Знайдено 30 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Блестя́щий – блиску́чий, блискотю́чий, осяйни́й, я́сни́й. [Со́нечко ясне́ й блиску́че. На́слідки – блиску́чі. Блискотю́чий ніж. Мрі́ї дале́кі, осяйні́. Ясна́ збро́я]. |
Російсько-український народний сучасний словник 2009– 
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 
БЛЕСТЯ́ЩЕ, БЛЕСТЯ́ЩИЙ, див. БЛЕСТЕТЬ. |
БЛЕСТЕ́ТЬ ще вили́скуватись; не всё то зо́лото, что блести́т не все те зо́лото, що сві́титься; блестну́ла мысль ще засвіти́ла ду́мка, засвіти́ла в голові́ ду́мка; блестя́ще блиску́че, живомовн. так.., так... [блестяще игра́л так грав, так грав] і похідн.; блестя́щий що блищи́ть, блиску́чий, лиску́чий, блискотю́чий, ПЕРЕН. майсте́рний, феномена́льний, непереве́ршений, доскона́лий, (успіх) гучни́й, (проект) золоти́й, (про кар’єру) семими́льний, усте́лений кві́тами, пор. фантастический; хоть и не блестящий, а яки́й-не-яки́й [хоть и не блестящий, а ход який-не-який хід]; далеко́ не блестящий сяки́й-таки́й; преблестя́щий розблиску́чий. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Блестящий – блиску́чий, -а, -е. |
Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) 
Блестящий – блиску́чий. |
Уголь – ву́гіль (-гля), соб. ву́гілля; • у. (один) – вугли́на; • у. аморфный – ву́гілля амо́рфне; • у. антрацитный – в. антраци́тне; • у. бурый – в. бу́ре; • у. вонючий – в. воню́че; • у. газовый, ретортный – в. газо́ве, рето́ртне; • у. древесный – в. деревне́; • у. животный – в. твари́нне; • у. жирный – в. масне́; • у. ископаемый – в. копа́льне; • у. искусственный, прессованный – в. гні́чене; • у. каменный – в. кам’яне́; • у. к. блестящий – в. к. блиску́че; • у. к. горошковый – в. к. горошко́ве; • у. к. грохотованный – в. к. дармойо́ване; • у. к. длиннопламенный – в. к. довгополум’я́не; • у. к. короткопламенный – в. к. короткополум’я́не; • у. к. крупный – в. к. кусне́ве; • у. к. матовый – в. к. мато́ве; • у. к. мелкий – в. к. дрібне́; • у. к. несортированный – в. к. несорто́ване; • у. к. орешковый – в. к. горішко́ве; • у. к. отборный – в. к. відбірне́; • у. к. прессованный – в. к. гні́чене; • у. к. спекающийся – в. к. спікли́ве; • у. к. молотый – в. к. мо́лоте; • у. к. сортированный – в. к. сорто́ване; • у. к. тощий – в. к. пісне́; • у. коксовый – в. кокусо́ве; • у. коксующийся – в. кокусівне́; • у. костяной – в. кісткове́; • у. красный – в. черво́не; • у. кузнечный – в. кова́льське; • у. кулачный – в. кула́чне; • у. курный – в. курне́; • у. лежалый – в. ле́гле; • у. минеральный – в. мінера́льне; • у. омедненный, электр. – вугли́на помі́днена; • у. орешковый, орешник – в. горішкува́те; • у. пламенный (для дуг. фонарей) – в. полум’я́не; • у. полуантрацитный – в. полуантраци́тове; • у. порошкообразный – в. порошкува́те; • у. прессованный – в. гні́чене; • у. пылевидный – в. пилува́те; • у. раскаленный – жари́на, (соб.) жар (-ру); • у. растительный – в. росли́нне; • у. ретортный – в. рето́ртне; • у. рудничный – в. копальне́ве; • у. свежий – в. сві́же; • у. синий – в. си́нє; • у. смолисто-сланцевый – в. смоля́но-лупако́ве; • у. спекающийся – в. спікли́ве; • у. сухой, тощий – в. пісне́; • у. твердый – в. тверде́; • у. торфяной – в. торфо́ве; • у. тощий – в. пісне́; • у. чистый – в. чи́сте; • у. шлифовальный – в. шліфува́льне; • у. переместить (в фонаре) – вугли́ни переста́вити. |
Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) 
блестя́щий блиску́чий, блискотли́вий |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 
Блиска́вий – блестящий, сверкающий. |
Блиску́чий – блестящий, блистательный; блиску́че – блистательно, блестяще. |
Ласнове́нький – блестящий, лоснящийся. |
Лиску́чий – блестящий. |
Ося́йний –
1) сияющий, блестящий; 2) осиянный, осененный. |
Ряхтяни́й – блестящий, сверкающий. |
Ярки́й –
1) страстный, ёрный; 2) острый, хорошо режущий; 3) резкий, горящий, блестящий. |
Ясни́й – светлый, блестящий, сияющий, чистый, прозрачный. |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 
Блиска́вий, -а, -е. Блестящій, сверкающій. Як замахнувся блискавою шаблею, — тільки кров тепла зчервонила сиву хвилю Дніпрову. МВ. І. 158. |
Блискотли́вий, -а, -е. Сверкающій, блестящій. Желех. |
Блиску́чий, -а, -е. Блестящій. К. Досв. 26. Очі поночі блищать блискучі. МВ. II. 176. |
Искроватий, -а, -е. Блестящій. Вх. Лем. 422. |
Ласнове́нький, -а, -е. Блестящій, лоснящійся? Встрѣчено у Чубинскаго, точность записи, повидимому, сомнительна. Не пий, синоньку, першої чести в тещі, вилий, синоньку, коненькові на гривоньку, щоб гривонька ласновенька була, щоб наша дівонька прикладненька була. Чуб. IV. 318. |
Лиску́чий, -а, -е. Блестящій. З дверей виходилось на широкий ґанок з білого мармуру лискучого. Федьк. |
Осяйни́й, -а́, -е́. Сіяющій, блестящій. Стала одежа його осяйна. Єв. Мр. IX. 3. Куди сей дука осяйний прямує. К. Бай. 109. Мрії далекі, осяйні мені веселкою замріють. Г. Барв. 535. |
Ряхтяни́й, -а́, -е́. Блестящій, сверкающій? Ряхтяна звіздиця. Гол. II. 540. |
Скля́чий, -а, -е. Блестящій какъ стекло, глянцовитый. Вх. Лем. 466. |
Я́сни́й, -а́, -е́. Свѣтлый, блестящій, сіяющій, чистый, прозрачный. Ясний, як сонечко. Ном. № 13144. Що любив і кохав, собі дівчину мав, як зіроньку ясну. Мет. 24. Погляд ясний. МВ. II. 14. Очі ясні. Ном. № 269. Ясний день. Ясна вода. Ном. № 9846. Эпитетъ: а) сокола: ясний сокіл, в) хорошо выпеченнаго хлѣба. На столі лежав ясний да високий хліб. К. ЧР. 39. Наш коровай ясен був. Мет. 162. в) свободы. Та засійся, чорна ниво, волею ясною. Шевч. 652. О человѣкѣ: со спокойнымъ и свѣтлымъ выраженіемъ лица. Вона була спокійна та ясна. МВ. II. 170. Божий чоловік ясен був на виду, мов душа його жила не на землі, а на небі. К. ЧР. 33. Ум. Ясне́нький, ясне́сенький. |
Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) 
Блискови́й, -а, -е. *2) Блестящий. Ґудзі блискові! аж вилисновані. Н. п. |
*Злотося́йний, -а, -е. Сияющий, отливающий золотом, блестящий. Величезний злотосяйний хрест стояв тут же. Дн. Чайка. «Хрестонос». |
*Лискуне́ць, -нця́, м. Блестящий предмет, блестящая игрушка. Як би кому другому, то б і не дала такого лискунця. Кон. I. 132. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Блестя́щій = блиску́чий, лиску́чий, блистю́чий. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)