Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 16 статей
Шукати «зловон*» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Злово́ние – смо́рі́д (-ро́ду), смерді́ння, (зап.) сопу́х (-ху́); см. Вонь.
Злово́нный – смердю́[я́]чий, воню́чий, воньки́й; см. Воню́чий.
Злосмра́дие, -дный, см. Злово́ние, Злово́нный.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Разящий –
1) ура́зли́вий (разли́вий), (
поражающий) разючий, нищівний, (убивающий) убивчий;
2) (
смердящий) смердючий (смердячий):
разящая критика – нищівна (нещадна, непримиренна, убивча) критика;
разящий меч (клинок) – убивчий (разливий) меч (клинок);
разящий запах – смердючий (різкий) запах.
[Пріська не слухала — голосила. її страшний уразливий лемент гірким плачем розливався по хаті, важкою тугою бився об стіни… (П.Мирний). Я сміюся з таких «мужів» і уникаю їх товариства, мов уразливих мух (О.Кобилянська). Очі мої застилає туман, але я бачу її — мою рану — і чую уразливий біль (Юрій Яновський). — Не дивуй тому, друже Санчо, — заперечив Дон Кіхот. — Чиню тобі відомо, що всі дияволи — великі штукарі: коли й носять при собі які духи, то самі не пахнуть, бо вони ж духи; а як і йде коли од них запах, то не добровонний, а смердючий і зловонний, бо всюди за ними пекло тягнеться, і мукам їхнім нема ніякої пільги, а що благоухання дає радість і відраду, то воно їм недоступне і непритаманне. Коли ж тобі здається, ніби той бік, що ти кажеш, пахне амброю, то або тобі в носі заклало, або він навмисне ману таку пустив, щоб ти не мав його за демона (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Тим часом дання своє діло вчинило, і бідолашного джуру почало проносити верхом і сподом з такою навальністю, що очеретяна мата, на яку він знову бебехнувся, і валове рядно, яким укрився, більше вже, мабуть, нікому ні на що не придалися. Так його корчило й кидало, такими потами проймало, що не лише він сам, а й усі присутні гадали, що тут йому й амінь буде. Та уразлива злива бушувала годин десь зо дві, по упливі яких Санчо не дізнав жадної пільги; на одміну од пана, він чувся весь розбитим і розламаним, навіть на ногах триматися не здужав (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Боже мій! Так… виросло з тих немовлят, з тих нещасних діточок, над життям і долею яких заніс свій убивчий меч, виплеканий такими, як він, Георгій Бунчужний, хвалений «мирний» атом! Радше, безвідповідальне безголов’я таких як він, безбожників! Але ж, дивлячись на це чисте досконале створіння, не скажеш, що виросло в обіймах монстра…(Г.Тарасюк)].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ЗЛОВО́НИЕ ще со́пух.
ЗЛОВО́ННЫЙ ще гостросмердю́чий, смородли́вий.
РАСПРОСТРАНЯ́ТЬ реконстр. всю́дити, (запах) проно́сити чим, (серед людей) пуска́ти між лю́ди;
распространять арома́т па́хнути чим;
распространять вводя́щие в заблужде́ние слу́хи пуска́ти ману́ між наро́д;
распространя́ть злово́ние ши́рити /розно́сити/ смо́рід /смердю́чий дух/;
распространять молву́ пуска́ти сла́ву;
распространять слу́хи ще сі́яти чутки́;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Зловоние – смо́рід, -ро́ду.
Зловонный – смердя́[ю́]чий, -а, -е.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

злово́ние смо́рід,-роду

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Сопу́х, -ха́испарение, зловоние.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Сопу́х, -ха́, м. Зловоніе, испареніе. Угор. Шух. I. 112. Сопухи від сіна душать мене. Ананьев. у. Треба зробити діру, щоб сопухи виходили. Ананьев. у.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Злосмо́родний, -а, -е. Зловонный. А що вже ті злосмородні городи, так хоч би їх і на світі не було. Екатер. у. Сл. Яворн.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Злово́ніе = смо́рід. — Такий сморід, що аж у носї крутить.
Злово́нный = смердю́чий, смердя́чий, воню́чий.
Злосмра́діе, злосмра́дный = д. Злово́ніе, ный.