Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 10 статей
Запропонувати свій переклад для «шаріти»
Шукати «шаріти» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Красне́ть, покрасне́ть – (становиться красным, алеть, багрянеть) червоні́ти, почервоні́ти, зчервоні́ти, шарі́ти(ся), зашарі́[и́]тися, палені́ти, спалені́ти, спа(ла)хну́ти, рум’яні́ти, зрум’яні́ти, (делаться сделаться краснее) червоні́шати, почервоні́шати, (до багрового цвета, фамил.) бурякові́ти, збурякові́ти. [Не́бо почина́ червоні́ти (М. Вовч.). Що сло́во Ули́та промо́вить, так і зчервоні́є (Г. Барв.). Так чудо́во ро́жі палені́ли з коха́ння й ра́дощі ясно́ї (Л. Укр.). Смія́лось со́нце, го́ри й ліс, шарі́ючи, смія́лись (Ворон.). Ене́я о́чі запала́ли, ввесь зашарі́всь мов жар в печі́ (Котл.)].
• -не́ть (на лице) – червоні́ти, почервоні́ти (спалені́ти и т. д.) на виду́.
• Вода -не́ла от крови – вода́ червоні́ла (по[з]червоні́ла) від кро́ви.
• -не́ть от какой-либо причины – червоні́ти, почервоні́ти и т. д. з чо́го. [Почервоні́ла з ра́дощів. Обли́ччя йому́ спалені́ло (фамил. збурякові́ло) з гніва́ (М. Грінч.)].
• -не́ть от стыда – червоні́ти, почервоні́ти, палені́ти, спалені́ти з сорома́ (з со́рому), (насм.) пекти́ ра́ка (ра́ків), сов. спекти́ ра́ка, напекти́ ра́ків. [Вона́ чи́нить се, палені́ючи з со́рому (Павлик). Спік він ра́ка, як завдали́ брехню́ (Харківщ.)].
• -не́ть до корня волос – червоні́ти, почервоні́ти по са́ме воло́сся.
• То -не́ть, то бледнеть – міни́тися на виду́; то червоні́ти, то білі́ти на виду́.
• Врёт не -нея – бре́ше без сорома́; бре́ше й о́ком не моргне́.
• Покрасне́вший – почервоні́лий, зчервоні́лий, зашарі́лий, спалені́лий, зрум’яні́лий, збурякові́лий.
Нардева́ть, нарде́ть –
1) (краснеть) червоні́ти, почервоні́ти и (ещё более) червоні́шати, почервоні́шати, шарі́ти(ся), зашарі́тися;
2) см. Назрева́ть 1 и 2. Нарде́вший, см. Нарде́лый.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ЗАЛИВА́ТЬСЯ, (трелями) витьо́хкувати, співа́ти, (піснею) розлива́тися, (кров’ю) підплива́ти;
залива́ться кро́вью, закрива́влюватися;
залива́ться румя́нцем, шарі́ти;
залива́ться слеза́ми, умива́тися слізьми;
залива́ться сме́хом, лу́скати зо смі́ху, заляга́тися (сміхом);
залива́ющийся, зали́ваний, (сміх) прикм. зали́вистий, зали́вчастий, дзвінки́й, (про страву) заливни́й;
залива́ющийся кро́вью, закрива́влюваний;
залива́ющийся румя́нцем, зали́ваний рум’я́нцем, стил. перероб. шарі́ючи;
залива́ющийся слеза́ми, уми́ваний слізьми́;
залива́ющийся сме́хом, стил. перероб. от-о́т лу́сне зо смі́ху, лу́скаючи зо смі́ху;
залива́ющийся соловьём, стил. перероб. витьо́хкуючи як солове́й;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Рдеть – чорвоні́ти, -ні́ю, -ні́єш, шарі́ти, -рі́ю, -рі́єш.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Краснеть
• Врёт не краснея – бреше не соромлячись (безсоромно, без сорому); бреше і оком не моргне.
• Краснеть до корней волос – червоніти по саме волосся.
• Краснеть от стыда – червоніти (шаріти, паленіти) з сорому; (глузл. образн.) пекти раки.
• То краснеть, то бледнеть (о лице) – то червоніти, то біліти; мінитися.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Шарі́ти, -рі́ю – краснеть, рдеть.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

шарі́ти, -рі́ю, -рі́єш

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Шарі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Краснѣть, рдѣть.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Краснѣ́ть, ся = червонїти, краснїти, румянїти, ша́ріти, (про огонь) — же́вріти, паленїти, (від сорому) — пекти́ ра́ки. — Із-за лїсу, з-за туману місяць випливає, червонїє круглоляций, горить, а не сяє. К. Ш. — У лузї маківка весною зацьвіла, проміж других квіток, як жаром червонї́ла. Гр. — Пробрехав ся, та тепер і пече раки.
Рдѣть, ся = червонїти, шарі́ти, жа́врити, ся.