Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 36 статей
Запропонувати свій переклад для «сторонній»
Шукати «сторонній» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Иноро́дный –
1) см. Иноплеменный;
2) сторо́нній.
• -ное тело – сторо́ннє ті́ло.
Многосторо́нний –
1) багатосторо́нни[і]й, багатобо́кий, багатобі́чний; (разносторонний) різносторо́нній, різнобі́чний; см. ещё Многообра́зный.
• -ний талант – багато[різно]сторо́нній, різнобі́чний тала́нт;
2) геом. – багатобі́чний.
Неотнося́щийся к делу – сторо́нній, ненале́жний, нестосо́вний, що не нале́жить, що не стосу́ється до спра́ви, чужи́й спра́ві, (гал.) недоти́чний.
Неприто́мный – непрису́тній, відсу́тній, (непричастный) неприче́тний, (посторонний) сторо́нній.
Относи́ться, отнести́сь –
1) відно́ситися, відне́стися;
2) матем. – стосува́тися, бу́ти супроти́. [Два стосу́ється до чотирьо́х, як три до шістьо́х; или два супроти́ чотирьо́х те са́ме, що три супроти́ шістьо́х];
3) см. Обраща́ться к кому;
4) -ся куда (подлежать чьему ведению, компетенции) – стосува́тися до ко́го, до чо́го, нале́жатися до ко́го, до чо́го. [Такі́ пита́ння стосу́ються до археоло́гії. Ця спра́ва нале́житься до вас].
• Это ко мне не -сится – це до ме́не не стосу́ється (не нале́житься).
• Не к тебе -сится – не до те́бе річ, (шутл.) не твоє́ ме́леться, не до те́бе п’ють.
• Относя́щийся к чему – нале́жний до чо́го.
• Неотнося́щийся к делу – сторо́нній. [Тре́ба спини́тись тут ще на одні́й ні́би сторо́нній дета́лі (Єфр.)].
• Село -сится к такой-то волости – село́ тя́гне, нале́жить до тако́ї во́лости. [Село́ Токарі́ тя́гне до Бешки́нської во́лости];
5) к кому, чему – ста́витися, поста́витися до ко́го, до чо́го; прийма́ти, прийня́ти що; (редко) по́стать узя́ти до чо́го. [До ме́не ста́вляться як до рі́дного. Як поста́вилася до тіє́ї зві́стки? По́стать воро́жу до святкува́ння взяла́ найви́ща вла́да (О. Пчілка)].
• -ся к чему с уважением – шанува́ти, пошанува́ти кого́, ста́витися, поста́витися з поша́ною (з пова́гою) до ко́го.
• -ся пренебрежительно, отрицательно – не́хтувати кого́, що, помі́тувати ким, чим.
• -ся легкомысленно – легкова́жити, злегкова́жити що. [Спра́ви ціє́ї не злегкова́жено].
• -ся хладнокровно, спокойно – ста́витися спокі́йно до чо́го, холо́дним о́ком диви́тися, погляда́ти на що. [Холодні́шим о́ком погляда́є чита́чка на «Тара́сову ніч» (Грінч.)].
• -ся несправедливо к кому – кри́вдити кого́; (свысока) згори́ позира́ти; (враждебно) ворогува́ти на ко́го, проти ко́го, става́ти во́рожо проти ко́го, чо́го, о́ко на ко́го ма́ти, проти ко́го зуб ма́ти. [Во́рожо стаю́ть проти прав украї́нської мо́ви (О. Пчілка)].
• -ся с любовью, заботливо – жа́лувати кого́. [Ба́тько жа́лував нас обо́х рі́вно: і бра́та, і мене́ (М. Вовч.)]; (добродушно) до́бре се́рце ма́ти до ко́го; (с отчуждённостью) чужи́м о́ком позира́ти на ко́го.
• К вам -сятся, как к людям – вас за люде́й ма́ють.
• -ся каким-л. образом к делу – бра́ти спра́ву як. [А́втор бере́ спра́ву зана́дто серйо́зно (Єфр.)].
Отноше́ние –
1) – к кому, чему – відно́сини, стосу́нок (-нку), відно́шення, ста́влення до ко́го, до чо́го. [Са́ме в таки́х відно́синах стоя́ла коли́сь хоч до че́хів літерату́ра й мо́ва німе́цька (Грінч.). Як-же ми́слиш ти з на́ми бу́ти? У яки́х стосу́нках? (Куліш)].
• Доброе, благожелательное -ние к кому – ла́ска, прихи́льність, прихи́лля до ко́го. [Пани́ ла́скою навкруги́ се́бе люде́й купи́ли (Куліш). Не ті́льки дозволя́ли йому́ люби́ти їх, але й сами́ плати́ли прихи́ллям (Крим.)].
• Внимательное, почтительное -ние к кому – шано́ба, пошані́вок (-вку) до ко́го.
• Непочтительное -ние – непошанува́ння, знева́га, непова́га до ко́го.
• Несправедливое -ние – кри́вдження кого́, кри́вда кому́.
• Нерадивое -ние – занедба́ння кого́, чого́.
• Иметь -ние к чему – стосува́тися до чо́го, ма́ти до чине́ння з чим, до чо́го, ма́ти щось до ко́го, ма́ти прито́ку (відно́сини, відно́шення) до чо́го. [Тре́ба, щоб усі́ думки́ стосува́лися до те́ми (Єфр.). Коцюби́нський мав до чине́ння з бу́рсою, семіна́рією та прива́тними ле́кціями (Єфр.)].
• Никакого -ния к этому делу не имею – нія́кого дочине́ння (нія́кої прито́ки) до цьо́го ді́ла не ма́ю.
• Взаимные -ния – взає́мні відно́сини, стосу́нки, взаємовідно́сини, взає́мини. [Оце́ все з ко́жним днем заго́стрювало їх взає́мини (Ор. Левиц.). Взаємовідно́сини нала́годились].
• -ния приятельские – при́язнь, приятелюва́ння, товаришува́ння; (о женщинах ещё) подругува́ння.
• -ния мирные, миролюбивые – (з)ла́года; (враждебные) ворогува́ння, ворожне́ча; (любовные) лю́бощі; (близкие) близькі́ відно́сини (стосу́нки).
• Иметь с кем-л. -ния – захо́дити собі́ з ким.
• Завязывать -ния – захо́дити в стосу́нки з ким.
• Вступить в дружеские -ния – заприязни́тися, (о женщинах ещё) заподругува́ти.
• Вступить в приятельские, товарищеские -ния – заприятелюва́ти, затоваришува́ти, потоваришува́ти, потовариши́ти; в фамильярные – запанібрата́тися; в любовные – зазна́тися. [Одко́ли зазна́вся з нею мій Я́ків, – ні до́ чого став па́рубок (М. Вовч.). Із и́ншою зазнава́вся, мене́ відцура́вся].
• Быть в дружеских -ниях – дружи́ти, (о женщ. ещё) подругува́ти; в приятельских – приятелюва́ти, товаришува́ти, товариши́ти, товари́ство води́ти; в фамильярных – панібрата́тися; во враждебных – ворогува́ти; в хороших, миролюбивых – у до́брій (з)ла́годі, у до́брості жи́ти з ким, горну́тися до ко́го; в любовных – коха́тися, люби́тися з ким.
• Стать в -ния отца и сына – поба́тька́тися. [Вони́ поба́тькались собі́ Петро́ та Семе́н: Петро́ сказа́в, що бу́де Семе́нові за си́на, то й послу́ха як ба́тька].
• Стать к кому в -ния враждебные, дружеские и т. п. – ста́ти на воро́жу, на при́ятельську стопу́. [Одра́зу-ж ста́ли, що-до не́ї, на воро́жу стопу́].
• Разорвать дружеские -ния – розбрата́тися, розрізни́тися.
• Не имеющий -ния к делу – сторо́нній, неприче́тний.
• Высказывать свое -ние к чему – висло́влювати свій по́гляд на що, дава́ти свій суд над чим. [Літопи́сець про́сто запи́сує, коли́ що ді́ялось не оці́нюючи поді́й, не даючи́ свого́ су́ду над ни́ми (Єфр.)].
• Между этими событиями нет никакого -ния – між ци́ми поді́ями нема́ нія́кої зале́жности.
• В -нии кого, чего, по -нию к кому, чему – що-до ко́го, що-до чо́го, відно́сно кого́, чого́, о́біч ко́го, чо́го, про́ти, супроти́ чо́го. [Істо́рія так зва́ної дре́вньої ру́ської слове́сности о́біч наро́ду украї́нського – те са́ме, що о́біч наро́ду по́льського – істо́рія слове́сности лати́но-по́льської (Куліш)].
• В -нии меня, по -нию ко мне – відно́сно ме́не, щодо ме́не, (в сравнении со мной) про́ти, супроти́ ме́не.
• В этом -нии – з цього́ по́гляду.
• Во всех -ниях – з ко́жного по́гляду, всіма́ сторона́ми, круго́м. [Сла́вне було́ Запорі́жжя всіма́ сторона́ми. Таки́х Катери́н на сві́ті ти́сячі, і ні одна́ круго́м на не́ї не похо́жа (Куліш). Круго́м путя́ща люди́на];
2) геометр., арифм. – відно́шення;
3) канцел. – завідо́млення, лист. [Завідо́млення з дня 20-го кві́тня 1924 р. під число́м 123];
4) хим. -ние весовое – вагове́ відно́шення.
Побо́чный –
1) (боковой) узбі́чний, побі́чний, бічни́й, бокови́й.
• -ные сёла – узбі́чні (побі́чні) се́ла. [Комо́нник по узбі́чних се́лах наї́здами поживля́вся (Куліш)]:
2) (сторонний, не идущий к делу) – сторо́нній, побі́чний, забі́чний.
• -ное обстоятельство – сторо́ння річ. [Приплу́талась сюди́ ще одна́ сторо́ння річ].
• -ная линия родства – бічна́ лі́нія родства́.
• -ный родственник – бічни́й ро́дич, рода́к.
• -ный сын, -ная дочь – бокови́й син, бокова́ дочка́, см. Незаконноро́жденный, -ая.
Посторо́нний – сторо́нній, сторо́нський, чужи́й. [То був яки́йсь сторо́нський па́рубок (Франко)].
• -ннее лицо – сторо́ння осо́ба, чужа́ люди́на.
• -нним вход воспрещается – сторо́ннім захо́дити не ві́льно (заборо́нено).
При́шлый – захо́жий, за́йшлий, (чужой) сторо́нній; нахо́жий, нахожа́лий. [Я тут не за́йшла люди́на, як ви (Неч.-Лев.)].
• -лый элемент – за́йшлий елеме́нт, нахо́жі, нахожа́лі лю́ди, (презр.) за́йди.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Отношение – (к чему) ставлення, стосунок, (между людьми, государствами и т.д.) відносини, (сношения) зносини, (о личных) стосунки, (причастность) причетність, (матем.) відношення; (канцелярское) лист, завідомлення:
• благожелательное отношение к кому, к чему – ласка, прихильність (прихилля) до кого, до чого;
• близкие отношения – близькі́ відно́сини (стосу́нки);
• быть в дружеских отношениях – дружи́ти, (о женщ. ещё) подругува́ти;
• в приятельских – приятелюва́ти, товаришува́ти, товариши́ти, товари́ство води́ти;
• быть в любовных отношениях – коха́тися, люби́тися з ким;
• быть во враждебных отношениях – ворогува́ти;
• быть в фамильярных отношениях – панібрата́тися;
• в хороших, миролюбивых – у до́брій (з)ла́годі, у до́брості жи́ти з ким, горну́тися до ко́го;
• быть в хороших отношениях с кем – мати добрі взаємини (стосунки) з ким; (иногда) у добрі (у добрості) жити з ким;
• в близких, интимных отношениях быть, находиться с кем – у близьких, інтимних взаєминах (стосунках) бути з ким; кохатися (любитися) з ким;
• в других отношениях – щодо иншого, з иншого погляду;
• взаимные отношения – взаємні відносини; стосунки; взаємовідно́сини, взаємини;
• внимательное, почтительное отношение к кому – шано́ба, пошані́вок до ко́го;
• во всех отношениях – з усякого (з кожного) погляду, круго́м, з усіх поглядів; усім; кругом; всіма́ сторона́ми; у всьому (в усьому);
• во многих отношениях – багато в чому (багато де в чому); багатьма сторонами, з багатьох поглядів;
• в отношении кого, чего – щодо (стосовно) кого, чого; що стосується кого-чого; (в сравнении с кем, чем) проти кого, чого;
• в отношении количественном, качественном – з боку кількісного, якісного;
• в процентном отношении – відсотково;
• враждебные отношения – ворогува́ння, ворожнеча;
• вступить в дружеские, приятельские, товарищеские отношения – заприятелюва́ти, затоваришува́ти, потоваришува́ти, потовариши́ти, заприязни́тися, (о женщинах ещё) заподругува́ти;
• вступить в любовные отношения – зазна́тися;
• вступить в фамильярные отношения – запанібрата́тися;
• в этом отношении – щодо цього, з цього погляду; цією стороною;
• высказывать свое отношение к чему-либо – висловлювати свій погляд на що (своє ставлення до чого), дава́ти свій суд над чим;
• в этом отношении он… – щодо цього він…; з цього погляду він…; цим він…; цією стороною він…;
• завязывать отношения – захо́дити в стосу́нки;
• иметь отношение к чему – стосуватися чого, ма́ти до чине́ння з чим, до чо́го, ма́ти щось до ко́го, ма́ти прито́ку до чо́го;
• имеющий отношение к кому-чему – стосовний чого, який (що) стосується кого-чого;
• любовные отношения – лю́бощі, любовні стосунки;
• международные отношения – міжнародні відносини;
• между этими событиями нет никакого отношения – між ци́ми поді́ями нема́ нія́кої зале́жности;
• мирные отношения – мирні стосунки (відносини, взаємини), сумир (згода, злагода);
• на ваше отношение имею честь уведомить – на вашого листа маю за честь повідомити;
• небрежное отношение к – недбале ставлення до;
не имеющий отношения к делу – сторо́нній, неприче́тний;
• непочтительное отношение – неповага, зневага до кого; непошана;
• нерадивое отношение – занедба́ння кого́, чого́;
• несправедливое отношение – кривда кому, кри́вдження кого́;
• ни в каком отношении – аж ніяк не;
• никакого отношения не иметь – анінайменшого стосунку не мати; нія́кого дочине́ння (нія́кої прито́ки) не мати;
• ответное отношение – відпис;
• отношения между событиями, явлениями и т. п. – залежність між подіями, явищами тощо;
• отношения мирные, миролюбивые – зла́года (лагода), мирні відносини (стосунки);
• отношения приятельские – при́язнь, приятелюва́ння, товаришува́ння; (о женщинах ещё) подругува́ння;
• по отношению к кому, чему – щодо кого, чого; супроти кого, чого;
• почтительное отношение – шаноба до кого;
• при надлежащем отношении к делу… – при належному ставленні до діла (до справи)…; належно ставлячись до діла…; коли належно ставитися до справи…;
• при хорошем отношении – за добрих відносин (взаємин); гарно ставлячись; коли гаразд ставитися;
• производственные отношения – виробничі відносини;
• процентное отношение – відсоткове відношення;
• разорвать дружеские отношения – розбрата́тися, розрізни́тися;
• разрыв мирных (дружественных) отношений – розрив мирних (дружніх) стосунків; розмир;
• стать к кому в отношения враждебные, дружеские и т. п. – ста́ти на воро́жу, на при́ятельську стопу́;
• это не имеет отношения к делу – це не стосується справи;
• это очень полезно в том отношении, что… – це дуже корисно тим, що…; це дуже корисно з того погляду, що…
[Са́ме в таки́х відно́синах стоя́ла коли́сь хоч до че́хів літерату́ра й мо́ва німе́цька (Б.Грінченко). Як-же ми́слиш ти з на́ми бу́ти? У яки́х стосу́нках? (П.Куліш). Одко́ли зазна́вся з нею мій Я́ків, – ні до́ чого став па́рубок (М.Вовчок). Турчин піднявся, стався розмир; почали викликати козацтво (Сл. Гр.). Вона того Кабицю ще в Самарі перед розмиром полюбила (Сл. Гр.). Коцюби́нський мав до чине́ння з бу́рсою, семіна́рією та прива́тними ле́кціями (С.Єфремов). Літопи́сець про́сто запи́сує, коли́ що ді́ялось не оці́нюючи поді́й, не даючи́ свого́ су́ду над ни́ми (С.Єфремов). За три тижні, відколи вони познайомились, їхні відносини установились на певному ступені, немов заклякли, так хороше почавшись, і юнак почував цілковиту неспроможність їх на дальший поступ зрушити (В.Підмогильний). Тож з усіх поглядів гарне було свято проводжання в порту, де всі, хто зібрався, мали спільну турботу про тих, що відпливали (О.Пономарів, перекл. К.Асимакопулоса). Та Левін був закоханий, і через те йому здавалося, що Кіті була така досконалість з усякого погляду, така істота найвища за все земне, а він така земна низька істота, що не могло бути й думки про те, щоб інші й вона сама визнали його гідним її (А.Хуторян, перекл. Л.Толстого). Наші стосунки ні в чому не мали ані майбутнього, ані великих надій, і нам обом це було відомо (В.Шовкун, перекл. К.Р.Сафона). Якийсь гімназист за мармуровим столиком каже своїй подобі протилежної статі, що тепер, очевидно, час їхньому знайомству, їхньому першому поверховому контакту перерости в щось інше, гімназистка називає це все ще товаришуванням, що видається гімназистові незрозумілою стриманістю (О.Курилас, перекл. Е.Єлінек). Будувати правильно стосунки найважче з жінками і ницими людьми. Якщо наблизиш їх до себе — вони стають розв’язними, якщо віддалиш від себе — зненавидять (Конфуцій). Якщо не можеш змінити ситуацію — зміни своє ставлення до неї (С.Є.Лєц)]. Обговорення статті
Чуждый –
1) (уст. чужой) чужий;
2) (кому, чему, для кого, для чего) чужий кому, чому, для кого, для чого; (посторонний) сторонній для кого, для чого;
3) (свободный) вільний від чого;
• он чужд этому делу – він далекий від (непричетний до) цього (цієї справи);
• мне это чуждо – я далекий від цього;
• чуждые элементы – чужі (сторонні) елементи;
• чуждый зависти – вільний від заздрощів;
• чуждый интриг – далекий від інтриг; непричетний до інтриг;
• чуждый народу – чужий для народу. Обговорення статті
Чужеродный – чужорідний, сторонній. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ОТХО́ЖИЙ (промисел) сторо́нній;
отхожее ме́сто відхідни́к, галиц. вихо́док, /в бараку/ лятри́на.
ПОБО́ЧНЫЙ ще сторо́нній.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Побочный –
1) побі́чний, -а, -е; (сторонний) сторо́нній, -я, -є.
Посторонний – сторо́нній, -я, -є.
Сторонний –
1) сторо́нній, -я, -є, чужи́й, -а́, -е́;
2) (боковой) бокови́й.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Относиться – відноситися; (относиться куда, к чему) – стосуватися; (к кому) – ставитися до кого. Относящийся к чему – належний до чого; що стосується до чого. Относящийся к делу – належний до справи. Не относящийся к делу – сторонній. Это (ко мне) не относится – це (до мене) не стосується. Относиться хорошо – ставитись добре. Относиться к кому, к чему с уважением – шанувати кого, що; ставитися з пошаною (повагою) до кого. Относиться пренебрежительно – нехтувати кого, що. Относиться легкомысленно – легковажити що. Относиться хладнокровно – ставитися спокійно до чого; холодним оком дивитися на що. Относиться несправедливо к кому – кривдити кого. Относиться враждебно к кому – ворогувати на кого, проти кого; вороже ставитися до кого. Враждебно относящийся к кому – ворожий до кого. К вам относятся как к людям – вас за людей мають. Это к вам не относится – це до вас не стосується.
Посторонний – сторонній. Посторонние заработки, доходы – сторонні заробітки, прибутки. Посторонним лицам вход воспрещается – стороннім (особам) входити заборонено.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Внешний – зо́внішній;
• в., наружный – надві́рній;
• в., посторонний – сторо́нній;
• в. вид – зве́рхній ви́гляд (-ду).
Побочный – побі́чний;
• п. (посторонний) – сторо́нній.
Посторонний – сторо́нній.
Процесс – проце́с (-су);
• п. адиабатичный – п. адіябати́чний;
• п. амальгамационный – п. амальгамаці́йний;
• п. восстановительный – п. відновни́й;
• п. гнилостный – п. гни́льний;
• п. окислительный – п. оки́сл[н]ювальний;
• п. основной – п. основни́й;
• п. побочный – п. сторо́нній;
• п. рабочий – п. робо́чий;
• п. рудный – п. ру́дний;
• п. спелый, техн. – п. сти́глий;
• п. сырой – п. сирови́й;
• п. формовочный – п. формівни́й;
• п. электрохимический – п. електрохемі́чний.
Сторонний – побі́чний, сторо́нній.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

иноро́дный сторо́нній, чужорі́дний
посторо́нний сторо́нній, іноро́дний

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Сторо́нній, -нього – посторонний, чужой.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Побочный (о заработке) – сторо́нній, побі́чний.
Посторонний (о заработке) – сторо́нній; -ним вход воспрещается – сторо́ннім захо́дити не ві́льно (заборо́нено).

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

сторо́нній, -ня, -нє

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Сторо́нній, -я, -є. Посторонній, чужой. Стороннії люде. Шевч.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Отхо́жій = дале́кий, сторо́ннїй, осо́бий. Отхо́жее мѣ́сто = д. Отхо́дъ 3.
Побо́чный = 1. побі́чний, бокови́й, сторо́ннїй. 2. підбі́чний, прижи́тний, д. Незаконноро́жденный. — Побо́чная жена́ = підбі́чниця.
Посторо́нній = сторо́нній, чужи́й; д. Побо́чный 1.
Сторо́нній = сторо́нній, бокови́й.
Чужо́й = чужи́й; сторо́ннїй. — Чужий хлївець не плодить овець. н. пр. — Чужими крилами не лїтай. н. пр. — Чужіє лю́ди = чужи́на, чужа(е)ни́ця, чужі́ лю́ди, чужи́нці.