Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 25 статей
Запропонувати свій переклад для «дальний»
Шукати «дальний» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Да́льний – да́льній, дале́кий, по́далекий, по́дальший.
• Да́льняя дорога – вели́ка (дале́ка) доро́га. [Ой не їдь, си́нку, у вели́ку доро́гу].
• Да́льняя родня – дале́ка рідня́, дале́кий ро́дич.
Предлежа́ть – лежа́ти перед ким; срв. Предстоя́ть.
• Мне -жи́т дальний путь – ма́ю перед собо́ю дале́ку доро́гу (по́дорож, путь).
• Предлежа́щий – той, що лежи́ть перед ким.
• -щее дело – оця́ спра́ва.
Пуска́ться, пусти́ться –
1) страд. – пуска́тися, бу́ти пу́щеним куди́.
• Зрители -ска́ются сюда бесплатно – глядачі́в пуска́ють сюди́ безпла́тно;
2) возвр. – пуска́тися, пусти́тися, (отправляться) руша́ти, ру́шити, вируша́ти, ви́рушити, мандрува́ти, помандрува́ти, (направляться) подава́тися, пода́тися куди́. [Ляга́ючи спа́ти, на́че пуска́єшся пли́сти по мо́рю но́чи (Коцюб.). Мі́дяні чо́вна, золоті́ ве́сла, ой пу́стимо-ж ся на ти́хий Дуна́й (Ант.-Драг. І.). Пу́стимось кі́ньми, як дрі́бен до́щик (Ант.-Драг. І.). Не трать, ку́ме, си́ли, пуска́йсь на дно́ (Грінч. I)].
• -ска́ться в свет – піти́ у світи́, світа́ми.
• -ска́ться, -сти́ться в (дальний) путь, в (дальнюю) дорогу – пуска́тися, пусти́тися, мандрува́ти, помандрува́ти в (дале́ку) путь, в (дале́ку) доро́гу, (двинуться) руша́ти, ру́шити, вируша́ти, ви́рушити в (дале́ку) путь, в (дале́ку) доро́гу. [І в дале́кую доро́гу знов іти́ пусти́вся (Рудан.). А по го́лому степу́, мов та бурла́цька до́ля у сві́ті, помандрува́ло безрі́дне покоти́поле (Васильч.)].
• -сти́ться по тропинке в горы – пода́тися сте́жкою в го́ри.
• -сти́ться в море – пусти́тися, пода́тися в мо́ре.
• -сти́ться вплавь – плавця́ піти́, пусти́тися.
• -ска́ться, -сти́ться в опасное, в рискованное предприятие – іти́, піти́ на небезпе́чну спра́ву, розпоча́ти непе́вне ді́ло, взя́тися до рискови́тої спра́ви.
• -ска́ться, -сти́ться на удалую, на удачу, на счастье – навмання́ пусти́тися, на одча́й душі́, на ща́стя іти́, піти́.
• -сти́ться на пропалую – пусти́тися бе́рега.
• Он -тился во все нелёгкие – він зовсі́м бе́рега пусти́вся.
• -сти́ться на произвол судьбы – зда́тися на призволя́ще, на бо́жу во́лю.
• -сти́ться на авось – піти́, пусти́тися навмання́, на гала́(й) на бала́(й). [Пусти́вся на гала́ на бала́, та й збу́вся вола́ (Кониськ.)].
• -ска́ться, -сти́ться на хитрость, на хитрости – бра́тися, взя́тися (іти́, піти́, підніма́тися, підня́тися) на хи́трість, на хи́трощі. [Слу́хайте лише́нь, на яку́ хи́трість узя́вся мій при́ятель (Франко). Тре́ба Окса́ні на хи́трощі підніма́тися (Квітка)].
• Он -ска́ется давать советы – він бере́ться дава́ти пора́ди;
3) (броситься) пусти́тися, ки́нутися, вда́ритися, погна́тися, порва́тися, пода́тися, (приняться) взя́ти, ру́хнути. [Ви́скочив і як опа́рений пода́вся да́лі (Васильч.). Як узя́в він ї́хати (Рудч.). Оце́ зі́лля рухне́ рости́ після дощу́ (Борз.)].
• -ститься бежать – ки́нутися (пусти́тися, уда́ритися, взя́ти) бі́гти, ки́нутися на втьо́ки. [Верті́вся між соба́ками, одго́нився – да́лі уда́рився бі́гти (Васильч.). Узя́в бі́гти (Звин.)].
• -ститься в бега – змандрува́ти, (образно) піти́ в до́вгі ло́зи. [Но́ги на пле́чі та й гайда в до́вгі ло́зи (Кониськ.)].
• -сти́ться в погоню, вслед за кем – пусти́тися, ки́нутися, уда́ритися на(в)здогі́н за ким. [Догля́нули мене́ соба́чі ді́ти, пусти́лися за мно́ю наздогі́н (Франко)].
• Он -сти́лся стрелою – він ки́нувся, погна́вся як стріла́.
• -сти́ться рысью, в галоп – пусти́тися ри́стю, пусти́тися, погна́тися, побі́гти вчвал.
• -сти́ться на неприятеля, в атаку – піти́, ру́шити, ки́нутися на во́рога, в ата́ку.
• -сти́ться в пляску или плясать – піти́ в тане́ць або́ танцюва́ти, погна́тися в тане́ць. [Па́ри ра́птом погна́лись у свій тане́ць (О. Пчілка)];
4) (вдаваться) вдава́тися, вда́тися, ударя́тися, уда́ритися, вкида́тися, вки́нутися в що.
• -ска́ться, -сти́ться в разговор, -ры – захо́дити, зайти́, увіхо́дити, увійти́ в розмо́ву, в ре́чі. [Він зайшо́в у розмо́ву з жи́дом (Корол.). Ввійшо́в із не́ю в ре́чі (Гр.)].
• -сти́ться в обширнейшие рассуждения, у разглагольствования – вда́тися, уда́ритися в безконе́чне розумува́ння, в балакани́ну, в просторі́кування.
Путь –
1) (в конкр. и перен. знач.) путь (-ті, ж. р.), доро́га, шлях (-ху) (ум. шляшо́к), (стезя) сте́жка, тропа́, тропо́к (-пка́); см. Доро́га. [Перед вікно́м широ́ка би́та путь (Л. Укр.). Так ви́вся-ж той шляшо́к куди́сь да́лі за те мі́сто… І поверзло́сь мені́, що отсе́ і є він, шлях мій (М. Вовч.). Діяма́нт дороги́й на доро́зі лежа́в, – тим вели́ким шля́хом люд уся́кий мина́в і ні́хто не пізна́в діяма́нта того́ (Сам.). Пішо́в собі́ чолові́к то́ю тропо́ю, що розказа́ла жі́нка (Мирн.). Не спини́ти украї́нства ні тим перети́кам, що настано́влено на шляху́ перед ним, ні добро́діям Стру́ве (Єфр.). До Бо́га важки́й шлях, а до пе́кла прямі́сінький (Приказка). Вона́ не ма́ла яки́м шля́хом уда́тися до вас (Грінч.). Мо́же-б Лука́ був і ви́вів його́ на яку́ до́бру путь, так-же смерть не дала́ (Кон.). Не вхопи́ли своє́ї націона́льної тропи́ (Куліш). Як підросте́ш, то терпи́ усе, що на тропку́ спітка́ється (Г. Барв.). Перед не́ю простягли́ся нові́ стежки́, знайшла́сь нова́ пожи́ва для се́рця (Коцюб.)].
• Путь-дороженька – путь-дорі́женька.
• Путь к освобождению, ко спасению – шлях, доро́га (сте́жка) до ви́зво́лення, до спасі́ння.
• П. к свободе, к счастью – шлях, доро́га, сте́жка до во́лі, до ща́стя.
• П. планет – шлях, доро́га плане́т.
• П. правды – путь пра́вди (Єв.), доро́га пра́вди (Куліш), сте́жка, шлях пра́вди.
• П. чести, добродетели – сте́жка (шлях) че́сти, доброче́сности.
• -тё́м традиции, навыка – шля́хом тради́ції, на́вички. [Все це виро́блювалось ступі́нь по ступеню́, віка́ми, шля́хом безупи́нної тради́ції (Єфр.)].
• -тё́м агитации, дипломатии – шля́хом агіта́ції, диплома́тії или агіта́цією, диплома́тією.
• -тё́м жизни – шля́хом життя́.
• -тё́м-дорогой – шля́хом-доро́гою. [Завда́в я сво́го клумачка́ на пле́чі й побра́вся шля́хом-доро́гою (Звин.)].
• -тё́м расследования – ро́зслідом.
• -ти́ сообщения – шляхи́ сполу́чення, (обычно) шляхи́.
• -ти́ к социализму – шляхи́ до соціялі́зму.
• -ти́ распространения книг – шляхи́ поши́рення (розповсю́дження) книг.
• На -ти́ к богатству – на шляху́ до бага́тства.
• На -тя́х к столице – на шляха́х до столи́ці.
• По -ти́ – по доро́зі, (в дороге) доро́гою; (с руки) з руки́. [Мені́ з ва́ми по доро́зі. Заї́хав до йо́го по доро́зі, верта́ючись додо́му (Сл. Ум.). Доро́гою він мені́ ка́же, що змори́вся].
• Не по -ти́ – не по доро́зі, не в шляху́, не в за́вороті, не по руці́. [Мені́ не по доро́зі з тобо́ю или мені́ не доро́га з тобо́ю].
• То село нам не по -ти́ – те село́ нам не в шляху́, не по доро́зі.
• Верный, правильный путь – правди́вий шлях.
• Водный путь, -дным -тё́м – водяни́й шлях, водо́ю.
• Возвратный путь – поворо́тна путь (доро́га), доро́га наза́д.
• Дыхательный, пищеводный путь – ди́хальний, стра́вний шлях, про́від.
• Железнодорожный путь – залі́зна ко́лія, или просто ко́лія, (железн.) под’ездной п. – рука́в (-кава́).
• Жизненный путь – життьова́ (життє́ва) ни́ва, -ва́ сте́жка, життьови́й шлях, -ва́ путь. [На твоїй до́вгій тисячолі́тній ни́ві життьо́вій не одна́ стріва́лась істо́та… (Коцюб.)].
• Законный путь – пра́вний, зако́нний шлях, (способ) спо́сіб (-собу).
• Зимний путь – зимова́ доро́га, зимня́к.
• Историческим, научным -тём, -тём истории, науки – істори́чним, науко́вим шля́хом, шля́хом істо́рії, нау́ки, істори́чно, науко́во.
• Ложный путь (в перен. зн.) – крива́ доро́га. [Криви́ми доро́гами ходи́ти (Приповідка)].
• Мирным -тё́м – ми́рним шля́хом, -ним спосо́бом, по-добро́му.
• Млечный путь – чума́цький шлях, чума́цька доро́га, небе́сна (бо́жа) доро́га.
• Мощенные -ти́ – мо́щені, (камнем) бруко́вані шляхи́, доро́ги.
• Морской путь – морськи́й шлях.
• Морским -тё́м – мо́рем.
• Об’ездной путь – о́б’їздка. [На моє́ ви́йшло: ра́яв ї́хати о́б’їздкою, до́сі-б давно́ приї́хали (Кониськ.)].
• Обратный путь – поворо́тна путь, -на доро́га, доро́га наза́д.
• На обратном -ти́ – по́ве́ртом, поворітьма́, наповорітьма́, з поворо́том, верта́ючи(сь).
• Окольный путь, -ные -ти́, -ным -тё́м – маніве́ць (-вця́), манівці́ (-ці́в), манівця́ми, манівце́м, стороно́ю, повзагорі́дно. [Бери́, се́стро, срі́бло-зло́то та йди манівця́ми, щоб ми тебе́ не догна́ли (Чуб. V). Що ти піде́ш да дорі́жкою, а я піду́ манівце́м (Пісня)].
• Ошибочный путь – хи́бний, помилко́вий шлях, хи́бна (зми́льна) путь, доро́га.
• Первый санный путь – пе́рший сніг, первози́м’я.
• Санный путь – са́нна путь, доро́га.
• Скользкий путь (в переносн. зн.) – похи́ла сте́жка, -лий шлях, (образно) слизьке́, слизька́. [Зво́дить (претенсі́йність) цього́ таланови́того пое́та на похи́лу сте́жку рискови́тих з худо́жнього по́гляду експериме́нтів (Єфр.). На слизьке́, на слизьку́ попа́сти (ступи́ти)].
• Сухой путь – сухопу́ть (-пу́ті).
• Сухим -тё́м – суходо́лом (сухопу́ттю). [До́вга-ж туди́ доро́га і мо́рем, і сухопу́ттю (Звин.)].
• Торный путь (большая дорога) – би́тий шлях, би́та доро́га.
• Каким -тё́м –
а) (дорогой) кудо́ю (куда), яко́ю доро́гою, яки́м шля́хом. [Лаго́вський показа́в жи́дові, кудо́ю ї́хати (Крим.)];
б) (как) як, (способом) яки́м спо́собом, чи́ном, ро́бом, по́битом.
• Таким -тё́м –
а) (дорогой) тако́ю доро́гою, таки́м шля́хом;
б) (способом) таки́м спо́собом, чи́ном, ро́бом.
• Тем -тё́м – (туда) тудо́ю, то́ю доро́гою, тим шля́хом. [Лю́ди з Сиваше́вого кутка́ ча́сто тудо́ю ходи́ли, бо було́ бли́жче, ніж вули́цею (Грінч.)].
• Этим -тё́м –
а) (сюда) сюдо́ю, ціє́ю доро́гою, цим шля́хом;
б) (способом) цим чи́ном, спо́собом, ро́бом. [Чи не ба́чив па́рубка і ді́вки, чя не йшли́ сюдо́ю? (Рудч.). Сим ро́бом єдна́лися усі́ ста́ни (сословия) на Украї́ні (Куліш)].
• Никаким -тём – (никуда) нікудо́ю, (никак) нія́к. [Не мо́жна нікудо́ю було́ ши́нку обійти́ (Кониськ.)].
• Все -ти́ (дороги) ведут в Рим – усі́ стежки́ до Ри́му йдуть.
• Всеми -ми́ прошёл – би́та голова́.
• Готовиться в путь – ла́годитися, лаштува́тися, (снаряжаться) риштува́тися, рихтува́тися в доро́гу.
• Держать путь – верста́ти доро́гу, (направляться) прямува́ти, простува́ти. [До́брий день, лю́ба па́ні! А куди́ се верста́єте доро́гу? (Куліш). До ге́тьмана Налива́йка доро́гу верста́ли (Макс.)].
• Зайти, заехать к кому по -ти́ – зайти́, заї́хати по доро́зі до ко́го.
• Итти в путь – іти́ в путь, в доро́гу. [В дале́ку путь іду́ (Грінч.)].
• Итти тем же -тё́м – іти́ тіє́ю-ж доро́гою, тим-же шля́хом, (стезей) тіє́ю-ж тропо́ю. [Тропо́ю ва́шою йшов я (Черк. п.)].
• Итти по -ти́ долга – іти́ доро́гою (сте́жкою) обо́в’я́зку.
• Куда вам путь лежит – куди́ вам доро́га?
• Найти верный путь – тропи́ вхопи́ти, найти́ правди́вий шлях. [Коли́ пощасти́ть робітника́м, як то ка́жуть, тропи́ вхопи́ти та зрозумі́ти, де їх си́ла… (Єфр.)].
• Наставлять (направлять), наставить на путь – напу́чувати, напу́тити кого́, наво́дити, навести́ на пуття́ кого́ (дать указание) да́ти на́від. [Молоді́ хазяї́, ду́має, – чому́ й на пуття́ не наве́сти (Свидн.)].
• Направлять на истинный путь – наставля́ти на до́бру путь, на ро́зум, на до́брий ро́зум.
• Сбить с -ти́ –
а) зби́ти з доро́ги кого́;
б) (с толку) зби́ти з пуття́, знепу́тити кого́. [Знепу́тив мене́ (Вовч. п.)].
• Сбиться с -ти́ –
а) зби́тися з доро́ги, зми́лити доро́гу;
б) (с толку) зби́тися з пуття́, знепу́тити. [Знепу́тив наш па́рубок, ні на що зві́вся (Луб. п.)].
• Проложить путь – прокла́сти, прове́сти доро́гу (см. Прокла́дывать).
• Пролагать себе путь куда-либо (образно) – топта́ти (собі́) сте́жку куди́. [Украї́нська кни́жка почина́є топта́ти сте́жку і під сі́льську стрі́ху (Єфр.)].
• Пусть твой путь будет усеян цветами – неха́й тобі́ цві́том сте́литься доро́га (Маков.);
2) (самая езда (ходьба, плавание) и время) – путь, доро́га, (пеший) хода́, (путешествие) по́дорож (-жи). [В дале́ку путь іду́ (Грінч.). Моє́ ти со́нце! Світи́ пові́к мені́ в путі́ мої́й (Сам.). Здоро́в’я ва́ше ще не таке́, щоб мо́жна було́ ру́шити в таку́ дале́ку доро́гу, як до Ки́їва (Кониськ.). Ісу́с, утоми́вшись з доро́ги, сів при крини́ці (Єв.)].
• Доброго, счастливого -ти́, добрый путь (приветствие) – щасли́вої доро́ги.
• Дальний путь – дале́ка доро́га, -ка путь.
• Отправляться, -виться (двинуться) в путь – руша́ти, ру́шити (вируша́ти, ви́рушити) в доро́гу.
• Сколько ещё нам -ти́ – скі́льки нам ще доро́ги?
• Осталось три дня -ти́ – лиши́лось три дні доро́ги;
3) (способ) (без дополнения) спо́сіб (-собу), чин (-ну), роб (-бу), лад (-ду́), (с дополн.) шлях чого́. [Тим-же ладо́м із старо́го ко́реня вироста́ла нова́, наро́дня во́ля на Украї́ні (Куліш)].
• Каким -тё́м (образом) это сделать – яки́м чи́ном (спо́собом, ро́бом) це зроби́ти?
• -тё́м подкупа, измены – шля́хом пі́дкупу, зра́ди или просто пі́дкупом, зра́дою.
• -тё́м голосования – голосува́нням.
• -тё́м подписи – пі́дписом.
• -тё́м привлечения – притяга́ючи, притяга́нням.
• -тё́м умножения, вычитания – мно́женням, відніма́нням, мно́жачи, відніма́ючи.
• Судебным -тё́м – судо́м, через суд, судо́вно;
4) (прок, успех, толк) пуття́, лад (-ду́); см. Прок, Толк. [Не бу́де з йо́го пуття́ (Гр.)].
• -тё́м –
а) (толком) до пуття́, до ладу́, ладо́м;
б) (хорошенько) до́бре, гара́зд, як слід. [Не вмі́є розказа́ти до пуття́ (Сл. Ум.). Хто ка́же до ладу́, то у́хо наставля́й, а хоч і без ладу́, то й тож не затика́й (Приказка). Та ви ладо́м кажі́ть (Номис). До́бре його́ ви́лаяв (Сл. Ум.)].
• -тё́м ему досталось – до́бре йому́ перепа́ло.
• Не удалось и пообедать -тё́м – не вдало́сь і пообі́дати як слід.
• Не -тё́м делаешь – не гара́зд, не до пуття́, не до ладу́ ро́биш.
• Без -ти́ – без пуття́. [Він без пуття́ працю́є].
• Он без -ти́ наказан, он без -ти́ строг – його́ без пуття́ покара́ли, він без пуття́ (без тя́ми) суво́рий.
• Будет ли путь в этом деле – чи бу́де пуття́ з ціє́ї спра́ви.
• В нём нет -ти́ – з йо́го нема́ пуття́.
• В нём не будет -ти́ – з йо́го не бу́де пуття́.
• Ему ничто в путь не идёт – йому́ ніщо́ на ко́ристь, на ужи́ток не йде (см. Прок).
• Что в том -ти́ – яка́ ко́ри́сть з то́го.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Откладывать, отложить –
1) (класть в сторону, особо) відклада́ти (відкла́дувати), відкла́сти, відложи́ти що;
2) (отсрочивать) відклада́ти (відкла́дувати), відкла́сти;
3) (воротник) виклада́ти, відкладати, відкла́сти, ви́класти, відко́чувати, відкоти́ти ко́міра; (лошадей) випряга́ти, випрягти, розпрягати, розпрягти, відпрягати, відпрягти́ (коні, коней):
• не откладывая далее дела… – не відклада́ючи спра́ви надалі;
• откладывать из (от) зарплаты – відклада́ти з платні́ (зарплати);
• откладывать карету – випряга́ти ко́ні з берли́ну (з каре́ти), розпряга́ти берли́на (каре́ту);
• откладывать на завтра – відклада́ти на завтра;
• откладывать от чего (отбирать) – відбира́ти, відібрати;
• откладывать часть (масла, мёду) – надклада́ти, надкла́сти (ма́сла, ме́ду);
• отложи́те мне лучших яблок – відбері́ть мені́ кра́щих (кра́щеньких) яблук;
• отложи́ть заседание до… – відкла́сти засі́дання до…;
• отложи́ть исполнение приговора – відкла́сти ви́кона́ння ви́року (при́суду);
• откладывать, отложить в долгий (в дальний) ящик (перен.) – відволікати, відволікти (відтягувати, відтягти, відтягнути, відсовувати, відсунути) на безрік; відкласти до грецьких календ; класти, покласти під сукно;
• отложить попечение о чём – відкласти (покинути, облишити) турботи (піклування) про що; (разг.) кинути й думку (кинути й думати) про що.
[Спати лягав рано, не маючи світла, і спав допізна, надолужуючи спочинком свої злиденні харчі. Всі думки про шукання житла на зиму відкладав, аж поки не одержить стипендії (В.Підмогильний). Андрій надивлявся на світ. Перед тим, як покинути його, може, назавжди, він жадібно дивився на все навколо, намагаючись все зафіксувати, відкласти в клітинах мозку, щоб потім пам’ятати, яка ж була та «воля», який же був той світ, в якому для нього забракло місця (І.Багряний). Скоро отак ізлагодився, не хотів наш гідальго марно часу гаяти і здійснення своїх намірів на безрік одкладати, бо від того світові неабияка могла вчинитися шкода; скільки ще в ньому зла треба знищити, скільки беззаконня скасувати, скільки сваволі впинити, скільки помилок виправити, скільки повинностей виконати! (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Це не та книжка, яку можна просто відкласти вбік, її варто закинути щосили якнайдалі (Д.Паркер). Живи сучасністю, якщо не можеш це відкласти на інші часи (С.Є.Лєц). Нічого не відкладай на завтра, краще відкладай на післязавтра — матимеш два вільних дні]. Обговорення статті
Порядок – порядок, добрий стан, злагодженість, узгодженість, організованість, дисципліна, (строй) лад, стрій, устрій, (последовательность) послідовність, (очередь) черга, черговість, (обычай) зви́ча́й, (общественные отношения) порядки, зви́ча́ї, (способ) спосіб, метод:
• боевые порядки пехоты – бойові порядки піхоти;
• в административном порядке – адміністративно; адміністративним порядком;
• в алфавитном порядке – за абеткою (за алфавітом); в абетковому (в алфавітному) порядку;
• в бесспорном порядке – безсуперечно;
• вводить порядки – заводити, запроваджувати лад;
• вещи одного (и того же) порядка – речі того самого роду;
• в надлежащем порядке (держать что-либо) – як слід (як годиться, як треба, як належить) (тримати що);
• в надлежащем порядке (проводить) – (переводити) установленим порядком;
• в порядке очереди – за чергою, по черзі (по ряду);
• в обычном порядке – звичайним ладом (порядком);
• в пожарном порядке (шутл.) – нагально; блискавично; як оком змигнути; ніби десь горить;
• в порядке дискуссии – порядком дискусії;
• в порядке исключения – як виняток;
• в порядке нагрузки – як навантага (як навантагу); як навантаження;
• в порядке назначения – як призначення;
• в порядке настоящего постановления – за цією (у згоді з цією) постановою;
• в порядке обсуждения – як обговорення;
• в порядке предложения – як пропозиція (як пропозицію);
• в порядке чего – з метою (заради, на предмет) чого, для чого, як що;
• в принудительном порядке – примусово;
• в произвольном порядке – довільно, в довільному порядку;
• всё в порядке (перен.) – усе гаразд; усе як слід; усе справне, справно; усе в порядку;
• в спешном порядке – нагально, негайно, спішно;
• в установленном порядке – заведеним порядком (ладом); як заведено;
• дело такого порядка – річ ось яка;
• для порядка – для порядку; для годиться;
• заводить, завести порядок – лад (порядок) запроваджувати, запровадити; порядкувати, упорядкувати;
• законным порядком, в законном порядке – законним порядком; законно;
• идти своим порядком – іти (собі) своїм звичаєм (своєю чергою, (диал.) своїм трибом);
• изменить порядок – повернути лад;
• наводить порядок – давати порядок (лад), порядкувати;
• напряжение порядка 100 вольт – напруга близько (коло) 100 вольт;
• нарушать порядок – порушувати лад (порядок); ламати, зламати звичай (звичаї);
• нет никакого порядка – нема (немає) ніякого ладу; ні ладу, ні поладу нема (немає);
• номер по порядку – порядковий номер; чергове число; номер по черзі (по ряду);
• общественный порядок – громадський порядок;
• одного [и того же] порядка – того самого ряду;
• по давно заведённому порядку – як давно заведено; давно заведеним ладом;
• поддерживать порядок – пильнувати ладу;
• по порядку – по черзі, послідовно; по ряду; (№ по порядку) чергове число;
• порядок ближний, дальний – (физ.) порядок близький, далекий;
• порядок вещей – порядок речей;
• порядок дня – порядок денний;
• порядок наводить, навести в чём – лад давати, дати (робити, зробити, іноді знаходити, знайти) чому; упорядковувати, упорядкувати що; порядкувати;
• приводить, привести в порядок что – давати, дати (робити, зробити) лад чому; доводити, довести до ладу що; упорядковувати, упорядкувати що; доводити, довести до ума (до розуму) що;
• приводить себя в порядок – опоряджатися;
• призывать, призвать к порядку кого – закликати, закликати до порядку кого;
• располагать что в возрастающем (убывающем) порядке – розташовувати (розміщати) що в висхідному (низхідному), зроставому (спадному) порядку;
• располагать, расположить в алфавитном порядке – розташувати (дати) в алфавітному порядку; абеткувати, заабеткувати;
• своим порядком – своїм порядком (ладом, звичаєм); як належить;
• следить, смотреть за порядком – глядіти порядку (ладу); стежити за порядком; пильнувати порядку (ладу), вести порядок; доглядати ладу;
• соблюдать порядок – додержувати порядку (ладу);
• соображения тактического порядка – міркування тактичного роду, тактичні міркування;
• судебным порядком – судом (через суд), судовно;
• считать по порядку – лічити з ряду, від ряду;
• установленный, существующий порядок – заведений лад;
• учреждать порядок – запроваджувати лад;
• число по порядку – порядкове число;
• это в порядке вещей – це звичайна (природна, нормальна) річ, це нормально (природно).
[Що в порядку лежить — саме в руку біжить (Пр.). О музо, панночко Парнаська! Спустись до мене на часок; Нехай твоя научить ласка, Нехай твій шепчеть голосок, Латинь к війні як знаряджалась, Як армія їх набиралась, Який порядок в війську був (І.Котляревський). Непосидяча Онися вешталась до самого вечора по покоях та по пекарні, та по коморах, — і ввечері вже скрізь був порядок та чистота (І.Нечуй-Левицький). Дома теж немає у неї ніякого порядку: одежа розкидана, кісники та стрічки і на печі, і під піччю валяються, де скинула що — там воно лежатиме хоч і вік (П.Мирний). — Пустіє, глухне наш край!  Незабаром й запліснявіє серед такої каламуті! — казав іноді Мирін, згадуючи давнє. — І порядки які тепер настали!? Що воно за порядки?.. Свій свого у неволю правторить… Старшина козацтво унівець повернула… Усі землі посіла… (П.Мирний). Вівчарки нюхають вітер і одним оком скоса поглядають на вівці, чи все в порядку (М.Коцюбинський). Чує Хо, як сільський учитель обіцяє хитромудро керувати поміж підводними каміннями сучасних порядків, а таки доплисти, куди треба, таки досягти своєї мети… (М.Коцюбинський). У фризієра Славко не тільки привів своє волосся до порядку й підстриг вуса, але навіть купив собі плящину з водою для волосся (Л.Мартович). Навівши порядок і позбиравши черепки в пелену, довго вичитувала Титарчиха хлопцям, стоячи коло дверей (С.Васильченко). Поклавши всі своï ïстівні достатки на верстаті, поставивши поруч для порядку одв’язаний від торби походовий казаночок, він уже заходився краяти хліб, як зненацька згадав про фізкультуру. Йому конче захотілось розпочати день нормально, по-міському, так, ніби він уже зовсім у нових обставинах освоïвся (В.Підмогильний). Пиріг тепер сидить на особливому режимі, звідки він періодично виходить і сідає знову, ріжучи когось раз у раз для порядку (П.Вольвач). У нього дружина повинна бути леді, і то доброго роду, з такими манерами й вишуканістю, як у місіс Вілкс, і з таким же вмінням давати лад великому господарству (Р.Доценко, перекл. М.Мітчел). На світі залишилося багато безладу після тих, хто хотів довести його до ладу (Лешек Кумор). Лікар, який вважає, що у вас усе в порядку, працює тільки в військкоматі]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

РО́ДСТВЕННИК, да́льний родственник образ. деся́та вода́ на киселі́;
родственники збірн. роди́на.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Дальний, дальный – да́льній, -я, -є, дале́кий, -а, -е.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Дальний (о ж.-д. сообщении) – дале́кий.
Поезд – по́їзд (-ду и -да);
• п. (состав) – ва́лка;
• п. автомобильный – автопо́їзд (-ду и -да), п. автомобі́льний;
• п. а. грузовой – п. автовагово́зний;
• п. воинский – п. військо́вий;
• п. дальний – п. дале́кий;
• п. дачный – п. да́чний;
• п. добавочный – п. додатко́вий;
• п. землевозный – п. землеві́зний;
• п. карьерный – п. копне́вий;
• п. курьерский – кур’є́рський;
• п. местный – п. місце́вий;
• п. нормальный – п. норма́льний;
• п. отправляющийся, отходящий – п. вирушни́й;
• п. пассажирский – п. пасажи́рний;
• п. попутный – п. подоро́жній;
• п. почтовый – п. пошто́вий;
• п. предвиденный – п. передба́чений;
• п. пробный – п. спро́бний;
• п. прямого сообщения – п. прямо́го шляху́, п. наскрізни́й;
• п. пустой, с порожн. вагонами – п.-порожня́к (-ка́);
• п. рабочий – п. робітни́чий;
• п. санитарный – п. саніта́рний;
• п. сборный – п. збірни́й;
• п. скорый – п. швидки́й;
• п. скотский – п. това́рячий, худо́б’ячий;
• п. смешанный – п. мі́шаний;
• п. специальный – п. спеція́льний;
• п. товарный – п. ванта́жний;
• п. товаро-пассажирский – п. ванта́жно-паса́жирний;
• п. ускоренный – п. пришви́дшений;
• п. экстренный – п. нага́льний, е́кстренний.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Дальний
• Без дальних слов, разговоров, околичностей (разг.) – без зайвих слів; без зайвої балаканини; просто (руба).
• Дальние проводы — лишние слёзы – довге розставання — зайві сльози. Пр.
• Дальний путь – далека (велика) дорога; далекий шлях; далека (довга) путь.
Откладывать
• Откладывать лошадей – випрягати (розпрягати) коні (коней).
• Откладывать, отложить в долгий (в дальний) ящик (перен.) – відволікати, відволікти (відтягувати, відтягти, відсовувати, відсунути) на безрік.
• Отложить попечение о чём – відкласти (покинута, облишити) турботу (піклування) про що; (розм.) кинути й думку (кинути й думати) про що.
Прицел
• Брать, взять на прицел кого, что (перен.) – брати узяти на приціл кого, що; прицілятися, прицілитися на кого, на що.
• Далёкий (дальний) прицел – далекий приціл; далекосяжні заміри, плани.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

да́льний дале́кий
поря́док поря́док,-дку (1. певна послідовність, черговість чого-небудь; 2. мат. числова характеристика багатьох математичних об’єктів)
п. бли́жний поря́док близьки́й
п. величины́ поря́док величини́
п. да́льний поря́док дале́кий
п. криво́й поря́док криво́ї
п. многочле́на поря́док багаточле́на
п. определи́теля поря́док визна́чника
п. произво́дной поря́док похідно́ї
п. реа́кции поря́док реа́кції
п. ря́дный поря́док ря́дний
п. уравне́ния поря́док рівня́ння
п. ша́хматный поря́док ша́ховий
свет сві́тло,-ла, осві́тлення
с. бе́лый сві́тло бі́ле
с. бли́жний сві́тло [осві́тлення] бли́зьке [бли́жнє]
с. ве́рхний сві́тло [осві́тлення] ве́рхнє
с. габари́тный сві́тло габари́тне
с. газокали́льный сві́тло газожарове́
с. да́льний осві́тлення [сві́тло] дале́ке [да́льнє]
с. дневно́й сві́тло де́нне
с. есте́ственный сві́тло приро́дне
с. за́дний авт. осві́тлення [сві́тло] за́днє
с. излучённый сві́тло випромі́нене
с. иску́сственный сві́тло шту́чне
с. кали́льный сві́тло жарове́
с. мига́ющий сві́тло бли́мальне [миготли́ве]
с. монохромати́ческий сві́тло монохромати́чне
с. неполяризо́ванный сві́тло неполяризо́ване
с. отражённый сві́тло відби́те
с. па́дающий сві́тло спадне́ [па́даюче]
с. поглощённый сві́тло погли́нуте [уві́бране]
с. поляризо́ванный сві́тло поляризо́ване
с. потоло́чный сві́тло стельове́
с. преломлённый сві́тло зало́млене
с. рассе́янный сві́тло розсі́яне
с. ре́зкий сві́тло різке́
с. сигна́льный сві́тло сигна́льне
с. со́лнечный сві́тло со́нячне
с. ту́склый сві́тло тьмя́не
с. электри́ческий сві́тло електри́чне

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Вели́кий –
1) большой;
2) великий;
3) значительный;
4) рослый, высокий;
5) (у гуцулов) медведь.
• Вели́ка лі́тера – прописная буква.
• Вели́ка голова́ – умная голова.
• Вели́ке цабе́ – (о челов.) большая шишка.
• Не за вели́кий час – в короткое время.
• Вели́кий час – долгое время.
• Вели́ка доро́га – дальний путь.
• Вели́кого сто́їти – много стоить, значить.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Дале́кий, -а, -е.
1) Далекій, дальній. До любої небоги нема далекої дороги. Ном. № 8759. Чи то граки, чи то галіч, чи хижі дейнеки роспускають по Вкраїні загони далекі. К. Досв. 242. Доріжка, доріжка та широка і далека. Мет. 241.
2) Отдаленный, далекій. Степ широкий, край далекий, милого не бачу. Мет. 64. По далекому Дунаєчку злая буря вихожає-виступає. В далекому краю в чужу землю.... заховають. Шевч. 73. Кого ж їй любити? Ні батька, ні неньки, одна, як та пташка в далекім краю. Шевч. 27 — 82. Ум. Далече́нький. Тепер нічка темненька, доріженька далеченька. Чуб. V. 873.
Да́льній, -я, -є. Дальній, отдаленный. Та болить серце й головонька, бо чужа, дальня сторононька. Бал. 39. Дальні печери. Левиц. Пов. 348.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Дальний — дале́кий, да́льній; Д. дистанция — да́льня диста́нція; Д. огонь — дале́кий вого́нь; Д. от’езд — дале́кий від’ї́зд; Д. разведка — да́льня ро́звідка.
*Огонь — вого́нь, вогню́; „Огонь“ — „Вого́нь“; О. автоматический — автомати́чний вого́нь; О. артиллерийский — гарма́тний вого́нь; О. беглый — перебі́жний вого́нь; О. ближний — бли́зький вого́нь; О. вести — стріля́ти; вид огня — рід огню́; О. групповой — групови́й вого́нь; О. дальний — дале́кий вого́нь; О. действительный — ді́йсний вого́нь; О. заградительный — засло́нний вого́нь; О. комбинированный — комбіно́ваний вого́нь; О. косоприцельный — навскі́сний вого́нь; линия О. — лінія вогню́; меткий О. — влу́чний вого́нь; меткость О. — влу́чність вогню́; напряженность О. — напру́женість вогню́; О. навесный — зви́слий вого́нь; О. непрерывный — безупи́нний вого́нь; О. одиночный — вого́нь пооди́нчий: О. перекидной — переки́дний вого́нь; О. перекрестный — перехре́сний вого́нь; О. с рассеиванием — вого́нь із ро́зсівом; О. редкий — рі́дкий вого́нь; ведение О. — прова́дження вогню́; возобновление О. — відно́влення вогню́; открытие О. — розпочина́ння вогню́; перенос О. — перене́сення вогню́; перерыв О. — перерива́ння вогню́; прекращение О. — припи́нення вогню́; развить огонь — зміцни́ти вого́нь; О. скачками вперед — вого́нь ско́ками напере́д; разделение О. — по́діл вогню́; распределение огня — розпо́діл вогню́; сосредоточение огня — зосере́дження вогню́; управленце О-нем — керува́ння вогне́м; О. фланговый — фланкови́й ого́нь; О. фронтальный — фронта́льний вого́нь.
*От’езд — від’ї́зд, -ду; О. ближний — бли́зьки́й від’ї́зд; О. дальний — дале́кий від’ї́зд.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Да́льній = дале́кий, да́льнїй. — Да́льняя доро́га = дале́ка доро́га. — Покидаю тебе єдиному Богу, а сам поїду в далеку дорогу. н. п. — Да́льній ро́дственникъ = дале́кий ро́дич. — Дальнѣ́йшій = да́льший.
Да́льный = д. Да́льній.
Предстоя́ть = 1. стоя́ти перед ки́м або́ чим. 2. бу́ти на метї, ма́ти, му́сити, настава́ти, наступа́ти. — Предстои́тъ большо́й трудъ = бу́де (ма́є бу́ти) бага́то робо́ти. — Предстои́ть да́льній путь = ма́є бу́ти дале́ка доро́га. — Вско́рѣ предстои́тъ мнѣ поѣ́здка = незаба́ром маю (або: му́шу) їхати.

Запропонуйте свій переклад