Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 20 статей
Запропонувати свій переклад для «затишний»
Шукати «затишний» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Безве́тренный – безві́трий, ти́хий; (о месте) зати́шний.
Заве́тренный – що за ві́тром, заві́тряний, затишни́й.
• -ное место – за́тишок (-шку), затишни́й куто́к (-тка́), мі́сце по-за ві́тром. [Посіда́ли в затишно́му куто́чку].
I. Мир –
1) (согласие, лад) (до́бра) зго́да, (до́бра) зла́года, (реже) мир (-ру), ми́рність (-ности), суми́р (-ру). [Зни́кли скрізь тоді́ зо сві́ту зго́да бра́тня і любо́в (Грінч.). Культивува́ння до́брої зла́годи й спра́вжнього зами́рення (Єфр.). Помири́лися так, що ми́ру не ста́ло й до ве́чора (Н.-Лев.). Щоби́-сте дочека́ли (свят) в ми́рності, ра́дості і весе́лості (Kolb.)].
• В -ре (с кем) – у зго́ді, у зла́годі (з ким). [Я вме́р-би з чи́стою душе́ю у зго́ді з не́бом і земле́ю (Черняв.). Уме́рти хоті́в у зла́годі з усіма́ (Грінч.)].
• Быть, жить в -ре с кем – бу́ти, жи́ти в (до́брій) згоді, в (до́брій) зла́годі, ладна́ти з ким, у миру́, суми́ром жи́ти з ким. [Помирі́ться та живі́ть у зго́ді (Коцюб.). Живемо́ в зла́годі (Харківщ.). Він з бра́том ладна́є (Сл. Гр.). Живу́ть, страх, не в миру́ (Тесл.). Суми́ром з тобо́ю не проживе́ш (Звягельщ.)].
• Кончить дело -ром – дійти́ (доби́ти) зго́ди (в спра́ві).
• Покончить ссору -ром – переве́сти́ сва́рку на мир (Еварн.).
• Склонять, склонить к -ру кого – до зго́ди при[на]верта́ти, при[на]верну́ти, до зго́ди приє́днувати, приєдна́ти кого́. [Ба́тька з си́ном до зго́ди приєдна́йте (Самійл.)].
• Худой мир лучше доброй ссоры – кра́ща соло́м’яна зго́да, як золота́ зва́да (Приказка);
2) (покой, спокойствие) спо́кі́й, упокі́й, супокі́й (-ко́ю), (з)ла́года, мирно́та, суми́р, (ц.-слав.) мир (-ру). [Се я сказа́в вам, щоб ви у мені́ спокі́й ма́ли (Біблія). Святи́й споко́ю, до́бре з тобо́ю (Номис). Для розви́тку нау́ки найбі́льш потрі́бно того́ супоко́ю, яки́м даре́мно ту́жить суча́сник (Єфр.). Вони́ мече́м та кула́ччям, а ми ми́ром та ла́годою (Куліш). Затишни́й куто́к, по́вний зла́годи, ні́жности й споко́ю (Ніков.). Спокі́й і мирно́та були́ і в се́рці молоди́х люде́й (Н.-Лев.)].
• Душевный мир – душе́вний спо́кі́й.
• Мир вам – мир вам; неха́й бу́де з ва́ми супокі́й или упокі́й (Біблія).
• Идите с -ром – іді́ть з ми́ром, іді́ть щасли́ві. Мир праху твоему, см. Прах 2;
3) (отсутствие войны) мир, зами́р’я (-р’я), зами́рення (-ння). [Захо́чемо правди́вий із ляха́ми ма́ти мир (Франко). Коро́ль трактува́в з ха́ном про дові́чне зами́р’я (Куліш)].
• Заключать, заключить мир – замиря́ти(ся), замири́ти(ся), склада́ти, скла́сти мир; см. Заключа́ть.
• Заключение -ра – склада́ння ми́ру, замиря́ння, (оконч.) скла́дення ми́ру, замире́ння. [Пі́сля Зборо́вського замире́ння до яко́гось ча́су ста́ло ти́хо (Ор. Лев.)].
• Нарушение -ра – пору́шення споко́ю, ро́змир (-ру). [Чи мир, чи ро́змир – є на все свій зви́чай (Крим.)].
I. Поко́йный –
1) спокі́йний, супокі́йний, ти́хий, (безмятежный) безтурбо́тний. [Спокі́йного сну вам, ка́рі оченя́та (Тесл.)].
• -ной ночи – до́брої но́чи; добра́ніч; на добра́ніч.
• -ный экипаж – вигі́дний (не труськи́й) по́віз.
• -ное море – ти́хе (с(у)покі́йне) мо́ре.
• -ная квартира – ти́хе (спокі́йне) поме́шкання.
• -ное кресло – вигі́дне крі́сло.
• -ный уголок – за́тишний куто́чок;
2) (о характере) ла́гідний, спокі́йний, ти́хий.
• У него -ный характер – він ти́хої (лагі́дної, спокі́йної) вда́чі; він ти́хий на вда́чу.
• -ная лошадь – ти́хий (не баски́й) кінь.
• -ный сосед – ти́хий сусі́да.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Комфортабельный – (англ.) комфортабельний, вигі́дний, зручний, затишний:
• комфортабельная квартира – затишна квартира;
• комфортабельная обстановка – вигідні обставини;
• комфортабельное кресло – зручне крісло;
• комфортабельный автобус – комфортабельний (зручний) автобус.
[Сидить по мавпі на зорях, на місяцях, Респектабельні пілігрими в комфортабельних «Волгах» «ходять» по шевченковських місцях. Вербують верби у монографії. Вивчають біо- і гео-графію. Полюють в полі на три тополі… А цікаво, багато б із них потрафили пройти шляхами його долі? (Л.Костенко). І от вони мчать уночі машиною на Канів, щоб сісти там уранці на комфортабельний теплохід «Квітка-Основ’яненко», усередину якого вони вчора мріяли хоч оком глянути, а сьогодні будуть його пасажирами… (В.Нестайко). У понеділок‚ о восьмій вечора‚ я посадив Сану на комфортабельний мікроавтобус‚ який доїжджає до Києва‚ як і моя попелюшка‚ за три години (В.Шкляр). — А в місті які новини? — Наїхало російських емігрантів. Наймають комфортабельні квартири, спеціально для них відкрили кілька кав’ярень. Промисловці, артисти, письменники. Золоті дощі за ними. — Ще б пак! — Що? — Обікравши Росію, можна собі дозволити. Буде кому вчити нас самостійництва! (Р.Андріяшик). З недалекої часової відстані, бо чим може бути для кількох тисячоліть ці кілька років мого болісного самокатування, мабуть, іще не на часі зустріч з давніми святинями, мабуть, іще довго треба йти невідомими шляхами, шукаючи стежину вертання до своїх першоджерел, нам — здичавілім у своїй жадобі до ситого і комфортабельного неробства, зблідлим спадкоємцям, втраченої до повного забуття, прадавньої величі невідомих предків (Ю.Завгородній). Райська місцина, мальовничі краєвиди, під боком ліс і рясні суниці, дивовижне гірське повітря, напоєне ароматом трав і смерек, у Річці, води якої найчистіші в Європі, водиться форель. До ваших послуг також комфортабельні номери з ваннами й телевізорами, відеотелефони, ресторан, бар, нічний бар, казино, плавальний басейн, сауна, дискотека — і все це, смішно сказати, за якихось тисячу доларів на добу, хіба це гроші (Ю.Андрухович). Ресторан готелю був вельми комфортабельний. Містер Фоґґі місіс Ауда зайняли столик, і негри-офіціанти подали їм на манюсіньких тарілочках розкішний сніданок (О.Донічева, перекл Ж.Верна). Часом люди ремствували й скаржилися: мовляв, треба спочити, не йти далі, а може, й вернутися. Декотрі жалілися, що позаду було вигі́дніше, принаймні була вода, хай болотна, але вдосталь (Д.Щербина, перекл. В.Бикова). Звичаї падають на все комфортабільніше ложе (С.Є.Лєц)]. Обговорення статті
Комфортный – (от англ.) комфортний, зручний, затишний, з вигодами:
• комфортная жизнь, поездка – комфортне життя, комфортна подорож;
• комфортные условия – комфортні (зручні умови). Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Безветренный –
1) (о погоде) безві́трий, -а, -е;
2) (о месте) зати́шний, -а, -е.
Укромный – зати́шни́й, захисни́й, -а́, -е́; -ный уголок – за́тишок, -шку; -но – за́ти́шно.
Уютный – зати́шни́й, -а́, -е́; -но – за́тишно.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Уголок
• Укромный уголок – затишний куток (затишок); тихий куток (закуток).

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

За́ти́шний – уютный, укромный.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

зати́шни́й, -на́, -не́

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Зати́шни́й, -а́, -е́. Уютный, укромный. Затишний ярок отой, — бджолі добре стояти. Волч. у. Я говорив: умру в гнізді затишнім, і в старості лічить года забуду. К. Іов. 62.
Захистни́й, -а́, -е́. Защищенный отъ вѣтра; укромный; уютный. У М. Вовчка о вечерѣ въ смыслѣ: тихій, вмѣсто затишний. Як то вже я того вечора захистного, темного дожидаю. МВ. (О. 1862. ІІІ. 61).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Безбу́рный = ти́хий, спокійний, небурхли́вий, затишни́й. — Хоч не пишно, аби затишно. н. пр. — Море зовсїм тихе стояло.
Безвѣ́тренный = безвітрий, ти́хий (про яке місце) — затишни́й.
Завѣ́тренный = затишни́й. С. З.
Отхо́дъ = 1. од(від)хі́д. 2. кіне́ць. — На одтхо́дѣ = при кінцї́, на при кінцї́. 3. ну́жник, паску́дник, срач. Отхо́дный = дале́кий, одлю́дний, глухи́й (С. Пар.), само́тний, затишни́й. — Отхо́дное мѣ́сто = д. Отхо́дъ 3.
Укро́мный, но = затишни́й, захистни́й; само́тний; виго́дний, придо́бний.
Ую́тный, но = затишни́й (С. Л. Ос), за́тишно, захистни́й (С. Л.), захи́стно, щитни́й. — Хоч не пишно, аби затишно. н. пр. — Сдѣ́лать ую́тнымъ = окуко́бити.

Запропонуйте свій переклад