Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 37 статей
Шукати «їди*» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Дыра́ – діра́ (мн. ді́ри). [Ну, й соро́чка! Самі́ ді́ри].
Дыра́, сквозь которую протекает вода (в крыше, запруде, плотине, или проеденная мышами, червями) – прото́чина.
Сапоги в -рах – діря́ві чо́боти, (шутл.) чо́боти з душника́ми, ч. з ві́кнами, ч. їди́ про́сять.
Едини́ца – одини́ця, є[ї]дини́ця. [Не всі так ро́блять, а ті́льки одини́ці. Учи́тель поста́вив усі́м о[є,ї]дини́ці].
Едини́ца измерения – мірни́ча одини́ця.
Едо́мый, едо́бный (с’едомый, с’едобный) – їсто[і]вни́й, їдо́мий, (провинц.) їдки́й, їди́мий (Рудч. II, 157), їдни́й. [Жінки́ всьо́го їстівно́го назно́сили. Щоб соло́ма їдомі́ша була́ скоти́ні, він не ду́же вимоло́чує зе́рно (Грінч.)].
Ко́е-что́ – де́що (де́чого, де́чому и т. д.), де́не́що (р. де́нечого), аби́-що (р. аби́-чого), де́щиця, аби́щиця (-ці), що(сь). [З ньо́го Хафи́з теж де́що позича́в для своє́ї пое́зії (Крим.). Тре́ба де́чого накупи́ть ік весі́ллю (Н.-Лев.). Попроси́в старо́го, щоби́ прині́с горі́вки, ковбаси́ і ще де́нещо до їди́ (Франко). Бу́деш там роби́ти аби́-що, – от аби́ не гуля́ти (Сл. Гр.). Хоч де́щицю я, мо́же, до́бре зна́ю (Самійл.)].
Ко́е к чему́ – до де́чого и де́ до чого.
Ко́е с чем – де́ з чим и з де́чим.
Ко́е от чего́ – де́ від чо́го и від де́чого.
Ко́е о чё́м – про де́що и де́ про що.
Ко́е на чё́м – де́ на чому и на де́чому.
Ко́е в чё́м – де́ в чому и в де́чому; (кое-где) поде́куди. [Впе́внитись, чи вчи́нки та ї́хні моти́ви цілко́м однако́ві, чи ті́льки поде́куди схо́жі (Наш)].
Может быть из этого ко́е-что́ и выйдет – мо́же з цьо́го й ви́йде що(сь), мо́же що й ви́йде з цьо́го.
Кол
1) кіл (
р. кола́), ум. ко́лик, кіло́к (-лка́), ув. коля́ка, (свая) па́ля, (небольшой) па́кіл (-кола), соб. кі́лля, па́кілля; специальнее (с заострённым концом) (г)острокі́л (-ко́ла); (прикол) при́кіл (-кола), при́колень (-льня); (для привязки животных) припі́н (-по́ну), при́корень (-рня); (дубина) дрю́[у]к (-ка), дрю[у]чо́к (-чка́), пати́к (-ка́); (из тына, плетня) кіло́к, тини́на. [Дурно́му хоч кіл на голові́ теши́ (Номис). Напи́вся п’я́ний та й хе́кнув коля́кою по голові́ (Грінч.). Аж язи́к патико́м став (Номис). Гля́ньте сюди́: Гараси́м яко́го кі́лля понапи́сував (Васильч.). Воро́та запе́рті, з то́го бо́ку, із подві́р’я остроко́лом підпе́рті (Чуб. V)].
Сесть, засесть, сидеть -ло́м – сі́сти, засі́сти до чо́го, за що, сиді́ти коло чо́го, над чим, ка́менем сі́сти.
Где он -ло́м сел? – куди́ він поді́вся?
Лощадь ходит на -лу́ – кінь хо́дить на при́колі (на припо́ні), коло кілка́.
Падать -ло́м, см. Ка́мнем падать (под Ка́мень 1).
У него ни -ла́, ни двора – у йо́го ні кілка́, ні дрючка́ (ні ґу́дзика).
Садить, посадить на кол – саджа́ти, посади́ти на па́лю (на кіл), (о мног.) посади́ти, понабива́ти (Куліш) на па́лю кого́.
Кол сажальный – сади́льний па́кіл.
Кол землемерный – мі́рницький (землемі́рний) кіл;
2) (
школьн.: единица) кіл (р. кола́), коля́ка, одини́ця, є[ї]дини́ця;
3) (
конский клык) кіло́к (-лка́);
4)
астр. – поля́рна (бігуно́ва) зоря́ (зі́рка).
Муравьи́ный – мураши́ний, комаши́ний, мурав(л)и́ний, мура́шковий, мураве́льний, муравча́ний.
-ная кислота – мураве́льна (мурав(л)и́на) кислота́, їдь (р. ї́ди).
-ные яйца – мураши́ні я́йця, по́душки́, подушечки́ (-чо́к). [Комашки́, комашки́, хова́йте подушки́, бо тата́ри йдуть (Номис)].
-ная трава, бот. Trificum caninum L. – пирі́й (-рію́) (соба́чий), мурави́на трава́. -ная куча, см. Мураве́йник.
Напито́к – на́пі́й (-по́ю), напи́ток (-тку), (питьё) пиття́ (-ття́), питво́, (диал.) пито́к (-тка́), (пойло) пі́йло, (хмельной ещё) тру́нок (-нку). [Я п’ю тебе́ со́нце, твій те́плий сцілю́щий напі́й (Коцюб.). То Хмельни́цький те́є зачува́в, ще лу́ччих напи́тків подава́в (Ант.-Драг.). Той наркоти́чний напи́ток бі́льше да́є йому́ си́ли, ніж ї́жа (Крим.). Дав отру́ту па́нові підкомо́рію в питві́ (Ор. Левиц.). Не жа́луйте, ді́ти, тру́нку дорого́го, із двора́ не випуска́йте твере́зим ніко́го (Куліш)].
-ток десертный – десе́ртовий (десе́ртний) на́пі́й (тру́нок).
-ток заговорный, волшебный – замо́вний (чарівни́й) на́пій (тру́нок), дання́ (-ння́), чарівне́ питво́, елікси́р (-ру). [Дання́ гі́рше від трути́зни (Номис)].
-ток игристый – іскри́стий (шипу́чий) на́пі́й (тру́нок).
-тки крепкие, спиртные – тру́нки (напо́ї) спирто́ві́ (міцні́, сильні́); спиртуо́зи (-зів). [Напі́й був сильни́й – за хви́льку я засну́в, мов ка́мінь (Франко)].
-ток любовный – любо́вне дання́, лю́бощі (-щів), коха́н-зі́лля (-лля).
-ток опьяняющий – п’янки́й на́пі́й (тру́нок), п’яню́че питво́.
-тки и яства – напи́тки (напо́ї) й наї́дки, пиття́ (пи́тення) й ї́дення, пити́ме й їди́ме. [Наї́дки найдобі́рні та напи́тки (Франко). Посла́в йому́ уся́кого пи́тення, ї́дення і горіло́к уся́ких (Номис). Пішли́ собі́, поки́давши усе́: пити́ме і їди́ме (Рудч.)].
Торговать -тками – торгува́ти напо́ями (тру́нками), (шинкарить) шинкува́ти чим и що.
Нет -тка лучше воды – нема́(є) напо́ю над во́ду, нема́(є) пиття́ (питва́) за во́ду.
О́стрость
1) го́стрість (-рости), гостриня́ (-ні́), гостро́та;
2) кінча́(с)тість;
3) при́крість, те́рпкість, мі́цність; дошку́льність;
4) доте́пність, доре́чність;
5) ущи́пливість, ускі́пливість, ї́дкість (
р. ї́дкости), їдь (р. ї́ди). Оттенки см. О́стрый.
Пи́ща – ї́жа, їда́, харч (ж. и м. р.) (-чи и -чу), пожи́ва, по́ко́рм, корм, (варёная) стра́ва, потра́ва, ва́рево. [Ма́рево – не ва́рево, не нагоду́є].
Годный в -щу – їдни́й, їсті[о]вни́й, їдо́мий, їди́мий.
Невареная -ща – сирова́ харч.
Мясная -ща – м’ясна́ ї́жа, м’яси́во.
Скоромная -ща – скоро́мна ї́жа, ско́ром, (-му), скоро́мина.
Постная -ща – пісна́ ї́жа, пісни́на. [Ско́ром – не со́ром. Проща́й, скоро́мино, здра́стуй, пісни́но].
Достаточно -щи – (до)ї́жно, в’ї́жно. [Хоч не ї́жно, так улі́жно].
Отсутствие, неимение -щи – без’ї́жжя.
Жить на -ще св. Антония – жи́ти харче́ю св. Анто́нія. [А мо́же загуде́ ще кра́ще ві́щий спів з харчі́в Анто́нія свято́го (Самійл.)].
Не принимать никакой -щи – анічогі́сінько не ї́сти, не зажива́ти нія́кої ї́жі.
Знаниепища для души – знання́ – по́корм (пожи́ва) для душі́.
Духовная -ща – духови́й по́корм.
Дать -щу злословию – пода́ти при́від до пащекува́ння, на погові́р набива́тися.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Акцент
1) (
лат., произношение) акце́нт, вимо́ва;
2) (
ударение) акцент, наголос, наголошення, наголошування, підкреслення:
говорить с акцентом – говорити з акцентом; говорити із своєрідною (нечистою) вимовою; вимовляти слова по-своєму (нечисто); делать акцент на чем;
ставить акцент на что – наголошувати на чому.
[В крамниці було повно люду; високі й кремезні руснаки гомоніли прудко, з особливим акцентом (М.Коцюбинський). Вона й говорила з ним потім по-руськи, але з якимось неруським акцентом (І.Франко). Слухають діти, як Галя співає, а далі знов тихі слова з казки немов ллються одно за одним у чудовій дитячій вимові (Б.Грінченко). Юзя вже досить вміє по-німецьки, а французьку вимову німка їй навіть попсувала (Л.Українка). — Ні, — запевнив його Травмований. — З нами ніхто ні про що не домовлявся. Так що машина може не приїжджати. — А як же витяг від комунальників? — А ми клали на комунальників, — пояснив Шура. — І на їхні витяги теж, — розставив він акценти (С.Жадан). Якщо хочете залишитись у місті необлаяним та неопльованим — вимовляйте «Адєса». Зараз це єдина характерна ознака, яка гуртує громаду міста в локальну соціальну групу. Щоправда, виявляється, що старовинні фонозаписи та спогади більшості одеситів стверджують — вимова «Адєса» веде свій початок ледве з 1960-х років — до того часу вся планета спокійно вимовляла тверде Д. Ця вимова характерна для мови місцевих євреїв — їдишу, для української мови, для англійської, грецької (а саме з неї походить сама назва міста) та французької мов. Проте відсутність інших характерних ознак (як то кольору шкіри, культурних особливостей, спеціальних навичок тощо), які б відрізняли мешканців міста від прибулих у 1950 — 1970-х переважно з українських сіл переселенців, призвели до канонізації суто літературної російської вимови з аканням та пом’якшенням Д (Олександр Полторак). Потім, у прокаті, насилу второпала, що мені кажуть. Акцент у них там — нехай Бог береже… (Л.Кононович, перекл. А.Мартен-Люган)].
Обговорення статті
Аппетит – (лат.) апетит, хіть (охо́та) на ї́жу (до ї́жі, ї́сти):
аппетита нет у кого – апетиту нема в кого; нехіть до їжі (до їди) в кого; не їсться кому; на їду не йде кому; на їду не бере кого; не береться їда кого; охоти до їди (до їжі) не має хто; не йде на ум (на думку, на душу) їда (їжа, страва) кому; душа не приймає;
аппетит приходит во время еды (перен.) – апетит приходить під час їди; апетит з їдою прибуває; що більше маєш, то більше прагнеш;
болезненный аппетит – їстівець (їстовець); проїсть; ненасит, ненажир; хворобливий апетит;
волчий аппетит – вовчий апетит;
отсутствие аппетита – нехіть до їжі (до їди); бракує апетиту;
приятного аппетита! – смачного!;
прошёл аппетит – перехотілося (відхотілося) їсти;
разыгрался аппетит на что (перен.) – взяла охота до чого; приспіло до аж-аж (до жаги); (образн.) аж слина (слинка) потекла (котиться);
с аппетитом – усма́к, у жа́до́бу, з апетитом;
сильный аппетит – великий апетит; жадоба; (образн.) й шкура горить (говорить) до їжі; вола з’їв би;
умерить кому аппетит – вгамувати (збити) кому апетит (охоту, жадобу).
[Не йде на ум ні їда, ні вода, коли перед очима біда (Пр.). Їв би очима, та душа не приймає. (Пр.). Перший шматок з’їси усмак, а другий уже не так (Пр.). Така жадоба — вола б із’їв (З нар. уст). Ненажир напав (Номис). Се в нього їстовець (Номис). Не пощастило леву молодому. Який там сон, який там апетит? Він, може, хоче в Африку додому, а тут ця осінь листям шелестить (Л.Костенко). — Ви відчуваєте ниций потяг до якої-небудь жінки; і оскільки ви жадаєте її сильно, то негайно звинувачуєте її у тому, що вона знаджує вас, умисне розпалює й заохочує вашу жагу. Ви міркуєте, як дикуни. З такою ж рацією ви могли б твердити, що тарілка полуниць із вершками розпалює ваш апетит. У дев’яносто дев’яти випадках із ста жінки так само пасивні й невинні, як ці полуниці з вершками (В.Вишневий, перекл. О.Гакслі). Йому кортіло сказати, щоб вона забула про все, хоч на секунду забула про своє струнке тільце і про свої вдоволені апетити (В.Омельченко, перекл. Ф.Саґан). 1. Апетит приходить під час їди, добре б і їда приходила під час апетиту. 2. Криза — це коли апетит приходить після їди].
Обговорення статті
Деньги – гроші, (иногда) гріш, (деньга, собир.) грошва, (средства) кошт (кошти), (шутл.) купило, платило, побрязкачі, (жарг.) бабки, бабло:
ассигнованные банком деньги – гроші, що асигнував банк;
ассигнованные деньги – асигновані гроші, кошти;
без денег – без грошей, безплатно (беззаплатно), не за гроші, не за плату, за так гроші (грошей), дурно (задурно, задарма, дарма), за спасибі;
без денег человек худенек – без грошей чоловік не хороший (Пр.); без грошей чоловік як дурень (Пр.); без грошей, як без очей (як без рук) (Пр.); то пан хороший, як багацько грошей (Пр.);
бешенные деньги – скажені (страшні) гроші;
больше денег — больше хлопот – сіль для їди, а гроші для біди (Пр.); великі гроші — готова біда (Пр.); гроші біду роблять найбільшу (Пр.); гроші не знать що, та спать не дають (Пр.); грошей багацько [на світі], а щастя мало (Пр.); гроші то й роблять біду (Пр.); срібло та злото тягнуть у болото (Пр.); з золотом, як з вогнем: і тепло з ним, і небезпечно (Пр.);
большие деньги – грубі гроші, великі гроші, великий гріш, великі кошти;
брат-брат, сват-сват, а денежки не родня – брат братом, сват сватом, а гроші не рідня (Пр.); хоч ми собі брати, але наші кишені не сестри (Пр.); сват не сват, а мого не руш нічого (Пр.);
бросать деньги (деньгами) – сипати (розкидатися) грішми (грошима), тринькати (розтринькувати) гроші;
бумажные деньги – паперові гроші;
быть при деньгах – мати гроші, бути при грошах (з грішми);
ввиду отсутствия денег – за браком (через брак) грошей, через безгрішшя (безгрошів’я), бо нема (немає) грошей;
взыскивать деньги – стягати гроші з кого;
вносить деньги кому – платити гроші кому; (куда) вкладати гроші куди;
возврат денег – повертання, повернення грошей;
вот уже и нет денег – от і по грошах;
время – деньги – час [є] гроші;
выдавать деньги – виплачувати гроші;
выдача денег – виплата грошей;
давать, дать деньги взаймы – позичати, позичити гроші, давати, дати у позику (позичку) гроші;
денег куры не клюют – грошей і кури не клюють (і свині не їдять; хоч греблю гати), грошей до смутку (до біса, до чорта, до лиха), валява грошей;
денег нет – грошей нема (немає), (шутл.) на гроші сухо, грошей голо, у кишені [аж] гуде, у кишені вітер віє (вітри віють), (иногда) дюдя в кишені свистить;
денег не хватает – бракує, не стає грошей;
денег ни гроша – грошей ні копійки, (разг.) грошей Біг дасть (катма);
денег стоит (разг.) – недешево (дорого);
деньги — дело наживное – гроші — набутна річ (Пр.);
деньги медные, серебряные – мідяки (мідні гроші), срібняки (срібні гроші), срібні;
деньги не заработанные, доставшиеся даром – дурні гроші, легкий гріш;
деньги не пахнут – грошам лиця нема;
деньги не щепка – гроші не полова;
деньги не щепки — на полу не подымешь – грошей на дорозі не назбираєш (Пр.);
деньги обесцениваются – гроші знецінюються;
деньги разошлись – гроші вийшли, (образн.) гроші розкотилися;
деньги счёт любят – копійка любить, щоб її рахували (лічили) (Пр.); гроші лічбу люблять (Пр.);
есть деньги у кого – має гроші хто, є гроші в кого, (образн.) копійка волочиться у кого;
забронировать деньги за учреждением – забезпечити гроші за установою;
за деньгами – по гроші;
за деньги – за гроші, за плату; заплатно;
за наличные деньги – за [гроші] готові, за готівку;
за небольшие деньги – не за великі гроші, невеликим коштом, недорого;
за неполучением денег (в конце фразы) – бо не одержано гроші;
из-за денег – через гроші;
карманные деньги – кишенькові гроші;
копить деньги – складати (збивати, ховати) гроші, збивати гроші докупи;
кормовые деньги – харчові гроші, харчове;
кровные деньги – кривавиця;
крупные деньги – великі (великими купюрами, недрібні) гроші;
куча денег – купа (сила) грошей (грошви);
лишние деньги – зайві гроші; лежані гроші;
любящий деньги – грошолюбний, грошолюб;
мало денег – мало грошей, грошей не гурт, грошей (на гроші) тонко, на гроші скупо;
мелкие деньги, мелочь – дрібні [гроші], дрібняки;
наградные деньги – нагорода грішми;
наличные деньги – готові гроші, готівка (редко готовик, готовина, готовизна);
на чистые деньги – на готові гроші;
на это я издержал все деньги – на це я поклав усі гроші;
недостаток в деньгах – брак (недостача) грошей, скрут (скрута) на гроші; сутужно на гроші, грошова скрута;
не имеющий денег – безгрошовий; (жарт.) безгрішний;
немалые деньги – великі (немалі) гроші, чималий гріш;
не стало денег – не стало (не вистачило, забракло) грошей;
ни за какие деньги (разг.) – ні за які гроші, ні за яку ціну; нізащо; хоч убий;
обратить в деньги что – повернути на (в) гроші що, (иногда) згрошити що; обернути на гроші;
обращение денег – обіг грошей;
он не при деньгах – він не має грошей, нема в нього грошей, він не при грошах;
он падок на деньги;
алчный, жадный до денег (разг.) – він ласий на гроші (до грошей), він жадібний на гроші;
остальные деньги – решта грошей;
отмывать деньги – відмивати гроші;
отпускать деньги – видавати, давати гроші;
отсутствие денег, перен. – безгрішшя;
очень много денег – дуже багато грошей, (иногда) грошей прірва (сила), до смутку грошей;
подъёмные деньги – гроші на переїзд, переїзні гроші, переїзне; дорожнє; допомічне;
потерять деньги – загубити гроші, (жарт.) посіяти гроші; (в операции) втратити гроші;
предоставлять деньги – уділяти гроші, кошти;
представлять деньги – подавати, здавати гроші;
прогонные деньги – прогони;
растранжирить деньги – розтринькати (протрясти) гроші;
свободные деньги – вільні (гулящі) гроші;
собирать, собрать деньги – збивати, назбивати грошей; збирати гроші; назбирати грошей; (образн.) у кулак дбати;
собрать деньги на что, собраться со средствами; копить, скопить деньги, средства на что – збитися (спромогтися) на гроші;
собраться с деньгами – спромогтися (збитися) на гроші;
сорить деньгами – сипати грішми, сипати гроші як полову, гатити гроші, (лок.) розкомашувати гроші;
суточные деньги – добові [гроші];
только ума на деньги не купишь – за гроші тільки рідного батька (рідної матері) не купиш (Пр.);
требовать деньги – правити гроші;
тряхнуть деньгами – сипнути грішми;
туго с деньгами – сутужно з грішми (з грошима), грошей тонко, куцо на гроші;
у меня все деньги вышли – у мене [вже] по [всіх] грошах, я витратився (вивівся, звівся) з грошей, я геть-чисто витратився, я [геть-чисто] згрошився, (образн.) у мене вже вітер у кишенях гуде (свище, гуляє);
употребить деньги на что – повернути (обернути) гроші на що;
шальные деньги – дурні гроші.
[Хитро-худро і невеликим коштом (І.Котляревський). Платити треба, а платила ніде взяти (О.Кониський). Аби були побрязкачі (побренькачі), то будуть і послухачі (Номис). Догадується Василь Іванович, чого так хилиться перед ним Литовка: підходить строк векселю, а грошей, мабуть тонко (С.Васильченко). Гріх би було давати таке дрантя до шевця, та на гроші скупо (В.Стефаник). Як їхатимуть вже відсіль на Кавказ на житло, то сей садок згрошать (Сл. Гр.). З грошима куди схочеш — доскочиш (Пр.). Збився Пилип і на хату (Сл. Гр.). Хлопець теж за нею пішов, невиразно сподіваючись, що на сходах темно і він зможе там поцілувати її, хоч цим винагородити себе за прикрості в театрі й марно потрачені гроші (В.Підмогильний). Трамваї, гроші і серця, комоди й долі спливають плавом без кінця брудні і голі (В.Стус). Які зачовгані антракти! Панки долонь тут не шкодують. Вони підписують контракти, а потім шумно аплодують. Я знаю: їде з Відня шулер. О, так, рулетки тут хороші. Йому байдуже — Ліст чи Шуберт, Йому хоч Моцарт — аби гроші (Л.Костенко). Це малі гроші, але коли в кишені – голий вася, то й такі бабки в радість (А.Дністровий). Ми редагували чиїсь промови, вели семінари для молодих лідерів, проводили тренінги для спостерігачів на виборах, складали політичні програми для нових партій, рубали дрова на дачі Болікового тата, ходили на телевізійні ток-шоу захищати демократичний вибір і відмивали, відмивали, відмивали бабло, яке проходило через наші рахунки (С.Жадан). Говорили про гроші, Як про зорі, рахували… Недовго бути нам разом з такою сумою (В.Слапчук). Вона вибирала голих провінційних дуреп. Кохання — це фуфло, над яким кружляють гроші і тваринне злягання. Ось вам і вся любов. Бабло і трах. За цим і жерти не встигаєш (О.Ульяненко). Нульові роки ХХІ сторіччя остаточно перетворили людську цивілізацію на перманентне борсання міжнародних злочинних груп. Бабло — але не просто собі й не яке-небудь, а гігантське, космічно безмежне бабло — стало вже по-справжньому, а не оперовому, правити світом. Усі ідеологічні платформи, політичні рухи, парламентські коаліції та терористичні анклави, всі диктатури й демократії, всі націоналістичні, популістські, ліберальні, ліві та консервативні партії, ба більше, всі релігії та «релігійні фанатики» — виявилисялише тільки прикриттям для мільярдних і трильйонних оборудок. І підлягли єдиній меті — виборюванню гігантського, космічно безмежного бабла (Ю.Андрухович). Вигрібаю зі схованки останні гроші. Гроші ніколи не матимуть наді мною влади, я не бачу сенсу. При цьому сенс у грошах бачать усі інші, хто пов’язаний із моїм мізерним існуванням (Б.Редінґ). Крім того, він сподівався, що на цьому діло не стане, що векселі не будуть вчасно оплачені і продовжаться – тоді його любі грошики, відгодувавшись у лікаря, як на доброму курорті, через якийсь час повернуться до нього такими кругленькими й повненькими, що і в мішок не потовпляться (М.Лукаш і М.Гайдай перекл. Ґ.Флобера). Ніч у польоті, і сто тисяч зірок над головою, і тихий спокій на душі, і кілька годин, коли ти стаєш ніби володарем Всесвіту,— їх за гроші не купиш (А.Жаловський, перекл. А. де Сент-Екзюпері). — Ні, брате, — обірвав його алхімік, — не треба. У разі небезпеки Нунцій допоможе мені грошима, щоби чкурнути звідсіля. Бережіть свої побрязкачі для тамування власних болещів (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). «До такої сукні тобі потрібен інший чоловік, що має багато грошей…». Вона розсміялась: — Ті, що мають багато грошей, здебільшого бридкі люди, Роббі. — Але ж гроші не бридкі… Правда? — Ні, — відповіда вона, — гроші — ні… — Так я й думав… — А хіба ти вважаєш, що це не так? — Ні, не вважаю, — відповів я, — гроші, щоправда, щастя не дають, але якось дуже заспокоюють… (М.Дятленко, А.Плюто, перекл. Е.М.Ремарка). — Це не гроші, — сказав я. — Гроші зеленкуваті, і на них написано «In God We Trust». І ще на них повинен бути портрет померлого американця, тому що гроші випускаються в Америці. А це не гроші (В.Александров, перекл. Ґ.Д.Робертса). За гроші ми змушені платити свободою (Р.Л.Стівенсон). Той, хто одружується заради грошей, має хоча б розумний привід (Ґ.Лауб). Є речі важливіші за гроші, але без грошей ці речі не купиш (П.Меріме). Коли я був молодий, я думав, що гроші — це найголовніше в житті. Коли я постарів, я переконався, що так воно і є (О.Вайлд). 1. Гроші — це бруд. Але іноді так хочеться побути свинею! Особливо під Новий рік… 2. — Чом не купиш? — Бо купила не маю. 3. Ми зовсім безгрішні: ні гріхів, ні грошей не маємо. 4. Усіх грошей не заробиш — частину доведеться вкрасти. 5. Якщо гроші — зло, то не дивно, що добрим людям їх завжди бракує! 6. Батькам на замітку. Ваша дитина остаточно подорослішала, якщо на запитання про подарунок на день народження відповідає: «Краще грошима». 7. Любов за гроші обходиться дешевше].
Обговорення статті
Идиш – ї́диш. Обговорення статті
Скула – (анат., тех.) вилиця, (диал.) скивиця:
скулы сводит – зводить щелепи;
широкие скулы – широкі вилиці.
[Тепер мені видко, що її вилиці трохи випнуті, щоки худорляві, губи могли б бути трохи більше свіжі. Вся вона неначе менша тепер, більше звичайна, буденна (В.Винниченко). Серафима повела головою, вітер рвонув зачіску, скинув пасмо на око, чітко окреслилась вилиця (О.Ульяненко). В Осьмаччиній поемі слово «вилиці» означає природну або штучну розвилину, в яку на шворіні вставлено жердину криничного журавля. Коли ж я пояснив, що «вилиці» в моєму вірші — це опуклі частини обличчя між очима і верхньою губою, Осьмачка якось таємничо-хитрувато посміхнувся: «Та ж то »скивиці!« — і почав витягати »чамайдана« з-під ліжка. Знайшов там відповідний том Грінченкового словника, і … виявилося, що »вилиця« — не частина людського обличчя, а морди чотириногої тварини! »А тепер глянемо на «скивицю», — якось немовби проспівав Осьмачка, перегортаючи сторінки іншого тому. Одначе «скивиці» там не знайшов – немає її і в інших наших словниках. «Отакої, — якось розгублено промовив Осьмачка. — А Косинка ж тільки це слово і вживав…» (Володимир Біляїв). Він сильно ударив прикладом по скивиці ходю, і разом з розривною кулею закуріла кров… (Г.Косинка). Григорій подивився в шибку — дійсно, морда! Скивиці і щелепи понабрякали, ніс роздуло, як кушку, а очей нема — самі щілинки. За обідом усе потрапляв ложкою мимо казанка. Сміх (І.Багряний). І ніби мандрівник, зв’язаний харцизами на глухім шляху, дивиться на ніж, яким уже зарізали батька і матір і який лаштують всадити і в його горлянку, з таким почуттям дивився Гордій на Проневу ліву скивицю, яка, коли він говорив, була найчервонішим місцем на всім обличчі (Т.Осьмачка). — Я, Санчо, на те вродився, щоб жити, постійно вмираючи, а ти — щоб умерти ївши. Правду кажу тобі, подумай сам: описаний в історіях, прославлений у боях, призвоїтий у всіх учинках, шанований володарями, обожуваний дівицями, сподіваючись нарешті пальм, тріумфів і вінців, заслужених і виборених моїми доблесними подвигами,— сьогодні вранці до того дожився, що потоптано мене, понівечено і збагнічено ратицями брудних нечистих товаряк! Ця гадка тупить мені зуби, зводить щелепи, обезвладнює руки і відіймає будь-яку охоту до їди: помру я, мабуть, отут із голоду, а то з усіх смертей найлютіша (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса)].
Обговорення статті
Хохма, прост. – (идиш от ивр.) хо́хма, (реже) шутка, (выдумка, проделка) штука, витівка, (розыгрыш) розіграш.
[Чи в такій атмосфері — коли є бажання заздалегідь довести придуману версію, — чи за таких обставин буде дотримана справедливість щодо заарештованих? Адже невипадково якийсь час тому деякі офіційні та неофіційні особи, спекулюючи на авторитеті своєї посади, з дуже серйозним і навіть скорботним виглядом говорили про те, що буцімто розкрито «центр», знайдено зброю, підпільну друкарню і т. д. Минув місяць, і вже ніхто офіційно не насмілювався повторити ці трагікомічні «хохми» (І.Дзюба). На побутовому рівні українці й досі часто-густо використовують слова з мови їдиш на кшталт: «причиндали» (якісь речі, як правило зайві), «талмуди» (в значенні книжки), «хохма» (мається на увазі якісь розповіді чи анекдоти), «ґвалт» (в розумінні "крики, шум, хаос») та інші (Дім Анни Франк)].
Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Еда
1) (
едение) ї́дження, -ння, їда́ (род. їди́);
2) (
припасы) ї́жа, -і, ха́рч, -чі и -чу.
Пища – ї́жа (род. ї́жі), харч, -чі (ж. р.) и -чу (м. р.), їда́ (род. їди́); (вареная) стра́ва, -ви.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Аппетит
• Аппетита нет у кого
– апетиту нема в кого; нехіть до їжі (до їди) в кого; не їсться кому; на їду не йде кому; на їду не бере кого; не береться їда кого; охоти до їди (до їжі) не має хто; не йде на ум (на думку, на душу) їда (їжа, страва) кому; душа не приймає. [Не їсться, не п’ється, і серце не б’ється… Шевченко. Не йде на ум ні їда, ні вода, коли перед очима біда. Пр. Їв би очима, та душа не приймає. Пр.]
• Аппетит приходит во время еды
(перен.) – апетит приходить під час їжі; апетит з їдою прибуває; що більше маєш, то більше прагнеш.
• Болезненный аппетит
– їстовець; проїсть; ненажер; хворобливий апетит.
• Отсутствие аппетита
– нехіть до їжі (до їди); бракує апетиту.
• Приятного аппетита!
– смачного!
• Прошёл аппетит
– перехотілося (відхотілося) їсти.
• Разыгрался аппетит на что
(перен.) – взяла охота до чого; приспіло до аж-аж (до жаги); (образн.) аж слина (слинка) потекла (котиться).
• С аппетитом
– з апетитом; усмак. [Перший шматок з’їси усмак, а другий уже не так. Пр.]
• Сильный аппетит
– великий апетит; жадоба; (образн.) й шкура горить (говорить) до їжі; вола з’їв би. [Така жадоба — вола б із’їв. З нар. уст.]
• Умерить кому аппетит
– вгамувати (збити) кому апетит (охоту, жадобу).
Деньги
• Без денег
– без грошей; безоплатно; не за гроші; не за плату; за так грошей; (за)дурно ((за)дарма); за спасибі.
• Без денег человек худенек
– без грошей чоловік не хороший. Пр. Без грошей чоловік як дурень. Пр. Без грошей як без очей (як без рук). Пр. То пан хороший, як багацько грошей. Пр.
• Больше денег — больше хлопот
– сіль для їди, а гроші для біди. Пр. Великі гроші — готова біда. Пр. Гроші біду роблять найбільшу. Пр. Гроші не знать що, та спать не дають. Пр. Грошей багацько [на світі], а щастя мало. Пр. Гроші то й роблять біду. Пр. Срібло та злото тягнуть у болото. Пр. З золотом, як з вогнем: і тепло з ним і небезпечно. Пр.
• Брат-брат, сват-сват, а денежки не родня
– брат братом, сват сватом, а гроші не рідня. Пр. Хоч ми собі брати, але наші кишені не сестри. Пр. Сват не сват, а мого не руш нічого. Пр.
• Бросать деньги (деньгами)
– сипати (розкидатися) грішми (грошима); тринькати (розтринькувати) гроші.
• Быть при деньгах
– мати гроші; бути при грошах.
• Ввиду отсутствия денег
– за браком (через брак) грошей; через безгрішшя (безгрошів’я); бо нема(є) грошей.
• Вот уже и нет денег
– от і по грошах.
• Время — деньги
– час (є) гроші.
• Давать, дать деньги взаймы
– позичати, позичити гроші; давати, дати у пози(ч)ку гроші.
• Денег куры не клюют
– грошей і кури не клюють (і свині не їдять); грошей до смутку (до біса, до чорта, до лиха); валява грошей.
• Денег нет
– грошей нема(є); (жарт.) на гроші сухо; грошей голо; у кишені [аж] гуде; у кишені вітер віє (вітри віють); (іноді) дюдя в кишені свистить.
• Денег ни гроша
– грошей ні копійки; (розм.) грошей Біг дасть (катма).
• Денег стоит
(разг.) – недешево (дорого).
• Деньги — дело наживное
– гроші — набутна річ. Пр.
• Деньги не заработанные, доставшиеся даром
– дурні гроші; легкий гріш.
• Деньги не щепка
– гроші не полова.
• Деньги не щепки — на полу не подымешь
– грошей на дорозі не назбираєш. Пр.
• Деньги разошлись
– гроші вийшли; (образн.) гроші розкотилися.
• Деньги счёт любят
– копійка любить, щоб її рахували (лічили). Пр. Гроші лічбу люблять. Пр.
• Есть деньги у кого
– має гроші хто; є гроші в кого; (образн.) копійка волочиться у кого.
• За деньги
– за гроші; за плату.
• За наличные деньги
– за [гроші] готові; за готівку.
• За небольшие деньги
– не за великі гроші; невеликим коштом; недорого.
• Копить деньги
– складати (збивати, ховати) гроші; збивати гроші докупи.
• Кормовые деньги
– харчові гроші; харчове.
• Крупные деньги
– великі (великими купюрами, недрібні) гроші.
• Куча денег
– купа (сила) грошей (грошви).
• Мало денег
– мало грошей; грошей не гурт; грошей (на гроші) тонко; на гроші скупо. [Догадується Василь Іванович, чого так хилиться перед ним Литовка: підходить строк векселю, а грошей, мабуть, тонко… Васильченко. Гріх би було давати таке дрантя до шевця, та на гроші скупо. Стефаник.]
• Медные деньги
– мідні гроші; мідяки.
• Мелкие деньги, мелочь
– дрібні [гроші]; дрібняки.
• Наличные деньги
– готові гроші; готівка (зрідка готовик, готовина, готовизна).
• Недостаток в деньгах
– брак (недостача) грошей; скрут(а) на гроші.
• Немалые деньги
– великі (немалі) гроші; чималий гріш.
• Не стало денег
– не стало (не вистачило, забракло) грошей.
• Ни за какие деньги
(разг.) – ні за які гроші; ні за яку ціну; ні за що.
• Обратить в деньги что
– повернути на (в) гроші що; (іноді) згрошити що. [Як їхатимуть вже відсіль на Кавказ на житло, то сей садок згрошать. Сл. Гр.]
• Он не при деньгах
– він не має грошей; нема в нього грошей; він не при грошах.
• Он падок на деньги; алчный, жадный до денег
(разг.) – він ласий на гроші (до грошей); він жадібний на гроші.
• Очень много денег
– дуже багато грошей; (іноді) грошей прірва (сила); до смутку грошей.
• Подъёмные деньги
– гроші на переїзд; переїзні гроші; переїзне.
• Потерять деньги
– загубити гроші; (жарт.) посіяти гроші.
• Растранжирить деньги
– розтринькати (протрясти) гроші.
• Свободные деньги
– вільні (гулящі) гроші.
• Серебряные деньги
– срібні гроші; срібняки.
• Собирать, собрать деньги
– збивати, назбивати грошей; (образн.) у кулак дбати.
• Собрать деньги на что, собраться со средствами; копить, скопить деньги, средства на что
– збитися (спромогтися) на що. [Збився Пилип і на хату. Сл. Гр.]
• Собраться с деньгами
– спромогтися (збитися) на гроші.
• Сорить деньгами
– сипати грішми; сипати гроші як полову; гатити гроші; (лок.) розкомашувати гроші.
• Суточные деньги
– добові [гроші].
• Только ума на деньги не купишь
– за гроші тільки рідного батька (рідної матері) не купиш. Пр.
• Тряхнуть деньгами
– сипнути грішми.
• Туго с деньгами
– сутужно з грішми (з грошима); (лок.) куцо на гроші.
• У меня все деньги вышли
– у мене [вже] по [всіх] грошах; я витратився (вивівся, звівся) з грошей; я геть-чисто витратився; я [геть-чисто] згрошився; (образн.) у мене вже вітер у кишенях гуде (свище, гуляє).
• Употребить деньги на что
– повернути (обернути) гроші нащо.
• Шальные деньги
– дурні гроші.
Достаточно
• Вполне достаточно; более чем достаточно
– цілком (геть, геть-то) досить; більш ніж досить; задосить. [Торік було садовини задосить. Сл. Гр.]
• Для меня, для него достаточно
– мені, йому (для мене, для нього) досить (доволі); буде з мене, з нього; як на мене, як на нього, то досить (то доволі).
• Достаточно для чего
– стає (вистачає) на що.
• Достаточно пищи
– доволі (досить) харчу (харчів, їжі, їди); (фольк.) (до)їжно. [Хоч не їжно (не в’їжно), так уліжно. Номис.]
• Этого достаточно
– цього досить; цього вистачить.
Еда
• Достаточно еды, сытно
– доволі (досить) їди (їжі); доїжно. [Чи доїжно, чи доліжно тобі? Номис.]
• Отсутствие еды
– нема(є) їди (їжі); без’їжжя. [Одно безпиття, друге без’їжжя. Сл. Гр.]
• Постоянный позыв к еде («едун»)
– йому завжди хочеться їсти; (розм.) їстовець; ненасит (ненажир).

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Ї́диво, -вапища, кушанье, блюдо.
Їди́ме, -могос’естное.
Їдина́читися, -чусябыть в хороших отношениях, дружить.
Їдини, -инядение.
Їдини́ця, -ці, см. Єдини́ця.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

їда́, їди́, їді́, їдо́ю

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Їди́ме, -мого, с. Съѣстное. Позоставалось і питиме й їдиме. Рудч. Ск. II. 157.
Їдина́читися, -чуся, -чишся, гл. Быть въ хорошихъ отношеніяхъ, дружить. Їдиначитися з Лавром не можна. НВолын. у.
Пити́мий, -а, -е.
1) Родимый.
Де ж таки хто чував, щоб дитина так незвичайно з питимою своєю матінкою поводилась. МВ. І. 25.
2) =
Питний. Пити́ме й їди́ме. Напитки и пища. Гуляли вони, пили, їли усе добре, да й пошли собі назад, покидавши усе, що позоставалось: і питиме, і їдиме. Рудч. Ск. II. 157.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Аппети́тъ = охо́та (до їди). — Нїякої охоти до їди не маю. (бо́лїзний) — їстове́ць. — На його щось їстовець напав: їсть, не наїсть ся. — Аппети́та нѣтъ = не їсть ся, на їду́ не йде́, на їдло не бере́, охо́ти нема́. — Съ аппети́томъ = до смаку́, у сма́к. Поїв у смак.
Едини́ца = їдини́ця.
Едини́чный = їдини́чний, поєди́нчий.
Оста́токъ = оста́нок (С. Л.), оста́ча, ре́шта (С. З.), ли́шка (С. З.), оста́тки = оста́нки, послїдки (С. Л.), лишки́, в посудинї на днї — оде́нки, від витопленого жиру, сала— ви́шкварки (С. Аф.), шква́рки, від то́плення — ви́топок, ви́топки, від виварки — ви́кіпки, після віяння — одві́йки, по́слїд, борошна після просївання через сито — межи́сїтка, зерна або борошна після переточки — одто́чини, після їди — нєдо́їдок, недо́їдки, після корму худоби — пере́їди, зъїди, після пиття — недо́питки, після горіння — недо́гарок, після бою — недо́биток, недо́битки, після гонки горілки — ба́рда, од хлїба після їди — окру́шки (Лев.), в лембику — недогі́н, від раків — ракови́ння, тютюну в гаманї — по́терть, потеру́ха, в люльцї — чвир, що треба вигрібати або вискрібати, на пр. останки тїста в дїжі — ви́грібки, ви́скрібок, по́скрібок ви́скрібки, по́скрібки (так в жарт зовуть і останню дитину у старих). — Тепер, кажуть, в Слободзеї останки збірає Головатий та на Кубань хлопцїв підмовляє. К. Ш. — У попа здачі, а у шевця остачі — не питай. н. пр. — Рубає мечем голови з плечей, а решту топить водою. н. п. — З хлїба зъїд не буде. н. пр. — До оста́тка = до оста́нку, до ре́шти, до цу́ри і т. д. д. Вконе́цъ. — До цури побив, перевів. Ман.
Пригова́ривать, приговори́тъ = 1. прису́джувати, прусуди́ти. – Била жінка мужика, пішла позивати, присудили мужикові ще й жінку прохати. н. п. 2. домовля́ти, єдна́ти, найма́ти, домо́вити, приєдна́ти, наня́ти, зго́дити, ноня́ти. — Не страшно женити ся, страшно попа єднати. н. пр. (д. Подряжа́ть). Пригова́ривать = примовля́ти (С. Л.), прика́зувати, приповіда́ти, пригово́рювати. — Як припрошують люди до їди і як примовляють, пъючи. Ет. зб. — Бив та ще й примовляв: оце тобі! н. о. Яст. — На поплавець глядить і примовля: ловіть ся, рибоньки, великі і маленькі. Гул. Ар. — Примовляє тіж слова: зъєднай і розрізняй коли я схочу. н. пр. Гр. Чайч. — А чорт біжить мостом та все приказує те слово. н. о. Гр. Чайч.
Припра́шивать, припроси́ть = припро́шу(ху)вати, припрохати. – Вони обидва радо припрохували гостей. Лев. В. — Як припрошують люди до їди? Ет. зб.
Таре́лочный = тарілко́вий, талїрко́вий. С. Ш. — Нема часу говорити : тепер тарілкова справа (час їди). н. пр.