Знайдено 36 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
Иноро́дный –
1) см. Иноплеменный; 2) сторо́нній. • -ное тело – сторо́ннє ті́ло. |
Многосторо́нний –
1) багатосторо́нни[і]й, багатобо́кий, багатобі́чний; (разносторонний) різносторо́нній, різнобі́чний; см. ещё Многообра́зный. • -ний талант – багато[різно]сторо́нній, різнобі́чний тала́нт; 2) геом. – багатобі́чний. |
Неотнося́щийся к делу – сторо́нній, ненале́жний, нестосо́вний, що не нале́жить, що не стосу́ється до спра́ви, чужи́й спра́ві, (гал.) недоти́чний. |
Неприто́мный – непрису́тній, відсу́тній, (непричастный) неприче́тний, (посторонний) сторо́нній. |
Относи́ться, отнести́сь –
1) відно́ситися, відне́стися; 2) матем. – стосува́тися, бу́ти супроти́. [Два стосу́ється до чотирьо́х, як три до шістьо́х; или два супроти́ чотирьо́х те са́ме, що три супроти́ шістьо́х]; 3) см. Обраща́ться к кому; 4) -ся куда (подлежать чьему ведению, компетенции) – стосува́тися до ко́го, до чо́го, нале́жатися до ко́го, до чо́го. [Такі́ пита́ння стосу́ються до археоло́гії. Ця спра́ва нале́житься до вас]. • Это ко мне не -сится – це до ме́не не стосу́ється (не нале́житься). • Не к тебе -сится – не до те́бе річ, (шутл.) не твоє́ ме́леться, не до те́бе п’ють. • Относя́щийся к чему – нале́жний до чо́го. • Неотнося́щийся к делу – сторо́нній. [Тре́ба спини́тись тут ще на одні́й ні́би сторо́нній дета́лі (Єфр.)]. • Село -сится к такой-то волости – село́ тя́гне, нале́жить до тако́ї во́лости. [Село́ Токарі́ тя́гне до Бешки́нської во́лости]; 5) к кому, чему – ста́витися, поста́витися до ко́го, до чо́го; прийма́ти, прийня́ти що; (редко) по́стать узя́ти до чо́го. [До ме́не ста́вляться як до рі́дного. Як поста́вилася до тіє́ї зві́стки? По́стать воро́жу до святкува́ння взяла́ найви́ща вла́да (О. Пчілка)]. • -ся к чему с уважением – шанува́ти, пошанува́ти кого́, ста́витися, поста́витися з поша́ною (з пова́гою) до ко́го. • -ся пренебрежительно, отрицательно – не́хтувати кого́, що, помі́тувати ким, чим. • -ся легкомысленно – легкова́жити, злегкова́жити що. [Спра́ви ціє́ї не злегкова́жено]. • -ся хладнокровно, спокойно – ста́витися спокі́йно до чо́го, холо́дним о́ком диви́тися, погляда́ти на що. [Холодні́шим о́ком погляда́є чита́чка на «Тара́сову ніч» (Грінч.)]. • -ся несправедливо к кому – кри́вдити кого́; (свысока) згори́ позира́ти; (враждебно) ворогува́ти на ко́го, проти ко́го, става́ти во́рожо проти ко́го, чо́го, о́ко на ко́го ма́ти, проти ко́го зуб ма́ти. [Во́рожо стаю́ть проти прав украї́нської мо́ви (О. Пчілка)]. • -ся с любовью, заботливо – жа́лувати кого́. [Ба́тько жа́лував нас обо́х рі́вно: і бра́та, і мене́ (М. Вовч.)]; (добродушно) до́бре се́рце ма́ти до ко́го; (с отчуждённостью) чужи́м о́ком позира́ти на ко́го. • К вам -сятся, как к людям – вас за люде́й ма́ють. • -ся каким-л. образом к делу – бра́ти спра́ву як. [А́втор бере́ спра́ву зана́дто серйо́зно (Єфр.)]. |
Отноше́ние –
1) – к кому, чему – відно́сини, стосу́нок (-нку), відно́шення, ста́влення до ко́го, до чо́го. [Са́ме в таки́х відно́синах стоя́ла коли́сь хоч до че́хів літерату́ра й мо́ва німе́цька (Грінч.). Як-же ми́слиш ти з на́ми бу́ти? У яки́х стосу́нках? (Куліш)]. • Доброе, благожелательное -ние к кому – ла́ска, прихи́льність, прихи́лля до ко́го. [Пани́ ла́скою навкруги́ се́бе люде́й купи́ли (Куліш). Не ті́льки дозволя́ли йому́ люби́ти їх, але й сами́ плати́ли прихи́ллям (Крим.)]. • Внимательное, почтительное -ние к кому – шано́ба, пошані́вок (-вку) до ко́го. • Непочтительное -ние – непошанува́ння, знева́га, непова́га до ко́го. • Несправедливое -ние – кри́вдження кого́, кри́вда кому́. • Нерадивое -ние – занедба́ння кого́, чого́. • Иметь -ние к чему – стосува́тися до чо́го, ма́ти до чине́ння з чим, до чо́го, ма́ти щось до ко́го, ма́ти прито́ку (відно́сини, відно́шення) до чо́го. [Тре́ба, щоб усі́ думки́ стосува́лися до те́ми (Єфр.). Коцюби́нський мав до чине́ння з бу́рсою, семіна́рією та прива́тними ле́кціями (Єфр.)]. • Никакого -ния к этому делу не имею – нія́кого дочине́ння (нія́кої прито́ки) до цьо́го ді́ла не ма́ю. • Взаимные -ния – взає́мні відно́сини, стосу́нки, взаємовідно́сини, взає́мини. [Оце́ все з ко́жним днем заго́стрювало їх взає́мини (Ор. Левиц.). Взаємовідно́сини нала́годились]. • -ния приятельские – при́язнь, приятелюва́ння, товаришува́ння; (о женщинах ещё) подругува́ння. • -ния мирные, миролюбивые – (з)ла́года; (враждебные) ворогува́ння, ворожне́ча; (любовные) лю́бощі; (близкие) близькі́ відно́сини (стосу́нки). • Иметь с кем-л. -ния – захо́дити собі́ з ким. • Завязывать -ния – захо́дити в стосу́нки з ким. • Вступить в дружеские -ния – заприязни́тися, (о женщинах ещё) заподругува́ти. • Вступить в приятельские, товарищеские -ния – заприятелюва́ти, затоваришува́ти, потоваришува́ти, потовариши́ти; в фамильярные – запанібрата́тися; в любовные – зазна́тися. [Одко́ли зазна́вся з нею мій Я́ків, – ні до́ чого став па́рубок (М. Вовч.). Із и́ншою зазнава́вся, мене́ відцура́вся]. • Быть в дружеских -ниях – дружи́ти, (о женщ. ещё) подругува́ти; в приятельских – приятелюва́ти, товаришува́ти, товариши́ти, товари́ство води́ти; в фамильярных – панібрата́тися; во враждебных – ворогува́ти; в хороших, миролюбивых – у до́брій (з)ла́годі, у до́брості жи́ти з ким, горну́тися до ко́го; в любовных – коха́тися, люби́тися з ким. • Стать в -ния отца и сына – поба́тька́тися. [Вони́ поба́тькались собі́ Петро́ та Семе́н: Петро́ сказа́в, що бу́де Семе́нові за си́на, то й послу́ха як ба́тька]. • Стать к кому в -ния враждебные, дружеские и т. п. – ста́ти на воро́жу, на при́ятельську стопу́. [Одра́зу-ж ста́ли, що-до не́ї, на воро́жу стопу́]. • Разорвать дружеские -ния – розбрата́тися, розрізни́тися. • Не имеющий -ния к делу – сторо́нній, неприче́тний. • Высказывать свое -ние к чему – висло́влювати свій по́гляд на що, дава́ти свій суд над чим. [Літопи́сець про́сто запи́сує, коли́ що ді́ялось не оці́нюючи поді́й, не даючи́ свого́ су́ду над ни́ми (Єфр.)]. • Между этими событиями нет никакого -ния – між ци́ми поді́ями нема́ нія́кої зале́жности. • В -нии кого, чего, по -нию к кому, чему – що-до ко́го, що-до чо́го, відно́сно кого́, чого́, о́біч ко́го, чо́го, про́ти, супроти́ чо́го. [Істо́рія так зва́ної дре́вньої ру́ської слове́сности о́біч наро́ду украї́нського – те са́ме, що о́біч наро́ду по́льського – істо́рія слове́сности лати́но-по́льської (Куліш)]. • В -нии меня, по -нию ко мне – відно́сно ме́не, щодо ме́не, (в сравнении со мной) про́ти, супроти́ ме́не. • В этом -нии – з цього́ по́гляду. • Во всех -ниях – з ко́жного по́гляду, всіма́ сторона́ми, круго́м. [Сла́вне було́ Запорі́жжя всіма́ сторона́ми. Таки́х Катери́н на сві́ті ти́сячі, і ні одна́ круго́м на не́ї не похо́жа (Куліш). Круго́м путя́ща люди́на]; 2) геометр., арифм. – відно́шення; 3) канцел. – завідо́млення, лист. [Завідо́млення з дня 20-го кві́тня 1924 р. під число́м 123]; 4) хим. -ние весовое – вагове́ відно́шення. |
Побо́чный –
1) (боковой) узбі́чний, побі́чний, бічни́й, бокови́й. • -ные сёла – узбі́чні (побі́чні) се́ла. [Комо́нник по узбі́чних се́лах наї́здами поживля́вся (Куліш)]: 2) (сторонний, не идущий к делу) – сторо́нній, побі́чний, забі́чний. • -ное обстоятельство – сторо́ння річ. [Приплу́талась сюди́ ще одна́ сторо́ння річ]. • -ная линия родства – бічна́ лі́нія родства́. • -ный родственник – бічни́й ро́дич, рода́к. • -ный сын, -ная дочь – бокови́й син, бокова́ дочка́, см. Незаконноро́жденный, -ая. |
Посторо́нний – сторо́нній, сторо́нський, чужи́й. [То був яки́йсь сторо́нський па́рубок (Франко)]. • -ннее лицо – сторо́ння осо́ба, чужа́ люди́на. • -нним вход воспрещается – сторо́ннім захо́дити не ві́льно (заборо́нено). |
При́шлый – захо́жий, за́йшлий, (чужой) сторо́нній; нахо́жий, нахожа́лий. [Я тут не за́йшла люди́на, як ви (Неч.-Лев.)]. • -лый элемент – за́йшлий елеме́нт, нахо́жі, нахожа́лі лю́ди, (презр.) за́йди. |
Російсько-український народний сучасний словник 2009–
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка)
ОТХО́ЖИЙ (промисел) сторо́нній; отхожее ме́сто відхідни́к, галиц. вихо́док, /в бараку/ лятри́на. |
ПОБО́ЧНЫЙ ще сторо́нній. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов)
Побочный –
1) побі́чний, -а, -е; (сторонний) сторо́нній, -я, -є. |
Посторонний – сторо́нній, -я, -є. |
Сторонний –
1) сторо́нній, -я, -є, чужи́й, -а́, -е́; 2) (боковой) бокови́й. |
Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник)
Относиться – відноситися; (относиться куда, к чему) – стосуватися; (к кому) – ставитися до кого. Относящийся к чему – належний до чого; що стосується до чого. Относящийся к делу – належний до справи. Не относящийся к делу – сторонній. Это (ко мне) не относится – це (до мене) не стосується. Относиться хорошо – ставитись добре. Относиться к кому, к чему с уважением – шанувати кого, що; ставитися з пошаною (повагою) до кого. Относиться пренебрежительно – нехтувати кого, що. Относиться легкомысленно – легковажити що. Относиться хладнокровно – ставитися спокійно до чого; холодним оком дивитися на що. Относиться несправедливо к кому – кривдити кого. Относиться враждебно к кому – ворогувати на кого, проти кого; вороже ставитися до кого. Враждебно относящийся к кому – ворожий до кого. К вам относятся как к людям – вас за людей мають. Это к вам не относится – це до вас не стосується. |
Посторонний – сторонній. Посторонние заработки, доходы – сторонні заробітки, прибутки. Посторонним лицам вход воспрещается – стороннім (особам) входити заборонено. |
Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський)
Внешний – зо́внішній; • в., наружный – надві́рній; • в., посторонний – сторо́нній; • в. вид – зве́рхній ви́гляд (-ду). |
Побочный – побі́чний; • п. (посторонний) – сторо́нній. |
Посторонний – сторо́нній. |
Процесс – проце́с (-су); • п. адиабатичный – п. адіябати́чний; • п. амальгамационный – п. амальгамаці́йний; • п. восстановительный – п. відновни́й; • п. гнилостный – п. гни́льний; • п. окислительный – п. оки́сл[н]ювальний; • п. основной – п. основни́й; • п. побочный – п. сторо́нній; • п. рабочий – п. робо́чий; • п. рудный – п. ру́дний; • п. спелый, техн. – п. сти́глий; • п. сырой – п. сирови́й; • п. формовочный – п. формівни́й; • п. электрохимический – п. електрохемі́чний. |
Сторонний – побі́чний, сторо́нній. |
Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш)
иноро́дный сторо́нній, чужорі́дний |
посторо́нний сторо́нній, іноро́дний |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський)
Сторо́нній, -нього – посторонний, чужой. |
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич)
Побочный (о заработке) – сторо́нній, побі́чний. |
Посторонний (о заработке) – сторо́нній; -ним вход воспрещается – сторо́ннім захо́дити не ві́льно (заборо́нено). |
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич)
сторо́нній, -ня, -нє |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
Сторо́нній, -я, -є. Посторонній, чужой. Стороннії люде. Шевч. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
Отхо́жій = дале́кий, сторо́ннїй, осо́бий. Отхо́жее мѣ́сто = д. Отхо́дъ 3. |
Побо́чный = 1. побі́чний, бокови́й, сторо́ннїй. 2. підбі́чний, прижи́тний, д. Незаконноро́жденный. — Побо́чная жена́ = підбі́чниця. |
Посторо́нній = сторо́нній, чужи́й; д. Побо́чный 1. |
Сторо́нній = сторо́нній, бокови́й. |
Чужо́й = чужи́й; сторо́ннїй. — Чужий хлївець не плодить овець. н. пр. — Чужими крилами не лїтай. н. пр. — Чужіє лю́ди = чужи́на, чужа(е)ни́ця, чужі́ лю́ди, чужи́нці. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)