́, м. Шалашъ. Не пришли-сьме тут стояти, треба нам салаш дати. Гол. IV. 409.
2) = Кошара? На здвига розбірають вівці з салашу. МУЕ. III. 48.
Халабу́да, -ди, ж.
1) Шалашъ. Напнемо халабуду. Мил. 102.
2) Легкая непрочная постройка, наскоро сдѣланная, — напр. временныя сѣни при хатѣ. Вас. 195.
3) Еврейская крытая бричка, родъ кибитки. Нечистий пре жидівську халабуду. Стор. ІІ. 39.
4) Волъ съ рогами большими выступающими впередъ, концы коихъ, закругляясь, почти сходятся кверху. КС. 1898. VII. 45. Ум. Халабу́дка. По всьому садові назбудували гульбищ, печер, халабудок. Стор. М. Пр. 66.
Хала́ш, -ша́, м.
1) Шалашъ. Александр. у.
2) = Хата. Шух. І. 88. Вх. Зн. 76.
Шала́ш, -ша́, м. = Хата. Шух. I. 88.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Шалаш — курі́нь, -реня.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Шала́шъ = курі́нь (С. З. Л.), катря́га (С. З. Л.), бу́да (С. Л. Ш.), халабу́да, халабу́дка (С. Ш.). — Зробив собі на баштанї курінь, та там і ночував. н. о. — Люди катряги будують на жнивах. Шишацький С. З. — Хто на стернї спать лїг і од сонця катряжку зробив, з свити або з рядна напъяв на триножках. С. З. — Я́рмарочный ша́лашъ = я́тка, я́точка. — Не має тих яток, де продають батьків та маток. н. пр.
Чюмъ = курі́нь, катря́га і д. Шала́шъ і Киби́тка 2.

Запропонуйте свій переклад