Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 16 статей
Запропонувати свій переклад для «капость»
Шукати «капость» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Зло, сущ. –
1) зло (р. зла), ли́хо (-ха), лихе́ (р. лихо́го), (редко) ху́до (-да). [Ну, бра́те, – ка́жуть: як ти жив? добро́ чи зло роби́в? (Гліб.). Лю́ди не одна́ково розумі́ють добро́ і зло, пра́вду і непра́вду (Наш). Хто сі́яв зло, той пожина́в скорбо́ту (Куліш). Піп люде́й кара́є, а сам ли́хо ро́бить (Номис). Рома́не! лихи́м живе́ш, литвино́м оре́ш (Номис). Я їм добра́ не зи́чу, ху́да не ми́слю (Чуб. V)].
• Делать зло – ли́хо ко́їти, чини́ти, учини́ти (сделать) кому́, (образно) ли́хо кува́ти кому́.
• Ом сделал страшное зло – він вчини́в (зроби́в, ско́їв) страшне́ ли́хо.
• Желать зла кому – ми́слити зло кому́, бажа́ти (зи́чити) ли́ха кому́.
• На зло научать кого – на ли́хо вчи́ти кого́.
• Употреблять во зло – вжива́ти на зле що, зловжива́ти що; см. Злоупотребля́ть.
• Считаться за зло – йти (вважа́тися) за зле;
2) (беда) ли́хо, біда́, (неожид.) лиха́ годи́на; см. Беда́.
• Общественное зло – грома́дське ли́хо.
• Рабство есть величайшее из зол – ра́бство – це найгі́рше ли́хо (зло).
• Из двух зол выбирай меньшее – котре́ ли́хо ме́ншеє те й вибира́й.
• Постигло зло кого – спітка́ло ли́хо кого́, поби́ла кого́ лиха́ годи́на.
• Как на зло (на беду) – як на зло, як на ту пеню́, як на те. [Як на ту пеню́ й ма́ти прихо́дять (Сл. Гр.)].
• Избежать зла – уни́кнути, втекти́ ли́ха (біди́).
• Уйти от зла – втекти́ від ли́ха (біди́).
• Вещать зло – ли́хо (біду́) віщува́ти кому́;
3) (злость) злість (-о́сти).
• На зло (делать) – на зби́тки, на злість, на при́крість, на пеню́, на ка́пі[о]сть, (на перекор) навкі́р, навкі́рки, наперекі́р, насукі́р кому́ (чини́ти). [Це він на зби́тки ота́к ро́бить (Кам. п.). На злість мої́й жі́нці неха́й мене́ б’ють (Приказка). Усе́ на ка́пость ро́бить (Сл. Гр.)].
• Зло взяло меня – за́злісно мені́ ста́ло, лю́то зроби́лося мені́.
• Сорвать зло на ком – зігна́ти се́рдце (оско́му) над ким на ко́му. [Щоб над ким-не́будь се́рце своє́ зігна́ти (Квітка)].
• Со зла – зо-зла́, зі-зла́, з се́рця, з пересе́рдя. [Тро́хи з се́рця не скази́всь (Стор.)].
Касть –
1) (гадость) ка́пость (-ти), (бранно) гидь (-ди), по́гань (-ни);
2) (негодныя отбросы) відпа́ди (-дів), по́ки́дьки (-ків);
3) (кал) ка́ло;
4) (крыса или мышь) гризуне́ць (-нця́);
5) (потрава) сто́лоч (-чи), стра́вля.
Па́кость –
1) (мерзость) ка́пость (-сти), паску́дство, паску́дність, па́ко[і]сть (-ости), мерзе́нство. [Від йо́го заздалегі́дь мо́жна було́ сподіва́тися яко́їсь ка́пости].
• Он для -сти это делает – він це на ка́пость (на при́крість) ро́бить;
2) (нечистота) по́гань (-ни), гидь (-ди), не́гідь (-годи).

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Учудить – устругнути, утнути, утяти, ушкварити, витворити, (образн.) викинути коника.
[Його несподівано звідтіль вигнали за те, що він раз утнув штуку в класі (І.Нечуй-Левицький). Щойно зіп’явшись на нозі, Оленка вже укмітила, як легко їй довести сестру до знавісніння, і взяла це собі за звичку, як інші діти, бува, настиряться бавитися сірниками: чирк — і кинув, чирк — і кинув, — щоразу, коли дорослих не виявлялося поблизу, підлізала старшій попідруч, мишкуючи, яку б устругнути капость, — звісно, невеличку, собі під стать: чи скубнути кужілку, якщо та вчилася прясти, чи потягти за клубка, щоб розмотався по цілій світлиці, а чи просто, на забаву, і це було таки найлюбіше, вмоститися в неї в ногах і, зизуючи очком, коли почне скипати, голосно дримбати пальцем по губі, бринь, бринь, бринь! — і знов, вичекавши хвильку, — а не перестанеш ти, доки я тобі на шкурі не заграла! — бринь, бринь, бринь! — та одчепись, причепо! — бринь, бринь, бринь, бринь! — та що ж це за лиха година, і з цим ото розпачливим криком старша нарешті кидалася на молодшу (О.Забужко). Ото люди такі бувають. Жартуни… Чи западлісти? Хто як називає. А, що? У них це, як така собі, хвороба. От тягне його чи її, й тягне, де б кому щось устругнути… Як, ото, спрага на похмілля чи недержання увісні й наяву… І зовсім нічого не можуть з собою вдіяти (В.Триндюк). «Нива» заглухла прямо посеред дороги, у лісі. Цей примат, мабуть, передбачаючи, що я можу подібне утнути, спеціально відлив бензин (П.Кукуй). Швейк весь час поводився з фельдкуратом безоглядно строго. При найменших спробах фельдкурата щось устругнути, наприклад, випасти з карети або зламати сидіння, Швейк раз у раз бехкав його попід ребра, і фельдкурат сприймав це надзвичайно байдуже (С.Масляк, перекл.. Я.Гашека)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

НЕПРИЯ́ТНОСТЬ ще ка́пость, фраз. кло́піт;
больша́я неприятность образ. ніж у се́рце.
ПОДЛОЖИ́ТЬ, подложить свинью́ зроби́ти ка́пость, підне́сти́ те́ртого хрі́ну, підсу́нути свиню́.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Пакость –
1) ка́пость, -сти, па́кість, -кости;
2) паску́дство.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Зло
• Делать, сделать зло кому – лихо коїти, скоїти (чинити, учинити, робити, зробити) кому; (образн. тільки недокон.) лихо кувати кому.
• Зло берёт, взяло, разбирает кого (разг.) – зло бере, узяло кого; злість (лють) бере, узяла, розбирає кого; (іноді лок.) зазлісно стає, стало (робиться, зробилося) кому.
• Избежать зла – утекти (уникнути) лиха (біди); оминути лихо (біду).
• Из двух зол выбирать меньшее – котре лихо менше, те й вибирають; як не одне лихо [насідає] — вибирають менше.
• Как на зло – як на те; як на ту пеню (як на ту причину).
• Корень зла – корінь зла (лиха).
• Кто не испытал зла, не умеет ценить добра – хто не зазнав зла, не вміє шанувати добра. Пр.
• На зло – на зло (на злість); на прикрість (на капость); на пеню; (іноді) на збитки. [І на злість ворогам засіяла вона… Самійленко.]
• Постигло зло кого – спіткало (спобігло, зуспіло) лихо кого; побила лиха година кого; спала (упало) лихо на кого.
• Причинять, причинить зло кому – заподіювати, заподіяти (чинити, учиняти) зло (лихо, зле, лихе) кому; завдавати, завдати (коїти, накоїти) лиха (безголов’я) кому.
• Со зла – зо зла; спересердя; з серця.
• Сорвать зло на ком – зігнати серце (оскому) на кому. [Хотілось би зігнати оскому На коронованих главах… Шевченко.]
• Уйти от зла – утекти (відійти) від лиха (від біди, від злої спокуси, від лихої спокуси).
• Употреблять во зло что – уживати на зле (на зло, на лихо) чого (що); зловживати чим (що). [Він зловживав їх боязкість і полохливість для своїх жартів. Н.-Левицький.]
Пакость
• Делать, сделать пакость кому – робити, зробити капость (паскудство) кому; (образн.) гадючку вкинути (впустити) кому. [Здається, і дружить, а гадючку впустив. Номис.]
Подкладывать
• Подкладывать, подложить свинью кому – свиню підкласти кому; підвозити, підвезти воза (візка) кому; робити, зробити капость кому; капостити, накапостити кому.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Ка́пость, -сти – пакость.
• На ка́пость роби́ти – на зло делать.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

ка́постити, -пощу, -стиш; не ка́пость, не -постіть
ка́пость, -пости, -пості, -постю; ка́пості, -постей

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ка́пость, -сти, ж. Пакость. На́ тобі мішок грошей, тілько не роби цієї капости для нас. Рудч. Ск. І. 68. Капости мені робив. Гліб. На ка́пость роби́ти. Ha зло. Усе на капость робить. То все на капость! Ном. № 3117.
Скепкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Сдѣлать пакость въ насмѣшку? Москаль прокляти так зробив їм да такую капость скепкував. Рудч. Ск. II, 173.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Па́кость = па́кость (С. Л.), ка́пость (С. З. Л.), паску́дство, паску́дність, мерзе́нство, шко́да. — Хто другому капости вигадує, себе самого до біди призводить. Зїньк.

Запропонуйте свій переклад