Знайдено забагато відповідників, результат було обмежено 150-ма статтями
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Аристокра́т – аристокра́т, вели́кий пан, вельмо́жний пан, ду́ка. |
Ба́рин (мн. ба́ры и ба́ре) – пан; (мелкий) пано́к, пі́дпанок, полу́панок, недо́панок; (большой) паню́га, пан на всю́ гу́бу. • Жить ба́рином – па́ном жи́ти, по-па́нському жи́ти, пані́ти (-і́ю, -єш). • Делаться, сделаться ба́рином, ба́рыней – пані́ти, сов. спані́ти, попані́ти, пома́затися па́ном. • Ба́ре – пани́, па́нство, панва́, пано́та. |
Ба́тька –
1) ба́тько, та́то; 2) ба́тюшка, піп (р. попа́), пан-оте́ць. |
Владе́тель –
1) см. Владе́лец; 2) (державный владетель, государь) воло́дар (р. -ря́), влада́р (р. -ря́), держа́вець (р. -вця), госпо́дар (р. -ря), пан. |
Владе́ть –
1) (иметь в собственности, во владении, обладать) володі́ти, владі́ти, влада́ти ким, чим, обла́дувати ким, чим и що; держа́ти, посіда́ти що, ма́ти в свої́й руці́ що. [Володі́ти земле́ю, має́тком. З ді́да-пра́діда вони́ ту́ю зе́млю держа́ть. Ви́явити все бага́тство ду́ха, що посіда́є украї́нський наро́д (Єфр.)]; 2) (управлять) володі́ти, влада́ти, обла́дувати. [Володі́ти се́рцем і душе́ю. Володі́ти здоро́вою ло́гікою. В сім’ї́ не він, а вона́ всім обладу́є]. • Владе́ть собою – влада́ти собо́ю, керува́ти собо́ю, панува́ти, (сов.) запанува́ти над собо́ю. • Не владе́ющий собой – від се́бе незале́жний, над собою́ не пан; 3) (действовать каким-л. орудием или органом) ору́дувати, воло́дати, влада́ти. [Ору́дуючи ціє́ю поту́жною збро́єю – смі́хом… (Єфр.). Ору́дувати мо́вою, перо́м. Не воло́даю а ні рука́ми, а ні нога́ми. Не воло́даю па́льцем]. |
Временщи́к, -щица – тимчасо́вець, -виця, скоропа́дько, скоропа́да (общ. р.), пан (па́ні) на годи́ну, а также – (па́нський, царськи́й) сподо́банець, -нка, фавори́т, -тка. |
Господи́н –
1) (владыка над подвластными) госпо́дар (р. -ря), пан, воло́да́р (р. -ря́), вла́дар, зве́рхник. • Господи́н и слуга – госпо́дар і челя́дник. • Г-да и крепостные – пани́ і підда́ні. • Г-дин царства, г. над рабами – вла́дар (воло́да́р) ца́рства, вла́дар рабі́в, пан над раба́ми. • Господи́н (начальник) и подчиненные – зве́рхник і підле́глі. • Палата госпо́д – пала́та пані́в; 2) (человек независимый, распоряжающийся где-л.) госпо́дар (р. -ря), пан. [Сам собі́ пан. Чому́ не ти госпо́дар у пала́тах? (Крим.)]. • Они тут господа́ – вони́ тут пану́ють. • Он -ди́н положения – він пан стано́вища, його́ верх, його́ во́ля й си́ла; 3) господа́, т.-е. баре, помещики – пани́; соб. – па́нство; иронич. – пано́та, панва́. [Па́нство при столі́ сіда́є (Франко). Наї́хало панви́]; 4) (вежливо, вм. «человек», «суб’ект») добро́дій, пан. [Прийшо́в яки́йсь добро́дій в офіце́рській фо́рмі (Крим.). Пан профе́сор (учи́тель). Добро́дій К. написа́в по́вість. Це па́на пи́саря ді́ло (М. В.)]. • При обращении (сударь): па́не! (ум. па́ночку!) добро́дію! [Скажі́ть, добро́дію, де у вас рі́чка?]. • Господа́ (обращение) – пано́ве! доброді́йство! пано́ве-доброді́йство (милостивые государи), пано́ве-грома́до! товари́ство, шано́вне товари́ство, [Лю́бе доброді́йство-земляки́! се оста́ння річ моя́ (Кул.)]; (фамильяр.) пани́-брати́ (Шевч.). |
Гость – гість (р. го́стя), ум. – го́сте[о]нько, го́стик. [При́йде твій миле́нький, – бу́де в те́бе гість (Мет.)]. • Го́сти – гости́на, го́сті. [Завіта́ла до ха́ти пі́зно гости́на (Васильч.)]. • В го́сти – у гости́ну, ум. в гости́ночку, у гостя́. • В гостя́х – у гости́ні, в гостя́х. • Из госте́й – з гости́ни. • Будь го́стем, будь дорогим го́стем – розгости́ся (от розгости́тися). [Рі́дна ха́та, чим ма́є, прийма́є. Розгости́ся, ба́тьку (Грінч.)]. • Пойти посидеть в го́сти – піти́ на посиде́ньки до ко́го (в гости́ну), піти́ на бе́сіду, загости́ти, пригости́ти до ко́го, завіта́ти до ко́го. • Компания г-е́й – бе́сіда. • Засидеться в -ях – загостюва́ти. • Приём -е́й – гости́на, віта́ння. • Сидеть, посидеть в -я́х – гуля́ти, погуля́ти (в гости́ні). [Погуля́йте ще тро́хи в нас]. • Принимать обязательных госте́й (священника и т. д.) – відбува́ти госте́й (пан-отця́). |
Госуда́рь –
1) воло́да́р (р. -ря́), держа́вець, госпо́да́р (р. -ря), сокращ. спода́р, пан; (неточно) цар, ці́сар (гал.). [Держа́вці не мо́жуть се́рця слу́хатись свого́ (Грінч.). За Неро́на-спо́даря (Шевч.)]. • Самодержавный -да́рь – самовла́дник (гал.); 2) (обращение) пан, добро́дій. • Милостивый госуда́рь – па́не, па́не-добро́дію, шано́вний (ве́льми шано́вний, високопова́жний) добро́дію; (иронич.) мосьпа́не. • Милостивые -да́ри – шано́вні пано́ве, добро́дійство, пано́ве-грома́да. Срвн. Господи́н. |
Дворяни́н – дворяни́н, пан, шля́хтич. |
Изволя́ть, изво́лить – бу́ти ласка́вим, зволя́ти, зво́ли́ти; см. Соизволя́ть. [Ох, во́вче бра́тіку, зволь-же нам хоч пі́сню заспіва́ти (Рудч.). На́що бог зво́лив се́рце да́ти (Чуб. V)]. • Почему не -лите сесть? – чому́ не ласка́ві сі́сти? • Чего -лите? – що зволите́ сказа́ти (наказа́ти)? Що ва́ша ла́ска? • Что -лите дать, поблагодарим – що бу́де ва́ша ла́ска да́ти (що бу́дете ласка́ві да́ти), за те подя́куємо. • Барин -лил приказать – пан наказа́ли (мн. ч.), дали́ нака́з. • Барыня -лит почивать – па́ні спочива́ють (мн. ч.). • Вы -лите шутить – ви здоро́ві шутку́єте (жарту́єте). • Как сами -лите знать – як сами́, здоро́ві, зна́єте. • Изво́ль – бу́дь ла́ска, зволи́. • Изво́льте – бу́дь ла́ска, зволі́те, зво́льтеся. [Оди́н пода́сть йому́ вмива́льню срі́бну, а хто злива́льницю, хто утира́льник: «Зволі́те, ва́ша честь, прохолоди́тись» (Куліш)]. • -во́льте получить – будь ла́ска візьмі́ть, зво́льтеся взя́ти. • Изво́ль, я согласен – гара́зд, я зго́джуюсь; хай бу́де так, я зго́джуюсь. • Не -во́льте беспокоиться – про́шу́ вас (будь ла́ска) – не турбу́йтеся. |
Клок, Клочо́к – жмут, жму́то́к (-тка́), ум. жму́тик, жмуто́чок (-то́чка), (волос, шерсти) пе́лех, ко́сом (р. ко́сма), ум. космо́к, (кожи, ткани, бумаги) кла́поть (-птя), ум. кла́птик. [Жмут воло́сся коло лі́вого ву́ха (Свидн.). Жму́ток брудно́го воло́сся (Коцюб.). Ва́та кла́птями лі́зла з пальта́ (М. Лев.). Порва́в папі́р і, хова́ючи кла́птики, ки́нув на ме́не по́гляд по́вний гні́ву (Васильч.)]. • Клок соломы, сена – ві́хоть (-хтя), ум. ві́хтик, ві́хтичок (-чка). • Клок волос на темени выбритой головы – оселе́дець (-дця), ум. оселе́дчик. [Зна́ти запоро́жців було́ по до́вгому оселе́дцю з-під ша́пки (Куліш)]. • Клок волос на остриженной голове над лбом – ла[е]верже́т (м. р.), верже́та (ж. р.). • Клок земли – кла́поть землі, шмат землі́. • Разорвать в -чки – рознести́ на кла́пті, на шматки́. • Волосы висят -чьями – воло́сся ви́сить па́смами. • Вырвать клок бороды – ви́смикнути жмут воло́сся з бороди́. • Или сена клок, или вилы в бок – а чи пан, чи пропа́в; здобу́ти або до́ма не бу́ти (Приказки). • С паршивой овцы хоть шерсти клок – з худо́го кабана́ хоч ви́шкварки. • Шёл -чьями снег – ішо́в лапа́тий сніг. |
Колоко́льный – дзво́нови́й, дзві́[о́]нний. [Дзвонові́ серця́ (Стефаник). Навко́ло дзво́нні зву́ки (Тичина)]. • -ный звон – дзво́ни (-нів), передзві́н (-во́ну). • -ный металл – дзво́нови́й мета́л (-лу). • -ный мастер, см. Колоко́льник. • Он (они) из -ных дворян – це пан (пани́) з-під дзво́нів, духо[і]вни́цького (попі́вського) ро́ду. • -ный изолятор, техн. – острі́шковий ізоля́тор (-ра). |
Котофе́й (кот в сказках) – пан Ко́цький. [Лиси́чка пита́є: «Що ти таке́?» А він ка́же: «Я пан Ко́цький!» (Рудч.)]. |
Купе́ц –
1) купе́ць (-пця́), (торговец) кра́мар (-ря); срвн. Торговец. [І по купця́х, і по пана́х пішла́ про не́ї сла́ва всю́ди (Гліб.). Вони́ з ді́да-пра́діда крамарі́ (Полтавщ.)]. • Первостатейный -пец – першоря́дний купе́ць, (диал.) спинкови́й кра́мар. • Частный -пе́ц – прива́тний кра́мар. • Красный -пе́ц – черво́ний купе́ць (кра́мар). • Крупный -пе́ц – вели́кий кра́мар, (фамил.) крамарю́га; купчи́на. • Мелкий -пе́ц – крамарчу́к, дрібни́й кра́мар. • Слепой -пе́ц на гнилой товар – сліпи́й купе́ць на діря́вий горне́ць (Приказка); 2) (покупатель) покупе́ць, купе́ць (-пця́). [Неси́, бо́же, купця́ на гнили́й крам (Номис)]. • Первого -ца́ не упускай – пе́ршого купця́ не відкида́йся. • Не по -цу́ товар – не по кеше́ні крам; не по зуба́х скори́нка. • Каков -пе́ц, таков и продавец – яки́й пан, таки́й і жупа́н (таки́й і крам) (Приказка). |
Ли́бо, союз – або, чи то; срв. И́ли. • Ли́бо — ли́бо – або́ — або́, чи то — чи (чи то). [В дале́кій доро́зі найду́ або́ до́лю, або́ за Дніпро́м ля́жу голово́ю (Шевч.). Або́ тобі́, або́ мені́ та на сві́ті не жи́ти (Чуб. III). Стари́й помре́ чи то сього́дні, чи вза́втра (Київ)]. • -бо победить, -бо умереть – або́ перемогти́, або́ вме́рти; або́ здобу́ти, або́ вдо́ма не бу́ти. • -бо пан, -бо пропал – або́ пан, або́ пропа́в; хоч пан, хоч пропа́в; чи пан, чи пропа́в; куць ви́грав, куць програ́в (Приказки). • -бо дождь, -бо снег, -бо будет, -бо нет – або́ дощ, або́ сніг, або́ бу́де, або́ ні. • Где-ли́бо – де, десь, де-не́будь, де-бу́дь, аби́-де, (где бы то ни было) бу́длі-де. • Менее, чем где-ли́бо – ме́нше, ніж де-и́нде, ніж бу́длі-де. Как-ли́бо, какой-ли́бо, когда-ли́бо, кто-ли́бо, куда-ли́бо, что-ли́бо, см. Как 4, Како́й 2, Когда́ 3, Кто 3, Куда́ 3, Что. |
Магна́т, -тка – магна́т, -тка, можновла́дець (-дця), -дка, можновла́дник, -ниця, вели́кий пан, вели́ка па́ні, (соб.) магна́тство, магнате́рія. [Якби́ розказа́ть про яко́го-не́будь одного́ магна́та істо́рію-пра́вду, то переляка́ть саме́ пе́кло мо́жна (Шевч.)]. |
Мытьё́ – миття́ (-ття́), (посуды, овощей и т. п.) ба́нення, (кипятком) па́рення, (мочалкой) віхтюва́ння, (щёткой, мочалкой, б. ч. с песком, с золою) шарува́ння; (стиранье белья) пра́ння́, праття́, полоска́ння, (в щёлоке) золі́ння, лу́ження; (умыванье) умива́ння, обмива́ння, змива́ння. [От до ли́ха цього́ миття́! (Борзенщ.). Заробля́є прання́м по пра́льнях (Черкас.). Праття́ в ме́не бага́то, – коли́ я його́ й поперу́? (Червоногр.)]. • Изорваться от -тья́ – зіпра́тися. [Чи́сто соро́чка зіпра́лася – як тене́тка (Мирг.)]. • Вода от -тья – зми́лини (-лин), зми́лки (-лок и -ків), ви́полоски (-ків); см. Обмы́лки. • Тёплая вода для -тья́ – лі́тепло, (головы) ми́тель (-телю). • Не -тьё́м, так катаньем – не ки́єм, то па́лицею. • Наше дело мытьё́-глаженье, а барское бритьё-помаженье – вся́кий своє́ ро́бить, лю́бий па́не мій, – мужи́к з гно́ю жи́то, а пан з жи́та гній (Франко). |
Небольшо́й –
1) (по протяжению, об’ёму) невели́кий, (поменьше) невели́чкий, (малый) мали́й, мале́нький, (мелкий) дрібни́й. [Невели́ка ха́та (Київщ.). Серед невели́чкої місько́ї світли́чки (Грінч.). Яка́ ши́я! а голова́ невели́чка (М. Вовч.). Невели́чкий ще я (Тесл.). Ще нема́ двох мале́ньких коробочо́к (Н.-Лев.). Дрібні́ ре́чі (Київщ.)]; 2) (по числу, по стоимости) невели́кий, невели́чкий. [Хи́тро, му́дро та невели́ким ко́штом (Котл.). Зійшло́ся невели́ке товари́ство (Ґ. Шкур.). Невели́(ч)ка кі́лькість люде́й (Київ). Невели́чка су́ма (Крим.)]; 3) (недолгий) недо́вгий. • Сказать после -шо́го молчания – сказа́ти (мо́вити) після недо́вгого мовча́ння (недо́вгої мо́вча́нки); 4) (незначительный) невели́кий, невели́чкий, мали́й, мале́нький, незначни́й. [Це біда́ невели́ка (Київщ.). Невели́чка (незначна́) розмо́ва (Київ). Хоч він мали́й серед пані́в чолові́к, та вели́кий ро́зум ма́є (Сл. Гр.)]. • -шо́й барин – невели́кий пан. • -ша́я барыня – невели́ка па́ні. • -шо́й голос – невели́(ч)кий го́лос. • -шо́е дело – невели́(ч)ка спра́ва. • -ши́м делом – тро́хи, тро[і]шки, потро́ху. • -шо́й души человек – невели́кої душі́ люди́на. • -шо́й любитель – невели́кий (несильни́й) ама́тор. • -шо́й охотник до чего – не ду́же охо́чий до чо́го, не ду́же ла́сий на що. • -шо́й праздник – невели́(ч)ке свя́то, при́святок (-тка). • -ша́я просьба – невели́чке проха́ння. • -шо́й ум – невели́кий (мали́й, обме́жений) ро́зум. • -шо́е усилие – невели́(ч)ке зуси́лля. • С -ши́м – з чимсь, (с лишним) з ли́шкою, з га́ком; срв. Ли́шнее (С -ним). [Заплати́в три карбо́ванці з чимсь (Київ). Їй два́дцять з чимсь ро́ків (Київ)]. • С -ши́м три года – три ро́ки з чимсь. • Дело за -ши́м стало – спра́ва за мали́м ста́ла. |
Невладе́ющий собой – що не ма́є вла́ди над собо́ю, що не влада́є (не керу́є) собо́ю, несамоопано́ваний, не пан собі́; (сам не свой) несамови́тий. [Люди́на нестри́мана, несамоопано́вана (Крим.). А се́рце ти́хо ше́пче: ти вже собі́ не пан! (Крим.)]. |
Невла́стный –
1) (не имеющий власти над кем, чем) невла́дний, що не ма́є вла́ди (си́ли, во́лі) над ким, над чим, незве́рхній над ким, над чим. • Я -тен над собой – я не пану́ю (не ма́ю вла́ди) над собо́ю, я над собо́ю (собі́) не пан (не воло́дар). • Я -тен в этом – це не в мої́й во́лі, не моя́ на це си́ла (вла́да), це не від ме́не зале́жить; 2) (не имеющий возможности распоряжаться кем, чем) неспромо́жний, незда́тний, нездо́льний (з)роби́ти що. [Неві́льники життя́, нездо́льні да́ти о́дсіч (М. Калин.)]; 3) (не обладающий большой властью) маловла́дний, маломо́жний; 4) (не властительный) невла́дний, невлада́рський, невластели́вий. |
Пан (украинизм) – пан (во множ. ч. особенно в виде обращения: пано́ве). [Непра́вда ва́ша, пано́ве]. • Либо пан, либо пропал – хоч пан, хоч пропа́в; або́ добу́ти, або до́ма не бу́ти; хоч ви́грав, хоч програ́в; куць ви́грав, куць програ́в. |
Парвеню́ – ви́панок (-нка), скоробага́тько, (гал.) доробке́вич, (ирон.) з Іва́на пан. |
Поме́щик – ді́дич, де́ржавець (-вця), пан, (рус.) помі́щик. • Мелкий, мелкопоместный -щик – пано́к (-нка́), полу́панок (-нка). |
Прихо́дский – парафія́льний. • -ская община – парафія́льна грома́да. • -ский совет – парафія́льна ра́да. • -ская церковь – парафія́льна це́рква. • -ский священник – парафія́льний свяще́ник (пан-оте́ць, пан), (гал.) душпа́стир (-ря), па́рох. |
Російсько-український народний сучасний словник 2009– 
Аристократ, аристократка – (греч.) аристократ, аристократка, вельмо́жний пан, вельможна пані, великий (високий) пан, велика (висока) пані, ду́ка, дукиня. [Непевне видумали свято Патриції-аристократи І мудрий кесарів сенат. Вони, бач, кесаря хвалили На всі лади, що аж остило Самим їм дурня вихвалять, То, заразом щоб доконать, Вони на раді й присудили, Щоб просто кесаря назвать Самим Юпітером, та й годі (Т.Шевченко). — Останній бал в княгині зрівняється з балами наших вищих і багатіших варшавських аристократів, — промовила Теодозя, неначе вона й справді гуляла на тих балах (І.Нечуй-Левицький). Трапляється в аристократа Такий момент, коли він спить, Коли життя — суцільна втрата Бажання жить. Коли не радує шампанське І не бентежить дамський сміх, Коли він може не по-панськи Послать усіх (Ю.Позаяк). Дослухавши таку доброзичливу відповідь, Санчо, перейнятий захватом, повернувся до свого пана і передав йому все, що сказала та висока пані; при цьому він немудрою та щирою мовою підняв угору над усяку міру велику її красу, обіхідливість і ґречність. Дон Кіхот збадьорився, осадився в стременах, поправив на собі забороло, підострожив Росинанта і з невимушеною зграбністю рушив цілувати дукині ручки; дукиня ж, поки Дон Кіхот їхав, покликала свого чоловіка дука й розповіла йому про посельство; обоє вони частину першу Дон Кіхотової історії читали й з неї про химороди нашого гідальга знали, тож очікували його з щонайбільшим нетерпінням і бажанням познайомитися, ухваливши потурати усім його вередам, притакувати йому і весь той час, поки у них гостюватиме, трактувати його як мандрованого рицаря, додержуючись усіх церемоній, ними у рицарських романах вичитаних, а читати їх були великі охотники (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Сократ був типом аристократа не в банальному смислі належності до певного класу, а за своїми інтелектуальними ознаками — єдиним, що відповідає цьому поняттю. Філософ був бідним, ходив голодранцем… Як громадянин Сократ поважав закони Афін, однак як філософ вимагав, щоб вони відповідали духові справедливості, й зобов’язував своїх послідовників ретельно стежити за дотриманням цієї вимоги (Ю.Педан, перекл. Індра Монтенелі). Вони знали, що́ для аристократа означає виграш, тож увічливо забезпечили йому перемогу. Минула ціла вічність, поки бочка розлетілася на друзки, і тоді він замовив усім шампанське, щоб відсвяткувати (Т.Андрієвська, перекл. П.Кері). Мешканці ближніх місць нас уникали; аристократичні іноземці гребували нашим знайомством і тримались осібно, як і належить аристократам (Р.Осадчук, перекл. Т.Мана). Справжній аристократ скромний і ніколи не підкреслює, що він аристократ. Він тільки натякає, що решта — бидло]. ![]() |
Быть – бути, існувати, перебувати; (быть чем) бути за кого Для всех лиц един. и множ. ч. наст. врем. обычно употребляется є, єсть. [Хто ми є]. Но сохраняются в укр. яз. иногда еще и старые формы: 2 л. ед. ч. н. вр. (сравнительно часто) – єси. [Добре єси, мій кобзарю (Шевч.)]; редко 2 л. мн. ч. – єсте и 3 мн. ч. – суть. Срв. Существовать, Находиться, Иметься.; • будем бдительны! – будьмо пильні; • будем готовы! – будьмо готові (напоготові)!; • будем здоровы! – будьмо здорові!, будьмо!; • будем знакомы! – будьмо знайомі!, познайомимося! (зазнайомимося!); • будет (вам)! – годі; буде!; доволі!; досить!; • будет и на нашей улице праздник – буде й на нашому тижні свято (Пр.); буде й на нашій вулиці свято (Пр.); і в наше віконце засяє (засвітить, загляне) сонце (Пр.); колись і на нас сонечко гляне (Пр.); колись і перед нашими ворітьми сонечко зійде (Пр.); діждусь і я тії години, що будуть по шагу дині (Пр.); • будет по-моему, по-твоему… – вийде на моє, на твоє…, буде по-моєму, по-твоєму…; • будет с меня (тебя…) – буде (досить) з мене (тебе); • будет тебе! будет вам! – буде тобі!; буде вам!; знатимеш!; знатимете!; матимешся!; матиметеся!, начувайся!; начувайтеся!; ось постривай лиш! ось постривайте лиш!; • будешь сладок — живым проглотят, будешь горек — проклянут – не будь солодкий, бо розлижуть, не будь гіркий, бо розплюють (Пр.); солодкого проглинуть, гіркого проплюють (Пр.); хто стається медом, того мухи з’їдять (Пр.); будеш солодкий, то тебе проглитнуть (проковтнуть), а будеш гіркий — проклянуть (то виплюнуть) (Пр.); • буду делать, писать, петь… – робитиму, писатиму, співатиму…; • будь добр, будьте добры – будь ласка (будь ласкав), будьте ласкаві, зроби (вчини) ласку, зробіть (вчиніть) ласку, коли (якщо) ласка твоя, ваша, (разг.) спасибі тобі, спасибі вам; • будь здоров, будьте здоровы – бувай здоров, бувайте здорові, бувай, бувайте, (випроводжаючи, у відповідь кажуть іще) іди здоров, ідіть здорові, щасливо; • будь он…, он бы… – якби (коли б) він був, він би; • будьте так любезны – як (якщо, коли) ласка ваша, будь ласка (будьте ласкаві); • будь то… или… – чи то… чи…; хай то… чи…; • будьте уверены – будьте певні, майте певність; • будь что будет, была не была – що буде, те (то) й буде; хай буде, що буде; хай (най) ся діє воля Божа; хай (най) діється (буде), що хоче; або пан, або пропав (Пр.); страхи́ не ляхи́; або здобути, або дома не бути (Пр.); раз козі смерть (Пр.); куць виграв, куць програв (Пр.); де наше не пропадало; • была бы собака, а палка будет – хто схоче собаку (пса) вдарити, той кия найде (Пр.); кому кого у надобі, той того найде у кадовбі (Пр.); що по надобі, то найдеш і в кадобі (Пр.); • была бы шея, а ярмо (хомут) найдётся – аби шия, а ярмо буде (знайдеться) (Пр.); аби шия, а хомут буде (Пр.); аби пшоно — каша буде (Пр.); аби голова, а шолуді будуть (Пр.); аби корито, собаки будуть (Пр.); аби болото, а жаби будуть (Пр.); аби хліб, а зуби будуть (найдуться) (Пр.); аби були побрязкачі, то будуть і послухачі (Пр.); аби побрязкачі, послухачі будуть (Пр.); аби люди, а піп буде (Пр.); на мої руки найду усюди муки (Пр.); • был конь, да изъездился – був кінь, та з’їздився (Пр.); був мед, та гості попили (Пр.); було діло, та полетіло (Пр.); був колись горіх, а тепер свистун (Пр.); був волом, та став козлом (Пр.); був лісничим, а тепер нічим (Пр.); був голосо́к, та по́зички з’їли; перевівся ні на що; перевівся на пси (на руді миші); • было бы о чём жалеть – було б за чим шкодувати (жаліти); • было да сплыло – було та загуло; було та за водою пішло; • был таков – зник; • быть беде – без біди тут не обійдеться, начувайся, начувайтеся, начуваймося лиха; • быть без души от кого – всією душею упадати коло кого, дух за ким ронити, палко любити кого; • быть благорозумным – мати розум; • быть в компании, водить компанию с кем – бути в компанії з ким, тримати спілку з ким, спілкувати з ким; • быть в ладах, не в ладах с кем – бути (жити) з ким у [добрій] злагоді (лагоді, згоді, ладу), добре тривати з ким, бути (жити) не в ладу (не в злагоді, не в лагоді, не в згоді) з ким, не ладнати з ким, незлагода (незгода) з ким, між ким; немає згоди між ким; • быть в новость кому – бути за новину кому; • быть в обиходе – бути в ужитку; • быть во главе – на чолі бути (стояти), перед вести; • быть в обиде на кого – ображатися на кого; • быть в ответе за что – відповідати за що; • быть в сборе – зібратися, бути вкупі; • быть в состоянии, в силах (сделать что) – змагати (змогти, змогтись), здужати (здолати), мати змогу (силу), примогти; бути спроможним (здатним); • быть в ссоре с кем – бути у сварці (у гніву) з ким, посваритися з ким, (образн.) розбити глек із ким; • быть вынужденным – мусити; бути приневоленим; • быть годным к чему – надатися, надаватися до чого; • быть действительным – (офиц.-дел.) мати силу; • быть довольным чем – бути задоволеним із чого; • быть забытым – піти в непам’ять; • быть злым на кого – лихим оком дивитися на кого; важко дихати на кого; • быть известным под названием – бути відомим під назвою; • быть или не быть – бути чи не бути; жити чи не жити; • быть кем, чем (в качестве кого, чего, исполнять функции кого, чего) – бути (правити) за кого, за що (зі значенням професії, стану, перебування) бути ким, чим, (віддається ще й дієсловами на -увати, -ювати, -йти) головувати, секретарювати, вчителювати, кухарити; • быть кому неприятным собеседником – не до мови бути кому; • быть может, может быть – може бути; бува; часом; може; можливо; мабуть; • быть мужем и женой – бути чоловіком і жінкою, бути подружжям, бути в парі (до пари); • быть на виду, на глазах – перед очима бути; • быть напечатанным – вийти друком; • быть на примете – бути на оці; • быть начеку, быть осторожным – матися на бачності; бути наготові (насторожі), пильнувати, бути обережним; • быть на чьей стороне – тримати (держати) чию сторону; • быть не может! – бути не може!; [це] неможливо!; • быть ни при чем – бути ні до чого, не мати нічого спільного з чим; • быть непричастным – бути, лишатися в боці; • быть нужным – бути в знадобі; • быть осведомленным – мати відома; бути поінформованим, обізнаним; • быть полезным кому – у пригоді стати кому; • быть позади всех – пасти задніх; • быть по сему! – хай так буде!; так має бути!; нехай так!; • быть после кого – постати по кому; • быть постоянно в чём (в работе, одежде…) – не вилазити (не виходити) з чого; • быть постоянно (находиться) – завжди (безпереводно, невиводно, постійно) бути, не переводитися; • быть похожим на кого – бути схожим з ким; скидатися на кого; • быть расположенным к кому – бути прихильним до кого; • быть сведущим в чем – знатися на чому; • быть секретарем, учителем и т. п. – секретарювати, учителювати і т. ин.; бути за секретаря і т. ин.; • быть считанным – під рахунком, на обліку бути; • быть тактичным – знатися на речах; • быть угрожающим – погрожувати; • быть чем, в качестве чего (свидетеля, учителя и т.п.) – бути за що (за свідка, за вчителя тощо); • всё может быть – усе може статися, все може бути; • да будет! – хай (най) буде!; • должно быть (вероятно, наверное) – мабуть; певно; мабуть чи не…; повинно (мусить бути); • и был таков – тільки його й бачили; і щез (зник, пропав); • и не было никогда – нема й заводу; • как быть? – що робити? як [його] бути?; що [його] діяти?; що [його] [у світі] робити?; що [його] почати?; • как бы там ни было, как бы то ни было, что бы там ни было – хоч що було (буде); хай там що; хай там як; хоч би що там було; будь-що-будь; • как не быть – як (це, так, то) не бути; • как быть человек – як слід людина; • каков бы ни был – хоч би який був; • какой (где, когда) бы то ни было – будь-який (будь-де, будь-коли); • кто бы ни был – хоч би хто був, хто б не був; • может быть – може; • надо быть (надо полагать, вероятно) – мабуть, може, [десь] певно, либонь, мабуть чи не; десь (десь-то); (зап.) відай; • не будь упрям, а будь прям – не будь упертий, а будь відвертий (Пр.); • не будь я (пусть я не буду) – [не] хай я не буду; • не будь я тогда где… – якби я не був тоді де…; • не было и близко – не було й зроду; • не знает, как ему быть – не знає що йому робити (діяти, чинити), (образн.) не зна, на яку (котру) ступити; • не может быть удовлетворено – не можна задовольнити; • не то будет, не то нет – може, буде, може, й ні (Пр.); або буде, або й ні (Пр.); • не тут то было – та ба, годі; • одно и то же будет – на одне (на те саме) вийде; • он должно быть ходил туда – він мабуть чи не ходив туди; • пока ещё что будет – поки там ще до чого дійдеться; • стало быть – отже, значить, виходить, отож; • так и быть – [не]хай [і] так, так тому й бути, гаразд (добре), сількісь, (устар.) іносе; • хотел было, хотела было, хотели было, пошёл было, пошла было, пошли было и т. д. – хотів був (був хотів), хотіла була (була хотіла), хотіли були (були хотіли), пішов був (був пішов), пішла була (була пішла), пішли були (були пішли) тощо; • чему быть, того не миновать – що статися має, то станеться (Пр.); що суджено, то не розгуджено (Пр.); що написано на роду, того не об’їдеш і на льоду (Пр.); що кому написано на роду, то й конем не об’їдеш (Пр.); чи співатиме півень, чи ні, а день буде (Пр.); скачи, бабо, хоч задом, хоч передом, а діла підуть своїм чередом (Пр.); що має утонути, то не увисне (Пр.); що має висіти, то не утоне (Пр.); лихая доля і під землею надибає (Пр.); • чтоб тебя здесь не было! – щоб твій і дух [тут] не пах!, щоб твого й духу [тут] не було; щоб тебе тут не було!; • что будет, то будет – що буде, те (то) й буде; • что с вами было вчера? – що з вами було (трапилося, скоїлося, сталося) вчора? [Я за тобою й дух роню, а ти за мене забуваєш (Б.Грінченко). Коли б змогтись та ще поволоктись (Пр.). Приміг би – в ложці води втопив (Пр.). Не судилось нам, серденько, Бути до пари (А.Кримський). З роботи ніколи не вилазить (Сл. Гр.). Ей! а мій адвокат не знає, на яку ступити передо мною (Л.Мартович). «Іносе! сількісь, як мовляла», — Юноні Юпітер сказав (І.Котляревський). Кімната правила за кабінет (АС). — Ну що ж, Санчо,— промовив Дон Кіхот,— даруй мені на цім слові, але скажу тобі, що дурень єси, та й годі! (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Родину непокоїли його тодішні приятелі; за кращих товаришів Зенонові правили цирульник Жан Меєрс — чоловік удатний для пускання застояної крові чи різьблення чогось із дерева, але заразом підозрюваний у розтині трупів, а також Колас Геель, хвальк й дебошир, із яким отрок не одну годину провів за збиранням коліщаток і шківів, замість присвячувати час молитвам і навчанню (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). Одержавши гроші, переслідувачі кинулися на пошуки. Хоч Фатме та Ягос усього цього не знали, та малися на бачності (О.Пономарів, перекл. К.Асимакопулоса). Фред налив. — Ну, то будьмо ж, Валентине! — Будьмо, Роббі! — Правда ж, чудесне це слово: «Будьмо!» — Найкраще з усіх слів! (М.Дятленко, А.Плюто, перекл. Е.М.Ремарка). — Бути за розумного зовсім не важко: треба уникати труднощів, обходити перешкоди та іншим носа втирати за допомогою словника. Люди ж дурні, як гуси, а нетямущі, як коропи (В.Підмогильний, перекл. Ґі де Мопасана). — Любий, я вагітна. — А ти до лікаря ходила? — А він то тут до чого?] ![]() |
Год – 1) рік, (устар.) год (гід), літо, (обыкнов. во мн. ч. літа); (умен.) річо́к, годо́к, годо́чок; 2) (возраст, годы) вік, літа: • больше года – понад (над) рік; більш (більше) як (ніж) рік; • будущий год – майбутній, прийдешній, наступний рік; • в будущем, в следующем году – на той рік; майбутнього, наступного року; (иногда) нарік; • в год, неделю, месяц (три тысячи платы) – (три тисячі) річна, тижнева, місячна; • в годы революции, войны… – під час революції, війни…; за років революції, війни…; у роки революції, війни…; • високосный год – високосний (переступний) рік; (нар.) Касянів рік; • в молодые годы – за молодих літ (років); [за] молодого віку (иногда у молодому віці, віку); замолоду; у молоді літа (роки); у молодих літах; за молодощів; • в ночь под Новый год – уночі проти Нового року; • в один год – одного року; за один рік; • в один год пройти двухлетний курс – за один рік пройти дворічний курс; • в один год уровень воды может быть выше, в другой — ниже – одного року рівень води може бути вищий, другого [року] – нижчий; • в позапрошлом году – позаторік (поза той рік); позаминулого (передминулого) року; ген того року; • в последние годы – останніми роками; за останніх років (літ); останнім часом; • в прежние годы – за колишніх (давніх, давніших) років (літ); колись; • в продолжение [всего] года – протягом [цілого, усього] року; за (иногда через) (цілий, цілісінький, увесь) рік; цілий (цілісінький, увесь) рік (иногда разг. год); через (цілий) рік; • в прошлом году (минувшем, истёкшем) – торік (уторік, иногда разг. тогід); минулого (того) року; той (минулий) рік; у тому (у тім) році; у минулому (у минулім) році; • время года – пора (відміна) року; • в старые годы – за старих (за давніх) часів (літ, років); у старі часи; у давні літа (роки); • в 16…, 19… году – 16…, 19… року (року 16…, 19…); (иногда) у 16…, 19… році; • в течение нескольких лет – кілька років, протягом кількох років; • в этом, нынешнем году (состоится, предвидится…) – сього (цього) року, сей (цей) рік, (диал.) цьогоріч; (иногда разг. серік, сей год) (відбудеться, буде, передбачається…); • в этом, в нынешнем году 365 дней – у цьому (у цім) році 365 днів; цей рік має 365 днів; • год (два… года) тому назад – [уже] рік (два… роки) тому; буде тому рік (два… роки); за рік (за два… роки) перед цим; (зрідка) перед роком (двома роками); • года два, три, четыре тому назад – років зо два, зо три, з чотири тому; • годами стар – [на літа] старий; старого віку; старолітній; • годом позже, на год позже – на рік пізніше; • год от году; год от года; с каждым годом – рік від року (від року до року); щороку (щорік); з кожним роком (кожного року); рік у рік (иногда разг. год у год); чимрік; • годы проходят, прошли – літа (роки, иногда разг. годи) минають, минули (сходять, зійшли, переходять, перейшли); вік минає, минув (переходить, перейшов); • годы этого уже не позволяют – мій вік (мої роки, мої літа) цього вже не дозволяє (не дозволяють); із літ це мені вийшло; • два раза в год – двічі на рік; • до истечения года – до року (иногда разг. до году); поки мине рік; • до истечения года – до року; • за год перед этим, за год раньше – рік тому; рік перед цим; (зрідка) перед роком; • из года в год – рік у рік (иногда разг. повз рік); із року в рік; щороку (щорік); що не рік; (разг.) год у год; • издание текущего года – сьогорічне видання; видання цього року; • имеющий год от роду – одноліток; • каждые два, три… года – що другого, третього… року; що два, три… роки; • каждый год – щороку (щорік); кожного року; (иногда) кожен (кожний) рік; • как в какой год – як під рік (год), як до року (году); • канун Нового года – переддень Нового року; (вечір проти Нового року, давн. обряд.) Щедрий вечір; • круглый год (разг.) – цілий (цілісінький) рік; (иногда) увесь рік; (образн.) від льоду до льоду; • молодые годы – молодий вік; молоді (молодечі) літа (роки); молодощі; (перен. про юні роки) весна (провесінь, провесна); • на два, три… года, двумя, тремя.., годами раньше, позже… – на два, три роки раніш (раніше), пізніш (пізніше); • на следующий год – на той рік (иногда разг. год), наступного року; • наступил второй, третий… год – перейшло на другий, третій… рік, настав другий, третій… рік; • новый год – новий рік; • обещанного три года ждут – казав пан, кожух дам, та слово його тепле (Пр.); обіцяла (казала), а не зав’язала (Пр.); надіявся дід на обід, та без вечері ліг спати (Пр.); пождіть, діти, поки Біг на кисіль шкурку натягне (Пр.); ждали, ждали, та й жданки (жданики) розгубили (поїли) (Пр.); ждала, ждала, та й годі сказала (Пр.); чекай, собачко, здохне конячка, — матимеш м’яса (Пр.); • один год (два, три, четыре года) тому назад – [один] рік (два, три, чотири роки) тому, (иногда) перед роком, двома, трьома, чотирма роками; • он годами (живёт в деревне) – він цілі роки (цілими роками) (живе на селі, у селі); • [он] не по годам (развит) – як на свої роки (літа, як на свій вік) [він] надто (розвинений), (иногда) [він] над свої літа (понад свій рік) (розвинений); • он получает тысячу рублей в год – він одержує (дістає, бере, має); тисячу рублів на рік (річно); • отдавать в наём на год – наймати на рік, (устар.) у год; • относящийся к этому году, этого года – цьогорічний, сьогорічний, (устар.) цьогідній, сьоголітошній; • позапрошлый год – позатой рік; • поздравлять с Новым годом – вітати (поздоровляти, здоровити, віншувати) з Новим роком (иногда Новим роком), (обряд. арх.) новолітувати; • пока позволяют годы – поки служать літа; • по прошествии, по истечении года – як (коли) вийде, вийшов (кінчиться, скінчиться, мине, минув) рік, після року, по рокові; • потерявший счёт годам – безлітній, з[а]губив лік своїм рокам; • пошёл второй, третий… год кому – пішло (повернуло, з(а)вернуло, переступило) на другий, на третій рік (на другу, на третю… весну) кому, у другий, у третій рік уступив хто; • прежде окончания года – раніш (перед тим), як скінчиться рік; • прожить молодые годы – прожити (зжити) молоді роки (літа), молодий вік звікувати, відмолодикувати; • раз в два (три…) года – раз на (за) два (три…) роки; • раз (два, три, четыре… раза) в год – раз (двічі, тричі, чотири рази) на рік (у рік), раз (два, три, чотири рази) на (у) рік; • родившийся в этом году, в прошлом году (про скот) – сьогорічний (-на, -не) (селіток), тогорічний (-на, -не) (торішняк); • с годами – з часом, з плином часу; • с году на год – від року до року; • сего года – сього (цього) року; • семь тысяч в год (плата) – сім тисяч річно; • служить по найму на год – (устар.) по годах ходити, у году бути; • смотря в какой год, в зависимости от года – як якого року, як під який рік (разг. ещё год), як до року; • с наступающим Новым годом! – з прийдешнім Новим роком!; • с небольшим два-три года – два–три роки з чимсь (з чимось, з лишком, разг. з гаком); • того года, относящийся к тому (прошлому году) – тогорічний (торішній, тоголітній); • преклонные годы – похилий вік; • такой-то год пошёл кому-либо – на такий рік пішло, звернуло кому; у такий рік уступив хто; • текущий год – цей (біжучий) рік; • уже в годах кто – уже літній (у літах, підстаркуватий, пристаркуватий, (иногда) постарий, доходжалий, підтоптаний, підстарок) хто, уже літня (підстаркувата) хто, уже немолодий на літа (віком) хто; • учебный год – шкільний, академічний рік; • через год – через (за, у) рік (иногда разг. у год), по року (до року), (иногда) нарік; • что год, то дитя рождается (разг.) – що рік, то й прорік; • что ни год – що рік (що не рік); • этого года; относящийся к этому (настоящему) году – сьогорічний (иногда цьогорічний, серічний), сьоголітній. [Року 1896 я оженився: маю четверо дітей (Коцюбинський). Мій неньо вже старий, приношений… (Федькович). Меду в його від льоду до льоду без виводу (Кониський). Укороти Боже, молодого віку Тому, хто не має талану любить (Шевченко). А кому нелюбо оглянуться назад себе, спогадать свою провесінь (Свидницький). Заживай світа, поки служать літа (Пр.). Безлітній дід (Сл. Гр.). Бичок торішняк (Сл. Гр.). А я молода, як ягода. Не піду заміж за рік, за два (Н. п.). Чекай мене, дівчино, до року (Сл. Гр.) Не журися, серце моє, Нарік сподівайся (Сл. Гр.). 1. З віком людина по-різному ставиться до Нового року. В дитинстві: скоріше б Новий рік! Пізніше: скоро Новий рік. В старості: знову Новий рік?! 2. Ви за свої сорок з гаком для нас не лишили ні гори, ні копанки, тому без зайвого виску мусите десь розчинитися (В.Діброва). — Та в кожнім разі я не вийду заміж за такого підстарка, як тато! — зопалу мовила вона і з запалом додала: — Будь певна! (Г.Кирпа, перекл. Кристіни Фалькенланд). — Що ти більше любиш — вино чи жінок? — Це залежить від року виготовлення]. ![]() |
Голова, головушка – 1) голова, (умен.) голівка, голівонька, (увел.) головище, (шутл.) мозгівня, макітра, баняк; 2) (начальник, предводитель) голова: • бей в мою голову! – бий моєю рукою!; • была бы голова на плечах, а хлеб будет – аби голова на плечах (на в’язах) була, а про решту байдуже (Пр.); аби моя голова здорова, то все гаразд буде (Пр.); • быть, служить головой – головувати; • валить с больной головы на здоровую – звертати (скидати, складати) вину (провину) на невинного (на безвинного, з хворої голови на здорову); • вбивать, вбить, вдалбливать, вдолбить в голову кому что – убивати, убити (укидати, укинути) кому в голову що; задовбувати, задовбити кому в голову що; утовкмачувати, утовкмачити (товкти, утовкти) кому в голову що; • вбивать себе в голову – взяти собі думку; забрати в голову; убгати собі в голову; • в головах – в головах; • в голове как молотом бьёт – у голові наче ковалі кують; у голові б’є (стукає) як молотом; у голові [торохнява, гуркотнява, стукотнява] як у млині; у голові так і креше; • в головы – в голови, під голову; • взбрело в голову кому – упливло (упало, зайшло, забрело, набрело, влізло, залізло) в голову кому; спало (набігло, спливло) на думку кому; ухопилося голови кому; (вульг.) забандюрилося, прибандюрилося (наверзлося) кому що; • взять, забрать себе в голову – узяти, забрати [собі] в голову (у думку); убгати (укинути) собі в голову; узяти собі думку; вниз головой – сторч (сторчма) [головою]; сторчголов; сторчака (сторчки); стовбула; вниз головою; (иногда) потич; догори ногами; вооруженный с ног до головы – озброєний (узброєний) до зубів; в первую голову (разг.) – (що)найперше; передусім (насамперед); перш (передніше) за все (від усього); першим ділом; • в противоположные (разные) стороны головами (валетом) лежать – митусь (митуся, митусем, головами навпаки) лежати; • вскружить голову кому – замарити (завернути, завертіти, закружити, закрутити) голову кому; запаморочити (заморочити, затуманити) голову кому; • выдать с головой кого (устар.) – зрадити кого; видати з головою кого; (истор.) видати на ласку чию чого; • выдать себя с головой – видати себе з головою; викрити себе сповна; виказати (зрадити) себе; зрадитися; (истор.) видати себе на ласку чию; • выкинуть из головы кого, что – викинути з голови (з думки) кого, що; спустити з думки кого, що; забути кого, що; • выше всех головою – за всіх головою вищий; • глупая голова – дурна (капустяна, повстяна) голова; (образн.) капустяний качан; гарбуз замість голови; макітра; голова, [неначе] клоччям (пір’ям) набита (начинена); • глупые головы – цвілі голови; • голова болит у кого – голова болить у кого, кому, (иногда) кого; • голова в голову (двигаться, идти) (воен.) – рівними рядами (лавами, голова з головою, голова до голови) (посуватися, йти, рухатися); • голова городской, сельский – голова міський, сільський; • голова идёт кругом у кого (разг.) – голова обертом (обертнем, кружка, ходором) йде в кого, кому; голова (в голові) морочиться (паморочиться, туманіє) в кого, кому; світ (голова) макітриться (округи йде) кому; морочиться (паморочиться) світ; світ вернеться кому; • голова мякиной (трухой) набита (перен.) – голова набита (напхана, начинена) половою (клоччям, пір’ям, порохнею); у голові полова (клоччя, пір’я); дурний аж світиться; • голова пласта (геол.) – лоб верстви; • голова полна тяжёлых мыслей – тяжкі (важкі) думки обсіли (опали, обняли) голову; • голова сахара – голова, брила цукру; • голова с пивной котёл (фам.) – голова як макітра (як казан, як у вола); • головой (на голову) выше кого – на [цілу] голову вищий (-ща, -ще) від кого(за кого, ніж хто, як хто); (перен.) геть (набагато) перевищувати (переважати, переважувати, перевершувати) кого; • головой ручаться – ручитися життям (головою); голову об заклад ставити; • голову вытащил – хвост увяз – голову витягнеш – зад угрузне (Пр.); сорочку викупив, а сукман заставив (Пр.); церкву покрив, а дзвіницю обдер (Пр.); поли крає, а плечі латає (Пр.); • даю голову на отсечение – кладу [на це] голову свою; голову собі дам відтяти (відрубати); • жить одною головою – самотою жити; • задирать голову – дерти голову, (ирон.) кирпу гнути; • забивать кому голову – морочити голову кому; памороки забивати кому; • за дурною головою и ногам нет покоя – за дурною головою і ногам нема спокою (Пр.); через дурний розум ногам лихо (Пр.); за дурною головою і ногам лихо (біда) (Пр.); за дурною головою і ногам дістається (Пр.); • засело что-либо в голове – запало щось у голову, уроїлось у голову кому; • из головы не выходит кто, что – з думки (з думок, з гадки) не йде (не спадає, не сходить, не виходить) хто, що; • из-под головы – з-під голів; • как снег на голову – неждано-негадано; зненацька; несподівано; нагло (раптом); (образн.) як сніг улітку; як (мов) грім з ясного неба; як грім на голову; • кивнуть головой – кивнути головою; • кружится, закружилась голова, закружилось в голове у кого – у голові (голова) морочиться, заморочилась (крутиться, закрутилася) кому; замороч бере, взяла (нападає, напала) кого; вернеться (морочиться, наморочиться) світ кому; голова (в голові) макітриться, замакітрилось кому, в кого; заморочило голову кому; • ломать [себе] голову – сушити (клопотати, морочити) [собі] голову (мозок), морочитися з чим, у голову заходити; (образн.) ходить до голови по розум; • лохматая голова – кудлата (кошлата, пелехата, патлата) голова, (ирон.) кудла (кучма, кустра, куштра); • мёртвая голова (бабочка) – летючий павук; • мне и в голову не приходит – мені й голови не в’яжеться; • на голове ходить (перен.) – на голові ходити, бешкетувати (лок. галабурдити), збивати бучу (колотнечу), пустувати, жирувати; • намылить, мылить голову кому – намилити, милити голову (чуба, чуприну) кому, змити голову кому; (длительно) скребти моркву кому; • на свою голову брать, взять кого, что – брати, узяти на свою голову (на себе, на свою, на власну відповідальність), (иногда при негат. последствиях) брати, узяти собі на біду (на свою біду, собі на лихо) кого, що; • не бери в голову – не переймайся, (жарг.) не парся; • не выходит из головы что-либо – не сходить, не виходить, не йде, не спадає з думки, стоїть мені на думці; • негде голову преклонить – нема де (ніде) голови (голову) прихилити, нема до кого (нема де) прихилитися (пригорнутися); • не морочь, не морочьте мне голову – не мороч, не морочте (не клопочи, не клопочіть) мені голови; • не мудра голова, да кубышка полна – хоч у голові пусто, та грошей густо (Пр.); у голові пусто, та в кишені густо (Пр.); • не сносить ему головы – накладе він головою (иногда образн.) не топтати йому (не топтатиме він) рясту; • не удерживается (не держится) в голове (разг.) – не держиться голови, (образн.) голова як решето; • низко стриженная голова – низько стрижена голова, гиря, гирява голова, макотиря; • одна голова и смеётся, и плачет – одні очі і плачуть, і сміються (Пр.); • одна голова хорошо, а две — лучше – одна голова добре, а дві ще краще (лучче) (Пр.); що дві голови, то не одна (Пр.); дві голови ліпше, як одна (Пр.); • он всему делу голова – він до всього привідця (привідець, призвідник), він на все голова; • он забрал себе в голову – він узяв (убгав, укинув) собі в голову, він узяв собі думку, йому зайшло в голову; • он о двух головах (разг.) – він як дві голови має; відчайдушний він; він безоглядно (неоглядно, необачно) сміливий; • он (она) живет одною головою – він одним один (вона одним одна) живе, він сам-самісінький (вона сама-самісінька) живе, він (вона) самотою живе; • он с головой – він має добру голову, у нього недарма (недурно) голова на в’язах (на плечах), він має голову на плечах (на карку, на в’язах), він має під шапкою; • осмотреть кого с головы до ног – обміряти, обкинути кого поглядом від голови до ніг; • очертя голову – на від[од]чай [душі], відчайдушно, осліп (сліпма, наосліп, безбач), (образн.) зав’язавши очі; на одчай Божий; • победная головушка – побіденна голівонька; • повесить, понурить голову, поникнуть головой – похнюпити (понурити, похилити) голову (ніс), похнюпитися (понуритися, посупитися), зажуритися (засумувати); (образн.) очі в землю; • повинную голову меч не сечёт – покірної голови й меч не бере (Пр.); покірної голови меч не йме (Пр.); винного двома батогами не б’ють (Пр.); покірне телятко дві матки ссе (Пр.); • як признався – розквитався (Пр.); • под головами – під головами; • под носом взошло, а в голове не посеяно – під носом косовиця, а на розум не орано (Пр.); на голові гречка цвіте, а в голові й не орано (не сіяно) (Пр.); • поднять, поднимать голову (перен.) – підвести (звести, підняти), підводити (зводити, піднімати) голову, набратися, набиратися духу (сміливости(і)); • пойти с повинной голови к кому – повинитися (повинуватитися) кому, учинити покору; • покачать головою – покрутити головою, похитати головою; • поплатиться головой (перен.) – наложити (накласти, накладати) головою (душею), заплатити [своєю] головою; • потерять голову (перен.) – розгубитися, утратити (стратити) розум, заморочитися, сторопіти [украй]; стерятися; не дати ради собі; • приходить в голову – спадати, спливати кому на думку; • пришло в голову, пришла в голову мысль – спало (упало, запало, спливло, збігло, зійшло, навернулося, навинулося, набігло) на думку (на гадку), спала (набігла, прийшла) думка, зайшла думка (гадка), зайшло (запало, вступило, упливло) в голову (до голови); • пробыть, прослужить головой – проголовувати; • промелькнуло в голове – промайнула [майнула, проминула, минула, блиснула, шаснула] думка (гадка) [в голові] кому, в кого; • промок с головы до ног – промок (вимок, змок) до рубця (як хлющ (хлюща)); • пустая голова – порожня (пуста) голова (образн.) у голові яку пустій стодолі, голова як свистун; • разбить на голову – впень, до ноги побити; • рубить, отрубить голову кому-либо – стинати, стяти кому голову, стинати, стяти кого; • сам себе голова (перен.) – сам собі голова (пан); • с больной головы на здоровую – з хворої голови на здорову скидає (Пр.); з дурної голови та на людську (Пр.); швець заслужив, а коваля повісили (Пр.); слюсар прокрався, а коваля покарали (Пр.); винувата діжа, що не йде на ум їжа (Пр.); хто кислиці поїв, а (на) кого оскома напала (Пр.); Адам кисличку з’їв, а в нас оскоми на зубах (Пр.); на вовка неслава, а їсть овець Сава (Пр.); іноді б’ють Хому за Яремину вину (Пр.); на вовка помовка, а заєць капусту з’їв (Пр.); хто б’ється, а в кого чуб болить (Пр.); за моє ж жито та мене ж і бито (Пр.); нашим салом та по нашій шкурі (Пр.); • свернуть себе голову – скрутити (звернути) собі голову (в’язи), прогоріти (збанкрутувати); • светлая голова (перен., разг.) – світла (ясна) голова, тямущий чоловік (тямуща людина); • с головой уйти, погрузиться во что, отдаться чему (перен., разг.) – з головою заглибитися (поринути, пірнути) в що; удатися (укинутися) в що; захопитися чим; • с головы до ног, с ног до головы, с (от) головы до пят (перен.) – від (з) голови до ніг, від ніг до голови; від (з) голови до п’ят; від потилиці до п’ят; (иногда) від мозку до п’ят; • с головы на голову – всі до одного (жодного), геть усі; • сделал что на свою голову (разг.) – зробив що собі на безголів’я (на свою голову); • седина в голову, а бес в ребро – волосся сивіє, а голова шаліє (Пр.); сивина в голову, а чорт у бороду (Пр.); чоловік старіє, а чортяка під бік (Пр.); і в старій печі дідько топить (Пр.); голова шпакувата, а думка клята (Пр.); стар, та яр (Пр.); волос сивіє, а дід дуріє (Пр.); сивина в бороду, а біс у ребро (Пр.); старість то старість, а без віжок не вдержиш (Пр.); • сколько голов, столько умов – кожна голова свій розум має (Пр.); що голова, то розум (Пр.); • сложить голову – наложити (накласти, лягти) головою; зложити голову; наложити душею; трупом лягти; • сломя голову – стрімголов (прожогом); • с непокрытой головой – простоволосий; • снимать голову – стинати голову; • с ног на голову поставить – з ніг на голову поставити, (назвать белое черным) сказати на чорне біле [, а на біле чорне]; (исказить, ещё) поперекру́чувати, перекрути́ти, попереіна́кшувати, переіна́кшити, попепереверта́ти, переверну́ти, поперебрі́хувати, перебреха́ти, (подтасовать, ещё) попідтасо́вувати, підтасува́ти; • снявши голову, по волосам не плачут – чуб дарма, як голови нема (Пр.); стявши голову, за волоссям не плачуть (Пр.); про ноги не думають, коли голова в петлі (шия в зашморзі) (Пр.); пропав кінь – і узду (по)кинь (Пр.); пропив кульбаку, то не жаль стремен (Пр.); взяв чорт батіг, нехай бере й пужално (Пр.); взяв чорт корову, нехай бере й теля (Пр.); коли пропав віл, пропадай і батіг (Пр.); байдуже ракові, в якому його горшку зварять (Пр.); не до поросят свині, як свиня в огні (Пр.); не до жартів рибі, коли її під жабри гаком зачепили (Пр.); по смерті нема каяття (Пр.); є каяття, та нема вороття (Пр.); • с седой головой – сивоголовий; • стоять, постоять головой за кого, что – важити життям за кого, за що; відважувати, відважити життя за кого, за що; • сумасбродная голова – шалена голова; зайдиголова (шибайголова); • сушить голову – (перен.) сушити (забивати, клопотати, морочити) голову; • теряю голову – не дам собі ради; розгубився; нестямлюся; нестямки напали на мене; • ты (он…) всему делу голова – ти (він…) у цьому (у цім) ділі (ти, він… тому ділу) голова; ти (він…) усім орудуєш (орудує…); ти (він…) тут привідця; ти (він…) усьому голова; • умная голова – розумна (велика) голова; (образн. разг.) розуму як наклано; розуму наче два клали, а третій топтав; • у него голова не совсем в порядке – жуки в нього (йому) в голові; немає в нього (не стає йому) однієї (третьої, десятої) клепки в голові; трохи йому клепки в голові не сходяться; має завороть в голові; у нього в голові щось не теє; • упасть, полететь вниз головой – сторчака дати; • хвататься, схватиться за голову (перен. разг.) – братися, узятися (хапатися, схопитися) за голову; жахатися, жахнутися; • ходить с непокрытой головой (ирон. о замужней женщине) – волоссям світити; • хоть кол на голове теши – хоч кіл (клин) на голові теши (Пр.); як на пень з’їхав (Пр.); хоч вогню прикладай (Пр.); хоч перервусь, а не підкорюсь (Пр.); • хоч гавкай на його – нічого не вдієш (Пр.); хоч заріж, то не хоче (Пр.); хоч стріль йому в очі (Пр.); • что голова, то ум (разум) – що голова, то [й] розум (Пр.); що хатка, то інша гадка (Пр.). [Хто се тобі таку дурницю в голову вкинув? (Сл. Гр.). Зацідив по уху переднього, той аж стовбула став (П.Мирний). Хміль йому вдаре в голову, то він так сторчака й дасть! (М.Кропивницький). Ми звечора полягали як треба, а вранці митусем лежали, бо вночі дуже ворочались (Сл. Гр.). Дурна голова нічого не поможе (Пр.). Правду люди кажуть, що від малих дітей у батьків голова болить, а від великих душа кипить (О.Кониський). Мені світ округи йде (Г.Барвінок). Мені памороки забито киями, а в вас, мабуть, ізроду в голові клоччя (П. Куліш). Голова як казан, а розуму ні ложки (Пр.). Голова як у вола, а все говорить — мала (Пр.). Голову об заклад ставлю (Пр.). Мені з думки не йде наше безталання (І.Котляревський). Лежить наша Тетяна, вернеться їй світ (Г.Барвінок). Маланці заходило в голову, що сталося з Гафійкою (Коцюбинський). Засвітив той лампочку, на комині стояла постояв, почухавсь у кучмі,знов сів (А.Тесленко). Він зо зла вп’явся руками в свою нечесану куштру (П.Мирний). Беру те на свою голову (Пр.). Атосьо слухав сю мову, а мова йому й голови не держалась (А.Свидницький). Хто ворожить, той душею наложить (Номис). Через тії коні воронії наклав козак головою (Сл. Гр.). Пуста готова ані посивіє, ані полисіє (Пр.). То світла голова (Пр.). За невміння деруть реміння від потилиці до п’ят (Пр.). Зимою столярує, а літом у хліборобство вдається (Г.Барвінок). Голова як маківка, а в неї розуму як наклано (Пр.). Дядина аж за голову схопилась, уся затряслась: «От тобі,– каже,– добулась як сова на току» (Г.Барвінок). Твоєю головою тільки на стілець добре сідати (Пр.). Краще бути головою у риби, ніж хвостом у лева (Пр.). Дурна голова не сивіє (Пр.). Де дурна голова, там і ногам біда (Пр.). Аж до 2008 року на пам’ятнику був напис про те, що енкаведисти загинули від рук «фашистських буржуазно-українських націоналістів», який лише замінили на мудре «з мечем прийшли — від меча загинули». Ось так, ніяких тобі підривів чи бульдозерів — ще один доказ того, що буковинські гуцули живуть дотримуючись американського гасла «take it easy» — «не переймайся» (Дмитро Антонюк). Головне — це не паритися і насолоджуватися життям, бо воно, сука, проходить («Людина в (м)асьці»). … чого він, зрештою, сподівається своєю впертою, дурною поросячою макітрою, якщо навіть досвід тисячоліть не зміг примирити його зі своєю долею (Л.Мушкетик, перекл. Тібора Дері). Отож хай усяке на себе перш оглянеться та й каже тоді на чорне біле, а на біле чорне, бо всі ми такі, якими нас Господь создав, а часом то ще й гірші (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Злі язики в тутешніх старих леді, дуже злі. Базікають, що їм прибандюриться (В.Шовкун, перекл. А.Кристі). Мої руки вже були наелектризовані від хвилювання, але побачивши, як Бутч увійшов до клітки без дозволу, я запанікував так, що у мене, як то кажуть, аж голова замакітрилася (В.Горбатько, перекл. П.Кері). Тепер я більше нічого не пояснюю, бо немає сенсу збивати бучу (Г.Кирпа, перекл. К.Гамсуна). Як же нерозумно він учинив! Адже можна було відомстити Каміллі іншим яким способом, та не так жорстоко, не так підло. Він проклинав свою дурість, картав себе за таку легкодумність і аж у голову заходив - як би те діло назад повернути, як би знайти якийсь порятунок (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Наприкінці серпня я на безпач дав оголошення в газеті (О.Король, перекл. Д.Фаулза). 1. Одна голова добре, а дві краще. Але вже для кунсткамери… 2. Кат засудженому: — Вище голову!]. ![]() |
Грудь, анат. – груди, грудина, груднина; (жен.) лоно, перса; цицька, грудь, (груб.) цицяк, (жен., жарг.) балкон, відра, балони, ціцерони, батони: • бить себя в грудь – бити себе в груди; • брать грудью – брати (здобувати (добувати) штурмом (приступом); • взять, схватить за грудь в драке – ухопити за петельки, узяти за барки; • всей грудью навалиться – щосили навалитися (налягти, наперти); • встать, стать, стоять грудью за кого, за что (книжн.) – ставати, стати стояти стіною (муром) за кого за що, мужньо боронити (захитати) кого, що, обставати щосили (що є снаги) за ким за чим; • выпятить грудь – випнути груди; • грудь колесом – випнуті груди; • дышать полной грудью – дихати на повні груди; • кормить грудью – годувати груддю, давати грудь; (редко) годувати грудьми; • либо грудь в крестах, либо голова в кустах – або здобути, або вдома (дома) не бути (Пр.); або вдома (дома) не бути, або волі здобути (Пр.); або (хоч) пан, або (хоч) пропав (Пр.); • отнять ребёнка от груди – відлучити дитину; • полной грудью, во всю грудь – на всі груди, на повні груди; • стоять грудью за кого, что – стояти стіною (грудьми, муром); • человек с волосатой грудью – з волохатими грудьми, волохатогрудий (диал.) космогрудий; • человек с раскрытой грудью – розхристаний. [Нічим грудини прикрити (Номис). В стайні родила, в яслах сповила, Сіном прикрила, груддю кормила Божого Сина Марія (Колядка).У тумані на могилі, Як тополя, похилилась Молодиця молодая. Щось до лона пригортає Та з туманом розмовляє (Т.Шевченко). Зирк! — на кухонних дверях стоїть панич. Його голова й борода закустрані, його очі заспані, біла вишивана сорочка розхристана і з-під неї виглядає тендітніша від рожевого лепесточка груднина (П.Мирний). Рука паничева якось гріє, лоскоче; Христя червона, як маківка, схилила голову на один бік і придавила підборіддям його руку до своєї шиї. Вона почула, як її серце забилося, як дух у грудях затнувся, високо піднімаючи повне огню лоно (П.Мирний). На привітання чоловіка вона встала, прикрила грудь білою мережаною сорочкою і поклала дитину в колиску (А.Чайковський). А московський байстрюк раз по раз шукає грудий. На стіні відбивається її кругла грудь, як гора, а губи байстрючка виглядають на стіні, як пажерливий змій. Думає вона собі, що цей хлопець, як опир, витягнув в себе всю її жіночу честь і ще всю мою кров витягне (В.Стефаник). Очі її горіли, перса важко дихали, коси розпустилися (М.Коцюбинський). Разом з усвідомленням йому відроджувався на устах поцілунок, що він урвав, притиск грудей і сласне оповиття голих рук. Голих! Як пізно він це зрозумів! (В.Підмогильний). Волосаті груди їй ходили ходором над сухими ребрами, що вилазили з лахміття (І.Багряний). Одні били себе кулаками в груди та присягалися, що на власні очі бачили, як Інокеша стояв посеред хати на колінах у сльозах і молився на свою жінку, як на ікону. (Г.Тютюнник). Горне до себе сина, кормить грудьми — шкода, молока мало, кепські харчі (У.Самчук). — От і добре, що прийшла, — дивиться на вдову і чомусь пригадує ті вечори, коли отут на ставку жінки перуть шмаття і годують немовлят грудьми, що стікають молоком та місячною дрімотою (М.Стельмах). А скажи — Модільяні був ідіот? — допитувалась вона, коли я вправними, як у піаніста, пальцями вигравав на засмаглих персах (В.Стус). — Уфф!.., — відсапується, схопившись за груди — нічогенькі батончики, десь, мабуть, четвертого розміру (О.Забужко). Як кобіту хтось лапає за цицьку, то мусить вона стогнати і очима вивертати. Такий порядок (Ю.Винничук). Безумство моє — і гірке, і солодке, бо всі Його розпізнали по блиску очей і утомі — На кедровім ложі я довго збирав невагомі Розгублені перса, що пахли, мов персика сік… (М.Кіяновська). Як хлипко вивисне цицяк І затремтить драглисто-дрібно, Шепоче серце: щось не так! Це до кохання не подібно! Коли ж туга і пружна грудь, Коли руці на ній не слизько, Я знаю, що любові буть, Я знаю, що вона вже близько! (Ю.Позаяк). Якщо цицьки дрібні-драглисті Й брутально схильні до звисання, Жени від себе мрії чисті — Бо це ніяке не кохання. Якщо цицяк тремтить хлипливо, Коли руці на ньому слизько, Втікай скоріше — це зрадливе, Заразне й капосне дівчисько. Любов лиш там, де грудь тугенька, Рожева, пружна і налита, І не вміщається у жменьку — Пахнюча, ніжна й соковита. Оце і є солодка втома, Твоя омріяна коханка: Хапай її, тягни додому І шпортай з вечора до ранку. Запам’ятай, цю прозу світу — Життя таке хистке-мінливе: Все інше, що ще є в кобіти В коханні зовсім не важливе (Ю.Позаяк). Одіссей же рукою Правою раптом за горло стару Евріклею вхопивши, Лівою ближче до себе її притягнув і промовив: “Неню, невже погубить мене хочеш? Сама ж ти своєю Груддю мене згодувала!" (Б.Тен, перекл. Гомера). Один хлопець побіг сказати клюшниці й небозі, що там пана їхнього й дядька на волах везуть, а він худющий такий та жовтий прямо на сіні лежить. Боже, як заголосили поштиві білі голови, аж жаль було слухати! Плакали, били себе в груди та кляли-проклинали ті мерзенні рицарські романи, і все те вибухло з новою силою, коли Дон Кіхот переступив рідний поріг (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Тоді Амброджуоло сказав: — По правді вистачило б із тебе і сих доказів, та як ти хочеш інших, я подам їх. Скажу тобі, що в мадонни Дзіневри, дружини твоєї, під лівою груддю чималенька родима цятка, а круг неї золотих волосинок шестірко (М.Лукаш, перекл. Дж.Бокачо). Жінку, якій вранці того дня вирізали другу грудь… (Є.Попович, перекл. Е.М.Ремарка). Перші півтори милі, себто всю дорогу до загорожі Доузі Бойлана, я не міг подумки відволіктися від тендітного тіла і маленьких цицьок, що притиснулися до моєї спини. І поки трактор гуркотів по об’їзній дорозі, розмахуючи кущорізом і виючи диференціалом, я ледь не сказився від жаги і від жаги і від злості на свого братана (В.Горбатько, перекл. П.Кері). Немовля весь час вередувало й скиглило. Воно люто смоктало грудь, проте в Людмили, хворої і анемічної, молока було мало (О.Негребецький, перекл. М.Левицької). Альберта підійшла до мене й нахилилася наді мною, і я побачив обрис найкрасивіших грудей, хотів із розгону подумати — найкрасивіших грудей Варшавського Договору, але ж змінився вигляд світу, і тепер я бачив обрис найкрасивіших грудей Атлантичного або найкрасивіших грудей Європейського Союзу, чи обрис найкрасивіших грудей держав-кандидатів до Європейського Союзу (І.Пізнюк, перекл. Є.Пільха). 1. В маршрутці молода мама просить дитину: — Доню візьми цицьку, бо час вже їсти… — Доню візьми цицьку, бо зараз дядькові віддам. — Дядько: — Доню, думай скоріше, бо я вже три зупинки проїхав. 2. Чоловіки й жінки могли б частіше ззиратися очима. Якби не цицьки]. ![]() |
Деньги – гроші, (иногда) гріш, (деньга, собир.) грошва, (средства) кошт (кошти), (шутл.) купило, платило, побрязкачі, (жарг.) бабки, бабло: • ассигнованные банком деньги – гроші, що асигнував банк; • ассигнованные деньги – асигновані гроші, кошти; • без денег – без грошей, безплатно (беззаплатно), не за гроші, не за плату, за так гроші (грошей), дурно (задурно, задарма, дарма), за спасибі; • без денег человек худенек – без грошей чоловік не хороший (Пр.); без грошей чоловік як дурень (Пр.); без грошей, як без очей (як без рук) (Пр.); то пан хороший, як багацько грошей (Пр.); • бешенные деньги – скажені (страшні) гроші; • больше денег — больше хлопот – сіль для їди, а гроші для біди (Пр.); великі гроші — готова біда (Пр.); гроші біду роблять найбільшу (Пр.); гроші не знать що, та спать не дають (Пр.); грошей багацько [на світі], а щастя мало (Пр.); гроші то й роблять біду (Пр.); срібло та злото тягнуть у болото (Пр.); з золотом, як з вогнем: і тепло з ним, і небезпечно (Пр.); • большие деньги – грубі гроші, великі гроші, великий гріш, великі кошти; • брат-брат, сват-сват, а денежки не родня – брат братом, сват сватом, а гроші не рідня (Пр.); хоч ми собі брати, але наші кишені не сестри (Пр.); сват не сват, а мого не руш нічого (Пр.); • бросать деньги (деньгами) – сипати (розкидатися) грішми (грошима), тринькати (розтринькувати) гроші; • бумажные деньги – паперові гроші; • быть при деньгах – мати гроші, бути при грошах (з грішми); • ввиду отсутствия денег – за браком (через брак) грошей, через безгрішшя (безгрошів’я), бо нема (немає) грошей; • взыскивать деньги – стягати гроші з кого; • вносить деньги кому – платити гроші кому; (куда) вкладати гроші куди; • возврат денег – повертання, повернення грошей; • вот уже и нет денег – от і по грошах; • время – деньги – час [є] гроші; • выдавать деньги – виплачувати гроші; • выдача денег – виплата грошей; • давать, дать деньги взаймы – позичати, позичити гроші, давати, дати у позику (позичку) гроші; • денег куры не клюют – грошей і кури не клюють (і свині не їдять; хоч греблю гати), грошей до смутку (до біса, до чорта, до лиха), валява грошей; • денег нет – грошей нема (немає), (шутл.) на гроші сухо, грошей голо, у кишені [аж] гуде, у кишені вітер віє (вітри віють), (иногда) дюдя в кишені свистить; • денег не хватает – бракує, не стає грошей; • денег ни гроша – грошей ні копійки, (разг.) грошей Біг дасть (катма); • денег стоит (разг.) – недешево (дорого); • деньги — дело наживное – гроші — набутна річ (Пр.); • деньги медные, серебряные – мідяки (мідні гроші), срібняки (срібні гроші), срібні; • деньги не заработанные, доставшиеся даром – дурні гроші, легкий гріш; • деньги не пахнут – грошам лиця нема; • деньги не щепка – гроші не полова; • деньги не щепки — на полу не подымешь – грошей на дорозі не назбираєш (Пр.); • деньги обесцениваются – гроші знецінюються; • деньги разошлись – гроші вийшли, (образн.) гроші розкотилися; • деньги счёт любят – копійка любить, щоб її рахували (лічили) (Пр.); гроші лічбу люблять (Пр.); • есть деньги у кого – має гроші хто, є гроші в кого, (образн.) копійка волочиться у кого; • забронировать деньги за учреждением – забезпечити гроші за установою; • за деньгами – по гроші; • за деньги – за гроші, за плату; заплатно; • за наличные деньги – за [гроші] готові, за готівку; • за небольшие деньги – не за великі гроші, невеликим коштом, недорого; • за неполучением денег (в конце фразы) – бо не одержано гроші; • из-за денег – через гроші; • карманные деньги – кишенькові гроші; • копить деньги – складати (збивати, ховати) гроші, збивати гроші докупи; • кормовые деньги – харчові гроші, харчове; • кровные деньги – кривавиця; • крупные деньги – великі (великими купюрами, недрібні) гроші; • куча денег – купа (сила) грошей (грошви); • лишние деньги – зайві гроші; лежані гроші; • любящий деньги – грошолюбний, грошолюб; • мало денег – мало грошей, грошей не гурт, грошей (на гроші) тонко, на гроші скупо; • мелкие деньги, мелочь – дрібні [гроші], дрібняки; • наградные деньги – нагорода грішми; • наличные деньги – готові гроші, готівка (редко готовик, готовина, готовизна); • на чистые деньги – на готові гроші; • на это я издержал все деньги – на це я поклав усі гроші; • недостаток в деньгах – брак (недостача) грошей, скрут (скрута) на гроші; сутужно на гроші, грошова скрута; • не имеющий денег – безгрошовий; (жарт.) безгрішний; • немалые деньги – великі (немалі) гроші, чималий гріш; • не стало денег – не стало (не вистачило, забракло) грошей; • ни за какие деньги (разг.) – ні за які гроші, ні за яку ціну; нізащо; хоч убий; • обратить в деньги что – повернути на (в) гроші що, (иногда) згрошити що; обернути на гроші; • обращение денег – обіг грошей; • он не при деньгах – він не має грошей, нема в нього грошей, він не при грошах; • он падок на деньги; • алчный, жадный до денег (разг.) – він ласий на гроші (до грошей), він жадібний на гроші; • остальные деньги – решта грошей; • отмывать деньги – відмивати гроші; • отпускать деньги – видавати, давати гроші; • отсутствие денег, перен. – безгрішшя; • очень много денег – дуже багато грошей, (иногда) грошей прірва (сила), до смутку грошей; • подъёмные деньги – гроші на переїзд, переїзні гроші, переїзне; дорожнє; допомічне; • потерять деньги – загубити гроші, (жарт.) посіяти гроші; (в операции) втратити гроші; • предоставлять деньги – уділяти гроші, кошти; • представлять деньги – подавати, здавати гроші; • прогонные деньги – прогони; • растранжирить деньги – розтринькати (протрясти) гроші; • свободные деньги – вільні (гулящі) гроші; • собирать, собрать деньги – збивати, назбивати грошей; збирати гроші; назбирати грошей; (образн.) у кулак дбати; • собрать деньги на что, собраться со средствами; копить, скопить деньги, средства на что – збитися (спромогтися) на гроші; • собраться с деньгами – спромогтися (збитися) на гроші; • сорить деньгами – сипати грішми, сипати гроші як полову, гатити гроші, (лок.) розкомашувати гроші; • суточные деньги – добові [гроші]; • только ума на деньги не купишь – за гроші тільки рідного батька (рідної матері) не купиш (Пр.); • требовать деньги – правити гроші; • тряхнуть деньгами – сипнути грішми; • туго с деньгами – сутужно з грішми (з грошима), грошей тонко, куцо на гроші; • у меня все деньги вышли – у мене [вже] по [всіх] грошах, я витратився (вивівся, звівся) з грошей, я геть-чисто витратився, я [геть-чисто] згрошився, (образн.) у мене вже вітер у кишенях гуде (свище, гуляє); • употребить деньги на что – повернути (обернути) гроші на що; • шальные деньги – дурні гроші. [Хитро-худро і невеликим коштом (І.Котляревський). Платити треба, а платила ніде взяти (О.Кониський). Аби були побрязкачі (побренькачі), то будуть і послухачі (Номис). Догадується Василь Іванович, чого так хилиться перед ним Литовка: підходить строк векселю, а грошей, мабуть тонко (С.Васильченко). Гріх би було давати таке дрантя до шевця, та на гроші скупо (В.Стефаник). Як їхатимуть вже відсіль на Кавказ на житло, то сей садок згрошать (Сл. Гр.). З грошима куди схочеш — доскочиш (Пр.). Збився Пилип і на хату (Сл. Гр.). Хлопець теж за нею пішов, невиразно сподіваючись, що на сходах темно і він зможе там поцілувати її, хоч цим винагородити себе за прикрості в театрі й марно потрачені гроші (В.Підмогильний). Трамваї, гроші і серця, комоди й долі спливають плавом без кінця брудні і голі (В.Стус). Які зачовгані антракти! Панки долонь тут не шкодують. Вони підписують контракти, а потім шумно аплодують. Я знаю: їде з Відня шулер. О, так, рулетки тут хороші. Йому байдуже — Ліст чи Шуберт, Йому хоч Моцарт — аби гроші (Л.Костенко). Це малі гроші, але коли в кишені – голий вася, то й такі бабки в радість (А.Дністровий). Ми редагували чиїсь промови, вели семінари для молодих лідерів, проводили тренінги для спостерігачів на виборах, складали політичні програми для нових партій, рубали дрова на дачі Болікового тата, ходили на телевізійні ток-шоу захищати демократичний вибір і відмивали, відмивали, відмивали бабло, яке проходило через наші рахунки (С.Жадан). Говорили про гроші, Як про зорі, рахували… Недовго бути нам разом з такою сумою (В.Слапчук). Вона вибирала голих провінційних дуреп. Кохання — це фуфло, над яким кружляють гроші і тваринне злягання. Ось вам і вся любов. Бабло і трах. За цим і жерти не встигаєш (О.Ульяненко). Нульові роки ХХІ сторіччя остаточно перетворили людську цивілізацію на перманентне борсання міжнародних злочинних груп. Бабло — але не просто собі й не яке-небудь, а гігантське, космічно безмежне бабло — стало вже по-справжньому, а не оперовому, правити світом. Усі ідеологічні платформи, політичні рухи, парламентські коаліції та терористичні анклави, всі диктатури й демократії, всі націоналістичні, популістські, ліберальні, ліві та консервативні партії, ба більше, всі релігії та «релігійні фанатики» — виявилисялише тільки прикриттям для мільярдних і трильйонних оборудок. І підлягли єдиній меті — виборюванню гігантського, космічно безмежного бабла (Ю.Андрухович). Вигрібаю зі схованки останні гроші. Гроші ніколи не матимуть наді мною влади, я не бачу сенсу. При цьому сенс у грошах бачать усі інші, хто пов’язаний із моїм мізерним існуванням (Б.Редінґ). Крім того, він сподівався, що на цьому діло не стане, що векселі не будуть вчасно оплачені і продовжаться – тоді його любі грошики, відгодувавшись у лікаря, як на доброму курорті, через якийсь час повернуться до нього такими кругленькими й повненькими, що і в мішок не потовпляться (М.Лукаш і М.Гайдай перекл. Ґ.Флобера). Ніч у польоті, і сто тисяч зірок над головою, і тихий спокій на душі, і кілька годин, коли ти стаєш ніби володарем Всесвіту,— їх за гроші не купиш (А.Жаловський, перекл. А. де Сент-Екзюпері). — Ні, брате, — обірвав його алхімік, — не треба. У разі небезпеки Нунцій допоможе мені грошима, щоби чкурнути звідсіля. Бережіть свої побрязкачі для тамування власних болещів (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). «До такої сукні тобі потрібен інший чоловік, що має багато грошей…». Вона розсміялась: — Ті, що мають багато грошей, здебільшого бридкі люди, Роббі. — Але ж гроші не бридкі… Правда? — Ні, — відповіда вона, — гроші — ні… — Так я й думав… — А хіба ти вважаєш, що це не так? — Ні, не вважаю, — відповів я, — гроші, щоправда, щастя не дають, але якось дуже заспокоюють… (М.Дятленко, А.Плюто, перекл. Е.М.Ремарка). — Це не гроші, — сказав я. — Гроші зеленкуваті, і на них написано «In God We Trust». І ще на них повинен бути портрет померлого американця, тому що гроші випускаються в Америці. А це не гроші (В.Александров, перекл. Ґ.Д.Робертса). За гроші ми змушені платити свободою (Р.Л.Стівенсон). Той, хто одружується заради грошей, має хоча б розумний привід (Ґ.Лауб). Є речі важливіші за гроші, але без грошей ці речі не купиш (П.Меріме). Коли я був молодий, я думав, що гроші — це найголовніше в житті. Коли я постарів, я переконався, що так воно і є (О.Вайлд). 1. Гроші — це бруд. Але іноді так хочеться побути свинею! Особливо під Новий рік… 2. — Чом не купиш? — Бо купила не маю. 3. Ми зовсім безгрішні: ні гріхів, ні грошей не маємо. 4. Усіх грошей не заробиш — частину доведеться вкрасти. 5. Якщо гроші — зло, то не дивно, що добрим людям їх завжди бракує! 6. Батькам на замітку. Ваша дитина остаточно подорослішала, якщо на запитання про подарунок на день народження відповідає: «Краще грошима». 7. Любов за гроші обходиться дешевше]. ![]() |
Жить – 1) жити, (умен. житоньки), (существовать) існувати, (быть в живых) животіти, (описательно) топтати ряст. по світі ходити; 2) (жить где, как) жити, поживати, (пребывать) пробувати, проживати, (иметь жилище) мешкати, сидіти, домувати: • век живи, век учись – вік живи – вік учись (Пр.); вчися розуму не до старості, а до смерті (Пр.); • ему, ей… не дожить до весны – він, вона… не доживе (не досягне) до весни; (образн.) йому, їй… вже не топтати рясту; йому, їй… вже не почути зозулі; • ему, ей… недолго осталось жить – йому, їй… недовго лишилося (зосталося) жити; йому, їй… день віку; він, вона… недовго топтатиме ряст; • живёт подачками – живе на датки; у руку дивиться; • живёт с горем пополам – живе, лиха (горя) прикупивши; живе, від біди пхаючи; • живи просто, проживёшь лет со сто – просто живеш – до ста літ доживеш (Пр.); • живмя жить где – невилазно сидіти де; раз у раз там сидіти; дуже вчащати куди; й не рушати звідти; (образн. жарт.) лягати й вставати де; [і] ложки мити де; • жил бы вечно кто – жив би віки вічні хто; віку не було б кому; • жил-был – був собі; жив-був; • жить барином (паном), разг. – жити по-панському (по-панськи, як пан), жити паном паном [діло] (паном на всю губу); жить бедно, в бедности, с бедой, бедствовать – жити бідно (убого, злиденно, гірко); жити в (при) злиднях (при убозтві), бідувати; горювати; бідно маятися; поневірятися; перемагатися; жити, лиха прикупивши; торгувати лихом; (образн.) голодні злидні годувати; решетом воду носити, а постолом добро возити; трусити злиднями; жити й світа не бачити; • жить безбедно – жити безбідно (не бідуючи); у (при) достатку (достатках) жити; жити заможненько; • жить благополучно – жити у добрі та в гаразді; матися в гаразді; • жить в долг, долгами – жити на позички (у борг, у довг); жити з боргів; • жить весь век – вікувати; • жить в мире, в согласии – у [добрій] злагоді (згоді, мирі, ладу́, як одна душа) жити; любенько жити; (образн.) жити як риба з водою; • жить в нищете – злидарювати; • жить в нужде – бідувати; • жить воинской ратной жизнью – воячити; • жить в покое – жити з упокоєм (спокійно, супокійно); • жить в своё удовольствие (пользоваться жизнью) – жити собі на втіху; заживати життя (світа, світу); розкошувати; • жить в семье жены – у приймах бути, жити; • жить в соседстве с кем – сусідувати (сусідити) з ким, жити в сусідстві (суміж) з ким, сидіти поруч кого, (образн.) тин у тин жити; • жить в тяжёлых условиях – тяжко бідувати, поневірятися; • жить, губя других, портить кому жизнь – заживати чужий вік; • жить дома – жити [в]дома, домувати; • жить душа в душу – жити як одна душа (як один дух), [мов] одним духом жити, жити у добрій злагоді (згоді); • жить лето, зиму где – жити літо, зиму де, літувати, зимувати де; • жить миролюбиво (ладить) – ладнати, згоджатися; • жить на большую, широкую ногу, жить по-барски, жить в роскоши – жити на широку стопу (в розкошах), розкошувати, жити в розкошах (розкоші), по-панському (на всю губу) жити, паном діло жити, панувати, (диал.) велико жити; • жить на всём готовом – жити на всьому готовому (готовенькому), жити (брати) з готового; • жить на два дома с кем – жити різно (нарізно) з ким, жити на дві господи (на два господарства, на два доми, на дві домівки) з ким; • жить на отлёте, на отшибе – жити на відшибі (у відшибі, на стирчку); • жить на счёт чужого века – заживати чужий вік; • жить на чужих хлебах (разг.) – їсти чужий хліб, жити чужим (людським) хлібом; • жить на чужой счёт – жити чужим коштом (на чужі кошти, на чужий кошт); • жить одиноко – жити самотньо, самотіти; • жить одним домом с кем – жити разом (спільно, вкупі) з ким, мати одну господу (одне господарство, одну оселю, одне житло, один дім, одну домівку) з ким; • жить по своему состоянию – жити відповідно до своїх достатків, жити як змога (спроможність, спромога) чия; • жить привольно, на просторе – жити привільно (образн.) буяти; • жить припеваючи (разг.) – жити лиха не знавши (не знати), (образн.) жити вибрикуючи (вибрикувавши), жити лихом (горем) покотивши; розкошувати; • жить со дня на день – жити з дня на день (день поза день); • жить трудами рук своих – жити з праці рук своїх, жити з пучок; • жить уединённо – самотою (відлюдно) жити, самотіти; • жить хорошо с кем – (гал.) тривати добре з ким; • жить чем – жити з чого, за чим; • [за] здорово живёшь (разг.) – [ні] з доброго дива; ні сіло ні [в]пало; ні з сього ні з того; ні за що ні про що; так собі, знічев’я; гарма-дарма; как живёте?; как живёте-можете? (разг.) – як ся (себе) маєте?, як ви собі маєтеся?, як вам ведеться (поводиться)?, як ви пробуваєте?, як здужаєте?, що з вами діється?, яко-во можете?, чи живенькі-здоровенькі?; • как живёшь, так и слывёшь – яке життя, така й слава (Пр.); • каково вино? Живёт – чи добре вино? Нічого собі; • кто живёт тихо, тот не увидит лиха – коли тихо, то мине [й] лихо (не буде лиха) (Пр.); • на свете всяко живёт – на світі всякого буває; • не живёт, а только небо коптит – не живе, а тільки дні тре; не живе, а чадить (димочадить) під небом; не живе, а небо коптить; • отдельно жить – нарізно (різно, окремо, осібно) жити, жити навідріз(н)і (иногда на відлуці); • плохо живёт – погано (зле, кепсько) живе, (образн.) живе як горох при дорозі; • пока я живу – поки (доки) я живу; поки мого віку (життя); • приказал долго жить – духа (душу) віддав; віддав Богові душу; пішов у безвість; казав довго жити; умер (помер), (устар.) переставився, на той світ пішов; зійшов з цього світу; упокоївсь; • сколько я живу – відколи живу; зроду; зроду-віку; • стараться жить на барский лад – старатися жити по-панськи, помазатися паном, гнутися на панство; • с тех пор, как я живу в Киеве… – відтоді (з того часу), як я живу в Києві… [Краще жити, ніж не жити, Краще пити, ніж не пити, Краще дати і радіти, Ніж не дати і жаліти! (Тост). Поет живе в серцях свого народу (В.Самійленко). Тимоха пробува́в собі молодиком (Б.Грінченко). Проживай, моя ясочко, веселою (М.Вовчок). Він не був їм ані сват, ані брат, лишень сидів з ними через город (В.Стефаник). З літератури жити не можна було, жилося з служби (С.Єфремов). Чи у небі, чи у пеклі скажуть вікувати? (С.Руданський). Житоньки треба. Не довго з того часу стара ряст топтала – за тиждень і переставилася. Невістки якось між соболю добренько згоджаються. Живемо за самою картоплею, а хліба вже давно не бачили. Германці сусідили з слов’янами. Причепився гарма-дарма. Все в житті взаємозв’язано: живеш – хочеться випити, випив – хочеться жити (АС). І повідомила його, що вона тут випадково, приїхавши одвідати батьків, а постійно живе в Харкові, де танцює в балеті. Вранці рушає. Ніколи ще Степан не почував такої вдячності до жінки, як зараз. Вона їде! Отже, кохання тут не буде? Яке щастя! Він ладен був стати перед нею навколішки й співати їй хвального гімну. Боже, як гарно все-таки жити на світі! (В.Підмогильний). День прозорий мерехтить, мов пломінь, І душа моя горить сьогодні. Хочу жити, аж життя не зломить, Рватись вгору чи летіть в безодню (О.Теліга). — Колись, до революції, здорово жили тут наші люди. Довго борюкались із злиднями, але ж потім і жили добре (І.Багряний). …бо жити — то не є долання меж, а навикання і само собою — наповнення (В.Стус). А треба жити. Якось треба жити. Це зветься досвід, витримка і гарт. І наперед не треба ворожити, І за минулим плакати не варт (Л.Костенко). Ти живеш не живеш ти бредеш не бредеш і грішити не грішиш хліб для голуба кришиш а клює вороння день чорніший від ночі ніч біліша від дня і на все те причина це не та Україна (В.Цибулько). Ти — лише те, що переживаєш тут і тепер. У минулому тебе вже немає, у майбутньому — ще. майбутнє ще не настало і невідомо, чи настане взагалі, там ти — ще не людина, а так, уявлена вірогідність, там ти — ще не людина, а так, уявлена вірогідність, бажана гарна мрія або, навпаки, передбачуваний нестерпний кошмар. Є лише — тут і тепер! І якщо ти свою безкінечно теперішню мить не відчуваєш — гостро, глибоко, в усіх можливих барвах, — то можна сказати, що ніби й не живеш (В.Кожелянко). — Ви вже в мене дійшли літ, то пора ж вам і на стану стати, якесь діло собі обібрати, щоб жити згодом у пошані і в достатках (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). В її житті сталося дуже багато трагедій, але ця вразила найбільше. І все одно не можна було стояти на місці. Вона знала: життя полягає насамперед в тому, щоб жити далі (І.Серебрякова, перекл. Давіда Фоенкіноса). …навчитися, як треба жити, ви навчитеся, лише живучи… Добре навіть скочуватися вниз, якщо це потрібно для того, щоб піднятися (А.Жід). Буває, що не хочеться жити, але це зовсім не означає, що хочеться не жити (С.Є.Лєц). Жити важко. А важко жити ще важче]. ![]() |
Месье, мосье, мсье – (франц.) мосьє, пан, добродій. ![]() |
Смерть – 1) смерть, (кончина) кончина, скін, (гибель) загибель, кінець, (образн.) вічний сон (покій), (разг.) капе́ць, капу́т, каюк, а́мба, (мифический образ, шутл.) безноса, кирпата, свашка, костомашка, костуха; 2) (прост.) горе, біда, смерть; 3) (прост., очень) до смерті: • бледен как смерть (разг.) – блідий як смерть; • борьба не на жизнь, а на смерть – боротьба́ до заги́ну, боротьба смерте́льна; • быть при смерти – бути на вмерті (на смерті, при смерті), (образн.) бути на Божій дорозі; (иногда) бути близьким смерті, (грубее) на ладан дихати, на тонку прясти; • видимая смерть – види́ма смерть, нехи́бна смерть; • видимая смерть страшна – видима смерть страшна (Пр.); • внезапная смерть – нагла (раптова) смерть; • вопрос жизни или смерти – питання життя або смерті; • гото́виться к смерти – ладна́тися на смерть, ла́годитися в Бо́жу путь, готуватися до смерті; • двум смертям не бывать, а одной не миновать – одної смерті не минеш, другої не буде (Пр.); більш (більше) як раз не вмреш (Пр.); дві смерті не буде (двом смертям не бути), а одної не минути (Пр.); чи пан, чи пропав — двічі не вмирати (Пр.); раз мати породила, раз і помирати (Пр.); хто вмер тепер, не вмре у четвер (Пр.); раз козі смерть (Пр.); • до смерти, разг. – (очень) до смерті; • лежа́ть при смерти – лежа́ти на смерть (на смерте́льній, на сме́ртній посте́лі); • любовь сильнее смерти – коха́ння ду́жче (могутні́ше) за (над) смерть; • мнимая смерть – ні́би-сме́рть, га́дана смерть, завмертя́ (-тя́), завме́рлість; • на людя́х и смерть красна – на лю́дях і смерть не страшна́; • насильственная смерть – не своя смерть, ґвалтовна смерть; • нечаянная смерть – несподі́вана (на́гла) смерть; • обреченный на смерть – роко́ваний на згу́бу (на смерть, на стра́ту); • осудить на смерть кого – засуди́ти на смерть (на го́лову, на скара́ння) кого; • осуждённый на смерть – засуджений на смерть (на го́рло, на згу́бу, на стра́ту); • отвратить смерть от кого – відверну́ти (відве́сти́, відвола́ти) смерть від кого; • от смерти и под камнем не скрыться – як не ховайся, а смерть тебе знайде (Пр.); від смерті і в печі не замажешся (не замуруєшся) (Пр.); • от смерти не уйдёшь – від смерті ані відхреститися, ані відмолитися (Пр.); смерті не відперти (Пр.); від смерті нема викупу (Пр.); зі смертю торгу нема (Пр.); на смерть нема зілля (Пр.); смерть нікого не мине (Пр.); як не живеш, а труни не минеш (Пр.); смерть — неминуща дорога (Пр.); смерть не питає: «Чи хочеш, чи не хочеш?» (Пр.); • пасть смертью храбрых – полягти (загинути) смертю хоробрих; • перед смертью не надышишься – перед смертю не надихаєшся (не надишешся) (Пр.); як не наївся, то не налижешся (Пр.); • помирать со смеху – конати зо сміху, вмирати зо сміху; • постигшая смерть – спостигла смерть; • промедление смерти подобно – зволікання (загаяння) до смерті подібне, зволікання — це смерть; • просто смерть, смерть да и только – смерть та й годі, лихо (горе, біда) та й годі; • смерти подобно – як смерть; • смерть как хочется – до смерті хочеться; • смерть на носу (перен.) – смерть за плечима; смерть близько, (грубее) смерть коло носа; • смерть не разбирает чина – смерть не перебирає (Пр.); смерть нікого не минає (Пр.); смерть усіх порівняє (Пр.); • спасти от смерти – визволити від смерті; • стоять на пороге смерти – стояти на порозі смерті; (образн.) гроші одказувати; • [только] за смертью посылать кого (шутл.) – [тільки] по смерть посилати кого; • убить, убиться на смерть – заби́ти, заби́тися на сме́рть; • ум за морем, а смерть за воротом – ду́мка за мо́рем, а смерть за плечи́ма; • хуже смерти – гірше від смерті, гірше за (ніж, як) смерть. [Стара до нього, а він, лишенько, вже й гроші одказує (І.Нечуй-Левицький). Смерть — се ніч, спокі́йна, ти́ха (Л.Українка). Пусти мене, пусти! — стала благати Носа.— Якщо в тебе є крихітка серця, послухай мого благання. Життя, яке ти обіцяєш мені, гірше від смерті. Краще вбий мене! (Б.Лепкий). Таке життя було б од смерті гірше (Л.Українка). Смерть — лікар бідняка (німецька приказка). Для єврея на смертному одрі важливо почути голос Сари: «Спі спокойно, твої деньгі в надьожном мєстє.» Китаєць повинен випити чаю, прошепотіти коаня, подумати, що за династії Сінь було не краще, як за Мао Цзедуна, а зараз не гірше, як за династії Хань. Чистокровний німець мусить зустріти і провести смерть за інструкцією. Для італійця вищим шиком є смерть через повішення на варених макаронах. Щирий француз має встигнути перед смертю переспати з Жаннет. Найшляхетніша смерть для поляка — луснути з гонору. Істінному росіянину бажано видудлить усі припаси спирту, горілки, браги-одноднєвки, браги-одночавки і браги-п’ятімінутки, одеколону, лосьйону, очних і вушних крапель, денатурату, клею «БФ», антифризу та прочих горящих жидкостєй, вхопити глобуса, стиснути в любовних обятіях, і вже як почне тріщати і розсипатись на цурпалки, прохрипіти: «Ро-ді-на!» Щирому українцю, — ковтнув бузинової настоянки Стороженко, — перед смертю важливо подумати: «Ге, а кум здох раніше!» Востаннє обжертися, вилізти на піч і щасливо сконати… «Кхм… кхм… — прочистив горло Воробкевич. — Живемо і геройськи помираємо» (В.Даниленко). Роздуми про смерть загартовують душу (К.Кастанеда). Смерть людини схожа на зіграну ноту вічної симфонії, на виконання па вічного танцю, на зіграний акт вічної п’єси і навіть схожа на поцілунок вічного кохання, на розлуку з однією з форм на вічному шляху (Надія Кирчанова, перекл. Ши Т’єшена). Я навчився дивитися на смерть просто як на старий борг, який рано чи пізно доведеться заплатити (А.Айнштайн). Життя — черга за смертю, дурень той, хто лізе без черги (О. де Бальзак). Звикнути можна тільки до смерті інших (С.Є.Лєц). Говорити про смерть зі знанням справи можуть лише покійники (Лєшек Кумор). Смерть перетворює життя в долю (А.Моруа). Бути на світі може Пластмасовим Тільки щастя… Горе — тернове, — Справжнє, — Як біль. Як смерть… (Ігор Павлюк). Я попробував все… Залишилося — Досвід Смерті (Ігор Павлюк). — Річ тут, пане, ось яка,— вів далі Санчо.— Самі здорові знаєте, що сьогодні за столом, а завтра на столі; смерті не одперти; круть-верть, у черепочку смерть; кирпата свашка нікого не минашка; як проб’є час і година, то не одхреститься людина; смерть глуха, не пита, чи ти грішний, чи без гріха… (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). І таких людей прирівнюють до тореадорів чи картярів. Вихваляють їхню зневагу до смерті. А мені смішно, коли я чую про зневагу до смерті. Якщо коріння тієї зневаги не в усвідомленій відповідальності, то вона є тільки ознакою духовної убогості або надмірної молодості (А.Жаловський, перекл. А. де Сент-Екзюпері). Наші досі молоді знання дають нам зрозуміти, навіщо загалом на світі є смерть: все-таки ми помираємо не для того, шоб померти і перетворитися в щось неживе, ми помираємо, щоб жити, ми помираємо задля життя, ми — часточка якогось плану (Г.Кирпа, перекл. К.Гамсуна). … у цьому шинку я нарешті усвідомив, що суть життя полягає у розпитуванні самого себе про смерть, як я поводитимусь, коли прийде мій час, що, по суті, це не просто розпитування самого себе про смерть, це розмова перед лицем нескінченності і вічності, що сам пошук розуміння смерті є початком розмислу в прекрасному і про прекрасне, бо роздумувати про безцільність тієї своєї дороги, яка, у будь-якому разі, закінчиться передчасним відходом, ця насолода і переживання своєї смерті, наповнює людину гіркотою, а отже, красою (Ю.Винничук, перекл. Б.Грабала). Я вирізую повідомлення про смерть пекаря Нібура. Його там змальовано як доброго, люблячого чоловіка й батька, що завжди щиро піклувався про свою сім’ю. Я сам бачив, як фрау Нібур з розпущеним волоссям тікала з хати, а добрий Нібур біг слідом, шмагаючи її паском, і бачив руку, яку батько, що піклувався про сім’ю, зламав своєму синові Роланду, викинувши його в шаленстві із вікна. І коли цей кат сконав від апоплексичного удару в своїй пекарні, пригнічена горем удова повинна була б тільки радіти. Але вона раптом стала думати зовсім інакше. Все, що за життя витворяв Нібур, смерть стерла з її пам’яті. Він став ідеалом (Є.Попович, перекл. Е.М.Ремарка). Ще недавно він дивився на смерть з тваринним жахом, а тепер зрозумів, що боятися її — означає боятися самого життя. трах смерти можна виправдати тільки безмежною прив’язаністю до всього, що є живого в людині. Хто не зважувався діяти, щоб піднести своє життя на нову висоту, хто байдуже задовольнявся власною немічністю, ті не можуть не боятися смерти, пам’ятаючи про той вирок, який вона виносить їхньому життю, що пройшло надаремне. Такі ніколи не жили на повну силу, та й чи жили вони взагалі? (Г.Філіпчук, перекл. А.Камю). Кажуть, що перед смертю ми знову бачимо найпрекрасніші миті життя (І.Серебрякова, перекл. Давіда Фоенкіноса). — Його тільки за смертю посилать, — сміялися друзі. Досміялися. Привів]. ![]() |
Хозяин, хозяйка – господар, господарка, господиня, хазяїн, хазяйка, (диал.) ґазда, ґазди́ня; (владелец) власник, власниця, (хозяйчик, уменш.-уничиж.) хазяйчик, (умен.) господарик, господаричок, господаренько, ґаздонька, (ум.-ласк.) господарочка, господинечка, господи́нька, госпо́ся, хазяєчка, ґаздинька, ґаздинечка, ґаздинонька, (мн.) господарі, хазяї, ґазди: • гостеприимный хозяин – гостинний господар, щирий хазяїн; • домашняя хозяйка – дома́шня госпо́дарка (господиня), домогосподарка, домогосподиня; • расчётливый хозяин – ощадливий (ощадний, раху́бний) господар; • сам себе хозяин – сам собі хазяїн (господар, пан, голова); • хозяин-барин – (дело хазяйское) діло хазяйське, (частич., вольному воля) вільному воля, (частич., не хочешь — как хочешь) не хочеш — як хочеш; як знаєш; • хозяин положения (перен.) – господар становища; • хороший хозяин – добрий (справний) господар (хазяїн, ґазда). [Гостям сміх, а хазяїну сльози (Номис). Про мою волю роби, як хочеш (Сл. Гр.). Остогидло писарювання мені, оселився дома. Голодний, обірваний, та сам собі пан!.. (А.Тесленко). З одного боку, воно ніби було добре, бо таки що два, то не один… Але з другого боку, один — сам собі голова (Г.Хоткевич). Після цього годилося випити, що вуйки надзвичайно статечно, аби хтось, боронь Боже, не запідозрив, що тут є п’яні, й зробили. Честь, файні ґазди! (В.Кжелянко). — На себе руки наложити ще маєш право. Це діло хазяйське… (М.Лукаш, перекл. А.Стіля). — Бачиш, госпосю,— одказав Дон Кіхот,— не всі рицарі можуть бути двораками, не всі двораки можуть і мусять бути мандрованими рицарями; всякі люди на світі потрібні (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Равік знов зазирнув до шафи. Праворуч білий м’ятний лікер для того другого, а ліворуч кальвадос для нього, всьому своє місце, як у доброї господині (Є.Попович, перекл. Е.М.Ремарка). 1. В офіс заходить бикуватий здоровило з ланцюгом на шиї. Зверхньо питає в охоронця: — Де хазяїн? — Хазяїна загубив? Погавкай. 2. Господар: — Вам грибочків покласти? Гість: — Ні, дякую, я гриби тільки збирати люблю. Господар: — Як хочете, можу і по підлозі розкидати … 3. Став ґазда раненько, обійшов худобу, дав їсти птиці. Сів снідати. Тут лунають з радіо сигнали точного часу: «Московское время — 6 часов». — Попросиналися…]. ![]() |
Обстоятельно – докла́дно, ґрунто́вно, розсудливо, розважно, статечно, солідно, ши́роко, про́сторо. [На вулиці хлопець спинився. «Треба зайти до батьків її і розпитати все докладно, — думав він. — Може, вона лишила мені листа? Де її поховано?» Але думки ці були такі мляві, що він сам ледве міг розібрати їх (В.Підмогильний). До цієї справи пан Миколай підійшов ґрунтовно (В.Кожелянко). ![]() |
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 
БЫТЬ, быть без ума́ от кого умира́ти /пропада́ти/ за ким; быть в бе́дственном положе́нии бідува́ти; быть в долгу́ у кого заборгува́ти кому; быть в нереши́тельности те́ртися-м’я́тися; быть вне себя́ нетя́митися; быть нови́нкой бу́ти в новину́; быть впере́ди ве́сти́ пере́д; быть в употребле́нии вжива́тися, бу́ти в ужи́тку; быть вы́нужденным му́сити, му́сіти; быть вы́ше чего підне́стися над чим; быть действи́тельным юр. ма́ти си́лу; быть единомы́шленником фаміл. в одну́ ду́дку гра́ти, одни́м ду́хом ди́хати; быть ино́го мне́ния ма́ти і́ншу ду́мку; быть на краю́ ги́бели стоя́ти над прі́рвою; ходи́ти ко́ло сме́рти, зазира́ти сме́рті в о́чі; быть на уме́ бу́ти на думці; бу́ти до вподо́би, бу́ти до ми́слі; быть откры́тым (про двері) стоя́ти о́твором; быть по вку́су кому смакува́ти; быть учи́телем /секретарём, сто́ляро́м тощо/ учителюва́ти, секретарюва́ти, столярува́ти тощо/; что бы (там) ни́ было хай що бу́де; как бы там ни́ было як не є; была́ не была́ стра́хи́ не ля́хи́!, де на́ше не пропада́ло!, пан або́ пропа́в!; как и не́ было чего де те що й поді́лося; мне не́ с кем бы́ло я не мав з ким; бу́дет и на на́шей у́лице пра́здник і в на́ше віко́нце загля́не со́нце; и бу́дет ли? чи й бу́де?; бу́дет по-мо́ему ви́йде на моє́; бу́дет тебе́ /бу́дет Вам/ обе́д /приме́р тощо/ ма́тимеш /матимете/ обі́д /при́клад тощо/; бу́дет тебе́ хлопо́т ма́тимеш кло́піт; бу́дет тебе́! матимеш!; не я бу́ду хай мене́ вб’ють; будь здоро́в! 1. здоро́в (будь)!, 2. куди́ твоє́ ді́ло! я тобі да́м! [маши́на – будь здоров! маши́на – я тобі да́м!]; будь ты неладен! а западись, ти! не будь плох не розгуби́вшись; не будь упря́м, а будь прям не будь упе́ртий, а будь відве́ртий; будь то А или Б хай то бу́де А чи Б, фраз. це /то/ А чи Б [будь то ле́то и́ли зима́ літо це чи зима́]; будь то... будь то ще хоч... хоч [будь то брат будь то сын хоч брат хоч син]; бу́дьте любе́зны (сказать, принять тощо) (скажіть!, візьміть! тощо) з ла́ски своє́ї; что зна́чит быть кем що то бу́ти ким; бу́дучи фраз. бу́вши; бу́дущий майбу́тній, прийде́шній, уроч. гряду́щий, забут. буду́чий, (про віки) насту́пний, пото́мний, за́втрашній; бы́вший коли́шній, ОКРЕМА УВАГА; бывший до неда́внего вре́мени донеда́вній; ра́нее бывший коли́шній, що був коли́сь; бывший в употребле́нии вжи́ваний; бывший до настоя́щего вре́мени дотепе́рішній; бывший не у дел зві́льнений від справ; бывший тогда́ тоді́шній; ПРОБЫ́ТЬ ще бу́ти; пробывший = ОКРЕМА УВАГА |
ВЛА́СТЕН, я не властен над кем я не пан над ким; я не властен суди́ть не в мої́й во́лі суди́ти. |
ГЛЯДЕ́ТЬ ще позира́ти; глядеть во все глаза́ /глядеть в о́ба глаза/ сте́жити в чоти́ри о́ка, не спуска́ти з о́ка; того́ и гляди́ 1. ото́ й гляди́, ще й спра́вді, 2. от-о́т; не гля́дя нао́сліп, про́сто з мо́сту; ни на что не глядя укр. бе́збач, пан чи пропа́в, на одча́й душі́; на́ ночь глядя про́ти но́чі; куда́ глаза́ глядя́т (їхати) гала́світа, гала́й-світа, куди́ о́чі сві́тять; глядя́щий що ди́виться тощо, зади́влений, наці́лений очи́ма, уп’я́вши о́чі, гляда́ч, глядько́, /за ким/ догля́да́ч /наглядач/, прикм. нагляда́льний, наглядо́вий; глядящий в о́ба /глядящий во все глаза́/ стил. перероб. сте́жачи в чоти́ри о́ка; глядящий вперёд наці́лений (очи́ма) впере́д; глядящий на что чьими глаза́ми зади́влений на що чиїми чи́ма; глядящий неви́дящим взгля́дом з невидю́щим по́глядом; глядящий по верха́м верхогля́д, роззя́ва; глядящий пря́мо в глаза́ /глядящий сме́ло в глаза́/ наці́лений очи́ма про́сто /тве́рдо/ в о́чі; глядящийся = смотрящийся; |
ГОЛОВА́, сам себе́ голова укр. сам собі́ пан; голова ело́вая капустя́на голова́; голова заби́та /чем/ голова́ со́хне /від чого/; голова чья за́нята чем кому хо́дить /розхо́диться/ про що; голова идёт кру́гом ще жуки́ в голові́ гуду́ть; голова полна́ забо́т /голова заби́та/ заклопо́тана голова́, зату́ркана голова́; голова пу́хнет /голова идёт кру́гом/ голова́ гуде́, голова́ в’я́не; голова пу́хнет (голова трещи́т) от чего голова́ розсіда́ється з чого; голова трухо́й наби́та у кого у чиїй голові́ ви́лами укла́дано; одна́ голова хорошо́, а две лу́чше оди́н ро́зум добре, а два ще кра́ще; не в голове́ кому что не до ми́слі; вниз голово́й догори́ нога́ми, сторч голово́ю; ско́лько голов, сто́лько умо́в сто баб, сто рад; голову вы́тащил – хвост увя́з го́лову ви́тягнув – хвіст загру́з; в пе́рвую голову оказ. упе́ршуруч. |
ГОСПО́ДСТВОВАТЬ (домінувати) ще переважа́ти, превалюва́ти, (панувати) верхово́дити над ким, влади́чити, держа́ти го́ру над чим; господствующий 1. що пану́є тощо, зви́клий /покли́каний/ панува́ти, пан, волода́р, влада́р, господа́р, прикм. панівни́й, керівни́й, владу́щий, вла́дний, всевла́дний, (про позицію) ключови́й, (про висоту) кома́ндний, 2. доминирующий. |
ЖИТЬ, ще існува́ти, топта́ти ряст, по сві́ті ходи́ти, бути живи́м і здоро́вим, образ. бу́ти під со́нцем; жить чем, 1. жи́ти / ї́сти хліб/ з чого, 2. захо́плюватися чим, жить вегетати́вной жи́знью, фаміл. рости́ як капу́ста на горо́ді, жи́ти як дереви́на; жить в долг, жи́ти на борг; жить в нужде́, бідува́ти; жить в одино́честве /жить одино́ко/, самоті́ти; жить в по́лном доста́тке, жи́ти, не зна́вши го́ря, не зна́ти го́ря, жи́ти як у Бо́га за двери́ма /жи́ти як у Христа́ в за́пічку/; жить в по́лном согла́сии, жи́ти без чвар, жи́ти душа́ в ду́шу; жить в постоя́нной трево́ге, жи́ти на вулка́ні; жить в пра́здности, не бра́тися і за холо́дну во́ду; жить в стра́хе, боя́тися своє́ї ті́ні; жить в супру́жестве, оказ. жи́ти в па́рі; жить жа́лованьем, жи́ти з платні́; жить на иждиве́нии кого, фаміл. сиді́ти на чиїй ши́ї; жить на что /жить на жа́лованье, жить на пе́нсию/, жи́ти з чого /жи́ти з платні́, жи́ти з пе́нсії/; жить на ни́зком жи́зненном у́ровне, образ. не зво́дити кінці́в доку́пи; жить на отлёте, жи́ти на відлю́дді; жить на ре́нту, стри́гти купо́ни; жить на содержа́нии кого, утри́муватись ким; жить на широ́кую но́гу, розкошува́ти; жить не по сре́дствам, прожива́ти бі́льше, як заробля́ти; жить пода́чками, жи́ти на ласка́вому хлі́бі, у ру́ки диви́тися; жить, по́льзуясь покрови́тельством кого, фраз. жи́ти за чиєю (широ́кою) спи́ною; жить припева́ючи, жи́ти як мед пи́ти [живу́т припева́ючи = живу́ть як мед п'ють]; жить с капита́ла, фаміл. жи́ти з копі́йки; как живёте (как живёте-мо́жете)?, як живі́-здоро́ві?, як Бог ми́лує?; живу́щий, що живе́ тощо, зви́клий /ста́вши, покли́каний/ жи́ти, зда́тний /зму́шений/ прожи́ти, жите́ць, жива́ха, (в домі) ме́шканець, галиц.заме́шкалий, прикм. живи́й (і здоро́вий), фраз. посе́лений, з домі́вкою [живу́щий в те́ле рыб = з домі́вкою в ті́лі риб]; живу́щий в долг, бага́тий з по́зичок; живу́щий в доста́тке, замо́жний, замо́жній, образ. з доста́тком; живу́щий в изгна́нии, ви́гнанець; живу́щий в ми́ре /живу́щий в согла́сии/, зда́тний жи́ти без чвар; живу́щий в неве́жестве, зашкару́блий у не́уцтві; живу́щий в нище́те, злида́р, підто́чуваний зли́днями; живу́щий в нужде́, бі́дар бідаре́м; живу́щий в пра́здности, зви́клий до неро́бства, гультя́й, неро́ба; живу́щий в ро́скоши, зви́клий /при́вчений/ до розко́шів, розкошелю́б; живу́щий в своё удово́льствие, зви́клий жи́ти собі́ на вті́ху, сибари́т; живу́щий в чьем созна́нии, живи́й у чиїй па́м'яті; живу́щий как ко́шка с соба́кой, стил. перероб. жи́вши як кіт із псом; живу́щий на отлёте, завгоро́дній / заца́ринський/ (поселе́нець), живу́щий на содержа́нии кого, утри́муваний ким; живу́щий на чужо́й счёт, зви́клий жи́ти чужи́м ко́штом; живу́щий на широ́кую но́гу = живу́щий в пра́здности. стил. перероб. розкошу́ючи; живу́щий не по сре́дствам, що проживе́ бі́льше, як заробля́; живу́щий ни́щенством, що живе́ з же́брів, ста́рець, жебра́к; живу́щий под одно́й кро́влей, співжиле́ць, з-під одно́го да́ху; живу́щий свои́м умо́м, зда́ний на вла́сний ро́зум, сам собі́ пан; живу́щий чужи́м умо́м, му́дрий чужо́ю голово́ю. |
ЗАВИ́СЕТЬ, фраз. лежа́ти [секре́т успе́ха зави́сит от чего = секре́т у́спіху лежи́ть у чому]; не зави́сеть, ма́ти ві́льні ру́ки; зави́сящий/зави́симый, що зале́жить, узале́жнений, пов'я́заний з чим, прикм. зале́жний, несамості́йний, /хто/ підпорядко́ваний /підле́глий/ кому, образ. у (ста́лій) зале́жності; всеце́ло зави́сящий, цілко́м підвла́дний; ни от кого не зави́сящий, сам собі́ пан; всё, от кого зави́сящее, все, що в чиїх си́лах. |
ЛИ́БО, либо грудь в креста́х, либо голова́ в куста́х пан або пропа́в, здобу́ти або до́ма не бу́ти. |
МИНОВА́ТЬ (про час) збіга́ти, (швидко) пі́ною збі́гти; двум смертя́м не быва́ть, одно́й не миновать чи пан, чи пропа́в – дві́чі не вмира́ти; мину́ющий що /мн. хто/ мина́є тощо, зда́тний промину́ти, зви́клий мина́лий, прикм. мину́щий; мину́вший прикм. мину́лий, збі́глий, ОКРЕМА УВАГА |
ОБЕ́ЩАННЫЙ, обещанного три го́да ждут каза́в пан, що кожу́ха дам (та сло́во його́ те́пле), сподіва́вся дід на обі́д, та й без вече́рі спа́ти ліг; |
ОБРУЧА́ТЬ, обруча́ющий що /мн. хто/ заруча́є тощо, зго́дний заручи́ти, ім. свяще́ник, пан-оте́ць; обруча́ющийся/обруча́емый зару́чуваний, молоди́й. |
ПОП зменш. по́пик, попи́ло; како́в поп, тако́в и прихо́д яки́й пан, таки́й і крам. |
СА́НИ не в свои́ сани не сади́сь що попу́ мо́жна, то дяку́ – зась; каковы́ сани, таковы́ и са́ми яки́й пан, таки́й і крам, яка́ ха́та, таки́й тин, яки́й ба́тько, таки́й син, яке́ сміття́, така́ й мітла́. |
СЕЛО́, в село на село́; в селе́ на селі́; ни в го́роде Иван ни в селе́ Селифа́н ні па́ва ні ґа́ва, ні пан ані́ Йван; ни к селу́ ни к го́роду ще 1. з до́брого ди́ва, ні сі́ло ні па́ло, (з’явитися) як го́лий з ма́ку, як Пили́п з конопе́ль, 2. ні в тин ні в воро́та, ні в кут ні в две́рі, ні приши́й ні прилата́й. |
СЕМЬ, семь бед – оди́н отве́т чи пан, чи пропа́в – дві́чі не вмира́ти; семь вёрст до небе́с и всё ле́сом на горо́ді бузина́, а в Ки́єві дя́дько; семь круго́в а́да книжн. сім кіл пе́кла; у семи́ ня́нек дитя́ без гла́за сто баб – сто рад, а дитя́ без пу́па, де бага́то господи́нь, там ха́та не ме́тена. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Барин – пан, -на; -нов – па́нів, -ова, -е. |
Господин –
1) (владетель) воло́да́р, -ря́, пан, -на, -госпо́дар, -ря; 2) (независимый человек) пан, -на, госпо́дар, -ря; (как придаток к названиям чинов и фамилиям, а также вместо «человек») добро́дій, -ія, пан, -на. |
Государь –
1) (властелин) держа́вець, -вця, воло́да́р, -ря́; 2) (вежливая форма обращения) добро́дій, -ія, пан, -на. |
Пан – пан, -на. |
Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) 
Владеть – володіти ким, чим; держати, посідати що; (действовать чем) – орудувати чим. Владеть собой – керувати собою; панувати над собою. Владеть языком, оружием и т. п. – орудувати мовою, зброєю і т. ин. Не владеющий собою – від себе незалежний; над собою не пан. |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 
Барин
• Большой барин – великий пан; (емоц.) панюга; пан на всю губу. • Делаться, сделаться барином – виходити, вийти в пани (в панство); паніти, запаніти, спаніти, у (між) пани пошитися; мазатися, помазатися паном; гнути на панство. [Він не паніє. Мирний. Та твій брат, справді, бачу, у пани пошився. П. Куліш.] • Держаться барином – поводитись, як пан; паношитися (паношіти); паном себе становити. [Спаношів, і не приступай до нього. Франко.] • Дожить барином до разорения – допануватися. [Наш пан допанувався, що й очкур урвався. Пр.] • Жить барином (на барскую ногу) – паном (по-панськи) жити, паном діло жити; панувати; розкошувати; жити в розкоші (в розкошах); (образн.) купатися в розкоші (в розкошах). • Мелкий барин – невеликий пан; панок; підпанок; полупанок; недопанок; (збірн.) дрібне панство. [Невеликий пан, відчиниш і сам. Казка.] • Сделаться таким барином, что… – до(за)паніти до того, що… [Допаніли до того, що й хати підмести не зумієте. Сл. Гр.] • Сидеть барином (перен.) – сидіти згорнувши (склавши) руки, нічого не робити; присісти ручки по-панськи. [Я послав їх тобі тільки прочитать, щоб ти бачив, що я тут не склавши руки сиджу. Шевченко. А ти от сиди — присядь собі ручки по-панськи. Козланюк.] |
Безлюдье
• На безлюдье и Фома дворянин – на безлюдді й Хома чоловік (пан). Пр. На безлюдді й дяк чоловік. Пр. Де не маєш співця — послухаєш горобця. Пр. |
Белый
• Белая горячка – біла гарячка; запійне маячення (маячіння); (лок.) омут п’яничний. • Белая изба (устар.) – світлиця; кімната; (застар.) горниця. [Та віддай мене, мати, Де новії хати, Де світлиця ясна, Де зовиця одна. В. п. Я тільки бачу, що ти передо мною по горниці походжаєш, А не знаю, що ти думаєш та гадаєш. Дума.] • Белая кость (ирон.) – панська (біла) кістка. • Белые ручки чужие труды любят – плугач оре і в праці рветься, а панське черево отак аж дметься. Пр. Коли б пан за плуга взявся, то б і світа відцурався. Пр. • Белый как бумага – як папір [білий]; [як] паперовий (папірний). [А пані біла-білезна, як папір тонкий. Козланюк.] • Бел(ый) как лунь – білий як молоко; як голуб (сивий) білий. [А той Петро Шостозуб та був перший чоловік із громади, вже старезний такий, боже! як молоко білий. Вовчок. Це був як голуб сивий чоловік… Ільченко.] • Бел(ый) как мел – білий мов (як) крейда (глина, стіна). [А що вже син того панотця, то йшов білий, як глина. Свидницький.] • Бел(ый) как полотно – білий як полотно; як біль білий; білий як хустка. [А Настя вже біла як хустка, ні журлива, ні весела, — от мов з каменю. Вовчок.] • Белыми нитками шито – білими нитками шито; пальці знати. • Всякому своё и немытое бело (устар.) – чи сіре, чи чорне, та все своє добре. Пр. Мило мені, бо за мої гроші. Пр. Чуже миле, своє наймиліше. Пр. Хоч не красне, але власне. Пр. [Лучче своє латане, ніж чуже хапане. Пр.] • Делаться (сделаться) белым как полотно – полотніти, пополотніти. [Ярина пополотніла і, щоб не впасти, схопилась рукою за бильце. Панч.] • Довести до белого каления кого (перен.) – допекти кому (кого) до живого; завдати гарту кому; (фам.) допекти до живих печінок кому (кого). • Сказка про белого бычка – казка про білого бичка (про білу козу). Після тієї та знов тієї. Пр. • Средь белого дня – серед білого дня; за [білого] дня. [Треба було отакого — бідкався скульптор, зупиняючись біля чиєїсь хвіртки. — Серед білого дня і заблудився. Гончар.] • Становиться, стать белее – білішати, побілішати. • Чёрным по белому – чорним по білому; чорне (чорним) на білому. |
Бесследно
• Пройти бесследно – [Безслідно] минутися; минутися так (безкарно); минати(ся) дурно; не кинути (не покинути) сліду; хмарою перейти (минути); перемеженитися. [Се йому так не минеться. Грінченко. Літечко моє святе минуло хмарою. Шевченко. Люди думали, що воно так і перемежениться, бо наче все вщухло. Барвінок.] • Пропасть, исчезнуть бесследно – пропасти безвісти; пропасти (загинути, згинути, зникнути, щезнути) без сліду (безслідно, неслідно); пропасти (загинути, згинути) й сліду не кинути; і сліду (і знаку) не стало; загув (загинув, згинув) (і) слід; (образн.) [як] за водою, (з(а) вітром) піти; як вода вмила (змила); пропасти (зникнути), як (мов…) сон; розвіятися сном (як сон); [димом] здиміти; (згруб.) наче (мов) корова язиком злизала кого; наче (як) лиз (лизень) злизав кого; як віл лизнув кого; пропав, як у воду впав; пропав, як камінь у воду; пропав, як з мосту впав; згинув, як березневий сніг; пропало, як панщина; (жарт, про людину) пропав, як сірко (як собака, як пес) у ярмарку (в базарі); пропав, як руда миша. [Таким і я колись-то був, Минуло, дівчата… Минулося, розійшлося і сліду не стало. Шевченко. Не дав мені Господь пари, та й дав мені лиху долю. Та й та пішла за водою. Н. п. Димом здимів пан голодний. Руданський. Немовби й не було його тут. Як лизень злизав Козака. Ільченко.] |
Быть
• Будем бдительны! – будьмо пильні! • Будем готовы! – будьмо готові (напоготові)! [Вони вже близько, будьмо ж всі готові зустрінути врочисто молодих. Кочерга.] • Будем здоровы! – будьмо здорові!; будьмо! [Сідай і ти, Насте, — розпорядився Гаркуша, наливаючи чарки — …Отож, за те, щоб добре поярмаркувалось… Будьмо. Гончар.] • Будем знакомы! – будьмо знайомі!; познайомимося! (зазнайомимося!) • Будет! – годі; буде!; доволі!; досить! [Не плач, серденько, годі! Вовчок. Та буде ж, буде… Квітка-Основ’яненко.] • Будет и на нашей улице праздник – буде й на нашому тижні свято. Пр. Буде й на нашій вулиці свято. Пр. І в наше віконце засяє (засвітить, загляне) сонце. Пр. Колись і на нас сонечко гляне. Пр. Колись і перед нашими ворітьми сонечко зійде. Пр. Діждусь і я тії години, що будуть по шагу дині. Пр. • Будет по-моему, по-твоему… – вийде на моє, на твоє…; буде по-моєму, по-твоєму… [І побачиш, як не на моє вийде. М. Куліш. Нехай, думаю, по-твоєму буде. Стороженко.] • Будет с меня (тебя…) – буде (досить) з мене (тебе). • Будет тебе! будет вам! – буде тобі! буде вам!; знатимеш! знатимете!; матимешся! матиметеся!; начувайся! начувайтеся!; ось постривай лиш! ось постривайте лиш! • Будешь сладок — живым проглотят, будешь горек — проклянут – не будь солодкий, бо розлижуть, не будь гіркий, бо розплюють. Пр. Солодкого проглинуть, гіркого проплюють. Пр. Хто стається медом, того мухи з’їдять. Пр. Будеш солодкий, то тебе проглитнуть (проковтнуть), а будеш гіркий — проклянуть (то виплюнуть). Пр. • Будь добр, будьте добры – будь ласка (будь ласкав), будьте ласкаві; зроби (вчини) ласку, зробіть (вчиніть) ласку; коли (якщо) ласка твоя, ваша; (розм.) спасибі тобі; спасибі вам. [Скажи мені, будь ласкав, тату, Чого ячмінь наш так поріс… Гребінка. Зробіте ласку, дядечку, велику, Не жалуйте дерев старих. Візьміть та вирубайте їх. Глібов.] • Будь здоров, будьте здоровы – бувай здоров, бувайте здорові; бувай, бувайте; (випроводжаючи, у відповідь кажуть іще) іди здоров, ідіть здорові; щасливо. [Бувайте здорові, молодиці! Вовчок.] • Будь он…, он бы… – якби (коли б) він був…, він би… • Будьте так любезны – як (якщо, коли) ласка ваша; будь ласка (будьте ласкаві). [Коли ваша ласка, — кажу, — то й я собі біля вас стану. Вовчок.] • Будьте уверены – будьте певні; майте певність. [Будьте певні, що ви не вмрете — живі будете. Вишня.] • Будь что будет; была не была – що буде, те (то) й буде; хай буде що буде; хай (най) діється (буде) що хоче; або пан, або пропав. Пр. [Або здобути, або дома не бути. Пр. Раз козі смерть. Пр. Куць виграв, куць програв. Пр. Подивилась Катерина: — І ви, бачу, люди! Не плач, сину, моє лихо! Що буде, то й буде! Шевченко.] • Была бы собака, а палка будет – хто схоче собаку (пса) вдарити, той кия найде. Пр. Кому кого у надобі, той того найде у кадовбі. Пр. Що по надобі, то найдеш і в кадобі. Пр. • Была бы шея, а ярмо найдётся – аби шия, а ярмо буде (знайдеться). Пр. Аби шия, а хомут буде. Пр. Аби пшоно — каша буде. Пр. Аби голова, а шолуді будуть. Пр. Аби корито, собаки будуть. Пр. Аби болото, а жаби будуть. Пр. Аби хліб, а зуби будуть (найдуться). Пр. Аби були побрязкачі, то будуть і послухачі. Пр. Аби побрязкачі, послухачі будуть. Пр. Аби люди, а піп буде. Пр. На мої руки найду усюди муки. Пр. • Был конь, да изъездился – був кінь, та з’їздився. Пр. Був мед, та гості попили. Пр. Було діло, та полетіло. Пр. Був колись горіх, а тепер свистун. Пр. Був волом, та став козлом. Пр. Був лісничим, а тепер нічим. Пр. • Быть беде – без біди тут не обійдеться; начувайся, начувайтеся, начуваймося лиха. • Быть без души от кого – всією душею упадати коло кого; дух за ким ронити; палко любити кого. [Я за тобою й дух роню, а ти за мене забуваєш. Грітенко.] • Быть в компании, водить компанию с кем – бути в компанії з ким; тримати спілку з ким; спілкувати з ким. • Быть в ладах, не в ладах с кем – бути (жити) з ким у [добрій] злагоді (згоді, ладу); добре тривати з ким; бути (жити) не в ладу (не в (з)лагоді, не в згоді) з ким; не ладнати з ким; незлагода (незгода) з ким, між ким; немає згоди між ким. [Нам не треба сварки, ми в злагоді. Мартович.] • Быть в новость кому – бути за новину кому. • Быть во главе – на чолі бути (стояти); перед вести. [Бо Панько перед вів!.. М. Куліш.] • Быть в ответе за что – відповідати за що. • Быть в сборе – зібратися; бути вкупі. • Быть в состоянии, в силах (сделать что) – змагати (змогти, змогтись); здужати (здолати); мати змогу (силу); примогти. [Коли б змогтись, та ще поволоктись. Пр. Приміг би — в ложці води втопив. Пр.] • Быть в ссоре с кем – бути у сварці (у гніву) з ким; посваритися з ким; (образн.) розбити глек і з ким. [Часом ти що не по-моєму, — я косо гляну, а часом я що не по-твоєму — ти скривишся, та дивись і розіб’ємо глек! Кониський.] • Быть или не быть – бути чи не бути; жити чи не жити. [Жити чи не жити — Ось що стало руба. Старицький, перекл. із Шекспіра.] • Быть кем, чем (в качестве кого, чего, исполнять функции кого, чего) – бути (правити) за кого, за що (зі значенням професії, стану, перебування) бути ким, чим; (віддається ще й дієсловами на -увати, -ювати, -йти) головувати, секретарювати, вчителювати, кухарити… [Хай чабан! — усі гукнули, — За отамана буде. Тичина. І він зайшов у другу кімнату, що правила йому за робочий кабінет. Баш.] • Быть мужем и женой – бути чоловіком і жінкою; бути подружжям; бути в парі (до пари). [Не будемо ми, серденько, в парі, душа моя чує. Чубинський. Не судилось нам, серденько, Бути до пари. Кримський.] • Быть начеку (настороже) – бути наготові (насторожі); пильнувати; бути обережним. • Быть не может! – бути не може!; [це] неможливо! • Быть ни при чём – бути ні до чого; не мати нічого спільного з чим. • Быть по сему! – хай буде так!; так має бути!; нехай так! [Хай буде так! Іди! Кочерга.] • Быть постоянно в чём (в работе, одежде…) – не вилазити (не виходити) з чого. [З роботи ніколи не вилазить. Сл. Гр.] • Быть постоянно (находиться) – завжди (безпереводно, невиводно, постійно) бути; не переводитися. [Яка вона молодесенька, а вже свати не переводились у хаті. Вовчок.] • Всё может быть – усе може статися; все може бути. [Я не кажу напевне, а все може статися. Старицький.] • Да будет! – хай (най) буде! • Должно быть – певно; мабуть (мабуть чи не); повинно (мусить бути). [Іде шляхом молодиця, Мусить бути, з прощі. Шевченко.] • И был таков – тільки його й бачили; і щез (зник, пропав). [Похвалили млин і поїхали, і німець той з ними. Тільки його й бачили. Кониський.] • Как быть? – як [його] бути?; що [його] діяти?; що [його] [у світі] робити?; що [його] почати? [Що тут у світі робити? Казка.] • Кто бы ни был – хоч би хто був; хто б був не був. [Хто б був не був батько, а вже ж він батько. Свидницький.] • Может быть – може. • Надо быть (надо полагать, вероятно) – мабуть; [десь] певно; либонь; мабуть чи не; десь (десь-то); (зах.) відай. [Удався, мабуть, я у того пращура свого, у Савлука козака. Вовчок.] • Не будь я (пусть я не буду) – [Не] хай я не буду. • Не будь я тогда где… – якби я не був тоді де… • Не знает, как ему быть – не знає, що йому робити (діяти, чинити); (образн.) не зна, на яку (котру) ступити. [Ей! а мій адвокат не знає, на яку ступити передо мною. Мартович.] • Не то будет, не то нет – може, буде, може, й ні. Пр. Або буде, або й ні. Пр. • Одно и то же будет – на одне (на те саме) вийде. • Пока ещё что будет – пока там ще до чого дійдеться. • Стало быть – отже; виходить; значить. [Значить, подорожувати будемо ми лише втрьох… Трублаїні.] • Так и быть – (не)хай (і) так; так тому й бути; гаразд (добре); сількісь; (давн.) іносе. [Найкраще у житті — це життя… а вмирати… ну, що ж, нехай і так! — життя є наука про смерть. Ільченко. «Іносе! сількісь, як мовляла», — Юноні Юпітер сказав. Котляревський.] • Хотел было, хотела было, хотели было, пошёл было, пошла было, пошли было и т. д – хотів був (був хотів), хотіла була (була хотіла), хотіли були (були хотіли), пішов був (був пішов), пішла була (була пішла), пішли були (були пішли) і т. ін. [Хотів був обережно вгорнути в клапоть шовку й той пречудовий образок. Ільченко. Уже були спробували з сінокосами, — обпеклися. Головко.] • Чему быть, того не миновать – що статися має, то станеться. Пр. Що суджено, то не розгуджено. Пр. Що написано на роду, того не об’їдеш і на льоду. Пр. Що кому написано на роду, то й конем не об’їдеш. Пр. Чи співатиме півень, чи ні, а день буде. Пр. Скачи, бабо, хоч задом, хоч передом, а діла підуть своїм чередом. Пр. Що має утонути, то не увисне. Пр. Що має висіти, то не утоне. Пр. Лихая доля і під землею надибає. Пр. • Чтоб тебя здесь не было! – щоб твій і дух [тут] не пах!; щоб твого й духу [тут] не було!; щоб тебе тут не було! [Іди з двору, щоб і дух твій тут не пах!.. Тобілевич. Геть звідси! Щоб твого духу тут не було! Гордієнко.] |
Ворон
• Ворон ворону глаз не выклюет – ворон воронові (ворона вороні) ока не виклює. Пр. Свій своєму не ворог (ока не виколупа). Пр. Собака собаці хвоста не одкусить. Пр. Хапко з хапком знається. Пр. Ворон ворона не заклює, пан у пана шкури не здере. Пр. Чорт за чортом потягне. Пр. Чорт чорту ока не виколе. Пр. • Вскорми ворона — он тебе очи выклюет – годуй ворону, а вона тобі потім очі видовбає. Пр. • Куда ворон костей не занесёт – куди ворон і кістки не занесе (не заносив). Пр. |
Всё
• [А] всё-таки – [А] таки; [а] проте; [а] втім; [а] все ж; [а] все-таки. [Проте Берник цього разу обійшовся зі мною несподівано. Муратов.] • Всё-всё – усе чисто; усе дочиста; геть усе. • Всё в совокупности; всё вместе взятое – усе гуртом; усе разом; усе загалом; усе разом узяте. • Всё выше и выше – дедалі (щораз, чимраз) вище; усе вище й вище; (як прикм.) дедалі (щораз, чимраз) вищий; усе вищий і вищий. • Всё же, всё ж – все-таки; проте; таки. [І все-таки не він, а ми перемогли час, Лідо! Кочерга.] • Всё и вся – геть (чисто) усе; усе й уся. • Всё или ничего – усе або нічого; або (хоч) пан, або (хоч) пропав. Пр. Або (з)добути, або дома не бути. Пр. • Всё обстоит благополучно – усе гаразд; усе добре. [Бачу, що ти веселий — мабуть, усе гаразд? Вовчок.] • Его всё нет – його все [ще] нема(є); його нема та й нема. [Пропав Стьопка, як у воду впав… Нема та й нема, та й по сей день нема! Мирний.] • Ему (ей…) всё ни по чём – він (вона…) на все байдуже; йому (їй…) все байдуже; він (вона…) ні за що (ні на що) не дбає; йому (їй…) все дарма; йому (їй…) ані гадки; він (вона…) ані гадки (і гадки не має); йому (їй…) все дурниця (все за іграшку). [Його лають, а він ані гадки. Сл. Гр.] • И всё тут (разг.) – та й годі; та й край; та й решта; та й уже. [Ми вас не хочемо знати, та й годі! Франко.] • При всём том – попри все те; з усім тим. |
Всяк
• Всяк господин в своём доме – у своєму добрі всяк хазяїн. Пр. На своїм коні як хочеш їдеш. Пр. У своїм болоті й жаба співає. Пр. У своїм гнізді і ворона яструбові очі виклює. Пр. Чия хата, того й правда. Пр. У своїй хаті своя правда. Шевченко. • Всяк кулик своё болото хвалит – кожний кулик своє болото хвалить. Пр. Усякий кулик до свого болота звик. Пр. Кожний кулик у своєму болоті велик. Пр. Кожна лисиця свій хвостик хвалить. Пр. Кожна птаха своє гніздо хвалить. Пр. Кожна корова своє теля лиже. Пр. Кожна жаба своє болото хвалить. Пр. Кому як болото, а мені так як злото. Пр. Людям як повітка, а мені як квітка. Пр. • Всяк молодец на свой образец – кожний (усякий) молодець на свій взірець. Пр. Всякий кравець на свій аршин. Пр. Кожний дідько в свою дудку грає. Пр. Хто як знає, так і тачає. Пр. Кожна пташка своєї пісні (свою пісню) співає. Пр. Як півень уміє, так і піє. Пр. • Всяк петух на своём пепелище хозяин; на своём пепелище и курица скребёт – кожний півень на своїм смітнику пан. Пр. Усякий півень на своєму смітті гордий. Пр. Кожний (усякий) півень смілий на своїм смітті. Пр. Кожний пес на своїм смітті гордий. Пр. Усяка сосна в своєму бору шумить. Пр. • Всяк по-своему с ума сходит – усяк(е) по-своєму казиться. Пр. Кожен блазень своїм строєм. Пр. Хто хоче — сокоче, а хто хоче — кудкудаче. Пр. Сніп з бородою, а козак з молодою. Пр. Хто до кого, а я до Параски. Пр. Хто з ступою, а я з товкачем. Пр. У всякого Мусія своя затія. Пр. • Всяк сверчок знай свой шесток – знай, свине, своє лігво. Пр. Знай, козо, своє стійло. Пр. Знай, кобило, де брикати. Пр. Знай, хто роком старший. Пр. Не літай, вороно, в чужії хороми. Пр. Як не коваль, то й рук не погань. Пр. Свиня в наритниках — так уже й кінь. Пр. Коли не пиріг, то й не пирожися. Пр. Швець знай своє шевство, а в кравецтво не мішайся. Пр. Коли ти швець, пильнуй свого копила. Пр. • Всяк своего счастья кузнец – чоловік своєму щастю коваль. Пр. Усяк свого щастя коваль. Пр. |
Гнев
• В гневе – у гніву (у гніві); угнівившись; під гарячу руку (руч). [Гляну я — пані у гніву, розгорілась. Вовчок. Старий мав неподатливу, різку вдачу і в гніві був безцеремонним. Кундзіч. Гляди, як підскочиш під гарячу руч, то щоб, бува, не попобив тебе добре. Сл. Гр.] • Возбуждать, возбудить гнев в ком – гнівити, розгнівити кого; розлютовувати, розлютувати кого. • Воспылать гневом – запалати (запалитися, розпалитися, спалахнути) гнівом; загорітися (зайнятися, закипіти) гнівом; скипіти [гнівом]; розлютуватися, розлютитися. [Він так розпалився, що до нього страшно було й приступити. Тобілевич. Скипів панич, аж побілів… Свидницький. Розлютувався так, що — бо’ храни! Григоренко.] • Не во гнев будь сказано – не за зле май, майте; не клади, не кладіть (не положи, не положіть) гніва; не у гнів сказати (тобі, вам). [Не у гнів твоїй жінці. Сл. Гр. Не положіть гніва!.. Сл. Гр.] • Не помнить себя в гневе – [Аж] нетямитися з (від) гніву; не тямити (не пам’ятати) себе з (від) гніву. • От гнева – з (від) гніву; з серця. [Затремтіла тут Мокрина з гніву… Тичина. А пан аж запінивсь із серця… Стороженко.] • Охватил гнев кого – узяв (ухопив, пойняв, обійняв) гнів кого; розгнівився (розпалився, розлютувався) хто. [Такий гнів її пойняв, що старе обличчя аж синіло. Лебединець, перекл. з Реймонта.] • Разразиться гневом – вибухнути гнівом; скипіти гнівом (від гніву). [Знявся неймовірний галас, люди скипіли од гніву. Гордієнко.] • Сменить гнев на милость – змінити (перемінити) гнів на ласку (на милість). [Шпулька вагався: змінити гнів на милість чи не змінити? Смолич.] • Срывать гнев на ком, на чём – зганяти гнів на кого; класти (покладати) гнів на кого; мати гнів на кого; бути гнівним на кого; прогнівлятися на кого; (образн.) гнівом дихати на кого. [А може знов чим не вгодив — і гнівається? Стефаник. Не положіть гніва, прийшов оце до вас… Грінченко. Марго, — промовляє він, — чи гнів на мене який маєш? Вовчок. Довго невістка на мене гнівом дихала. З нар. уст.] |
Горшок
• Горшок над котлом смеётся, а оба черны – насміялася верша з болота, незчулася, аж і сама в болоті. Пр. Дорікав горщик чавунові, що чорний, аж гульк — і сам у сажі. Пр. Сміялася верша з сака, оглянулася — сама така. Пр. Насміявся кулик з болота, та й сам туди ж. Пр. Насміявся шолудивий з голомозого. Пр. Насміявся голений із стриженого. Пр. • Не боги горшки обжигают – не святі горшки ліплять [а такі ж люди, як і ми, грішні]. Пр. • По горшку и покрышка – який пан, такий і жупан. Пр. Який пан, такий і крам. Пр. Яке їхало, таке й здибало. Пр. • От горшка три вершка (шутл.) – такий малий, накрив би його решетом. Пр. Такий, що його й у кишеню сховав би. Пр. Такий малий, що й не видно (ледве від землі відріс). Пр.; приземок; коротун (курдупель); цурупалок. • Сапог скрипит, да в горшке не кипит – на нозі сап’ян рипить, а в борщі трясця кипить. Пр. Хоч голий, та в поясі (у підв’язках). Пр. Голе й босе, а голова у вінку. Пр. Чоботи скриплять, а горшки без сала киплять. Пр. Гучно, бучно, а в п’яти холодно (зимно). Пр. Тіло голе, а сам у жупані. Пр. На панові шовчок, а в животі бурчок. Пр. Голодний, як вовк, а прибравсь у шовк. Пр. • Хоч горшком назови, только в печь не сажай – хоч біс, аби яйця ніс. Пр. Дарма що в черепку, аби курка смажена. Пр. З перцем чи не з перцем, аби з добрим серцем. Пр. Чорт його бери з кісткою, мені аби шпик був. Пр. |
Господин
• Он господин положения – він пан (володар) становища; його верх; його воля й сила. • Он господин своего слова (своему слову) – він пан (хазяїн) свого слова; він тримає слово. • Они тут господа – вони тут панують; тут їх(ня) воля й сила. • Сам себе господин – сам собі пан (господар). |
Грех
• Без греха века не проживёшь – чоловік не ангел, щоб не согрішив. Пр. Без гріха чоловік не проживе. Пр. Доки чоловік живе, доти грішить. Пр. • Брать, взять, принимать, принять на себя грех (разг.) – брати, узяти, приймати, прийняти гріх на себе; брати, узяти відповідальність на себе; відповідати, відповісти за чиюсь провину. • Вводить в грех кого – до гріха доводити кого; на гріх (до гріха) призводити кого; на гріх підводити кого. • Взводить, взвести грех на кого – класти, покладати, покласти гріх на кого. • Грех да беда на кого не живёт – гріх по дорозі біг та на нас плиг. Пр. Усяка людина своє лихо має. Пр. Без гріха та без лиха не проживеш. Пр. Усяк чоловік не без гріха. Пр. Нема чоловіка без вади. Пр. Де люди, там і лихо. Пр. Лиха не шукай, воно само тебе знайде. Пр. Лихо приключки шукає. Пр. Гріх по людях ходить. Пр. Ніхто не без гріха. Пр. Нема слободи без біди. Пр. На всяку деревину птах сідає, усяка людина своє лихо має. Пр. І на меду знайдеш біду. Пр. • Грехи любезны доводят до бездны – що тіло любить, теє душу губить. Пр. • Долго ли до греха – до гріха доводити кого; на гріх (до гріха) призводити кого; на гріх підводити кого. • Есть такой грех (разг.) – було таке; ніде (нема де) правди діти. • За ним водится этот грех – він має цю хибу (ваду); він хибує (гріхує) на це. • Искупать, искупить, заглаживать, загладить грех – покутувати, спокутувати, відпокутувати гріх; покривати, покрити (загладжувати, загладити) гріх. • Как на грех – як (мов) на біду (на нещастя). • Мой грех – мій гріх; моя вина (провина, причина). • Не грех ему и отдохнуть (разг.) – не гріх (не погано було б, не завадило б) йому й відпочити. • Не получивший разрешения от греха – нерозгрішений. • От греха не уйдёшь – від гріха не втечеш; на гріх не спасешся. • Отпустить грехи кому – розгрішити кого. • Рада бы душа в рай, да грехи не пускают – рада б душа в рай, та гріхи не пускають. Пр. Рада б Ганна за пана, та пан не бере. Пр. Є ложка, та в мисці нема. Пр. • С грехом пополам сделал что – сяк-так (абияк, з бідою, через верхи) зробив що. • Совершить грех, взять грех на душу – учинити гріх; узяти гріх на душу; гріха зажити. • Сознаваться в грехах – визнавати (признати) свої гріхи. • Утаивать грех на исповеди (религ.) – приховувати гріх на сповіді; попа в решеті возити. • Что (нечего) греха таить (разг.) – ніде (нема де) правди діти; ніде (нема де) гріха потаїти. |
Грудь
• Брать грудью – брати ((з)добувати) штурмом (приступом). • Взять, схватить за грудь в драке – ухопити за петельки; узяти за барки. • Всей грудью навалиться – щосили навалитися (налягти, наперти). • Встать, стать, стоять грудью за кого, за что (книжн.) – ставати, стати, стояти стіною (муром) за кого, за що; мужньо боронити (захищати) кого, що; обставати щосили (що є снаги) за ким, за чим. • Грудь колесом – випнуті груди. • Кормить грудью – годувати груддю; давати грудь. • Либо грудь в крестах, либо голова в кустах – або здобути, або (в)дома не бути. Пр. Або (в)дома не бути, або волі здобути. Пр. Або (хоч) пан, або (хоч) пропав. Пр. • Отнять [ребёнка] от груди – відлучити дитину. • Полной грудью, во всю грудь – на повні, на всі груди. • С волосатой грудью – з волохатими грудьми, волохатогрудий (діал. космогрудий). • С раскрытой грудью – розхристаний. |
Гусь
• Гусь да баба — торг – як дві баби та гуска, то весь базар. Пр. • Гусь лапчатый, хорош гусь, каков гусь (разг. ирон.) – то шпак, шпаками годований, ото птах. • Гусь свинье не товарищ – гусь свині не товариш. Пр. Кінь волові не товариш (не рівня, не пара). Пр. Погодилися, як порося з вовком. Пр. Чешися кінь з конем, а віл з волом. Пр. Лимар ситникові не товариш. Пр. Пан з паном, а Іван з Іваном. Пр. Віл до вола, кінь до коня, а свиня в тин [коли нема з ким]. • Ему как с гуся вода – йому як з гуся (з гуски) вода; він не сушить (не морочить, не клопоче) собі голови нічим; а йому й байдуже; а він і байдуже; байдужісінько йому; йому ані гадки. |
Деньги
• Без денег – без грошей; безоплатно; не за гроші; не за плату; за так грошей; (за)дурно ((за)дарма); за спасибі. • Без денег человек худенек – без грошей чоловік не хороший. Пр. Без грошей чоловік як дурень. Пр. Без грошей як без очей (як без рук). Пр. То пан хороший, як багацько грошей. Пр. • Больше денег — больше хлопот – сіль для їди, а гроші для біди. Пр. Великі гроші — готова біда. Пр. Гроші біду роблять найбільшу. Пр. Гроші не знать що, та спать не дають. Пр. Грошей багацько [на світі], а щастя мало. Пр. Гроші то й роблять біду. Пр. Срібло та злото тягнуть у болото. Пр. З золотом, як з вогнем: і тепло з ним і небезпечно. Пр. • Брат-брат, сват-сват, а денежки не родня – брат братом, сват сватом, а гроші не рідня. Пр. Хоч ми собі брати, але наші кишені не сестри. Пр. Сват не сват, а мого не руш нічого. Пр. • Бросать деньги (деньгами) – сипати (розкидатися) грішми (грошима); тринькати (розтринькувати) гроші. • Быть при деньгах – мати гроші; бути при грошах. • Ввиду отсутствия денег – за браком (через брак) грошей; через безгрішшя (безгрошів’я); бо нема(є) грошей. • Вот уже и нет денег – от і по грошах. • Время — деньги – час (є) гроші. • Давать, дать деньги взаймы – позичати, позичити гроші; давати, дати у пози(ч)ку гроші. • Денег куры не клюют – грошей і кури не клюють (і свині не їдять); грошей до смутку (до біса, до чорта, до лиха); валява грошей. • Денег нет – грошей нема(є); (жарт.) на гроші сухо; грошей голо; у кишені [аж] гуде; у кишені вітер віє (вітри віють); (іноді) дюдя в кишені свистить. • Денег ни гроша – грошей ні копійки; (розм.) грошей Біг дасть (катма). • Денег стоит (разг.) – недешево (дорого). • Деньги — дело наживное – гроші — набутна річ. Пр. • Деньги не заработанные, доставшиеся даром – дурні гроші; легкий гріш. • Деньги не щепка – гроші не полова. • Деньги не щепки — на полу не подымешь – грошей на дорозі не назбираєш. Пр. • Деньги разошлись – гроші вийшли; (образн.) гроші розкотилися. • Деньги счёт любят – копійка любить, щоб її рахували (лічили). Пр. Гроші лічбу люблять. Пр. • Есть деньги у кого – має гроші хто; є гроші в кого; (образн.) копійка волочиться у кого. • За деньги – за гроші; за плату. • За наличные деньги – за [гроші] готові; за готівку. • За небольшие деньги – не за великі гроші; невеликим коштом; недорого. • Копить деньги – складати (збивати, ховати) гроші; збивати гроші докупи. • Кормовые деньги – харчові гроші; харчове. • Крупные деньги – великі (великими купюрами, недрібні) гроші. • Куча денег – купа (сила) грошей (грошви). • Мало денег – мало грошей; грошей не гурт; грошей (на гроші) тонко; на гроші скупо. [Догадується Василь Іванович, чого так хилиться перед ним Литовка: підходить строк векселю, а грошей, мабуть, тонко… Васильченко. Гріх би було давати таке дрантя до шевця, та на гроші скупо. Стефаник.] • Медные деньги – мідні гроші; мідяки. • Мелкие деньги, мелочь – дрібні [гроші]; дрібняки. • Наличные деньги – готові гроші; готівка (зрідка готовик, готовина, готовизна). • Недостаток в деньгах – брак (недостача) грошей; скрут(а) на гроші. • Немалые деньги – великі (немалі) гроші; чималий гріш. • Не стало денег – не стало (не вистачило, забракло) грошей. • Ни за какие деньги (разг.) – ні за які гроші; ні за яку ціну; ні за що. • Обратить в деньги что – повернути на (в) гроші що; (іноді) згрошити що. [Як їхатимуть вже відсіль на Кавказ на житло, то сей садок згрошать. Сл. Гр.] • Он не при деньгах – він не має грошей; нема в нього грошей; він не при грошах. • Он падок на деньги; алчный, жадный до денег (разг.) – він ласий на гроші (до грошей); він жадібний на гроші. • Очень много денег – дуже багато грошей; (іноді) грошей прірва (сила); до смутку грошей. • Подъёмные деньги – гроші на переїзд; переїзні гроші; переїзне. • Потерять деньги – загубити гроші; (жарт.) посіяти гроші. • Растранжирить деньги – розтринькати (протрясти) гроші. • Свободные деньги – вільні (гулящі) гроші. • Серебряные деньги – срібні гроші; срібняки. • Собирать, собрать деньги – збивати, назбивати грошей; (образн.) у кулак дбати. • Собрать деньги на что, собраться со средствами; копить, скопить деньги, средства на что – збитися (спромогтися) на що. [Збився Пилип і на хату. Сл. Гр.] • Собраться с деньгами – спромогтися (збитися) на гроші. • Сорить деньгами – сипати грішми; сипати гроші як полову; гатити гроші; (лок.) розкомашувати гроші. • Суточные деньги – добові [гроші]. • Только ума на деньги не купишь – за гроші тільки рідного батька (рідної матері) не купиш. Пр. • Тряхнуть деньгами – сипнути грішми. • Туго с деньгами – сутужно з грішми (з грошима); (лок.) куцо на гроші. • У меня все деньги вышли – у мене [вже] по [всіх] грошах; я витратився (вивівся, звівся) з грошей; я геть-чисто витратився; я [геть-чисто] згрошився; (образн.) у мене вже вітер у кишенях гуде (свище, гуляє). • Употребить деньги на что – повернути (обернути) гроші нащо. • Шальные деньги – дурні гроші. |
Иван
• Иван-да-марья – братки (братики); брат-і-сестра (-сестриця); полуцвіт (полуцвіток); перестріч. [Ой на горі полуцвітки процвітають. Н. п.] • Иван, не помнящий родства – Іван Безрідний (Безродич); Іван Забудько; Іван Непам’ятуший; (жарт.) Михайло Незгадайло. • Ни в городе Иван, ни в селе Селифан – ані пан, ані Іван. Пр. Іван — ні Богові, ні нам. Пр. |
Или
• Более или менее – більш(е)-менш(е); більш або (чи) менш. • Или как бишь – чи як пак; чи як бо. • Или пан, или пропал – або (хоч) пан, або (хоч) пропав. Пр. Раз козі смерть. Пр. Раз мати народила, раз і помирати (умирати). Пр. Хоч (або) виграв, хоч (або) програв. Пр. Або рибу з’їсти, або на дно сісти. Пр. Або добути, або дома не бути. Пр. Або будемо на Русі, або пропадемо усі. Пр. Або зелене мати, або нічого не мати. Пр. Куць виграв, куць програв. Пр. • Или то, или то – чи те, чи те; або те, або те. • Так или иначе – так чи так; так чи інак(ше); чи так, чи інак. • Тот или другой – той чи той; той чи інший. |
Клок
• Или сена клок, или вилы в бок – або пан, або пропав. Пр. А чи пан, чи пропав. Пр. Здобути, або дома не бути. Пр. • Разорвать в клочья, на клочья – пошматувати; порвати (подерти) на клапті (на шматки). • С паршивой овцы хоть шерсти клок – з поганої вівці хоч вовни жмут. Пр. З ледачого вовка хоч шерсті жмут. Пр. З худого кабана хоч вишкварки. Пр. Нічим не візьмеш, так клоччям. Пр. Лихого нема чого (нічого) жалувати. Пр. |
Колокольный
• Колокольный дворянин, колокольное дворянство (устар. шутл.) – пан, пани (панство) з-під дзвонів; пан, пани (панство) з духівників (духовного, попівського) роду. • Колокольный патриотизм – галасливий (крикливий) патріотизм. |
Либо
• Либо… либо – або… або; чи то… чи [то]; хоч… хоч. • Либо грудь в крестах, либо голова в кустах – хоч голова в кушах, хоч груди в хрестах. Пр. Або дома не бути, або волю здобути. Пр. • Либо дождик, либо снег, либо будет, либо нет – або дощ, або сніг, або буде, або ні. Пр. Або погода, або негода. Пр. • Либо пан, либо пропал – або пан, або пропав. Пр. Хоч пан, хоч пропав. Пр. Чи пан, чи пропав. Пр. Або виграв, або програв. Пр. Хоч виграв, хоч програв. Пр. (лок.) Куць виграв, куць програв. Пр. • Либо победить, либо умереть – або перемогти, або кістьми лягти. Пр. Або перемогу здобути, або вдома не бути. Пр. • Либо рыбку съесть, либо на мель сесть – або рибку з’їсти, або на дно сісти. Пр. |
Махать
• Махать картонным мечом – махати паперовим мечем. • После драки кулаками не машут – після бійки кулаками не махають (не машуть). Пр. Повів коня кувати, як кузня згоріла. Пр. Замкнув пан стайню, як коні вкрадено. Пр. |
Миновать
• Да минует нас чаша сия! – хай мине нас ця гірка (лиха) доля (ця лиха година, піднес. ся чаша)! • Двум смертям не бывать, одной не миновать – дві смерті не буде, а одної не минути. Пр. Одної смерті не минеш, другої не буде. Пр. Більш(е) як раз не вмреш. Пр. Двом смертям не бути, а одної не минути. Пр. Чи пан, чи пропав — двічі не вмирати. Пр. Раз мати породила, раз і помирати. Пр. Хто вмер тепер, не вмре у четвер. Пр. Раз козі смерть. Пр. • Ему минуло двадцать лет – йому минуло (вийшло, перейшло) двадцять років; йому дійшов (йому поминув) двадцятий рік. • Зима ещё не миновала – зима ще не минулася (не проминула, не перейшла, не перезимувалася). • Не миновать ему тюрьмы – не минути йому тюрми (в’язниці); не втече він від кари. • Как не беречься, а не миновать ожечься – хоч як бережешся (стережешся), а таки (а врешті) опечешся. Пр. • Смерти не миновать! – смерті не минути (не обминути)!; від смерті не втекти!; смерті не відперти! • Чему быть, того не миновать – чому бути, того не минути. Пр. Що має статися, те станеться. Пр. Що написано на роду, того не об’їдеш і на льоду. Пр. Чи співатиме півень, чи ні, а день [таки] буде. Пр. Що суджено, те не розгуджено. Пр. Скачи, бабо, хоч задом, хоч передом, а діла підуть своїм чередом. Пр. |
Мытье
• Наше дело мытьё-глаженье, а барское — бритьё-помаженье – всякий своє робить, любий пане мій, — мужик з гною жито, а пан з жита гній. Франко. • Не мытьём, так катаньем – не києм, то палицею. Пр. Не вмер Данило, болячка задавила. Пр. Не вмер Гаврило — галушкою вдавило. Пр. |
Невладеющий
• Невладеющий собой – що не має влади над собою; що не володіє (не владає, не керує) собою; несамовладний; не пан над собою (не пан собі). |
Обещанный
• Обещанного три года ждут – казав пан, кожух дам, та слово його тепле. Пр. Обіцяла (казала), та не зав’язала. Пр. Надіявся дід на обід, та без вечері спати ліг. Пр. Обіцяв Бог дати, тільки казав заждати. Пр. Пождіть, діти, поки Біг на кисіль шкурку натягне. Пр. Ждали, ждали, поки Біг на кисіль шкурку натягне. Пр. Ждали, ждали, та й жданки (жданики) розгубили (погубили, поїли). Пр. Ждали, ждали, та й годі сказали. Пр. Чекай, собачко, здохне конячка, матимеш м’ясо. Пр. Хто живий — діжде. Пр. |
Обитель
• Каков строитель, такова и обитель – робив — на себе дивив. Пр. Зробив дядя, на себе глядя. Пр. Який пан, такий і крам. Пр. |
Одна
• Валить всё в одну кучу – скидати все на одну (в одну) купу (до одної купи). • В одной рубашке (быть, выйти на улицу…) – у самій сорочці. • В одну нить – водносталь. • Два медведя в одной берлоге не уживутся – два ведмеді в однім барлозі не живуть. Пр. Два коти в одному мішку (на одному салі) не помиряться. Пр. • Двум смертям не бывать, одной не миновать – одної смерті не минеш, другої не буде. Пр. Більш(е) як раз не вмреш. Пр. Дві смерті не буде (двом смертям не бути), а одної не минути. Пр. Чи пан, чи пропав — двічі не вмирати. Пр. Раз мати породила (раз на світ родила мати), раз і помирати. Пр. Хто вмер тепер, не вмре в четвер. Пр. Раз козі смерть. Пр. • Ни одна не… – ні одна не…; жодна не… • Одна беда не ходит – біда ніколи сама не ходить. Пр. Біда сама не ходить, але десять за собою водить. Пр. Біда ніколи одинцем не ходить: усе в парі. Пр. Як одна біда йде, то й другу за собою веде. Пр. Біда біду тягне. Пр. Одна біда тягне за собою другу. Пр. Біда та й за біду зачепилася. Пр. Біда за біду чіпляється. Пр. До лиха та ще лихо. Пр. Одна біда не докучить, бо як одна заворушить, то за нею сотня рушить. Пр. До біди ще знайдеться й прибідок. Пр. • Одна в одну; одна к одной – одна в одну; голова в голову; (іноді) як (мов, наче…) перемиті; одним лицем. [Капуста — голова в голову однаковісінька. Сл. Гр.] • Одна голова и плачет, и смеётся – одні очі і плачуть, і сміються. Пр. • Одна головня и в печи гаснет, а две и в чистом поле дымят – одна головешка в печі гасне, а дві в полі горять. Пр. Дві головешки горять, а одна ніколи. Пр. Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує. Пр. Що два, то не один. Пр. У гурті робити, як із гори бігти. Пр. Спілка двох годує. Пр. • Одна другую – одна одну. • Одна и та же – та [ж] сама; одна; (іноді) одна й та сама. • Одна ласточка весны не делает – одна ластівка весни не робить. Пр. Одна ластівка — то ще не весна. Пр. З одної квітки вінка не зів’єш (не сплетеш). Пр. • Одна мысль о… – сама думка про… • Одной рукой – однією (одною) рукою; одноруч. • Она одна знает, скажет что-либо – тільки вона знає, скаже що. • По одной мере – до одної міри; на одну міру. • При одной мысли об этом – на саму думку (гадку) про це…; від самої думки (гадки) про це… [Материне серце обіллялося жалем на саму думку, що дитина мерзла. Коцюбинський.] • Решительно (положительно) ни одной – жоднісінької; ні однісінької; (застар.) ніже едної. [Е-ех! коли б не ті дві вади в мого Андрія, звікувала б я з ним, не зазнавши ніже єдної хмарної години!.. Кониський.] • Совершенно одна – сама-одна; (сама-)самісінька. |
Пан
• Пан или пропал; либо пан, либо пропал – хоч пан, хоч пропав; або пан, або пропав; хоч виграв, хоч програв; або виграв, або програв; (давн. лок.) куць виграв, куць програв. |
Питать
• Питать враждебные чувства к кому – ворогувати на (проти) кого; мати злість (іноді зазлість) на кого. [Ти на мене ворогуєш? Так змінилася одразу? Українка.] • Питать доверие к кому – мати довіру (довір’я) до кого; мати віру до кого; йняти (діймати) віри кому; довіряти кому. • Питать злобные чувства к кому – мати злість на кого; здувати на кого; (образн.) важким (лихим) духом дихати на кого; злом (пеклом, лихим пеклом) дихати на кого; лихої волі бути на кого. [І пан був лихої волі на його, і всі попи околичні хропли, сопли. Свидницький.] • Питать любовь, страсть, пристрастие к чему – кохатися (милуватися) в чому; любити що; бути замилуваним (залюбленим, закоханим) у чому; (іноді) мати прилюбність до чого; прилюблятися до чого. [Маю прилюбність до карт та гульні. Н.-Левицький.] • Питать надежду (книжн.) – плекати (живити, мати) надію; (поет.) гріти в серці надію; сподіватися. • Питать нежные чувства к кому – мати ніжні почуття (почувати ніжність) до кого. • Питать отвращение к кому, к чему – почувати (мати) відразу (огиду) до кого, до чого. • Питать слабость к чему – мати нахил до чого; любити що; (іноді) мати слабість до чого; грішити чим. • Питать уважение к кому – мати пошану (повагу) до кого; мати кого у повазі; поважати (шанувати) кого. • Питать уверенность – мати певність; бути певним. |
Полковник
• Либо полковник, либо покойник – або пан, або пропав. Пр. Хоч пан, хоч пропав. Пр. Чи пан, чи пропав. Пр. Або здобути, або дома не бути. Пр. Або виграв, або програв. Пр. Хоч виграв, хоч програв. Пр. |
Пустой
• Как из пустой бочки – як (мов…) із порожньої (пустої) бочки (із жлукта). • Переливать, пересыпать из пустого в порожнее – переливати з пустого в порожнє; воду в ступі товкти; молотити [саму] солому; з сухої криниці воду брати; теревені правити; плескати язиком (язиками); переливки переливати; плетенки плести. • Пуст карман, да красив кафтан – у голові панство, а сорочку воші з’їли. Пр. На возі сап’ян рипить, а в борщі трясця кипить. Пр. У голові панство, а за коміром воші. Пр. Убрався в жупан і дума, що пан. Пр. Голе й босе, а голова в вінку. Пр. Чоботи риплять, а горшки без сала киплять. Пр. Пани ж мої дрібнесенькі, а воші як біб. Пр. • Пустая бочка пуще (звонче) гремит – порожня бочка гучить, а повна мовчить. Пр. • Пустая голова (башка) – пуста людина; пуста голова; у голові як у пустій клуні (стодолі); у голові вітер свище; голова як свистун; макоцвіт (макоцвітна голова). • Пустая мельница без ветру мелет – порожній млин і без вітру меле. Пр. Меле, як порожній млин. Пр. • Пустая трата времени – марнування (гайнування) часу; марна трата часу. • Пустое место (перен.) – порожнє місце. • С пустыми руками (прийти, явиться, уйти…) – з порожніми (з пустими, з голими) руками (голіруч, іноді упорожні) (прийти, піти…). • Тощий, пустой кошелёк – Див. кошелёк. |
Рада
• Рада б душа в рай, да грехи не пускают – рада б душа в рай, та гріхи не пускають. Пр. Рада б мама за пана, та пан не бере. Пр. Є ложка, та в мисці нема. Пр. |
Ровный
• Не ровен час (разг.) – 1) всяко буває; трапляється часом; 2) а що як; коли б (якби) не. • Ровным счётом ничего – (а)нічого; (а)нічогісінько; зовсім (абсолютно) нічого. • Шишка на ровном месте – велике цабе. Пр. Велика цяця. Пр. Він там великий, де малі вікна. Пр. Велике діло — опеньки. Пр. Багато вас таких, та не всі вкупі. Пр. Цитьте, жаби, я ваш пан. Пр. |
Рубль
• Взглянет, посмотрит, скажет слово, как (словно) рублём подарит ( нар.-поэт.) – гляне, мов сонечко ясне, аж на душі весело стане; слово скаже — мов медом на душі помаже; як словом озветься, то мов аж сонце засміється. • Гнаться за длинным рублём (разг.) – гнатися за легким [і добрим] заробітком; їхати, поїхати по добрі карбованці (карбованчики); їхати, поїхати по грубі гроші. • Денежка рубль бережёт, а рубль голову стережёт – хто шага не береже, той не варт копійки. Пр. Із копійки рублі робляться. Пр. • Не дал Бог ста рублей, а пятьдесят не деньги – куліш не каша, п’ять рублів не гроші. Пр. Іван не пан, а сто рублів не гроші. Пр. • Не рублём, так дубьём – не гаманцем, так дубцем. Пр. Не добром, так злом. Пр. • Шапка в рубль, а щи без круп – на нозі сап’ян рипить, а у борщі трясця кипить. Пр. Нема чого у казані, а золото на каптані. Пр. У голові панство, а сорочку воші з’їли. Пр. |
Сам
• Оставаться, остаться самим собой – (за)лишатися, (за)лишитися самим собою. • Сама себе хозяйка – сама собі господиня. [Сама собі господиня в хаті. Шевченко.] • Сами с усами – самі з розумом (з головою); самі маємо голову (розум); не в тім’я биті. • Сам не свой, сама не своя – [Як] не свій, не своя; сам не свій, сама не своя; несамовитий, несамовита. • Само собой [разумеется] – само собою [зрозуміло]; звичайна (певна) річ; самозрозуміла річ. • Сам пашет, сам орёт, сам песенки поёт – сам п’ю, сам гуляю, сам стелюся, сам лягаю. Пр. • Сам (сама, само, сами) по себе – сам (сама, саме, самі) собі; сам (сама, саме, самі) собою; (іноді) сам (сама, саме, самі) по собі; сам-один (сама-одна, само-одне, самі-одні). [Хай одружується, сам собі живе. Кундзіч, перекл. з Толстого.] • Сам себе хозяин (господин, голова) – сам собі господар (пан, голова); Чого не люблю, того і в борщ не кришу. Пр. Нікому ні під шапку. Пр. • Сам смекай, где берег, где край – людей питай, а свій розум май. Пр. |
Свой
• Брать, взять своё – брати, узяти своє; досягти, досягати свого; доходити, дійти свого. • Вносить свой вклад во что – уносити, унести свій вклад (свою вкладку) у що. • Время покажет своё – час покаже своє; там (тоді) буде видно. • В своём уме кто – при своєму (своїм) розумі хто; сповна розуму хто. • Господин (хозяин) своего слова (своему слову) – господар (пан) свого слова (своєму слову). • Добиваться, достигать своего; настаивать, поставить на своём – добиватися (домагатися), досягати свого; обстоювати своє; наполягати на своєму; стояти на своєму; довести свого. • Жить своим умом (разумом) – жити своїм розумом. • На свою голову – на свою голову; на себе; (іноді) собі на клопіт. • Не видеть дальше своего носа – не бачити далі від свого носа; не бачити [нічого] поза своїм носом. • Не в своём уме кто – не при своєму (своїм) розумі хто; не сповна розуму хто. • Не выпускать из своего взгляда кого (устар.) – не спускати з свого ока кого. • Оставаться, остаться при своих – лишатися, лишитися (зоставатися, зостатися) при своєму (при своїх). • Оставаться, остаться при своих козырях – лишатися, лишитися з своїми козирями. • Принимать, принять на свой счёт – брати, узяти на свій карб (на свій рахунок). • Своими словами (рассказывать, отвечать…) – своїми словами (переповідати, відповідати, відказувати…). • Свой не свой, на дороге не стой – свій не свій, а мого не руш. Пр. • Свой своему поневоле брат – свій своєму лиха не мислить. Пр. Свій своєму ока не виколупає. Пр. Добре то кажуть: свій своєму мимоволі брат. Пр. • Своя ноша не тянет – свій тягар не важить. Пр. Своя вага не важка. Пр. • С высоты своего величия (смотреть на кого-либо, относиться к кому-либо) – згорда (спишна, звисока); гордовито й зарозуміло. • Сказать своё слово – сказати своє слово. • Соваться, сунуться со своим носом куда, во что – сунутися зі своїм носом куди, у що. • Стоять на своём – стояти на своєму; (образн. розм.) як на пню стати. • Стоять на [своем] посту – стояти на [своєму] посту; стояти на варті (на чатах, на сторожі); стояти на [своїй] постаті; не кидати [своєї] постаті. • Умирать, умереть своей, не своей смертью – умирати, умерти (помирати, померти) своєю, не своєю смертю. |
Смерть
• Бледен как смерть (разг.) – блідий як смерть. • Быть при смерти – бути на вмерті (на смерті, при смерті); (іноді) бути близьким смерті. • Видимая смерть страшна – видима смерть страшна. Пр. • Вопрос жизни или смерти – питання життя або смерті. • Двум смертям не бывать, а одной не миновать – одної смерті не минеш, другої не буде. Пр. Більш(е) як раз не вмреш. Пр. Дві смерті не буде (двом смертям не бути), а одної не минути. Пр. Чи пан, чи пропав — двічі не вмирати. Пр. Раз мати породила, раз і помирати. Пр. Хто вмер тепер, не вмре у четвер. Пр. Раз козі смерть. Пр. • От смерти и под камнем не скрыться – як не ховайся, а смерть тебе знайде. Пр. Від смерті і в печі не замажешся (не замуруєшся). Пр. • От смерти не уйдёшь – від смерті ані відхреститися, ані відмолитися. Пр. Смерті не відперти. Пр. Від смерті нема викупу. Пр. Зі смертю торгу нема. Пр. На смерть нема зілля. Пр. Смерть нікого не мине. Пр. Як не живеш, а труни не минеш. Пр. Смерть — неминуща дорога. Пр. Смерть не питає: «Чи хочеш, чи не хочеш?» Пр. • Перед смертью не надышишься – перед смертю не надихаєшся (не надишешся). Пр. Як не наївся, то не налижешся. Пр. • Смерть на носу (перен.) – смерть за плечима; смерть близько. • Смерть ве разбирает чина – смерть не перебирає. Пр. Смерть нікого не минає. Пр. Смерть усіх порівняє. Пр. • [Только] за смертью посылать кого (шутл.) – [Тільки] по смерть посилати кого. |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 
До, пред. –
1) до [Би́ти до сліз. До сме́рти не забу́ду]; 2) к [Піду́ до ба́тька]. Здоро́вкатися до ко́го – здороваться с кем. • Пи́ти до ко́го – пить за чье здоровье. • Ви́пив до ньо́го – выпил с ним (за его здоровье). До до́му – к дому. • Су́кня до ста́ну – платье в талию. 3) в. • Пішо́в до це́ркви, до ха́ти – пошел в церковь, в избу. 4) на. • Важки́й до хо́ду – тяжел на ходу. • Неохо́чий до встава́ння – тяжел на под’ем. • Ско́рий до розмо́ви – легок на разговоры. 5) для. Пора́да до життя́ – совет для жизни. • Сло́во до ра́ди – слово для совета. • Перо́ до пи́сання – перо для письма. 6) с. • До пані́в – пан, до мужикі́в – мужи́к – с господами господин, с мужиками мужик. • Говори́ до дити́ни – говори к ребенку, разговаривай с ребенком. 7) за. • Узя́тися до робо́ти – взяться за работу. • До нау́ки сів – сел за науку. • До вподо́би – по вкусу, по нутру. • До госпо́ди – домой. • До ґру́нту – до основания. • До гу́рту – в компанию. • До ді́ла – а) как следует; б) кстати. • Ма́ти до ді́ла з ким – иметь с кем дело. • До заги́ну – до смерти. • До зго́ди – к согласию! До кра́ю – в пух. • До лиця́ – к лицу. • До ми́сли – к мысли, по душе. • До ноги́ – дотла, дочиста. • До пуття́, до ла́ду – толком. • До ре́чи – к слову, кстати. • До само́го – вплоть. • До сма́ку – по вкусу, по нутру. • До сме́рти – на-смерть (биться). До сподо́би – по сердцу, по вкусу. • До ця́ти – очень подробно, до мелочи. • До то́го ча́су – дотоле. • До ще́нту – дотла, дочиста, в пух. • Аж до ха́ти – до самой избы. • Аж до ні́куди – до не́льзя. • Пої́ли до кри́шечки – поели до (последней) крошки. • Подзю́бали до бу́бочки – поклевали (всё) до зернышка. |
Пан, -на, мн. пани́ – 1) господин. Пано́ве! – господа! Мої́ пано́ве – милостивые государи. Па́не-добро́дію! – милостивый государь! Па́ном ді́ло жи́ти – жить во всю, по-барски.
2) барин, помещик; 3) поляк. |
Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) 
Была не была. Была не была - катай с плеча. Валяй напропалую. Очертя голову. — 1. Чи пан, чи пропав - двічі не вмирати. 2. Ласувать так ласувать - бий, жінко, ціле яйце в борщ. 3. Чи гріх, чи два, а вже ж видержу. |
Ворона в павлиньих перьях. — 1. Ні пава, ні ґава. 2. Панство в голові, а воші за коміром. 3. Пані на всі сани, тільки хвіст волочиться. 4. Дивись: пан, а балакає, як люди. |
До Бога высоко, до царя далеко. — 1. До Бога високо, до царя далеко, а ті панки, що хтять, те й роблять. 2. Пан далеко, а Бог високо. 3. Не так пани, як підпанки. 4. Пани як пани, та війти собаки. |
И рад бы в рай, да грехи не пускают. — 1. Рада б душа в рай. та гріхи не пускають. 2. Рада б мама за пана, та пан не бере. 3. Великий рот у вола, а говорити не може. 4. Є ложка, та в мисці нема. 5. Є в глеку молоко, та голова не влізе. 6. Очі б їли, а губа не хоче. 7. Їв би очима, та душа не приймає. 8. Любить солодке, та морда коротка. |
Либо (или) пан, либо (или) пропал (укр.). — 1. Або пан, або пропав. 2. Нуте, браття, або добути, або дома не бути. 3. Або рибку ззісти, або на дно сісти. 4. Піднимайте, свині, хвости, бо глибоко морем брести. |
Не будет пахотника, не будет и бархатника. — 1. Коли б не хлоп, не віл - не було б панів. 2. Коли б пан за плуга взявся, то і світа б одцурався. |
Нужда скачет, нужда плачет, нужда песенки поет. — 1. Неволя й плаче, неволя й скаче. 2. Навчить біда з салом коржі їсти. 3. За нужди козак жениться, по неволі дівка заміж іде. 4. Скачи, враже, як пан каже. |
колеса. 4. Приходиться, як п’яте колесо до воза. 5. Йому так треба, як мені ні. 6. Так тобі треба, як мені лиха. 7. Так треба, як волосся в паністару. 8. Як єсть, то розійдеться, а нема, то обійдеться. 9. То так потрібне, як дзюра в мості. 10. Рости псу трава, коли кобила здохла.Обещанного три года ждут. — 1. Обіцяв Бог дати, тільки казав заждати. 2. Казав пан, кожух дам. та слово його тепле. 3. Обіцяла, та не зав'язала. 4. Надіявся дід на обід, та без вечері ліг спати. 5. Пождіть, діти, поки Біг на кисіль шкурку натягне. 6. Ждали, ждали, та й ждання погубили. |
Один в поле не воин. Див. Одна головня и в печи гаснет, а две и в чистом поле дымят. — 1. Де робить купа, не болить біля пупа. 2. Копа переможе й попа. 3. Громада - великий чоловік. 4. Більше громада, як одна баба. 5. Більший чоловік громади, як пан. |
Попадешься властям в руки - натерпишься муки. — 1. Суд не затягає, та й не випускає. 2. Біс та його діти панують в світі. 3. Пан добрий, як отець - взяв корову й скопець; а пані, як мати - казала теля взяти. |
Пьяному море по колено, а лужа по уши. — 1. П’яному море по коліна. 2. П’яному й коза в золоті. 3. П’яному гори немає - все рівно. 4. Як п’ян, то капітан (пан); а як проспався, то й свині (вівці) збоявся. |
Пыль в глаза пускать. — 1. У хмару заходить. 2. Пишається, як корова в хомуті. 3. Піском очі засипає. 4. Підлазить, як чорт під манастир. 5. Кота в мішку продає. 6. Ману пускає. 7. Взявся під боки, та й думає, що пан. |
Смелость города берет. Див. Смелым Бог владеет.Смелым Бог владеет. — 1. Смілий батька у лоб б’є. 2. Або пан, або пропав. 3. Раз козі смерть. 4. Раз мати родила, раз і умирати. |
У всякого барона своя фантазія. Див. Всяк по-своему с ума сходит.Уговор дороже денег. — 1. Уговір паче грошей. 2. Мовивши слово, треба бути паном. 3. Хто од слова одскочить, коло того шкура обскочить. 4. Він пан своєму слову. 5. Не давши слова, держись, а давши - кріпись. |
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) 
пан, па́на, -нові, па́не! пани́, пані́в, пано́ве! |
Пан, -на (гр. міт.) |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 
Оте́ць, отця́ и вітця́, зват. п. о́тче.
1) Отецъ. Ном. № 7088. По дівонці отець-мати плаче. Мет. 96. 2) Отецъ, титулъ священника, духовнаго лица. Отець Залізо з келії вийшов. Чуб. І. 162. Когда говорится объ отцѣ или священникѣ, употребляется: пан-отець. |
Пан, -на, м.
1) Господинъ, баринъ, помѣщикъ. Коли б пан до плуга взявся, то б і світа одцурався. Ном. Пани б’ються, а в мужиків чуби тріщать. Ном. Употребляется какъ титулъ при обращеніи къ кому-либо. Прибавляется при фамиліи, имени, родственномъ названіи, служебномъ титулѣ и пр. изъ вѣжливости, какъ русское: господинъ, господа; множ. число, особенно когда слово употреблено въ видѣ обращенія, будетъ: пано́ве. Ой обозветься пан Хмельницький, отаман, батько Чигиринський. АД. II. 36. Ей, пане куме, пане Хмельницький, пане писарю військовий! Нащо нам з тобою кролевські листи удвох читати? АД. II. 4. Гей, пане Потоцький! Чом у тебе й досі розум жіноцький? АД. II. 33. Ой одсунув та пан Нечаєнко кватирьку од ринку. АД. II. 71. Ой ходімо, пане брате, на той кут помалу! Мет. 85. Друзі, панове-молодцї. АД. І. 183. Правда, панове, полягла Кішки Самійла голова. АД. І. 219. Па́не добро́дію! Милостивый государь. Левч. 4) Съ притяжательнымъ мѣстоименіемъ или существительнымъ, указывающимъ на принадлежность женщинѣ, кромѣ прямаго значенія, также: мужъ. АД. II. 5. Прилетіла пташка, біля його впала: такі очі, такі брови, як у мого пана. Мет. 103. «Меласю!» каже Черевань, «чи бачиш, що тут у нас діється?» — Бачу, бачу, пишний мій пане! К. ЧР. 49. Па́ном ді́ло жи́ти. Жить по барски. Мірошник паном діло жив. Греб. 383. 2) Господь. Ой що ж мені пан Бог дав? Чуб. V. 65. 3) Родъ игры. Ив. 16, 19, 38. Ум. Пано́к, пано́чок, па́нонько. |
Панва́, -ви́, ж. соб. отъ пан. Понаїздило до волости панви. Міус. окр. |
Па́нна, -ни, ж.
1) Дѣва, дѣвица. Хвалиться конем перед королем, перед панною — гострою шаблею. Нп. 2) Барышня. Озвалася ясна панна, згорда руку простягаючи. К. Досв. Употребляется по отношенію къ дѣвушкѣ такимъ же образомъ, какъ слова пан, пані по отношенію къ мужчинѣ и женщинѣ. Вам, ясная панно, чолом до самих ніжок. К. ЧР. 103. 3) Раст. Agaricus Necator. Ум. Па́нночка, панну́ня, панну́ненька, панну́нечка. |
Па́нонько, -ка, м. Ум. отъ пан. |
Пано́чок, -чка, м. Ум. отъ пан. |
Паню́га́, -ги, м. Ув. отъ пан. Роскидався на широкій канапі мов справдешній панюга. Левиц. І. 220. |
Паня́нин, -на, м. = Пан. Встрѣчено только во мн. ч. въ слѣд. пѣснѣ: Як поїдемо через селейко, скажут селяне: «їдут міщане». Як поїдемо через містейко; скажут міщане: «їдут паняне». Гол. II. 93. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Арендова́ть = 1. найма́ти, орандува́ти, бра́ти в посе́сию. 2. держа́ти, трима́ти посе́сию. – Він тримає посесию у Браницького. 4. здава́ти в посе́сию. — Пан здав свою землю в посесию тай повіяв ся кудись. |
Аристокра́тъ = па́н вельмо́жний, ду́ка. |
Ба́ринъ = пан. — Не дурень вигадав паном бути. н. пр. — Все пани та пани, а греблю нема кому загатити. н. пр. — (З дрібного па́нства) — пано́к, підпанок, полу́панок. — Не так пани, як полупанки. н. пр. — (З мужиків) недо́панок. — Та який се пан? недо́панок – Його рід увесь мужичий. – Большо́й ба́ринъ – паню́га, пан на всю гу́бу. — Жить ба́риномъ = па́ном жи́ти, по па́нському жи́ти. |
Ба́ричъ = 1. пани́ч, здр. — пани́чик, пани́ченько. — Паничу, паничу! дайте, я вас за чуб посмичу. н. пр. 2. пан. |
Ба́рышня = па́нна, па́нночка, пан́янка, паня́ночка. — А я собі сиротина а ти собі пан, шукай собі паняночки, такої як сам. н. п. |
Боя́ринъ = боя́рин, пан, вельмо́жа. |
Бракова́ть = бракува́ти, вибіра́ти, віддїля́ти. — Наш пан кого не поставить у некрути, так усе бракують. С. Ш. |
Буди́ть = буди́ти, побужа́ти. — А ще ранїше пан Н...ко встав, братів побужав. н. п. |
Бу́халень, пт. Botaurus stellaris = буга́й. — А бугай: бугу́! гне чайку в дугу. н. п. — Вся́кій бу́халень въ свое́мъ боло́тѣ голоси́ть = ко́жний пі́вень на своїм сьмітнику пан. н. пр. |
Ва́жность = пова́га (С. З.), ва́жниця; вели́чність. — Э́ка ва́жность! = вели́ка ва́жниця! — Не велика́ ва́жность = не велика річ. — Велика важниця, що він пан! — Не велика річ, що в хатї піч. н. пр. |
Вельмо́жа = вели́кий пан, вельмо́жа. |
Верхъ = 1. д. Верхо́вье, Верху́шка. 2. (верхнє житло) — верх, гора́. — Де пан? Пішов на гору. 3. (у екипажів) — верх, бу́да, бу́дка, по́кліть. 4. (одежі) — верх, покри́ва, покри́вка. — Взять, брать, одержа́ть верхъ = го́ру взя́ти, бра́ти, поду́жати, перемогти́, перева́жувати. — Унїя на Україні почала гору брати. Л. С. — До́ верху = до ве́рху, в ще́рть. С. З. — Верхи́ = 1. верх, вершо́к, мн. верхи́, вершки́. 2. пло́скінь (коноплї). 3. на́кожнї (на рукавицях). |
Владѣ́лецъ = волода́рь, вла́сник, господа́рь, пан, поміщик, держа́вець, дїдич. — Три пани, два отамани, а один підданий. н. пр. — Що видячи, панове державцї мусїли утїкати. Л. С. |
Восьмёрка = 1. (в картах) — восьма́ка, ві́сїмка. (Малорус. игры. Кіев. От. 1887—6). 2. вісьмери́к. — Пан поїхав восьмериком. |
Вы́слушать, выслу́шивать, ся = ви́слухати (всїх або все) — переслу́хати, вислу́ховати, ся. — Переслухав усїх тай пішов. — Переслухав, що пан казав, тодї й каже. н. к. |
Голы́шъ = 1. го́лий. — Голышо́мъ = го́лим, без оде́жі бу́ти. 2. голя́к, гольтїпа́ка, голи́ш, голодра́нець, голодра́бець, голоколїнок, голоколїнець, голошта́нько, безшта́нько, обі́дранець, оша́рпанець, злида́рь, харла́к, харпа́к, сїрома́ха. — Дайте сьому голишу хоч ложечку кулїшу, дайте сьому голоколїнку хоч хлїба шкоринку. н. п. — Чи пан чи князь, чи вбогий гольтїпака, у мене шана й честь усїм однака. К. Б. — Еней прочумав ся, проспав ся і голодрабцїв позбірав. Відкіль такі се гольтїпаки? Кот. — Як умре багатирь, то йде увесь мир, а як умре харлак, то тільки один дяк. н. пр. (Д. теж Бѣдня́га 1.). 3. га́лка (камінець круглий). 4. ви́ливок (яйце без шкарлупи). С. Аф. 5. рос. Salvia nutans L. = ба́бка, бабки́, голи́ш. С. Ан. |
Горожа́нка = городя́нка. — Єсть, багато городянок, вибирай любую; ти пан Возний, тобі треба не мене сїльськую. Кот. — Чи я з города городяночка, чи з деревні поселяночка. н. п. |
Господи́нъ = па́н, госпо́дарь; добро́дїй. — Бог високо, пан далеко, а підпанки дадуть дранки. н. п. — Пане, добродїю! С. З. — Я зову вас, добродїю, як все село наше, шануючи ваше письменство і розум. Кот. — Господа́ = пано́ве, пани́, па́нство, пано́ве до́бродїйство. — До́ма ли господа́? = чи до́ма пани́, па́нство? – Господа́, вы́слушайте меня́ = пано́ве, ви́слухайте мене́. – Господи́нъ Н. = добро́дїй або пан Н. |
Гости́ный = (ст.) — купе́цький. — Гости́ный дворъ = крамни́цї, па́нський ря́д. — Як тікала Бондарівна помежи крамницї, ой вистрелив пан Каньовський з нової рушницї. н. п. — Гости́ная = кімна́та, сьвітли́ця, го́рниця, гости́на, віта́льня. (Чайч.). |
Дворяни́нъ, дворя́нка = дворяни́н (С. Аф.), шля́хтич (С. З.), пан, дворя́нка, шляхтя́нка, па́нї. |
Дереве́нскій = сїльськи́й, селя́нський. — Ти пан Возний, тобі треба не мене сїльськую. Кот. |
До́лжность = уря́д (С. Ш., слу́жба, поса́да. (Гал.). — Сикий такий уряд лучче нїж проста служба. С. Ш. — Уряди два судовиє одній особі давані не будуть. Ст. Л. — Кандидат на учительску посаду. Барв. — Исправля́ющій до́лжность = наказни́й, засту́пник. — Наказний отаман. С. З. Л. — А тут пан заступник старости — самого старости не було. Фр. |
Домога́ться = домога́ти ся. намага́ти ся, добува́ти ся, доправля́ти ся, допевня́ти ся, допина́ти ся. — Намагаєть ся Іван у го́род. Чайч. — У двері стукав, добував ся. Кот. — Допевняй ся, пан Гетьмане, допевняй ся плати: як не будеш допевнятись, будемо втїкати. н. п. |
Достава́ть, доста́ть = 1. достава́ти, сяга́ти, досяга́ти, доста́ти, досягти́. — Далеко, як оком сягнеш. н. пр. — Не досягнув та пан Сава до своєї булави. н. п. 2. добува́ти, роздобува́ти, добу́ти, роздобу́ти, (з під чого небудь) — ви́добути. — Або добути або дома не бути. н. пр. — З під землї видобуду, а прото матиму. С. Л. 3. вийма́ти, достава́ти, ви́няти, доста́ти. — Мов каламарь достала з полицї. К. Ш. — Достань з комори. — Вийми з скринї. 4. вистача́ти, вистарча́ти, достача́ти, достарча́ти, хвата́ти, става́ти, ви́стачити і т. д. — Стало на рибку, вистарчать і на юшку. н. пр. — На усе не вистачиш. С. Л. — Грошей хватить на усе. С. Л. — Не достава́ть = бракува́ти. — Бракує грошей. С. Ш. |
Жа́реное = пече́не, пече́ня, сма́ження. — На Бога ви гляньте, нам печенї дайте. н. п. — Наш дружбонько чорнобривий, не жаль йому дати печеню покра́яти. н. п. — Мабуть сам пан звелїв віддать Рябку печене і що зостало ся варене. Гул. Ар. |
Зако́нникъ = юри́ста (С. 3.), правни́к (гал.). — Дере коза лозу, козу — вовк, вовка — мужик, мужика — пан, пана — жид, жида — юриста, а юристу чортів триста. н. пр. |
За́повѣдь = за́повідь (С. Аф.), нака́з, приказання. — Православні християне, послухайте приказання, що нам пан Бог приказує, дїла наші заказує. н. п. |
За́рево = промі́ття (Харьк. Зап. Чайченко), луна́ (С. З.). — Базарь горить, а на море луна йде, пан отаман козаченьків до дому веде. н. п. — То під ясне небо луна забігає, а димом по полю клубками качає. н. п. (Обидві піснї, з котрих взято це слово, з морських походів чорноморських козаків, див. про це історичне оповідання М. Уманця „Антін Головатий“ в Правдї за 1891 р.). |
Заступа́ть, заступи́ть, ся = 1. заступа́ти, заступи́ти, загоро́жувати, загороди́ти. — Заступили, загородили дорогу. 2. заступа́ти, заступи́ти (замісць кого). — Благочинний кудись поїхав, то вже його заступає наш пан-отець. 3. заступа́ти ся (С. Аф.), оступа́ти ся, става́ти за ко́го, обстава́ти, обороня́ти, заступи́ти ся і т. д. — Він оступаєть ся за дїтьми. Лев. — Добре, що він заступив ся за мене. |
Знаменоно́сецъ, знаменщикъ = хору́нжий, хору́жий. — Лучче живий хорунжий, нїж мертвий сотник. н. пр. — По серединї пан хоружий, під ним кониченько, під ним вороненький, сильно дужий. н. п. |
Знать = 1. вельмо́жне па́нство, панва́. 2. зна́ти, ма́бу́ть, десь і т. д. д. Ви́дно. — Десь він у школи ходив, що все зна. 3. зна́ти, ві́дати, розумі́ти, у(в)мі́ти, тя́мити. — Дать знать = да́ти, пода́ти ві́стку, оповісти́ти. — Дать себя́ знать = в знаки́, в тямки́ да́ти ся. — А шевцеві пан Твардовський в такі знаки дав ся, ідо мабуть і з час московський барилом качав ся. Гул. Ар. — Знай себя́ = про се́бе знай (а в чуже дїло не встрявай). — Знать гра́мотѣ = письме́нним бу́ти, вмі́ти письма́ (Чайч). — Знать свѣ́тъ = вмі́ти пово́дитись з лю́дьми, звича́йним бу́ти. — Знать толкъ въ че́мъ = зна́ти ся на чому́. — Теля не знаєть ся на пирогах. н. пр. |
Зо́нтикъ = зо́нтик (Лїв.), паросо́лик, парасо́лька (Прав.), від дощу — до́щник (С. Пар.), від сонця — со́нїчник (С. Пар. Жел.). — Зо́нтикъ глазно́й = козирьо́к. — Вийшов пан с зеленим козирьком над очима. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)