Знайдено 15 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Зашинкова́ть – (о капусте) поча́ти шаткува́ти. |
Капу́ста –
1) бот. Brassica oleracea – капу́ста, ум.-ласк. капу́стонька, капу́сточка, капу́стиця. [Росту́ть як та капу́ста на горо́ді (Шевч.). Полива́йте капу́стицю, то бу́де роди́ти (Чуб. V). Щоб моя́ капу́сточка була́ із ко́реня корени́стая, і із ли́сту голови́стая (Номис)]. • Брюссельская -та – брусе́льська (зеле́на) капу́ста. • Кочанная (вилковая) -та – кача́нна капу́ста, обычно просто капу́ста. • Синяя, красная -та – си́ня, черво́на капу́ста. • Огородная, парниковая -та – горо́дня, парнико́ва капу́ста. • Цветная -та – кучеря́ва, квітна́ капу́ста, цвіту́ха. • Кочерыжка -ты – кача́н (-на́). • Кочень (вилок) -ты – голо́вка капу́сти, кача́н (-на́), ум.-ласк. кача́нчик (-ка). [І межи капу́стою до́брою бува́є бага́цько гнили́х качані́в (Номис). Були́ три синки́, мов три кача́нчики (Основа)]. • -та с большим кочнем – голова́та, голови́ста, качани́ста капу́ста. [Капу́ста моя́ качани́стая (Грінч. III)]. • -та с кочнем, сидящим низко при земле – низькосте́блиця. • -та не завившаяся в кочень – шу́ляк (-ка), шу́лик. [Шуляки́ бу́дуть, а не капу́ста (Липов.)]. • -та голенастая – голіна́та капу́ста. • -та свивается в кочень – капу́ста в’я́жеться в головки́. • Шинковать, крошить -ту – шаткува́ти, криши́ти капу́сту. • Шинкованная, рубленная, крошеная -та – шатко́вана, сі́чена, кри́шена капу́ста. • Сечь -ту – сі́кти капу́сту. • Рубленная, сеченная -та – сі́чена капу́ста, сі́канка. • Кислая -та – ква́шена, ки́сла капу́ста. • Щи из кислой -ты – капу́ста, капу́стка, капу́сниця, капусня́к (-ку́). • Тушенная -та с колбасой (свин. мясом, салом) – бі́ґос (-су). • Горшок для варки -ты – капусті́ник (Гол. II). • Место, где росла -та – капу́стище, капу́сник (-ку), капустя́нка (Вхр.). • Рубить в -ту кого (врага) – на капу́сту сі́кти кого́ (во́рога). [Як узя́в ляхі́в, як узя́в пані́в на капу́сту сі́кти (Лукаш.)]; 2) бот., заячья -та – (Sedum Telephium) за́яча капу́ста; (Bupleurum) ласка́вець (-вцю); (Oxalis Acetosella) за́ячий щаве́ль (-влю́) или просто щаву́х (-ху́). • -та татарская (башкирская), Polygonum polymorphum – тата́рська гре́чка. |
Кроши́ть –
1) (мельчить ломая, разбивая, и т. п.) криши́ти, трощи́ти, (и зубами при жевании) локши́ти, сі́кти, кавальцюва́ти що, (капусту на крошиле) шаткува́ти (капу́сту). [Криши́в го́стрим ноже́м тютю́н (М. Грінч.). Літа́, дощі́ та вітри́ навдивови́жу вмі́ють криши́ти мурува́ння (Куліш). П’я́ний трощи́в па́лицею миски́ та го́рщики (М. Грінч.). Голо́дні трощи́ли, аж у зуба́х хруща́ло (Н.-Лев.). Так в гні́ві си́льно їх локши́в (Котл.). Бу́дем ляхі́в, вра́жих сині́в, як капу́сту сі́кти (Пісня). Наро́д пам’ята́є, як шаткува́в свої́х ворогі́в (Н.-Лев.)]. • Крошё́нный – кри́шений, сі́чений, шатко́ваний; 2) (сорить крошками) криши́ти. [Їж так, щоб не криши́ти хлі́ба додо́лу (М. Грінч.)]. |
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 
СЕЧЬ ще руба́ти, подрі́бнювати, (дрібно) локши́ти, (капусту) шаткува́ти, (кого) хворости́ти, (на частки) кра́яти; секу́щий що /мн. хто/ січе́ тощо, покли́каний сі́кти́, (хто) сіка́р, шмагу́н, (річ) сіка́ч, прикм. креса́льний, розтина́льний, руба́льний, подрі́бнювальний, шаткува́льний, шмага́льний, кра́яльний, матем. січни́й, для ро́зтину, з род. відм. ро́зтину [секу́щая пло́скость площина́ ро́зтину], пор. пересекающий; секо́мый тя́тий, сі́чений, ру́баний, подрі́бнюваний, шатко́ваний, шма́ганий, кра́яний; ЗАСЕ́ЧЕННЫЙ зашма́ганий. |
ШИНКОВА́ТЬ, шинку́ющий що /мн. хто/ шатку́є, звиклий /на́вчений/ шаткува́ти, за́йня́тий шаткува́нням, шаткува́льник, прикм. шаткува́льний; шинкующийся/шинку́емый шатко́ваний. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Сечь –
1) (рубить) сікти́ (січу́, січе́ш), руба́ти, -ба́ю, -ба́єш; 2) (капусту) сі́кти, шаткува́ти, -ку́ю, -ку́єш; 3) (бить) шмага́ти, -га́ю, -га́єш, лупцюва́ти, -цю́ю, -цю́єш, би́ти (б’ю, б’єш), пері́щити, -щу, -щиш. |
Шинковать – шаткува́ти, -ку́ю. |
Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) 
шинкова́ть шаткува́ти |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 
Шаткува́ти, -ку́ю – резать, шинковать, рубить, крошить. |
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) 
шаткува́ти, -ку́ю, -ку́єш |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 
Шаткува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Рѣзать (капусту, траву, табакъ и пр.), шинковать, рубить, крошить. Дівчинонька кропиву шаткує, а за нею дитина рачкує. Чуб. V. Вдірали січену капусту, шатковану і огірки. Котл. Ен. IV. 19. Народ пам’ятає, як шаткував своїх заклятих ворогів. Левиц. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Кроши́ть = 1. криши́ти, локши́ти, (капусту) — сїкти, (шатківницею) — шаткува́ти С. Л. — Покришив на локшину. Кн. — Хто чим попав, той тим локшив. Кот. — Молодицї заходили ся кришити локшину. 2. криши́ти. — Їж, та не криши. |
Руби́ть, ся = 1. (разруби́ть) — руба́ти, тя́ти, розруба́ти, розтя́ти, цюкаючи — розцю́кати. — Як ударив раз, другий, так і розтяв по полам. — Розрубав на двоє. 2. (сруби́ть) — руба́ти, зтина́ти (С. З.), помалу — цю́кати, зруба́ти, стя́ти (С. З.), зітну́ти. — Зрубав дерево. — Підійшов до дерева, цюкнув сокирою. н. к. — Злїз на дуба та й цюкаю гилля. н. к. Ман. — Цюкаю тай цюкаю — мій дуб стоїть неначе не його й цюкають. К. X. — Голову стяли. С. З. — Руби́ть до корня́, до послѣ́дняго = у пе́нь руба́ти. — А в городї у Батурині мужиків та жінок у пень сїкли та рубали. н. п. — Ой ти гадаєш, Мазепо, Москву у пень рубати. н. п. 3. (изруби́ть) — руба́ти, сїкти, поруба́ти, посїкти, дрібно — локши́ти, полокши́ти. — Р. капу́сту = сїкти, шатківницею — шаткува́ти. 4. (обруби́ть) = обру́блювати, підру́блювати і т. д. д. Обруба́ть 2. — Руби́ть платки́ = підрублювати хустки́. 5. руба́ти, ся, би́ти ся. — Руби́ться саблями = на ша́блях би́ти ся. — Руби́ть избу́ = ста́вити, будува́ти ха́ту (з дерева). — Дождь ру́битъ = дощ пері́щить (сильний і краплистий). |
Сѣчь, ся = 1. сїкти, руба́ти, ся (на пр. капусту), шатківницею — шаткува́ти. 2. сїкти (С. Л.), шмага́ти, па́рити, шпа́рити, хлїо́стати, хлостати, хви́ськати (Сп.), хвощи́ти, дра́ти, лупцюва́ти (Сп.), пері́щити (на пр. різками, батогом то-що). |
Шинкова́ть = шаткува́ти. – Шинко́ванный = шатко́ваний. — Шаткована капуста. С. З. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)