Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 53 статті
Запропонувати свій переклад для «изгиб»
Шукати «изгиб» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Изги́б, Изги́бина – за́крут (-ту), за́ворот (-ту), за́вороть (-ти), за́воротень (-тня), зало́[і́]м (р. зало́му), колі́но, кривина́, криву́ля; срвн. Вы́гиб, Изви́в. [Зеле́на лука́, порі́зана за́крутами си́ньої рі́чки (Коцюб.). На за́вороті рі́чка глибо́ка (Волинь). Яр превели́кий іде́ зало́мами (М. Вовч.)].
• Дугообразный -ги́б реки – лука́, луко́вина, лука́нь (-ня́).
• Делать -ги́б – (о реке, дороге и т. п.) заверта́ти (колі́ном), загина́ти, роби́ти колі́но, криви́тися. [Яр тут роби́в колі́но по-пі́д село́м (Грінч.). Рі́чкою до́вго ї́хати, бо вона́ кри́виться сюди́-туди́; кра́ще піти́ шляхо́м навпрошки́ (Звин.)].
• -ги́б (уст.) – зви́вок (-вка). [Черво́ні уста́ виразні́, з зви́вками (Н.-Лев.)].
• -ги́б шеи – ви́гин (-ну).
Дуга́ –
1) (изгиб) дуга́ (ум. ду́жка, ду́жечка), лук, каблу́к. [Круг ді́литься на ду́ги. Си́ні ду́ги під очи́ма. Літа́ його́ гнуть у каблу́к (Фр.)].
• Горная дуга́ – каблу́к (Тутк.);
2) (в упряжи) дуга́;
3) (описат. – воз) віз (р. во́за), підво́да, ху́ра.
• По рублю с дуги́ – по карбо́ванцю з підво́ди.
• Согнуть, согнуться, в -гу́ – зігну́ти як дугу́, зігну́тися як дуга́. [Ой ти, стари́й дідуга́, і зігну́вся як дуга́].
• Изгибаться -го́й, в -гу́ – вилу́чуватися, лу́ка става́ти. [Доро́га тяжка́, то ко́ні аж лу́ка стаю́ть].
Дугообра́зный – дугува́тий, ду́жни́й [Ду́жна́ сте́ля], дуга́стий, каблукува́тий, лучкува́тий, облукува́тий, ободи́стий.
• -зный изгиб (выгиб), -ая кривизна – лукови́на.
Заги́бина – (кривулина) зало́мина, (за)карлю́(ч)ка; (изгиб) за́лі́м (-ло́му), за́крут, за́ворот (-ту).
Заре́з –
1) (умерщвление, убой) зарі́з (-зу). [Там тата́ри поло́н ді́лять, на зарі́з люде́й веду́ть (АД). Пі́вня на зарі́з несу́ть, а він ка́же: кукурі́ку! (Номис)];
2) (часть шеи и горла в туше) оши́йок (-ши́йка), (диал.) душа́;
3) (у лошади: изгиб шеи) за́гин (-ну).
• Лошадь с высоким -зом – загина́стий кінь (Звин.);
4) (зарубка, надрез) карб (-бу), зару́бина, за́рубка;
5) см. Пья́ница;
6) (клык) і́кло, кло. [Як пійма́в вовк і́клом за хвіст, так і розпоро́в хвіст (Черк. п.)].
• Волчий -ре́з – во́вче і́кло;
7) (перен.: беда, погибель) зарі́з, смерть, біда́, неща́стя, заги́н (-ну).
• Чистый -ре́з – види́ма смерть (біда́), пря́мо зарі́з, смерть, и т. д. чи́сте неща́стя;
8) до заре́зу, нрч. – до зарі́зу, аж ґвалт, хоч пові́сься.
• Мне нужны деньги до заре́зу – мені́ аж ґвалт (мені́ до зарі́зу, хоч пові́сься) потрі́бні гро́ші.
Зато́к –
1) (продольный край ткани) кра́йка;
2) (залив реки) зато́ка; (изгиб) колі́но, за́вороть (-ти), за́крут (-ту).
Изви́в, Изви́вина, Изво́й, Изви́лина – (реки, дороги) за́крут (-ту), колі́но, за́ворот (-ту), за́воротень (-тня), закри́вина; срвн. Изги́б, Излу́чина. [Рі́чка за́крутами повила́сь по низині́ (Харківщ.). З гори́ було́ ви́дко, як Дніпро́ заверта́в колі́ном (М. Грінч.). Шлях крути́вся за́воротами (М. Грінч.)].
• Делать -ви́вы – крути́тися, криви́ти; см. Извива́ться. [Тут ву́личка йде про́сто, ніку́ди не кри́вить (Звин.)].
• -ви́вы пресмыкающегося – зво́ї (-їв), гадю́чі ви́крути (-тів).
• -ви́в мозга – борозе́нка (в мі́зкові).
Изги́бина, см. Изги́б.
Изло́м –
1) см. Перело́м;
2) зало́[і́]м (-ло́му), злом (-му); срвн. Изги́б. [Яр превели́кий іде́ зало́мами (М. Вовч.)].
Излу́чина – за́крут (-ту), луко́вина; срвн. Изви́лина, Изги́б.
Коле́но –
1) (часть тела; мн. ч. коле́ни, -ней) колі́но (мн. колі́на, -лі́н, -ньми, -нах и -нях), соб. колі́ння. [Де но́ги перегина́ються,— то колі́на (Звин.)].
• До -ле́н – по колі́на, до колі́н. [Жупани́на по колі́на (Мет.)].
• Грязь по (в) -но – боло́то (грязь) по колі́на.
• На -нях (коленопреклонённо) – навко́лішках, навко́лі[ю]шки, навко́лінки, навко́лі́нці, на колі́на[я]х, уклі́нно. [Навко́лішках перед образа́ми мо́литься (Кон.). Рома́н стої́ть навко́лішки бі́ля поро́гу (Васильч.)].
• Ставать, стать, падать, упасть (опускаться, опуститься) на -ни[а] перед кем – става́ти, ста́ти, па́дати, упа́сти, (о мног.) постава́ти, попа́дати навко́лі[ю]шки, навко́лінки, навко́лі́нці, (зап.) укляка́ти, кля́кнути, у[о]кля́кнути, прикля́кнути, (о мног.) повкляка́ти перед ким. [Щоб перед їм скида́ли всі шапки́, навко́лішки става́ли (Грінч.). Прямі́сінько перед усіма́ бух навко́люшки (Мирний). Став навко́лінки (Звин.). Богомі́льні укляка́ли, щи́ро сповіда́лись (Рудан.). Укля́кла на оби́два колі́на на мо́кру од кро́ви зе́млю (Коцюб.)].
• Ставить на -ни – ста́вити на колі́на, навко́ліш[н]ки.
• Ползать на -нях перед кем – колінкува́ти перед ким.
• Пьяному море по -но – п’я́ному мо́ре по колі́на; п’я́ний і в ого́нь полі́зе;
2) (мн. ч. коле́на, -ле́н)
а) (изгиб) колі́но (мн. колі́на, -нами, -нах), за́воро[і]т (-роту), за́воротень (-тня).
• -но реки – колі́но (за́ворот) ріки́.
• Река дала -но – ріка́ заверну́ла колі́ном (Грінч.).
• Узор -нами – узо́[і́]р зубця́ми (кли́нцями), колінча́стий, зубча́стий узо́[і́]р;
б) (техн.: -но вала, трубы и т. п.) колі́но;
в) (в песне, в пении) колі́но. [Не попаде́ш пі́сні; на колі́на крута́ (Харківщ.)];
г) (род) колі́но, поколі́ння, рід (р. ро́ду). [Моя́ жона́ не про́стого колі́на (Л. Укр.)].
• Отцовское -но – ба́тьківський рід.
• Родственник в третьем -не – ро́дич тре́тього колі́на;
3) (в стебле растений; мн. ч. коле́нья, -ньев) колі́но, колі́нце, колі́нчик; (звено) ла́нка. [Одрі́зав очерети́ну са́ме на колі́нці (Сл. Ум.)].
Ло́коть –
1) (часть руки) лі́коть (р. лі́ктя, мн. лі́кті, -тів). [Широ́кі рукави́ закача́лись до лі́ктів (Н.-Лев.)].
• Высотою по -коть – по лі́коть завви́шки.
• Идти -коть в -коть – іти́ лі́коть до лі́ктя (лі́коть-у-лі́коть, по́руч, по́(с)пліч).
• Жить под свой -коть – все собі́ собі́чити, все до се́бе га́рбати.
• Сидеть, опершись на -кти – сиді́ти спе́ршися на лі́кті, ліктюва́ти.
• Близок -коть да не укусишь – бли́зько лі́коть, та не вку́сиш (Номис).
• -коть грабельный – лі́коть грабе́льний;
2) (часть рукава) лі́коть (-ктя). [Дід його́ був про́стий коза́к; ба́тько тер лі́кті у яко́мусь суді́ (Кониськ.)].
• Он ходит с разорванными -тями – лі́кті йому́ повила́зили;
3) (мера длины) ло́[і́]коть (р. ло́[і́]ктя, р. мн. ло́[і́]ктів и локо́[і́]т). [На два ло́кті ко́жда ло́жка (Рудан.). Хай сто локо́т полотна́ ви́тче (Козелеч.). За зи́му надба́ла полотна́ сто локі́т (Богодух.)];
4) (изгиб, излом, колено) залі́[о́]м (-ло́му), за́крут, за́ворот (-ту), за́вороть (-ти), колі́но, криву́ля.
• Речка течет -тя́ми – рі́чка тече́ колі́нами (зало́мами, за́крутами).
Обги́б и оги́б –
1) обгина́ння, обхі́д (-хо́ду);
2) криви́й обві́д (-во́ду), криви́й о́брис;
3) (изгиб реки) за́ворот, за́крут, колі́но, лука́.
• Оги́б берега – залі́м (-ло́му) бе́рега.
Переги́б –
1) см. Перегиба́ние;
2) залі́м (-ло́му), переги́н (-ги́ну). Срв. Изги́б.
Поворо́т –
1) см. Повора́чивание;
2) (дороги, улицы, реки) поворо́т, за́воро́т (-ро́ту), по́ворі[о]тка, за́ворі[о]тка, зворо́т, за́верт (-ту), за́крут, (гал.) скрут, по́воротень (-тня); (изгиб реки, оврага) залі́м (-ло́му), колі́но.
• Река делает несколько -тов – рі́чка ро́бить де́кілька за́воротів (колі́н).
• На -те реки – на за́вороті (на за́круті, на по́ворітці, на зало́мі) рі́чки.
• На -те улицы, дороги – на по́ворітці (на за́вороті, на за́круті, на скру́ті) ву́лиці, шля́ху (доро́ги).
• Замок на два -та – замо́к на два по́верти (спу́сти, зво́ди).
• -ро́т солнца – поворо́т (поверта́ння) со́нця.
• -ро́т к худшему – за́ворот на гі́рше.
• -ро́т направо, налево, воен. – поворо́т право́руч, ліво́руч;
3) см. Возвра́т.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ИЗГИ́Б ще ви́гин, діял. ви́крут, (річки) колі́но; зменш. ви́гинець.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Изгиб – (кривизна) залі́м (род. зало́му); (поворот) за́ворот, -ту; (реки) колі́но, -на.
Излучина, см. Изгиб.
Колено –
1) (анат., в пении) колі́но, -на;
2) (поколение) колі́но, -на, поколі́ння, -ння;
3) (изгиб реки) колі́но, за́воротень, -тня.
Перегиб –
1) (действие) перегина́ння, -ння;
2) (изгиб) залі́м, -ло́му. переги́н, -ну.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Изгиб – згин (-ну);
• и. (процесс) – згина́ння, гнуття́;
• и. (вверх) – ви́гин (-ну);
• и. (вниз) – уги́н (-ну);
• и. (дороги, реки) – колі́но;
• и. волнообразный – згин хвилюва́тий;
• и. двойной – з. подві́йний;
• и. дополнительный – з. додатко́вий;
• и. косой – з. скісни́й;
• и. местный – з. місце́вий;
• и. отвала – за́крутень (-тня);
• и. продольный – з. подо́вжній;
• и. S-образный – з. S-поді́бний;
• и. свободный – з. ві́льний;
• и. сложный – з. складни́й;
• и. чистый – з. чи́стий.
Изгибание, изгиб – згина́ння, гнуття́.
Изгибина, изгиб – згин (-ну);
• и. (реки) – колі́но.
Загиб (обода) – за́гинка;
• з. (изгиб) – за́лім (-ло́му).
Поворот – по́верт (-ту);
• п. (возвращение) – поворі́т (-ро́ту);
• п. (процесс) – поверта́ння;
• п. (изгиб реки, оврага) – колі́но;
• п. брать, взять, авио – поверта́ти, поверну́ти.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

изги́б згина́ння; зі́гнення; зги́н,-ну; ви́гин,-ну (вверх), уги́н,-ну (вниз)
и. консо́льный згин консо́льний, згина́ння консо́льне
и. косо́й згин скісни́й, згина́ння навскі́сне
и. неупру́гий згин непру́жни́й, згина́ння непру́жне́
и. пло́ский згин пло́ский, згина́ння пло́ске
и. попере́чный згин попере́чний, згина́ння попере́чне
и. продо́льный згин подо́вжній, згина́ння поздо́вжнє
и. с круче́нием згин за́крутом, згина́ння закру́чуванням
и. с растяже́нием згин з ро́зтягом, згина́ння з розтя́гуванням
и. со сжа́тием згин зі сти́ском, згина́ння зі сти́сненням
и. стеснённый згин утру́днений, згина́ння утру́днене
и. упру́гий згин пру́жни́й, згина́ння пру́жне́
и. чи́стый зі́гнення чи́сте, згин чи́стий
и., вызыва́емый уда́ром згин уда́рний
испыта́ние випро́бува́ння; випробо́вування; ви́пробування; переві́рка,-ки (на досліді); про́ба,-би, спро́ба,-би, випро́ба,-би
и. вибрацио́нное випро́бування вібраці́йне
и. вы́борочное випро́бування вибірко́ве
и. гидравли́ческое випро́бування гідравлі́чне
и. динами́ческое випро́бування динамі́чне
и. контро́льное випро́бування контро́льне
и. коррозио́нное випро́бування коро́зійне
и. лаборато́рное випро́бування лаборато́рне
и. материа́ла випро́бування матерія́лу
и. механи́ческое випро́бування механі́чне
и. на выно́сливость випро́бування на витрива́лість
и. на изги́б випро́бування на згина́ння
и. на изно́с випро́бування на зно́шення
и. на круче́ние випро́бування на кру́чення
и. на надёжность випро́бування на наді́йність
и. на оса́дку випро́бування на оса́джування
и. на про́чность випро́бування на мі́цність
и. на разры́в випро́бування на розри́в [розрива́ння]
и. на растяже́ние випро́бування на ро́зтяг [розтяга́ння]
и. на сдви́г випро́бування на зсув [зру́шення]
и. на сжа́тие випро́бування на стиска́ння
и. на ска́лывание випро́бування на ско́лювання
и. на твёрдость випро́бування на тве́рдість
и. на трещиносто́йкость випро́бування на тріщинотри́вкість
и. на уда́р випро́бування на уда́р
и. на уста́лость випро́бування на вто́му [на вто́мленість]
и. предвари́тельное випро́бування попере́днє
и. предпусково́е випро́бування передпускове́
и. приёмосда́точное випро́бування прийма́льно-здава́льне
и. разруша́ющее випро́бування руйнівне́
и. стати́ческое випро́бування стати́чне
и. сте́ндовое випро́бування сте́ндове
и. технлоги́ческое випро́бування технологі́чне
и. уда́рное випро́бування уда́рне
и. уста́лостное випро́бування уто́мне
и. эксплуатацио́нное випро́бування експлуатаці́йне
про́чность мі́цність,-ности, три́вкість,-кости
п. вибрацио́нная мі́цність вібраці́йна
п. диэлектри́ческая мі́цність діелектри́чна
п. дли́тельная мі́цність трива́ла [довгоча́сна]
п. конта́ктная мі́цність конта́ктна
п. механи́ческая мі́цність механі́чна
п. на изги́б мі́цність зги́нова́, мі́цність на згин
п. на разры́в мі́цність на розрива́ння, мі́цність на розри́в
п. на сжа́тие мі́цність на стиск, мі́цність сти́скова́
п. пове́рхностная мі́цність поверхне́ва
п. пробивна́я мі́цність пробивна́
п. разрывна́я мі́цність розривна́
п. стати́ческая мі́цність стати́чна
п. сты́ка мі́цність сти́ку
п. терми́ческая мі́цність термі́чна
п. уда́рная мі́цність уда́рна
п. уде́льная мі́цність пито́ма
п. уста́лостная мі́цність уто́мна
п. це́пи мі́цність ланцюга́
п. цикли́ческая мі́цність циклі́чна
п. электри́ческая мі́цність електри́чна
расчёт розрахо́вування; розрахува́ння; розраху́нок,-ка
р. ба́лки розраху́нок ба́лки
р. вероя́тностный розраху́нок імові́рнісний [можли́вий]
р. на выно́сливость розраху́нок на витрива́лість
р. на же́сткость розраху́нок на тве́рдість [жо́рсткість]
р. на изги́б розраху́нок на зги́н
р. на колеба́ния розраху́нок на колива́ння
р. на ползу́честь розраху́нок на повзу́чість
р. на про́чность розраху́нок на мі́цність
р. на усто́йчивость розраху́нок на сті́йкість
р. по допуска́емым нагру́зкам розраху́нок на осно́ві допустни́х [прийня́тних] наванта́жень [наванта́г]
р. по допуска́емым напряже́ниям розраху́нок за допустни́ми [прийня́тними] напру́гами
р. по преде́льному состоя́нию розраху́нок за умо́вами грани́чного ста́ну
р. по разруша́ющим нагру́зкам розраху́нок за руйнівни́ми наванта́женнями [наванта́гами]
р. приближе́нный розраху́нок набли́жений [прибли́зний]
р. прове́рочный розраху́нок переві́рковий
р. проверя́емый розраху́нок перевірни́й
р. проектиро́вочный розраху́нок проєктува́льний
р. про́чности розраху́нок мі́цности
р. теплово́й розраху́нок теплови́й
р. упроще́нный розраху́нок спро́щений
р. усто́йчивости розраху́нок сті́йкости
р. уточнённый розраху́нок уто́чнений
р. хозя́йственный [хозрасчёт] розраху́нок господа́рський [госпрозраху́нок,-ку]
р. электри́ческих цепе́й розраху́нок електри́чних кіл
сопротивле́ние о́пір,-пору; проти́влення; спротивля́ння, опира́ння; спроти́влення; спро́тив,-ву
с. акти́вное о́пір акти́вний
с. акусти́ческое о́пір акусти́чний [звукови́й]
с. аэродинами́ческое о́пір аеродинамі́чний
с. вне́шнее о́пір зо́внішній
с. вну́треннее о́пір вну́трішній
с. входно́е о́пір вхідни́й
с. выходно́е о́пір вихідни́й
с. гидравли́ческое о́пір гідравлі́чний
с. гидродинами́ческое о́пір гідродинамі́чний
с. де́йствующее о́пір діє́вий
с. де́мпферное о́пір де́мпферний
с. деформа́ции о́пір деформува́нню
с. дро́ссельное о́пір дро́сельний [зду́шуванню]
с. ёмкостное о́пір є́мнісний
с. заземле́ния о́пір узе́млення
с. защи́тное о́пір захисни́й
с. изги́бу о́пір зги́ну
с. изно́су о́пір зно́шуванню
с. индукти́вное о́пір індукти́вний
с. каса́тельное о́пір доти́чний
с. конта́ктное о́пір конта́ктний
с. круче́нию о́пір с[за]кру́чуванню
с. лобово́е о́пір чолови́й
с. магни́тное о́пір магне́тний
с. материа́лов о́пір матерія́лів
с. механи́ческое о́пір механі́чний
с. на изги́б о́пір на згин
с. на растяже́ние о́пір на розтяга́ння
с. на сжа́тие о́пір на стиска́ння
с. оми́ческое о́пір омі́чний
с. отры́ву супро́тив відрива́нню
с. пове́рхностное о́пір поверхне́вий
с. про́волочное о́пір дротяни́й
с. разруше́нию о́пір руйнува́нню
с. разры́ву о́пір розрива́нню
с. растяже́нию о́пір розтя́гуванню
с. реакти́вное о́пір реакти́вний
с. сгиба́нию о́пір згина́нню
с. сжа́тию о́пір стиска́нню
с. скольже́нию о́пір ко́взанню
с. сло́жное о́пір складни́й
с. со́бственное о́пір вла́сний
с. стати́ческое о́пір стати́чний
с. тормозно́е о́пір гальмови́й
с. тре́нию о́пір тертю́
с. уда́ру о́пір уда́ру
с. уде́льное о́пір пито́мий
с. уравнительное о́пір зрівня́льний
с. успокои́тельное о́пір заспокі́йливий
с. уста́лости о́пір уто́млюванню [вто́мленості]
с. шу́нтовое о́пір шунтови́й [відгалу́зний]
с. электри́ческое о́пір електри́чний
эласти́чность еласти́чність,-ности, пру́жність,-ности, гну́чкість,-кости
э. на изги́б пру́жність на згин
э. на растяже́ние гну́чкість на ви́тяг
э. на сдвиг еласти́чність на зсув

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Ви́гин, -ну – изгиб, выгиб.
Ви́гнення – изгиб, вогнутость.
Заворо́т, -ту –
1) залив;
2) головокружение;
3) поворот, колено, изгиб.
• В за́вороті – по дороге.
За́воротень, -тня –
1) поворот, колено, изгиб;
2) оскопленный бычок;
3) круговорот, водоворот.
Залі́м, зало́м, -о́му –
1) изгиб, кривизна;
2) поворот (реки, дороги);
3) перелом;
4) карниз.
Колі́но –
1) колено;
2) поколение;
3) изгиб (реки и пр.);
4) переход голоса при пении.
Криви́тися –
1) искривляться;
2) гримасничать;
3) з ко́го – дразнить, передразнивать кого;
4) куди – делать излучину, изгиб.
Лука́, -ки́ –
1) луг поемный;
2) изгиб реки, образующий мыс.
Луко́вина – изгиб, дугообразный выгиб.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

За́воро́т, -ту, м.
1) Заливъ. Александров. у.
2) Головокруженіе. Борз. у.
3) Попороть, колѣно, изгибъ. На завороті річка глибока. НВолын. у. Рот без заворот. Ном. № 2849.
4) В за́вороті. По дорогѣ. Заходила в Д. Хоть і не в завороті мені була, та дуже бажала я побачити своїх перших господарів. МВ. І. 22.
За́воротень, -тня, м.
1) Колѣно, изгибъ рѣки. Павлогр. у.
2) Холощенный, оскопленный бычокъ. Мнж. 180.
За́лім и зало́м, -ло́му, м.
1) Изгибъ, кривизна.
2) Поворотъ (рѣки, дороги). Черк. у. Мнж. 180. З) Переломъ.
4) Карнизъ.
5) = Завертка 1. Це залом у житі. Бог його знав, хто оце наробив? Заломило, — ми й лишили. Черниг. у.
6) За́лом. Мѣсто въ лѣсу, гдѣ лежитъ буреломь. Корови і воли пасуть... у за́ломах — лісах, де лежить поламане дерево. Шух. І. 211.
Колі́но, -на, с.
1) Колѣно. Жупанини по коліна, пошита до діла. Мет. 38.
2) Родъ, происхожденіе. Одно — що вона пані великого коліна, а друге — що з прадіда ляшка. К. ЧР. 317.
3) Поколѣніе. Через тебе і твого потомка благословлятимуться усі коліна на землі. Опат. 49.
4) Изгибъ (рѣки и пр). Коліно трохи було: так іти прямо, а потім повернуть у бік коліном. Екатер. у.
5) Переходъ голоса при пѣніи. Не попадеш пісні: на коліна крута. Харьк. г. Ум. Колі́нечко, колі́нце. Первий раз ступив (у воду) по колінечка, другий раз ступив — як під рученьки. Грин. III. 279.
Лука́, -ки́, ж.
1) Лугъ поемный. Вас. 206. Ой на луці, на луці, на зеленій травиці. Нп. А за горами розіслалась широкими подолами зелена лука. Левиц. I. 93.
2) Крутой изгибъ рѣки, образующій мысъ. Харьк. у. Ум. Лу́чка, лу́чейка, лу́ченька, лу́чечка. Взяв він єй за ручейку, повів він єй на лучейку. Гол. I. 172.
Луко́вина, -ни, ж. Изгибъ, дугообразный выгибъ. Канев. у.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Ви́гин, -гину, м. Выгиб, изгиб. Сл. Тутк.
*Ви́гнення, -ня, ср. Вогнутость, изгиб. Сл. Тутк.
*За́гин, -ну, м. Изгиб. Сл. Желех.
За́лім и зало́м, ло́му, м. 1) Изгиб, *излом, кривизна.
Криви́тися, гл. *3)— куди́. Делать излучину, делать уклон, изгиб, изгибаться куда. Ця вулиця держить прямо, не кривиться нікуди, а йде прямо аж на кінець села. Крим. Річкою довго їхати, бо вона кривиться сюди-туди; краще піти шляхом, навпрошки. Крим.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Изгиб — за́крут, -та; И. реки — колі́но рі́чки.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Изги́бъ = д. Изги́бина.

Запропонуйте свій переклад