Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 9 статей
Запропонувати свій переклад для «архів»
Шукати «архів» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Архи́в – архі́в.
• -ный – архі́вний.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Являть, явить – (обнаруживать) виявляти, виявити, (книжн.) являти, явити, появляти, появити, (показывать) показувати, показати, (иметь) мати; (быть) бути, (доставлять, уст.) приставляти, приставити, доставляти, доставити, доправляти, доправити, (предавать гласности, уст.) розголошувати, розголосити, повідомляти, повідомити:
• всё являло следы запустения – все мало на собі сліди запустіння;
• явите милость (устар.) – зробіть ласку, будьте ласкаві, виявіть ласку;
• являть пример – показувати приклад;
• являть собою (являть собой, являет собой) – становити, бути (становить, є); (рус.) являти собою.
[Являти себе ким, заст. — удавати з себе кого-небудь, показувати себе кимсь. — Сором тобі, — сказав тоді Шрам чоловікові, — сором тобі із сивими усима та блазнем себе являти! (П.Куліш). До всього почував невситиму цікавість, невтишну жадобу знати й розуміти і кожного нового, з ким бачився, силкувався уявити цілком, розпитуючи непомітно його і про нього — цікавився його побутом, поглядами, роботою, постерігав його мрії й захоплення, жадав прийти в той таємничий музей, що людина з себе являє, музей зужитих думок і похованих чуттів, музей спогадів, пережитих тривог і збляклих надій, в той архів людини, де в безлічі шухляд сховані її оперативні плани й діловодство минулих днів (В.Підмогильний). В цей вечір Анна, здавалось, являла очам усі принади зрілої жіночності (Ярема Кравець, перекл. Ф.Саґан)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

СПИ́СЫВАТЬ ще перепи́сувати;
спи́сывать в тира́ж ще здава́ти в архі́в;
спи́сывающий що /мн. хто/ спи́сує тощо, зви́клий спи́сувати, зго́дний списа́ти, спи́сувач, перепи́сувач, змальо́вувач, прикм. спи́сувальний, перепи́сувальний, змальо́вувальний;
спи́сывающий в тира́ж гото́вий зда́ти в архі́в;
спи́сывающийся/ спи́сываемый спи́суваний, перепи́суваний, змальо́вуваний.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Архив – архі́в, -ву.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Архив
• Сдать в архив кого, что (перен.) – здати до архіву (в архів) кого, що; усунути [геть] кого, що; (опис.) визнати застарілим (негодящим) кого, що; (образн.) викинути на смітник (на звалище) кого, що. [Як ви можете так спокійно? Се ж значить, здати себе в архів? Орест.]

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Архі́в, -ву – архив.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Архив – архі́в (-ву).

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

архі́в, -ву, -вові, в -ві; -хі́ви, -вів

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

україні́стка, україні́сток; ч. україні́ст
фахівчиня з україністики. [Діаспорна україністка А. Горохович виконала тематичну класифікацію афоризмів Лесі Українки за принципом полярності понять <…> (Тереза Левчук «Критерії художності літератури: дихотомія змісту і форми в контекстах епох»: дисертація, К., 2019). Дехто захоплювався ними (найчастіше україністки), дехто сприймав їх байдуже, а хто й зовсім скептично ставився до них. (Ігор Калинець «Знане і незнане про Антонича», Львів, 2011). З Праги, де я на початку дев’яностих упорядковувала архів відомої чеської україністки Зіни Ґеник-Березовської, привезла понад 800 листів до неї з України. (День, інтерв’ю, 2000). <…> видавництво «Критеріон». (Бухарест) у 1977-1978 рр. видало його двотомник, який упорядкувала румунська україністка М. Ласло-Куцюк. (Микола Ільницький «Найпопулярніша постать на галицькому грунті», 1994).]
Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 773.
Словник української мови: в 11 томах, Т. 10, 1979, с. 423.